Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шустівці село в Україні в Кам янець Подільському районі Хмельницької області село ШустівціЦерква Різдва БогородиціЦерква

Шустівці

Шустівці

Шустівці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

село Шустівці
image
Церква Різдва Богородиці
Церква Різдва Богородиці
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Орининська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020210170094427
Основні дані
Засноване 1545
Населення 256
Площа 0,936 км²
Поштовий індекс 32335
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444Координати: 48°41′15″ пн. ш. 26°14′40″ сх. д. / 48.68750° пн. ш. 26.24444° сх. д. / 48.68750; 26.24444
Місцева влада
Адреса ради 32335, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Шустівці, вул. Соборна, 45
Карта
image
image
Шустівці
image
image
Шустівці
Мапа

image Шустівці у Вікісховищі

Назва

Стосовно походження назви села існують три версії.

З розповідей Ситника Григорія, Колісника Андрія та інших старожилів села Шустовець відомо таке, що в період татаро-турецько-польських гонінь за людьми, населення тікало в наші місця і на даному острові (такій формі майбутнього поселення сприяла р. Збруч, яка в давнину обтікала населений пункт з усіх сторін) оселилося шість сімей чи господарств (так розповідає Завльнюк Г. — це він чув від якогось архієрея в церкві, коли ще був малим і ходив у школу). Інші старожили також твердять, що назва «Шустівці»  походить від шести перших поселенців. Важко звичайно говорити, чи це дійсно так, та й не відомо, чи справді було шість поселень, а можливо спершу поселилося 2-3 сім'ї або ж їх було понад шість.

Більш достовірне походження села Шустівці буде від слів «шуста» і «шутьма». Визначення цих слів знаходимо у тлумачному словнику Володимира Даля. «Шуста» означає «мох, яким обростають пні дерев», а «шутьма» — зарослі, пустир, дике місце. Ця версія видається більш переконливою. Можна припустити, що назва походить від цих слів слов'янського походження.

Подільський історик і краєзнавець Юхим Сіцінський у праці «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» вказує, що у XV ст. в джерелах згадуються «Шыстовцы». Можливо, ця назва може походити від слова «шыста». Шисти — це дубові або інші дерев'яні кілки, якими обгороджували поселення, господарства. Були «шисти» на яких прив'язували солому і запалювали, а спеціальні сторожі подавали знак, у який бік тікати, коли наступає ворог. Оскільки Шустівці розміщувалися між горбами, можливо, на цих горбах стояли шисти, по яких вартові сповіщали про наближення ворога. І від цих шистів могла б і піти назва «Шустівці». Таким чином, «шуста», «шутьма», «шисти» дали назву селу Шустівці. На цій версії щодо походження назви особливу увагу акцентував місцевий вчитель історії та краєзнавець М. А. Танасков у власному дослідженні про історію Шустовець.

Географія

Село Шустівці розташоване в південно-західній частині Кам'янець-Подільського району. Саме село міститься в улоговині між пагорбами Волино-Подільської височини і простягається по річці Збруч. Село Шустівці розташоване на 48º41'15" північної широти і 26º14'40" східної довготи. Площа села становить 2,7 тис. кв. км.

Від районного центру село знаходиться на віддалі 30 км. Головні шляхи сполучення від Шустовець проходять ґрунтові до Залісся Перше, а далі в Кам'янець-Подільський — шосейна дорога. Найближча залізнична станція знаходиться за 7 км у селі Іване-Пусте Тернопільської області.

На півночі Шустівці межують із с. Ніверка, на південному сході — з с. Чорнокозинці; на заході, по річці Збруч — із с. Залісся Тернопільської області.

Клімат

Шустівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

Вперше згадується в історичних документах 1493 року. Поблизу виявлено кам'яні знаряддя праці доби неоліту (VI—V тисячоліття до н. е.). Село Шустівці виникло й існує уже понад п'ять століть. Про давність його свідчать сільські кладовища. Їх у селі нараховується біля чотирьох. Відомо, що на кожному кладовищі здійснювалося поховання протягом ста років.

Сільська церква існувала з 1620 року.

Перший поділ Речі Посполитої (1772) зробив поселення прикордонним зі Австро-Угорщиною та розділив українців між двома імперіями.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 лис­топада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. 1947 року жителі села масово ходили у села Тернопільської області міняти одяг та все, що мали, на зерно та інші продукти харчування, аби зберегти життя дітям.

З 1991 року в складі незалежної України.

1993 року надано статус четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю.

У лютому 2010 року влада раптово знімає з селян Шустовець Чорнобильську зону посиленої радіоактивності (4 категорія).

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Шустівці увійшло до складу Орининської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

Станом на 2014 рік у Шустівцях проживають 256 жителів. Переважно це люди старшого і похилого віку, так як молоде покоління майже все перебуває у місті.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову, за даними перепису 2001 року.

Економіка та інфраструктура

На сучасному етапі село продовжує існувати. У селі є школа, в якій навчаються 28 учнів, працює педагогічний колектив у складі 10 вчителів. Функціонує медпункт, відділення зв'язку, будинок культури, бібліотека, магазин. Землі села перебувають в оренді Приворотської філії ТОВ «Нібулон». Існує автобусне сполучення з районним центром.

Відомі люди

В селі народились і проживали:

  •  — майстер ковальської справи, художник, графік
  •  — полковник Міністерства оборони України
  •  — доктор хімічних наук, професор, завідувач кафедри медичної та фармацевтичної хімії Буковинського державного медичного університету
  • Василів Михайло Миронович — штабіст 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
  •  — заслужений вчитель України, відмінник освіти України.
  •  — журналіст, громадський діяч, директор мотобольного клубу «Поділля», заступник керівника Кам'янець-Подільської районної ради
  •  — народна складачка пісень, майстриня
  •  — декан факультету іноземної філології КПНУ ім. І. Огієнка, доктор філологічних наук, доцент
  •  — доктор сільськогосподарських наук, професор
  •  — поет
  •  — народний умілець, скульптор, художник
  •  — лікар-хірург, депутат муніципальної ради одного з округів Москви
  •  — краєзнавець, історик, художник, фотограф.
  • Підгірна Лора — українська письменниця, історикиня, громадська діячка, голова ГО «Товариство Сонця та Місяця».

Пам'ятки

Дерев'яна церква «Різдва Пресвятої Богородиці» УПЦ (ПЦУ) (2007 р.). На території храму у 2014 році, стараннями жителів села, під керівництвом настоятеля протоієрея Віктора Засадзінського, встановлено пам'ятник «Героям Небесної Сотні».

Курган Слави, споруджений на честь 30-річчя визволення села Шустовець від німецько-фашистських загарбників 1975 року.

Пам'ятник загиблим воїнам-односельчанам у Другій світовій війні.

Пам'ятник Тарасу Шевченку.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

  • image
    В'їзд у село
  • image
    Церква Різдва Богородиці
  • image
    Будинок культури
  • image
    Мозаїчна автобусна зупинка
  • image
    Збруч біля села

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2020, № 11, стор. 26

Посилання

  1. Szustowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 82. (пол.)
  2. Батюшков Н. Историческое описание Подолии / Н. Батюшков. — 1891. — 300 с.
  3. Гульдман В. К. Памятники старины в Подолии (материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В. К. Гульдман. — Каменец-Подольский, 1891. — 245 с.
  4. Исторические сведения о приходах и церквях Подольской епархии. — 1895. — Вып.1. — 266 с.
  5. Танасков М. А. Історія села Шустовець / М. А. Танасков. — Шустівці, 1975. — Рукопис. — 60 с.
  6. Труды Подольского Епархиального историко-статистического комитета / под ред. Н. И. Яворовского. — Каменец-Подольский: Тип. Подольского губернского правления, 1895. — Вып. седьмой. — 547 с.
  7. Кам'янецька чорнобильська зона [ 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Кам'янецький часопис КлюЧ. 2017-10-28

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shustivci selo v Ukrayini v Kam yanec Podilskomu rajoni Hmelnickoyi oblasti selo ShustivciCerkva Rizdva BogorodiciCerkva Rizdva BogorodiciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec PodilskijGromada Orininska silska gromadaKod KATOTTG UA68020210170094427Osnovni daniZasnovane 1545Naselennya 256Plosha 0 936 km Poshtovij indeks 32335Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 41 15 pn sh 26 14 40 sh d 48 68750 pn sh 26 24444 sh d 48 68750 26 24444 Koordinati 48 41 15 pn sh 26 14 40 sh d 48 68750 pn sh 26 24444 sh d 48 68750 26 24444Misceva vladaAdresa radi 32335 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Shustivci vul Soborna 45KartaShustivciShustivciMapa Shustivci u VikishovishiNazvaStosovno pohodzhennya nazvi sela isnuyut tri versiyi Z rozpovidej Sitnika Grigoriya Kolisnika Andriya ta inshih starozhiliv sela Shustovec vidomo take sho v period tataro turecko polskih gonin za lyudmi naselennya tikalo v nashi miscya i na danomu ostrovi takij formi majbutnogo poselennya spriyala r Zbruch yaka v davninu obtikala naselenij punkt z usih storin oselilosya shist simej chi gospodarstv tak rozpovidaye Zavlnyuk G ce vin chuv vid yakogos arhiyereya v cerkvi koli she buv malim i hodiv u shkolu Inshi starozhili takozh tverdyat sho nazva Shustivci pohodit vid shesti pershih poselenciv Vazhko zvichajno govoriti chi ce dijsno tak ta j ne vidomo chi spravdi bulo shist poselen a mozhlivo spershu poselilosya 2 3 sim yi abo zh yih bulo ponad shist Bilsh dostovirne pohodzhennya sela Shustivci bude vid sliv shusta i shutma Viznachennya cih sliv znahodimo u tlumachnomu slovniku Volodimira Dalya Shusta oznachaye moh yakim obrostayut pni derev a shutma zarosli pustir dike misce Cya versiya vidayetsya bilsh perekonlivoyu Mozhna pripustiti sho nazva pohodit vid cih sliv slov yanskogo pohodzhennya Podilskij istorik i krayeznavec Yuhim Sicinskij u praci Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta vkazuye sho u XV st v dzherelah zgaduyutsya Shystovcy Mozhlivo cya nazva mozhe pohoditi vid slova shysta Shisti ce dubovi abo inshi derev yani kilki yakimi obgorodzhuvali poselennya gospodarstva Buli shisti na yakih priv yazuvali solomu i zapalyuvali a specialni storozhi podavali znak u yakij bik tikati koli nastupaye vorog Oskilki Shustivci rozmishuvalisya mizh gorbami mozhlivo na cih gorbah stoyali shisti po yakih vartovi spovishali pro nablizhennya voroga I vid cih shistiv mogla b i piti nazva Shustivci Takim chinom shusta shutma shisti dali nazvu selu Shustivci Na cij versiyi shodo pohodzhennya nazvi osoblivu uvagu akcentuvav miscevij vchitel istoriyi ta krayeznavec M A Tanaskov u vlasnomu doslidzhenni pro istoriyu Shustovec GeografiyaSelo Shustivci roztashovane v pivdenno zahidnij chastini Kam yanec Podilskogo rajonu Same selo mistitsya v ulogovini mizh pagorbami Volino Podilskoyi visochini i prostyagayetsya po richci Zbruch Selo Shustivci roztashovane na 48º41 15 pivnichnoyi shiroti i 26º14 40 shidnoyi dovgoti Plosha sela stanovit 2 7 tis kv km Vid rajonnogo centru selo znahoditsya na viddali 30 km Golovni shlyahi spoluchennya vid Shustovec prohodyat gruntovi do Zalissya Pershe a dali v Kam yanec Podilskij shosejna doroga Najblizhcha zaliznichna stanciya znahoditsya za 7 km u seli Ivane Puste Ternopilskoyi oblasti Na pivnochi Shustivci mezhuyut iz s Niverka na pivdennomu shodi z s Chornokozinci na zahodi po richci Zbruch iz s Zalissya Ternopilskoyi oblasti Klimat Shustivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaVpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah 1493 roku Poblizu viyavleno kam yani znaryaddya praci dobi neolitu VI V tisyacholittya do n e Selo Shustivci viniklo j isnuye uzhe ponad p yat stolit Pro davnist jogo svidchat silski kladovisha Yih u seli narahovuyetsya bilya chotiroh Vidomo sho na kozhnomu kladovishi zdijsnyuvalosya pohovannya protyagom sta rokiv Silska cerkva isnuvala z 1620 roku Pershij podil Rechi Pospolitoyi 1772 zrobiv poselennya prikordonnim zi Avstro Ugorshinoyu ta rozdiliv ukrayinciv mizh dvoma imperiyami Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami U seli prohodiv kordon do 1939 roku po richci Zbruch tak z 1 listopada 1926 po 1 lis topada 1927 polski prikordonniki zatrimali 9509 perebizhchikiv iz radyanskoyi storoni lyudi tikali vid radyanskih represij u zvorotnomu napryamku za toj zhe period 745 osib Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Koli pochavsya golod use bilshe lyudej namagalosya vtekti na pravij bereg richki Zbruch A tam miscevi svyashenniki zaklikali selyan zbirati produkti dlya goloduyuchih z livogo berega Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod 1947 roku zhiteli sela masovo hodili u sela Ternopilskoyi oblasti minyati odyag ta vse sho mali na zerno ta inshi produkti harchuvannya abi zberegti zhittya dityam Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 1993 roku nadano status chetvertoyi zoni posilenogo radioekologichnogo kontrolyu U lyutomu 2010 roku vlada raptovo znimaye z selyan Shustovec Chornobilsku zonu posilenoyi radioaktivnosti 4 kategoriya 24 grudnya 2019 roku shlyahom ob yednannya silskih rad Kam yanec Podilskogo rajonu selo Shustivci uvijshlo do skladu Orininskoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaStanom na 2014 rik u Shustivcyah prozhivayut 256 zhiteliv Perevazhno ce lyudi starshogo i pohilogo viku tak yak molode pokolinnya majzhe vse perebuvaye u misti Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Ekonomika ta infrastrukturaNa suchasnomu etapi selo prodovzhuye isnuvati U seli ye shkola v yakij navchayutsya 28 uchniv pracyuye pedagogichnij kolektiv u skladi 10 vchiteliv Funkcionuye medpunkt viddilennya zv yazku budinok kulturi biblioteka magazin Zemli sela perebuvayut v orendi Privorotskoyi filiyi TOV Nibulon Isnuye avtobusne spoluchennya z rajonnim centrom Vidomi lyudiV seli narodilis i prozhivali majster kovalskoyi spravi hudozhnik grafik polkovnik Ministerstva oboroni Ukrayini doktor himichnih nauk profesor zaviduvach kafedri medichnoyi ta farmacevtichnoyi himiyi Bukovinskogo derzhavnogo medichnogo universitetu Vasiliv Mihajlo Mironovich shtabist 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR Geroj Drugogo Zimovogo pohodu zasluzhenij vchitel Ukrayini vidminnik osviti Ukrayini zhurnalist gromadskij diyach direktor motobolnogo klubu Podillya zastupnik kerivnika Kam yanec Podilskoyi rajonnoyi radi narodna skladachka pisen majstrinya dekan fakultetu inozemnoyi filologiyi KPNU im I Ogiyenka doktor filologichnih nauk docent doktor silskogospodarskih nauk profesor poet narodnij umilec skulptor hudozhnik likar hirurg deputat municipalnoyi radi odnogo z okrugiv Moskvi krayeznavec istorik hudozhnik fotograf Pidgirna Lora ukrayinska pismennicya istorikinya gromadska diyachka golova GO Tovaristvo Soncya ta Misyacya Pam yatkiDerev yana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UPC PCU 2007 r Na teritoriyi hramu u 2014 roci starannyami zhiteliv sela pid kerivnictvom nastoyatelya protoiyereya Viktora Zasadzinskogo vstanovleno pam yatnik Geroyam Nebesnoyi Sotni Kurgan Slavi sporudzhenij na chest 30 richchya vizvolennya sela Shustovec vid nimecko fashistskih zagarbnikiv 1975 roku Pam yatnik zagiblim voyinam odnoselchanam u Drugij svitovij vijni Pam yatnik Tarasu Shevchenku Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri SvitliniV yizd u selo Cerkva Rizdva Bogorodici Budinok kulturi Mozayichna avtobusna zupinka Zbruch bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2020 11 stor 26PosilannyaSzustowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 82 pol Batyushkov N Istoricheskoe opisanie Podolii N Batyushkov 1891 300 s Guldman V K Pamyatniki stariny v Podolii materialy dlya sostavleniya arheologicheskoj karty Podolskoj gubernii V K Guldman Kamenec Podolskij 1891 245 s Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvyah Podolskoj eparhii 1895 Vyp 1 266 s Tanaskov M A Istoriya sela Shustovec M A Tanaskov Shustivci 1975 Rukopis 60 s Trudy Podolskogo Eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta pod red N I Yavorovskogo Kamenec Podolskij Tip Podolskogo gubernskogo pravleniya 1895 Vyp sedmoj 547 s Kam yanecka chornobilska zona 5 listopada 2016 u Wayback Machine Kam yaneckij chasopis KlyuCh 2017 10 28

Дата публікації:
Топ