Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Леопольд II Леопольд II Джованні Джузеппе Франциск Фердинанд Карл

Леопольд II (великий герцог Тоскани)

Леопольд II (великий герцог Тоскани)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Леопольд II.

Леопольд II Джованні Джузеппе Франциск Фердинанд Карл (італ. Leopoldo II Giovanni Giuseppe Francesco Ferdinando Carlo d'Asburgo-Lorena; 3 жовтня 1797 — 29 січня 1870) — великий герцог Тосканський в 1824—1859 роках.

Леопольд II
італ. Leopoldo II d'Asburgo-Lorena
image
Народився 3 жовтня 1797(1797-10-03)[1][2] або 15 листопада 1799(1799-11-15)
Флоренція, Італія
Помер 29 січня 1870(1870-01-29)[1][2]
Рим, Папська держава
Поховання Імператорський склеп
Країна image Велике герцогство Тосканське
Діяльність суверен, політик
Знання мов італійська
Членство Лондонське королівське товариство і Академія делла Круска
Титул Великий герцог
Посада член Палати панів Імперської Ради[d]
Конфесія католицька церква
Рід d
Батько Фердинанд III (великий герцог Тоскани)
Мати Луїза Марія Бурбон-Сицилійська
Брати, сестри d, d, d і Марія Тереза Тосканська
У шлюбі з Марія Анна Саксонська і Марія Антонія Бурбон-Сицилійська
Діти Августа Фердинанда Австрійська, Марія Ізабелла Австрійська, Фердинанд IV Тосканський, d, d, d[2], Марія Луїза Тосканська, d[6][2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2]
Волосся біляве волосся
Нагороди
image

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Габсбург-Лотаринґен. Другий син Фердинанда III, великого герцога Тосканського, та Луїзи Марії Бурбон-Сицилійської. Народився 1797 року у Флоренції. 1800 року після смерті старшого брата Франца Леопольда став спадкоємцем трону. Втім у 1801 році батько втратив владу у Тоскані. Потім Леопольд з родиною перебрався до Зальцбурга, де Фердинанд отримав велике герцогство зальцбурзьке. З 1805 року Леопольд мешкав в Вюрцбурзі, де його батько став великим герцогом Вюрцбурзьким.

1815 року з родиною повернувся до Тоскани, де династію було відновлено на Тосканському троні. 1817 року в Дрезденні пошлюбив представницю Саксонських Веттіннів. У 1819—1822 роках разом з дружиною здійснив поїздку Європою.

Панування

1824 року помирає його батько, й Леопольд стає новим великим герцогом. Підтвердив усі батьківські призначення та розпорядження. Першими наказами були зменшення податку на м'ясо та продовження рекультивації . Велику увагу приділяв розширенню порту Ліворно, будівництву нових доріг, розвитку туристичної діяльності (тоді її називали «іноземна промисловість») та розробкою копалень. На відміну від інших італійських держав виявив багато лібералізму щодо письменників та журналістів, пом'якшив діяльність цензури.

1832 року помирає його дружина. 1833 року пошлюбив в Неаполі представницю Сицилійських Бурбонів. У 1839 та 1841 роках Леопольд II надав дозвіл на проведення «Конгресів італійських вчених» у Пізі та Флоренції відповідно, незважаючи на погрози австрійського уряду та протести папи римського Григорія XVI. Водночас став приділяти увагу розвитку залічної мережі — до кінця його правління прокладено залізниці Флоренція-Піза-Ліворно, з відгалуженням від Емполі до Сієни та Флоренція — Прато-Пістоя-Лукка, але залізниці Флоренція-Ареццо та Ліворно-К'яроне залишилися у планах.

1844 року уклав Флорентійський договір з Моденою і Луккою, за яким внаслідок спадкування Карлом Луццьким герцогства Парми, отримував Лукку. Того ж року виявив турботу та енергійність під час порятунку людей від великої повені в Флоренції.

1845—1846 роках в різних районах країни відбулися заворушення, внаслідок чого Леопольд II провів низку адміністративних реформ. 4 вересня 1847 року Леопольд II створив Національну гвардію та розпочав підготовку до нової конституції, яку впроваджено 1848 року. Водночас 1847 року відповідно до умов Флорентійського договору 1844 року приєднав до своїх володінь герцогство Луццьке.

Втім Революційні події 1848 року змінили ситуацію: натхненні повстаннями в Мілані та Венеції ліберали та революціонери стали вимагати від великого герцога оголосити війну Австрії та долучитися до Сардинського королівства. Піддаючись народному тиску, відправи загін солдатів та добровольців до сардинського війська. Разом з тим відкрилася сесія першого парламенту. Але в Ліворно владу захопили демократи на чолі із Франческо Доменіко Геррацці та Джузеппе Монтанеллі. За цих обставин Леопольд II погодився на формування уряду Монтанеллі-Геррацці, але ті натомість повинні були приборкати крайніх революціонерів. Водночас в парламенті стали розробляти план скликання загальноіталійських установчих зборів, де б було утворено Італійське королівство на основі федерації з Леопольдом на чолі.

Побоючись революційних та республіканських настроїв великий герцог Тосканський розпочав таємні перемовини з австрійським командувачем Йозефом Радецьким. Леопольд II виїхав з Флоренції до Сієни, і зрештою до Порто-Санто-Стефано, залишивши листа до Геррацці, в якому заявив, що не може погодитися на скликання установчих зборів Італії. У відповідь 18 лютого 1849 року у Флоренції було оголошено про створення республіки. Леопольд перебрався до Гаети, де перебував папа римський Пій IX. Але поразки савойських військ й наступ австрійців змінили ситуацію. Вже в квітні влада установчих зборів була повалена, а Леопольд II погодився повернутися на трон. Втім прибув до Флоренції після вступу туди австрійського війська.

У 1850 році уклав з Австрією договір про перебування 10 тис. австрійських вояків в Тоскані на необмежений термін. У вересні того ж року розпустив Тосканський парламент. 1851 року уклав конкордат з Папським престолом доволі клерикального характеру. 1852 року було скасовано конституцію. У 1855 році австрійці залишили Тоскану.

У 1859 році з початком нової війни Сардинії проти Австрії під тиском населення дозволив добровольцям приєднуватис до сардинського війська. також було сформовано ліберальний уряд. Втім його голова Нері Корсіні став вимагати зречення Леопольда II на користь сина. Втім той відмовився. У 1859 році внаслідок загального повстання великий герцог втік до Болоньї, де відмовився від трону на користь син Фердинанда IV.

Останні роки

У 1860 році перебрався до Відня, потім деякий час мешкав в Богемії. 1869 року перебрався до Риму, де помер 1870 року. Спочатку був похований у церкві Санті-Апостолі. У 1914 році його тіло було перевезено до Відня, щоб поховати його в мавзолеї Габсбургів.

Родина

Дружина — Марія Анна, донька приннца Максиміліана Саксонського

Діти:

2. Дружина — Марія Антонія, донька Франциска I Бурбона, короля Обох Сицилій

Діти:

  • Марія Ізабелла (1834—1901) — дружина принца Бурбон-Сицилійського Франческо, мала шестеро дітей;
  • Фердинанд (1835—1908) — великий герцог Тоскани у 1859—1860 роках, був одруженим із саксонською принцесою Анною Марією, а після її смерті — із пармською принцесою Алісою, мав одинадцятеро дітей;
  • Марія Тереза (1836—1838) — прожила 2 роки;
  • Марія Крістіна (1838—1849) — прожила 11 років;
  • Карл Сальватор (1839—1892) — фельдмаршал-лейтенант австрійської армії, винахідник, був одруженим із сицилійською принцесою Марією Іммакулатою, мав десятеро дітей;
  • Марія Анна (1840—1841) — прожила 1 рік;
  • Райнер (1842—1844) — прожив 2 роки;
  • Марія Луїза (1845—1917) — дружина князя цу Ізенбург-Бюденгена Карла, мала дев'ятеро дітей;
  • Людвік Сальватор (1847—1915) — науковець, був закоханий у принцесу Матильду Австрійську, після її загибелі не одружувався, мав численних позашлюбних дітей;
  • Йоганн Сальватор (1852— остання звістка 1890) — військовик, кандидат на трон Болгарії у 1878, відмовився від титулів у 1889, був одруженим із танцівницею Людмилою Штубеле, відомості про дітей відсутні, зник безвісти у 1890 році.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Toscana, Leopold II. Großherzog // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 46. — S. 193.
    d:Track:Q665807d:Track:Q90802091
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Leopold II. (Großherzog von Toscana) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 442.
    d:Track:Q88724376d:Track:Q88741772d:Track:Q665807
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  6. https://books.google.es/books?id=P9QYAAAAYAAJ&dq=almanacco%20imperiale%201842&hl=es&pg=PA4-IA2#v=onepage&q&f=true

Джерела

  • Indro Montanelli, Storia d'Italia: L'Italia giacobina e carbonara, vol. 7, BUR, Milano, 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Leopold II Leopold II Dzhovanni Dzhuzeppe Francisk Ferdinand Karl ital Leopoldo II Giovanni Giuseppe Francesco Ferdinando Carlo d Asburgo Lorena 3 zhovtnya 1797 29 sichnya 1870 velikij gercog Toskanskij v 1824 1859 rokah Leopold IIital Leopoldo II d Asburgo LorenaNarodivsya 3 zhovtnya 1797 1797 10 03 1 2 abo 15 listopada 1799 1799 11 15 Florenciya ItaliyaPomer 29 sichnya 1870 1870 01 29 1 2 Rim Papska derzhavaPohovannya Imperatorskij sklepKrayina Velike gercogstvo ToskanskeDiyalnist suveren politikZnannya mov italijskaChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo i Akademiya della KruskaTitul Velikij gercogPosada chlen Palati paniv Imperskoyi Radi d Konfesiya katolicka cerkvaRid dBatko Ferdinand III velikij gercog Toskani Mati Luyiza Mariya Burbon SicilijskaBrati sestri d d d i Mariya Tereza ToskanskaU shlyubi z Mariya Anna Saksonska i Mariya Antoniya Burbon SicilijskaDiti Avgusta Ferdinanda Avstrijska Mariya Izabella Avstrijska Ferdinand IV Toskanskij d d d 2 Mariya Luyiza Toskanska d 6 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Volossya bilyave volossyaNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Gabsburg Lotaringen Drugij sin Ferdinanda III velikogo gercoga Toskanskogo ta Luyizi Mariyi Burbon Sicilijskoyi Narodivsya 1797 roku u Florenciyi 1800 roku pislya smerti starshogo brata Franca Leopolda stav spadkoyemcem tronu Vtim u 1801 roci batko vtrativ vladu u Toskani Potim Leopold z rodinoyu perebravsya do Zalcburga de Ferdinand otrimav velike gercogstvo zalcburzke Z 1805 roku Leopold meshkav v Vyurcburzi de jogo batko stav velikim gercogom Vyurcburzkim 1815 roku z rodinoyu povernuvsya do Toskani de dinastiyu bulo vidnovleno na Toskanskomu troni 1817 roku v Drezdenni poshlyubiv predstavnicyu Saksonskih Vettinniv U 1819 1822 rokah razom z druzhinoyu zdijsniv poyizdku Yevropoyu Panuvannya 1824 roku pomiraye jogo batko j Leopold staye novim velikim gercogom Pidtverdiv usi batkivski priznachennya ta rozporyadzhennya Pershimi nakazami buli zmenshennya podatku na m yaso ta prodovzhennya rekultivaciyi Veliku uvagu pridilyav rozshirennyu portu Livorno budivnictvu novih dorig rozvitku turistichnoyi diyalnosti todi yiyi nazivali inozemna promislovist ta rozrobkoyu kopalen Na vidminu vid inshih italijskih derzhav viyaviv bagato liberalizmu shodo pismennikiv ta zhurnalistiv pom yakshiv diyalnist cenzuri 1832 roku pomiraye jogo druzhina 1833 roku poshlyubiv v Neapoli predstavnicyu Sicilijskih Burboniv U 1839 ta 1841 rokah Leopold II nadav dozvil na provedennya Kongresiv italijskih vchenih u Pizi ta Florenciyi vidpovidno nezvazhayuchi na pogrozi avstrijskogo uryadu ta protesti papi rimskogo Grigoriya XVI Vodnochas stav pridilyati uvagu rozvitku zalichnoyi merezhi do kincya jogo pravlinnya prokladeno zaliznici Florenciya Piza Livorno z vidgaluzhennyam vid Empoli do Siyeni ta Florenciya Prato Pistoya Lukka ale zaliznici Florenciya Arecco ta Livorno K yarone zalishilisya u planah 1844 roku uklav Florentijskij dogovir z Modenoyu i Lukkoyu za yakim vnaslidok spadkuvannya Karlom Lucckim gercogstva Parmi otrimuvav Lukku Togo zh roku viyaviv turbotu ta energijnist pid chas poryatunku lyudej vid velikoyi poveni v Florenciyi 1845 1846 rokah v riznih rajonah krayini vidbulisya zavorushennya vnaslidok chogo Leopold II proviv nizku administrativnih reform 4 veresnya 1847 roku Leopold II stvoriv Nacionalnu gvardiyu ta rozpochav pidgotovku do novoyi konstituciyi yaku vprovadzheno 1848 roku Vodnochas 1847 roku vidpovidno do umov Florentijskogo dogovoru 1844 roku priyednav do svoyih volodin gercogstvo Luccke Vtim Revolyucijni podiyi 1848 roku zminili situaciyu nathnenni povstannyami v Milani ta Veneciyi liberali ta revolyucioneri stali vimagati vid velikogo gercoga ogolositi vijnu Avstriyi ta doluchitisya do Sardinskogo korolivstva Piddayuchis narodnomu tisku vidpravi zagin soldativ ta dobrovolciv do sardinskogo vijska Razom z tim vidkrilasya sesiya pershogo parlamentu Ale v Livorno vladu zahopili demokrati na choli iz Franchesko Domeniko Gerracci ta Dzhuzeppe Montanelli Za cih obstavin Leopold II pogodivsya na formuvannya uryadu Montanelli Gerracci ale ti natomist povinni buli priborkati krajnih revolyucioneriv Vodnochas v parlamenti stali rozroblyati plan sklikannya zagalnoitalijskih ustanovchih zboriv de b bulo utvoreno Italijske korolivstvo na osnovi federaciyi z Leopoldom na choli Poboyuchis revolyucijnih ta respublikanskih nastroyiv velikij gercog Toskanskij rozpochav tayemni peremovini z avstrijskim komanduvachem Jozefom Radeckim Leopold II viyihav z Florenciyi do Siyeni i zreshtoyu do Porto Santo Stefano zalishivshi lista do Gerracci v yakomu zayaviv sho ne mozhe pogoditisya na sklikannya ustanovchih zboriv Italiyi U vidpovid 18 lyutogo 1849 roku u Florenciyi bulo ogolosheno pro stvorennya respubliki Leopold perebravsya do Gaeti de perebuvav papa rimskij Pij IX Ale porazki savojskih vijsk j nastup avstrijciv zminili situaciyu Vzhe v kvitni vlada ustanovchih zboriv bula povalena a Leopold II pogodivsya povernutisya na tron Vtim pribuv do Florenciyi pislya vstupu tudi avstrijskogo vijska U 1850 roci uklav z Avstriyeyu dogovir pro perebuvannya 10 tis avstrijskih voyakiv v Toskani na neobmezhenij termin U veresni togo zh roku rozpustiv Toskanskij parlament 1851 roku uklav konkordat z Papskim prestolom dovoli klerikalnogo harakteru 1852 roku bulo skasovano konstituciyu U 1855 roci avstrijci zalishili Toskanu U 1859 roci z pochatkom novoyi vijni Sardiniyi proti Avstriyi pid tiskom naselennya dozvoliv dobrovolcyam priyednuvatis do sardinskogo vijska takozh bulo sformovano liberalnij uryad Vtim jogo golova Neri Korsini stav vimagati zrechennya Leopolda II na korist sina Vtim toj vidmovivsya U 1859 roci vnaslidok zagalnogo povstannya velikij gercog vtik do Bolonyi de vidmovivsya vid tronu na korist sin Ferdinanda IV Ostanni roki U 1860 roci perebravsya do Vidnya potim deyakij chas meshkav v Bogemiyi 1869 roku perebravsya do Rimu de pomer 1870 roku Spochatku buv pohovanij u cerkvi Santi Apostoli U 1914 roci jogo tilo bulo perevezeno do Vidnya shob pohovati jogo v mavzoleyi Gabsburgiv RodinaDruzhina Mariya Anna donka prinnca Maksimiliana Saksonskogo Diti Karolina Avgusta Yelizaveta 1822 1841 Avgusta Ferdinanda 1825 1864 druzhina Luyitpolda Vittelsbaha princ regenta Bavariyi Mariya Maksimiliana Tekla 1827 1834 2 Druzhina Mariya Antoniya donka Franciska I Burbona korolya Oboh Sicilij Diti Mariya Izabella 1834 1901 druzhina princa Burbon Sicilijskogo Franchesko mala shestero ditej Ferdinand 1835 1908 velikij gercog Toskani u 1859 1860 rokah buv odruzhenim iz saksonskoyu princesoyu Annoyu Mariyeyu a pislya yiyi smerti iz parmskoyu princesoyu Alisoyu mav odinadcyatero ditej Mariya Tereza 1836 1838 prozhila 2 roki Mariya Kristina 1838 1849 prozhila 11 rokiv Karl Salvator 1839 1892 feldmarshal lejtenant avstrijskoyi armiyi vinahidnik buv odruzhenim iz sicilijskoyu princesoyu Mariyeyu Immakulatoyu mav desyatero ditej Mariya Anna 1840 1841 prozhila 1 rik Rajner 1842 1844 prozhiv 2 roki Mariya Luyiza 1845 1917 druzhina knyazya cu Izenburg Byudengena Karla mala dev yatero ditej Lyudvik Salvator 1847 1915 naukovec buv zakohanij u princesu Matildu Avstrijsku pislya yiyi zagibeli ne odruzhuvavsya mav chislennih pozashlyubnih ditej Jogann Salvator 1852 ostannya zvistka 1890 vijskovik kandidat na tron Bolgariyi u 1878 vidmovivsya vid tituliv u 1889 buv odruzhenim iz tancivniceyu Lyudmiloyu Shtubele vidomosti pro ditej vidsutni znik bezvisti u 1890 roci PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dr Constant v Wurzbach Toscana Leopold II Grossherzog Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 46 S 193 d Track Q665807d Track Q90802091 Dr Constant v Wurzbach Habsburg Leopold II Grossherzog von Toscana Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 6 S 442 d Track Q88724376d Track Q88741772d Track Q665807 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 https books google es books id P9QYAAAAYAAJ amp dq almanacco 20imperiale 201842 amp hl es amp pg PA4 IA2 v onepage amp q amp f trueDzherelaIndro Montanelli Storia d Italia L Italia giacobina e carbonara vol 7 BUR Milano 2010 ISBN 978 88 17 04433 2

Дата публікації:
Топ