Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ю рій Хмельни цький у чернецтві Гедео н бл 1641 Чигирин нині Черкаська область Україна 1685 український військовий політ

Хмельницький Юрій Богданович

Ю́рій Хмельни́цький (у чернецтві — Гедео́н; бл. 1641, Чигирин, нині Черкаська область, Україна — 1685 (?)) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини (1659—1663). Князь України-Русі під протекторатом Османської імперії (1677—1681). Представник козацького роду Хмельницьких. Другий син Богдана Хмельницького.

Юрій Хмельницький
image
Гетьман України
ПравлінняПерше: квітень — вересень 1657 p.           Друге: 1659 — 1663 pр.    Третє: 1677 — 1681 pр.
Обраннявересень 1659
ПопередникІван Виговський
НаступникПавло Тетеря
Інші титулиШляхтич, Гетьман Війська Запорозького,
Біографічні дані
ІменаГеоргій
Релігіяправослав'я
Народженняблизько 1641
Чигирин, Київське воєводство, Річ Посполита
Смерть1685
Кам'янець-Подільський, Подільське воєводство, Османська імперія
задуха
ДружинаМарина Головаш
ДинастіяХмельницькі
БатькоБогдан Хмельницький
МатиГанна Сомко
image
image
image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хмельницький.

У 1676 році почав титулуватися як «гетьман Війська Запорозького, князь України».

Біографія

image
Юрій Хмельницький
image
Портрет з музею Івана Гончара, 1840 рр.
image
Портрет з репродукції твору XVII ст.

Молоді роки

Юрій Богданович Хмельницький народився близько 1641 року в Чигирині (нині Черкаська область, Україна, тоді Київське воєводство, Річ Посполита). Мав добрі здібності, з юності володів українською, польською, грецькою та латинською мовами. Читав і писав старослов'янською, глибоко вивчив Святе Письмо. Певний час навчався в Києво-Могилянському колегіумі, але через погіршення здоров'я повернувся до рідного дому, де продовжив навчання під керівництвом Йоаникія Ґалятовського та ченця Києво-Печерської лаври . Однак гетьманич був хворобливим, хворів на епілепсію, що робило його малопридатним для військово-політичної кар'єри. Тим не менш після загибелі свого старшого брата Тимоша він розглядався батьком як спадкоємець гетьманської булави. У 15 років Богдан Хмельницький призначив Юрія наказним гетьманом, доручаючи йому підготовку війська до битви під Ташликом. Під опікою полковників Івана Богуна та (Григорія Лесницького) він оволодів шаблею та мушкетом і очолив козацький похід на Семиграддя. У квітні 1657 року на раді в Чигирині Богдан Хмельницький домігся передачі влади сину Юрію.

Гетьманування

Після смерті батька Юрій Хмельницький зрікся від булави і продовжив навчання в Київському колегіумі. На (старшинській раді), яка відбулася 23 серпня 1657 року, гетьманом було обрано Івана Виговського, який був при ньому регентом. У вересні 1658 року Виговський уклав з Річчю Посполитою Гадяцький договір, що передбачав формування на території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств «Великого князівства Руського» як третьої складової федерації. Гадяцька угода ще більше посилила антигетьманські настрої: серед найближчого оточення гетьмана сформувалася опозиція, яка вбачала у його відставці запоруку припинення війни проти Московії. Однак організований Іваном Сірком похід на Аккерман і ногайські улуси у серпні 1659 року завадив Виговському розвинути досягнутий в Конотопській битві успіх і спільно з татарськими ордами вступити на територію Московського царства.

Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з Іваном Богуном об'єдналася навколо Юрія Хмельницького й висунула його на гетьманство. За ініціативою свояка Богдана Хмельницького (брата його дружини) Якима Сомка, котрий від переслідувань гетьмана втік на Дон, 11 вересня 1659 року у Германівці під Києвом була скликана козацька рада, яка позбавила Виговського булави й обрала гетьманом, всупереч сподіванням Сомка, 18-річного Юрія Хмельницького, котрого на раді представляв колишній старший джура його батька Іван Брюховецький. У другій декаді вересня повноваження Хмельницького були підтверджені на раді у Білій Церкві, яка, зібравшись згодом у Жердові (нині — Броварський район Київської області), на базі Березневих статей 1654 року напрацювала проєкт нової угоди з Москвою, що серед іншого передбачала ліквідацію російських гарнізонів по всій Гетьманщині, окрім Києва, непорушність «вольностей, прав і надань», самостійність православної ієрархії і право гетьмана на міжнародні зносини.

Хоча Жердівські статті були відхилені воєводою Олексієм Трубецьким, на скликаній 17 жовтня у Переяславі Генеральній військовій раді, де більшість мала старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя на чолі з переяславським полковником Тимішем Цецюрою, а саме місто було оточене царськими полками, він підтвердив гетьманські повноваження Юрія Хмельницького, від котрого домігся відновлення правомочності так званих «Попередніх статей Богдана Хмельницького», що передбачали затвердження гетьмана царським рішенням і позбавляли його права на дипломатичні відносини з іноземними державами, самостійно вступати у війну, призначати й усувати полковників, а розквартирування московських гарнізонів і воєвод коштом місцевого населення планувалось не лише в Києві, але й в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані. Окрім цього, Переяславські статті передбачали підпорядкування Київської митрополії Москві і заборону українському духовенству приймати посвяту від Константинопольського патріарха.

Цей договір викликав загальне обурення, і коли у 1660 році московське військо, на боці якого були вимушені воювати й козаки, у війні з Річчю Посполитою зазнало поразки, Хмельницький після (поразки під Слободищем) перейшов на бік Речі Посполитої, московське військо було змушене до капітуляції під Чудновом.

Юрій уклав 27 жовтня 1660 року з Річчю Посполитою так званий Слободищенський трактат, який розривав союз з Москвою, скасовував Переяславські статті, відновлював союз з Річчю Посполитою й гарантував автономію України, яка зобов'язувалася воювати спільно з військом Речі Посполитої проти Московського царства. Проти цього трактату (апробованого Козацькою радою в Корсуні) за намовою Москви виступили деякі лівобережні полки. Хмельницький ходив на лівобережну Україну з військом з метою об'єднання України. Але був розбитий військами Григорія Ромадановського, що переважали за кількістю, і після цього він не міг згуртувати достатньо війська. За підтримкою Москви у 1660 році наказним гетьманом Лівобережжя, яке перебувало під контролем Московського царства гетьманом обрано Якима Сомка, який гетьманував до 1663 року. В 1663 році московити видали гетьмана Якима Сомка новому гетьману Івану Брюховецькому, який його стратив.

За рішенням Сейму Речі Посполитої 1661 року Юрієві Хмельницькому було надане у власність Гадяцьке староство, хоча практично його територію контролювало Московське царство.

Постриг в ченці та польський полон

1663 року склав булаву й постригся в ченці Трахтемирівського (Зарубинецького) монастиря (або 13 січня 1663 року Новоскитського монастиря під Чигирином), взяв ім'я Гедеон, перебував в Корсунському монастирі.

У 1664 році військо Речі Посполитої під командуванням Стефана Чарнецького (наказав викинути тіла Богдана Хмельницького та його сина Тимоша з родинної гробниці) сплюндрувало Суботів. Також під його супроводом Київський митрополит та Юрій Хмельницький були відіслані в Мальборський замок. Там вони знаходилися до 1667 року (або січня 1665 р.). Після звільнення (1667) жив в .

29 листопада 1665 року підписав у Варшаві з митрополитом Йосифом Тукальським присягу на вірність королю та Речі Посполитій.

Після підписання Андрусівського договору (перемир'я) 1667 року групу українських в'язнів, в тому числі Юрія Хмельницького та київського митрополита Йосифа, було переведено у Варшаву, звідки їм вдалося втекти в Україну. 1669 року Хмельницький полишив монастирські справи й поринув у політичну боротьбу, підтримавши противника гетьмана П. Дорошенка, Петра Суховієнка, а також уманського полковника Михайла Ханенка.

Турецький ставленик

1669 року під Уманню потрапив у полон до білгородських татар, які відправили його у Білгород, а потім за рішенням гетьмана Петра Дорошенка в Константинополь, де перебував у (замку Сім Веж). Одного разу він намагався втекти на волю, але був знятий з високого муру, покараний киями та прикутий до стіни в'язниці.

1677 року був звільнений султаном з в'язниці та прибув в Україну весною того ж року разом з османською армією під командуванням (Ібрагіма-паші) для агітації серед козаків, людності. Його універсали не виконувались, османський напад на Чигирин був невдалим. Лише у 1678 році турецько-козацьким військам під командуванням великого візира вдалось взяти місто, після чого вони зруйнували його. Відходячи, візир наказав «пацифікувати» Україну; Юрій Хмельницький вирушив вздовж Дніпра на північ, зруйнував Канів, Черкаси, Корсунь, Стеблів та інші міста. Й. Галатовський даремно совістив його, вимагав повернутись до монастиря. Помічником його був син (Павла Яненка-Хмельницького), якого звали «Яненченком».

У зверненні до народу титулував себе «Князем сарматським і вождем Війська Запорозького» — «званням», наданим султаном; його столицею був Немирів; його сторожу становили татари та представники кількох інших народів. Війська під проводом Юрія Хмельницького в 1678 році зруйнували Богуслав, населення міста віддали в ясир його союзникам — османам.

У 1678—1679 роках хотів за допомогою османського і татарського війська приєднати Лівобережжя, однак йому не вдалося створити міцної влади. Південне Правобережжя щораз більше знелюднювалося, люди втікали за Дніпро.

У 1930-х роках Мирон Кордуба у своїй статті про нього в Польському біографічному словнику стверджував, що Хмельницький хворів на епілепсію, що негативно відбилося на його вчинках. Зокрема, не перебирав засобами під час відбирання майна, грошей у багатих, покарав смертю трьох полковників (а Яненченко врятувався втечею до Львова). В 1681 році уряд Османської імперії відкликав його до Стамбула. М. Кордуба дотримувався думки про «апокрифічність» інформації про його задушення в Кам'янці-Подільському, яку підтримував А. Роллє, В. Антонович, Равіта-Ґавронський, яка опиралася на звістці одного вірменина.

Про долю Юрія Хмельницького писав Г. Кониський, що 1681 року його заслали в один із грецьких монастирів на острові, що в Егейському морі. За іншою версією Юрій Хмельницький знайшов останній притулок на острові Мальта в одному з тамтешніх монастирів, де й закінчилося його гетьманування.

Згадка

image
Поштова марка «Юрій Хмельницький»

У літературі

У кінематографі

  • «Гетьман» (фільм режисера (Валерія Ямбурського), 2015).

Примітки

  1. Тарас Чухліб. Поняття «Україна» та «Українний» в офіційному дискурсі Війська Запорозького (1649–1659 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі / Ред. кол.: В. Смолій (відп. ред.), (В. Станіславський) (заст. відп. ред.), Т. Чухліб (заст. відп. ред.), В. Кононенко (відп. секр.), В. Матях, Б. Черкас. НАН України. Інститут історії України; Український національний комітет з вивчення країн Центральної і Південно-Східної Європи. – Вип. 15. – К., 2015. — С. 39. — 438 с.
  2. Юрій-Гедеон Венжик Хмельницький
  3. Korduba M. Chmielnicki Jerzy (ur. 1640 † ok. 1681)… — S. 334.
  4. «Літопис Самійла Величка» (кін.XI та поч.XII розділу)
  5. Hadziacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 7. (пол.)
  6. Korduba M. Chmielnicki Jerzy (ur. 1640 † ok. 1681)… — S. 335.
  7. Wójcik Z. Hulanicki Hrehory (Grzegorz) h. Ulanicki (XVII w.) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 89. (пол.)
  8. Korduba M. Chmielnicki Jerzy (ur. 1640 † ok. 1681)… — S. 336.
  9. Трейлер фільму «Гетьман»

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юрій Хмельницький

Посилання

Попередник
Іван Виговський 		image Гетьман України
1659-1660 		image Наступник
Петро Дорошенко
Попередник
Земля знаходилась в складі єдиної Гетьманщини 		image (Гетьман Правобережної України)
1660-1663 		image Наступник
Павло Тетеря
Попередник
Петро Дорошенко 		image Князь сарматський і вождь Війська Запорозького
1677-1681 		image Наступник
Георге Дука

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Yu rij Hmelni ckij u chernectvi Gedeo n bl 1641 Chigirin nini Cherkaska oblast Ukrayina 1685 ukrayinskij vijskovij politichnij i derzhavnij diyach Getman Vijska Zaporozkogo ochilnik Getmanshini 1659 1663 Knyaz Ukrayini Rusi pid protektoratom Osmanskoyi imperiyi 1677 1681 Predstavnik kozackogo rodu Hmelnickih Drugij sin Bogdana Hmelnickogo Yurij HmelnickijGetman UkrayiniPravlinnyaPershe kviten veresen 1657 p Druge 1659 1663 pr Tretye 1677 1681 pr Obrannyaveresen 1659PoperednikIvan VigovskijNastupnikPavlo TeteryaInshi tituliShlyahtich Getman Vijska Zaporozkogo Biografichni daniImenaGeorgijReligiyapravoslav yaNarodzhennyablizko 1641 Chigirin Kiyivske voyevodstvo Rich PospolitaSmert1685 Kam yanec Podilskij Podilske voyevodstvo Osmanska imperiya zaduhaDruzhinaMarina GolovashDinastiyaHmelnickiBatkoBogdan HmelnickijMatiGanna Somko Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Hmelnickij U 1676 roci pochav tituluvatisya yak getman Vijska Zaporozkogo knyaz Ukrayini BiografiyaYurij Hmelnickij Portret z muzeyu Ivana Gonchara 1840 rr Portret z reprodukciyi tvoru XVII st Molodi roki Yurij Bogdanovich Hmelnickij narodivsya blizko 1641 roku v Chigirini nini Cherkaska oblast Ukrayina todi Kiyivske voyevodstvo Rich Pospolita Mav dobri zdibnosti z yunosti volodiv ukrayinskoyu polskoyu greckoyu ta latinskoyu movami Chitav i pisav staroslov yanskoyu gliboko vivchiv Svyate Pismo Pevnij chas navchavsya v Kiyevo Mogilyanskomu kolegiumi ale cherez pogirshennya zdorov ya povernuvsya do ridnogo domu de prodovzhiv navchannya pid kerivnictvom Joanikiya Galyatovskogo ta chencya Kiyevo Pecherskoyi lavri Odnak getmanich buv hvoroblivim hvoriv na epilepsiyu sho robilo jogo malopridatnim dlya vijskovo politichnoyi kar yeri Tim ne mensh pislya zagibeli svogo starshogo brata Timosha vin rozglyadavsya batkom yak spadkoyemec getmanskoyi bulavi U 15 rokiv Bogdan Hmelnickij priznachiv Yuriya nakaznim getmanom doruchayuchi jomu pidgotovku vijska do bitvi pid Tashlikom Pid opikoyu polkovnikiv Ivana Boguna ta Grigoriya Lesnickogo vin ovolodiv shableyu ta mushketom i ocholiv kozackij pohid na Semigraddya U kvitni 1657 roku na radi v Chigirini Bogdan Hmelnickij domigsya peredachi vladi sinu Yuriyu Getmanuvannya Pislya smerti batka Yurij Hmelnickij zriksya vid bulavi i prodovzhiv navchannya v Kiyivskomu kolegiumi Na starshinskij radi yaka vidbulasya 23 serpnya 1657 roku getmanom bulo obrano Ivana Vigovskogo yakij buv pri nomu regentom U veresni 1658 roku Vigovskij uklav z Richchyu Pospolitoyu Gadyackij dogovir sho peredbachav formuvannya na teritoriyi Kiyivskogo Chernigivskogo ta Braclavskogo voyevodstv Velikogo knyazivstva Ruskogo yak tretoyi skladovoyi federaciyi Gadyacka ugoda she bilshe posilila antigetmanski nastroyi sered najblizhchogo otochennya getmana sformuvalasya opoziciya yaka vbachala u jogo vidstavci zaporuku pripinennya vijni proti Moskoviyi Odnak organizovanij Ivanom Sirkom pohid na Akkerman i nogajski ulusi u serpni 1659 roku zavadiv Vigovskomu rozvinuti dosyagnutij v Konotopskij bitvi uspih i spilno z tatarskimi ordami vstupiti na teritoriyu Moskovskogo carstva Nezadovolena politikoyu Vigovskogo kozacka starshina na choli z Ivanom Bogunom ob yednalasya navkolo Yuriya Hmelnickogo j visunula jogo na getmanstvo Za iniciativoyu svoyaka Bogdana Hmelnickogo brata jogo druzhini Yakima Somka kotrij vid peresliduvan getmana vtik na Don 11 veresnya 1659 roku u Germanivci pid Kiyevom bula sklikana kozacka rada yaka pozbavila Vigovskogo bulavi j obrala getmanom vsuperech spodivannyam Somka 18 richnogo Yuriya Hmelnickogo kotrogo na radi predstavlyav kolishnij starshij dzhura jogo batka Ivan Bryuhoveckij U drugij dekadi veresnya povnovazhennya Hmelnickogo buli pidtverdzheni na radi u Bilij Cerkvi yaka zibravshis zgodom u Zherdovi nini Brovarskij rajon Kiyivskoyi oblasti na bazi Bereznevih statej 1654 roku napracyuvala proyekt novoyi ugodi z Moskvoyu sho sered inshogo peredbachala likvidaciyu rosijskih garnizoniv po vsij Getmanshini okrim Kiyeva neporushnist volnostej prav i nadan samostijnist pravoslavnoyi iyerarhiyi i pravo getmana na mizhnarodni znosini Hocha Zherdivski statti buli vidhileni voyevodoyu Oleksiyem Trubeckim na sklikanij 17 zhovtnya u Pereyaslavi Generalnij vijskovij radi de bilshist mala starshina promoskovskoyi oriyentaciyi z Livoberezhzhya na choli z pereyaslavskim polkovnikom Timishem Cecyuroyu a same misto bulo otochene carskimi polkami vin pidtverdiv getmanski povnovazhennya Yuriya Hmelnickogo vid kotrogo domigsya vidnovlennya pravomochnosti tak zvanih Poperednih statej Bogdana Hmelnickogo sho peredbachali zatverdzhennya getmana carskim rishennyam i pozbavlyali jogo prava na diplomatichni vidnosini z inozemnimi derzhavami samostijno vstupati u vijnu priznachati j usuvati polkovnikiv a rozkvartiruvannya moskovskih garnizoniv i voyevod koshtom miscevogo naselennya planuvalos ne lishe v Kiyevi ale j v Pereyaslavi Nizhini Braclavi ta Umani Okrim cogo Pereyaslavski statti peredbachali pidporyadkuvannya Kiyivskoyi mitropoliyi Moskvi i zaboronu ukrayinskomu duhovenstvu prijmati posvyatu vid Konstantinopolskogo patriarha Cej dogovir viklikav zagalne oburennya i koli u 1660 roci moskovske vijsko na boci yakogo buli vimusheni voyuvati j kozaki u vijni z Richchyu Pospolitoyu zaznalo porazki Hmelnickij pislya porazki pid Slobodishem perejshov na bik Rechi Pospolitoyi moskovske vijsko bulo zmushene do kapitulyaciyi pid Chudnovom Yurij uklav 27 zhovtnya 1660 roku z Richchyu Pospolitoyu tak zvanij Slobodishenskij traktat yakij rozrivav soyuz z Moskvoyu skasovuvav Pereyaslavski statti vidnovlyuvav soyuz z Richchyu Pospolitoyu j garantuvav avtonomiyu Ukrayini yaka zobov yazuvalasya voyuvati spilno z vijskom Rechi Pospolitoyi proti Moskovskogo carstva Proti cogo traktatu aprobovanogo Kozackoyu radoyu v Korsuni za namovoyu Moskvi vistupili deyaki livoberezhni polki Hmelnickij hodiv na livoberezhnu Ukrayinu z vijskom z metoyu ob yednannya Ukrayini Ale buv rozbitij vijskami Grigoriya Romadanovskogo sho perevazhali za kilkistyu i pislya cogo vin ne mig zgurtuvati dostatno vijska Za pidtrimkoyu Moskvi u 1660 roci nakaznim getmanom Livoberezhzhya yake perebuvalo pid kontrolem Moskovskogo carstva getmanom obrano Yakima Somka yakij getmanuvav do 1663 roku V 1663 roci moskoviti vidali getmana Yakima Somka novomu getmanu Ivanu Bryuhoveckomu yakij jogo strativ Za rishennyam Sejmu Rechi Pospolitoyi 1661 roku Yuriyevi Hmelnickomu bulo nadane u vlasnist Gadyacke starostvo hocha praktichno jogo teritoriyu kontrolyuvalo Moskovske carstvo Postrig v chenci ta polskij polon 1663 roku sklav bulavu j postrigsya v chenci Trahtemirivskogo Zarubineckogo monastirya abo 13 sichnya 1663 roku Novoskitskogo monastirya pid Chigirinom vzyav im ya Gedeon perebuvav v Korsunskomu monastiri U 1664 roci vijsko Rechi Pospolitoyi pid komanduvannyam Stefana Charneckogo nakazav vikinuti tila Bogdana Hmelnickogo ta jogo sina Timosha z rodinnoyi grobnici splyundruvalo Subotiv Takozh pid jogo suprovodom Kiyivskij mitropolit ta Yurij Hmelnickij buli vidislani v Malborskij zamok Tam voni znahodilisya do 1667 roku abo sichnya 1665 r Pislya zvilnennya 1667 zhiv v 29 listopada 1665 roku pidpisav u Varshavi z mitropolitom Josifom Tukalskim prisyagu na virnist korolyu ta Rechi Pospolitij Pislya pidpisannya Andrusivskogo dogovoru peremir ya 1667 roku grupu ukrayinskih v yazniv v tomu chisli Yuriya Hmelnickogo ta kiyivskogo mitropolita Josifa bulo perevedeno u Varshavu zvidki yim vdalosya vtekti v Ukrayinu 1669 roku Hmelnickij polishiv monastirski spravi j porinuv u politichnu borotbu pidtrimavshi protivnika getmana P Doroshenka Petra Suhoviyenka a takozh umanskogo polkovnika Mihajla Hanenka Tureckij stavlenik 1669 roku pid Umannyu potrapiv u polon do bilgorodskih tatar yaki vidpravili jogo u Bilgorod a potim za rishennyam getmana Petra Doroshenka v Konstantinopol de perebuvav u zamku Sim Vezh Odnogo razu vin namagavsya vtekti na volyu ale buv znyatij z visokogo muru pokaranij kiyami ta prikutij do stini v yaznici 1677 roku buv zvilnenij sultanom z v yaznici ta pribuv v Ukrayinu vesnoyu togo zh roku razom z osmanskoyu armiyeyu pid komanduvannyam Ibragima pashi dlya agitaciyi sered kozakiv lyudnosti Jogo universali ne vikonuvalis osmanskij napad na Chigirin buv nevdalim Lishe u 1678 roci turecko kozackim vijskam pid komanduvannyam velikogo vizira vdalos vzyati misto pislya chogo voni zrujnuvali jogo Vidhodyachi vizir nakazav pacifikuvati Ukrayinu Yurij Hmelnickij virushiv vzdovzh Dnipra na pivnich zrujnuvav Kaniv Cherkasi Korsun Stebliv ta inshi mista J Galatovskij daremno sovistiv jogo vimagav povernutis do monastirya Pomichnikom jogo buv sin Pavla Yanenka Hmelnickogo yakogo zvali Yanenchenkom U zvernenni do narodu tituluvav sebe Knyazem sarmatskim i vozhdem Vijska Zaporozkogo zvannyam nadanim sultanom jogo stoliceyu buv Nemiriv jogo storozhu stanovili tatari ta predstavniki kilkoh inshih narodiv Vijska pid provodom Yuriya Hmelnickogo v 1678 roci zrujnuvali Boguslav naselennya mista viddali v yasir jogo soyuznikam osmanam U 1678 1679 rokah hotiv za dopomogoyu osmanskogo i tatarskogo vijska priyednati Livoberezhzhya odnak jomu ne vdalosya stvoriti micnoyi vladi Pivdenne Pravoberezhzhya shoraz bilshe znelyudnyuvalosya lyudi vtikali za Dnipro U 1930 h rokah Miron Korduba u svoyij statti pro nogo v Polskomu biografichnomu slovniku stverdzhuvav sho Hmelnickij hvoriv na epilepsiyu sho negativno vidbilosya na jogo vchinkah Zokrema ne perebirav zasobami pid chas vidbirannya majna groshej u bagatih pokarav smertyu troh polkovnikiv a Yanenchenko vryatuvavsya vtecheyu do Lvova V 1681 roci uryad Osmanskoyi imperiyi vidklikav jogo do Stambula M Korduba dotrimuvavsya dumki pro apokrifichnist informaciyi pro jogo zadushennya v Kam yanci Podilskomu yaku pidtrimuvav A Rollye V Antonovich Ravita Gavronskij yaka opiralasya na zvistci odnogo virmenina Pro dolyu Yuriya Hmelnickogo pisav G Koniskij sho 1681 roku jogo zaslali v odin iz greckih monastiriv na ostrovi sho v Egejskomu mori Za inshoyu versiyeyu Yurij Hmelnickij znajshov ostannij pritulok na ostrovi Malta v odnomu z tamteshnih monastiriv de j zakinchilosya jogo getmanuvannya ZgadkaPoshtova marka Yurij Hmelnickij U literaturi Getman sin getmana povist Yuriya Mushketika Tayemnij posol tetralogiya Volodimira Malika U kinematografi Getman film rezhisera Valeriya Yamburskogo 2015 PrimitkiTaras Chuhlib Ponyattya Ukrayina ta Ukrayinnij v oficijnomu diskursi Vijska Zaporozkogo 1649 1659 rr Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi Red kol V Smolij vidp red V Stanislavskij zast vidp red T Chuhlib zast vidp red V Kononenko vidp sekr V Matyah B Cherkas NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Ukrayinskij nacionalnij komitet z vivchennya krayin Centralnoyi i Pivdenno Shidnoyi Yevropi Vip 15 K 2015 S 39 438 s Yurij Gedeon Venzhik Hmelnickij Korduba M Chmielnicki Jerzy ur 1640 ok 1681 S 334 Litopis Samijla Velichka kin XI ta poch XII rozdilu Hadziacz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 7 pol Korduba M Chmielnicki Jerzy ur 1640 ok 1681 S 335 Wojcik Z Hulanicki Hrehory Grzegorz h Ulanicki XVII w Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow PAN 1963 T H 1 zeszyt 44 S 89 pol Korduba M Chmielnicki Jerzy ur 1640 ok 1681 S 336 Trejler filmu Getman LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yurij Hmelnickij Micik Yu Hmelnickij Yurij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 391 ISBN 978 966 00 1359 9 Gerasimchuk V Vigovskij i Yurij Hmelnickij ZNTSh 1904 T LIX S 1 40 T LX S 41 70 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kovalenko S Hmelnickij Yurij Bogdanovich Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah K Stiks 2007 T 1 Kostomarov M Getmanuvannya Vigovskogo j Yuriya Hmelnickogo Ruska Istorichna Biblioteka t XIII Ternopil 1892 Kostomarov N I Getmanstvo Yuriya Hmelnickago Vestnik Evropy 1868 T 2 Kn 4 Aprel T 3 Kn 5 Maj ros Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Micik Yu Yurij Hmelnickij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 237 252 ISBN 5 203 01639 9 Petrovskij V Radchenko L Semenenko V Istoriya Ukrayini neuperedzhenij poglyad Harkiv Shkola 2007 Chuhlib T Hmelnickij Yurij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 760 ISBN 978 966 611 818 2 Chuhlib T V Knyazyuvannya vid imeni Osmanskoyi imperiyi getmana Yuriya Hmelnickogo Kozaki i Monarhi Mizhnarodni vidnosini rannomodernoyi Ukrayinskoyi derzhavi 1648 1721 rr 3 tye vid vipr i dopovn K Vid imeni Oleni Teligi 2009 S 256 269 616 s ISBN 978 966 355 041 1 Antonovich V B Yuras Hmelnichenko Antonovich V Vec V Istoricheskie deyateli Yugo Zapadnoj Rossii K 1884 ros Borschak E A Littleknown French Biography of Yuras Khmelnytsky The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U S Vol III 1 7 1953 angl Korduba M Chmielnicki Jerzy ur 1640 ok 1681 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T III 1 zeszyt 11 S 334 336 pol Rawita Gawronski F Ostatni Chmielniczenko Poznan 1919 pol PosilannyaChuhlib T Yak sin Bogdana Hmelnickogo borovsya proti Moskvi Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2023 Kn 3 S 72 75 844 s ISBN 978 966 02 9981 8 Hmelnickij Yurij Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 619 620 Hmelnickij Yurij Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 290 293 Hmelnickij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Hmelnickij Yurij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2009 1000 ekz Yurij Hmelnickij sin slavetnogo getmana Ukrayini ukr Poperednik Ivan Vigovskij Getman Ukrayini 1659 1660 Nastupnik Petro Doroshenko Poperednik Zemlya znahodilas v skladi yedinoyi Getmanshini Getman Pravoberezhnoyi Ukrayini 1660 1663 Nastupnik Pavlo Teterya Poperednik Petro Doroshenko Knyaz sarmatskij i vozhd Vijska Zaporozkogo 1677 1681 Nastupnik George Duka
Топ