Вовчі ягоди Софії | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Daphne sophia , | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Вовче лико Софії, вовчі ягоди Софії (Daphne sophia) — вид кущових рослин з родини тимелеєві (Thymelaeaceae) .
Історія
Вовче лико Софії вперше було знайдене Василем Матвійовичем Черняєвим 7 червня 1821 року у Воронезької губернії. Він помилково описав його як Schreb. У 1849 році Іван Йосипович Калиниченко описав цю рослину як окремий вид.
В Україні вовче лико Софії вперше було знайдене Валерієм Івановичем Талієвим у 1910 році у двох місцезростаннях вище і нижче від села Охрімівка (нині Вовчанський район Харківської області).
У 1915 році в «Бюлетенях була опублікована перша наукова робота видатного в майбутньому українського ботаніка Михайла Івановича Котова. Вона була присвячена вовчому лику Софії.
Загальна біоморфологічна характеристика
Життєва форма — . Кущі заввишки 30-175 см. Пагони розгалужені. Кора темно-сірого кольору, на молодих гілках — бурого. Листки сірувато-зелені, зісподу білувато-опушені, оберненояйцеподібної форми. Білі квітки завдовжки 11-14 мм, зібрані пучками на верхівках гілок. Плоди — яскравочервоні кістянки, опадають недостиглими. Цвітіння відбувається у травні-липні. Розмножується вегетативно кореневими пагонами.
Екологія
Реліктовий ендемічний вид відомий з дольодовикової епохи (неогенового періоду). Зростає у заростях чагарників між лісовою та степовою рослинністю і угрупованнями на крейдяних відшаровуваннях, на схилах балок. .
Поширення
Ареал виду займає невеличку територію на південних відрогах Середньоросійської височини в Харківській області України та Білгородській області Росії. Рослина є ендеміком басейну річки Сіверський Дінець.
Деякий час вважалося, що єдиним місцезростанням цього виду в Україні є Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вовчанський», однак експедиція, проведена 2004 р. групою харківських екологів і ботаніків за підтримки Британського фонду (англ. Rufford Small Grant for Nature Conservation, The Rufford Maurice Laing Foundation) на цій території його не виявила. Натомність були виявлені три невеликі популяції вовчих ягід Софії в долині річки Вовчої біля сіл Охримівка, Мала Вовча і Миколаївка Вовчанського району Харківської області і одну популяцію на правобережжі річки Верхньої Дворічної біля села Колодязного Дворічанського району.
Чисельність
Ценопопуляції мають переважно скупчений тип розподілу рослин у ценозах. У популяції поблизу с. Охрімівка за останніми даними (2006 р.) чисельність особин склала 175 рослин. Біля с. Мала Вовча чисельність виду станом на 2004 р. становила 770 пагонів, біля с. Миколаївка станом на 2007 р. 600 пагонів, а біля с. Колодязне — близько 1500.
Усі знайдені популяції вовчих ягід Софії достатньо ізольовані одна від одної: мінімальна відстань між ними становить близько 6 км. Кожна з них займає незначну площу (близько 0,1 га).
Із усіх 21 відомих місцезнаходжень 8, і в тому числі одне з території України, не збереглися до нашого часу. Прогресуюче зникнення виду пов'язують зі знищенням лісів із ( ), які колись зростали на крейдяних відслоненнях по схилах корінних берегів річок на півдні Середньоросійської височини, однак майже повністю вирубані ще до початку XX сторіччя. Причинами також називають терасування схилів та їх штучне заліснення, що супроводжувалось докорінним знищенням природного рослинного покриву, видобування крейди, збирання рослин на букети.
Охоронні заходи
Вид занесено до Європейського червоного списку (віднесений до категорії рідкісних) та Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (віднесений до категорії «Під загрозою зникнення»).
Внесений до , та Червоної книги України. (Природоохоронний статус) — .
Вирощують у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України, Ботанічному саду імені О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ботанічному саду Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
Систематика
Низка російських дослідників не відокремлює Daphne sophia, як і Daphne taurica Kotov, від Pall. Деякі систематики розглядають Daphne taurica як підвид вовчого лика Софії (Daphne sophia subsp. taurica (Kotov) ).
Примітки
- Daphne sophia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 150.
- В українських офіційних джерелах можна зустріти помилкове написання Daphne sofia
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 23 серпня 2013.
- Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы [Текст : научно-популярная литература / В. Е. Борейко . — 2-е изд., доп. — К. : Киевский Эколого-Культурный Центр, 2001. — 524 с. — (История охраны природы; Вып. 25).] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 вересня 2013.
- Daphne sophia на сайті «Плантариум» [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2013. Daphne sophia в базі даних «EU-nomen»: Pan-European Species directories Infrastructure () (англ.)]
Джерела
- Вовче лико Софії Daphne sophia Kalen. // Червона книга України, 2009 [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Нові місцезнаходження Daphne sophia Kalen., (Thymeleaceae) в Україні // Український ботанічний журнал, 2007, т. 64, № 4. ISSN 0372-4123. — С. 565–569.[недоступне посилання з червня 2019]
- Еколого-ценотичні особливості популяцій Daphne sophia Kalen. у природній флорі України // Український ботанічний журнал — 2008. — Т. 65, № 1. — С. 90-103.[недоступне посилання з червня 2019]
- Daphne sophia // Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи [ 28 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Victor Melnik. Distribution and plant communities of Daphne cneorum and Daphne sophia in Ukraine. // Thaiszia - J. Bot.,Kosice, 6:49-66, 1996 T H A I S Z I A. . [ 31 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vovchi yagodi Sofiyi Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Streptophyta Streptophytina Embriofiti Embryophyta Sudinni Tracheophyta Euphyllophyta Nasinni Spermatophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Rodina Timeleyevi Thymelaeceae Rid Vovche liko Daphne Vid Vovche liko Sofiyi Binomialna nazva Daphne sophia Posilannya Vikishovishe Daphne sophia Vikividi Daphne sophia IPNI 831360 1 MSOP 184432 0 The Plant List kew 2757249 Vovche liko Sofiyi vovchi yagodi Sofiyi Daphne sophia vid kushovih roslin z rodini timeleyevi Thymelaeaceae IstoriyaVovche liko Sofiyi vpershe bulo znajdene Vasilem Matvijovichem Chernyayevim 7 chervnya 1821 roku u Voronezkoyi guberniyi Vin pomilkovo opisav jogo yak Schreb U 1849 roci Ivan Josipovich Kalinichenko opisav cyu roslinu yak okremij vid V Ukrayini vovche liko Sofiyi vpershe bulo znajdene Valeriyem Ivanovichem Taliyevim u 1910 roci u dvoh miscezrostannyah vishe i nizhche vid sela Ohrimivka nini Vovchanskij rajon Harkivskoyi oblasti U 1915 roci v Byuletenyah bula opublikovana persha naukova robota vidatnogo v majbutnomu ukrayinskogo botanika Mihajla Ivanovicha Kotova Vona bula prisvyachena vovchomu liku Sofiyi Zagalna biomorfologichna harakteristikaZhittyeva forma Kushi zavvishki 30 175 sm Pagoni rozgaluzheni Kora temno sirogo koloru na molodih gilkah burogo Listki siruvato zeleni zispodu biluvato opusheni obernenoyajcepodibnoyi formi Bili kvitki zavdovzhki 11 14 mm zibrani puchkami na verhivkah gilok Plodi yaskravochervoni kistyanki opadayut nedostiglimi Cvitinnya vidbuvayetsya u travni lipni Rozmnozhuyetsya vegetativno korenevimi pagonami EkologiyaReliktovij endemichnij vid vidomij z dolodovikovoyi epohi neogenovogo periodu Zrostaye u zarostyah chagarnikiv mizh lisovoyu ta stepovoyu roslinnistyu i ugrupovannyami na krejdyanih vidsharovuvannyah na shilah balok PoshirennyaAreal vidu zajmaye nevelichku teritoriyu na pivdennih vidrogah Serednorosijskoyi visochini v Harkivskij oblasti Ukrayini ta Bilgorodskij oblasti Rosiyi Roslina ye endemikom basejnu richki Siverskij Dinec Deyakij chas vvazhalosya sho yedinim miscezrostannyam cogo vidu v Ukrayini ye Botanichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Vovchanskij odnak ekspediciya provedena 2004 r grupoyu harkivskih ekologiv i botanikiv za pidtrimki Britanskogo fondu angl Rufford Small Grant for Nature Conservation The Rufford Maurice Laing Foundation na cij teritoriyi jogo ne viyavila Natomnist buli viyavleni tri neveliki populyaciyi vovchih yagid Sofiyi v dolini richki Vovchoyi bilya sil Ohrimivka Mala Vovcha i Mikolayivka Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti i odnu populyaciyu na pravoberezhzhi richki Verhnoyi Dvorichnoyi bilya sela Kolodyaznogo Dvorichanskogo rajonu ChiselnistCenopopulyaciyi mayut perevazhno skupchenij tip rozpodilu roslin u cenozah U populyaciyi poblizu s Ohrimivka za ostannimi danimi 2006 r chiselnist osobin sklala 175 roslin Bilya s Mala Vovcha chiselnist vidu stanom na 2004 r stanovila 770 pagoniv bilya s Mikolayivka stanom na 2007 r 600 pagoniv a bilya s Kolodyazne blizko 1500 Usi znajdeni populyaciyi vovchih yagid Sofiyi dostatno izolovani odna vid odnoyi minimalna vidstan mizh nimi stanovit blizko 6 km Kozhna z nih zajmaye neznachnu ploshu blizko 0 1 ga Iz usih 21 vidomih misceznahodzhen 8 i v tomu chisli odne z teritoriyi Ukrayini ne zbereglisya do nashogo chasu Progresuyuche zniknennya vidu pov yazuyut zi znishennyam lisiv iz yaki kolis zrostali na krejdyanih vidslonennyah po shilah korinnih beregiv richok na pivdni Serednorosijskoyi visochini odnak majzhe povnistyu virubani she do pochatku XX storichchya Prichinami takozh nazivayut terasuvannya shiliv ta yih shtuchne zalisnennya sho suprovodzhuvalos dokorinnim znishennyam prirodnogo roslinnogo pokrivu vidobuvannya krejdi zbirannya roslin na buketi Ohoronni zahodiVid zaneseno do Yevropejskogo chervonogo spisku vidnesenij do kategoriyi ridkisnih ta Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi vidnesenij do kategoriyi Pid zagrozoyu zniknennya Vnesenij do ta Chervonoyi knigi Ukrayini Prirodoohoronnij status Viroshuyut u Nacionalnomu botanichnomu sadu imeni M M Grishka NAN Ukrayini Botanichnomu sadu imeni O V Fomina Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka botanichnomu sadu Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina SistematikaNizka rosijskih doslidnikiv ne vidokremlyuye Daphne sophia yak i Daphne taurica Kotov vid Pall Deyaki sistematiki rozglyadayut Daphne taurica yak pidvid vovchogo lika Sofiyi Daphne sophia subsp taurica Kotov PrimitkiDaphne sophia Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 150 V ukrayinskih oficijnih dzherelah mozhna zustriti pomilkove napisannya Daphne sofia Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2013 Borejko V E Slovar deyatelej ohrany prirody Tekst nauchno populyarnaya literatura V E Borejko 2 e izd dop K Kievskij Ekologo Kulturnyj Centr 2001 524 s Istoriya ohrany prirody Vyp 25 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 1 veresnya 2013 Daphne sophia na sajti Plantarium 2 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2013 Daphne sophia v bazi danih EU nomen Pan European Species directories Infrastructure angl DzherelaVovche liko Sofiyi Daphne sophia Kalen Chervona kniga Ukrayini 2009 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine Novi misceznahodzhennya Daphne sophia Kalen Thymeleaceae v Ukrayini Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2007 t 64 4 ISSN 0372 4123 S 565 569 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ekologo cenotichni osoblivosti populyacij Daphne sophia Kalen u prirodnij flori Ukrayini Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2008 T 65 1 S 90 103 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Daphne sophia Chervonij Spisok Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 28 serpnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaVictor Melnik Distribution and plant communities of Daphne cneorum and Daphne sophia in Ukraine Thaiszia J Bot Kosice 6 49 66 1996 T H A I S Z I A 31 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi