Темісон Лаодікейський (дав.-гр. Θεμίσων;123 — 43 рр. до н. е.) — видатний давньогрецький медик, засновник методичної школи у медицині.
Темісон Лаодікейський | |
---|---|
дав.-гр. Θεμίσων | |
Народився | 123 до н. е. Лаодікея Сирійська, Держава Селевкідів |
Помер | 43 до н. е. |
Національність | давній грек |
Діяльність | лікар |
Галузь | медицина |
Вчителі | Асклепіад Віфінський |
Відомі учні | Антоній Муса, Фессал |
Життєпис
Народився у місті Лаодікея Сирійська. Був учнем відомого лікаря Асклепіада Віфінського. Після цього багато подорожував Сирією, Грецією, Єгиптом, Критом, деякий час жив у Римі. Втім щодо подробиць його особистого життя відомостей практично немає.
Медична діяльність
Одним з напрямків дослідів Темісона було виявлення прихованих причин хвороб. Він розвинув теорію, що причиною хвороб є порушення основ функціонування тіла.
Темісон поділяв три групи причин хвороб:
- внаслідок перетягування, коли у тілі виникає напруга, яка перешкоджає усуненню соків, що повинні залишити організм, внаслідок цього знижується секреція;
- вплив рідини, коли у виникає послаблений стан, що призводить до підвищення рідини в організмі;
- змішаний, коли у наявності є обидві вищезгадані ситуації.
Темісон першим поділив захворювання на гострі та хронічні. Важливою методою лікування хвороб Темісон вважав застосування постування. Також він став першим лікарем, який для боротьби із захворюваннями застосував п'явок. При цьому обґрунтував та описав їхнє застосування.
Методична школа Темісона набула свого розвитку у Римі. Його безпосередніми учнями були Антоній Муса та Фессал. Продовжувачами справи Темісона стали Авл Корнелій Цельс, Туллій Басс, Соран, Скрибоній Ларг.
Твори
- Libri Periodici
- Epistolae у 9 книгах.
- Celeres Passiones у 2 книгах.
- Tardae Passiones у 2 книгах.
- Liber Salutaris
- De Plantagine
Джерела
- Vivian Nutton: Themison aus Laodikeia. // Der Neue Pauly. Bd. 12/1 (2002), Sp. 302f. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Temison Laodikejskij dav gr 8emiswn 123 43 rr do n e vidatnij davnogreckij medik zasnovnik metodichnoyi shkoli u medicini Temison Laodikejskijdav gr 8emiswnNarodivsya123 do n e 123 Laodikeya Sirijska Derzhava SelevkidivPomer43 do n e 043 Nacionalnistdavnij grekDiyalnistlikarGaluzmedicinaVchiteliAsklepiad VifinskijVidomi uchniAntonij Musa FessalZhittyepisNarodivsya u misti Laodikeya Sirijska Buv uchnem vidomogo likarya Asklepiada Vifinskogo Pislya cogo bagato podorozhuvav Siriyeyu Greciyeyu Yegiptom Kritom deyakij chas zhiv u Rimi Vtim shodo podrobic jogo osobistogo zhittya vidomostej praktichno nemaye Medichna diyalnistOdnim z napryamkiv doslidiv Temisona bulo viyavlennya prihovanih prichin hvorob Vin rozvinuv teoriyu sho prichinoyu hvorob ye porushennya osnov funkcionuvannya tila Temison podilyav tri grupi prichin hvorob vnaslidok peretyaguvannya koli u tili vinikaye napruga yaka pereshkodzhaye usunennyu sokiv sho povinni zalishiti organizm vnaslidok cogo znizhuyetsya sekreciya vpliv ridini koli u vinikaye poslablenij stan sho prizvodit do pidvishennya ridini v organizmi zmishanij koli u nayavnosti ye obidvi vishezgadani situaciyi Temison pershim podiliv zahvoryuvannya na gostri ta hronichni Vazhlivoyu metodoyu likuvannya hvorob Temison vvazhav zastosuvannya postuvannya Takozh vin stav pershim likarem yakij dlya borotbi iz zahvoryuvannyami zastosuvav p yavok Pri comu obgruntuvav ta opisav yihnye zastosuvannya Metodichna shkola Temisona nabula svogo rozvitku u Rimi Jogo bezposerednimi uchnyami buli Antonij Musa ta Fessal Prodovzhuvachami spravi Temisona stali Avl Kornelij Cels Tullij Bass Soran Skribonij Larg TvoriLibri Periodici Epistolae u 9 knigah Celeres Passiones u 2 knigah Tardae Passiones u 2 knigah Liber Salutaris De PlantagineDzherelaVivian Nutton Themison aus Laodikeia Der Neue Pauly Bd 12 1 2002 Sp 302f nim