Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Матві́йович Черня́єв (1794–1871), ботанік родом з Вороніжчини, дослідник флори України, професор Харківського університету.
| Черняєв Василь Матвійович | |
|---|---|
| рос. Василий Матвеевич Черняев | |
 | |
| Народився | 2 (13) квітня 1794[1] Землянський повіт, Воронезька губернія, Російська імперія[1] |
| Помер | 6 (18) березня 1871[1] (76 років) Харків, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | ботанік |
| Галузь | ботаніка |
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Знання мов | російська |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Діти | Q23991701? |
| |
Життєпис
Походив з духовного звання; навчався у Воронезькій духовній семінарії.
У 1813 був зарахований на перший курс медичного факультету Харківського університету як «казеннозаштатний», тобто навчався за казенний рахунок студента.
По закінченні Харківського університету отримав звання кандидата медицини.
Працював у Харківському університеті в 1829—1859.
Талановитість молодого натураліста, його любов до природничих наук звернули на себе увагу викладачів. У 1816, ще будучи студентом, Черняєв був призначений наглядачем зоологічного кабінету університету, заснованого Ф. А. Делявінем, за пропозицією якого і був залишений при університеті для підготовки до професорського звання.
У вересні 1819 року Черняєву було доручено викладання курсу «Огляд трьох царств природи» студентам усіх факультетів.
У 1820 затверджений у званні лікаря. У 1820-1821 працював прозектором при кафедрі нормальної анатомії медичного факультету Харківського університету.
Навесні 1821 вирушив у ботанічну експедицію середніми і південними широтами Російської імперії для вивчення флори і збору гербарію, а восени поїхав в наукове відрядження за кордон. Під час поїздки Російською імперією він познайомився з відомим ботаніком бароном Федором Біберштейном, проводив спільно з ним ботанічні екскурсії, брав участь у складанні III тому Таврійсько-кавказької флори. Закордоном Черняєв пробув понад три роки (1821-1825).
Більше року Черняєв провів у Богемії та Австрії, вивчаючи гербарії професорів Вільденова і Жакена. Потім поїхав до Парижа, де слухав лекції найвизначніших дослідників природи — Жюссье, Кюв'є, Дюмеріль, Жоффруа Сент-Ілера, Ламарка. Спробував придбати гербарій, що продавався Персоном, на що не отримав з Харкова необхідних коштів. Багато часу присвячував вивченню великої колекції рослин Ботанічного королівського саду Парижа (фр. Jardin des plantes). У 1824 прослухав низку лекційних курсів з ботаніки та зоології в Берлінському університеті.
Великі зібрані ним гербарії і закуплені у Франції зоологічні колекції Черняєв відсилав до Харківського університету. Гербарій, відправлений Черняєвим до Харківського університету, складався з п'яти тисяч екземплярів рослин. Серед зоологічних колекцій були колібрі, різні бразильські птахи, мавпи, тихохід, комахи, молюски та ін.
Черняєв повернувся в Російську імперію на початку 1825 і кілька місяців працював в Петербурзькому ботанічному саду, вивчаючи гербарії Трініуса, Турчанінова та інші колекції.
16 жовтня [[1825] розпочав педагогічну роботу в Харківському університеті; в лютому 1826 Міністерство народної освіти затвердило його ад'юнктом природної історії і ботаніки; 2 березня 1829 затверджений ординарним професором ботаніки.
Протягом своєї багаторічної служби в університеті неодноразово обирався деканом фізико-математичного факультету (1837-1839, 1841-1845, 1855). Педагогічна діяльність Черняєва в Харківському університеті тривала 40 років, аж до 1859.
Впродовж багатьох років Черняєв також читав в університеті, окрім ботанічних курсів, зоологію. Майже тридцять років він був єдиним викладачем ботаніки в університеті; тільки в останні десять років своєї педагогічної діяльності він отримав помічників, що розділили з ним читання ботанічних курсів.
Протягом останніх 30-ти років свого життя Черняєв завідував ботанічним садом Харківського університету; в облаштування саду він вклав багато сил і праці, мріяв про організацію саду за зразками кращих закордонних ботанічних садів, які відвідував під час своїх закордонних відряджень, але мізерні кошти, що виділялися університетом, не дозволили йому здійснити ці проєкти.
Ботанічні лекції Черняєва були цікавими і змістовними. Його учні у своїх спогадах писали, що професор Черняєв викладав ботаніку, неодмінно використовуючи живі рослини. Ранньою весною починалися екскурсії на природу, де систематика вивчалася на живих рослинах. При вивченні анатомії рослин використовувалися мікроскопи. Черняєв володів рідкісною здатністю пояснювати доступно і просто складні наукові питання. Студенти любили лекції з ботаніки і ще більше самого професора за простоту, товариськість, за живий веселий характер.
Черняєв був невтомним мандрівником — дослідником флори України. Влітку, під час канікул, самотужки і зі студентами протягом десятиліть він вивчав флору України, збираючи гербарій. А взимку проводив копітку, трудомістку роботу з систематизації зібраних рослин. Тривалі флористичні експедиції Черняєв продовжував і після звільнення з університету в 1859, поки дозволяло здоров'я.
Наукова діяльність
Великі багаторічні збори рослин Черняєва утворили гербарій Харківського університету, який складався з трьох розділів:
1) рослини Європи, Азії та інших зарубіжних країн;
2) рослин Європейської та Азійської частин Російської імперії;
3) рослин України і прилеглих до неї місцевостей.
Головна заслуга Черняєва перед вітчизняною ботанікою полягає в публікації у 1859 праці «Конспект растений, дикорастущих и разводимых в окрестностях Харькова и на Украине». Це було перше зведення із флори України, що включала 1 769 видів рослин: 1 657 дикорослих і 112 культурних, з яких 17 видів рослин були новими, вперше відкритими Черняєвим.
Зібрав великий гербарій флори України (тепер зберігається в Інституті ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України), в якому наведено понад 1 700 видів (у тому числі 17 нових) рослин.
Незважаючи на стислість описів і відсутність вказівок про місцезнаходження, конспект флори Черняєва використовується фахівцями дотепер; довгий час це була єдина робота із флорі України, яка стала чималим внеском у вивчення цієї флори.
Крім вищих рослин, Черняєв усе життя вивчав гриби (Харківської та суміжних губерній). Будучи в наукових відрядженнях закордоном, він вивчав гриби західноєвропейських країн. Перші роботи з флори українських грибів, і зокрема міксоміцетів, належать Черняєву.
З матеріалів Санкт-Перербурзького історичного архіву видно, що Черняєв відкрив нові види грибів у складі української флори і прагнув перевірити правильність своїх визначень з фахівцями — мікологами. У Петербурзі він радився з академіком Г. Бонгардом, але той не міг йому допомогти, так як у знанні мікрофлори далеко поступався Черняєву.
У 1839 Черняєву було дозволене наукове відрядження до Швеції до відомого міколога Еліаса Фриза, учня Ліннея, який працював в Упсальському університеті. Черняєв привіз Фризу відкриті ним в Україні нові форми дощовиків (Lycoperdaceae), і висловив свої припущення у зв'язку з цим про встановлення нових родів у цій родині, що було схвалено Фризом.
З мікологічних робіт Черняєва найбільш цікава і важлива стаття «Новые тайнобрачные Украины и несколько слов о флоре этой страны» (1845). Тут були описані нові роди і види грибів, знайдені ним в Україні; серед грибів описувалися і паразитичні форми. У зазначеній статті опису грибів є вступ про характер флори України. У цій флорі Черняєв бачив поєднання північних, середньоукраїнських і східних форм рослин.
Видатний російський ботанік Валерій Талієв, що тривалий час працював у Харківському університеті, встановлює за Черняєвим пріоритет у відкритті в Україні чагарника-релікта — Вовчі ягоди Софії (Daphne sophia).
Все життя Черняєв вів велику науково-громадську роботу. Він був членом багатьох наукових товариств: товариства любителів садівництва, Шведського товариства садівництва, Вільного економічного суспільства, товариства сільського господарства та низки інших.
У своїх численних ботанічних екскурсіях, що були постійною потребою його енергійної натури, Василь Черняєв зібрав величезний гербарій, який залишив Харківському університету. Гербарій цей є важливим матеріалом для вивчення флори України.
В 2016 р. в гербарії В. Черняєва (з м. Харкова), який зберігається в Інституті ботаніки НАН України ім М. Г. Холодного (KW) виявлено новий для флори України вид — гронянку просту (Botrychium simplex E.Hitchc.).
Наукові праці
- «О пользе отечественных злаков». Речь, произнесённая в торжественном собрании Харьковского университета 30 августа 1828 г. — Харьков, 1828.
- «О лесах Украины». Речь, произнесённая в торжественном собрании Харьковского университета 1 сентября 1857 г. — М., 1858. — 54 с.
- «Конспект растений дикорастущих и разводимых в окрестностях Харькова и в Украйне». — Харьков, 1859. — 90 с.
Родина
Сини: Микола (1832-1868) — директор і засновник Сільськогосподарського музею в Санкт-Петербурзі. Валеріан (1844—1892) — вчений-агроном, спеціаліст із сільськогосподарських машин, інспектор сільського господарства при Міністерстві державного майна і член його наукового комітету, дійсний статський радник. Мав дві вищі освіти: природниче відділення Харківського університету і Петровська землеробська академія. Читав публічні лекції в Сільськогосподарському музеї і на різних сільськогосподарських виставках. Протягом 24 років був співробітником «землеробської газети», в якій помістив близько 500 статей; там же друкувалися його відповіді на питання, що надсилалися до редакції аграріїв.
Література
- Черняев, Василий Матвеевич // Русский биографический словарь: в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.
- Черняев, Василий Матвеевич // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Базилевская Н. А., Мейер К. И., Станков С. С., Щербакова А. А. Выдающиеся отечественные ботаники. — М.: Учпедгиз, 1957. — С. 113—119.
- Прокудин Ю. Н. Выдающийся русский ботаник XIX столетия В. М. Черняев. — Харьков, 1953. — 51 с.
- Ширяев Г. Некоторые данные о местонахождении более редких растений «Конспекта растений…» etc. пр. В. М. Черняева (Харьков. 1859) по гербарию пр. В. М.
- Черняева // Тр. Ботан. сада Имп. Юрьев. ун-та. — 1910. Т. 11. Вып. 2. — С. 178—182.
- Фляксбергер К. Гербарий пшениц В. М. Черняева // Тр. по прикл. ботанике, генетике и селекции. 1928. Т. 19, № 1. С. 359—370.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Выдающийся русский ботаник XIX столетия В. М. Черняев / Юрий Николаевич Прокудин. — Харків: Издательство ХГУ, 1953. — 51 с. (рос.)
Посилання
Див. також
Примітки
- https://kiki.huh.harvard.edu/databases/botanist_search.php?mode=details&id=2417
- Parnikoza, Ivan Yu.; Celka, Zbigniew (1 вересня 2016). . Biodiversity Research and Conservation (англ.). Т. 43, № 1. doi:10.1515/biorc-2016-0015. ISSN 1897-2810. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
 | Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Matvi jovich Chernya yev 1794 1871 botanik rodom z Voronizhchini doslidnik flori Ukrayini profesor Harkivskogo universitetu Chernyayev Vasil Matvijovichros Vasilij Matveevich ChernyaevNarodivsya 2 13 kvitnya 1794 1 Zemlyanskij povit Voronezka guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 6 18 bereznya 1871 1 76 rokiv Harkiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist botanikGaluz botanikaAlma mater HNU im V N KarazinaZnannya mov rosijskaZaklad HNU im V N KarazinaDiti Q23991701 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chernyayev ZhittyepisPohodiv z duhovnogo zvannya navchavsya u Voronezkij duhovnij seminariyi U 1813 buv zarahovanij na pershij kurs medichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu yak kazennozashtatnij tobto navchavsya za kazennij rahunok studenta Po zakinchenni Harkivskogo universitetu otrimav zvannya kandidata medicini Pracyuvav u Harkivskomu universiteti v 1829 1859 Talanovitist molodogo naturalista jogo lyubov do prirodnichih nauk zvernuli na sebe uvagu vikladachiv U 1816 she buduchi studentom Chernyayev buv priznachenij naglyadachem zoologichnogo kabinetu universitetu zasnovanogo F A Delyavinem za propoziciyeyu yakogo i buv zalishenij pri universiteti dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya U veresni 1819 roku Chernyayevu bulo dorucheno vikladannya kursu Oglyad troh carstv prirodi studentam usih fakultetiv U 1820 zatverdzhenij u zvanni likarya U 1820 1821 pracyuvav prozektorom pri kafedri normalnoyi anatomiyi medichnogo fakultetu Harkivskogo universitetu Navesni 1821 virushiv u botanichnu ekspediciyu serednimi i pivdennimi shirotami Rosijskoyi imperiyi dlya vivchennya flori i zboru gerbariyu a voseni poyihav v naukove vidryadzhennya za kordon Pid chas poyizdki Rosijskoyu imperiyeyu vin poznajomivsya z vidomim botanikom baronom Fedorom Bibershtejnom provodiv spilno z nim botanichni ekskursiyi brav uchast u skladanni III tomu Tavrijsko kavkazkoyi flori Zakordonom Chernyayev probuv ponad tri roki 1821 1825 Bilshe roku Chernyayev proviv u Bogemiyi ta Avstriyi vivchayuchi gerbariyi profesoriv Vildenova i Zhakena Potim poyihav do Parizha de sluhav lekciyi najviznachnishih doslidnikiv prirodi Zhyusse Kyuv ye Dyumeril Zhoffrua Sent Ilera Lamarka Sprobuvav pridbati gerbarij sho prodavavsya Personom na sho ne otrimav z Harkova neobhidnih koshtiv Bagato chasu prisvyachuvav vivchennyu velikoyi kolekciyi roslin Botanichnogo korolivskogo sadu Parizha fr Jardin des plantes U 1824 prosluhav nizku lekcijnih kursiv z botaniki ta zoologiyi v Berlinskomu universiteti Veliki zibrani nim gerbariyi i zakupleni u Franciyi zoologichni kolekciyi Chernyayev vidsilav do Harkivskogo universitetu Gerbarij vidpravlenij Chernyayevim do Harkivskogo universitetu skladavsya z p yati tisyach ekzemplyariv roslin Sered zoologichnih kolekcij buli kolibri rizni brazilski ptahi mavpi tihohid komahi molyuski ta in Chernyayev povernuvsya v Rosijsku imperiyu na pochatku 1825 i kilka misyaciv pracyuvav v Peterburzkomu botanichnomu sadu vivchayuchi gerbariyi Triniusa Turchaninova ta inshi kolekciyi 16 zhovtnya 1825 rozpochav pedagogichnu robotu v Harkivskomu universiteti v lyutomu 1826 Ministerstvo narodnoyi osviti zatverdilo jogo ad yunktom prirodnoyi istoriyi i botaniki 2 bereznya 1829 zatverdzhenij ordinarnim profesorom botaniki Protyagom svoyeyi bagatorichnoyi sluzhbi v universiteti neodnorazovo obiravsya dekanom fiziko matematichnogo fakultetu 1837 1839 1841 1845 1855 Pedagogichna diyalnist Chernyayeva v Harkivskomu universiteti trivala 40 rokiv azh do 1859 Vprodovzh bagatoh rokiv Chernyayev takozh chitav v universiteti okrim botanichnih kursiv zoologiyu Majzhe tridcyat rokiv vin buv yedinim vikladachem botaniki v universiteti tilki v ostanni desyat rokiv svoyeyi pedagogichnoyi diyalnosti vin otrimav pomichnikiv sho rozdilili z nim chitannya botanichnih kursiv Protyagom ostannih 30 ti rokiv svogo zhittya Chernyayev zaviduvav botanichnim sadom Harkivskogo universitetu v oblashtuvannya sadu vin vklav bagato sil i praci mriyav pro organizaciyu sadu za zrazkami krashih zakordonnih botanichnih sadiv yaki vidviduvav pid chas svoyih zakordonnih vidryadzhen ale mizerni koshti sho vidilyalisya universitetom ne dozvolili jomu zdijsniti ci proyekti Botanichni lekciyi Chernyayeva buli cikavimi i zmistovnimi Jogo uchni u svoyih spogadah pisali sho profesor Chernyayev vikladav botaniku neodminno vikoristovuyuchi zhivi roslini Rannoyu vesnoyu pochinalisya ekskursiyi na prirodu de sistematika vivchalasya na zhivih roslinah Pri vivchenni anatomiyi roslin vikoristovuvalisya mikroskopi Chernyayev volodiv ridkisnoyu zdatnistyu poyasnyuvati dostupno i prosto skladni naukovi pitannya Studenti lyubili lekciyi z botaniki i she bilshe samogo profesora za prostotu tovariskist za zhivij veselij harakter Chernyayev buv nevtomnim mandrivnikom doslidnikom flori Ukrayini Vlitku pid chas kanikul samotuzhki i zi studentami protyagom desyatilit vin vivchav floru Ukrayini zbirayuchi gerbarij A vzimku provodiv kopitku trudomistku robotu z sistematizaciyi zibranih roslin Trivali floristichni ekspediciyi Chernyayev prodovzhuvav i pislya zvilnennya z universitetu v 1859 poki dozvolyalo zdorov ya Naukova diyalnistVeliki bagatorichni zbori roslin Chernyayeva utvorili gerbarij Harkivskogo universitetu yakij skladavsya z troh rozdiliv 1 roslini Yevropi Aziyi ta inshih zarubizhnih krayin 2 roslin Yevropejskoyi ta Azijskoyi chastin Rosijskoyi imperiyi 3 roslin Ukrayini i prileglih do neyi miscevostej Golovna zasluga Chernyayeva pered vitchiznyanoyu botanikoyu polyagaye v publikaciyi u 1859 praci Konspekt rastenij dikorastushih i razvodimyh v okrestnostyah Harkova i na Ukraine Ce bulo pershe zvedennya iz flori Ukrayini sho vklyuchala 1 769 vidiv roslin 1 657 dikoroslih i 112 kulturnih z yakih 17 vidiv roslin buli novimi vpershe vidkritimi Chernyayevim Zibrav velikij gerbarij flori Ukrayini teper zberigayetsya v Instituti botaniki imeni M G Holodnogo NAN Ukrayini v yakomu navedeno ponad 1 700 vidiv u tomu chisli 17 novih roslin Nezvazhayuchi na stislist opisiv i vidsutnist vkazivok pro misceznahodzhennya konspekt flori Chernyayeva vikoristovuyetsya fahivcyami doteper dovgij chas ce bula yedina robota iz flori Ukrayini yaka stala chimalim vneskom u vivchennya ciyeyi flori Krim vishih roslin Chernyayev use zhittya vivchav gribi Harkivskoyi ta sumizhnih gubernij Buduchi v naukovih vidryadzhennyah zakordonom vin vivchav gribi zahidnoyevropejskih krayin Pershi roboti z flori ukrayinskih gribiv i zokrema miksomicetiv nalezhat Chernyayevu Z materialiv Sankt Pererburzkogo istorichnogo arhivu vidno sho Chernyayev vidkriv novi vidi gribiv u skladi ukrayinskoyi flori i pragnuv pereviriti pravilnist svoyih viznachen z fahivcyami mikologami U Peterburzi vin radivsya z akademikom G Bongardom ale toj ne mig jomu dopomogti tak yak u znanni mikroflori daleko postupavsya Chernyayevu U 1839 Chernyayevu bulo dozvolene naukove vidryadzhennya do Shveciyi do vidomogo mikologa Eliasa Friza uchnya Linneya yakij pracyuvav v Upsalskomu universiteti Chernyayev priviz Frizu vidkriti nim v Ukrayini novi formi doshovikiv Lycoperdaceae i visloviv svoyi pripushennya u zv yazku z cim pro vstanovlennya novih rodiv u cij rodini sho bulo shvaleno Frizom Z mikologichnih robit Chernyayeva najbilsh cikava i vazhliva stattya Novye tajnobrachnye Ukrainy i neskolko slov o flore etoj strany 1845 Tut buli opisani novi rodi i vidi gribiv znajdeni nim v Ukrayini sered gribiv opisuvalisya i parazitichni formi U zaznachenij statti opisu gribiv ye vstup pro harakter flori Ukrayini U cij flori Chernyayev bachiv poyednannya pivnichnih serednoukrayinskih i shidnih form roslin Vidatnij rosijskij botanik Valerij Taliyev sho trivalij chas pracyuvav u Harkivskomu universiteti vstanovlyuye za Chernyayevim prioritet u vidkritti v Ukrayini chagarnika relikta Vovchi yagodi Sofiyi Daphne sophia Vse zhittya Chernyayev viv veliku naukovo gromadsku robotu Vin buv chlenom bagatoh naukovih tovaristv tovaristva lyubiteliv sadivnictva Shvedskogo tovaristva sadivnictva Vilnogo ekonomichnogo suspilstva tovaristva silskogo gospodarstva ta nizki inshih U svoyih chislennih botanichnih ekskursiyah sho buli postijnoyu potreboyu jogo energijnoyi naturi Vasil Chernyayev zibrav velicheznij gerbarij yakij zalishiv Harkivskomu universitetu Gerbarij cej ye vazhlivim materialom dlya vivchennya flori Ukrayini V 2016 r v gerbariyi V Chernyayeva z m Harkova yakij zberigayetsya v Instituti botaniki NAN Ukrayini im M G Holodnogo KW viyavleno novij dlya flori Ukrayini vid gronyanku prostu Botrychium simplex E Hitchc Naukovi praci O polze otechestvennyh zlakov Rech proiznesyonnaya v torzhestvennom sobranii Harkovskogo universiteta 30 avgusta 1828 g Harkov 1828 O lesah Ukrainy Rech proiznesyonnaya v torzhestvennom sobranii Harkovskogo universiteta 1 sentyabrya 1857 g M 1858 54 s Konspekt rastenij dikorastushih i razvodimyh v okrestnostyah Harkova i v Ukrajne Harkov 1859 90 s RodinaSini Mikola 1832 1868 direktor i zasnovnik Silskogospodarskogo muzeyu v Sankt Peterburzi Valerian 1844 1892 vchenij agronom specialist iz silskogospodarskih mashin inspektor silskogo gospodarstva pri Ministerstvi derzhavnogo majna i chlen jogo naukovogo komitetu dijsnij statskij radnik Mav dvi vishi osviti prirodniche viddilennya Harkivskogo universitetu i Petrovska zemlerobska akademiya Chitav publichni lekciyi v Silskogospodarskomu muzeyi i na riznih silskogospodarskih vistavkah Protyagom 24 rokiv buv spivrobitnikom zemlerobskoyi gazeti v yakij pomistiv blizko 500 statej tam zhe drukuvalisya jogo vidpovidi na pitannya sho nadsilalisya do redakciyi agrariyiv LiteraturaChernyaev Vasilij Matveevich Russkij biograficheskij slovar v 25 tomah SPb M 1896 1918 Chernyaev Vasilij Matveevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Bazilevskaya N A Mejer K I Stankov S S Sherbakova A A Vydayushiesya otechestvennye botaniki M Uchpedgiz 1957 S 113 119 Prokudin Yu N Vydayushijsya russkij botanik XIX stoletiya V M Chernyaev Harkov 1953 51 s Shiryaev G Nekotorye dannye o mestonahozhdenii bolee redkih rastenij Konspekta rastenij etc pr V M Chernyaeva Harkov 1859 po gerbariyu pr V M Chernyaeva Tr Botan sada Imp Yurev un ta 1910 T 11 Vyp 2 S 178 182 Flyaksberger K Gerbarij pshenic V M Chernyaeva Tr po prikl botanike genetike i selekcii 1928 T 19 1 S 359 370 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s Vydayushijsya russkij botanik XIX stoletiya V M Chernyaev Yurij Nikolaevich Prokudin Harkiv Izdatelstvo HGU 1953 51 s ros PosilannyaDiv takozhDoslidniki prirodi shodu UkrayiniPrimitkihttps kiki huh harvard edu databases botanist search php mode details amp id 2417 Parnikoza Ivan Yu Celka Zbigniew 1 veresnya 2016 Biodiversity Research and Conservation angl T 43 1 doi 10 1515 biorc 2016 0015 ISSN 1897 2810 Arhiv originalu za 31 lipnya 2017 Procitovano 31 lipnya 2017 Ce nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi