Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Траволікува́ння (фітотерапі́я) — в народній медицині система специфічних методів лікування й профілактики захворювань з використанням фітопрепаратів.
| Траволікування | |
 Траволікування у Вікісховищі |
Загальна характеристика
Траволікування є найбільшою складовою народної медицини та значущим напрямком наукової медицини. Лікар-фахівець в галузі фітотерапії називається фітотерапевтом. Людей, які знаються на травах і їхньому використанні у медичних цілях, називають травознаями (травознавцями). Інколи до галузі фітотерапії відносять не тільки рослини, але також і гриби (вид лікування, при якому як лікарські засоби використовуються гриби, називається фунготерапією), а іноді й інші природні препарати — продукти бджільництва (прополіс, маточне молочко, мед, віск, бджолину отруту), мінерали, певні частини тварин. Розрізняють традиційну фітотерапію, що є складовою частиною традиційної терапії, і ботанічну медицину (інші назви — наукова фітотерапія, медична фітотерапія) — один з напрямків наукової медицини. У сучасній науковій фітотерапії, на відміну від традиційної, фітотерапевтичні препарати практично не застосовуються самостійно, зазвичай їх призначають додатково до фармакотерапії.
Людей, що володіють глибокими знаннями, про лікарські рослини та застосування їх з лікувальною метою, називають травознавцями, травознаями або травниками.
Історія траволікування
Перші докази використання трав як лікарських засобів були виявлені під час археологічних розкопок на території сьогоднішнього Іраку, у місті Шумер. Лікарі із Шумеру вже тоді знали, що багато рослин мають цілющі властивості, і використовували їх для готування різноманітних настоїв і порошків. Для компресів і припарок лікарі збирали голки хвойних дерев, молоде листя верби. Листя ретельно висушували, потім мололи. Порошок з рослин часто змішували з подрібненими мінеральними речовинами й порошками тваринного походження, розбавляли пивом або вино.
На теренах Київської Русі зціленням хворих переймалися ченці, використовуючи для цього мед, віск, шипшину, гірчицю, цибулю, горицвіт, подорожник, наперстянку. Дуже цікавою є писемна пам'ятка «Ізборник Святослава», який був укладений для київського князя Святослава Ярославовича, де описуються властивості блекоти та болиголова. Енциклопедією медичних знань XII століття, є науковий тракт «Мазі» київської князівни Евпраксії Мстиславівни. У ньому містяться гігієнічні поради, розповідається про користь повітря і фізичних рухів, правильного харчування та описується лікування окремих недуг.
В епоху, коли в Україні розгорнула діяльність Києво-Могилянська академія, водночас з іншими науками, значного розвитку набула лікувальна справа. Надзвичайно цікавою є праця Нестора Максимовича-Амбодика (1743–1812) «Лікарське речеслів'я, або опис цілющих рослин». У цій багатотомній ґрунтовній лікарській праці подано не лише опис, але й малюнки лікарських рослин, що мало велике значення для практичних лікарів[].
Переваги і недоліки рослинних ліків
Дієві речовини лікарських рослин, мають низку серйозних переваг перед хімічними речовинами. По-перше, ці речовини утворюються в живій клітині, тому вони краще, ніж синтетичні, пристосовані до життєдіяльності клітин людського організму та біохімічних процесів. По-друге, в живій клітині завжди є й інші речовини, що підсилюють або пом'якшують лікувальну дію. По-третє, лікарські рослини діють не на один орган чи симптом, а на весь організм в цілому — відновлюють функції ендокринної системи, активізують імунну систему, підвищують захисні сили організму, мають загальнооздоровчу, протипухлинну й протизапальну та іншу дію.
Крім того, перевагами рослинних ліків є їх мала токсичність, що є особливо важливим при лікуванні хронічних захворювань, можливість тривалий час застосовувати в домашніх умовах. Важливим фактором є й те, що більшість з них доступні й дешеві.. До недоліків рослинних ліків належить небезпека отруєння ними — приміром, через недотримання правил збирання рослини, перевищення рекомендованої дози та курсу лікування. Часто рослини вбирають в себе токсини з навколишнього середовища і перетворюються на отруйні. Такі рослини, як цикута, борець (аконіт), наперстянка, вовчі ягоди, тощо можуть призвести до смертельного отруєння. Також внаслідок надмірного заготування багато видів рослин було знищено або ж їх запаси у дикій природі було значно вичерпано.
Дієві речовини
Корисні властивості лікарської рослини залежать від вмісту активних речовин, що мають лікувальний ефект. Кожна рослина має унікальний хімічний склад, і деякі рослини мають більше діючих речовин у своєму листі, другі — у квітах, треті — у корі, кореневищах, а інші — в плодах та насінні.
Багато рослин синтезують речовини, корисні для підтримання здоров'я людей і тварин. До них належать ароматичні речовини, більшість яких становлять феноли і їхні киснезамінні похідні — такі як таніни. Багато речовин — це вторинні метаболіти, з яких щонайменше 12000 ізольовані — за оцінками, це число становить менше 10 % від загальної величини. У багатьох випадках ці речовини (зокрема, алкалоїди) виступають як захисні механізми рослин проти мікроорганізмів, комах і травоїдних тварин. Багато трав і спецій, що використовуються людьми для приготування їжі, містять корисні медичні сполуки.
Існують і отруйні рослини. Та насправді, використовуючи рослини для лікування, треба лише добре знати їхні властивості і обов'язково дотримуватися правильного дозування.
Заготівля і зберігання лікарських рослин
Кожну рослину треба збирати у свій час. Бруньки мають бути зібрані наприкінці зими чи рано навесні — в цей час вони найбагатші на бальзамічні та смолисті речовини. Приміром, народна медицина вважає, що бруньки берези, зібрані до розвитку листя, здатні оздоровити весь організм людини. Навесні також збирають кору дерев та чагарників, адже кора є найцілющою впродовж нетривалого періоду сокоруху, і знімати кору краще з молодих гілок — тих, що виросли впродовж останнього року або двох. Скажімо, досить часто у траволікуванні використовують кору ліщини, що заготовлена під час сокоруху — з неї роблять як настої, так і відвари. Листя дерев збирають здебільшого у травні: саме травневе листя берези, горіха, осики тощо є найбільш цілющим.
Трави зазвичай збирають на початку цвітіння рослин. Деякі рослини, приміром, золототисячник, збирають на самому початку квітування, а скажімо звіробій — коли вже розпускаються практично всі квітки. Плоди та насіння збирають під час повного їх дозрівання, а корені та кореневища — пізньої осені, коли вже рослина зав'яне, або навпаки рано навесні, ще до початку сокоруху.
Збирання трав, листя та квітів має відбуватися лише в суху погоду. Зібрану сировину не можна спресовувати, утрамбовувати. Ніколи не слід брати для лікувальних потреб рослини, що ростуть обабіч залізниць та автошляхів, поблизу великих виробництв та в інших сумнівних з екологічної точки зору місцях. Не слід збирати рослини, під час вирощування яких застосовувалися обпилення шкідливими хімічними речовинами, не варто також брати зів'яле, зблякле, об'їдене комахами або іншим чином зіпсоване листя.
Під час сушіння рослин також слід дотримуватися певних правил. Перед сушінням необхідно відсортувати рослини, видалити всі сторонні домішки, пошкоджену та неякісну сировину. Листя, траву та квіти не слід сушити на сонці — воно вбиває в них корисні речовини. Необхідно вберегти рослини, що сушаться, від вітру, дощу та роси. Найкраще сушити рослини в сухому, добре провітрюваному приміщенні — для цієї мети добре підходять горища. При сушінні рослину необхідно регулярно повертати на різні боки, аби вони висохла рівномірно. Ягоди сушать на повітрі, у сушарках або печі. Зберігати висушені рослини слід в окремому сухому місці.
Відомі фітотерапевти і травознаї
Українські
X—XVIII століття
- Євпраксія Мстиславівна (нар.1108 — пом.1172)
- (~1534) — русин, ботанік, лікар, дворянин подільського воєводи Яна Течинського
- Нестор Максимович Амбодик-Максимович (нар.1744 — пом.1812)
XIX—XXI століття
- Носаль Михайло Андрійович (нар.1886 — пом.1950) — український священик, травознавець, фітотерапевт
- (нар.1913 — пом.1996) — український травознавець, фітотерапевт
- Євген Товстуха (нар.1934) — український фітотерапевт
- Василь Володимирович Кархут (нар.1905 — пом.1980) — лікар-фітотерапевт
- Федір Іванович Мамчур — лікар-фітотерапевт
- Наталя Земна (нар.1942) — український травознай і цілителька
- Данило Никифорович Зубицький (нар.1924 — пом.2003) — вчений-фітотерапевт
- Олександр Данилович Зубицький — лікар з народної і нетрадиційної медицини
- Вікторія Олександрівна Зубицька — лікар-терапевт, представник п'ятого поколіннями династії лікарів Зубицьких
- — лікар-фітотерапевт з Рівного
- Север'ян Григорович Боровик (нар.1932 — пом.2018) — травознавець з Рівненщини
- Ігор Михайлович Щуліпенко (1937—2010) — лікар-терапевт, доктор медичних наук, професор.
Іноземні
- Авіценна (980 — †1037) — перський вчений, лікар
- Гільдегард фон Бінген (1098 — †1179) — монахиня, лікар, авторка творів
- Теофраст Парацельс (1493 — †1541) — німецький лікар
- П'єтро Андреа Маттіолі (1501 — †1577) — італійський ботанік, лікар
- (Якоб Дітріх) (1522 — †1590) — німецький професор медицини та ботаніки
- (1821 — †1897) — баварський священик, гідро-терапевт
- (1907 — †1991) — австрійська травознавець, авторка книг
- — Американський фітотерапевт, етно-ботанік
- (*1895 — †1991) — Німецький лікар-фітотерапевт
Давньогрецькі
Див. також
Примітки
- Мамчур Ф. І. Фітотерапія в урології. — 3—є, перероблене і доповнене. — Київ: «Здоров'я», 1991. — 144 с. — .
- Практикум з фітотерапії / Л. М. Курилко, Т. І. Рябека. — К. : Здоров'я, 2000. — 112 с. — .
- Анатолій Терещук — «Гінкго-цілитель. Секрети травозная Волині.» — Сайт видавничого центру «Логос Україна».
Література
- Основи фармокогнозії і фітотерапії: навч. посіб. для студентів мед. ВНЗ III—IV рівня акредитації / Т. П. Гарник, В. М. Князевич, В. А. Туманов, Л. В. Андріюк, Я. А. Соцька; ред.: Т. П. Гарник, В. М. Князевич, В. А. Туманов; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України, ПВНЗ «Київ. мед. ун-т УАНМ», ДЗ «Луган. держ. мед. ун-т», Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. — Житомир: Рута, 2015. — 446 c. — Бібліогр.: с. 432.
- Остапчук І. П. Фітотерапія захворювань легких та верхніх дихальних шляхів. К.: Видавництво Української радянської енциклопедії, 1991.
Посилання
- ФІТОТЕРАПІЯ //Фармацевтична енциклопедія
- Фітотерапія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Travolikuva nnya fitoterapi ya v narodnij medicini sistema specifichnih metodiv likuvannya j profilaktiki zahvoryuvan z vikoristannyam fitopreparativ Travolikuvannya Travolikuvannya u VikishovishiZmist 1 Zagalna harakteristika 2 Istoriya travolikuvannya 3 Perevagi i nedoliki roslinnih likiv 4 Diyevi rechovini 5 Zagotivlya i zberigannya likarskih roslin 6 Vidomi fitoterapevti i travoznayi 6 1 Ukrayinski 6 1 1 X XVIII stolittya 6 1 2 XIX XXI stolittya 6 2 Inozemni 6 3 Davnogrecki 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaZagalna harakteristikared Travolikuvannya ye najbilshoyu skladovoyu narodnoyi medicini ta znachushim napryamkom naukovoyi medicini Likar fahivec v galuzi fitoterapiyi nazivayetsya fitoterapevtom Lyudej yaki znayutsya na travah i yihnomu vikoristanni u medichnih cilyah nazivayut travoznayami travoznavcyami Inkoli do galuzi fitoterapiyi vidnosyat ne tilki roslini ale takozh i gribi vid likuvannya pri yakomu yak likarski zasobi vikoristovuyutsya gribi nazivayetsya fungoterapiyeyu a inodi j inshi prirodni preparati produkti bdzhilnictva propolis matochne molochko med visk bdzholinu otrutu minerali pevni chastini tvarin Rozriznyayut tradicijnu fitoterapiyu sho ye skladovoyu chastinoyu tradicijnoyi terapiyi i botanichnu medicinu inshi nazvi naukova fitoterapiya medichna fitoterapiya odin z napryamkiv naukovoyi medicini U suchasnij naukovij fitoterapiyi na vidminu vid tradicijnoyi fitoterapevtichni preparati praktichno ne zastosovuyutsya samostijno zazvichaj yih priznachayut dodatkovo do farmakoterapiyi 1 Lyudej sho volodiyut glibokimi znannyami pro likarski roslini ta zastosuvannya yih z likuvalnoyu metoyu nazivayut travoznavcyami travoznayami abo travnikami Istoriya travolikuvannyared nbsp Dovidnik z travolikuvannya De Materia Medica XII XIII st Avtor Pedanij Dioskorid Pershi dokazi vikoristannya trav yak likarskih zasobiv buli viyavleni pid chas arheologichnih rozkopok na teritoriyi sogodnishnogo Iraku u misti Shumer Likari iz Shumeru vzhe todi znali sho bagato roslin mayut cilyushi vlastivosti i vikoristovuvali yih dlya gotuvannya riznomanitnih nastoyiv i poroshkiv Dlya kompresiv i priparok likari zbirali golki hvojnih derev molode listya verbi Listya retelno visushuvali potim mololi Poroshok z roslin chasto zmishuvali z podribnenimi mineralnimi rechovinami j poroshkami tvarinnogo pohodzhennya rozbavlyali pivom abo vino Na terenah Kiyivskoyi Rusi zcilennyam hvorih perejmalisya chenci vikoristovuyuchi dlya cogo med visk shipshinu girchicyu cibulyu goricvit podorozhnik naperstyanku Duzhe cikavoyu ye pisemna pam yatka Izbornik Svyatoslava yakij buv ukladenij dlya kiyivskogo knyazya Svyatoslava Yaroslavovicha de opisuyutsya vlastivosti blekoti ta boligolova Enciklopediyeyu medichnih znan XII stolittya ye naukovij trakt Mazi kiyivskoyi knyazivni Evpraksiyi Mstislavivni U nomu mistyatsya gigiyenichni poradi rozpovidayetsya pro korist povitrya i fizichnih ruhiv pravilnogo harchuvannya ta opisuyetsya likuvannya okremih nedug V epohu koli v Ukrayini rozgornula diyalnist Kiyevo Mogilyanska akademiya vodnochas z inshimi naukami znachnogo rozvitku nabula likuvalna sprava Nadzvichajno cikavoyu ye pracya Nestora Maksimovicha Ambodika 1743 1812 Likarske rechesliv ya abo opis cilyushih roslin U cij bagatotomnij gruntovnij likarskij praci podano ne lishe opis ale j malyunki likarskih roslin 2 sho malo velike znachennya dlya praktichnih likariv dzherelo Perevagi i nedoliki roslinnih likivred Diyevi rechovini likarskih roslin mayut nizku serjoznih perevag pered himichnimi rechovinami Po pershe ci rechovini utvoryuyutsya v zhivij klitini tomu voni krashe nizh sintetichni pristosovani do zhittyediyalnosti klitin lyudskogo organizmu ta biohimichnih procesiv Po druge v zhivij klitini zavzhdi ye j inshi rechovini sho pidsilyuyut abo pom yakshuyut likuvalnu diyu Po tretye likarski roslini diyut ne na odin organ chi simptom a na ves organizm v cilomu vidnovlyuyut funkciyi endokrinnoyi sistemi aktivizuyut imunnu sistemu pidvishuyut zahisni sili organizmu mayut zagalnoozdorovchu protipuhlinnu j protizapalnu ta inshu diyu Krim togo perevagami roslinnih likiv ye yih mala toksichnist sho ye osoblivo vazhlivim pri likuvanni hronichnih zahvoryuvan mozhlivist trivalij chas zastosovuvati v domashnih umovah Vazhlivim faktorom ye j te sho bilshist z nih dostupni j deshevi 3 Do nedolikiv roslinnih likiv nalezhit nebezpeka otruyennya nimi primirom cherez nedotrimannya pravil zbirannya roslini perevishennya rekomendovanoyi dozi ta kursu likuvannya Chasto roslini vbirayut v sebe toksini z navkolishnogo seredovisha i peretvoryuyutsya na otrujni Taki roslini yak cikuta borec akonit naperstyanka vovchi yagodi tosho mozhut prizvesti do smertelnogo otruyennya Takozh vnaslidok nadmirnogo zagotuvannya bagato vidiv roslin bulo znisheno abo zh yih zapasi u dikij prirodi bulo znachno vicherpano Diyevi rechovinired Korisni vlastivosti likarskoyi roslini zalezhat vid vmistu aktivnih rechovin sho mayut likuvalnij efekt Kozhna roslina maye unikalnij himichnij sklad i deyaki roslini mayut bilshe diyuchih rechovin u svoyemu listi drugi u kvitah treti u kori korenevishah a inshi v plodah ta nasinni Bagato roslin sintezuyut rechovini korisni dlya pidtrimannya zdorov ya lyudej i tvarin Do nih nalezhat aromatichni rechovini bilshist yakih stanovlyat fenoli i yihni kisnezaminni pohidni taki yak tanini Bagato rechovin ce vtorinni metaboliti z yakih shonajmenshe 12000 izolovani za ocinkami ce chislo stanovit menshe 10 vid zagalnoyi velichini U bagatoh vipadkah ci rechovini zokrema alkaloyidi vistupayut yak zahisni mehanizmi roslin proti mikroorganizmiv komah i travoyidnih tvarin Bagato trav i specij sho vikoristovuyutsya lyudmi dlya prigotuvannya yizhi mistyat korisni medichni spoluki Isnuyut i otrujni roslini Ta naspravdi vikoristovuyuchi roslini dlya likuvannya treba lishe dobre znati yihni vlastivosti i obov yazkovo dotrimuvatisya pravilnogo dozuvannya Zagotivlya i zberigannya likarskih roslinred nbsp Sushinnya roslin u centri tradicijnoyi tibetskoyi medicini Kozhnu roslinu treba zbirati u svij chas Brunki mayut buti zibrani naprikinci zimi chi rano navesni v cej chas voni najbagatshi na balzamichni ta smolisti rechovini Primirom narodna medicina vvazhaye sho brunki berezi zibrani do rozvitku listya zdatni ozdoroviti ves organizm lyudini Navesni takozh zbirayut koru derev ta chagarnikiv adzhe kora ye najcilyushoyu vprodovzh netrivalogo periodu sokoruhu i znimati koru krashe z molodih gilok tih sho virosli vprodovzh ostannogo roku abo dvoh Skazhimo dosit chasto u travolikuvanni vikoristovuyut koru lishini sho zagotovlena pid chas sokoruhu z neyi roblyat yak nastoyi tak i vidvari Listya derev zbirayut zdebilshogo u travni same travneve listya berezi goriha osiki tosho ye najbilsh cilyushim Travi zazvichaj zbirayut na pochatku cvitinnya roslin Deyaki roslini primirom zolototisyachnik zbirayut na samomu pochatku kvituvannya a skazhimo zvirobij koli vzhe rozpuskayutsya praktichno vsi kvitki Plodi ta nasinnya zbirayut pid chas povnogo yih dozrivannya a koreni ta korenevisha piznoyi oseni koli vzhe roslina zav yane abo navpaki rano navesni she do pochatku sokoruhu Zbirannya trav listya ta kvitiv maye vidbuvatisya lishe v suhu pogodu Zibranu sirovinu ne mozhna spresovuvati utrambovuvati Nikoli ne slid brati dlya likuvalnih potreb roslini sho rostut obabich zaliznic ta avtoshlyahiv poblizu velikih virobnictv ta v inshih sumnivnih z ekologichnoyi tochki zoru miscyah Ne slid zbirati roslini pid chas viroshuvannya yakih zastosovuvalisya obpilennya shkidlivimi himichnimi rechovinami ne varto takozh brati ziv yale zblyakle ob yidene komahami abo inshim chinom zipsovane listya Pid chas sushinnya roslin takozh slid dotrimuvatisya pevnih pravil Pered sushinnyam neobhidno vidsortuvati roslini vidaliti vsi storonni domishki poshkodzhenu ta neyakisnu sirovinu Listya travu ta kviti ne slid sushiti na sonci vono vbivaye v nih korisni rechovini Neobhidno vberegti roslini sho sushatsya vid vitru doshu ta rosi Najkrashe sushiti roslini v suhomu dobre provitryuvanomu primishenni dlya ciyeyi meti dobre pidhodyat gorisha Pri sushinni roslinu neobhidno regulyarno povertati na rizni boki abi voni visohla rivnomirno Yagodi sushat na povitri u susharkah abo pechi Zberigati visusheni roslini slid v okremomu suhomu misci Vidomi fitoterapevti i travoznayired Ukrayinskired X XVIII stolittyared Yevpraksiya Mstislavivna nar 1108 pom 1172 Stefan Falimirc 1534 rusin botanik likar dvoryanin podilskogo voyevodi Yana Techinskogo Nestor Maksimovich Ambodik Maksimovich nar 1744 pom 1812 XIX XXI stolittyared Nosal Mihajlo Andrijovich nar 1886 pom 1950 ukrayinskij svyashenik travoznavec fitoterapevt Nosal Ivan Mihajlovich nar 1913 pom 1996 ukrayinskij travoznavec fitoterapevt Yevgen Tovstuha nar 1934 ukrayinskij fitoterapevt Vasil Volodimirovich Karhut nar 1905 pom 1980 likar fitoterapevt Fedir Ivanovich Mamchur likar fitoterapevt Natalya Zemna nar 1942 ukrayinskij travoznaj i cilitelka Danilo Nikiforovich Zubickij nar 1924 pom 2003 vchenij fitoterapevt Oleksandr Danilovich Zubickij likar z narodnoyi i netradicijnoyi medicini Viktoriya Oleksandrivna Zubicka likar terapevt predstavnik p yatogo pokolinnyami dinastiyi likariv Zubickih Inna Ivanivna Brizhan likar fitoterapevt z Rivnogo Sever yan Grigorovich Borovik nar 1932 pom 2018 travoznavec z Rivnenshini Igor Mihajlovich Shulipenko 1937 2010 likar terapevt doktor medichnih nauk profesor Inozemnired Avicenna 980 1037 perskij vchenij likar Gildegard fon Bingen 1098 1179 monahinya likar avtorka tvoriv Teofrast Paracels 1493 1541 nimeckij likar P yetro Andrea Mattioli 1501 1577 italijskij botanik likar Tabernemontan Yakob Ditrih 1522 1590 nimeckij profesor medicini ta botaniki Sebastian Knajp 1821 1897 bavarskij svyashenik gidro terapevt Mariya Treben 1907 1991 avstrijska travoznavec avtorka knig Devid Uinston Amerikanskij fitoterapevt etno botanik Rudolf Fric Vajs 1895 1991 Nimeckij likar fitoterapevt Davnogreckired Asklepiad Vifinskij Asklepiadi Giyerokl Gippokrat Klavdij Galen Geraklas Gerofil Diokl Karistskij Dioskorid Demoked Empedokl Erasistrat Zopir Nikandr Soran Efeskij Temison Laodikejskij Filistion Filon TarsijskijDiv takozhred Likarski roslini Likarska roslinna sirovina Zbir likarska forma Galenovij preparat Farmakognoziya Zelena aptekaPrimitkired Mamchur F I Fitoterapiya v urologiyi 3 ye pereroblene i dopovnene Kiyiv Zdorov ya 1991 144 s ISBN 5 311 00319 7 Praktikum z fitoterapiyi L M Kurilko T I Ryabeka K Zdorov ya 2000 112 s ISBN 5 311 01167 X Anatolij Tereshuk Ginkgo cilitel Sekreti travoznaya Volini Sajt vidavnichogo centru Logos Ukrayina Literaturared Osnovi farmokognoziyi i fitoterapiyi navch posib dlya studentiv med VNZ III IV rivnya akreditaciyi T P Garnik V M Knyazevich V A Tumanov L V Andriyuk Ya A Socka red T P Garnik V M Knyazevich V A Tumanov Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini PVNZ Kiyiv med un t UANM DZ Lugan derzh med un t Lviv nac med un t im Danila Galickogo Zhitomir Ruta 2015 446 c Bibliogr s 432 Ostapchuk I P Fitoterapiya zahvoryuvan legkih ta verhnih dihalnih shlyahiv K Vidavnictvo Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1991 Posilannyared FITOTERAPIYa Farmacevtichna enciklopediya Fitoterapiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Travolikuvannya amp oldid 42382622