Дощовик | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Дощови́к (Lycoperdon) — рід грибів родини печерицевих (Agaricaceae). Налічує близько 50 видів, хоча їхнє число, можливо сягає 60. Інші назви «вовчий тютюн, порхавка». Наукова назва походить від грецьких слів λύκος, тобто «вовк», і πέρδομαι — «випускаю кишкові гази» (спор. з прасл. *pьrdjǫ, *pьrděti). Колись гриби цього роду відносили до родини (Lycoperdaceae).
Опис
У середньому діаметр плодового тіла, становить 20 см за ваги 300—400 г. Максимальний діаметр може сягати 110 см при вазі 12,5 кг. Можуть утворювати великі поєднані групи, що мали вагу до 30—35 кг.
Найбільш часто зустрічаються дощовики округлої (кулеподібної) або грушеподібної форми на циліндричній ніжці (головка і ніжка складають єдине плодове тіло). М'якуш у молодому віці білий, з приємним запахом, досить пружний, легко відділяється від шкірки. Ніжка кулястого і грушеподібного дощовика виражена не різко, в висоту вона сягає 5-12 см при товщині 3-4 см. Дощовики належать до IV категорії.
Зі старінням м'якуш дощовика темнішає і перетворюється на зеленувато-коричневий пил (спори), який легко розлітається під впливом вітру або механічного дотику з грибом.
Розповсюдження
Зустрічаються з травня до глибокої осені на галявинах, на луках, уздовж доріг, у скверах і на газонах, на різних ґрунтах, полях, вигонах, в садах, парках, лісах і навіть на гнилій деревині. З'являється після теплих дощів. Зростає дуже швидко, максимально до 5 см в діаметрі за добу.
Поширені у Північній та Південній Америках, Африці, Австралії та Європі.
Використання
Низку видів можна вживати в їжу, за смаковими якостями вони не відрізняються від білого гриба. У низці країн Західної Європи дощовики вважають делікатесом і прирівнюють до печериць. В Італії вважають молоденькі дощовики одними з найкращих грибів.
Під час сушіння, дощовики не втрачають своєї білизни, добре зберігаються в щільній поліетиленовій тарі, легко розтираються на порох, тому їх використовують для приготування бульйонів і соусів.
Деякі з них вказують напрямок повітря. Дощовики в лісі, як флюгери для орієнтування в незнайомій місцевості. У звичайний день в лісі, без компаса людина, що заблукала, може визначити напрямок за допомогою дощовика. Знаючи напрямок вітру в даній місцевості, навіть у лісовій нерухомості повітря, струснувши плодове тіло сухого дощовика, людина точно дізнається напрям зовні невідчутного вітру.
Північноамериканські індіанці і племенами африканців використовували дощовики на полюванні. При підході до звіра — бізона, носорога, левів — вони, навіть за повної тиші, вміли визначити малопомітну силу повітря з поведінки спор дощовика і підходили до звіра з того боку, де він не міг відчути наближення мисливця. Стародавні племена мисливців використовували суміш спор цих грибів для засліплення тварини, на яку потім нападали.
У давні часи спори дощовиків використовували як кровоспинний засіб, називали «чарівним порошком». Задля цього, цирульники тримали шкірку дощовиків у банках. У сушеному вигляді дощовик вживали під час лікарських операцій у ветеринарії: ним присипали розрізані криваві жили і рани. Досить прикласти до рани білу кашку з м'якоті молодої шапки або внутрішню оболонку старого дощовика, коли спори з нього вилетіли, — і кров згортається, біль вщухає. Цю кровоспинну властивість дощовиків раніше широко застосовували в партизанській практиці у разі відсутності інших медикаментів.
Зрілі дощовики з успіхом можна застосовувати також в садівництві задля боротьби з попелицею та іншими шкідниками дерев й чагарників. Для цього досить підпалити темно-зелену начинку стиглого дощовика і обкурити сад їдким димом.
Найвідоміші види
- Lycoperdon echinatum
- Lycoperdon mammaeforme — Дощовик соскоподібний
- Lycoperdon perlatum — Дощовик їстівний
- Lycoperdon pyriforme — Дощовик грушеподібний
- Lycoperdon umbrinum — Дощовик умбровий
Див. також
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
Джерела
- Werner Rothmaler: Exkursionsflora von Deutschland, Niedere Pflanzen. 3. Auflage, Spektrum Akademischer Verlag, Heidelberg 2000, Seite 517—518,
- Kirk PM, Cannon PF, Minter DW, Stalpers JA (2008). Dictionary of the Fungi (10th ed.). Wallingford, UK: CAB International. p. 394. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovik Biologichna klasifikaciya Carstvo Gribi Fungi Viddil Bazidiomikotovi Basidiomycota Klas Agarikomiceti Agaricomycetes Poryadok Agarikalni Agaricales Rodina Pechericevi Agaricaceae Rid Doshovik Lycoperdon 1801 Posilannya Vikishovishe Lycoperdon Vikividi Lycoperdon EOL 16350 MB 19207 IF 19207 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Doshovik Doshovi k Lycoperdon rid gribiv rodini pechericevih Agaricaceae Nalichuye blizko 50 vidiv hocha yihnye chislo mozhlivo syagaye 60 Inshi nazvi vovchij tyutyun porhavka Naukova nazva pohodit vid greckih sliv lykos tobto vovk i perdomai vipuskayu kishkovi gazi spor z prasl prdjǫ prdeti Kolis gribi cogo rodu vidnosili do rodini Lycoperdaceae OpisStara grushepodibna porhavka rozmirom z apelsin U serednomu diametr plodovogo tila stanovit 20 sm za vagi 300 400 g Maksimalnij diametr mozhe syagati 110 sm pri vazi 12 5 kg Mozhut utvoryuvati veliki poyednani grupi sho mali vagu do 30 35 kg Najbilsh chasto zustrichayutsya doshoviki okrugloyi kulepodibnoyi abo grushepodibnoyi formi na cilindrichnij nizhci golovka i nizhka skladayut yedine plodove tilo M yakush u molodomu vici bilij z priyemnim zapahom dosit pruzhnij legko viddilyayetsya vid shkirki Nizhka kulyastogo i grushepodibnogo doshovika virazhena ne rizko v visotu vona syagaye 5 12 sm pri tovshini 3 4 sm Doshoviki nalezhat do IV kategoriyi Zi starinnyam m yakush doshovika temnishaye i peretvoryuyetsya na zelenuvato korichnevij pil spori yakij legko rozlitayetsya pid vplivom vitru abo mehanichnogo dotiku z gribom RozpovsyudzhennyaZustrichayutsya z travnya do glibokoyi oseni na galyavinah na lukah uzdovzh dorig u skverah i na gazonah na riznih gruntah polyah vigonah v sadah parkah lisah i navit na gnilij derevini Z yavlyayetsya pislya teplih doshiv Zrostaye duzhe shvidko maksimalno do 5 sm v diametri za dobu Poshireni u Pivnichnij ta Pivdennij Amerikah Africi Avstraliyi ta Yevropi Doshovik u traviVikoristannyaNizku vidiv mozhna vzhivati v yizhu za smakovimi yakostyami voni ne vidriznyayutsya vid bilogo griba U nizci krayin Zahidnoyi Yevropi doshoviki vvazhayut delikatesom i pririvnyuyut do pecheric V Italiyi vvazhayut molodenki doshoviki odnimi z najkrashih gribiv Pid chas sushinnya doshoviki ne vtrachayut svoyeyi bilizni dobre zberigayutsya v shilnij polietilenovij tari legko roztirayutsya na poroh tomu yih vikoristovuyut dlya prigotuvannya buljoniv i sousiv Deyaki z nih vkazuyut napryamok povitrya Doshoviki v lisi yak flyugeri dlya oriyentuvannya v neznajomij miscevosti U zvichajnij den v lisi bez kompasa lyudina sho zablukala mozhe viznachiti napryamok za dopomogoyu doshovika Znayuchi napryamok vitru v danij miscevosti navit u lisovij neruhomosti povitrya strusnuvshi plodove tilo suhogo doshovika lyudina tochno diznayetsya napryam zovni nevidchutnogo vitru Pivnichnoamerikanski indianci i plemenami afrikanciv vikoristovuvali doshoviki na polyuvanni Pri pidhodi do zvira bizona nosoroga leviv voni navit za povnoyi tishi vmili viznachiti malopomitnu silu povitrya z povedinki spor doshovika i pidhodili do zvira z togo boku de vin ne mig vidchuti nablizhennya mislivcya Starodavni plemena mislivciv vikoristovuvali sumish spor cih gribiv dlya zasliplennya tvarini na yaku potim napadali U davni chasi spori doshovikiv vikoristovuvali yak krovospinnij zasib nazivali charivnim poroshkom Zadlya cogo cirulniki trimali shkirku doshovikiv u bankah U sushenomu viglyadi doshovik vzhivali pid chas likarskih operacij u veterinariyi nim prisipali rozrizani krivavi zhili i rani Dosit priklasti do rani bilu kashku z m yakoti molodoyi shapki abo vnutrishnyu obolonku starogo doshovika koli spori z nogo viletili i krov zgortayetsya bil vshuhaye Cyu krovospinnu vlastivist doshovikiv ranishe shiroko zastosovuvali v partizanskij praktici u razi vidsutnosti inshih medikamentiv Zrili doshoviki z uspihom mozhna zastosovuvati takozh v sadivnictvi zadlya borotbi z popeliceyu ta inshimi shkidnikami derev j chagarnikiv Dlya cogo dosit pidpaliti temno zelenu nachinku stiglogo doshovika i obkuriti sad yidkim dimom Najvidomishi vidiLycoperdon echinatum Lycoperdon mammaeforme Doshovik soskopodibnij Lycoperdon perlatum Doshovik yistivnij Lycoperdon pyriforme Doshovik grushepodibnij Lycoperdon umbrinum Doshovik umbrovijDiv takozhPorhavkiPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 DzherelaWerner Rothmaler Exkursionsflora von Deutschland Niedere Pflanzen 3 Auflage Spektrum Akademischer Verlag Heidelberg 2000 Seite 517 518 ISBN 3 8274 0655 2 Kirk PM Cannon PF Minter DW Stalpers JA 2008 Dictionary of the Fungi 10th ed Wallingford UK CAB International p 394 ISBN 978 0 85199 826 8