Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флорімо н Ерве фр Hervé справжнє ім я Луї Оґю ст Флорімо н Ронже фр Louis Auguste Florimond Ronger 30 червня 1825 4 лист

Флорімон Ерве

Флорімон Ерве

Флорімо́н Ерве́ (фр. Hervé; справжнє ім'я Луї-Оґю́ст-Флорімо́н Ронже́, фр. Louis-Auguste-Florimond Ronger; 30 червня 1825 — 4 листопада 1892) — французький композитор і органіст, засновник музичного театру, автор оперет, серед яких найбільш відома «Мадемуазель Нітуш». Поряд з Жаком Оффенбахом є основоположником французької оперети.

Флорімон Ерве
фр. Hervé
image
Основна інформація
Повне ім'яфр. Louis-Auguste-Florimond Ronger
Дата народження30 червня 1825(1825-06-30)[1][2][…]
Місце народженняУден
Дата смерті3 листопада 1892(1892-11-03)[4](67 років)
Місце смертіXVI округ Парижа, Париж, Франція[1]
ГромадянствоФранція
Професіїдиригент, композитор, органіст, актор, драматург, театральний режисер, лібретист, оперний співак
ОсвітаПаризька вища національна консерваторія музики й танцю
ВчителіДаніель Обер
Співацький голосліричний тенор[d]
Інструментиорган[5] і вокал[d]
Жанриопера і класична музика
ПсевдонімиHervé
Дітиd
image Файли у Вікісховищі

Біографія

Флорімон Ерве народився в місті Уден поблизу Арраса. У дитинстві співав у церковному хорі. Прекрасний голос (тенор) Ерве зберіг на все життя. Музичну освіту здобув в Паризькій консерваторії у Даніеля Обера.

Працював органістом і хормейстером в церкві при психіатричній лікарні в Бісетрі, поблизу Парижа. Займався музикотерапією на заняттях і репетиціях з пацієнтами клініки. Одночасно таємно робить кар'єру в музичному театрі: спочатку як актор і співак (ліричний тенор), потім як композитор, драматург і режисер. Ця ситуація, пізніше була зображена лібретистами в його найпопулярнішій опереті, «Мадемуазель Нітуш».

1845 року виграє конкурс на місце органіста паризької церкви Сен-Есташ. Коли його твори стали успішними він повністю присвятив своє життя музичному театрові.

1848 року під псевдонімом «Ерве» пише одноактний музичний бурлеск «Дон Кіхот і Санчо Панса», який попри всі революційні потрясіння цього року мав великий успіх у публіки. Іноді цей спектакль навіть розглядають як першу французьку оперету.

1851 року Ерве стає диригентом і керівником оркестру в театрі Пале-Рояль. Незабаром він відкриває свій власний театр, який здійснив великий вплив на формування жанру оперети і його подальший розвиток.

1870 року він вирушив до Лондону і ставив свої твори англійською мовою, сам виступаючи в них з успіхом.

В останні роки свого життя Ерве страждав від душевної хвороби і помер в Парижі 4 листопада 1892 року, на дванадцять років переживши Оффенбаха.

Театр Ерве

image
Ерве

У 1855 році, ставши директором кафешантану «Folie-Mayer» на бульварі дю Тампль в Парижі, Ерве перетворив його в власний театр під назвою «Фолі Консертан» (фр. Folies concertantes), для якого став писати і ставити нові оперети. Через місяць театр був перейменований в «Фолі-Нувель» (фр. Folies-Nouvelles. Французьке слово «Фолі» — безумство, безумство — стає ярликом, розпізнавальним знаком і візитною карткою Ерве, який в ті роки постав в моді та славі.

Незабаром Ерве відмовився від своєї авторської монополії в цьому театрі. Тут дебютував Лео Деліба, майбутній автор популярних опер і балетів, а також Жак Оффенбах, ще до відкриття свого театру Театр Буф-Парізьєн. У «Фолі-Нувель» було виконано одне з перших творів Жака Оффенбаха: «Ой-ай-яй, або Цариця островів», з підзаголовком «музична антропофагія», в якій Ерве сам зіграв головну роль контрабасиста Раклей-а-Мора. Ця буфонада мала багато спільного з творами Ерве: ті ж безглуздості, апологія абсурду і сміх заради сміху.

Після відкриття Оффенбахом власного театру, конкуренція з ним незабаром переросла в особисту ворожнечу, і примирення наступило лише в 1878 році, коли Ерве заспівав партію в оффенбахівській опереті «Орфей в пеклі».

У 1860-х роках театр «Фолі-Нувель» був перейменований в «Фолі-Драматік». У цьому театрі були виконані зокрема:

  • «Прострелене око» — пародія на оперу «Вільгельм Телль» Д. Россіні,
  • «Маленький Фауст» — пародія на оперу «Фауст» Ш. Гуно.

Були також пародії на «лицарські» опери Д. Меєрбера. У цих оперетах з успіхом виступала Бланш д'Антіньї. У них висміювалися рутинність оперних форм, статичність, самодостатня віртуозність вокальних партій, а класичні герої розмовляли мовою і жаргоном паризьких бульварів.

Більш значні твори Ерве написав після успіху оперет Оффенбаха. У 1883 році, на шостому десятку, Ерве створив найвідомішу в його творчості оперету — «Мадемуазель Нітуш». На відміну від інших його творів, ця оперета наповнена щирим ліризмом і є музично й драматургічно зрілим твором. Головна роль в цій опереті призначалася для відомої актриси Анни Жюдік, яка забезпечила цьому творові великий успіх.

Творчість

Ерве — творець жанру «оперета-буф». Його ранні твори, в основному буфонади, в яких він висміював традиційні оперні форми, були дуже близькі за жанром до оперети, тому його вважають поряд з Оффенбаха — основоположником французької оперети і якоюсь мірою попередником.

Щоб виключити можливість суперництва з привілейованої Опера-Комік, влада обмежила спектаклі Ерве в «Folies concertantes» однією дієюі всього двома дійовими особами, але він успішно обходив заборони: в його постановках з'явилися глухонімі, ляльки, «труп» і навіть відрубана голова, яка співала з суфлерської будки.

Одноактні буфонади Ерве ще не були оперетами, в них тільки намацує новий шлях, зародки тих якостей, яким судилося розвинутися в найближчому майбутньому і дорости до справжньої оперети. Так виникла невелика музично-сценічна мініатюра — театральна пародія, в якій пантоміма поєднувалася з ексцентричної буфонадою і з елементами сатири на паризьке життя. У 1860-х роках ці обмеження були в основному зняті. Після скасування обмежень, він створював багатоактні твори, що пародіюють оперний і драматичний театри. Пізні роботи Ерве відзначені сильним впливом Жака Оффенбаха.

Ерве був першим, хто зацікавився джерелами свого жанру, вивчаючи архіви театру Вар'єте, серед яких були афіші оперет «Маленький Орфей» (прем'єра 13 червня 1792 року), «Німецький барон», «Блокада їдальні». Він стверджував, що жанр оперети був створений в кінці XVIII сторіччя, в епоху французьких революцій, а він і Оффенбах лише воскресили його.

Список творів

Одноактні буфонади:

  • Двогорбий верблюд
  • Перлина Ельзасу
  • Неможливий дует
  • Божевільний композитор

Ерве написав понад 120 оперет. Серед них найбільш відомі:

  • Les folies dramatiques (1853)
  • Les chevaliers de la Table Ronde (1866, «Лицарі круглого столу», театр Буф-Парізьєн)
  • L'œil crevé (1867, «Прострелений очей», пародія на «Вільгельма Телля» Россіні, Фолі Драматік)
  • Chilpéric (1868 пародія на лицарські романи)
  • Le petit Faust (1869, «Маленький Фауст»)
  • Les Turcs (1869, «Турки»)
  • Le trône d'Écosse (1871, «Трон Шотландії»)
  • La veuve du Malabar (1873, «Малабарська вдова»)
  • La belle poule (1875, «Прекрасна курочка»)
  • La Femme à Papa (1879)
  • Mam'zelle Nitouche (1883, «Мадемуазель Нітуш»)

Екранізації

Література

  • Володимирська А. Р. Зоряні годинник оперети. 1-е видання. Л.: Мистецтво. 1975, 136 с.
  • Соловьёв Н. Ф. Герве, Флорімон / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : В 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890-1907.
  • Янковський M. Оперета. Виникнення і розвиток жанру на Заході і в СРСР., Л. — М., 1937.
  • Ярон Г. М. Про улюбленому жанрі. М.: Мистецтво, 1960.
  • Schneider L. Les maitres de l'operette francaise: Herve, Charles Lecock, P., 1924.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118774271 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
  4. https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Hervé-smrt-matrika.jpg
  5. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13517695h
  6. Владимирская А. Р. Оперетта. Звёздные часы. — 3-е изд., испр. и доп. — СПб.: Издательства «Лань», «Планета Музыки», 2009. — 288 с.
  7. Владимирская А. Р. Звёздные часы оперетты, 1-е издание, стр. 18-20.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Florimo n Erve fr Herve spravzhnye im ya Luyi Ogyu st Florimo n Ronzhe fr Louis Auguste Florimond Ronger 30 chervnya 1825 4 listopada 1892 francuzkij kompozitor i organist zasnovnik muzichnogo teatru avtor operet sered yakih najbilsh vidoma Mademuazel Nitush Poryad z Zhakom Offenbahom ye osnovopolozhnikom francuzkoyi opereti Florimon Ervefr HerveOsnovna informaciyaPovne im yafr Louis Auguste Florimond RongerData narodzhennya30 chervnya 1825 1825 06 30 1 2 Misce narodzhennyaUdenData smerti3 listopada 1892 1892 11 03 4 67 rokiv Misce smertiXVI okrug Parizha Parizh Franciya 1 GromadyanstvoFranciyaProfesiyidirigent kompozitor organist aktor dramaturg teatralnij rezhiser libretist opernij spivakOsvitaParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchiteliDaniel OberSpivackij goloslirichnij tenor d Instrumentiorgan 5 i vokal d Zhanriopera i klasichna muzikaPsevdonimiHerveDitid Fajli u VikishovishiBiografiyaFlorimon Erve narodivsya v misti Uden poblizu Arrasa U ditinstvi spivav u cerkovnomu hori Prekrasnij golos tenor Erve zberig na vse zhittya Muzichnu osvitu zdobuv v Parizkij konservatoriyi u Danielya Obera Pracyuvav organistom i hormejsterom v cerkvi pri psihiatrichnij likarni v Bisetri poblizu Parizha Zajmavsya muzikoterapiyeyu na zanyattyah i repeticiyah z paciyentami kliniki Odnochasno tayemno robit kar yeru v muzichnomu teatri spochatku yak aktor i spivak lirichnij tenor potim yak kompozitor dramaturg i rezhiser Cya situaciya piznishe bula zobrazhena libretistami v jogo najpopulyarnishij opereti Mademuazel Nitush 1845 roku vigraye konkurs na misce organista parizkoyi cerkvi Sen Estash Koli jogo tvori stali uspishnimi vin povnistyu prisvyativ svoye zhittya muzichnomu teatrovi 1848 roku pid psevdonimom Erve pishe odnoaktnij muzichnij burlesk Don Kihot i Sancho Pansa yakij popri vsi revolyucijni potryasinnya cogo roku mav velikij uspih u publiki Inodi cej spektakl navit rozglyadayut yak pershu francuzku operetu 1851 roku Erve staye dirigentom i kerivnikom orkestru v teatri Pale Royal Nezabarom vin vidkrivaye svij vlasnij teatr yakij zdijsniv velikij vpliv na formuvannya zhanru opereti i jogo podalshij rozvitok 1870 roku vin virushiv do Londonu i staviv svoyi tvori anglijskoyu movoyu sam vistupayuchi v nih z uspihom V ostanni roki svogo zhittya Erve strazhdav vid dushevnoyi hvorobi i pomer v Parizhi 4 listopada 1892 roku na dvanadcyat rokiv perezhivshi Offenbaha Teatr ErveErve U 1855 roci stavshi direktorom kafeshantanu Folie Mayer na bulvari dyu Tampl v Parizhi Erve peretvoriv jogo v vlasnij teatr pid nazvoyu Foli Konsertan fr Folies concertantes dlya yakogo stav pisati i staviti novi opereti Cherez misyac teatr buv perejmenovanij v Foli Nuvel fr Folies Nouvelles Francuzke slovo Foli bezumstvo bezumstvo staye yarlikom rozpiznavalnim znakom i vizitnoyu kartkoyu Erve yakij v ti roki postav v modi ta slavi Nezabarom Erve vidmovivsya vid svoyeyi avtorskoyi monopoliyi v comu teatri Tut debyutuvav Leo Deliba majbutnij avtor populyarnih oper i baletiv a takozh Zhak Offenbah she do vidkrittya svogo teatru Teatr Buf Parizyen U Foli Nuvel bulo vikonano odne z pershih tvoriv Zhaka Offenbaha Oj aj yaj abo Caricya ostroviv z pidzagolovkom muzichna antropofagiya v yakij Erve sam zigrav golovnu rol kontrabasista Raklej a Mora Cya bufonada mala bagato spilnogo z tvorami Erve ti zh bezgluzdosti apologiya absurdu i smih zaradi smihu Pislya vidkrittya Offenbahom vlasnogo teatru konkurenciya z nim nezabarom pererosla v osobistu vorozhnechu i primirennya nastupilo lishe v 1878 roci koli Erve zaspivav partiyu v offenbahivskij opereti Orfej v pekli U 1860 h rokah teatr Foli Nuvel buv perejmenovanij v Foli Dramatik U comu teatri buli vikonani zokrema Prostrelene oko parodiya na operu Vilgelm Tell D Rossini Malenkij Faust parodiya na operu Faust Sh Guno Buli takozh parodiyi na licarski operi D Meyerbera U cih operetah z uspihom vistupala Blansh d Antinyi U nih vismiyuvalisya rutinnist opernih form statichnist samodostatnya virtuoznist vokalnih partij a klasichni geroyi rozmovlyali movoyu i zhargonom parizkih bulvariv Bilsh znachni tvori Erve napisav pislya uspihu operet Offenbaha U 1883 roci na shostomu desyatku Erve stvoriv najvidomishu v jogo tvorchosti operetu Mademuazel Nitush Na vidminu vid inshih jogo tvoriv cya opereta napovnena shirim lirizmom i ye muzichno j dramaturgichno zrilim tvorom Golovna rol v cij opereti priznachalasya dlya vidomoyi aktrisi Anni Zhyudik yaka zabezpechila comu tvorovi velikij uspih TvorchistErve tvorec zhanru opereta buf Jogo ranni tvori v osnovnomu bufonadi v yakih vin vismiyuvav tradicijni operni formi buli duzhe blizki za zhanrom do opereti tomu jogo vvazhayut poryad z Offenbaha osnovopolozhnikom francuzkoyi opereti i yakoyus miroyu poperednikom Shob viklyuchiti mozhlivist supernictva z privilejovanoyi Opera Komik vlada obmezhila spektakli Erve v Folies concertantes odniyeyu diyeyui vsogo dvoma dijovimi osobami ale vin uspishno obhodiv zaboroni v jogo postanovkah z yavilisya gluhonimi lyalki trup i navit vidrubana golova yaka spivala z suflerskoyi budki Odnoaktni bufonadi Erve she ne buli operetami v nih tilki namacuye novij shlyah zarodki tih yakostej yakim sudilosya rozvinutisya v najblizhchomu majbutnomu i dorosti do spravzhnoyi opereti Tak vinikla nevelika muzichno scenichna miniatyura teatralna parodiya v yakij pantomima poyednuvalasya z ekscentrichnoyi bufonadoyu i z elementami satiri na parizke zhittya U 1860 h rokah ci obmezhennya buli v osnovnomu znyati Pislya skasuvannya obmezhen vin stvoryuvav bagatoaktni tvori sho parodiyuyut opernij i dramatichnij teatri Pizni roboti Erve vidznacheni silnim vplivom Zhaka Offenbaha Erve buv pershim hto zacikavivsya dzherelami svogo zhanru vivchayuchi arhivi teatru Var yete sered yakih buli afishi operet Malenkij Orfej prem yera 13 chervnya 1792 roku Nimeckij baron Blokada yidalni Vin stverdzhuvav sho zhanr opereti buv stvorenij v kinci XVIII storichchya v epohu francuzkih revolyucij a vin i Offenbah lishe voskresili jogo Spisok tvorivOdnoaktni bufonadi Dvogorbij verblyud Perlina Elzasu Nemozhlivij duet Bozhevilnij kompozitor Erve napisav ponad 120 operet Sered nih najbilsh vidomi Les folies dramatiques 1853 Les chevaliers de la Table Ronde 1866 Licari kruglogo stolu teatr Buf Parizyen L œil creve 1867 Prostrelenij ochej parodiya na Vilgelma Tellya Rossini Foli Dramatik Chilperic 1868 parodiya na licarski romani Le petit Faust 1869 Malenkij Faust Les Turcs 1869 Turki Le trone d Ecosse 1871 Tron Shotlandiyi La veuve du Malabar 1873 Malabarska vdova La belle poule 1875 Prekrasna kurochka La Femme a Papa 1879 Mam zelle Nitouche 1883 Mademuazel Nitush EkranizaciyiMademuazel Nitush Franciya 1954 Mademuazel Nitush spektakl teatru im Yermolovoyi 1974 Nebesni lastivki Lenfilm 1976 bez muziki Erve LiteraturaVolodimirska A R Zoryani godinnik opereti 1 e vidannya L Mistectvo 1975 136 s Solovyov N F Gerve Florimon Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona V 86 t 82 t I 4 dop SPb 1890 1907 Yankovskij M Opereta Viniknennya i rozvitok zhanru na Zahodi i v SRSR L M 1937 Yaron G M Pro ulyublenomu zhanri M Mistectvo 1960 Schneider L Les maitres de l operette francaise Herve Charles Lecock P 1924 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118774271 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 https commons wikimedia org wiki File Herve smrt matrika jpg https catalogue bnf fr ark 12148 cb13517695h Vladimirskaya A R Operetta Zvyozdnye chasy 3 e izd ispr i dop SPb Izdatelstva Lan Planeta Muzyki 2009 288 s ISBN 978 5 8114 0874 0 Vladimirskaya A R Zvyozdnye chasy operetty 1 e izdanie str 18 20

Дата публікації:
Топ