Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філософська думка в Сполучених Штатах Америки має тривалу історію розвитку широка за обсягом та тематикою зазначає що по

Філософська думка в США

Філософська думка в США

Філософська думка в Сполучених Штатах Америки має тривалу історію розвитку, широка за обсягом та тематикою. зазначає, що попри відсутність рис, за якими її можна було б визначити, «американську філософію» можна розглядати як таку, що відображала й формувала колективну ідентичність американців упродовж усієї історії американської нації."

Політичний мислитель та історик Алексіс де Токвіль дав своє власне визначення у першому параграфі другого тому праці Демократія в Америці.

Гадаю, що в жодній країні цивілізованого світу філософії не надається менше уваги, ніж у Сполучених Штатах... Проте легко помітити, що майже всі мешканці Сполучених Штатів мають однакове розуміння і керуються однаковими правилами; тобто, навіть не завдаючи собі клопоту визначити правила філософського методу, вони такий метод мають, єдиний для усього народу. Уникати пут систем та звичок, родинних заповітів, класових переконань та, певною мірою, національних упереджень; визнавати перекази минулого тільки як засіб отримання інформації, а чинні факти лише як урок того, як робити по іншому, і робити краще; дошукуватися природи речей для своєї користі, й тільки; добиватися результатів, не обмежуючи себе засобами, доходити до суті, не звертаючи уваги на форму; - такі головні риси того, що я називаю філософським методом американців... Здебільшого, там де потрібно думати, американці покладаються тільки на власне розуміння.

XVII століття

Американський спосіб філософського мислення почав складатися в часи колонізації Нового світу європейцями. Прибуття у Нову Англію пуритан спрямувало ранню американську філософію в русло релігії (пуританський провіденціалізм), але водночас мислителів того часу турбували питання про свіввідношення між особистим та громадським.

Такі мислителі як Джон Вінтроп наголошували на важливості громадського в порівнянні з особистим, вважали що перше має пріоритет над другим. Інші, наприклад співзасновник Род-Айленду Роджер Вільямс, притримувалися думки, що віротерпимість чесніша, ніж намагання добитися релігійної однорідності в громаді.

XVIII століття

У XVIII столітті філософська думка в США розділилася. Одну половину відзначала теологія реформованого пуританського кальвінізму, на який вплинули Велике пробудження та природнича філософія Просвітництва, а на іншу — моральна філософія американського просвітництва, яку викладали в університетах США. У буремні роки 1760-х та 1770-х вони викували нову інтелектуальну культуру Сполучених Штатів, що призвела до американського втілення європейського Просвітництва, тісно пов'язаного з політичною думкою Батьків-засновників.

У цьому столітті до колоніальної Британської Америки прийшли ідеї Френсіса Бекона та філософів Просвітництва: Декарта, Ньютона, Локка, й Берклі. Народжені в Америці та спочатку перебували під впливом цих філософів, а потім адаптували ідеї Просвітництва, розвинувши свою власну американську теологію та філософію. Обидва були висвяченими пуританськими священиками, що прокниклися вченням Просвітництва. Обидва отримали освіту в Єльському університеті, обидва були ідеалістами, перебували під впливом Берклі й стали вливовими президентами коледжів. Обидва вплинули на розвиток політичної філософії в Америці та на праці Батьків-засновників. Але основою теології Едвардса була кальвіністська доктрина, реформована в руслі пуританства, тоді як Джонсон перейшов до англіканства, а згодом у новій американській моральній філософії сприрався на ідеї природної релігії Волластона. Наприкінці століття в універиситетах США вчення цих двох супротивників замінила шотландська школа здорового глузду, яка продовжувала панувати в американських академічних колах до Громадянської війни.

XIX століття

У XIX століття в США прийшов романтизм. В Америці він утілився у трансценденталізм, і це було вагомим суто американським винаходом. Іншою школою, що набрала сили в XIX столітті був прагматизм. Існував також слабший рух у руслі гегельянства на чолі з Джорджем Голмсом Говісоном. Осередком цього руху був Сент-Луїс. Він значно поступався прагматизму за масштабами.

Серед інших реацій на матеріалізм були "об'єктивний ідеалізм" Джозаї Ройса та персоналізм (іноді його називають "бостонським персоналізмом") Бордена Паркера Боуна.

Трансценденталізм

image
Генрі Девід Торо, 1856
image
Ральф Волдо Емерсон, бл. 1857

Трансценденталізм у Сполучених Штатах відзначав наголос на суб'єктивному досвіді. Його можна розглядати як реакцію на модернізм та інтелектуалізм загалом та механістичний редукціоністський світогляд зокрема. Для трансцеденталізму харакетерна холістична віра в ідеальний духовний стан, що виходить за межі фізичного та емпіричного, і цього досконалого стану можна досягти тільки через власну інтуїцію та особисті рефлексії, а зовсім не через індустріальний прогрес чи науковий поступ, і зовсім не через приписи та принципи традиційної організованої релігії. Визначними трансценденталістами були Ральф Волдо Емерсон, Генрі Девід Торо та .

Трансценденталісти прагнули повернення до природи й вірили, що справжнє знання інтуїтивне й особисте, виникає при зануренні людини в природу та розмірковування про неї, на противагу науковому знанню, що є результатом емпіричного чуттєвого досвіду.

Такі речі як наукові прилади, політичні інституції та звичні правила моралі, продиктовані традиційною релігією, потрібно подолати. У романі Торо трансцензус (перехід, подолання) досягається зануренням у природу й віддаленням від суспільства.

Дарвінізм у США

Вихід у світ 1859 року книги Чарлза Дарвіна Походження видів із викладом теорії еволюції сильно вплинув на філософію у США. та ратували за перегляд філософії у світлі еволюції. Вони обидва бажали зрозуміти мораль та розум через ідеї Дарвіна, закладаючи прецедент еволюційної психології та еволюційної етики.

Біологічна теорія Дарвіна стала також частиною соціальної та політичної філософії англійського мислителя Герберта Спенсера та американського філософа Вільяма Грема Самнера. Герберт Спенсер, який першим ужив фразу , вірив, що в суспільстві точиться боротьба за виживання, а різні групи суспільства перебувають там, де вони є, через рівень їхньої пристосованості. Ця боротьба людському роду на користь, оскільки з часом слабкі не витримають добору, й залишаться лише сильні. Таку позицію часто називають соціальним дарвінізмом, хоча вона відрізняється від євгеніки, з якою її часто асоціюють. Віра Самнера та Спенсера в laissez-faire суперечила штучному добору з метою досягти запланованого результату.

Самнер, на якого Спенсер мав великий вплив, вірив, як і промисловець Ендрю Карнегі, що завдяки соціальній ролі боротьби за виживання капіталізм є природною соціально-економічною системою, що приведе до найбільшого добробуту. Крім віри у вільний ринок Самнер стояв на антиімперіалістичних позиціях (йому приписують термін етноцентризм) й відстоював золотий стандарт.

Прагматизм

Мабуть найбільш впливовою школою думки, до того ж унікально американською, був прагматизм. Він виник наприкінці XIX століття, визначними мислителями цього філософського напрямку були Чарлз Сандерс Пірс, Вільям Джемс та Джон Дьюї. Вихідним положенням прагматизму є те, що віра є підставою для дії. Він стверджує, що сенс твердження є наслідковою формою поведінки або практики, про які йшлося б, якби це твердження було б правдою.

Чарлз Сандерс Перс

image
Чарлз Сандерс Перс — американський науковець, прагматик, логік, математик, філософ

Полімат, логік, математик, філософ Чарлз Сандерс Пірс (Перс) запровадив термін прагматизм наприкінці 1870-х. Він був членом Метафізичного клубу, в якому спілкувалися між собою тогочасні інтелектуали, зокрема Чонсі Райт та Вільям Джеймс. Крім значного доробку в семіотиці, логіці та математиці Пірс написав твори, що вважаються витоками прагматизму "The Fixation of Belief" («Фіксація віри», 1877) та "How to Make Our Ideas Clear" («Як зробити наші ідеї ясними», 1878).

У «Фіксація віри» Пірс відстоює вищість наукового методу у встановленні віри щодо теоретичних питань. У «Як зробити наші ідеї ясними» він ратує за прагматизм, сформульований як те, що він пізніше назвав : "Розгляньте усі можливі якості, що мали б зрозуміле практичне значення, які ми вважаємо притаманними нашому об'єкту розмірковувань. Тоді наші уявлення про ці якості складають нашу концепцію самого об'єкту". Перс наголошував, що концепція є загальною, тобто її значення не є набором фактичних, конкретних якостей. Натомість концепція об'єкта прирівнюється до уявленнь про його якості в загальному сенсі усіх проявів на практиці, які тільки можна собі уявити. Ці можливі практичні прояви є значенням концепції.

Ця максима призначена для того, щоб роз'яснити плутанину, яка виникає, наприклад, від формальних, але не практичних відмінностей. Традиційно ідеї аналізують, розкладаючи на частини (приклад Перса: означення істини як відповідності між знаком та об'єктом). До цього потрібного, але обмеженого кроку максима додає ще один крок, орієнтований на практику (приклад Перса: означення істини як достаньої для мети дослідження).

Серцем прагматизму є метод ексериментальної рефлексії, що досягає формулювання концепції, розглядаючи уявні обставини, які могли б підтвердити чи спростувати її. Цей метод вітає формулювання гіпотези й залишає простір для покращення та верифікації.. Запоровадження гіпотези — характерна для Перса ідея, що дозволяє йому вийти за рамки звичної альтернативи між дедуктивним раціоналізмом та індуктивним емпіризмом, хоча він сам працював в області математичної логіки й був одним із засновників статистики.

Філософія Перса охолплює триступеневу систему категорій, фалібілізм та антискептицизм у ставленні до істини, віру в те, що істина незмінна та, що її можна пізнати, логіку як формальну семіотику (зокрема семіотичні елементи та класи знаків, способи умовиводів та методи отримання знання у поєднанні з прагматизмом та здоровим глуздом), схоластичний реалізм, теїзм, об'єктивний ідеалізм та віру в реальність неперервності простору й часу й реальність абсолютного випадку, в механістичну необхідність, в творчу любов як у принципи, що діють у космосі й є способами його розвитку.

Вільям Джеймс

image
Вільям Джеймс, американський прагматист та психолог

Вільям Джеймс (1842–1910) був «оригінальним мислителем у галузях фізіології, психології й філософії та між ними». Славу йому принесли книга Різноманіття релігійного досвіду (англ. The Varieties of Religious Experience), монументальна праця (англ. The Principles of Psychology) та лекція (англ. The Will to Believe).

Як і Перс Джеймс бачив у прагматизмі відомі підходи, переосмисленні в руслі нового філософського методу, що прояснює ідеї й так розв'язує дилеми. У лекціях 1910 року Pragmatism: A New Name for Some Old Ways of Thinking (Прагматизм:Нова назва для старих способів мислення) Джеймс перефразував максиму прагматизму Перса:

image Суттєвим фактом у корені усіх наших розрізнень-у-думці, якими б витонченими вони не були б, є те, що жодне з них не є настільки тонким, щоб полягати в чомусь іншому окрім можливої практичної різниці. Тож, щоб добитися досконалої ясності наших думок про об'єкт, нам потрібно тільки розглянути, про які прояви практичного типу цього об'єкту ми можемо подумати — яких відчуттів можна очікувати щодо нього, до яких реакцій готуватися. image

Продовжуючи, він охарактеризував прагматизм не лише як метод прояснення ідей, а й як запровадження цілком конкретної теорії істини. Персу ця думка Джеймса не сподобалася, для нього максима прагматизму була тільки максимою логіки, а сам прагматизм тільки методологічною установкою, він прямо заперечував те, що прагматизм є якоюсь субстанційною доктриною чи теорією будь-чого — істини чи чогось ще.

Джеймс відомий також , який стверджує, що відношення між об'єктами настільки ж реальні як і самі об'єкти. Ще він був плюралістом, вірячи що можливо мати кілька різних описів істини. Він відкидав теорію істини як відповідності між описом та самим об'єктом, відстоюючи натомість думку що істина складається з віри, фактів про світ, інших базових вірувань, та майбутніх наслідків цих вірувань. Наприкінці життя Джеймс перейшов на позиції нейтрального монізму — погляду, що першооснова реальності єдина, і вона не є ні психічною ні фізичною.

Джон Дьюї

Джон Дьюї (1859–1952), беручи участь у тій же високоінтелектуальній філософській діяльності, що його попередники Джеймс та Перс, багато писав також на політичні й соціальні теми, тож його вплив у громадській сфері був більшим. Крім того, що він був одним із фундаторів прагматизму, Дьюї був одним із засновників функціональної психології та провідною фігурою в русі за прогресивну освіту в США у першій половині XX століття.

Дьюї виступав проти індивідуалізму класичного лібералізму, стверджуючи, що соціальні інституції не є засобами отримання чогось для окремих людей. Вони є засобами творення особистостей. На його думку громадяни не є речами, яких повинні обслуговувати громадські інститути, а навпаки, громадські інститути первинні й формують окремих громадян. Таке облаштування суспільства є засобом творення особистостей й забезпечення особистих свобод.

Добре відомий внесок Дьюї в прикладну філософію та філософію освіти. За його філософією освіти діти вчаться, роблячи. Дьюї вважав що шкільна освіта занадто довга й формальна, що діти навчалися краще, якби були залучені до діяльності повсякденного життя. Наприклад, діти могли б збагнути пропорції, готуючи їжу або спостерігаючи скільки часу тривають подорожі різними видими транспорту.

ХХ століття

image
Джордж Сантаяна, іспано-американський філософ

До прагматизму, який зародився у США в ХІХ столітті, на початку ХХ-го приєдналися інші школи філософської думки, й незабаром витіснили його, хоча й тимчасово. У ХХ столітті зародилася філософія процесу, на яку вплинули науковий світогляд та теорія відносності Ейнштейна. у середині століття в США набули популярності філософія мови та аналітична філософія. Популярні в Європі екзистенціалізм та феноменологія в США не мали успіху.

Відторгнення ідеалізму

Прагматизм залишався впливомим напрямком у ХХ столітті, і провідним його прибічником у цей час був іспанець за походженням Джордж Сантаяна. На його переконання ідеалізм геть суперечить здоровому глузду. Він вважав, якщо знання вимагає абсолютної певності, то знання взагалі неможливе, що призведе до скептицизму. За Сантаяною знання включає елемент віри, яку він назива «тваринною вірою».

У книзі (Скептицизм та тваринна віра) Сантаяна стверджує, що знання не є результатом міркувань. Натомість знання це те, що необхідно для того, щоб щось зробити, й для успішної взаємодії зі світом. Як натураліст Сантаяна різко критикував епістемологічний фундаменталізм. Пояснення подій природного світу належить царині науки, тоді як значення й цінність цього пояснення повинні вивчати філософи. В інтелектуальному кліматі філософії здорового глузду Сантаяну підтримували мислителі руху нового реалізму, наприклад .

Філософія процесу

Філософія процесу, підґрунтям якої був світогляд у дусі Ейнштейна, мала своїми головними представниками Алфреда Норта Вайтгеда та . Основими переконанням цього напрямку філософії є занесення подій та процесів до основних онтологічних категорій. У книзі The Concept of Nature (Концепція природи) Вайтгед стверджував, що речі є такою сукупністю подій, яка підтримує перманентність. Для такої сукупності він вигадав термін concresence (зцементування). Філософія процесу наслідує Геракліта в тому сенсі, що основною онтологічною категорією є зміна. Чарлз Гартсгорн розвинув на основі поглядів Вайтгеда .

Аналітична філософія

Середина XX століття стала початком панування в США аналітичної філософії. Перш ніж потрапити в США, аналітична філософія зародилася в Європі в працях Готлоба Фреге, Бертрана Расселла, Людвіга Віттгенштайна та логічних позитивістів. Коли до влади у Німеччині прийшов Адольф Гітлер, багато позитивістів перебралися до Британії й США, і це сприяло встановленню аналітичної філософії як панівної.

Логічні позитивісти стояли на позиції принципу верифікації. Вони вважали істини логіки й математики тавтологіями, а наукові істини такими, що їх можна верифікувати. Будь-які інші твердження: етичні, естетичні, теологічні, метафізичні й онтологічні вважалися беззмістовними.

Віллард Ван Орман Квайн не був логічним позитивістом, але поділяв із ними переконання, що філософія повинна йти нога в ногу з наукою, переслідуючи мету інтелектуальної ясності й розуміння світу. Він розкритикував логічних позитивістів та розрізнення аналітичного й синтетичного знання в есе "" (Дві догми емпіризму) й пропагував свою ідею «павутини віри» — теорію обґунтування. Епістемологія Квайна, оскільки він вважав одиничний досвід не ізольованим, є холістичним підходом до знання, в якому кожне вірування, кожен досвід переплутується з цілим. Квайн відомий також тим, що вигадав слово "gavagai" як частину своєї теорії невизначеності перекладу.

image
Сол Кріпке на пляжі в Бразилії

Студенту Квайна в Гарварді Солу Кріпке належать 4 значні внески в філософію:: (1) семантика модальної та спорідненої з нею логік, опублікована в кількох есе, починаючи з часів, коли йому ще не було й двадцяти, (2) принстонські лекції Іменування та необхідність 1970 року (опубліковані в 1972 та 1980), які суттєво переструктурували філософію мови і, на думку деяких філософів "повернули респектабельність метафізиці". (3) толкування філософії Віттгенштейна (4) Теорія істини. Кріпке також зробив важливий внесок в теорію множин.

, ще один гарвардський студент Квайна, відомий пропагуванням модального реалізму, напрямку думки, що стверджує існування нескінченного числа конкретних і каузально відокремлених можливих світів, одним із яких є наш. Ці можливі світи фігурують також в модальній логіці.

Інший важливий філософ і автор Томас Кун багато працював у галузі історії науки та філософії науки. Славу йому принесла книга Структура наукових революцій. У книзі стверджується, що наука проходить через різні парадигми, які змінюються, коли перед науковцями постає нова загадка. Нова загадка спричиняє бурхливі пошуки істини й зміну картини світу, яку Кун назвав зміною парадигм. Ця робота вважається віховою і соціології знання.

Повернення політичної філософії

Аналітичні філософи цікавилися абстрактним і концептуальним, тож до 1970-х філософська думка в США закинула соціальні та політичні теми, які були характерними для неї з часів заснування країни.

Складовою частиною повернення до політичної та соціальної проблематики була популярність творів Айн Ренд, яка в романах The Fountainhead (1943) та Атлант розправив плечі (1957) пропагувала (практику системи поглядів, яку вона назвала об'єктивізмом). Ці два романи започаткували рух об'єктивістів і вплинули на невеличку групку студентів, що називали себе Колективом, до якого належав, зокрема, молодий Алан Грінспен, майбутній голова Федеральної резервної системи..

Об'єктивізм стверджує існування зовнішньої об'єктивної реальності, яку можна пізнати розумом, що людина дії згідно зі своїми власними раціональними інтересами, і що правильною формою економічного устрою суспільства є laissez-faire капіталізм.. Академічні філософи дуже скептично ставляться до якості й інтелектуальної строгості доробку Ренд, але вона залишається популярною, хоча й контраверсійною постаттю в американському лібертаріанському русі.

У 1971 році Джон Ролз опублікував книгу Теорія справедливості. У ній сформульована ідея справедливості, в основі якої лежить теорія соціального контракту.

Феміністична філософія

image
Бетті Фрідан
Докладніше: Феміністська теорія та Феміністична філософія

Попри те, що й раніше чимало авторок вважалися феміністками, як-от , Шарлотт Перкінс Гілмен, Елізабет Кеді Стентон та Енн Гатчінсон, феміністичний рух 1960-х та 1970-х, так звана друга хвиля фемінізму, відомий своїм внеском у філософію.

Великої популярності набула книга Бетті Фрідан Загадка жіночності. Інші феміністичні філософині, такі як та , розвинули її ідеї. Вони критикували базові припущення та цінності: суб'єктивність андроцентризму пізнання та чоловічний підхід до питань етики, особливо щодо політичних теорій, в основі яких лежала рівність прав. Феміністичні дослідниці стверджували, що не існує нейтрального щодо цінностей дослідження, й намагалися проаналізувати соціальний аспект філософських питань.

Сучасна філософія

image
Гіларі Патнем

Під кінець ХХ століття відновився інтерес до прагматизму. Значною мірою його зумовила творчість Гіларі Патнема та Річарда Рорті. Рорті знаменитий як автор книг (Філософія і дзеркало природи) та (Філософія та соціальна надія). Гіларі Патнем відомий квазіемпіризмом у математиці, провокативною ідеєю уявного експерименту «мозок у чані» на іншими роботами з філософії свідомості, філософії думки та філософії науки.

На перший план вийшли дебати з філософії свідомості. Такі американські філософи як Гіларі Патнем, Доналд Девідсон, Деніел Деннетт, Дуглас Гофстедтер, Джон Серль, та продовжували дискутувати такі питання як природа розуму та важка проблема свідомості, питання сформульоване австралійцем Девідом Чалмерсом.

На початку ХХІ століття набула сили теорія інтеграції тіла й розуму — втілене пізнання. Цю точку зору відстоювали такі філософи як та , разом із британцем , бачачи в ній природне продовження прагматизму та думок Канта, Гайдеггера, Мерло-Понті та інших.

Відомі американські філософи права Роналд Дворкін та Річард Познер працюють в областях політичної філософії та юриспрунденції. Познер відомий економічним аналізом права — теорії, що намагається зрозуміти правові норми та інститулції через призму мікроекономіки. Дворкін славу принесли теорія права як цілісності та правовий інтерпретизм, особливо книга (Імперія права).

Філософ відомий завдяки аналізу американського культурного життя в расових, гендерних та класових питаннях, а також своїми зв'язками за прагматизмом та трансценденталізмом.

є християнським філософом, відомим захистом свободи волі в питанні природи зла, еволюційним аргументом проти натуралізму, позицією, що віра в Бога є базовою та модальною версією онтологічного доказу існування Бога. продовжив думку Платінги, стверджуючи, що програма досліджень повинна включати як натуралізм, так і супернатуралізм.

Виноски

  1. "American philosophy" at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved on May 24, 2009
  2. Tocqueville, Alexis, translated by Henry Reeve, Democracy in America: Part the Second: The Social Influence of Democracy, Volume 2, Democracy in America: Part the Second: The Social Influence of Democracy, J. & H. G. Langley; Philadelphia, Thomas, Cowperthwaite & Company, 1840, p. 1
  3. "Religious Tolerance" - Freedom: A History of US: PBS.com Retrieved September 9, 2009
  4. Hoeveler, J. David, Creating the American Mind:Intellect and Politics in the Colonial Colleges, Rowman & Littlefield, , 2007, p. xi
  5. Hoeveler, p. xii
  6. Hoeveler, p. 127
  7. "Famous Transcendentalists" [ 20 липня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved September 9, 2009
  8. "Transcendentalism" at the SEP Retrieved September 9, 2009
  9. "Pragmatism" at IEP Retrieved on July 30, 2008
  10. "Pragmatism - Charles Sanders Peirce" Retrieved September 9, 2009
  11. Peirce (1902), v. 5, paragraph 13, note 1. See relevant quote at .
  12. See , v. 1, paragraph 34, Eprint (in "The Spirit of Scholasticism"), where Peirce ascribes the success of modern science less to a novel interest in verification than to the improvement of verification.
  13. "William James" at SEP Retrieved on July 30, 2009
  14. See "Pragmatism (Editor [3])", c. 1906, especially the portion published in v. 5 (1934), paragraphs 11-12.
  15. Peirce (1903), v. 2, paragraph 99; v. 5, paragraphs 18, 195; v. 6, paragraph 482.
  16. "Neutral Monism" in the Stanford Encyclopedia of Philosophy, Retrieved September 9, 2009
  17. Violas, Paul C.; Tozer, Steven; Senese, Guy B. School and Society: Historical and Contemporary Perspectives (англ.). McGraw-Hill Humanities/Social Sciences/Languages. с. 121. ISBN .
  18. "Dewey's Political Philosophy" in Stanford Encyclopedia of Philosophy, Retrieved on July 30, 2009
  19. John Dewey: Philosophy of Education" [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] Retrieved on July 30, 2009
  20. "George Santayana" at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 9, 2009
  21. "Process Philosophy" at the SEP Retrieved on September 7, 2009
  22. "Process Philosophy and the New Thought Movement" [ 26 серпня 2009 у Wayback Machine.] Retrieved September 7, 2009
  23. "UNDERSTANDING QUINE'S THESES OF INDETERMINACY" by Nick Bostrom Retrieved September 7, 2009
  24. 1982. Wittgenstein on Rules and Private Language: an Elementary Exposition. Cambridge, Mass.: Harvard University Press. . Sets out his interpretation of Wittgenstein aka Kripkenstein.
  25. "David K. Lewis" - Princeton University Department of Philosophy [ 15 травня 2008 у Wayback Machine.] Retrieved on September 7, 2009
  26. "Thomas Kuhn" at the SEP Retrieved on September 7, 2009
  27. Ip, Greg; Steel, Emily (15 вересня 2007). Greenspan Book Criticizes Bush And Republicans. Wall Street Journal. с. A1.
  28. "INTRODUCING OBJECTIVISM" by Ayn Rand [ 1 травня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved on September 7, 2009
  29. "The Winnowing of Ayn Rand" by Roderick Long Retrieved July 10, 2010
  30. "The philosophical art of looking out number one" at heraldscotland Retrieved July 10, 2010
  31. "Ayn Rand" at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved July 10, 2010
  32. "Profile of Ayn Rand at the Cato Institute [ 28 липня 2010 у Wayback Machine.] Retrieved July 10, 2010
  33. "Topics in Feminism" at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 7, 2009
  34. , 1975, Mind, Language, and Reality. Philosophical Papers, Volume 2. Cambridge University Press, Cambridge, UK.
  35. "Brains in a Vat" at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 10, 2009
  36. "Donald Davidson" at the Internet Encylclopedia of Philosophy [ 2009-07-24 у Wayback Machine.] Retrieved September 10, 2009
  37. "Daniel Dennett" at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10, 2009
  38. Douglas Hofstadter's page at Indiana.edu [Архівовано 2012-08-03 у Archive.is] Retrieved September 10, 2009
  39. "John Searle" at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10, 2009
  40. "Eliminative Materialism" at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 10, 2009
  41. "Facing Up to the Problem of Consciousness" - David Chalmers Retrieved September 10, 2009
  42. Gallagher, S. 2008(in press). "Philosophical antecedents to situated cognition". In Robbins, P. and Aydede, M. (eds). "Cambridge Handbook of Situated Cognition". Cambridge: Cambridge University Press [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.] Retrieved 3 July 2012.
  43. "The Economic Analysis of Law" by Lewis Kornhauser at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11, 2009
  44. "Interpretivist Theories of Law" by Nicos Stavropoulos at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11, 2009
  45. Allan, T. R. S. (1988). Review: Dworkin and Dicey: The Rule of Law as Integrity. Oxford Journal of Legal Studies. Oxford University Press. 8 (2): 266—277. doi:10.1093/ojls/8.2.266. ISSN 0143-6503. JSTOR 764314.
  46. Michael C. Rea: World Without Design: Ontological Consequences of Naturalism. Oxford, Clarendon Press, 2001.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Filosofska dumka v Spoluchenih Shtatah Ameriki maye trivalu istoriyu rozvitku shiroka za obsyagom ta tematikoyu zaznachaye sho popri vidsutnist ris za yakimi yiyi mozhna bulo b viznachiti amerikansku filosofiyu mozhna rozglyadati yak taku sho vidobrazhala j formuvala kolektivnu identichnist amerikanciv uprodovzh usiyeyi istoriyi amerikanskoyi naciyi Politichnij mislitel ta istorik Aleksis de Tokvil dav svoye vlasne viznachennya u pershomu paragrafi drugogo tomu praci Demokratiya v Americi Gadayu sho v zhodnij krayini civilizovanogo svitu filosofiyi ne nadayetsya menshe uvagi nizh u Spoluchenih Shtatah Prote legko pomititi sho majzhe vsi meshkanci Spoluchenih Shtativ mayut odnakove rozuminnya i keruyutsya odnakovimi pravilami tobto navit ne zavdayuchi sobi klopotu viznachiti pravila filosofskogo metodu voni takij metod mayut yedinij dlya usogo narodu Unikati put sistem ta zvichok rodinnih zapovitiv klasovih perekonan ta pevnoyu miroyu nacionalnih uperedzhen viznavati perekazi minulogo tilki yak zasib otrimannya informaciyi a chinni fakti lishe yak urok togo yak robiti po inshomu i robiti krashe doshukuvatisya prirodi rechej dlya svoyeyi koristi j tilki dobivatisya rezultativ ne obmezhuyuchi sebe zasobami dohoditi do suti ne zvertayuchi uvagi na formu taki golovni risi togo sho ya nazivayu filosofskim metodom amerikanciv Zdebilshogo tam de potribno dumati amerikanci pokladayutsya tilki na vlasne rozuminnya XVII stolittyaAmerikanskij sposib filosofskogo mislennya pochav skladatisya v chasi kolonizaciyi Novogo svitu yevropejcyami Pributtya u Novu Angliyu puritan spryamuvalo rannyu amerikansku filosofiyu v ruslo religiyi puritanskij providencializm ale vodnochas misliteliv togo chasu turbuvali pitannya pro svivvidnoshennya mizh osobistim ta gromadskim Taki misliteli yak Dzhon Vintrop nagoloshuvali na vazhlivosti gromadskogo v porivnyanni z osobistim vvazhali sho pershe maye prioritet nad drugim Inshi napriklad spivzasnovnik Rod Ajlendu Rodzher Vilyams pritrimuvalisya dumki sho viroterpimist chesnisha nizh namagannya dobitisya religijnoyi odnoridnosti v gromadi XVIII stolittyaU XVIII stolitti filosofska dumka v SShA rozdililasya Odnu polovinu vidznachala teologiya reformovanogo puritanskogo kalvinizmu na yakij vplinuli Velike probudzhennya ta prirodnicha filosofiya Prosvitnictva a na inshu moralna filosofiya amerikanskogo prosvitnictva yaku vikladali v universitetah SShA U buremni roki 1760 h ta 1770 h voni vikuvali novu intelektualnu kulturu Spoluchenih Shtativ sho prizvela do amerikanskogo vtilennya yevropejskogo Prosvitnictva tisno pov yazanogo z politichnoyu dumkoyu Batkiv zasnovnikiv U comu stolitti do kolonialnoyi Britanskoyi Ameriki prijshli ideyi Frensisa Bekona ta filosofiv Prosvitnictva Dekarta Nyutona Lokka j Berkli Narodzheni v Americi ta spochatku perebuvali pid vplivom cih filosofiv a potim adaptuvali ideyi Prosvitnictva rozvinuvshi svoyu vlasnu amerikansku teologiyu ta filosofiyu Obidva buli visvyachenimi puritanskimi svyashenikami sho prokniklisya vchennyam Prosvitnictva Obidva otrimali osvitu v Yelskomu universiteti obidva buli idealistami perebuvali pid vplivom Berkli j stali vlivovimi prezidentami koledzhiv Obidva vplinuli na rozvitok politichnoyi filosofiyi v Americi ta na praci Batkiv zasnovnikiv Ale osnovoyu teologiyi Edvardsa bula kalvinistska doktrina reformovana v rusli puritanstva todi yak Dzhonson perejshov do anglikanstva a zgodom u novij amerikanskij moralnij filosofiyi spriravsya na ideyi prirodnoyi religiyi Vollastona Naprikinci stolittya v univerisitetah SShA vchennya cih dvoh suprotivnikiv zaminila shotlandska shkola zdorovogo gluzdu yaka prodovzhuvala panuvati v amerikanskih akademichnih kolah do Gromadyanskoyi vijni XIX stolittyaU XIX stolittya v SShA prijshov romantizm V Americi vin utilivsya u transcendentalizm i ce bulo vagomim suto amerikanskim vinahodom Inshoyu shkoloyu sho nabrala sili v XIX stolitti buv pragmatizm Isnuvav takozh slabshij ruh u rusli gegelyanstva na choli z Dzhordzhem Golmsom Govisonom Oseredkom cogo ruhu buv Sent Luyis Vin znachno postupavsya pragmatizmu za masshtabami Sered inshih reacij na materializm buli ob yektivnij idealizm Dzhozayi Rojsa ta personalizm inodi jogo nazivayut bostonskim personalizmom Bordena Parkera Bouna Transcendentalizm Genri Devid Toro 1856 Ralf Voldo Emerson bl 1857 Transcendentalizm u Spoluchenih Shtatah vidznachav nagolos na sub yektivnomu dosvidi Jogo mozhna rozglyadati yak reakciyu na modernizm ta intelektualizm zagalom ta mehanistichnij redukcionistskij svitoglyad zokrema Dlya transcedentalizmu haraketerna holistichna vira v idealnij duhovnij stan sho vihodit za mezhi fizichnogo ta empirichnogo i cogo doskonalogo stanu mozhna dosyagti tilki cherez vlasnu intuyiciyu ta osobisti refleksiyi a zovsim ne cherez industrialnij progres chi naukovij postup i zovsim ne cherez pripisi ta principi tradicijnoyi organizovanoyi religiyi Viznachnimi transcendentalistami buli Ralf Voldo Emerson Genri Devid Toro ta Transcendentalisti pragnuli povernennya do prirodi j virili sho spravzhnye znannya intuyitivne j osobiste vinikaye pri zanurenni lyudini v prirodu ta rozmirkovuvannya pro neyi na protivagu naukovomu znannyu sho ye rezultatom empirichnogo chuttyevogo dosvidu Taki rechi yak naukovi priladi politichni instituciyi ta zvichni pravila morali prodiktovani tradicijnoyu religiyeyu potribno podolati U romani Toro transcenzus perehid podolannya dosyagayetsya zanurennyam u prirodu j viddalennyam vid suspilstva Darvinizm u SShA Vihid u svit 1859 roku knigi Charlza Darvina Pohodzhennya vidiv iz vikladom teoriyi evolyuciyi silno vplinuv na filosofiyu u SShA ta ratuvali za pereglyad filosofiyi u svitli evolyuciyi Voni obidva bazhali zrozumiti moral ta rozum cherez ideyi Darvina zakladayuchi precedent evolyucijnoyi psihologiyi ta evolyucijnoyi etiki Biologichna teoriya Darvina stala takozh chastinoyu socialnoyi ta politichnoyi filosofiyi anglijskogo mislitelya Gerberta Spensera ta amerikanskogo filosofa Vilyama Grema Samnera Gerbert Spenser yakij pershim uzhiv frazu viriv sho v suspilstvi tochitsya borotba za vizhivannya a rizni grupi suspilstva perebuvayut tam de voni ye cherez riven yihnoyi pristosovanosti Cya borotba lyudskomu rodu na korist oskilki z chasom slabki ne vitrimayut doboru j zalishatsya lishe silni Taku poziciyu chasto nazivayut socialnim darvinizmom hocha vona vidriznyayetsya vid yevgeniki z yakoyu yiyi chasto asociyuyut Vira Samnera ta Spensera v laissez faire superechila shtuchnomu doboru z metoyu dosyagti zaplanovanogo rezultatu Samner na yakogo Spenser mav velikij vpliv viriv yak i promislovec Endryu Karnegi sho zavdyaki socialnij roli borotbi za vizhivannya kapitalizm ye prirodnoyu socialno ekonomichnoyu sistemoyu sho privede do najbilshogo dobrobutu Krim viri u vilnij rinok Samner stoyav na antiimperialistichnih poziciyah jomu pripisuyut termin etnocentrizm j vidstoyuvav zolotij standart Pragmatizm Mabut najbilsh vplivovoyu shkoloyu dumki do togo zh unikalno amerikanskoyu buv pragmatizm Vin vinik naprikinci XIX stolittya viznachnimi mislitelyami cogo filosofskogo napryamku buli Charlz Sanders Pirs Vilyam Dzhems ta Dzhon Dyuyi Vihidnim polozhennyam pragmatizmu ye te sho vira ye pidstavoyu dlya diyi Vin stverdzhuye sho sens tverdzhennya ye naslidkovoyu formoyu povedinki abo praktiki pro yaki jshlosya b yakbi ce tverdzhennya bulo b pravdoyu Charlz Sanders Pers Charlz Sanders Pers amerikanskij naukovec pragmatik logik matematik filosof Polimat logik matematik filosof Charlz Sanders Pirs Pers zaprovadiv termin pragmatizm naprikinci 1870 h Vin buv chlenom Metafizichnogo klubu v yakomu spilkuvalisya mizh soboyu togochasni intelektuali zokrema Chonsi Rajt ta Vilyam Dzhejms Krim znachnogo dorobku v semiotici logici ta matematici Pirs napisav tvori sho vvazhayutsya vitokami pragmatizmu The Fixation of Belief Fiksaciya viri 1877 ta How to Make Our Ideas Clear Yak zrobiti nashi ideyi yasnimi 1878 U Fiksaciya viri Pirs vidstoyuye vishist naukovogo metodu u vstanovlenni viri shodo teoretichnih pitan U Yak zrobiti nashi ideyi yasnimi vin ratuye za pragmatizm sformulovanij yak te sho vin piznishe nazvav Rozglyante usi mozhlivi yakosti sho mali b zrozumile praktichne znachennya yaki mi vvazhayemo pritamannimi nashomu ob yektu rozmirkovuvan Todi nashi uyavlennya pro ci yakosti skladayut nashu koncepciyu samogo ob yektu Pers nagoloshuvav sho koncepciya ye zagalnoyu tobto yiyi znachennya ne ye naborom faktichnih konkretnih yakostej Natomist koncepciya ob yekta pririvnyuyetsya do uyavlenn pro jogo yakosti v zagalnomu sensi usih proyaviv na praktici yaki tilki mozhna sobi uyaviti Ci mozhlivi praktichni proyavi ye znachennyam koncepciyi Cya maksima priznachena dlya togo shob roz yasniti plutaninu yaka vinikaye napriklad vid formalnih ale ne praktichnih vidminnostej Tradicijno ideyi analizuyut rozkladayuchi na chastini priklad Persa oznachennya istini yak vidpovidnosti mizh znakom ta ob yektom Do cogo potribnogo ale obmezhenogo kroku maksima dodaye she odin krok oriyentovanij na praktiku priklad Persa oznachennya istini yak dostanoyi dlya meti doslidzhennya Sercem pragmatizmu ye metod ekserimentalnoyi refleksiyi sho dosyagaye formulyuvannya koncepciyi rozglyadayuchi uyavni obstavini yaki mogli b pidtverditi chi sprostuvati yiyi Cej metod vitaye formulyuvannya gipotezi j zalishaye prostir dlya pokrashennya ta verifikaciyi Zaporovadzhennya gipotezi harakterna dlya Persa ideya sho dozvolyaye jomu vijti za ramki zvichnoyi alternativi mizh deduktivnim racionalizmom ta induktivnim empirizmom hocha vin sam pracyuvav v oblasti matematichnoyi logiki j buv odnim iz zasnovnikiv statistiki Filosofiya Persa oholplyuye tristupenevu sistemu kategorij falibilizm ta antiskepticizm u stavlenni do istini viru v te sho istina nezminna ta sho yiyi mozhna piznati logiku yak formalnu semiotiku zokrema semiotichni elementi ta klasi znakiv sposobi umovivodiv ta metodi otrimannya znannya u poyednanni z pragmatizmom ta zdorovim gluzdom sholastichnij realizm teyizm ob yektivnij idealizm ta viru v realnist neperervnosti prostoru j chasu j realnist absolyutnogo vipadku v mehanistichnu neobhidnist v tvorchu lyubov yak u principi sho diyut u kosmosi j ye sposobami jogo rozvitku Vilyam Dzhejms Vilyam Dzhejms amerikanskij pragmatist ta psiholog Vilyam Dzhejms 1842 1910 buv originalnim mislitelem u galuzyah fiziologiyi psihologiyi j filosofiyi ta mizh nimi Slavu jomu prinesli kniga Riznomanittya religijnogo dosvidu angl The Varieties of Religious Experience monumentalna pracya angl The Principles of Psychology ta lekciya angl The Will to Believe Yak i Pers Dzhejms bachiv u pragmatizmi vidomi pidhodi pereosmislenni v rusli novogo filosofskogo metodu sho proyasnyuye ideyi j tak rozv yazuye dilemi U lekciyah 1910 roku Pragmatism A New Name for Some Old Ways of Thinking Pragmatizm Nova nazva dlya starih sposobiv mislennya Dzhejms perefrazuvav maksimu pragmatizmu Persa Suttyevim faktom u koreni usih nashih rozriznen u dumci yakimi b vitonchenimi voni ne buli b ye te sho zhodne z nih ne ye nastilki tonkim shob polyagati v chomus inshomu okrim mozhlivoyi praktichnoyi riznici Tozh shob dobitisya doskonaloyi yasnosti nashih dumok pro ob yekt nam potribno tilki rozglyanuti pro yaki proyavi praktichnogo tipu cogo ob yektu mi mozhemo podumati yakih vidchuttiv mozhna ochikuvati shodo nogo do yakih reakcij gotuvatisya Prodovzhuyuchi vin oharakterizuvav pragmatizm ne lishe yak metod proyasnennya idej a j yak zaprovadzhennya cilkom konkretnoyi teoriyi istini Persu cya dumka Dzhejmsa ne spodobalasya dlya nogo maksima pragmatizmu bula tilki maksimoyu logiki a sam pragmatizm tilki metodologichnoyu ustanovkoyu vin pryamo zaperechuvav te sho pragmatizm ye yakoyus substancijnoyu doktrinoyu chi teoriyeyu bud chogo istini chi chogos she Dzhejms vidomij takozh yakij stverdzhuye sho vidnoshennya mizh ob yektami nastilki zh realni yak i sami ob yekti She vin buv plyuralistom viryachi sho mozhlivo mati kilka riznih opisiv istini Vin vidkidav teoriyu istini yak vidpovidnosti mizh opisom ta samim ob yektom vidstoyuyuchi natomist dumku sho istina skladayetsya z viri faktiv pro svit inshih bazovih viruvan ta majbutnih naslidkiv cih viruvan Naprikinci zhittya Dzhejms perejshov na poziciyi nejtralnogo monizmu poglyadu sho pershoosnova realnosti yedina i vona ne ye ni psihichnoyu ni fizichnoyu Dzhon Dyuyi Dzhon Dyuyi 1859 1952 beruchi uchast u tij zhe visokointelektualnij filosofskij diyalnosti sho jogo poperedniki Dzhejms ta Pers bagato pisav takozh na politichni j socialni temi tozh jogo vpliv u gromadskij sferi buv bilshim Krim togo sho vin buv odnim iz fundatoriv pragmatizmu Dyuyi buv odnim iz zasnovnikiv funkcionalnoyi psihologiyi ta providnoyu figuroyu v rusi za progresivnu osvitu v SShA u pershij polovini XX stolittya Dyuyi vistupav proti individualizmu klasichnogo liberalizmu stverdzhuyuchi sho socialni instituciyi ne ye zasobami otrimannya chogos dlya okremih lyudej Voni ye zasobami tvorennya osobistostej Na jogo dumku gromadyani ne ye rechami yakih povinni obslugovuvati gromadski instituti a navpaki gromadski instituti pervinni j formuyut okremih gromadyan Take oblashtuvannya suspilstva ye zasobom tvorennya osobistostej j zabezpechennya osobistih svobod Dobre vidomij vnesok Dyuyi v prikladnu filosofiyu ta filosofiyu osviti Za jogo filosofiyeyu osviti diti vchatsya roblyachi Dyuyi vvazhav sho shkilna osvita zanadto dovga j formalna sho diti navchalisya krashe yakbi buli zalucheni do diyalnosti povsyakdennogo zhittya Napriklad diti mogli b zbagnuti proporciyi gotuyuchi yizhu abo sposterigayuchi skilki chasu trivayut podorozhi riznimi vidimi transportu HH stolittyaDzhordzh Santayana ispano amerikanskij filosof Do pragmatizmu yakij zarodivsya u SShA v HIH stolitti na pochatku HH go priyednalisya inshi shkoli filosofskoyi dumki j nezabarom vitisnili jogo hocha j timchasovo U HH stolitti zarodilasya filosofiya procesu na yaku vplinuli naukovij svitoglyad ta teoriya vidnosnosti Ejnshtejna u seredini stolittya v SShA nabuli populyarnosti filosofiya movi ta analitichna filosofiya Populyarni v Yevropi ekzistencializm ta fenomenologiya v SShA ne mali uspihu Vidtorgnennya idealizmu Pragmatizm zalishavsya vplivomim napryamkom u HH stolitti i providnim jogo pribichnikom u cej chas buv ispanec za pohodzhennyam Dzhordzh Santayana Na jogo perekonannya idealizm get superechit zdorovomu gluzdu Vin vvazhav yaksho znannya vimagaye absolyutnoyi pevnosti to znannya vzagali nemozhlive sho prizvede do skepticizmu Za Santayanoyu znannya vklyuchaye element viri yaku vin naziva tvarinnoyu viroyu U knizi Skepticizm ta tvarinna vira Santayana stverdzhuye sho znannya ne ye rezultatom mirkuvan Natomist znannya ce te sho neobhidno dlya togo shob shos zrobiti j dlya uspishnoyi vzayemodiyi zi svitom Yak naturalist Santayana rizko kritikuvav epistemologichnij fundamentalizm Poyasnennya podij prirodnogo svitu nalezhit carini nauki todi yak znachennya j cinnist cogo poyasnennya povinni vivchati filosofi V intelektualnomu klimati filosofiyi zdorovogo gluzdu Santayanu pidtrimuvali misliteli ruhu novogo realizmu napriklad Filosofiya procesu Filosofiya procesu pidgruntyam yakoyi buv svitoglyad u dusi Ejnshtejna mala svoyimi golovnimi predstavnikami Alfreda Norta Vajtgeda ta Osnovimi perekonannyam cogo napryamku filosofiyi ye zanesennya podij ta procesiv do osnovnih ontologichnih kategorij U knizi The Concept of Nature Koncepciya prirodi Vajtged stverdzhuvav sho rechi ye takoyu sukupnistyu podij yaka pidtrimuye permanentnist Dlya takoyi sukupnosti vin vigadav termin concresence zcementuvannya Filosofiya procesu nasliduye Geraklita v tomu sensi sho osnovnoyu ontologichnoyu kategoriyeyu ye zmina Charlz Gartsgorn rozvinuv na osnovi poglyadiv Vajtgeda Analitichna filosofiya Seredina XX stolittya stala pochatkom panuvannya v SShA analitichnoyi filosofiyi Persh nizh potrapiti v SShA analitichna filosofiya zarodilasya v Yevropi v pracyah Gotloba Frege Bertrana Rassella Lyudviga Vittgenshtajna ta logichnih pozitivistiv Koli do vladi u Nimechchini prijshov Adolf Gitler bagato pozitivistiv perebralisya do Britaniyi j SShA i ce spriyalo vstanovlennyu analitichnoyi filosofiyi yak panivnoyi Logichni pozitivisti stoyali na poziciyi principu verifikaciyi Voni vvazhali istini logiki j matematiki tavtologiyami a naukovi istini takimi sho yih mozhna verifikuvati Bud yaki inshi tverdzhennya etichni estetichni teologichni metafizichni j ontologichni vvazhalisya bezzmistovnimi Villard Van Orman Kvajn ne buv logichnim pozitivistom ale podilyav iz nimi perekonannya sho filosofiya povinna jti noga v nogu z naukoyu peresliduyuchi metu intelektualnoyi yasnosti j rozuminnya svitu Vin rozkritikuvav logichnih pozitivistiv ta rozriznennya analitichnogo j sintetichnogo znannya v ese Dvi dogmi empirizmu j propaguvav svoyu ideyu pavutini viri teoriyu obguntuvannya Epistemologiya Kvajna oskilki vin vvazhav odinichnij dosvid ne izolovanim ye holistichnim pidhodom do znannya v yakomu kozhne viruvannya kozhen dosvid pereplutuyetsya z cilim Kvajn vidomij takozh tim sho vigadav slovo gavagai yak chastinu svoyeyi teoriyi neviznachenosti perekladu Sol Kripke na plyazhi v Braziliyi Studentu Kvajna v Garvardi Solu Kripke nalezhat 4 znachni vneski v filosofiyu 1 semantika modalnoyi ta sporidnenoyi z neyu logik opublikovana v kilkoh ese pochinayuchi z chasiv koli jomu she ne bulo j dvadcyati 2 prinstonski lekciyi Imenuvannya ta neobhidnist 1970 roku opublikovani v 1972 ta 1980 yaki suttyevo perestrukturuvali filosofiyu movi i na dumku deyakih filosofiv povernuli respektabelnist metafizici 3 tolkuvannya filosofiyi Vittgenshtejna 4 Teoriya istini Kripke takozh zrobiv vazhlivij vnesok v teoriyu mnozhin she odin garvardskij student Kvajna vidomij propaguvannyam modalnogo realizmu napryamku dumki sho stverdzhuye isnuvannya neskinchennogo chisla konkretnih i kauzalno vidokremlenih mozhlivih svitiv odnim iz yakih ye nash Ci mozhlivi sviti figuruyut takozh v modalnij logici Inshij vazhlivij filosof i avtor Tomas Kun bagato pracyuvav u galuzi istoriyi nauki ta filosofiyi nauki Slavu jomu prinesla kniga Struktura naukovih revolyucij U knizi stverdzhuyetsya sho nauka prohodit cherez rizni paradigmi yaki zminyuyutsya koli pered naukovcyami postaye nova zagadka Nova zagadka sprichinyaye burhlivi poshuki istini j zminu kartini svitu yaku Kun nazvav zminoyu paradigm Cya robota vvazhayetsya vihovoyu i sociologiyi znannya Povernennya politichnoyi filosofiyi Analitichni filosofi cikavilisya abstraktnim i konceptualnim tozh do 1970 h filosofska dumka v SShA zakinula socialni ta politichni temi yaki buli harakternimi dlya neyi z chasiv zasnuvannya krayini Skladovoyu chastinoyu povernennya do politichnoyi ta socialnoyi problematiki bula populyarnist tvoriv Ajn Rend yaka v romanah The Fountainhead 1943 ta Atlant rozpraviv plechi 1957 propaguvala praktiku sistemi poglyadiv yaku vona nazvala ob yektivizmom Ci dva romani zapochatkuvali ruh ob yektivistiv i vplinuli na nevelichku grupku studentiv sho nazivali sebe Kolektivom do yakogo nalezhav zokrema molodij Alan Grinspen majbutnij golova Federalnoyi rezervnoyi sistemi Ob yektivizm stverdzhuye isnuvannya zovnishnoyi ob yektivnoyi realnosti yaku mozhna piznati rozumom sho lyudina diyi zgidno zi svoyimi vlasnimi racionalnimi interesami i sho pravilnoyu formoyu ekonomichnogo ustroyu suspilstva ye laissez faire kapitalizm Akademichni filosofi duzhe skeptichno stavlyatsya do yakosti j intelektualnoyi strogosti dorobku Rend ale vona zalishayetsya populyarnoyu hocha j kontraversijnoyu postattyu v amerikanskomu libertarianskomu rusi U 1971 roci Dzhon Rolz opublikuvav knigu Teoriya spravedlivosti U nij sformulovana ideya spravedlivosti v osnovi yakoyi lezhit teoriya socialnogo kontraktu Feministichna filosofiya Betti FridanDokladnishe Feministska teoriya ta Feministichna filosofiya Popri te sho j ranishe chimalo avtorok vvazhalisya feministkami yak ot Sharlott Perkins Gilmen Elizabet Kedi Stenton ta Enn Gatchinson feministichnij ruh 1960 h ta 1970 h tak zvana druga hvilya feminizmu vidomij svoyim vneskom u filosofiyu Velikoyi populyarnosti nabula kniga Betti Fridan Zagadka zhinochnosti Inshi feministichni filosofini taki yak ta rozvinuli yiyi ideyi Voni kritikuvali bazovi pripushennya ta cinnosti sub yektivnist androcentrizmu piznannya ta cholovichnij pidhid do pitan etiki osoblivo shodo politichnih teorij v osnovi yakih lezhala rivnist prav Feministichni doslidnici stverdzhuvali sho ne isnuye nejtralnogo shodo cinnostej doslidzhennya j namagalisya proanalizuvati socialnij aspekt filosofskih pitan Suchasna filosofiyaGilari Patnem Pid kinec HH stolittya vidnovivsya interes do pragmatizmu Znachnoyu miroyu jogo zumovila tvorchist Gilari Patnema ta Richarda Rorti Rorti znamenitij yak avtor knig Filosofiya i dzerkalo prirodi ta Filosofiya ta socialna nadiya Gilari Patnem vidomij kvaziempirizmom u matematici provokativnoyu ideyeyu uyavnogo eksperimentu mozok u chani na inshimi robotami z filosofiyi svidomosti filosofiyi dumki ta filosofiyi nauki Na pershij plan vijshli debati z filosofiyi svidomosti Taki amerikanski filosofi yak Gilari Patnem Donald Devidson Deniel Dennett Duglas Gofstedter Dzhon Serl ta prodovzhuvali diskutuvati taki pitannya yak priroda rozumu ta vazhka problema svidomosti pitannya sformulovane avstralijcem Devidom Chalmersom Na pochatku HHI stolittya nabula sili teoriya integraciyi tila j rozumu vtilene piznannya Cyu tochku zoru vidstoyuvali taki filosofi yak ta razom iz britancem bachachi v nij prirodne prodovzhennya pragmatizmu ta dumok Kanta Gajdeggera Merlo Ponti ta inshih Vidomi amerikanski filosofi prava Ronald Dvorkin ta Richard Pozner pracyuyut v oblastyah politichnoyi filosofiyi ta yurisprundenciyi Pozner vidomij ekonomichnim analizom prava teoriyi sho namagayetsya zrozumiti pravovi normi ta institulciyi cherez prizmu mikroekonomiki Dvorkin slavu prinesli teoriya prava yak cilisnosti ta pravovij interpretizm osoblivo kniga Imperiya prava Filosof vidomij zavdyaki analizu amerikanskogo kulturnogo zhittya v rasovih gendernih ta klasovih pitannyah a takozh svoyimi zv yazkami za pragmatizmom ta transcendentalizmom ye hristiyanskim filosofom vidomim zahistom svobodi voli v pitanni prirodi zla evolyucijnim argumentom proti naturalizmu poziciyeyu sho vira v Boga ye bazovoyu ta modalnoyu versiyeyu ontologichnogo dokazu isnuvannya Boga prodovzhiv dumku Platingi stverdzhuyuchi sho programa doslidzhen povinna vklyuchati yak naturalizm tak i supernaturalizm Vinoski American philosophy at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved on May 24 2009 Tocqueville Alexis translated by Henry Reeve Democracy in America Part the Second The Social Influence of Democracy Volume 2 Democracy in America Part the Second The Social Influence of Democracy J amp H G Langley Philadelphia Thomas Cowperthwaite amp Company 1840 p 1 Religious Tolerance Freedom A History of US PBS com Retrieved September 9 2009 Hoeveler J David Creating the American Mind Intellect and Politics in the Colonial Colleges Rowman amp Littlefield ISBN 978 0742548398 2007 p xi Hoeveler p xii Hoeveler p 127 Famous Transcendentalists 20 lipnya 2016 u Wayback Machine Retrieved September 9 2009 Transcendentalism at the SEP Retrieved September 9 2009 Pragmatism at IEP Retrieved on July 30 2008 Pragmatism Charles Sanders Peirce Retrieved September 9 2009 Peirce 1902 v 5 paragraph 13 note 1 See relevant quote at See v 1 paragraph 34 Eprint in The Spirit of Scholasticism where Peirce ascribes the success of modern science less to a novel interest in verification than to the improvement of verification William James at SEP Retrieved on July 30 2009 See Pragmatism Editor 3 c 1906 especially the portion published in v 5 1934 paragraphs 11 12 Peirce 1903 v 2 paragraph 99 v 5 paragraphs 18 195 v 6 paragraph 482 Neutral Monism in the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 9 2009 Violas Paul C Tozer Steven Senese Guy B School and Society Historical and Contemporary Perspectives angl McGraw Hill Humanities Social Sciences Languages s 121 ISBN 0 07 298556 9 Dewey s Political Philosophy in Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved on July 30 2009 John Dewey Philosophy of Education 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Retrieved on July 30 2009 George Santayana at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 9 2009 Process Philosophy at the SEP Retrieved on September 7 2009 Process Philosophy and the New Thought Movement 26 serpnya 2009 u Wayback Machine Retrieved September 7 2009 UNDERSTANDING QUINE S THESES OF INDETERMINACY by Nick Bostrom Retrieved September 7 2009 1982 Wittgenstein on Rules and Private Language an Elementary Exposition Cambridge Mass Harvard University Press ISBN 0 674 95401 7 Sets out his interpretation of Wittgenstein aka Kripkenstein David K Lewis Princeton University Department of Philosophy 15 travnya 2008 u Wayback Machine Retrieved on September 7 2009 Thomas Kuhn at the SEP Retrieved on September 7 2009 Ip Greg Steel Emily 15 veresnya 2007 Greenspan Book Criticizes Bush And Republicans Wall Street Journal s A1 INTRODUCING OBJECTIVISM by Ayn Rand 1 travnya 2010 u Wayback Machine Retrieved on September 7 2009 The Winnowing of Ayn Rand by Roderick Long Retrieved July 10 2010 The philosophical art of looking out number one at heraldscotland Retrieved July 10 2010 Ayn Rand at the Internet Encyclopedia of Philosophy Retrieved July 10 2010 Profile of Ayn Rand at the Cato Institute 28 lipnya 2010 u Wayback Machine Retrieved July 10 2010 Topics in Feminism at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 7 2009 1975 Mind Language and Reality Philosophical Papers Volume 2 Cambridge University Press Cambridge UK ISBN 88 459 0257 9 Brains in a Vat at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 10 2009 Donald Davidson at the Internet Encylclopedia of Philosophy 2009 07 24 u Wayback Machine Retrieved September 10 2009 Daniel Dennett at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10 2009 Douglas Hofstadter s page at Indiana edu Arhivovano 2012 08 03 u Archive is Retrieved September 10 2009 John Searle at the Dictionary of the Philosophy of Mind Retrieved September 10 2009 Eliminative Materialism at the Stanford Encylclopedia of Philosophy Retrieved September 10 2009 Facing Up to the Problem of Consciousness David Chalmers Retrieved September 10 2009 Gallagher S 2008 in press Philosophical antecedents to situated cognition In Robbins P and Aydede M eds Cambridge Handbook of Situated Cognition Cambridge Cambridge University Press 14 chervnya 2011 u Wayback Machine Retrieved 3 July 2012 The Economic Analysis of Law by Lewis Kornhauser at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11 2009 Interpretivist Theories of Law by Nicos Stavropoulos at the Stanford Encyclopedia of Philosophy Retrieved September 11 2009 Allan T R S 1988 Review Dworkin and Dicey The Rule of Law as Integrity Oxford Journal of Legal Studies Oxford University Press 8 2 266 277 doi 10 1093 ojls 8 2 266 ISSN 0143 6503 JSTOR 764314 Michael C Rea World Without Design Ontological Consequences of Naturalism Oxford Clarendon Press 2001

Дата публікації:
Топ