Кере́ки, аӈӄалҕакку (самоназва) — «приморські люди», каракыкку (від чукотського керекіт) — найменш численна народність Півночі, що проживає в Чукотського АО Російської Федерації. Вони живуть в оточенні чукчів і зазнали сильної асиміляції з їхнього боку.
Кереки аӈӄалҕакку | |
---|---|
Кількість | асимільовані росіянами |
Ареал | Росія: |
Близькі до: | Чукчі, Коряки |
Мова | Чукотська мова, Російська мова, раніше Керецька мова |
Релігія | Переважно Православ'я, також поширений Шаманізм частково Анімізм |
Історія
Археологи виділяють (з 1-ї половини 1-го тисячоліття до н. е.), походження якої пов'язують із загальним протоескалеуто-ітельменським етнічним пластом (Н. Н. Діков).
До моменту приходу росіян на узбережжя Берингового моря (XVII століття) територія розселення кереків простиралася від Анадирського лиману до гирла (за археологічними даними, сліди давніх керецьких поселень простежуються також південніше — до мису Олюторський). Кереки займалися полюванням на морських ссавців та рибальством.
У XVIII столітті, під час жорстоких військових зіткнень між чукчами та коряками, кереки опинилися поміж двох вогнів: вони піддавалися нападам як чукчів, так і коряків, які вбивали дорослих чоловіків та забирали в рабство дітей та жінок. Кереки, що не були здатні чинити активний опір, намагалися сховатися в печерах. Наслідком втрат від військових набігів, а також від епідемій, що прокотилися краєм в кінці XVIII століття, стало різке скорочення чисельності керецького етносу; В. В. Леонтьєв писав: «Не випадково багато дослідників вважали кереків найнещаснішим плем'ям на Північному-Сході».
Виділялися групи північних (наваринських, або мейнипільгинських, самоназва ыйулалҕакку — верхні) та південних (хатирських, самоназва иутылалҕакку — нижні) кереків. В XIX—XX століттях кереків зазвичай відносили до коряків. За переписом 1897 року нараховувалося 102 керека.
В XX столітті кереки були майже повністю асимільовані чукчами. В 1991 році керецькою розмовляли лише три людини: Іван Увагиргин (хатирський діалект), Микола Єтинкеу та Катерина Хаткана (мейнипільгинський діалект). У 2000 році кереки були включені до переліку корінних малочисельних народів Росії.
Чисельність і територія
Термін «кереки» був упроваджений у науковий ужиток наприкінці XIX ст., але ще довго після цього кереків не розглядали як самостійну народність, не відокремлюючи їх від приморських осілих чукчів і трактуючи їхню мову як діалект чукотської або коряцької. Тому дані про їхню чисельність упродовж всього ХХ ст. були суперечливі.
Чисельність — близько 100 осіб (1959 р.), чисельність за даними Всеросійського перепису населення 2010 року — 4 особи. Проживали в кількох селищах окремими сім'ями змішано з чукчами, піддалися асиміляції з їхнього боку.
Мова
Керецька мова належить до . За даними 1991 року тих, що говорять керецькою, було всього троє. Усі вони були тримовними: крім рідної, вони володіли чукотською і російською.
Джерела
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2007.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kere ki aӈӄalҕakku samonazva primorski lyudi karakykku vid chukotskogo kerekit najmensh chislenna narodnist Pivnochi sho prozhivaye v Chukotskogo AO Rosijskoyi Federaciyi Voni zhivut v otochenni chukchiv i zaznali silnoyi asimilyaciyi z yihnogo boku Kereki aӈӄalҕakkuKilkist asimilovani rosiyanamiAreal Rosiya Blizki do Chukchi KoryakiMova Chukotska mova Rosijska mova ranishe Kerecka movaReligiya Perevazhno Pravoslav ya takozh poshirenij Shamanizm chastkovo AnimizmIstoriyaArheologi vidilyayut z 1 yi polovini 1 go tisyacholittya do n e pohodzhennya yakoyi pov yazuyut iz zagalnim protoeskaleuto itelmenskim etnichnim plastom N N Dikov Do momentu prihodu rosiyan na uzberezhzhya Beringovogo morya XVII stolittya teritoriya rozselennya kerekiv prostiralasya vid Anadirskogo limanu do girla za arheologichnimi danimi slidi davnih kereckih poselen prostezhuyutsya takozh pivdennishe do misu Olyutorskij Kereki zajmalisya polyuvannyam na morskih ssavciv ta ribalstvom U XVIII stolitti pid chas zhorstokih vijskovih zitknen mizh chukchami ta koryakami kereki opinilisya pomizh dvoh vogniv voni piddavalisya napadam yak chukchiv tak i koryakiv yaki vbivali doroslih cholovikiv ta zabirali v rabstvo ditej ta zhinok Kereki sho ne buli zdatni chiniti aktivnij opir namagalisya shovatisya v pecherah Naslidkom vtrat vid vijskovih nabigiv a takozh vid epidemij sho prokotilisya krayem v kinci XVIII stolittya stalo rizke skorochennya chiselnosti kereckogo etnosu V V Leontyev pisav Ne vipadkovo bagato doslidnikiv vvazhali kerekiv najneshasnishim plem yam na Pivnichnomu Shodi Vidilyalisya grupi pivnichnih navarinskih abo mejnipilginskih samonazva yjulalҕakku verhni ta pivdennih hatirskih samonazva iutylalҕakku nizhni kerekiv V XIX XX stolittyah kerekiv zazvichaj vidnosili do koryakiv Za perepisom 1897 roku narahovuvalosya 102 kereka V XX stolitti kereki buli majzhe povnistyu asimilovani chukchami V 1991 roci kereckoyu rozmovlyali lishe tri lyudini Ivan Uvagirgin hatirskij dialekt Mikola Yetinkeu ta Katerina Hatkana mejnipilginskij dialekt U 2000 roci kereki buli vklyucheni do pereliku korinnih malochiselnih narodiv Rosiyi Chiselnist i teritoriyaTermin kereki buv uprovadzhenij u naukovij uzhitok naprikinci XIX st ale she dovgo pislya cogo kerekiv ne rozglyadali yak samostijnu narodnist ne vidokremlyuyuchi yih vid primorskih osilih chukchiv i traktuyuchi yihnyu movu yak dialekt chukotskoyi abo koryackoyi Tomu dani pro yihnyu chiselnist uprodovzh vsogo HH st buli superechlivi Chiselnist blizko 100 osib 1959 r chiselnist za danimi Vserosijskogo perepisu naselennya 2010 roku 4 osobi Prozhivali v kilkoh selishah okremimi sim yami zmishano z chukchami piddalisya asimilyaciyi z yihnogo boku MovaKerecka mova nalezhit do Za danimi 1991 roku tih sho govoryat kereckoyu bulo vsogo troye Usi voni buli trimovnimi krim ridnoyi voni volodili chukotskoyu i rosijskoyu Dzherela Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 28 serpnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaCe nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi