Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фа́уна Придінці́в’я — унікальний фауністичний комплекс, поширений у басейні річки Сіверський Донець на всьому її проміжку від Білгородщини через Харківщину, Донеччину й Луганщину до Ростовщини, з півдня фауністичний комплекс Придінців'я межує з фауною Донецького кряжу.
| Фауна Придінців’я | |
|---|---|
 Хохуля руська — релікт Придінців’я | |
| Біорегіон | |
| Фауністичне царство | Арктогея |
| Біогеографічний екорегіон | Палеарктика |
| Екозона | . |
| Провінція | () |
| Біом | лісостеп, степ |
| Місцевість | |
| Континент | Європа |
| Акваторія | басейн Сіверського Дінця |
| Країна |  Україна |
| Територія | Східна Україна (Луганщина, Харківщина, Донеччина) |
| Фауна вищого рангу | |
| За географією | Фауна України |
| За систематикою | фауна в цілому (фауна хребетних, безхребетних) |
| За екологією | суходільна фауна, |
| Період існування | |
| Геологічний вік | сучасна фауна |
| Особливості | |
| Визначні раритетні види | хохуля руська, бабак степовий, дибка степова, щипавка сибірська, яструб коротконогий |
| Видовий обсяг | не облікований |
| Типові риси | поєднання степових і заплавних комплексів із глибоким проникненням вглиб степової зони лісових і заплавних видів |
| Чужорідні види | наземні: візон річковий, ондатра водні: |
Стисла характеристика умов
Загальна протяжність Сіверського Дінця становить 1053 км, площа басейну 98 900 км². У басейні Сіверського Дінця понад 3000 річок, з яких 425 мають довжину більш 10 км, і 11 річок більш 100 км. Понад тисяча з них безпосередньо впадає в Сіверський Донець.
- докладніше див.: Сіверський Донець.
Складові фауністичного комплексу
Особливістю цього комплексу є наявність кількох унікальних варіантів :
- фауна великої серії стариць (насамперед озерна група «Мертвий Донець»), де зустрічається повний набір біляводних тварин краю, у тому числі видра річкова, бобер європейський і хохуля руська (останні бл. 20 років немає однозначних знахідок), значна кількість птахів водно-болотного комплексу.
- фауна і , яка являє собою унікальний для регіону комплекс видів, що характерні для більш північних країв, проте проникають далеко вглиб степової зони саме завдяки долині Дінця, у тому числі кріт європейський, куна лісова, вивірка звичайна (форма «телеутка»), миша пасиста, (меланістична форма), райка «звичайна» та ін.
- фауна піщаних арен, поширених уздовж лівого берега Дінця, від Ізюмської Луки до нижньої його течії в межах Ростовщини; фауна значно постраждала через потужні програми заліснення пісків, через які знищено більшу частину ; типовими представниками є сліпушок степовий, ящірка піщана, гадюка степова тощо;
- фауна байраків, вкл. байрачні ліси і лучні ділянки в розлогих вершинах байраків, характеризується наявністю низки не характерних для степу видів та видів, які використовують байраки як місця тимчасового перебування, зимівлі, гніздування того; серед видів тварин цього комплексу — соня лісова, норик підземний, мишак жовтогрудий, мідянка та ін.
Адвентивна фауна на Дінці
Цей фауністичний комплекс рясно домішаний низкою адвентивних видів, що з'явилися тут виключно завдяки людині (міста, лани, штучні соснові ліси і лісосмуги), як внаслідок розселення самостійного розселення уздовж створених людиною штучних коридорів і осередків (дороги, лісосмуги, населені пункти), так і внаслідок штучного розселення самою людиною. Важливим компонентом є також свійські і здичавілі колишні свійські тварини, частка участь яких у природних комплексах нерідко перевищує частку і роль колись типових аборигенних видів. Зокрема, цю групу адвентивних видів з числа тих, що беруть активну участь у функціонуванні природних і напівприродних комплексів, складають (тільки приклади):
- плазуни: вуж водяний, червоновуха черепаха;
- птахи — лелека білий, ластівка сільська тощо;
- ссавці: ондатра, вивірка-телеутка, пацюк сірий, візон річковий (тхір американський), олень плямистий, нетопир білосмугий та ін.;
- членистоногі: скутигера звичайна, камерарія, колорадський жук та ін.
Величезну роль в угрупованнях заплавного комплексу відіграють бродячі (здичавілі) і свійські ссавці, а часом і птахи. Зокрема, коти і пси в теплий сезон року зустрічаються по всій заплаві, часто далеко від людей, і їхня участь як хижаків, як консументів, часто виявляється на порядок більш значущою за роль диких хижаків. те саме тепер можна говорити про значну кількість адвентивних видів птахів (зокрема, про тих, що проникли в регіон по неприродних екокоридорах), а також про свійських тварин: корів, овець, кіз, гусей тощо.
Ендеміки та види з обмеженим поширенням
Для басейну Дінця встановлена наявність низки унікальних видів тварин. Тут до останнього часу мешкала (імовірно остаточно винищена людиною) популяція хохулі. В Дінці виявлено низку унікальних для фауни України видів рибоподібних, у тому числі щипавку сибірську, шемаю азовську та ін. З басейну Дінця нещодавно описано новий вид кажана — пергач донецький.
див. також: раритетна фауна Луганщини
Дослідники фауни Придінців'я
Фауну Придінців'я досліджували з давніх часів, у тому числі такі відомі науковці, як Олександр Чернай, Олексій Мигулін та ін. відомі зоологи.
Активні дослідження фауни Придінців'я проводяться на територіях, що мають статус заповідних об'єктів вищої категорії: НПП Гомільшанські ліси, НПП Святі Гори, ПЗ Крейдяна Флора, заповідні відділення Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ» та «Придінцівська заплава» (=Станичанське відділення), заказник «Деркульський».
Важливою складовою досліджень фауни Дінця є регулярні обліки фауни під час проведення навчальних практик зоологами Харківського національного університету (біостанція «Гайдари» біля НПП «Гомільшанські ліси»), Донецького національного університету (біостанція «Дронівка» біля НПП «Святі Гори»), Луганського національного університету ( біля заказників «Деркульський» і «Шарів Кут» поблизу Дінця).
Дослідженнями птахів басейну Сіверського Дінця займається низка відомих орнітологів, які проводять щороку регіональну науково-практичну конференцію «Птахи басейну Сіверського Дінця та їх охорона». 2012 року відбулася вже 18-та така конференція, і видано 11 випусків матеріалів цієї конференції.
Дослідження рибоподібних Дінця багато років проводив Валерій Денщик, який присвятив цій темі свою дисертацію «Фауна риб басейну середньої течії Сіверського Дінця» (1994). Останніми роками іхтіофауну Дінця активно досліджують зоологи Харківського національного університету, зокрема Г. Шандіков.
Протягом 2000–2002 років на Дінці працювала експедиція фахівців з Інституту зоології НАНУ та Луганського ПЗ (під керівництвом І. Загороднюка та за участі О. Кондратенка), метою якої був пошук можливих місць існування хохулі і дослідження фауни кажанів заплави Дінця. За цими результатами випущено книжку-реквієм «Хохуля в басейні Сіверського Дінця» та кілька статей про населення кажанів Дінця (див. Джерела).
Активні дослідження теріофауни і герпетофауни басейну Сіверського Дінця проводить Лабораторія екології тварин та біогеографії () при Луганському національному університеті. Протягом 2007–2010 років Лабораторія виконувала науково-дослідний проект «Раритетна фауна сходу України», в якому центральне місце посідали рідкісні види ссавців басейну Дінця та окремі групи птахів і комах. За матеріалами цього та інших проектів видано низку спеціальних публікацій, у тому числі стосовно раритетної теріофауни краю, стосовно поширення сліпушка степового, про видовий склад та історичні зміни ареалів нориць, про розширення ареалу крота та суміжних видів заплавного комплексу тощо (дослідження І. Загороднюка, М. Коробченко, М. Колеснікова, С. Литвиненка, П. Форощука та ін.).
- див. також: Дослідження та охорона птахів басейну Сіверського Дінця
- див. також:
Див. також
Примітки
- Рідній край, Харківський державній педагогічній університет, Харків, 1999
- Демченко М. А. Гидрография Харьковской области // Материалы Харьковского отдела Географического общества Украины. Выпуск VIII. Харьковская область. Природа и хозяйство. — Харьков: Изд-во Харьк. госю ун-та, 1971.
- Рис. за: Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
- . Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 16 травня 2013.
Джерела
- Денщик В. А. Фауна рыб бассейна среднего течения Северского Донца: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Киев: Институт зоологии имени И. И. Шмальгаузена, Национальная академия наук Украины, 1994. — 39 с.
- Загороднюк І., Кондратенко О., Домашлінець В. Хохуля (Desmana moschata) в басейні Сіверського Дінця. — Київ, 2002. — 64 с. (Праці Теріологічної школи, випуск 4).
- // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
- Загороднюк І. В. Нориці (Rodentia: Arvicolidae) в басейні Сіверського Дінця: біотопний розподіл, зміни ареалів, видова ідентифікація // Вісник Харківського національного університету. Серія «Біологія», 2008. — № 7 (814). — С. 74-93.
- Кондратенко О., Петрушенко Я., Годлевська О. Результати дослідження фауни кажанів (Chiroptera, Mammalia) долини середньої течії Сіверського Дінця як аспект створення нових об'єктів ПЗФ // Перспективи розвитку Луганщини в контексті екологічних проблем України та світу. — Луганськ 2002. — С. 20-21.
- Кондратенко А. В., Литвиненко С. П. Современное состояние орнитофауны заповедника «Придонцовская пойма» и его окрестностей // Птицы бассейна Северского Донца. — Донецк, 2005. — Выпуск 9. — С. 19-29.
- Коробченко М. Розширення ареалу польової миші, Apodemus agrarius (Mammalia), в басейні Сіверського Дінця // Вестник зоологии. — 2008. — Том 42, № 4. — С. 346. [2]
- Коробченко М. А. Расширение ареала крота европейского (Talpa europaea) в долине реки Северский Донец // Зоологический журнал. — 2009. — Том 88, № 4. — С. 465–472.
- Наглов В. А., Кондратенко А. В., Кузнецов В. Л. Сообщества мелких млекопитающих в поймах рек Восточной Украины // Зоологический журнал. — 2003. — Том 82, № 5. — С. 639–647.
- Петрушенко Я. В., Годлевська О. В., Загороднюк I. В. Дослідження населення кажанів в заплаві Сіверського Дінця // Вісник Луганського державного педагогічного університету. Біологічні науки. — 2002. — № 1 (45) (Теріологія в Україні 2002). — С. 121–124. [3]
- Преображенский В. С. Животный мир // Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 172–177.
- Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187–198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).
- Фисуненко О. П., Жадан В. И. Природа Луганской области. — Луганск, 1994. — 233 с.
- Шандиков Г. А., Гончаров Г. Л. Редкие виды рыб бассейна Северского Донца Северо-восточной Украины // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2008. — Вип. 8, № 828. — С. 65-90.
- Шандиков Г. А., Кривохижа Д. В. К вопросу о видовом составе и некоторых особенностях биологии щиповок рода Cobitis (Teleostei: Cypriniformes: Cobitidae) в верхнем и среднем течении Северского Донца Украины // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. — 2008. — Вип.8. — № 814. — С. 91-118.
- Zagorodniuk I., Korobchenko M. Myotis brandtii (Mammalia) in Eastern Ukraine: a first identification for fauna of the Luhansk Natural Reserve and Luhansk province as a whole // Vestnik zoologii. — 2009. — Vol. 43 (2): 140.
Посилання
- Екологія та охорона природи на сході України (сайт Луганського національного університету) [5]
- Сайт Державного управління охорони природного середовища в Луганській області [6]
- Сайт Зеленая Кременная
- Сайт Українського центру досліджень хижих птахів
- ФОРУМ CORSAC (КОРСАК): зоологія, екологія і охорона природи Донбасу [9]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fa una Pridinci v ya unikalnij faunistichnij kompleks poshirenij u basejni richki Siverskij Donec na vsomu yiyi promizhku vid Bilgorodshini cherez Harkivshinu Donechchinu j Luganshinu do Rostovshini z pivdnya faunistichnij kompleks Pridinciv ya mezhuye z faunoyu Doneckogo kryazhu Fauna Pridinciv ya Hohulya ruska relikt Pridinciv yaBioregionFaunistichne carstvoArktogeyaBiogeografichnij ekoregionPalearktikaEkozona Provinciya Biomlisostep stepMiscevistKontinentYevropaAkvatoriyabasejn Siverskogo DincyaKrayina UkrayinaTeritoriyaShidna Ukrayina Luganshina Harkivshina Donechchina Fauna vishogo ranguZa geografiyeyuFauna UkrayiniZa sistematikoyufauna v cilomu fauna hrebetnih bezhrebetnih Za ekologiyeyusuhodilna fauna Period isnuvannyaGeologichnij viksuchasna faunaOsoblivostiViznachni raritetni vidihohulya ruska babak stepovij dibka stepova shipavka sibirska yastrub korotkonogijVidovij obsyagne oblikovanijTipovi risipoyednannya stepovih i zaplavnih kompleksiv iz glibokim proniknennyam vglib stepovoyi zoni lisovih i zaplavnih vidivChuzhoridni vidinazemni vizon richkovij ondatra vodni Stisla harakteristika umovZagalna protyazhnist Siverskogo Dincya stanovit 1053 km plosha basejnu 98 900 km U basejni Siverskogo Dincya ponad 3000 richok z yakih 425 mayut dovzhinu bilsh 10 km i 11 richok bilsh 100 km Ponad tisyacha z nih bezposeredno vpadaye v Siverskij Donec dokladnishe div Siverskij Donec Skladovi faunistichnogo kompleksuYashirka pishana Eremias arguta z pishanih aren Pridinciv yaSonya lisova Dryomys nitedula v okol m LuganskSuchasne poshirennya borsuka yevropejskogo Meles meles na shodi Ukrayini Sirim kolorom pokazano pivdennu mezhu arealu v regioni na seredinu HH st za Migulin 1938 Panchenko 1973 bili znachki liniyeyu na pochatok 80 h rokiv HH st za Reva ta in 1989 z utochn Osoblivistyu cogo kompleksu ye nayavnist kilkoh unikalnih variantiv fauna velikoyi seriyi staric nasampered ozerna grupa Mertvij Donec de zustrichayetsya povnij nabir bilyavodnih tvarin krayu u tomu chisli vidra richkova bober yevropejskij i hohulya ruska ostanni bl 20 rokiv nemaye odnoznachnih znahidok znachna kilkist ptahiv vodno bolotnogo kompleksu fauna i yaka yavlyaye soboyu unikalnij dlya regionu kompleks vidiv sho harakterni dlya bilsh pivnichnih krayiv prote pronikayut daleko vglib stepovoyi zoni same zavdyaki dolini Dincya u tomu chisli krit yevropejskij kuna lisova vivirka zvichajna forma teleutka misha pasista melanistichna forma rajka zvichajna ta in fauna pishanih aren poshirenih uzdovzh livogo berega Dincya vid Izyumskoyi Luki do nizhnoyi jogo techiyi v mezhah Rostovshini fauna znachno postrazhdala cherez potuzhni programi zalisnennya piskiv cherez yaki znisheno bilshu chastinu tipovimi predstavnikami ye slipushok stepovij yashirka pishana gadyuka stepova tosho fauna bajrakiv vkl bajrachni lisi i luchni dilyanki v rozlogih vershinah bajrakiv harakterizuyetsya nayavnistyu nizki ne harakternih dlya stepu vidiv ta vidiv yaki vikoristovuyut bajraki yak miscya timchasovogo perebuvannya zimivli gnizduvannya togo sered vidiv tvarin cogo kompleksu sonya lisova norik pidzemnij mishak zhovtogrudij midyanka ta in Adventivna fauna na DinciCej faunistichnij kompleks ryasno domishanij nizkoyu adventivnih vidiv sho z yavilisya tut viklyuchno zavdyaki lyudini mista lani shtuchni sosnovi lisi i lisosmugi yak vnaslidok rozselennya samostijnogo rozselennya uzdovzh stvorenih lyudinoyu shtuchnih koridoriv i oseredkiv dorogi lisosmugi naseleni punkti tak i vnaslidok shtuchnogo rozselennya samoyu lyudinoyu Vazhlivim komponentom ye takozh svijski i zdichavili kolishni svijski tvarini chastka uchast yakih u prirodnih kompleksah neridko perevishuye chastku i rol kolis tipovih aborigennih vidiv Zokrema cyu grupu adventivnih vidiv z chisla tih sho berut aktivnu uchast u funkcionuvanni prirodnih i napivprirodnih kompleksiv skladayut tilki prikladi plazuni vuzh vodyanij chervonovuha cherepaha ptahi leleka bilij lastivka silska tosho vizon richkovij Neovison vison ssavci ondatra vivirka teleutka pacyuk sirij vizon richkovij thir amerikanskij olen plyamistij netopir bilosmugij ta in chlenistonogi skutigera zvichajna kamerariya koloradskij zhuk ta in Velicheznu rol v ugrupovannyah zaplavnogo kompleksu vidigrayut brodyachi zdichavili i svijski ssavci a chasom i ptahi Zokrema koti i psi v teplij sezon roku zustrichayutsya po vsij zaplavi chasto daleko vid lyudej i yihnya uchast yak hizhakiv yak konsumentiv chasto viyavlyayetsya na poryadok bilsh znachushoyu za rol dikih hizhakiv te same teper mozhna govoriti pro znachnu kilkist adventivnih vidiv ptahiv zokrema pro tih sho pronikli v region po neprirodnih ekokoridorah a takozh pro svijskih tvarin koriv ovec kiz gusej tosho Endemiki ta vidi z obmezhenim poshirennyamHohulya ruska kolekcijnij zrazok opudalo Dlya basejnu Dincya vstanovlena nayavnist nizki unikalnih vidiv tvarin Tut do ostannogo chasu meshkala imovirno ostatochno vinishena lyudinoyu populyaciya hohuli V Dinci viyavleno nizku unikalnih dlya fauni Ukrayini vidiv ribopodibnih u tomu chisli shipavku sibirsku shemayu azovsku ta in Z basejnu Dincya neshodavno opisano novij vid kazhana pergach doneckij div takozh raritetna fauna LuganshiniDoslidniki fauni Pridinciv yaFaunu Pridinciv ya doslidzhuvali z davnih chasiv u tomu chisli taki vidomi naukovci yak Oleksandr Chernaj Oleksij Migulin ta in vidomi zoologi Aktivni doslidzhennya fauni Pridinciv ya provodyatsya na teritoriyah sho mayut status zapovidnih ob yektiv vishoyi kategoriyi NPP Gomilshanski lisi NPP Svyati Gori PZ Krejdyana Flora zapovidni viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidnika Trohizbenskij step ta Pridincivska zaplava Stanichanske viddilennya zakaznik Derkulskij Vazhlivoyu skladovoyu doslidzhen fauni Dincya ye regulyarni obliki fauni pid chas provedennya navchalnih praktik zoologami Harkivskogo nacionalnogo universitetu biostanciya Gajdari bilya NPP Gomilshanski lisi Doneckogo nacionalnogo universitetu biostanciya Dronivka bilya NPP Svyati Gori Luganskogo nacionalnogo universitetu biostanciya Ilyenko bilya zakaznikiv Derkulskij i Shariv Kut poblizu Dincya Doslidzhennyami ptahiv basejnu Siverskogo Dincya zajmayetsya nizka vidomih ornitologiv yaki provodyat shoroku regionalnu naukovo praktichnu konferenciyu Ptahi basejnu Siverskogo Dincya ta yih ohorona 2012 roku vidbulasya vzhe 18 ta taka konferenciya i vidano 11 vipuskiv materialiv ciyeyi konferenciyi Doslidzhennya ribopodibnih Dincya bagato rokiv provodiv Valerij Denshik yakij prisvyativ cij temi svoyu disertaciyu Fauna rib basejnu serednoyi techiyi Siverskogo Dincya 1994 Ostannimi rokami ihtiofaunu Dincya aktivno doslidzhuyut zoologi Harkivskogo nacionalnogo universitetu zokrema G Shandikov Oleksandr Kondratenko Protyagom 2000 2002 rokiv na Dinci pracyuvala ekspediciya fahivciv z Institutu zoologiyi NANU ta Luganskogo PZ pid kerivnictvom I Zagorodnyuka ta za uchasti O Kondratenka metoyu yakoyi buv poshuk mozhlivih misc isnuvannya hohuli i doslidzhennya fauni kazhaniv zaplavi Dincya Za cimi rezultatami vipusheno knizhku rekviyem Hohulya v basejni Siverskogo Dincya ta kilka statej pro naselennya kazhaniv Dincya div Dzherela Aktivni doslidzhennya teriofauni i gerpetofauni basejnu Siverskogo Dincya provodit Laboratoriya ekologiyi tvarin ta biogeografiyi Laboratoriya Korsak pri Luganskomu nacionalnomu universiteti Protyagom 2007 2010 rokiv Laboratoriya vikonuvala naukovo doslidnij proekt Raritetna fauna shodu Ukrayini v yakomu centralne misce posidali ridkisni vidi ssavciv basejnu Dincya ta okremi grupi ptahiv i komah Za materialami cogo ta inshih proektiv vidano nizku specialnih publikacij u tomu chisli stosovno raritetnoyi teriofauni krayu stosovno poshirennya slipushka stepovogo pro vidovij sklad ta istorichni zmini arealiv noric pro rozshirennya arealu krota ta sumizhnih vidiv zaplavnogo kompleksu tosho doslidzhennya I Zagorodnyuka M Korobchenko M Kolesnikova S Litvinenka P Foroshuka ta in div takozh Doslidzhennya ta ohorona ptahiv basejnu Siverskogo Dincya div takozh Div takozhFauna Ukrayini Raritetna fauna Luganshini Prirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti Prirodno zapovidnij fond Harkivskoyi oblasti Doslidniki prirodi shodu Ukrayini Ekologiya DonechchiniPrimitkiRidnij kraj Harkivskij derzhavnij pedagogichnij universitet Harkiv 1999 ISBN 966 7542 20 3 Demchenko M A Gidrografiya Harkovskoj oblasti Materialy Harkovskogo otdela Geograficheskogo obshestva Ukrainy Vypusk VIII Harkovskaya oblast Priroda i hozyajstvo Harkov Izd vo Hark gosyu un ta 1971 Ris za Zagorodnyuk I Korobchenko M Raritetna teriofauna shidnoyi Ukrayini yiyi sklad i poshirennya ridkisnih vidiv 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Lugansk 2008 S 107 156 Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 9 Arhiv originalu za 25 grudnya 2013 Procitovano 16 travnya 2013 DzherelaDenshik V A Fauna ryb bassejna srednego techeniya Severskogo Donca Avtoref dis kand biol nauk Kiev Institut zoologii imeni I I Shmalgauzena Nacionalnaya akademiya nauk Ukrainy 1994 39 s Zagorodnyuk I Kondratenko O Domashlinec V Hohulya Desmana moschata v basejni Siverskogo Dincya Kiyiv 2002 64 s Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 4 Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Lugansk 2008 S 107 156 Praci Teriologichnoyi shkoli vipusk 9 Zagorodnyuk I V Norici Rodentia Arvicolidae v basejni Siverskogo Dincya biotopnij rozpodil zmini arealiv vidova identifikaciya Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu Seriya Biologiya 2008 7 814 S 74 93 Kondratenko O Petrushenko Ya Godlevska O Rezultati doslidzhennya fauni kazhaniv Chiroptera Mammalia dolini serednoyi techiyi Siverskogo Dincya yak aspekt stvorennya novih ob yektiv PZF Perspektivi rozvitku Luganshini v konteksti ekologichnih problem Ukrayini ta svitu Lugansk 2002 S 20 21 Kondratenko A V Litvinenko S P Sovremennoe sostoyanie ornitofauny zapovednika Pridoncovskaya pojma i ego okrestnostej Pticy bassejna Severskogo Donca Doneck 2005 Vypusk 9 S 19 29 Korobchenko M Rozshirennya arealu polovoyi mishi Apodemus agrarius Mammalia v basejni Siverskogo Dincya Vestnik zoologii 2008 Tom 42 4 S 346 2 Korobchenko M A Rasshirenie areala krota evropejskogo Talpa europaea v doline reki Severskij Donec Zoologicheskij zhurnal 2009 Tom 88 4 S 465 472 Naglov V A Kondratenko A V Kuznecov V L Soobshestva melkih mlekopitayushih v pojmah rek Vostochnoj Ukrainy Zoologicheskij zhurnal 2003 Tom 82 5 S 639 647 Petrushenko Ya V Godlevska O V Zagorodnyuk I V Doslidzhennya naselennya kazhaniv v zaplavi Siverskogo Dincya Visnik Luganskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Biologichni nauki 2002 1 45 Teriologiya v Ukrayini 2002 S 121 124 3 Preobrazhenskij V S Zhivotnyj mir Preobrazhenskij V S Ocherki prirody Doneckogo kryazha Moskva Izd vo AN SSSR 1959 S 172 177 Taranenko L Melnichenko B Pilipenko D Dyakov V Raritetnye vidy nazemnyh mlekopitayushih Doneckoj oblasti sovremennoe sostoyanie i perspektivy ih ohrany Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Za red I Zagorodnyuka Lugansk 2008 S 187 198 Praci Teriologichnoyi shkoli Vip 9 Fisunenko O P Zhadan V I Priroda Luganskoj oblasti Lugansk 1994 233 s Shandikov G A Goncharov G L Redkie vidy ryb bassejna Severskogo Donca Severo vostochnoj Ukrainy Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya biologiya 2008 Vip 8 828 S 65 90 Shandikov G A Krivohizha D V K voprosu o vidovom sostave i nekotoryh osobennostyah biologii shipovok roda Cobitis Teleostei Cypriniformes Cobitidae v verhnem i srednem techenii Severskogo Donca Ukrainy Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya biologiya 2008 Vip 8 814 S 91 118 Zagorodniuk I Korobchenko M Myotis brandtii Mammalia in Eastern Ukraine a first identification for fauna of the Luhansk Natural Reserve and Luhansk province as a whole Vestnik zoologii 2009 Vol 43 2 140 PosilannyaEkologiya ta ohorona prirodi na shodi Ukrayini sajt Laboratoriyi ekologiyi tvarin i biogeografiyi Luganskogo nacionalnogo universitetu 5 Sajt Derzhavnogo upravlinnya ohoroni prirodnogo seredovisha v Luganskij oblasti 6 Sajt Zelenaya Kremennaya Sajt Ukrayinskogo centru doslidzhen hizhih ptahiv FORUM CORSAC KORSAK zoologiya ekologiya i ohorona prirodi Donbasu 9