Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трьохізбенський степ відділення Луганського природного заповіднику що належать до Національної академії наук України Трь

Трьохізбенський степ

Трьохізбенський степ

Трьохізбенський степ — відділення Луганського природного заповіднику, що належать до Національної академії наук України.

Трьохізбенський степ
image
48°45′36″ пн. ш. 38°57′36″ сх. д. / 48.76000000002777313° пн. ш. 38.96000000002777597° сх. д. / 48.76000000002777313; 38.96000000002777597Координати: 48°45′36″ пн. ш. 38°57′36″ сх. д. / 48.76000000002777313° пн. ш. 38.96000000002777597° сх. д. / 48.76000000002777313; 38.96000000002777597
Країна image Україна
Розташування Новоайдарський район, Луганська область, Україна
Площа 3281 га
Засновано 2008
Оператор Національна академія наук України
Вебсторінка lpznanu.wixsite.com/lpznanu/trexizbenka
image
image
Трьохізбенський степ (Україна)
image Трьохізбенський степ у Вікісховищі

Територія постраждала під час військових дій.

Територія та розташування

image
Дослідження колоній сліпушка

Територія заповідної ділянки входить до складу Новоайдарського району Луганської області, і займає землі колишнього Трьохізбенського військового полігону. Знаходиться північніше селища міського типу Трьохізбенка і села Кряківка і південніше сіл Путилине Гречишкіне Дубове Бахмутівка і селища міського типу Райгородка Новоайдарського району.

Найбільша цінність створеного заповідного відділення полягає в .

  • див. місцезнаходження заповідника на wikimapia.org [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]

Історія створення

З 2006 р. співробітники Луганського природного заповіднику проводили роботу з розширення території заповідника. Об'єктом для заповідання було обрано масив псаммофітного степу і вирішено організувати тут новий заповідний філіал. Як результат 17 грудня 2008 р. вийшов Указ Президента України про створення нового відділення Луганського заповіднику — Трьохізбенський степ площею 3281 га. Тим самим територія Луганського заповідника була збільшена більш ніж в 2,5 разу, після розширення його площа склала 5403 га.

Створення заповідника є гарним прикладом для використання військових полігонів, які мають високий природоохоронний потенціал.

Природні умови

У фізико-географічному відношенні територія являє собою фрагмент піщаної надзаплавної тераси середньої течії р. Сіверський Донець. Західна і північно-східна межа заповідника засаджена соснами на піщаній арені Сіверського Дінця. У межах заповідника переважають надзаплавний боровий тип місцевості з рівнинно-хвилястими кучугурно-горбистими піщаними рівнинами з дерново-боровими заплавами під фрагментарними чагарниково-листяними лісами і піщаними псамофіто-ксерофітними степами. Ландшафт типово лісостеповий.

Ґрунтовий покрив ділянки заповідника досить однотипний, структура його строката і обумовлена, головним чином, рельєфом, умовами зволоження і рослинним покривом. Основний тип ґрунтів дерново-боровий, який утворився під покривом прорідженої псамофіто-ксерофітної степової рослинності в умовах атмосферного зволоження і крізного просочування.

Клімат району континентальний, недостатньо зволожений, теплий, з жарким і сухим літом, холодною і малосніжною зимою. Середньорічна температура повітря складає +7-8 °C, середня температура січня складає − 6,8-7,0 °C, липня — +22 °C. Річна кількість опадів за Слов'яносербським метеопостом 425 мм, при цьому 72 % річних опадів доводиться на теплий період року. Характерною ознакою клімату є посухи і суховії, швидкість вітру при яких досягає понад 15 м/сек, а тривалість їх коливається в межах 5-22 днів.

Ландшафтний склад

У відсотковому відношенні територія заповіднику представлена такими ландшафтами:

  • Степи — 95 %,
  • умовно-природні ліси — 3 %,
  • штучні ліси — 2 %.

Рослинність

Найбільшою цінністю створеного заповідника є псамофітні степи. Це одна з останніх великих ділянок в Україні, що збереглася в первозданному стані, і не засаджена культурами сосни. Псамофитні степи являють собою комплекс фітоценозів з різною структурою і складом, відповідно до різних стадій заростання пісків. Найбільш поширеними є групування з домінуванням вівсяниці Беккера і тонконога піщаного, також тут представлені рослинні угрупування з участю вейніка наземного, осоту колхідського, житняків Лавренко і донського, пирея хвилєносного, полевиці піщаної. Велику цінність мають угрупування ковили дніпровської (Stipa borysthenica) — ці спільноти охороняються Зеленою книгою України. У складі позначених угрупувань росте велика кількість рідкісних і ендемічних рослин:

До Червоної книги України (ЧКУ) занесено 7 видів виявлених в Трьохізбенському степу судинних рослин, до (ЄЧС) — 3 види, до Червоного списку МСОП — 1 вид, до Додатку І Бернської конвенції (БЕРН) — 1 вид:

Фауна

image
Ellobius talpinus — сліпушок степовий: типовий представник фауни Трьохізбенського степу

Теріофауна. Сліпушок степовий (Ellobius talpinus), дуже рідкісний для України, проте є одним з фонових видів ссавців заповідника. Цей степовий вид раніше був широко розповсюджений в межах України, але на сьогоднішній день зберігся тільки у Криму і Луганській області. До основних причин зменшення ареалу належать розорювання степів і насадження штучних монокультур сосни на території мешкання сліпушонки. Великий масив піщаного степу Трьохізбенського полігону оминуло розорювання, саме тому тут зміг зберегтися цей гризун.

На території заповідника реєструються заєць-русак, звичайна полівка, , лисиця звичайна, вовк, борсук звичайний, ласка. З ратичних постійно мешкають дика коза і свиня дика, також можливі заходи оленів і лося з боку заплавних лісів рік Айдар і Сіверський Донець. Також припускається мешкання рідкісних для України степових видів, внесених до Червоної книги України:

image
Hemiechinus auritus — їжак вухатий

Орнітофауна. Фауна птахів складається як зі степових, так і з лісових видів. Фоновими видами піщаного степу є жайворонок польовий і посмітюха, плиска біла, щеврик польовий, куріпка сіра, перепілка звичайна. Для колків і чагарникових заростей характерні фазан звичайний, яструби великий і малий, канюк звичайний, боривітер звичайний, сова вухата, дрімлюга, одуд, сіра ворона, кропив'янка сіра, зяблик, сорокопуд терновий, вівсянка садова та ін.

image
Жайворонок польовий — типовий вид відкритих біотопів

Орнітофауна заповідника до кінця не вивчена. Припускається гніздування лежня (Burhinus oedicnemus), який занесений до Червоної книги України. Цей вид колись був звичайним для псамофитних степів надзаплавних терас Сіверського Дінця. Також припускається гніздування і інших рідкісних видів — огар (Tadorna ferruginea), лунь лучний (Circus pygargus), яструб коротконогий (Accipiter brevipes), орел-карлик (Hieraaetus pennatus).

Див. також

Примітки

  1. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2013. Процитовано 9 жовтня 2013.
  2. Т. В. Сова, В. А. Мороз, С. В. Галущенко, М. Ю. Русин. Создано новое отделение Луганского заповедника — Трехизбенская степь // Степной бюлетень № 26. Весна 2009.
  3. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2013.

Посилання

  • про Трьохізбенський степ на сайті Луганського природного заповідника[недоступне посилання з липня 2019]
  • про заповідник на сайті Степи України [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Вишневский Д., Смирнова Е. Природоохранный потенциал хозяйственно-освоенных территорий [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Динаміка біорізноманіття 2012 : зб. наук. пр. / за ред. І. Загороднюка ; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка». — Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — С. 20-24.
  • Т. В. Сова, В. А. Мороз, С. В. Галущенко, М. Ю. Русин.Создано новое отделение Луганского заповедника — Трехизбенская степь [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Степной бюлетень № 26. Весна 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Trohizbenskij step viddilennya Luganskogo prirodnogo zapovidniku sho nalezhat do Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Trohizbenskij step48 45 36 pn sh 38 57 36 sh d 48 76000000002777313 pn sh 38 96000000002777597 sh d 48 76000000002777313 38 96000000002777597 Koordinati 48 45 36 pn sh 38 57 36 sh d 48 76000000002777313 pn sh 38 96000000002777597 sh d 48 76000000002777313 38 96000000002777597Krayina UkrayinaRoztashuvannya Novoajdarskij rajon Luganska oblast UkrayinaPlosha 3281 gaZasnovano 2008Operator Nacionalna akademiya nauk UkrayiniVebstorinka lpznanu wixsite com lpznanu trexizbenkaTrohizbenskij step Ukrayina Trohizbenskij step u Vikishovishi Teritoriya postrazhdala pid chas vijskovih dij Teritoriya ta roztashuvannyaDoslidzhennya kolonij slipushka Teritoriya zapovidnoyi dilyanki vhodit do skladu Novoajdarskogo rajonu Luganskoyi oblasti i zajmaye zemli kolishnogo Trohizbenskogo vijskovogo poligonu Znahoditsya pivnichnishe selisha miskogo tipu Trohizbenka i sela Kryakivka i pivdennishe sil Putiline Grechishkine Dubove Bahmutivka i selisha miskogo tipu Rajgorodka Novoajdarskogo rajonu Najbilsha cinnist stvorenogo zapovidnogo viddilennya polyagaye v div misceznahodzhennya zapovidnika na wikimapia org Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite Istoriya stvorennyaZ 2006 r spivrobitniki Luganskogo prirodnogo zapovidniku provodili robotu z rozshirennya teritoriyi zapovidnika Ob yektom dlya zapovidannya bulo obrano masiv psammofitnogo stepu i virisheno organizuvati tut novij zapovidnij filial Yak rezultat 17 grudnya 2008 r vijshov Ukaz Prezidenta Ukrayini pro stvorennya novogo viddilennya Luganskogo zapovidniku Trohizbenskij step plosheyu 3281 ga Tim samim teritoriya Luganskogo zapovidnika bula zbilshena bilsh nizh v 2 5 razu pislya rozshirennya jogo plosha sklala 5403 ga Stvorennya zapovidnika ye garnim prikladom dlya vikoristannya vijskovih poligoniv yaki mayut visokij prirodoohoronnij potencial Prirodni umoviU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriya yavlyaye soboyu fragment pishanoyi nadzaplavnoyi terasi serednoyi techiyi r Siverskij Donec Zahidna i pivnichno shidna mezha zapovidnika zasadzhena sosnami na pishanij areni Siverskogo Dincya U mezhah zapovidnika perevazhayut nadzaplavnij borovij tip miscevosti z rivninno hvilyastimi kuchugurno gorbistimi pishanimi rivninami z dernovo borovimi zaplavami pid fragmentarnimi chagarnikovo listyanimi lisami i pishanimi psamofito kserofitnimi stepami Landshaft tipovo lisostepovij Gruntovij pokriv dilyanki zapovidnika dosit odnotipnij struktura jogo strokata i obumovlena golovnim chinom relyefom umovami zvolozhennya i roslinnim pokrivom Osnovnij tip gruntiv dernovo borovij yakij utvorivsya pid pokrivom proridzhenoyi psamofito kserofitnoyi stepovoyi roslinnosti v umovah atmosfernogo zvolozhennya i kriznogo prosochuvannya Klimat rajonu kontinentalnij nedostatno zvolozhenij teplij z zharkim i suhim litom holodnoyu i malosnizhnoyu zimoyu Serednorichna temperatura povitrya skladaye 7 8 C serednya temperatura sichnya skladaye 6 8 7 0 C lipnya 22 C Richna kilkist opadiv za Slov yanoserbskim meteopostom 425 mm pri comu 72 richnih opadiv dovoditsya na teplij period roku Harakternoyu oznakoyu klimatu ye posuhi i suhoviyi shvidkist vitru pri yakih dosyagaye ponad 15 m sek a trivalist yih kolivayetsya v mezhah 5 22 dniv Landshaftnij skladU vidsotkovomu vidnoshenni teritoriya zapovidniku predstavlena takimi landshaftami Stepi 95 umovno prirodni lisi 3 shtuchni lisi 2 RoslinnistNajbilshoyu cinnistyu stvorenogo zapovidnika ye psamofitni stepi Ce odna z ostannih velikih dilyanok v Ukrayini sho zbereglasya v pervozdannomu stani i ne zasadzhena kulturami sosni Psamofitni stepi yavlyayut soboyu kompleks fitocenoziv z riznoyu strukturoyu i skladom vidpovidno do riznih stadij zarostannya piskiv Najbilsh poshirenimi ye grupuvannya z dominuvannyam vivsyanici Bekkera i tonkonoga pishanogo takozh tut predstavleni roslinni ugrupuvannya z uchastyu vejnika nazemnogo osotu kolhidskogo zhitnyakiv Lavrenko i donskogo pireya hvilyenosnogo polevici pishanoyi Veliku cinnist mayut ugrupuvannya kovili dniprovskoyi Stipa borysthenica ci spilnoti ohoronyayutsya Zelenoyu knigoyu Ukrayini U skladi poznachenih ugrupuvan roste velika kilkist ridkisnih i endemichnih roslin volovik Popova Anchusa popovii glid ukrayinskij Crataegus ucrainica gvozdika rozchepirena Dianthus squarrosus zhovtozillya dniprovske Senecio borysthenicus Do Chervonoyi knigi Ukrayini ChKU zaneseno 7 vidiv viyavlenih v Trohizbenskomu stepu sudinnih roslin do YeChS 3 vidi do Chervonogo spisku MSOP 1 vid do Dodatku I Bernskoyi konvenciyi BERN 1 vid zhitnyak donskij Agropyron tanaiticum Nevski MSOP zhovtozillya dniprovske Senecio borysthenicus DC Andrz ex Czern YeChS kovila dniprovska Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin ChKU kozelci donecki Tragopogon donetzicus Artemcz ChKU kozelci donski Tragopogon tanaiticus Artemcz YeChS Lycopodiella inundata L Holub ChKU ryastka Bushe Ornithogalum boucheanum Kunth Asch ChKU son luchnij Pulsatilla pratensis L Mill ChKU tyulpan dibrovnij Tulipa quercetorum Klokov et Zoz ChKU fialka Lavrenka Viola lavrenkoana Klokov YeChS cibulya savranska Allium savranicum Besser ChKU Jurinea cyanoides L Rchb BERN FaunaEllobius talpinus slipushok stepovij tipovij predstavnik fauni Trohizbenskogo stepu Teriofauna Slipushok stepovij Ellobius talpinus duzhe ridkisnij dlya Ukrayini prote ye odnim z fonovih vidiv ssavciv zapovidnika Cej stepovij vid ranishe buv shiroko rozpovsyudzhenij v mezhah Ukrayini ale na sogodnishnij den zberigsya tilki u Krimu i Luganskij oblasti Do osnovnih prichin zmenshennya arealu nalezhat rozoryuvannya stepiv i nasadzhennya shtuchnih monokultur sosni na teritoriyi meshkannya slipushonki Velikij masiv pishanogo stepu Trohizbenskogo poligonu ominulo rozoryuvannya same tomu tut zmig zberegtisya cej grizun Na teritoriyi zapovidnika reyestruyutsya zayec rusak zvichajna polivka lisicya zvichajna vovk borsuk zvichajnij laska Z ratichnih postijno meshkayut dika koza i svinya dika takozh mozhlivi zahodi oleniv i losya z boku zaplavnih lisiv rik Ajdar i Siverskij Donec Takozh pripuskayetsya meshkannya ridkisnih dlya Ukrayini stepovih vidiv vnesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini Hemiechinus auritus yizhak vuhatij yizhak vuhatij Hemiechinus auritus tushkan velikij Allactaga major pereguznya zvichajna Vormela peregusna thir stepovij Mustela eversmanni Ornitofauna Fauna ptahiv skladayetsya yak zi stepovih tak i z lisovih vidiv Fonovimi vidami pishanogo stepu ye zhajvoronok polovij i posmityuha pliska bila shevrik polovij kuripka sira perepilka zvichajna Dlya kolkiv i chagarnikovih zarostej harakterni fazan zvichajnij yastrubi velikij i malij kanyuk zvichajnij boriviter zvichajnij sova vuhata drimlyuga odud sira vorona kropiv yanka sira zyablik sorokopud ternovij vivsyanka sadova ta in Zhajvoronok polovij tipovij vid vidkritih biotopiv Ornitofauna zapovidnika do kincya ne vivchena Pripuskayetsya gnizduvannya lezhnya Burhinus oedicnemus yakij zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Cej vid kolis buv zvichajnim dlya psamofitnih stepiv nadzaplavnih teras Siverskogo Dincya Takozh pripuskayetsya gnizduvannya i inshih ridkisnih vidiv ogar Tadorna ferruginea lun luchnij Circus pygargus yastrub korotkonogij Accipiter brevipes orel karlik Hieraaetus pennatus Div takozhEkologichni naslidki vijni na shodi UkrayiniPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 16 zhovtnya 2013 Procitovano 9 zhovtnya 2013 T V Sova V A Moroz S V Galushenko M Yu Rusin Sozdano novoe otdelenie Luganskogo zapovednika Trehizbenskaya step Stepnoj byuleten 26 Vesna 2009 Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 20 serpnya 2013 Posilannyapro Trohizbenskij step na sajti Luganskogo prirodnogo zapovidnika nedostupne posilannya z lipnya 2019 pro zapovidnik na sajti Stepi Ukrayini 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Vishnevskij D Smirnova E Prirodoohrannyj potencial hozyajstvenno osvoennyh territorij 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine Dinamika bioriznomanittya 2012 zb nauk pr za red I Zagorodnyuka Derzh zakl Lugan nac un t imeni Tarasa Shevchenka Lugansk Vid vo DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka 2012 S 20 24 T V Sova V A Moroz S V Galushenko M Yu Rusin Sozdano novoe otdelenie Luganskogo zapovednika Trehizbenskaya step 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Stepnoj byuleten 26 Vesna 2009

Дата публікації:
Топ