Вивірка телеутка | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
(Sciurus vulgaris exalbidus) Pallas, 1778 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Вивірка телеутка, або білка сибірська (Sciurus vulgaris exalbidus) — алтайсько-сибірська форма (підвид) вивірки лісової, гризунів з роду Вивірка (Sciurus) родини Вивіркові (Sciuridae), акліматизований в середині 20 ст. у низці районів півдня Східної Європи (Луганщина, Крим, Ростовська обл. РФ та ін.). Вважається одним з найкращих кряжів вивірок, що вирізняється дещо більшими розмірами і сірим (шиншиловим) зимовим забарвленням хутра.
Систематика
Найпоширенішим позначенням цієї форми вивірок є триномен Sciurus vulgaris exalbidus. Найчастіше у зоологічних оглядах до групи «телеутка» відносять 2-4 підвиди вивірки лісової з усього простору поширення вивірок від Алтаю до Західного Сибіру.
Ця форма вивірок описана 1778 року відомим дослідником Петром Паласом.
Морфологія. Колір
Телеутка — один з найбільших за розмірами тіла підвидів вивірки звичайної. Довжина тіла — до 30 см, хвоста — до 40 см.
Його особливістю (окрім великих розмірів) є густе хутро, яке в зимовому варіанті має дуже світлий колір. Зимовий варіант забарвлення звичайно має сріблясто-сірий тон, з сіруватими брижами (хвилясте «шиншилового» типу забарвлення). Вуха телеуток в зимовому вбранні залишаються рудими.
Хвіст блідо-сірий з домішкою чорнуватих і жовтувато-рожевих тонів. За варіантами забарвлення хвоста переважають сірохвістки.
Природне поширення
Телеутка поширена в характерних для свого природного регіону уздовж річок Іртиш та Об, на північ до Новосибірська.
Внаслідок багаторазових акліматизацій присутня в Криму та в острівних лісах на півночі Казахстану; цю форму неодноразово випускали в соснових лісах Середньої Росії та Литви; потужні популяції сформувалися в степовій смузі в межах Ростовської, Донецької та Луганської областей.
Назва
Ця форма вивірки походить з Сибіру й Алтаю, у зв'язку з чим більшість її описів відомі у викладі російською мовою. У зв'язку з цим і також у зв'язку з широким поширенням неякісних електронних перекладачів сформувалася низка не до кінця перекладених назв, з яких найвідомішою серед зоологів стала "телекачка" — псевдоперекладений зоонім, який присутній навіть на поважних інтернет-ресурсах.
Назва «телеутка» пов'язана з гідронімом » та з назвою народу «Телеути» з півдня Західного Сибіру (Кемеровська область).
Вивірка телеутка в Україні
В Україні вивірку-телеутку акліматизували у двох районах: в Гірському Криму і в Подінців'ї. В обох місцях інтродукції місцеві вивірки були або повністю відсутні (Крим) або дуже не чисельні і вкрай обмежено поширені (Подінців'я, зокрема, ).
Кримську популяцію кількаразово досліджував і описував Альфред Дулицький, яким було описано новий підвид в межах новоствореного ареалу в Криму. Ця популяція сформована з центром інтродукції в районі табору Артек, проте на сьогодні область поширення охоплює практично всю лісову зону південної частини Криму. Вивірка в умовах Криму майже втратила свої вихідні ознаки і стала ближчою до східноєвропейських форм.
Див. також
інші відомі підвиди вивірок із власними назвами:
- вивірка білка (Sciurus vulgaris ognevi)
- вивірка карпатська (Sciurus vulgaris carpathicus)
Примітки
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed)
- Річка Телеутка тече на Алтаї, в межах Новосибирської області (басейн верхньої Обі); див. [ru]
- Загороднюк І. Міжвидова гібридизація і фактори її формування на прикладі теріофауни Східної Європи [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.] // Біологічні студії / 2011 Том 5 / N 2. — С 173—210.
Джерела
- Сахно І. І. Результати акліматизації промислових звірів у Ворошиловградській області // Ворошиловградський педагогічний інститут ім. Т. Г. Шевченка. Серія фіз.-мат. і природн. наук. — 1956. — Вип. 6. — С. 16-30.
- Дулицький А., Дулицька О. Телеутка та її теперішній статус у Криму // Фауна в антропогенному середовищі. — Луганськ, 2006. — С. 71-74. — (Праці Теріол. школи. Вип. 8).
- Зображення телеуток в пошуковій системі гугл
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivirka teleutkaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Nadryad Grizuni Rodentia Ryad Mishopodibni Muriformes Pidryad Vivirkovidi Sciuromorpha Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Vivirka Sciurus Pidrid Sciurus s str Vid Sciurus vulgarisPidvid S v exalbidusTrinomialna nazva Sciurus vulgaris exalbidus Pallas 1778PosilannyaVikishovishe Sciurus vulgaris exalbidusVikividi Sciurus vulgaris exalbidusITIS 930533 Vivirka teleutka abo bilka sibirska Sciurus vulgaris exalbidus altajsko sibirska forma pidvid vivirki lisovoyi grizuniv z rodu Vivirka Sciurus rodini Vivirkovi Sciuridae aklimatizovanij v seredini 20 st u nizci rajoniv pivdnya Shidnoyi Yevropi Luganshina Krim Rostovska obl RF ta in Vvazhayetsya odnim z najkrashih kryazhiv vivirok sho viriznyayetsya desho bilshimi rozmirami i sirim shinshilovim zimovim zabarvlennyam hutra SistematikaNajposhirenishim poznachennyam ciyeyi formi vivirok ye trinomen Sciurus vulgaris exalbidus Najchastishe u zoologichnih oglyadah do grupi teleutka vidnosyat 2 4 pidvidi vivirki lisovoyi z usogo prostoru poshirennya vivirok vid Altayu do Zahidnogo Sibiru Cya forma vivirok opisana 1778 roku vidomim doslidnikom Petrom Palasom Morfologiya KolirTeleutka odin z najbilshih za rozmirami tila pidvidiv vivirki zvichajnoyi Dovzhina tila do 30 sm hvosta do 40 sm Jogo osoblivistyu okrim velikih rozmiriv ye guste hutro yake v zimovomu varianti maye duzhe svitlij kolir Zimovij variant zabarvlennya zvichajno maye sriblyasto sirij ton z siruvatimi brizhami hvilyaste shinshilovogo tipu zabarvlennya Vuha teleutok v zimovomu vbranni zalishayutsya rudimi Hvist blido sirij z domishkoyu chornuvatih i zhovtuvato rozhevih toniv Za variantami zabarvlennya hvosta perevazhayut sirohvistki Prirodne poshirennyaRajon prirodnogo poshirennya teleutki Teleutka poshirena v harakternih dlya svogo prirodnogo regionu uzdovzh richok Irtish ta Ob na pivnich do Novosibirska Vnaslidok bagatorazovih aklimatizacij prisutnya v Krimu ta v ostrivnih lisah na pivnochi Kazahstanu cyu formu neodnorazovo vipuskali v sosnovih lisah Serednoyi Rosiyi ta Litvi potuzhni populyaciyi sformuvalisya v stepovij smuzi v mezhah Rostovskoyi Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej NazvaCya forma vivirki pohodit z Sibiru j Altayu u zv yazku z chim bilshist yiyi opisiv vidomi u vikladi rosijskoyu movoyu U zv yazku z cim i takozh u zv yazku z shirokim poshirennyam neyakisnih elektronnih perekladachiv sformuvalasya nizka ne do kincya perekladenih nazv z yakih najvidomishoyu sered zoologiv stala telekachka psevdoperekladenij zoonim yakij prisutnij navit na povazhnih internet resursah Nazva teleutka pov yazana z gidronimom ta z nazvoyu narodu Teleuti z pivdnya Zahidnogo Sibiru Kemerovska oblast Vivirka teleutka v Ukrayiniareal vivirki teleutki v Podinciv yi za Zagorodnyuk 2011 V Ukrayini vivirku teleutku aklimatizuvali u dvoh rajonah v Girskomu Krimu i v Podinciv yi V oboh miscyah introdukciyi miscevi vivirki buli abo povnistyu vidsutni Krim abo duzhe ne chiselni i vkraj obmezheno poshireni Podinciv ya zokrema Krimsku populyaciyu kilkarazovo doslidzhuvav i opisuvav Alfred Dulickij yakim bulo opisano novij pidvid v mezhah novostvorenogo arealu v Krimu Cya populyaciya sformovana z centrom introdukciyi v rajoni taboru Artek prote na sogodni oblast poshirennya ohoplyuye praktichno vsyu lisovu zonu pivdennoyi chastini Krimu Vivirka v umovah Krimu majzhe vtratila svoyi vihidni oznaki i stala blizhchoyu do shidnoyevropejskih form Div takozhVivirka zvichajna Minlivist biologichna Aklimatizaciya inshi vidomi pidvidi vivirok iz vlasnimi nazvami vivirka bilka Sciurus vulgaris ognevi vivirka karpatska Sciurus vulgaris carpathicus PrimitkiDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Richka Teleutka teche na Altayi v mezhah Novosibirskoyi oblasti basejn verhnoyi Obi div ru Zagorodnyuk I Mizhvidova gibridizaciya i faktori yiyi formuvannya na prikladi teriofauni Shidnoyi Yevropi 25 veresnya 2013 u Wayback Machine Biologichni studiyi 2011 Tom 5 N 2 S 173 210 DzherelaSahno I I Rezultati aklimatizaciyi promislovih zviriv u Voroshilovgradskij oblasti Voroshilovgradskij pedagogichnij institut im T G Shevchenka Seriya fiz mat i prirodn nauk 1956 Vip 6 S 16 30 Dulickij A Dulicka O Teleutka ta yiyi teperishnij status u Krimu Fauna v antropogennomu seredovishi Lugansk 2006 S 71 74 Praci Teriol shkoli Vip 8 Zobrazhennya teleutok v poshukovij sistemi gugl