Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олекса ндр Васи льович Черячукін або Черячук 18 березня 1872 12 травня 1944 Ніцца Республіка Віші російський та донський

Черячукін Олександр Васильович

Черячукін Олександр Васильович

Олекса́ндр Васи́льович Черячукін (або Черячук; *18 березня 1872 — †12 травня 1944, Ніцца, Республіка Віші) — російський та донський генерал українського походження, діяч донської еміграції у міжвоєнній Європі. Голова редколегії журналу «Атаманский Вестник» (Париж, 1935—1939).

Олександр Васильович Черячукін
image
Народження18 березня 1872(1872-03-18)
Область війська Донського станиця Богоявленська
Смерть12 травня 1944(1944-05-12) (72 роки)
Режим Віші, Ніцца
ПохованняРосійський цвинтар Кокад
Країнаimage Російська імперіяimage
ПриналежністьБілий рух
Рід військкінна артилерія, кавалерія
ОсвітаАкадемія Генерального штабу
Званняimage Генерал-лейтенант
Командування11-й Донський козацький полк, 2-га Заамурська прикордонна кінна бригада, 2-га Звідна козацька дивізія, Донський кадетський корпус
Війни / битвиПерша світова війна
Українсько-радянська війна
Нагороди
image image image image image image image image image image image image

Посол Всевеликого Війська Донського 1918 року в Українській Державі.

Життєпис

Походження, освіта, довоєнна служба

Народився в українській родині Черячуків зі станиці Війська Донського, син чиновника.

Після закінчення Донського кадетського корпуса 5 вересня 1890 вступив до Михайлівського артилерійського училища. Випущений до 6-ї Лейб-гвардії Донської козацької батареї.

7 серпня 1893 — призначений хорунжим.

7 серпня 1897 — призначений сотником.

1899 — закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по 1-му розряду. За успіхи в науках 6 червня 1899 був призведений у підєсаули із перейменуванням в капітана Генерального штабу. Призначений бути при штабі Київського військового округу.

11 листопада 1901 — 11 листопада 1902 — проходив цензове командування ескадроном у 28-му Новгородському драгунському полку.

21 листопада 1902 — призначений обер-офіцером для особливих доручень при штабі 12 армійського корпусу.

17 березня 1904 — обіймав посаду начальник стройового відділення штабу Кронштадтської фортеці.

28 березня 1904 — призведений в підполковника.

6 грудня 1908 — у полковника.

1 березня 1910 — призначений начальником 10-ї кавалерійської дивізії.

11 грудня 1913 — отримав у командування 11-й Донський козацький полк.

Перша світова війна

Виступив на фронт на чолі 11-го Донського козацького полку. На початку 1915 був призначений командиром 2-ї Заамурської прикордонної кінної бригади, з якою 25 травня 1915 кінною атакою в Галичині зупинив айстро-німецькі війська, що мали оточити 2-й кавалерійський корпус. За це 30 грудня 1915 нагороджений орденом св.. Георгія 4-го ступеня.

16 червня 1915 — призначений начальником 4-го кавалерійського корпусу, на цій посаді був до осені 1917.

6 грудня 1915 — призведений в генерал-майора.

Наказом від 20 червня 1916 — нагороджений Георгіївською зброєю

25 вересня 1917 очолив 2-гу звідну козацьку дивізію, яку у кінці року привів на Дон.

Російсько-українська війна

На Дону генералом Каледіним був призначений командувачем Західного фронту. Після загибелі Каледіна і захоплення більшовиками Області Війська Донського, переховувався в околицях станиці Грушевської.

Весною 1918 взяв участь у загальному антибільшовицькому повстанні на Дону. У травні 1918 був посланий генералом Красновим до Києва постійним представником Донського козацького війська при гетьмані Скоропадському.

За безпосередніх зусиль Черячукіна із України до Дону були відправлені великі запаси озброєння та боєприпасів, частина яких була передана Добровольчій армії.

У липні—вересні 1918 Черячукін супроводжував герцога Лейхтенбергзького до імператора Вільгельма ІІ. Завдяки Олександру Черячукіну у Києві проведено евакуацію російських офіцерів, які вже практично потрапили у полон до Директорії УНР. Були евакуйовані до Німеччини.

30 вересня 1918 призведений в генерал-лейтенанти. З грудня того ж року був послом Всевеликого Війська Донського у Польщі.

У березні 1920 призначений начальником Донського кадетського корпусу. Евакуював корпус до Єгипту.

Еміграція

У 1922 знаходився з кадетським корпусом у Болгарії. Після розформування корпусу у 1923 поїхав до Франції. Жив у Парижі, працював на автомобільному заводі.

Відігравав провідну роль у громадській діяльності російської еміграції. До 1930 був головою Союзу донських артилеристів у Парижі. Добровільно відмовився від цієї посади і був звільнений наказом генерала Є. К. Міллера у вересні 1930. Був заступником донського отамана генерала А. П. Богаєвського, а після його смерті був одним із кандидатів на цю посаду і очолив комісію з увіковічення пам'яті. Був головою редколегії журналу «Атаманский Вестник» (Париж, 1935—1939).

Під час Другої світової війни поїхав до Ніцци, де помер 12 травня 1944. Похований на російському цвинтарі у Ніцці..

Нагороди

  • Орден Святого Станіслава ІІІ ступеня (1901)
  • Орден Святої Анни ІІІ ступеня (1904)
  • Орден Святого Станіслава ІІ ступеня (1906)
  • Орден Святої Анны ІІ ступеня (1911)
  • Орден Святого Георгія IV ступеня (30 грудня 1915)
  • Георгіївська зброя (20 червня 1916)

Примітки

  1. (рос.) Черячукин Александр Васильевич [ 16 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Русская армия в Первой мировой войне.
  2. Ганин А. В. Корпус офицеров Генерального штаба в годы Гражданской войны 1917—1922 гг.: Справочные материалы. — М., 2009. — С. 375, 440, 585, 667, 738. — .
  3. Список полковникам по старшинству. Составлен по 1 марта 1914 г. — СПб., 1914. — С. 373.
  4. Рутыч Н. Н. Биографический справочник высших чинов Добровольческой армии и Вооружённых сил Юга России: Материалы к истории Белого движения. — М., 2002. — С. 346—348. — .
  5. Шабанов В. М. Военный орден Святого Великомученика и Победоносца Георгия. Именные списки 1769—1920. Биобиблиографический справочник. — М., 2004. — С. 827. — .
  6. . Исправлен по 10 июля 1916 г. — Петроград, 1916. — С. 173.
  7. Генералитет Российской империи. Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II. Т. II. Л—Я. М., 2009. — С. 712—713. — .
  8. Шмаглит Р. Г. Белое движение. 900 биографий крупнейших представителей русского военного зарубежья. — М., 2006. — С. 287. — .
  9. Офицеры российской гвардии. Опыт мартиролога. — М., 2002. — С. 522—523. — .
  10. Пограничная служба России: Энциклопедия. Биографии. — М., 2008. — С. 291—292. — .

Джерела та література

  • Бойко, Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.227.

Посилання

  • Черячукін Олександер // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2049. — 1000 екз.
  • (рос.) Черячукин Александр Васильевич // Хронос [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksa ndr Vasi lovich Cheryachukin abo Cheryachuk 18 bereznya 1872 12 travnya 1944 Nicca Respublika Vishi rosijskij ta donskij general ukrayinskogo pohodzhennya diyach donskoyi emigraciyi u mizhvoyennij Yevropi Golova redkolegiyi zhurnalu Atamanskij Vestnik Parizh 1935 1939 Oleksandr Vasilovich CheryachukinNarodzhennya18 bereznya 1872 1872 03 18 Oblast vijska Donskogo stanicya BogoyavlenskaSmert12 travnya 1944 1944 05 12 72 roki Rezhim Vishi NiccaPohovannyaRosijskij cvintar KokadKrayinaRosijska imperiyaPrinalezhnistBilij ruhRid vijskkinna artileriya kavaleriyaOsvitaAkademiya Generalnogo shtabuZvannya General lejtenantKomanduvannya11 j Donskij kozackij polk 2 ga Zaamurska prikordonna kinna brigada 2 ga Zvidna kozacka diviziya Donskij kadetskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaNagorodi Posol Vsevelikogo Vijska Donskogo 1918 roku v Ukrayinskij Derzhavi ZhittyepisPohodzhennya osvita dovoyenna sluzhba Narodivsya v ukrayinskij rodini Cheryachukiv zi stanici Vijska Donskogo sin chinovnika Pislya zakinchennya Donskogo kadetskogo korpusa 5 veresnya 1890 vstupiv do Mihajlivskogo artilerijskogo uchilisha Vipushenij do 6 yi Lejb gvardiyi Donskoyi kozackoyi batareyi 7 serpnya 1893 priznachenij horunzhim 7 serpnya 1897 priznachenij sotnikom 1899 zakinchiv Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu po 1 mu rozryadu Za uspihi v naukah 6 chervnya 1899 buv prizvedenij u pidyesauli iz perejmenuvannyam v kapitana Generalnogo shtabu Priznachenij buti pri shtabi Kiyivskogo vijskovogo okrugu 11 listopada 1901 11 listopada 1902 prohodiv cenzove komanduvannya eskadronom u 28 mu Novgorodskomu dragunskomu polku 21 listopada 1902 priznachenij ober oficerom dlya osoblivih doruchen pri shtabi 12 armijskogo korpusu 17 bereznya 1904 obijmav posadu nachalnik strojovogo viddilennya shtabu Kronshtadtskoyi forteci 28 bereznya 1904 prizvedenij v pidpolkovnika 6 grudnya 1908 u polkovnika 1 bereznya 1910 priznachenij nachalnikom 10 yi kavalerijskoyi diviziyi 11 grudnya 1913 otrimav u komanduvannya 11 j Donskij kozackij polk Persha svitova vijna Vistupiv na front na choli 11 go Donskogo kozackogo polku Na pochatku 1915 buv priznachenij komandirom 2 yi Zaamurskoyi prikordonnoyi kinnoyi brigadi z yakoyu 25 travnya 1915 kinnoyu atakoyu v Galichini zupiniv ajstro nimecki vijska sho mali otochiti 2 j kavalerijskij korpus Za ce 30 grudnya 1915 nagorodzhenij ordenom sv Georgiya 4 go stupenya 16 chervnya 1915 priznachenij nachalnikom 4 go kavalerijskogo korpusu na cij posadi buv do oseni 1917 6 grudnya 1915 prizvedenij v general majora Nakazom vid 20 chervnya 1916 nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 25 veresnya 1917 ocholiv 2 gu zvidnu kozacku diviziyu yaku u kinci roku priviv na Don Rosijsko ukrayinska vijna Na Donu generalom Kaledinim buv priznachenij komanduvachem Zahidnogo frontu Pislya zagibeli Kaledina i zahoplennya bilshovikami Oblasti Vijska Donskogo perehovuvavsya v okolicyah stanici Grushevskoyi Vesnoyu 1918 vzyav uchast u zagalnomu antibilshovickomu povstanni na Donu U travni 1918 buv poslanij generalom Krasnovim do Kiyeva postijnim predstavnikom Donskogo kozackogo vijska pri getmani Skoropadskomu Za bezposerednih zusil Cheryachukina iz Ukrayini do Donu buli vidpravleni veliki zapasi ozbroyennya ta boyepripasiv chastina yakih bula peredana Dobrovolchij armiyi U lipni veresni 1918 Cheryachukin suprovodzhuvav gercoga Lejhtenbergzkogo do imperatora Vilgelma II Zavdyaki Oleksandru Cheryachukinu u Kiyevi provedeno evakuaciyu rosijskih oficeriv yaki vzhe praktichno potrapili u polon do Direktoriyi UNR Buli evakujovani do Nimechchini 30 veresnya 1918 prizvedenij v general lejtenanti Z grudnya togo zh roku buv poslom Vsevelikogo Vijska Donskogo u Polshi U berezni 1920 priznachenij nachalnikom Donskogo kadetskogo korpusu Evakuyuvav korpus do Yegiptu Emigraciya U 1922 znahodivsya z kadetskim korpusom u Bolgariyi Pislya rozformuvannya korpusu u 1923 poyihav do Franciyi Zhiv u Parizhi pracyuvav na avtomobilnomu zavodi Vidigravav providnu rol u gromadskij diyalnosti rosijskoyi emigraciyi Do 1930 buv golovoyu Soyuzu donskih artileristiv u Parizhi Dobrovilno vidmovivsya vid ciyeyi posadi i buv zvilnenij nakazom generala Ye K Millera u veresni 1930 Buv zastupnikom donskogo otamana generala A P Bogayevskogo a pislya jogo smerti buv odnim iz kandidativ na cyu posadu i ocholiv komisiyu z uvikovichennya pam yati Buv golovoyu redkolegiyi zhurnalu Atamanskij Vestnik Parizh 1935 1939 Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni poyihav do Nicci de pomer 12 travnya 1944 Pohovanij na rosijskomu cvintari u Nicci NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III stupenya 1901 Orden Svyatoyi Anni III stupenya 1904 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 1906 Orden Svyatoyi Anny II stupenya 1911 Orden Svyatogo Georgiya IV stupenya 30 grudnya 1915 Georgiyivska zbroya 20 chervnya 1916 Primitki ros Cheryachukin Aleksandr Vasilevich 16 kvitnya 2015 u Wayback Machine Russkaya armiya v Pervoj mirovoj vojne Ganin A V Korpus oficerov Generalnogo shtaba v gody Grazhdanskoj vojny 1917 1922 gg Spravochnye materialy M 2009 S 375 440 585 667 738 ISBN 978 5 85887 301 3 Spisok polkovnikam po starshinstvu Sostavlen po 1 marta 1914 g SPb 1914 S 373 Rutych N N Biograficheskij spravochnik vysshih chinov Dobrovolcheskoj armii i Vooruzhyonnyh sil Yuga Rossii Materialy k istorii Belogo dvizheniya M 2002 S 346 348 ISBN 5 17 014831 3 Shabanov V M Voennyj orden Svyatogo Velikomuchenika i Pobedonosca Georgiya Imennye spiski 1769 1920 Biobibliograficheskij spravochnik M 2004 S 827 ISBN 5 89577 059 2 Ispravlen po 10 iyulya 1916 g Petrograd 1916 S 173 Generalitet Rossijskoj imperii Enciklopedicheskij slovar generalov i admiralov ot Petra I do Nikolaya II T II L Ya M 2009 S 712 713 ISBN 978 5 9524 4167 5 Shmaglit R G Beloe dvizhenie 900 biografij krupnejshih predstavitelej russkogo voennogo zarubezhya M 2006 S 287 ISBN 5 94663 202 7 Oficery rossijskoj gvardii Opyt martirologa M 2002 S 522 523 ISBN 5 85887 122 4 Pogranichnaya sluzhba Rossii Enciklopediya Biografii M 2008 S 291 292 ISBN 978 5 9950 0005 1 Dzherela ta literaturaBojko Olena Teritoriya kordoni i administrativno teritorialnij podil Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo 1918 18 listopada 2021 u Wayback Machine Regionalna istoriya Ukrayini Zbirnik naukovih statej 2009 Vipusk 3 S 227 PosilannyaCheryachukin Oleksander Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2049 1000 ekz ros Cheryachukin Aleksandr Vasilevich Hronos 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ