Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Удрі ївці село в Україні в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької о

Удріївці

Удріївці

Удрі́ївці — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Удріївці
image
Палац
Палац
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Новодунаєвецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1578
Населення 420
Площа 1,66 км²
Густота населення 320,48 осіб/км²
Поштовий індекс 32415
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 49°03′23″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д. / 49.05639° пн. ш. 26.81222° сх. д. / 49.05639; 26.81222Координати: 49°03′23″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д. / 49.05639° пн. ш. 26.81222° сх. д. / 49.05639; 26.81222
Середня висота
над рівнем моря 		321 м
Місцева влада
Адреса ради 32415, Хмельницька обл., с. Удріївці
Карта
image
image
Удріївці
image
image
Удріївці
Мапа

Назва

Назва села Удріївці походить від дещо видозміненого топоніму Андріівці, про що йдеться в праці Юхима Сіцінського «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії». Також відомо, що не так давно серед місцевих жителів село називалось Андрієвцями, а в офіційних документах зустрічається під назвами: Андріївці, Ондріївці, Ондріївка, Одріївці.

Географія

Подільське село Удріївці розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, за 55 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Селом тече річка Безіменна.

Клімат

Удріївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Уперше село Одріївці згадується в 1578 році в Податковому списку. В ті часи село належало пану Ярмолинецькому, а згодом — Чогланському.

У XVIII столітті село входило до Савинецького ключа графів Потоцьких. Згодом село перейшло у власність пана Лозинського, який в 1841 році розпочав будівництво палацу в затишному місці біля джерела. Для потреб будівництва в селі будуються печі для виробництва цегли та черепиці. Місцевість, де добували глину прозвали «Глиняками», а долину якою підвозили воду до печей прозвали «Цегельною долиною». Будівництво тривало декілька років. Праву частину будинку виконали двоповерховою, а ліве крило — одноповерховим, з великим підвальним приміщенням. У цій лівій частині містилися склад, пивниця, комора, льох. Панські покої були розміщені переважно в правому крилі будинку. В 1859 році після смерті Лозинського, маєток отримав його племінник — Дмоховський. На честь народження сина, у 1860 році новий власник звелів добудувати дзвіницю. Пізніше було вирито колодязь, який до тепер зветься «Панським».

У середині XVIII століття документи згадують бідну Михайлівську церкву в Удріївцях. Зусиллями пароха з Солобківців Стефана Ровинського з 1747 по 1750 в селі будується нова дерев'яна греко-католицька церква. Освячення церкви відбулося в 1750 році деканом Йосипом Ярошевичем. Парафія і далі була малою і в 1760 році складала близько 30 прихожан. В 1797 році храм насильно стає православним, після приходу на Поділля влади Романових. В 1815 році пожежа зруйнувала храм. В 1820—1832 роках парафіяни за допомогою графині Потоцької збудували нову церкву — муровану, хрестову в плані, одноверху. В 1860 року до церкви прибудували цегляну дзвіницю. Місцева греко-католицька громада за підтримки священика Крейца до 1830 року проводила у капличці греко-католицькі обряди.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.

Населення

Населення становить 420 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.

Відомі люди

Проживали, перебували

Світлини

Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Див. також

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки

  1. ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

  • Погода в селі Удріївці

Джерела

  • Юхим Сіцінський — «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії»
  • castles.com.ua / Замки та храми України — Удріївці


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Udri yivci selo v Ukrayini v Novodunayeveckij selishnij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Udriyivci PalacPalac Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Novodunayevecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1578 Naselennya 420 Plosha 1 66 km Gustota naselennya 320 48 osib km Poshtovij indeks 32415 Telefonnij kod 380 3858 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 03 23 pn sh 26 48 44 sh d 49 05639 pn sh 26 81222 sh d 49 05639 26 81222 Koordinati 49 03 23 pn sh 26 48 44 sh d 49 05639 pn sh 26 81222 sh d 49 05639 26 81222 Serednya visota nad rivnem morya 321 m Misceva vlada Adresa radi 32415 Hmelnicka obl s Udriyivci Karta Udriyivci Udriyivci MapaNazvaNazva sela Udriyivci pohodit vid desho vidozminenogo toponimu Andriivci pro sho jdetsya v praci Yuhima Sicinskogo Istorichnih vidomostej pro parafiyi i cerkvi Podilskoyi yeparhiyi Takozh vidomo sho ne tak davno sered miscevih zhiteliv selo nazivalos Andriyevcyami a v oficijnih dokumentah zustrichayetsya pid nazvami Andriyivci Ondriyivci Ondriyivka Odriyivci GeografiyaPodilske selo Udriyivci roztashovane na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini za 55 kilometriv avtoshlyahami vid mista Kam yanec Podilskij Selom teche richka Bezimenna Klimat Udriyivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Upershe selo Odriyivci zgaduyetsya v 1578 roci v Podatkovomu spisku V ti chasi selo nalezhalo panu Yarmolineckomu a zgodom Choglanskomu U XVIII stolitti selo vhodilo do Savineckogo klyucha grafiv Potockih Zgodom selo perejshlo u vlasnist pana Lozinskogo yakij v 1841 roci rozpochav budivnictvo palacu v zatishnomu misci bilya dzherela Dlya potreb budivnictva v seli buduyutsya pechi dlya virobnictva cegli ta cherepici Miscevist de dobuvali glinu prozvali Glinyakami a dolinu yakoyu pidvozili vodu do pechej prozvali Cegelnoyu dolinoyu Budivnictvo trivalo dekilka rokiv Pravu chastinu budinku vikonali dvopoverhovoyu a live krilo odnopoverhovim z velikim pidvalnim primishennyam U cij livij chastini mistilisya sklad pivnicya komora loh Panski pokoyi buli rozmisheni perevazhno v pravomu krili budinku V 1859 roci pislya smerti Lozinskogo mayetok otrimav jogo pleminnik Dmohovskij Na chest narodzhennya sina u 1860 roci novij vlasnik zveliv dobuduvati dzvinicyu Piznishe bulo virito kolodyaz yakij do teper zvetsya Panskim U seredini XVIII stolittya dokumenti zgaduyut bidnu Mihajlivsku cerkvu v Udriyivcyah Zusillyami paroha z Solobkivciv Stefana Rovinskogo z 1747 po 1750 v seli buduyetsya nova derev yana greko katolicka cerkva Osvyachennya cerkvi vidbulosya v 1750 roci dekanom Josipom Yaroshevichem Parafiya i dali bula maloyu i v 1760 roci skladala blizko 30 prihozhan V 1797 roci hram nasilno staye pravoslavnim pislya prihodu na Podillya vladi Romanovih V 1815 roci pozhezha zrujnuvala hram V 1820 1832 rokah parafiyani za dopomogoyu grafini Potockoyi zbuduvali novu cerkvu murovanu hrestovu v plani odnoverhu V 1860 roku do cerkvi pribuduvali ceglyanu dzvinicyu Misceva greko katolicka gromada za pidtrimki svyashenika Krejca do 1830 roku provodila u kaplichci greko katolicki obryadi Selyani buli zvilneni vid kriposnogo prava v 1861 roci Na chest ciyeyi podiyi v bagatoh selah Podillya na v yizdah vstanovlyuvali pam yatni figuri taki zbereglis v selah Nigin Cherche Cya tradiciya pomalenku vidnovlyuyetsya vstanovlyuyutsya statuyi Bozhoyi Materi chi inshi figuri 1863 roku selyani vtrachayut mozhlivist koristuvatis ridnoyu movoyu vidano tayemne rozporyadzhennya Valuyevskij cirkulyar sho nakazuvav prizupiniti vidannya znachnoyi chastini knig napisanih ukrayinskoyu movoyu a zgodom dopovneno Emskim ukazom Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij Bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 13 serpnya 2015 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Novodunayeveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dunayeveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu NaselennyaNaselennya stanovit 420 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu za danimi perepisu 2001 roku Vidomi lyudiProzhivali perebuvali Teodor Potockij shlyahtich magnat vlasnik Franpilskogo klyucha kudi vhodili Udriyivci Kolyanovskij Afanasij Mikolajovich ukrayinskij poet ponad 30 rokiv pracyuvav uchitelem u selah Udriyivci ta Tomashivka SvitliniCya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Div takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2016 6 stor 46 47 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli UdriyivciDzherelaYuhim Sicinskij Istorichnih vidomostej pro parafiyi i cerkvi Podilskoyi yeparhiyi castles com ua Zamki ta hrami Ukrayini Udriyivci Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ