Ерцгерцог Франц Сальватор (нім. Maria Joseph Ferdinand Carl Leopold Anton von Padua Johann Baptist Januarius Alois Gonzaga Rainer Benedict Bernhard; 21 серпня 1866, ― 20 квітня 1939, Відень) — ерцгерцог Австрії, генерал кавалерії Збройних сил Австро–Угорщини, почесний шеф 15–го гусарського полку.
Франц Сальватор | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Maria Joseph Ferdinand Carl Leopold Anton von Padua Johann Baptist Januarius Alois Gonzaga Rainer Benedict Bernhard | |||||||||
Ім'я при народженні | Марія Йосиф Фердинанд Карл Леопольд Антон Падуанський Йоганн Баптист Януарій Алоїз Гонзага Райнер Бенедикт Бернхард | ||||||||
Народився | 21 серпня 1866 , Австрійська імперія | ||||||||
Помер | 20 квітня 1939 (72 роки) Відень, Австрія | ||||||||
Поховання | Зіндельбурзький костел | ||||||||
Підданство | Австрійська імперія→ Австро-Угорщина | ||||||||
Діяльність | військовослужбовець, політик | ||||||||
Alma mater | Терезіанська академія | ||||||||
Вчене звання | Почесний доктор Інсбруцького університету | ||||||||
Учасник | Перша світова війна | ||||||||
Членство | d[1] | ||||||||
Титул | ерцгерцог Австрії | ||||||||
Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] | ||||||||
Військове звання | генерал кавалерії | ||||||||
Конфесія | Католицизм | ||||||||
Рід | Габсбурги | ||||||||
Батько | ерцгерцог Карл Сальватор | ||||||||
Мати | ерцгерцогиня Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська | ||||||||
Брати, сестри | Леопольд Сальватор Габсбург-Тоскана , Марія Іммакулата Австрійська , Марія Терезія Австрійська-Тосканська , Кароліна Марія Австрійська , d і d | ||||||||
У шлюбі з | ерцгерцогиня Марія Валерія Австрійська Мелані фон Різенфельс | ||||||||
Діти | Єлизавета Франциска Австрійська, Франц Карл, Губерт Сальватор, Ядвіґа Австрійська, Теодор Сальватор, Гертруда Австрійська, Марія, Клеменс Сальватор, Матильда, Агнеса, Франц Йосиф цу Гогенлое–Шиллінгсфюрст (позашлюбний син) | ||||||||
Нагороди | |||||||||
Звання | Почесний шеф 15-го гусарського полку | ||||||||
| |||||||||
|
Життєпис
Ерцгерцог був охрещений під повним ім'ям Марія Йосиф Фердинанд Карл Леопольд Антон Падуанський Йоганн Баптист Януарій Алоїз Гонзага Райнер Бенедикт Бернхард. Був сином ерцгерцога Австрії Карла Сальватора з тосканської гілки Габсбургів і його дружини Марії Іммакулати Бурбон–Сицилійської.
Після навчання в Терезіанської академії Франц Сальватор став лейтенантом 6–го уланського полку у 1881 році. В 1895 році приєднався до фельд'єгерів і потім знову перейшов до кавалерії. В тому ж році, під його патронством, відбулося реформація фехтування, шляхом впровадження італійського методу під керівництвом Луїджі Барбасетті.
31 липня 1890 року ерцгерцог одружився з молодшою донькою австрійського імператора Франца Йосифа I, ерцгерцогинею Марією Валерією. Вінчання відбулося в парафіяльній церкві Ішлі, на органі грав австрійський композитор Антон Брукнер, а церемонію провів єпископ Лінца Франц Марія Доппельбауер. Після цього Валері та Франц провели медовий місяць в Італії, Швейцарії та Баварії. В подружжя народилося 10 дітей: Єлизавета Франциска Австрійська (1892—1930), Франц Карл (1893—1918), Губерт Сальватор (1894—1971), Ядвіґа Австрійська (1896—1970), Теодор Сальватор (1899—1978), Гертруда Австрійська (1900—1962), Марія (1901—1936), Клеменс Сальватор (1904—1974), Матильда (1906—1991), Агнеса (1911—1911).
Шлюб, який спочатку був гармонійним, з часом зіпсувався, і Франц Сальватор почав шукати інших жінок. Він мав роман із Стефані фон Гогенлое (1891—1972) і був батьком її сина Франца Йосифа цу Гогенлое–Шиллінгсфюрста (1914—2008), який народився після її шлюбу з Фрідріхом Францем цу Гогенлое–Вальденбург–Шиллінгсфюрст. Франц Сальватор ще за життя дружини визнав Франца Йосифа позашлюбним сином.
У 1911 році він був призначений генералом кавалерії та командував кавалерійською дивізією у Відні. Під час Першої світової війни Франц Сальватор служив генеральним інспектором добровільної медичної допомоги (1914—1918)) був заступником протектора Червоного Хреста в Австрії та Угорщині. 12 квітня 1916 року Франц Сальватор інспектував у Львові діяльність Червоного хреста, систему евакуації поранених залізницею, відвідав школу для інвалідів.
У 1934 році, через 10 років після смерті Марії Валерії, Франц Сальватор одружився з Мелані фон Різенфельс (1898—1984), дочкою останнього барона фон Різенфельса.
Франц Сальватор похований у крипті власників замку Вальзее при Зіндельбурзькому костелі.
Галерея
- Подружжя з дітьми, 1904 р.
- Франц Сальватор разом зі своїми синами Францом (ліворуч) і Губертом (праворуч), 1914 р.
-
-
- Імператор Франц Йосиф та ерцгерцог Франц Сальватор, 1900 р.
Родинне дерево
Нагороди
Австро–Угорщина:
- Лицар Ордену Золотого Руна;
- Великий хрест угорського ордена Св. Стефана;
- Кавалер Хреста військових заслуг;
- Срібна медаль «За військові заслуги» на червоній стрічці;
- Офіцерський хрест «За 25 років служби» ІІІ ступеня;
- Бронзова ювілейна медаль для Збройних сил і жандармерії;
- Військовий ювілейний хрест;
- Маріанський хрест ІІ ступеня.
Література
- Franz Salvator, Erzhg. von Österr... Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Том 1, Видавництво Австрійської Академії Наук, Відень 1957, с. 353.
Примітки
- https://alteorden.com/threads/marianerkreuz-des-deutschen-ritterordens.23185/
- liamfoley63. Archduke Franz Salvator of Austria. European Royal History (англ.). Процитовано 10 грудня 2024.
- Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 9 грудня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ercgercog Franc Salvator nim Maria Joseph Ferdinand Carl Leopold Anton von Padua Johann Baptist Januarius Alois Gonzaga Rainer Benedict Bernhard 21 serpnya 1866 20 kvitnya 1939 Viden ercgercog Avstriyi general kavaleriyi Zbrojnih sil Avstro Ugorshini pochesnij shef 15 go gusarskogo polku Franc Salvatornim Maria Joseph Ferdinand Carl Leopold Anton von Padua Johann Baptist Januarius Alois Gonzaga Rainer Benedict BernhardIm ya pri narodzhenniMariya Josif Ferdinand Karl Leopold Anton Paduanskij Jogann Baptist Yanuarij Aloyiz Gonzaga Rajner Benedikt BernhardNarodivsya21 serpnya 1866 1866 08 21 Avstrijska imperiyaPomer20 kvitnya 1939 1939 04 20 72 roki Viden AvstriyaPohovannyaZindelburzkij kostelPiddanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistvijskovosluzhbovec politikAlma materTerezianska akademiyaVchene zvannyaPochesnij doktor Insbruckogo universitetuUchasnikPersha svitova vijna Chlenstvod 1 Titulercgercog AvstriyiPosadachlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Vijskove zvannyageneral kavaleriyiKonfesiyaKatolicizmRidGabsburgiBatkoercgercog Karl SalvatorMatiercgercoginya Mariya Immakulata Burbon SicilijskaBrati sestriLeopold Salvator Gabsburg Toskana Mariya Immakulata Avstrijska Mariya Tereziya Avstrijska Toskanska Karolina Mariya Avstrijska d i d U shlyubi zercgercoginya Mariya Valeriya Avstrijska Melani fon RizenfelsDitiYelizaveta Franciska Avstrijska Franc Karl Gubert Salvator Yadviga Avstrijska Teodor Salvator Gertruda Avstrijska Mariya Klemens Salvator Matilda Agnesa Franc Josif cu Gogenloe Shillingsfyurst pozashlyubnij sin NagorodiKavaler ordena Zolotogo runa Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo Stefana Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Yuvilejna pam yatna medal 1898 Vijskovij yuvilejnij hrest Marianskij hrestZvannyaPochesnij shef 15 go gusarskogo polku Mediafajli u Vikishovishi ZhittyepisFranc Salvator z druzhinoyu Mariyeyu Valeriyeyu Avstrijskoyu Ercgercog buv ohreshenij pid povnim im yam Mariya Josif Ferdinand Karl Leopold Anton Paduanskij Jogann Baptist Yanuarij Aloyiz Gonzaga Rajner Benedikt Bernhard Buv sinom ercgercoga Avstriyi Karla Salvatora z toskanskoyi gilki Gabsburgiv i jogo druzhini Mariyi Immakulati Burbon Sicilijskoyi Pislya navchannya v Terezianskoyi akademiyi Franc Salvator stav lejtenantom 6 go ulanskogo polku u 1881 roci V 1895 roci priyednavsya do feld yegeriv i potim znovu perejshov do kavaleriyi V tomu zh roci pid jogo patronstvom vidbulosya reformaciya fehtuvannya shlyahom vprovadzhennya italijskogo metodu pid kerivnictvom Luyidzhi Barbasetti 31 lipnya 1890 roku ercgercog odruzhivsya z molodshoyu donkoyu avstrijskogo imperatora Franca Josifa I ercgercogineyu Mariyeyu Valeriyeyu Vinchannya vidbulosya v parafiyalnij cerkvi Ishli na organi grav avstrijskij kompozitor Anton Brukner a ceremoniyu proviv yepiskop Linca Franc Mariya Doppelbauer Pislya cogo Valeri ta Franc proveli medovij misyac v Italiyi Shvejcariyi ta Bavariyi V podruzhzhya narodilosya 10 ditej Yelizaveta Franciska Avstrijska 1892 1930 Franc Karl 1893 1918 Gubert Salvator 1894 1971 Yadviga Avstrijska 1896 1970 Teodor Salvator 1899 1978 Gertruda Avstrijska 1900 1962 Mariya 1901 1936 Klemens Salvator 1904 1974 Matilda 1906 1991 Agnesa 1911 1911 Shlyub yakij spochatku buv garmonijnim z chasom zipsuvavsya i Franc Salvator pochav shukati inshih zhinok Vin mav roman iz Stefani fon Gogenloe 1891 1972 i buv batkom yiyi sina Franca Josifa cu Gogenloe Shillingsfyursta 1914 2008 yakij narodivsya pislya yiyi shlyubu z Fridrihom Francem cu Gogenloe Valdenburg Shillingsfyurst Franc Salvator she za zhittya druzhini viznav Franca Josifa pozashlyubnim sinom U 1911 roci vin buv priznachenij generalom kavaleriyi ta komanduvav kavalerijskoyu diviziyeyu u Vidni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Franc Salvator sluzhiv generalnim inspektorom dobrovilnoyi medichnoyi dopomogi 1914 1918 buv zastupnikom protektora Chervonogo Hresta v Avstriyi ta Ugorshini 12 kvitnya 1916 roku Franc Salvator inspektuvav u Lvovi diyalnist Chervonogo hresta sistemu evakuaciyi poranenih zalizniceyu vidvidav shkolu dlya invalidiv U 1934 roci cherez 10 rokiv pislya smerti Mariyi Valeriyi Franc Salvator odruzhivsya z Melani fon Rizenfels 1898 1984 dochkoyu ostannogo barona fon Rizenfelsa Franc Salvator pohovanij u kripti vlasnikiv zamku Valzee pri Zindelburzkomu kosteli GalereyaPodruzhzhya z ditmi 1904 r Franc Salvator razom zi svoyimi sinami Francom livoruch i Gubertom pravoruch 1914 r Franc Salvator v seli Lavochne na Strijshini pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 1915 r Ercgercog razom z komanduvachem Lizingenom mizh Slavsko ta Lavochnim 1915 r Imperator Franc Josif ta ercgercog Franc Salvator 1900 r Rodinne derevo 8 Ferdinand III velikij gercog Toskani 4 Leopold II velikij gercog Toskani 9 Luyiza Mariya Burbon Sicilijska velika gercoginya konsort Toskani 2 Karl Salvator ercgercog Avstriyi princ Ugorshini Bogemiyi i Toskani 10 Francisk I korol Oboh Sicilij 5 Mariya Antoniya Burbon Sicilijska velika gercoginya Toskani 11 Mariya Izabella Ispanska koroleva konsort Oboh Sicilij 1 Franc Salvator ercgercog Avstriyi 12 Francisk I korol Oboh Sicilij 6 Ferdinand II korol Oboh Sicilij 13 Mariya Izabella Ispanska koroleva konsort Oboh Sicilij 3 Mariya Immakulata Burbon Sicilijska ercgercoginya i princesa Avstriyi princesa Ugorshini Bogemiyi i Toskani 14 Karl Teshenskij ercgercog Avstriyi gercog Teshinskij 7 Mariya Tereza ercgercoginya Avstriyi koroleva konsort Oboh Sicilij 15 Genriyetta Aleksandrina Nassau Vajlburzka princesa Nassau Vajlburzka NagorodiAvstro Ugorshina Licar Ordenu Zolotogo Runa Velikij hrest ugorskogo ordena Sv Stefana Kavaler Hresta vijskovih zaslug Sribna medal Za vijskovi zaslugi na chervonij strichci Oficerskij hrest Za 25 rokiv sluzhbi III stupenya Bronzova yuvilejna medal dlya Zbrojnih sil i zhandarmeriyi Vijskovij yuvilejnij hrest Marianskij hrest II stupenya LiteraturaFranz Salvator Erzhg von Osterr Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 Tom 1 Vidavnictvo Avstrijskoyi Akademiyi Nauk Viden 1957 s 353 Primitkihttps alteorden com threads marianerkreuz des deutschen ritterordens 23185 liamfoley63 Archduke Franz Salvator of Austria European Royal History angl Procitovano 10 grudnya 2024 Schematismus fur das k u k Heer und fur die k u k Kriegsmarine 1914 Wien 1914 Konyvtar Hungaricana library hungaricana hu Procitovano 9 grudnya 2024