Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хра́мова гора́ (івр. הַר הַבַּיִת,Гар га-Байт, араб. الحرم القدسي الشريف, аль-Харам аль-Кудс аш -Шаріф — «благородне святилище») — пагорб над Кедронською долиною в південно-східній частині старого міста Єрусалима. Храмова гора — обнесена високими стінами прямокутна площа, що виділяється над іншими частинами Старого міста. Висота кам'яної стіни у найвищому місці 45 метрів. Загальний об'єм кам'яної кладки стіни близько двохсот тисяч кубічних метрів — трохи менше об'єму кладки, наприклад, третьої піраміди (піраміди Менкаура) на плато Гіза. Раніше тут стояв Єрусалимський храм. Зараз на ній розміщені мусульманські святині — Мечеть Аль-Акса (далека мечеть) і Ма́сджид Ку́ббат ас-Са́хра (відома також як Купол Скелі), побудовані Абд аль-Маліком у 691 році. Храмова гора є священним місцем для послідовників юдаїзму та ісламу.
| Храмова гора івр. הר הבית | ||||
 | ||||
| 31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77777777780577750° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д.Координати: 31°46′40″ пн. ш. 35°14′08″ сх. д. / 31.77777777780577750° пн. ш. 35.235555555583772502° сх. д. | ||||
| Регіон | Єрусалим | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | пагорб священна гора Компаунд мечеть і район міста | |||
| Висота | 743 м | |||
  Храмова гора Храмова гора (Ізраїль) | ||||
 Храмова гора у Вікісховищі | ||||
Історія
Юдеїв, християн та мусульман поєднують з Храмовою горою багато релігійних подій та традицій. За переказами Талмуду, з цього місця Бог взяв землю для створення Адама. На цьому місці Адам, пізніше Каїн і Авель, Мелхіседек і Ной приносили свої жертви. Храмова гора традиційно ототожнюється з місцевістю Моріа — так називається земля на якій стоїть Храмова гора і на якій Авраам, випробовуваний Господом, мав принести у жертву свого сина Ісаака (1 М. 22:1-2). У юдейській, християнській і мусульманській традиціях це те саме місце. На Храмовій горі цар Давид викупив за п'ятдесят шекелів тік у якогось Аравни (євусеянина) (2 Сам. 24:18-25) і спорудив жертовник Богові Ізраїлю, а його син і спадкоємець престолу — Соломон побудував там Перший храм у X столітті до н. е (957 р. до н. е — освячений 951 до н. е.). У 586 році до н. е. Перший храм був зруйнований Навуходоносором. Після повернення євреїв в Єрусалим з вавилонського полону у 515 році до н. е. був побудований Другий храм. цар Ірод під час розпочатої ним реконструкції храму у 22 році до н. е. збільшив площу Храмової гори, звівши навколо неї потужну підпірну стіну і засипав землею проміжок між стіною і пагорбом. Реконструкція тривала і за спадкоємців Ірода — Агріппою I і Агріппою II аж до Юдейської війни 67 року н. е. Храм Ірода проіснував до 70 року н. е., коли був зруйнований римлянами під проводом Тита. Після цього римляни будують на Храмовій горі Храм Юпітера і дещо пізніше там було побудовано християнську церкву. Після захоплення арабами Палестини у 638 році на Храмовій горі вони побудували свої храми.
У ісламі Храмова гора є третім за значенням місцем після Мекки і Медини. Сюди здійснив пророк Мухаммед свою нічну поїздку з Заповідної у Найвіддаленішу мечеть (мечеть аль-Акса)(сура 17. вірш 1). Сьогодні на Храмовій горі розташовані дві ісламські святині, присвячені цій події — мечеть аль-Акса, що означає найдальша, та Купол Скелі, зведений над Каменем заснування, з якого Магомет здійнявся в небо.
Третій храм
Докладніше [en]
Ідея відновлення Третього храму на Храмовій горі в Старому місті залишається ключовим предметом напруженості між мусульманами та євреями через існування Куполу Скелі, ісламського святилища, побудованого на місці першого та другого єврейських храмів під час правління Омеядів наприкінці VII століття.
Новітня історія
У періоди правління Палестиною арабів, османів і британців, євреї не допускалися на Храмову гору. Британська мандатна адміністрація ввела спеціальний орган по опіці над святими місцями ісламу на Храмовій горі — , чи Ісламська рада (Muslim Council), орган який отримав фактичну владу над усією територією Храмової гори. Після закінчення Війни за незалежність Ізраїлю у 1948 році, Храмова гора разом з усім Східним Єрусалимом перейшла під контроль Йорданії. До 1967 року євреї не допускалися не тільки на Храмову гору, але й до Стіни Плачу. Під час Шестиденної війни, в ході боїв за Єрусалим, ізраїльські десантники встановили контроль над Храмовою горою. Однак незабаром, за наказом міністра оборони Моше Даяна, ізраїльський прапор було спущено, і повноваження Ісламської ради щодо Храмової гори знову були офіційно підтверджені. З 1967 року на Храмову гору був відкритий доступ усім охочим у відведені дні й години.
Доступ до Храмової гори
Доступ до Храмової гори можливий через одинадцять воріт із північної та східної сторін. Всі ворота охороняються поліцією Ізраїлю та співробітниками ВАКФ, оскільки доступ до Храмової гори через 10 воріт дозволений лише для мусульман. Представникам іншої віри можливий доступ лише через Марокканські ворота. Прохід дозволений лише у часи між молитвою та з суботи до четверга. Не дозволено приносити з собою культові речі, затримуватися для молитви не-мусульманам.
Теракти
У січні та липні 2017 року на Храмовій горі сталось декілька терактів, що привели до загибелі семи правоохоронців та чотирьох терористів.
Галерея
Панорама
Примітки
- Erwin Reidinger: «The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod: An Archaeological Re-Examination.» У: Assaph, Studies in Art History, Volume 9, Tel Aviv 2004, 1-64. ISSN 0333-6476(англ.)
- Erwin Reidinger: «Der Tempel in Jerusalem: Datierung nach der Sonne.» У: Biblische Notizen, Aktuelle Beiträge zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt. Neue Folge, Heft n.128, Salzburg 2006, 81-104 (Summary 102,103). ISSN 0178-2967(нім.)
- The Early Arab Period – 638–1099. Jerusalem: Life Throughout the Ages in a Holy City. Bar-Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies. March 1997. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 24 квітня 2007.
Посилання
- Храмова Гора // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Єрусалимські Храми в Ісламі [ 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храмова гора |
 | Це незавершена стаття з . Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hra mova gora ivr ה ר ה ב י ת Gar ga Bajt arab الحرم القدسي الشريف al Haram al Kuds ash Sharif blagorodne svyatilishe pagorb nad Kedronskoyu dolinoyu v pivdenno shidnij chastini starogo mista Yerusalima Hramova gora obnesena visokimi stinami pryamokutna plosha sho vidilyayetsya nad inshimi chastinami Starogo mista Visota kam yanoyi stini u najvishomu misci 45 metriv Zagalnij ob yem kam yanoyi kladki stini blizko dvohsot tisyach kubichnih metriv trohi menshe ob yemu kladki napriklad tretoyi piramidi piramidi Menkaura na plato Giza Ranishe tut stoyav Yerusalimskij hram Zaraz na nij rozmisheni musulmanski svyatini Mechet Al Aksa daleka mechet i Ma sdzhid Ku bbat as Sa hra vidoma takozh yak Kupol Skeli pobudovani Abd al Malikom u 691 roci Hramova gora ye svyashennim miscem dlya poslidovnikiv yudayizmu ta islamu Hramova gora ivr הר הבית Hramova gora vid z pivdennogo shoduHramova gora vid z pivdennogo shodu31 46 40 pn sh 35 14 08 sh d 31 77777777780577750 pn sh 35 235555555583772502 sh d 31 77777777780577750 35 235555555583772502 Koordinati 31 46 40 pn sh 35 14 08 sh d 31 77777777780577750 pn sh 35 235555555583772502 sh d 31 77777777780577750 35 235555555583772502Region YerusalimTip pagorb svyashenna gora Kompaund mechet i rajon mistaVisota 743 mHramova goraHramova gora Izrayil Hramova gora u VikishovishiIstoriyaYudeyiv hristiyan ta musulman poyednuyut z Hramovoyu goroyu bagato religijnih podij ta tradicij Za perekazami Talmudu z cogo miscya Bog vzyav zemlyu dlya stvorennya Adama Na comu misci Adam piznishe Kayin i Avel Melhisedek i Noj prinosili svoyi zhertvi Hramova gora tradicijno ototozhnyuyetsya z miscevistyu Moria tak nazivayetsya zemlya na yakij stoyit Hramova gora i na yakij Avraam viprobovuvanij Gospodom mav prinesti u zhertvu svogo sina Isaaka 1 M 22 1 2 U yudejskij hristiyanskij i musulmanskij tradiciyah ce te same misce Na Hramovij gori car David vikupiv za p yatdesyat shekeliv tik u yakogos Aravni yevuseyanina 2 Sam 24 18 25 i sporudiv zhertovnik Bogovi Izrayilyu a jogo sin i spadkoyemec prestolu Solomon pobuduvav tam Pershij hram u X stolitti do n e 957 r do n e osvyachenij 951 do n e U 586 roci do n e Pershij hram buv zrujnovanij Navuhodonosorom Pislya povernennya yevreyiv v Yerusalim z vavilonskogo polonu u 515 roci do n e buv pobudovanij Drugij hram car Irod pid chas rozpochatoyi nim rekonstrukciyi hramu u 22 roci do n e zbilshiv ploshu Hramovoyi gori zvivshi navkolo neyi potuzhnu pidpirnu stinu i zasipav zemleyu promizhok mizh stinoyu i pagorbom Rekonstrukciya trivala i za spadkoyemciv Iroda Agrippoyu I i Agrippoyu II azh do Yudejskoyi vijni 67 roku n e Hram Iroda proisnuvav do 70 roku n e koli buv zrujnovanij rimlyanami pid provodom Tita Pislya cogo rimlyani buduyut na Hramovij gori Hram Yupitera i desho piznishe tam bulo pobudovano hristiyansku cerkvu Pislya zahoplennya arabami Palestini u 638 roci na Hramovij gori voni pobuduvali svoyi hrami U islami Hramova gora ye tretim za znachennyam miscem pislya Mekki i Medini Syudi zdijsniv prorok Muhammed svoyu nichnu poyizdku z Zapovidnoyi u Najviddalenishu mechet mechet al Aksa sura 17 virsh 1 Sogodni na Hramovij gori roztashovani dvi islamski svyatini prisvyacheni cij podiyi mechet al Aksa sho oznachaye najdalsha ta Kupol Skeli zvedenij nad Kamenem zasnuvannya z yakogo Magomet zdijnyavsya v nebo Tretij hram Dokladnishe en Zobrazhennya majbutnogo hramu za knigoyu proroka Yezekiyil Malyunok francuzkogo arhitektora XIX st fr Ideya vidnovlennya Tretogo hramu na Hramovij gori v Staromu misti zalishayetsya klyuchovim predmetom napruzhenosti mizh musulmanami ta yevreyami cherez isnuvannya Kupolu Skeli islamskogo svyatilisha pobudovanogo na misci pershogo ta drugogo yevrejskih hramiv pid chas pravlinnya Omeyadiv naprikinci VII stolittya Novitnya istoriyaU periodi pravlinnya Palestinoyu arabiv osmaniv i britanciv yevreyi ne dopuskalisya na Hramovu goru Britanska mandatna administraciya vvela specialnij organ po opici nad svyatimi miscyami islamu na Hramovij gori chi Islamska rada Muslim Council organ yakij otrimav faktichnu vladu nad usiyeyu teritoriyeyu Hramovoyi gori Pislya zakinchennya Vijni za nezalezhnist Izrayilyu u 1948 roci Hramova gora razom z usim Shidnim Yerusalimom perejshla pid kontrol Jordaniyi Do 1967 roku yevreyi ne dopuskalisya ne tilki na Hramovu goru ale j do Stini Plachu Pid chas Shestidennoyi vijni v hodi boyiv za Yerusalim izrayilski desantniki vstanovili kontrol nad Hramovoyu goroyu Odnak nezabarom za nakazom ministra oboroni Moshe Dayana izrayilskij prapor bulo spusheno i povnovazhennya Islamskoyi radi shodo Hramovoyi gori znovu buli oficijno pidtverdzheni Z 1967 roku na Hramovu goru buv vidkritij dostup usim ohochim u vidvedeni dni j godini Dostup do Hramovoyi goriDostup do Hramovoyi gori mozhlivij cherez odinadcyat vorit iz pivnichnoyi ta shidnoyi storin Vsi vorota ohoronyayutsya policiyeyu Izrayilyu ta spivrobitnikami VAKF oskilki dostup do Hramovoyi gori cherez 10 vorit dozvolenij lishe dlya musulman Predstavnikam inshoyi viri mozhlivij dostup lishe cherez Marokkanski vorota Prohid dozvolenij lishe u chasi mizh molitvoyu ta z suboti do chetverga Ne dozvoleno prinositi z soboyu kultovi rechi zatrimuvatisya dlya molitvi ne musulmanam TeraktiU sichni ta lipni 2017 roku na Hramovij gori stalos dekilka teraktiv sho priveli do zagibeli semi pravoohoronciv ta chotiroh teroristiv GalereyaYerusalimskij Hram Kupol Skeli Stina plachuPanoramaVid na Hramovu Goru z Olivkovoyi goriPrimitkiErwin Reidinger The Temple Mount Platform in Jerusalem from Solomon to Herod An Archaeological Re Examination U Assaph Studies in Art History Volume 9 Tel Aviv 2004 1 64 ISSN 0333 6476 angl Erwin Reidinger Der Tempel in Jerusalem Datierung nach der Sonne U Biblische Notizen Aktuelle Beitrage zur Exegese der Bibel und Ihrer Welt Neue Folge Heft n 128 Salzburg 2006 81 104 Summary 102 103 ISSN 0178 2967 nim The Early Arab Period 638 1099 Jerusalem Life Throughout the Ages in a Holy City Bar Ilan University Ingeborg Rennert Center for Jerusalem Studies March 1997 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 24 kvitnya 2007 PosilannyaHramova Gora Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Yerusalimski Hrami v Islami 13 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hramova gora Ce nezavershena stattya z yevrejskoyi istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro yudayizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi