Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українсько-донські відносини — дипломатичні відносини, які були встановлені між Українською державою (надалі — Українською Народною Республікою) і Всевеликим Військом Донським (надалі — Донською демократичною групою) в травні 1918 року й тривали до червня 1922 року.
| Українсько-донські відносини | |
|---|---|
 Всевелике Військо Донське |  Україна |
Територіальні та політичні питання
16 травня 1918 року в звільненому від більшовиків Новочеркаську Кругом порятунку Дону було проголошено відновлення Всевеликого Війська Донського, його військовим отаманом був обраний генерал-майор Петро Краснов. Відразу ж після обрання їм було написано два листи, перший — кайзеру Німеччини Вільгельму II із проханням визнати Дон «аж до звільнення Росії від більшовиків самостійною республікою» й пропозицією встановити торговельні відносини через Українську державу, другий — гетьману України Павлу Скоропадському, в якому, посилаючись на «вічну дружбу донських козаків із українцями», висловлював жаль з приводу безпідставних, на його думку, претензії України на Таганрізький округ і пропонував гетьману тісне співробітництво у справі відновлення «єдиної та неподільної Росії» (останні фрази з дозволу Краснова були викреслені донським послом після прибуття до Київа). Після встановлення перших контактів із Україною Всевеликим Військом Донським була зроблена спроба реанімувати федералістичну концепцію Центральної ради — Дон погоджувався піти на місцеву федерацію з Україною за умови:
- повної автономії, свого отамана, свого війська, своєї мови;
- допускається можливість спільної монетарної системи, шляхів, пошти;
- служби Донського війська тільки для оборони свого краю і в межах, за винятком випадків схвалених Великим кругом;
- своїх, спільно розроблених на Раді, законів, але адаптованих до українських;
- відмови України від претензій на Таганрог і Ростов і передачі Дону Старобільського повіту Харківської губернії та Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії з Луганськом, де перебували кінні заводи і вироблялося військове спорядження.
Українська сторона не прийняла таку пропозицію, після чого донська сторона пішла на поступки — вона відмовилася від претензій на Луганськ і Старобільськ, але акцентувала на тому, що «без Таганрізького округу Війську загрожує економічна смерть». Гетьман Скоропадський, який був прихильником найбільш тісного союзу з Доном, в даному питанні натрапив на критичне ставлення до певних українських політичних кіл, які вважали, що включення Ростова до складу Української держави необхідне для зв'язку з Кубанню. У даній ситуації Скоропадському довелося взяти ініціативу на себе й в серпні 1918 року сторони дійшли консенсусу — був підписаний Попередній договір, яким держави:
- визнали незалежність і суверенітет один одного;
- встановили державний кордон за дореволюційною адміністративною межею між Катеринославською, Харківською й Воронезькою губерніями з Областю Війська Донського, за винятком території прилеглої до Маріуполя, яка відійшла Україні;
- постановили, що до перемоги над більшовицькою Росією донські війська з стратегічних міркувань могли займати залізницю Чертково — Лиски та Лиски — Поварино;
- постановили, що на території Дону «українська народність користується всіма правами в області мови, школи і культури на рівних з усіма громадянами, а політичними на рівних з усіма громадянами неказачьего стану. Ті ж права надаються на Україні донським уродженцям».
Після підписання договору Україна на мирних переговорах із РСФРР заявила про невизнання Дону її частиною, що призвело до гострих дискусій і згортанню політичної діяльності та фінансово-розрахункової комісій.
Однак, після Антигетьманського повстання, між Доном і Україною знову з'явилися протиріччя. Із листопада по грудень 1918 року Донська армія, з дозволу гетьмана Скоропадського, зайняла частину східноукраїнських земель, які входили до складу Харківської та Катеринославських губерній. Незважаючи на те, що в офіційній заяві отамана Всевеликого Війська Донського Петра Краснова щодо дій його військ говорилося, що Дон не претендує на землі України, фактично, після відновлення Української Народної Республіки, він спробував змінити межі завдяки дипломатичній підтримці країн Антанти. Зокрема, відправляючи Донську делегацію на Паризьку мирну конференцію, доручив їй лобіювати приєднання до Дону частини Катеринославської губернії. Місія не мала успіху, оскільки делегацію не допустили до участі в конференції, а донські підрозділи були вибиті з даних територій Робітничо-селянською червоною армією вже в січні 1919 року. Подібні дії стали однією з основних причин подальшого конфлікту між УНР і ВВД, який, тим не менш, не призвів до розриву дипломатичних відносин.
В еміграції, 2 квітня 1921 року між Урядом Української Народної Республіки й Донською демократичною групою був укладений союз, що передбачав взаємну допомогу й управління антибільшовицьким повстанським рухом. Також, за посередництва Уряду УНР, був укладений союз між Донською демократичною групою й Російським політичним комітетом. Проте вже 4 червня 1922 року ДДГ розірвала обидві конвенції, заявивши, що «подальша боротьба з Радянською Владою не в інтересах народу».
Військові питання
Україна активно допомагала донським козакам, що воювали проти більшовиків, поставками зброї й амуніції. Так, вже в першій половині червня 1918 року було дано дозвіл на безкоштовну поставку на Дон 10 000 000 патронів і 28 легких гармат із повним комплектом снарядів для них. У відповідності з Додатковою секретною угодою від 7 серпня 1918 року, укладеною за сприянням Німеччини, Україна взяла на себе зобов'язання поставити Всевеликому Війську Донському озброєння і військове спорядження з майна, яке залишилося «понад кількості, необхідного для укомплектування кількості українських військ, встановленого за договором із Центральними державами» із розрахунку на три корпуси. У цілому, до кінця літа Україна переправила на Дон не менше 5 000 000 патронів і снарядів, а також військового спорядження на 10 000 000 карбованців. Із вересня по грудень Україна поставила для ВВД: 45 літаків із бомбами та запчастинами, 50 тридюймових (76 мм) гармат, 414 665 тридюймових снарядів, 19 гаубиць, 10 071 снарядів для гаубиць (із них не менше 5715 для шестидюймових (152 мм) і 4336 для 48-лінійних (122 мм)), 35 180 гвинтівок, 105 кулеметів, 66 825 000 патронів, 450 самокатів (велосипедів), 3000 верст кабелю, 2000 телефонів, 24 000 шинелей. Все майно постачалось умовно за гроші, але фактично безкоштовно і урядові Всевеликого Війська Донського воно діставалося тільки за ціною переправлення, завантаження і розвантаження.
Крім того, донські дипломати в Києві сприяли переведенню військовослужбовців з України в Донську, Південну, Астраханську та Російську народну армію — сили, які воювали проти червоноармійців на Півдні Росії. Також ними була запропонована пропозиція щодо організації особливої комісії для планомірного забезпечення потреб усіх воюючих армій проти більшовиків із військових запасів, які мала Україна.
Після перемоги Антигетьманського повстання донські дипломати також клопотали перед республіканською владою за окремих донських офіцерів, які, за їх твердженням, не брали участі в бойових діях проти Директорії на стороні гетьмана.
Економічні питання
Економічне співробітництво між Україною й Доном офіційно почалося за підсумками наради «у справі вирішення питання про можливість товарообміну між Українською державою та Донською областю». Присутні на ній донські представники спочатку спробували прив'язати налагодження повноцінних економічних відносин до фактичного визнання українською стороною державним кордоном колишньої адміністративної межі між Катеринославською губернією та Областю Війська Донського, а також вказали на те, що Донському краю необхідний український цукор, поставки якого були заборонені. Це викликало обурення української сторони, яка заявила, що цукор в Україні реалізується за картковою системою через його брак, а Дон, навпаки, безпідставно заборонив експорт вугілля та металу, яких на Дону в надлишку і на які відсутні споживачі, назвавши також дану політику «оголошенням економічної війни». Також українська сторона висловлювала здивування 5 % надбавкою на вивіз продуктів, введеною Донським урядом, із тих територій, які вона вважала своїми й заявляла, що вона в принципі «порушує принцип рівності на ринку споживачів і незалежність економіки від політики». Донський стороні довелося погодиться з української аргументацією і прийняти наступні умови — «торг повинен бути вільний, заборони вивозу й оплати вивезення, які існували, повинні скасуватись. Виняток тільки для тих продуктів, для розподілу яких встановлена карткова система».
У такому економічному співробітництві Київ і Новочеркаськ віддавали перевагу механізму товарообміну. Дон потребував цукор, скло, посуд, дубильні речовини, фаянс, шкіру, лампи, тканини, мило, вироби галантереї, швейні й сільськогосподарські машини, обладнання для будівництва доріг, локомотиви, вагони, рейки. В обмін на це він міг надати вугілля, мастильні масла, вовну, хліб, виноград, фрукти. Тільки протягом червня-липня 1918 року з Дону на Україну і Крим вивезли товарів на суму 26 000 000 карбованців. Особливо гострим було питання постачання цукру, адже воно проводилося з істотним запізненням. У жовтні-грудні 1918 року з підконтрольних владі заводів для ВВД відвантажили 45 823 пуди й 19 фунтів цукру на суму 4 798 817 карбованців, які Дон покрив поставками вугілля та мастил. Крім того, згідно з досягнутими домовленостями, по 10 кг цукру за казенною ціною надавалось для працівників Донського посольства.
Дипломатичне представництво
Дипломатичні відносини встановлені в 1918 році: в травні 1918 року почало діяти Донське посольство в Україні, 2 вересня 1918 року призначений дипломатичний представник України при уряді ВВД.
Дипломатичні представники України при уряді Всевеликого Війська Донського:
- Максим Славинський. Призначений 2 вересня 1918 року.
Міністри-резиденти України при уряді Всевеликого Війська Донського:
- Костянтин Середин. Призначений 1 листопада 1918 року (не приступив до виконання обов'язків).
Посли Тимчасового уряду Війська Донського в Україні:
- Володимир Сидорін. Призначений 13 травня 1918 року.
Посли Всевеликого Війська Донського в Україні:
- Михайло Свєчин. Призначений 18 травня 1918 року;
- Олександр Черячукін. Призначений у червні 1918 року.
Отамани Зимової Станиці (повноважні посланці) від Всевеликого Війська Донського при державі Українській:
- Олександр Черячукін. Призначений 23 серпня 1918 року, вірчі грамоти передав Гетьману України Павлу Скоропадському 25 вересня 1918 року.
Міжнародні договори та дипломатичні ноти
- Попередня угода від 7 серпня 1918 року;
- Додаткова секретна угода від 7 серпня 1918 року;
- Тимчасова угода про експлуатацію частини Запорізької залізниці, яка знаходиться в межах колишньої Області Війська Донського від 31 серпня 1918 року;
- Тимчасова умова про перевезення у простому сполученні пасажирів, багажу й вантажів між залізничними дорогами Всевеликого Війська Донського та Українською державою від 2-5 вересня 1918 року;
- Тимчасова умова про передачу рухомого складу між залізницями Всевеликого Війська Донського та Української держави від 7 вересня 1918 року;
- Договір про спільне регулювання питань, що стосуються Донецького Басейну від 18 вересня 1918 року;
- Умова між урядами Української держави та Всевеликого Війська Донського щодо поштово-телеграфних відносин від 18 жовтня 1918 року;
- Договір про постачання цукру з Української держави до Всевеликого Війська Донського від 29 жовтня 1918 року;
- Конвенція «про міжнародно-правове об'єднання» між Урядом Української Народної Республіки в еміграції й Донською демократичною групою від 2 квітня 1921 року.
Офіційні ноти з боку України:
- Нота про недоцільність визначення державної організації Дону як тимчасової від 17 липня 1918 року.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 листопада 2017. Процитовано 16 вересня 2018.
- Мараєв В. Р. Донське посольство М. А. Свєчина — О. В. Черячукіна в Українській Державі (1918 р.) [Електронний ресурс] / В. Р. Мараєв // Національна та історична пам'ять. — 2013. — Вип. 7. — С. 241—251.
- Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006. — 415 с.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 вересня 2015. Процитовано 3 травня 2020.
- Русская военная эмиграция 20-х — 40-х годов. Документы и материалы: Том 3. Возвращение. — М.: Триада-ф, 2002. — 576 с. — Тираж 2000 экз. —
- Нариси історії української революції 1917—1921 років [Текст: у 2 кн./редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. — К.: Наукова думка, 2011. Кн. 1/[В. Ф. Верстюк (кер.) та ін.]. — 2011. — 390 с. — Бібліогр.: с. 372—387. — 1000 экз.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinsko donski vidnosini diplomatichni vidnosini yaki buli vstanovleni mizh Ukrayinskoyu derzhavoyu nadali Ukrayinskoyu Narodnoyu Respublikoyu i Vsevelikim Vijskom Donskim nadali Donskoyu demokratichnoyu grupoyu v travni 1918 roku j trivali do chervnya 1922 roku Ukrayinsko donski vidnosini Vsevelike Vijsko Donske UkrayinaTeritorialni ta politichni pitannyaTraven zhovten 1918 roku Ukrayinska derzhava Vsevelike Vijsko Donske 16 travnya 1918 roku v zvilnenomu vid bilshovikiv Novocherkasku Krugom poryatunku Donu bulo progolosheno vidnovlennya Vsevelikogo Vijska Donskogo jogo vijskovim otamanom buv obranij general major Petro Krasnov Vidrazu zh pislya obrannya yim bulo napisano dva listi pershij kajzeru Nimechchini Vilgelmu II iz prohannyam viznati Don azh do zvilnennya Rosiyi vid bilshovikiv samostijnoyu respublikoyu j propoziciyeyu vstanoviti torgovelni vidnosini cherez Ukrayinsku derzhavu drugij getmanu Ukrayini Pavlu Skoropadskomu v yakomu posilayuchis na vichnu druzhbu donskih kozakiv iz ukrayincyami vislovlyuvav zhal z privodu bezpidstavnih na jogo dumku pretenziyi Ukrayini na Taganrizkij okrug i proponuvav getmanu tisne spivrobitnictvo u spravi vidnovlennya yedinoyi ta nepodilnoyi Rosiyi ostanni frazi z dozvolu Krasnova buli vikresleni donskim poslom pislya pributtya do Kiyiva Pislya vstanovlennya pershih kontaktiv iz Ukrayinoyu Vsevelikim Vijskom Donskim bula zroblena sproba reanimuvati federalistichnu koncepciyu Centralnoyi radi Don pogodzhuvavsya piti na miscevu federaciyu z Ukrayinoyu za umovi povnoyi avtonomiyi svogo otamana svogo vijska svoyeyi movi dopuskayetsya mozhlivist spilnoyi monetarnoyi sistemi shlyahiv poshti sluzhbi Donskogo vijska tilki dlya oboroni svogo krayu i v mezhah za vinyatkom vipadkiv shvalenih Velikim krugom svoyih spilno rozroblenih na Radi zakoniv ale adaptovanih do ukrayinskih vidmovi Ukrayini vid pretenzij na Taganrog i Rostov i peredachi Donu Starobilskogo povitu Harkivskoyi guberniyi ta Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi z Luganskom de perebuvali kinni zavodi i viroblyalosya vijskove sporyadzhennya Ukrayinska storona ne prijnyala taku propoziciyu pislya chogo donska storona pishla na postupki vona vidmovilasya vid pretenzij na Lugansk i Starobilsk ale akcentuvala na tomu sho bez Taganrizkogo okrugu Vijsku zagrozhuye ekonomichna smert Getman Skoropadskij yakij buv prihilnikom najbilsh tisnogo soyuzu z Donom v danomu pitanni natrapiv na kritichne stavlennya do pevnih ukrayinskih politichnih kil yaki vvazhali sho vklyuchennya Rostova do skladu Ukrayinskoyi derzhavi neobhidne dlya zv yazku z Kubannyu U danij situaciyi Skoropadskomu dovelosya vzyati iniciativu na sebe j v serpni 1918 roku storoni dijshli konsensusu buv pidpisanij Poperednij dogovir yakim derzhavi viznali nezalezhnist i suverenitet odin odnogo vstanovili derzhavnij kordon za dorevolyucijnoyu administrativnoyu mezheyu mizh Katerinoslavskoyu Harkivskoyu j Voronezkoyu guberniyami z Oblastyu Vijska Donskogo za vinyatkom teritoriyi prilegloyi do Mariupolya yaka vidijshla Ukrayini postanovili sho do peremogi nad bilshovickoyu Rosiyeyu donski vijska z strategichnih mirkuvan mogli zajmati zaliznicyu Chertkovo Liski ta Liski Povarino postanovili sho na teritoriyi Donu ukrayinska narodnist koristuyetsya vsima pravami v oblasti movi shkoli i kulturi na rivnih z usima gromadyanami a politichnimi na rivnih z usima gromadyanami nekazachego stanu Ti zh prava nadayutsya na Ukrayini donskim urodzhencyam Naselennya Oblasti Vijska Donskogo zgidno z perepisom 1897 roku ridna mova Pislya pidpisannya dogovoru Ukrayina na mirnih peregovorah iz RSFRR zayavila pro neviznannya Donu yiyi chastinoyu sho prizvelo do gostrih diskusij i zgortannyu politichnoyi diyalnosti ta finansovo rozrahunkovoyi komisij Odnak pislya Antigetmanskogo povstannya mizh Donom i Ukrayinoyu znovu z yavilisya protirichchya Iz listopada po gruden 1918 roku Donska armiya z dozvolu getmana Skoropadskogo zajnyala chastinu shidnoukrayinskih zemel yaki vhodili do skladu Harkivskoyi ta Katerinoslavskih gubernij Nezvazhayuchi na te sho v oficijnij zayavi otamana Vsevelikogo Vijska Donskogo Petra Krasnova shodo dij jogo vijsk govorilosya sho Don ne pretenduye na zemli Ukrayini faktichno pislya vidnovlennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki vin sprobuvav zminiti mezhi zavdyaki diplomatichnij pidtrimci krayin Antanti Zokrema vidpravlyayuchi Donsku delegaciyu na Parizku mirnu konferenciyu doruchiv yij lobiyuvati priyednannya do Donu chastini Katerinoslavskoyi guberniyi Misiya ne mala uspihu oskilki delegaciyu ne dopustili do uchasti v konferenciyi a donski pidrozdili buli vibiti z danih teritorij Robitnicho selyanskoyu chervonoyu armiyeyu vzhe v sichni 1919 roku Podibni diyi stali odniyeyu z osnovnih prichin podalshogo konfliktu mizh UNR i VVD yakij tim ne mensh ne prizviv do rozrivu diplomatichnih vidnosin V emigraciyi 2 kvitnya 1921 roku mizh Uryadom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki j Donskoyu demokratichnoyu grupoyu buv ukladenij soyuz sho peredbachav vzayemnu dopomogu j upravlinnya antibilshovickim povstanskim ruhom Takozh za poserednictva Uryadu UNR buv ukladenij soyuz mizh Donskoyu demokratichnoyu grupoyu j Rosijskim politichnim komitetom Prote vzhe 4 chervnya 1922 roku DDG rozirvala obidvi konvenciyi zayavivshi sho podalsha borotba z Radyanskoyu Vladoyu ne v interesah narodu Vijskovi pitannyaUkrayina aktivno dopomagala donskim kozakam sho voyuvali proti bilshovikiv postavkami zbroyi j amuniciyi Tak vzhe v pershij polovini chervnya 1918 roku bulo dano dozvil na bezkoshtovnu postavku na Don 10 000 000 patroniv i 28 legkih garmat iz povnim komplektom snaryadiv dlya nih U vidpovidnosti z Dodatkovoyu sekretnoyu ugodoyu vid 7 serpnya 1918 roku ukladenoyu za spriyannyam Nimechchini Ukrayina vzyala na sebe zobov yazannya postaviti Vsevelikomu Vijsku Donskomu ozbroyennya i vijskove sporyadzhennya z majna yake zalishilosya ponad kilkosti neobhidnogo dlya ukomplektuvannya kilkosti ukrayinskih vijsk vstanovlenogo za dogovorom iz Centralnimi derzhavami iz rozrahunku na tri korpusi U cilomu do kincya lita Ukrayina perepravila na Don ne menshe 5 000 000 patroniv i snaryadiv a takozh vijskovogo sporyadzhennya na 10 000 000 karbovanciv Iz veresnya po gruden Ukrayina postavila dlya VVD 45 litakiv iz bombami ta zapchastinami 50 tridyujmovih 76 mm garmat 414 665 tridyujmovih snaryadiv 19 gaubic 10 071 snaryadiv dlya gaubic iz nih ne menshe 5715 dlya shestidyujmovih 152 mm i 4336 dlya 48 linijnih 122 mm 35 180 gvintivok 105 kulemetiv 66 825 000 patroniv 450 samokativ velosipediv 3000 verst kabelyu 2000 telefoniv 24 000 shinelej Vse majno postachalos umovno za groshi ale faktichno bezkoshtovno i uryadovi Vsevelikogo Vijska Donskogo vono distavalosya tilki za cinoyu perepravlennya zavantazhennya i rozvantazhennya Krim togo donski diplomati v Kiyevi spriyali perevedennyu vijskovosluzhbovciv z Ukrayini v Donsku Pivdennu Astrahansku ta Rosijsku narodnu armiyu sili yaki voyuvali proti chervonoarmijciv na Pivdni Rosiyi Takozh nimi bula zaproponovana propoziciya shodo organizaciyi osoblivoyi komisiyi dlya planomirnogo zabezpechennya potreb usih voyuyuchih armij proti bilshovikiv iz vijskovih zapasiv yaki mala Ukrayina Pislya peremogi Antigetmanskogo povstannya donski diplomati takozh klopotali pered respublikanskoyu vladoyu za okremih donskih oficeriv yaki za yih tverdzhennyam ne brali uchasti v bojovih diyah proti Direktoriyi na storoni getmana Ekonomichni pitannyaEkonomichne spivrobitnictvo mizh Ukrayinoyu j Donom oficijno pochalosya za pidsumkami naradi u spravi virishennya pitannya pro mozhlivist tovaroobminu mizh Ukrayinskoyu derzhavoyu ta Donskoyu oblastyu Prisutni na nij donski predstavniki spochatku sprobuvali priv yazati nalagodzhennya povnocinnih ekonomichnih vidnosin do faktichnogo viznannya ukrayinskoyu storonoyu derzhavnim kordonom kolishnoyi administrativnoyi mezhi mizh Katerinoslavskoyu guberniyeyu ta Oblastyu Vijska Donskogo a takozh vkazali na te sho Donskomu krayu neobhidnij ukrayinskij cukor postavki yakogo buli zaboroneni Ce viklikalo oburennya ukrayinskoyi storoni yaka zayavila sho cukor v Ukrayini realizuyetsya za kartkovoyu sistemoyu cherez jogo brak a Don navpaki bezpidstavno zaboroniv eksport vugillya ta metalu yakih na Donu v nadlishku i na yaki vidsutni spozhivachi nazvavshi takozh danu politiku ogoloshennyam ekonomichnoyi vijni Takozh ukrayinska storona vislovlyuvala zdivuvannya 5 nadbavkoyu na viviz produktiv vvedenoyu Donskim uryadom iz tih teritorij yaki vona vvazhala svoyimi j zayavlyala sho vona v principi porushuye princip rivnosti na rinku spozhivachiv i nezalezhnist ekonomiki vid politiki Donskij storoni dovelosya pogoditsya z ukrayinskoyi argumentaciyeyu i prijnyati nastupni umovi torg povinen buti vilnij zaboroni vivozu j oplati vivezennya yaki isnuvali povinni skasuvatis Vinyatok tilki dlya tih produktiv dlya rozpodilu yakih vstanovlena kartkova sistema U takomu ekonomichnomu spivrobitnictvi Kiyiv i Novocherkask viddavali perevagu mehanizmu tovaroobminu Don potrebuvav cukor sklo posud dubilni rechovini fayans shkiru lampi tkanini milo virobi galantereyi shvejni j silskogospodarski mashini obladnannya dlya budivnictva dorig lokomotivi vagoni rejki V obmin na ce vin mig nadati vugillya mastilni masla vovnu hlib vinograd frukti Tilki protyagom chervnya lipnya 1918 roku z Donu na Ukrayinu i Krim vivezli tovariv na sumu 26 000 000 karbovanciv Osoblivo gostrim bulo pitannya postachannya cukru adzhe vono provodilosya z istotnim zapiznennyam U zhovtni grudni 1918 roku z pidkontrolnih vladi zavodiv dlya VVD vidvantazhili 45 823 pudi j 19 funtiv cukru na sumu 4 798 817 karbovanciv yaki Don pokriv postavkami vugillya ta mastil Krim togo zgidno z dosyagnutimi domovlenostyami po 10 kg cukru za kazennoyu cinoyu nadavalos dlya pracivnikiv Donskogo posolstva Diplomatichne predstavnictvoBudivlya v 15 kimnati yakoyi roztashovuvalosya posolstvo Vsevelikogo Vijska Donskogo v Ukrayini Ukrayina Kiyiv vul Trohsvyatitelska 11 Diplomatichni vidnosini vstanovleni v 1918 roci v travni 1918 roku pochalo diyati Donske posolstvo v Ukrayini 2 veresnya 1918 roku priznachenij diplomatichnij predstavnik Ukrayini pri uryadi VVD Diplomatichni predstavniki Ukrayini pri uryadi Vsevelikogo Vijska Donskogo Maksim Slavinskij Priznachenij 2 veresnya 1918 roku Ministri rezidenti Ukrayini pri uryadi Vsevelikogo Vijska Donskogo Kostyantin Seredin Priznachenij 1 listopada 1918 roku ne pristupiv do vikonannya obov yazkiv Posli Timchasovogo uryadu Vijska Donskogo v Ukrayini Volodimir Sidorin Priznachenij 13 travnya 1918 roku Posli Vsevelikogo Vijska Donskogo v Ukrayini Mihajlo Svyechin Priznachenij 18 travnya 1918 roku Oleksandr Cheryachukin Priznachenij u chervni 1918 roku Otamani Zimovoyi Stanici povnovazhni poslanci vid Vsevelikogo Vijska Donskogo pri derzhavi Ukrayinskij Oleksandr Cheryachukin Priznachenij 23 serpnya 1918 roku virchi gramoti peredav Getmanu Ukrayini Pavlu Skoropadskomu 25 veresnya 1918 roku Mizhnarodni dogovori ta diplomatichni notiPoperednya ugoda vid 7 serpnya 1918 roku Dodatkova sekretna ugoda vid 7 serpnya 1918 roku Timchasova ugoda pro ekspluataciyu chastini Zaporizkoyi zaliznici yaka znahoditsya v mezhah kolishnoyi Oblasti Vijska Donskogo vid 31 serpnya 1918 roku Timchasova umova pro perevezennya u prostomu spoluchenni pasazhiriv bagazhu j vantazhiv mizh zaliznichnimi dorogami Vsevelikogo Vijska Donskogo ta Ukrayinskoyu derzhavoyu vid 2 5 veresnya 1918 roku Timchasova umova pro peredachu ruhomogo skladu mizh zaliznicyami Vsevelikogo Vijska Donskogo ta Ukrayinskoyi derzhavi vid 7 veresnya 1918 roku Dogovir pro spilne regulyuvannya pitan sho stosuyutsya Doneckogo Basejnu vid 18 veresnya 1918 roku Umova mizh uryadami Ukrayinskoyi derzhavi ta Vsevelikogo Vijska Donskogo shodo poshtovo telegrafnih vidnosin vid 18 zhovtnya 1918 roku Dogovir pro postachannya cukru z Ukrayinskoyi derzhavi do Vsevelikogo Vijska Donskogo vid 29 zhovtnya 1918 roku Konvenciya pro mizhnarodno pravove ob yednannya mizh Uryadom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki v emigraciyi j Donskoyu demokratichnoyu grupoyu vid 2 kvitnya 1921 roku Oficijni noti z boku Ukrayini Nota pro nedocilnist viznachennya derzhavnoyi organizaciyi Donu yak timchasovoyi vid 17 lipnya 1918 roku Div takozhMizhnarodni vidnosini Ukrayini v 1917 1922 rokahPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 18 listopada 2017 Procitovano 16 veresnya 2018 Marayev V R Donske posolstvo M A Svyechina O V Cheryachukina v Ukrayinskij Derzhavi 1918 r Elektronnij resurs V R Marayev Nacionalna ta istorichna pam yat 2013 Vip 7 S 241 251 Savchenko V A Dvenadcat vojn za Ukrainu Harkov Folio 2006 415 s PDF Arhiv originalu PDF za 26 veresnya 2015 Procitovano 3 travnya 2020 Russkaya voennaya emigraciya 20 h 40 h godov Dokumenty i materialy Tom 3 Vozvrashenie M Triada f 2002 576 s Tirazh 2000 ekz ISBN 5 94699 015 2 Narisi istoriyi ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rokiv Tekst u 2 kn redkol V A Smolij golova ta in Nac akad nauk Ukrayini In t istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2011 Kn 1 V F Verstyuk ker ta in 2011 390 s Bibliogr s 372 387 1000 ekz