Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чу́кчі (самоназва — лиг'ораветл'ят (ԓыгъоравэтԓьат), луораветлат (оравэтԓьат) — «справжні люди») — нечисленний корінний народ крайнього північного сходу Азії (півострів Чукотка), розкиданий на величезній території в Російській Федерації; від Берингового моря до річки Індігірки і від Північного Льодовитого океану до річок Анадир і Анюй.
| Чукчі Лиг'ораветл'ят | |
|---|---|
 Louis Choris «Чукчі» 1816 | |
| Кількість | 16 200 (2021) |
| Ареал | Росія: [1] |
| Близькі до | Кереки, Коряки |
| Мова | Чукотська мова, російська мова |
| Релігія | Переважно Православ'я, також поширений Шаманізм частково Анімізм |
Чукчі поділялись на — тундрових кочових оленярів (самоназва чаучу — «оленна людина») і приморських — осілих мисливців на морського звіра (самоназва анкалин — «береговий»).
Чисельність і територія
Чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2002 року — 15767 чоловік. Живуть в Чукотському АО (11,9 тис. чол.), а також на півночі колишнього Коряцького АО (1,5 тис. чол.) і в Нижньоколимському районі Якутії (1,3 тисяч чоловік).
Чисельність та розселення чукчів у Російській імперії/СРСР/Росії
 | 
|
Історія
Сучасна етногенетична схема дозволяє вважати чукчів аборигенами континентальної Чукотки. Їхні предки сформувалися тут на рубежі IV — III тис. до н. е. Основу матеріальної культури цього населення склало полювання дикого оленя, в достатньо стабільних природно-кліматичних умовах, що проіснували тут до кінця XVII — початку XVIII ст.
У XVII ст. чукчі вперше зіткнулись із росіянами, з якими вони потім вели війни протягом 150 років. 1644 року козак Стадухін заснував Нижньоколимський остріг, він також перший повідомив про них в Якутськ. Чукчі, що кочували тоді як на схід, так і на захід від річки Колими, після кровопролитної боротьби остаточно полишили лівий берег Колими, відтіснивши при своєму відступі ескімоське плем'я мамаллів з узбережжя Північного Льодовитого океану до Берингового моря. З тих пір протягом більш ніж ста років не припинялися криваві зіткнення між росіянами і чукчами, території контролю яких розмежовувались по річці Колимі на заході і Анадир'ю на півдні, з боку Приамурського краю.
У 1770 році після невдалої кампанії керівника російського військового загону Шестакова Анадирський остріг, що слугував центром боротьби з чукчами, був знищений і його команда переведена в Нижньоколимськ. Після цього чукчі стали менш вороже ставитись до росіян і поступово почали вступати з ними в торгові відносини. У 1775 р. на річці Ангарці, притоці Великого Анюя, була збудована Ангарська фортеця, де під охороною козаків, відбувався щорічний ярмарок для мінової торгівлі з чукчами.
З 1848 року ярмарок був перенесений в Анюйську фортецю (за 250 кілометрів від Ніжньоколимська, на березі Малого Анюя). До першої половини XIX століття, коли європейські товари доставлялися на територію чукчів єдиним сухопутним шляхом через Якутськ, Анюйський ярмарок мав обороти на сотні тисяч рублів. Чукчі на продаж привозили не тільки звичні продукти їхнього власного мисливства (одяг з оленячого хутра, оленячі шкури, живі олені, тюленячі шкури, китовий вус, шкури білих ведмедів), але й найдорожчі хутра (бобрів, куниць, чорних лисиць, блакитних песців), які так звані носові чукчі вимінювали на тютюн у мешканців берегів Берингового моря і північно-західного узбережжя Америки. В 1880-ті роки торгівля хутром починає вестись через морські комунікації, з переважно американськими китоловами і купцями. Це викликало падіння значення сухопутних торгових шляхів та призвело до занепаду Анюйського ярмарку, який під кінець XIX ст. обслуговував вже лише потреби місцевого колимського торгу.
Мова
Розмовляють на чукотській мові . Поширена також російська мова (вільно володіють 61,3 % чукчів, вважають рідною — 28,3 %). Писемність на чукотській мові створена в 1931 р. на основі латиниці, а в 1936 р. — на основі кирилиці. Чукотська мова викладається в школах, нею ведуться радіо- і телепередачі, в Магадані видається література. З 1990-х років проблемами відродження традиційної культури чукчів займається Асоціація народів Чукотки.
Побут
Житло
Основним житлом була яранга — розбірний намет циліндро-конічної форми. У тундрових чукчів яранги вкривались оленячими шкурами, у приморських — моржевими. Склепіння опиралось на три тичини в центрі. Всередині яранга розділялась пологами у вигляді великих глухих хутряних мішків з оленячих шкур, розтягнутих на тичинах. Таким чином житло чукчів, як правило, розділялося на чотагін — холодну частину, і теплу частину — полог, в якій спали. У великих ярангах, заможних господарів пологів могло бути декілька, виділених в різних сторонах яранги. Освітлювалась й опалювалася кам'яною, глиняною або дерев'яною жировою лампою. Їжу готували на багатті в чотагіні. Яранга приморських чукчів відрізнялася від житла оленярів відсутністю димового отвору.
До кінця XIX в. у приморських чукчів зберігалася напівземлянка, запозичена в ескімосів (валкаран — «будинок із щелеп кита») — на каркасі з китових кісток, вкритих дерниною і землею. Улітку в неї входили через отвір у покрівлі, узимку — через довгий коридор. Стійбища кочових чукчів складалися з 2-10 яранг, були витягнуті зі сходу на захід, першою з заходу ставилася яранга голови громади. Поселення приморських чукчів нараховували до 20 і більше яранг, розташованих безладно.
Транспорт
Тундрові чукчі пересувалися на дуго-копильних нартах на оленях або собаках, приморські — на собаках. Користувалися також ступальними лижами-ракетками, на Колимі використовували запозиченими в евенків ковзними лижами. По воді пересувалися в — човнах, що вміщають від одного до 20-30 чоловік, з моржевих шкур, з веслами й косим вітрилом.
Культура
Фольклор і міфологія чукчів дуже багаті і різноманітні та мають багато спільного з творчістю американських народів та інших палеоазіатів. Чукотська мова дуже багата як словами, так і формами, в ній досить чітко простежується гармонія звуків. Фонетика дуже важка для європейців. Чукчі, особливо приморські, прославилися своїми скульптурними і різьбленими зображеннями з кісток тварин, що вражають своєю відповідністю до природних, сміливістю поз і штрихів, що нагадують чудові кісткові зображення палеолітичного періоду. У селищі Уелен розташована відома на весь світ косторізна майстерня.
Видатні чукчі
- Теневіль — перший творець чукотської писемності.
- Кимитваль Антоніна Олександрівна — видатна чукотська поетеса.
- Ритхеу Юрій Сергійович — всесвітньовідомий чукотський письменник.
Див. також
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 14 грудня 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Ресурси і джерела
- http://www.nsu.ru/ip/chukch.php(рос.) [Архівовано 30 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Сучасний стан чукотського народу(рос.)
- Граматика чукотської мови [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Чукотка: чудовий і суворий край [Архівовано 20 лютого 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- Про чукотські війни(рос.)
- Про російське підкорення народів Чукотки. «Сибірська заїмка» [Архівовано 13 січня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- Російський етнографічний музей [Архівовано 22 лютого 2012 у WebCite](рос.)
- Коротка інформація про чукчів, кілька чукотських казок [Архівовано 14 лютого 2008 у Wayback Machine.](укр.)
Література
- В. Г. Богораз, «Отчет об исследовании Ч. Колымского края» (оттиск из «Известий Восточно-Сибирского Отд. Императорского Русского Географического Общества» за 1899 г., т. XXX, вып. I);(рос.)
- В. Г. Богораз, «Очерк материального быта оленных Ч.» (СПб., 1901, «Сборник Музея Антропологии и Этнографии», вып. II);(рос.)
- В. Г. Богораз, «Образцы народной словесности Ч.» (тексты с переводом и пересказы, СПб.);(рос.)
- В. Йохельсон, «Заметки о населении Якутской области» («Живая Старина», вып. II, 1895);(рос.)
- Путешествия Норденшельда, барона Майделя, Биллингса и др.(рос.)
- Сказки и мифы народов Чукотки и Камчатки. М. 1980(?).(рос.)
- Фридрих И. История письма. М. 2004.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chu kchi samonazva lig oravetl yat ԓygoravetԓat luoravetlat oravetԓat spravzhni lyudi nechislennij korinnij narod krajnogo pivnichnogo shodu Aziyi pivostriv Chukotka rozkidanij na velicheznij teritoriyi v Rosijskij Federaciyi vid Beringovogo morya do richki Indigirki i vid Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do richok Anadir i Anyuj Chukchi Lig oravetl yatLouis Choris Chukchi 1816Kilkist16 200 2021 ArealRosiya 1 Blizki doKereki KoryakiMovaChukotska mova rosijska movaReligiyaPerevazhno Pravoslav ya takozh poshirenij Shamanizm chastkovo Animizm Chukchi podilyalis na tundrovih kochovih olenyariv samonazva chauchu olenna lyudina i primorskih osilih mislivciv na morskogo zvira samonazva ankalin beregovij Zmist 1 Chiselnist i teritoriya 2 Istoriya 3 Mova 4 Pobut 4 1 Zhitlo 4 2 Transport 5 Kultura 6 Vidatni chukchi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Resursi i dzherela 10 LiteraturaChiselnist i teritoriyared Chiselnist za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2002 roku 15767 cholovik Zhivut v Chukotskomu AO 11 9 tis chol a takozh na pivnochi kolishnogo Koryackogo AO 1 5 tis chol i v Nizhnokolimskomu rajoni Yakutiyi 1 3 tisyach cholovik Chiselnist ta rozselennya chukchiv u Rosijskij imperiyi SRSR Rosiyi nbsp Rozselennya korinnih narodiv ChukotkiIstoriyared nbsp Etnichna mapa bl 1900 r Sibiru z teritoriyeyu rozselennya chukchiv u XVI st do ekspansiyi Rosijskoyi derzhavi Suchasna etnogenetichna shema dozvolyaye vvazhati chukchiv aborigenami kontinentalnoyi Chukotki Yihni predki sformuvalisya tut na rubezhi IV III tis do n e Osnovu materialnoyi kulturi cogo naselennya sklalo polyuvannya dikogo olenya v dostatno stabilnih prirodno klimatichnih umovah sho proisnuvali tut do kincya XVII pochatku XVIII st 1 U XVII st chukchi vpershe zitknulis iz rosiyanami z yakimi voni potim veli vijni protyagom 150 rokiv 1644 roku kozak Staduhin zasnuvav Nizhnokolimskij ostrig vin takozh pershij povidomiv pro nih v Yakutsk Chukchi sho kochuvali todi yak na shid tak i na zahid vid richki Kolimi pislya krovoprolitnoyi borotbi ostatochno polishili livij bereg Kolimi vidtisnivshi pri svoyemu vidstupi eskimoske plem ya mamalliv z uzberezhzhya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do Beringovogo morya Z tih pir protyagom bilsh nizh sta rokiv ne pripinyalisya krivavi zitknennya mizh rosiyanami i chukchami teritoriyi kontrolyu yakih rozmezhovuvalis po richci Kolimi na zahodi i Anadir yu na pivdni z boku Priamurskogo krayu nbsp Morski zviroboyi U 1770 roci pislya nevdaloyi kampaniyi kerivnika rosijskogo vijskovogo zagonu Shestakova Anadirskij ostrig sho sluguvav centrom borotbi z chukchami buv znishenij i jogo komanda perevedena v Nizhnokolimsk Pislya cogo chukchi stali mensh vorozhe stavitis do rosiyan i postupovo pochali vstupati z nimi v torgovi vidnosini U 1775 r na richci Angarci pritoci Velikogo Anyuya bula zbudovana Angarska fortecya de pid ohoronoyu kozakiv vidbuvavsya shorichnij yarmarok dlya minovoyi torgivli z chukchami Z 1848 roku yarmarok buv perenesenij v Anyujsku fortecyu za 250 kilometriv vid Nizhnokolimska na berezi Malogo Anyuya Do pershoyi polovini XIX stolittya koli yevropejski tovari dostavlyalisya na teritoriyu chukchiv yedinim suhoputnim shlyahom cherez Yakutsk Anyujskij yarmarok mav oboroti na sotni tisyach rubliv Chukchi na prodazh privozili ne tilki zvichni produkti yihnogo vlasnogo mislivstva odyag z olenyachogo hutra olenyachi shkuri zhivi oleni tyulenyachi shkuri kitovij vus shkuri bilih vedmediv ale j najdorozhchi hutra bobriv kunic chornih lisic blakitnih pesciv yaki tak zvani nosovi chukchi viminyuvali na tyutyun u meshkanciv beregiv Beringovogo morya i pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Ameriki V 1880 ti roki torgivlya hutrom pochinaye vestis cherez morski komunikaciyi z perevazhno amerikanskimi kitolovami i kupcyami Ce viklikalo padinnya znachennya suhoputnih torgovih shlyahiv ta prizvelo do zanepadu Anyujskogo yarmarku yakij pid kinec XIX st obslugovuvav vzhe lishe potrebi miscevogo kolimskogo torgu Movared Dokladnishe Chukotska mova Rozmovlyayut na chukotskij movi chukotsko kamchatskoyi sim yi Poshirena takozh rosijska mova vilno volodiyut 61 3 chukchiv vvazhayut ridnoyu 28 3 Pisemnist na chukotskij movi stvorena v 1931 r na osnovi latinici a v 1936 r na osnovi kirilici Chukotska mova vikladayetsya v shkolah neyu vedutsya radio i teleperedachi v Magadani vidayetsya literatura Z 1990 h rokiv problemami vidrodzhennya tradicijnoyi kulturi chukchiv zajmayetsya Asociaciya narodiv Chukotki nbsp Vikipediya Vikipediya maye rozdil chukotskoyu movoyu Wp cktPobutred Zhitlored nbsp Zhinka z ditmi bilya yarangi Osnovnim zhitlom bula yaranga rozbirnij namet cilindro konichnoyi formi U tundrovih chukchiv yarangi vkrivalis olenyachimi shkurami u primorskih morzhevimi Sklepinnya opiralos na tri tichini v centri Vseredini yaranga rozdilyalas pologami u viglyadi velikih gluhih hutryanih mishkiv z olenyachih shkur roztyagnutih na tichinah Takim chinom zhitlo chukchiv yak pravilo rozdilyalosya na chotagin holodnu chastinu i teplu chastinu polog v yakij spali U velikih yarangah zamozhnih gospodariv pologiv moglo buti dekilka vidilenih v riznih storonah yarangi Osvitlyuvalas j opalyuvalasya kam yanoyu glinyanoyu abo derev yanoyu zhirovoyu lampoyu Yizhu gotuvali na bagatti v chotagini Yaranga primorskih chukchiv vidriznyalasya vid zhitla olenyariv vidsutnistyu dimovogo otvoru Do kincya XIX v u primorskih chukchiv zberigalasya napivzemlyanka zapozichena v eskimosiv valkaran budinok iz shelep kita na karkasi z kitovih kistok vkritih derninoyu i zemleyu Ulitku v neyi vhodili cherez otvir u pokrivli uzimku cherez dovgij koridor Stijbisha kochovih chukchiv skladalisya z 2 10 yarang buli vityagnuti zi shodu na zahid pershoyu z zahodu stavilasya yaranga golovi gromadi Poselennya primorskih chukchiv narahovuvali do 20 i bilshe yarang roztashovanih bezladno Transportred nbsp Chukchi na bajdarci 1880 r Tundrovi chukchi peresuvalisya na dugo kopilnih nartah na olenyah abo sobakah primorski na sobakah Koristuvalisya takozh stupalnimi lizhami raketkami na Kolimi vikoristovuvali zapozichenimi v evenkiv kovznimi lizhami Po vodi peresuvalisya v bajdarah chovnah sho vmishayut vid odnogo do 20 30 cholovik z morzhevih shkur z veslami j kosim vitrilom Kulturared nbsp Rizba po morzhevomu bivnyu 1940 vi roki Folklor i mifologiya chukchiv duzhe bagati i riznomanitni ta mayut bagato spilnogo z tvorchistyu amerikanskih narodiv ta inshih paleoaziativ Chukotska mova duzhe bagata yak slovami tak i formami v nij dosit chitko prostezhuyetsya garmoniya zvukiv Fonetika duzhe vazhka dlya yevropejciv Chukchi osoblivo primorski proslavilisya svoyimi skulpturnimi i rizblenimi zobrazhennyami z kistok tvarin sho vrazhayut svoyeyu vidpovidnistyu do prirodnih smilivistyu poz i shtrihiv sho nagaduyut chudovi kistkovi zobrazhennya paleolitichnogo periodu U selishi Uelen roztashovana vidoma na ves svit kostorizna majsternya Vidatni chukchired Tenevil pershij tvorec chukotskoyi pisemnosti Kimitval Antonina Oleksandrivna vidatna chukotska poetesa Ritheu Yurij Sergijovich vsesvitnovidomij chukotskij pismennik Div takozhred Rosijsko chukotski vijni 1641 1778 Primitkired Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 grudnya 2007 Procitovano 7 listopada 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Resursi i dzherelared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Chukchi people http www nsu ru ip chukch php ros Arhivovano 30 serpnya 2007 u Wayback Machine Suchasnij stan chukotskogo narodu ros Gramatika chukotskoyi movi Arhivovano 15 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Chukotka chudovij i suvorij kraj Arhivovano 20 lyutogo 2008 u Wayback Machine ros Pro chukotski vijni ros Pro rosijske pidkorennya narodiv Chukotki Sibirska zayimka Arhivovano 13 sichnya 2007 u Wayback Machine ros Rosijskij etnografichnij muzej Arhivovano 22 lyutogo 2012 u WebCite ros Korotka informaciya pro chukchiv kilka chukotskih kazok Arhivovano 14 lyutogo 2008 u Wayback Machine ukr Literaturared V G Bogoraz Otchet ob issledovanii Ch Kolymskogo kraya ottisk iz Izvestij Vostochno Sibirskogo Otd Imperatorskogo Russkogo Geograficheskogo Obshestva za 1899 g t XXX vyp I ros V G Bogoraz Ocherk materialnogo byta olennyh Ch SPb 1901 Sbornik Muzeya Antropologii i Etnografii vyp II ros V G Bogoraz Obrazcy narodnoj slovesnosti Ch teksty s perevodom i pereskazy SPb ros V Johelson Zametki o naselenii Yakutskoj oblasti Zhivaya Starina vyp II 1895 ros Puteshestviya Nordenshelda barona Majdelya Billingsa i dr ros Skazki i mify narodov Chukotki i Kamchatki M 1980 ros Fridrih I Istoriya pisma M 2004 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chukchi amp oldid 43838589