Сур, Тір, Цор (фінік. 𐤑𐤓, дав.-гр. Τύρος, араб. صور) — місто і морський порт на півдні Лівану, у давнину — незалежне місто-держава Тір.
Сур (Тір) صور | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Гавань Суру | ||||
Основні дані | ||||
33°16′15″ пн. ш. 35°11′46″ сх. д. / 33.27083° пн. ш. 35.19611° сх. д. | ||||
Країна | Ліван | |||
Регіон | Південний Ліван | |||
Столиця для | Тір (район) і d | |||
Засновано | 2750 до н. е. | |||
Площа | 4 км² | |||
Населення | 60 200 | |||
Висота НРМ | 10 м | |||
Міста-побратими | Алжир, Дезфул, Малага, Перпіньян (15 листопада 1997), Туніс, d (15 листопада 1997), Новоросійськ (25 грудня 2013)[1] | |||
Часовий пояс | і | |||
GeoNames | 267008 | |||
Міська влада | ||||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Сур (Тір) у Вікісховищі |
Історія
Стародавнє місто Тір | |
---|---|
Tyre | |
Світова спадщина | |
Тріумфальна арка | |
33°16′ пн. ш. 35°12′ сх. д. / 33.267° пн. ш. 35.200° сх. д. | |
Країна | Ліван |
Тип | Культурний |
(Критерії) | iii, vi |
Об'єкт № | 299 |
Регіон | Арабські країни |
Зареєстровано: | 1984 (8 сесія) |
Сур у Вікісховищі |
Заснування
Заснування міста приписувалося богам. За легендою, Усоос приплив на колоді до острова, поставив дві ментра й окропив їх кров'ю жертовних тварин. За іншим переказом, острів плавав по хвилях; на ньому були дві скелі й між ними оливка, на якій сидів орел, він повинен був зупинитися, коли будь-хто припливе до нього й принесе в жертву орла. Це зробив перший мореплавець Усоос, і острів був прикріплений до дна. Геродоту говорили місцеві жерці, що місто їхнє засноване 23 століття тому, тобто в першій половині XXVIII століття до н. е.
Найдавніша згадка про Тір — в Амарнському листуванні. Князь Тіра Адімільку, принижуючись, просить свого сюзерена допомоги проти Сідону й амореїв; його замкнули на острові, у нього немає ані води, ані дров. У папірусі Anastasi I (XIV столітті до н. е.) Тір згадується як велике «місто на морі, до якого підвозять воду на кораблях і яке багате рибою більше, ніж піском».
Найдавніше поселення знаходилося дійсно на острові; на материку були тільки передмістя і кладовища, а ім'я материкового Палетіра («стародавній Тір») засновано за непорозуміння. Води на острові не було, вона була проведена з до материкового узбережжя, а звідки її доставляли кораблями в місто (залишки водопроводу збереглися досі між і Рас-ель — Аїн); під час облоги доводилося збирати дощову воду. Острів мав дві гавані — сидонську на півночі і єгипетську на південному-сході; остання тепер засипана піском, і частина острова розмита морем.
Найвище піднесення
Після навали народів моря і руйнування Сідону филистимлянами Тір швидко перетворився на найбільше і найвпливовіше місто Фінікії — його навіть називали «торжищем народів». Накопичені статки дали змогу цареві Хіраму (969-936) не лише розширити володіння Тіра на узбережжі, а й розпочати велике будівництво в самому місті — на землі, яку тірійці відвоювали в моря. Були зведені нові храми Мелькарта й Астарти, укріплені міські мури. Гостей міста вражали житла тірійців, які мали кілька поверхів і нагадували казкові вежі. Хірам уклав союз із ізраїльським царем Давидом. А давидовому сину Соломону надіслав будівничих та деревину для палацу і храму Ягве.
Проте в самому Тірі було неспокійно. Незаможні містяни вимагали надати їм земельні ділянки для ведення власного господарства. А знать остерігалася «надмірного» зміцнення царської влади. Коли трон успадкував онук Хірама, представники «поважних родин» змовилися між собою і вбили володаря. Розправилися змовники й з усіма царськими родичами. Врятуватися вдалося лише одному — його нібито сховав від убивць власний раб. Саме цього врятованого й проголосили новим володарем, коли заколот було придушено.
Заворушення, однак, не припинилися. Вже за кілька десятиріч нащадків Хірама таки усунули від влади, а царський трон захопив жрець храму Астарти Ітобаал I.
Колонізація Східного Середземномор'я
Майже всі колонії фінікійців у західній частині Середземного моря (Кадіс, Утіка, Карфаген та багато ін.) були засновані вихідцями з Тіра. Міста-колонії визнавали гегемонію Тіра, вважали його бога — Мелькарта — своїм і посилали щорічну данину в його храм. Утіка, яка намагалася повстати проти Тіра, була упокоренна Хірамом.
Доба смут, воєн і васалітету
За правління Ітобаала I Ассурназірпал Асирійський дійшов у своєму поході до Нар-ель-Кельба (876); Тір відкупився від нього дарами. Ітобаал I заснував Ботріс для захисту від ассирійців. При його онуці, Маттоне I, Салманасар II отримав дари (842) від Тіру, а за правління наступного царя, Пігмаліона, був похід Рамман-Нірарі (804 і 801), якому Тір також підносив дарунки. Тіглатпалассару III Тір сплатив 150 талантів; в анналах його згадуються царі Тіра Хірам II і Маттоне II (738, 734). Після них сидів Елулай, або Пюй (728 — 692), підпорядкував відпалих кіттійців в витримав переможно п'ятирічну облогу Салманасара IV.
Саргон хвалиться, що підпорядкував Тір, але Сінахерібу не вдалося впоратися з Елулаем, який приєднався до коаліції Тахарка та Єзекії. При Ассаргаддоні цар Тіра Баал спочатку підкорився Ассирії, потім приєднався до Єгипту, зазнав нападу, але, мабуть, не підкорився, хоча на сенджірлійскому барельєфі Ассаргаддон і зобразив його разом з Тахарком на мотузці біля ніг своїх (Берлін. музей). Ассурбаніпалу Баал повинен був підкоритися і дати йому в гарем свою дочку і в заручники — сина. Постійні облоги і війни послабили місто. Цим скористалися раби, які збунтувалися й перебили знать; царем був обраний Абдастарт (грец. Стратон). При Навуходоносорі Тір був на боці Єгипту та Юдеї. Вавилонський цар безуспішно тримав місто в облозі 13 років (з ), за царя Іттобале II. Однак знеможені громадяни вирішили укласти мир. Цар переселився в Вавилон; на його місце був поставлений Баал II (до ), після якого в Тірі був знову переворот: царська влада замінилася "суддями "(шофет). Незабаром ворожа партія випросила з Вавилону царя Хірама III (552 — 532), при якому вавилонське панування замінилося перським.
Це панування Тір зносив спокійно і поставляв царям великий флот. Відмова пустити в місто Александром Македонським для принесення жертви Мелькарту спричинила за собою семимісячну облогу з насипом перешийка від берега до острова. Тіряни захищалися відчайдушно і не без успіху; гребля не багато б допомогла Александру, якби йому не вдалося зібрати великий флот з ворожих Тіру фінікійських міст. 8000 громадян загинуло, а цар Азімільк і вельможі, які врятувалися в храмі, були помилувані, 30000 осіб продано в рабство, але місто не було зруйноване і ще 17 років по тому трималося 15 місяців проти Антігона, будучи під владою Птолемеїв.
Освітній та релігійний центр
У часи еллінізму Тір був одним зі освітніх центрів Середземномор'я — звідти родом античний науковець Порфирій, там також працювали історики Менандр Ефеський (Пергамський) та Дій та географ й картограф Марін. У Юдейську війну місто підтримувало римлян. Християнство з'явилося в Тірі рано; тут тиждень жив Апостол Павло (Дії XXI, 3); у місті незадовго з'явився єпископ (святий та ін.) У період гонінь деякі християни Тіру зазнали мученицької смерті; лише за імператора Діоклетіана тут постраждало 156 мучеників. У Тірі також помер Ориген.
В Абісинію проповідь християнства була занесена тірянами. Перший храм був побудований за Костянтина Великого тірським єпископом і урочисто освячено в 314 р. Євсевій Кесарійський детально описує другий тірський храм, на півдненному-сході міста, що був освячений ним в 335 р. У Тірі відбувався собор у справі Афанасія Олександрійського. Пізніше архієпископом міста був Вільгельм Тірський, відомий також як історик.
Від Хрестових походів до сучасності
У Середні віки Тір був одним з головних міст Сходу. Місто було багатим, промислово розвинутим (особливо славилося скляними виробами) та вважалося неприступним. Тільки завдяки розбрату серед мусульман і за сприяння венеційського флоту, королю Єрусалиму Балдуїну II вдалося 1124 року підкорити місто. Облога Тіра Саладіном 1187 року була безуспішною — завдяки Конраду де Монферрат місто вистояло.
В 1190 тут був похований Фрідріх Барбаросса. 1291 року Тір зруйнували мусульмани. Відтоді місто прийшло в занепад, попри зусилля Фахреддіна відродити його славу. 1837 року Тір сильно постраждав від землетрусу. В наш час[] на місці Тіра знаходиться Сур — гарне містечко, яке, однак, не має великого значення, оскільки торгівля перейшла до Бейрута. Населення Сура — бл. 6000 жителів, з них — 2700 мусульман і 2500 християн. Більшість православних свого часу возз'єдналися з Католицькою церквою, утворивши Мелькітську греко-католицьку церкву. Міську громаду Сура очолює архієпископ тірський. Місто розташоване на Півночі колишнього острова, тепер сполученого з берегом.
Колонії Тіра
Транспорт
Див. також
Примітки
- https://admnvrsk.ru/o-gorode/goroda-pobratimy/tir-sur-livan/
- Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с.
- Ліван // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Мустафін О. Справжня історія стародавнього часу. Х., 2018, с.146-147
- . Архів оригіналу за 18 червня 2013. Процитовано 14 серпня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 14 серпня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sur Tir Cor finik 𐤑𐤓 dav gr Tyros arab صور misto i morskij port na pivdni Livanu u davninu nezalezhne misto derzhava Tir Sur Tir صورGavan SuruGavan SuruOsnovni dani33 16 15 pn sh 35 11 46 sh d 33 27083 pn sh 35 19611 sh d 33 27083 35 19611Krayina LivanRegion Pivdennij LivanStolicya dlya Tir rajon i dZasnovano 2750 do n e Plosha 4 km Naselennya 60 200Visota NRM 10 mMista pobratimi Alzhir Dezful Malaga Perpinyan 15 listopada 1997 Tunis d 15 listopada 1997 Novorosijsk 25 grudnya 2013 1 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3GeoNames 267008Miska vladaMapa Sur Tir u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Sur IstoriyaDokladnishe Starodavnye misto TirTyre Svitova spadshinaTriumfalna arka33 16 pn sh 35 12 sh d 33 267 pn sh 35 200 sh d 33 267 35 200Krayina LivanTipKulturnijKriteriyiiii viOb yekt 299RegionArabski krayiniZareyestrovano 1984 8 sesiya Tir na karti Livanu Sur u VikishovishiZasnuvannya Zasnuvannya mista pripisuvalosya bogam Za legendoyu Usoos pripliv na kolodi do ostrova postaviv dvi mentra j okropiv yih krov yu zhertovnih tvarin Za inshim perekazom ostriv plavav po hvilyah na nomu buli dvi skeli j mizh nimi olivka na yakij sidiv orel vin povinen buv zupinitisya koli bud hto priplive do nogo j prinese v zhertvu orla Ce zrobiv pershij moreplavec Usoos i ostriv buv prikriplenij do dna Gerodotu govorili miscevi zherci sho misto yihnye zasnovane 23 stolittya tomu tobto v pershij polovini XXVIII stolittya do n e Najdavnisha zgadka pro Tir v Amarnskomu listuvanni Knyaz Tira Adimilku prinizhuyuchis prosit svogo syuzerena dopomogi proti Sidonu j amoreyiv jogo zamknuli na ostrovi u nogo nemaye ani vodi ani drov U papirusi Anastasi I XIV stolitti do n e Tir zgaduyetsya yak velike misto na mori do yakogo pidvozyat vodu na korablyah i yake bagate riboyu bilshe nizh piskom Najdavnishe poselennya znahodilosya dijsno na ostrovi na materiku buli tilki peredmistya i kladovisha a im ya materikovogo Paletira starodavnij Tir zasnovano za neporozuminnya Vodi na ostrovi ne bulo vona bula provedena z do materikovogo uzberezhzhya a zvidki yiyi dostavlyali korablyami v misto zalishki vodoprovodu zbereglisya dosi mizh i Ras el Ayin pid chas oblogi dovodilosya zbirati doshovu vodu Ostriv mav dvi gavani sidonsku na pivnochi i yegipetsku na pivdennomu shodi ostannya teper zasipana piskom i chastina ostrova rozmita morem Div takozh Spisok praviteliv Tira Najvishe pidnesennya Pislya navali narodiv morya i rujnuvannya Sidonu filistimlyanami Tir shvidko peretvorivsya na najbilshe i najvplivovishe misto Finikiyi jogo navit nazivali torzhishem narodiv Nakopicheni statki dali zmogu carevi Hiramu 969 936 ne lishe rozshiriti volodinnya Tira na uzberezhzhi a j rozpochati velike budivnictvo v samomu misti na zemli yaku tirijci vidvoyuvali v morya Buli zvedeni novi hrami Melkarta j Astarti ukripleni miski muri Gostej mista vrazhali zhitla tirijciv yaki mali kilka poverhiv i nagaduvali kazkovi vezhi Hiram uklav soyuz iz izrayilskim carem Davidom A davidovomu sinu Solomonu nadislav budivnichih ta derevinu dlya palacu i hramu Yagve Prote v samomu Tiri bulo nespokijno Nezamozhni mistyani vimagali nadati yim zemelni dilyanki dlya vedennya vlasnogo gospodarstva A znat osterigalasya nadmirnogo zmicnennya carskoyi vladi Koli tron uspadkuvav onuk Hirama predstavniki povazhnih rodin zmovilisya mizh soboyu i vbili volodarya Rozpravilisya zmovniki j z usima carskimi rodichami Vryatuvatisya vdalosya lishe odnomu jogo nibito shovav vid ubivc vlasnij rab Same cogo vryatovanogo j progolosili novim volodarem koli zakolot bulo pridusheno Zavorushennya odnak ne pripinilisya Vzhe za kilka desyatirich nashadkiv Hirama taki usunuli vid vladi a carskij tron zahopiv zhrec hramu Astarti Itobaal I Kolonizaciya Shidnogo Seredzemnomor ya Majzhe vsi koloniyi finikijciv u zahidnij chastini Seredzemnogo morya Kadis Utika Karfagen ta bagato in buli zasnovani vihidcyami z Tira Mista koloniyi viznavali gegemoniyu Tira vvazhali jogo boga Melkarta svoyim i posilali shorichnu daninu v jogo hram Utika yaka namagalasya povstati proti Tira bula upokorenna Hiramom Doba smut voyen i vasalitetu Za pravlinnya Itobaala I Assurnazirpal Asirijskij dijshov u svoyemu pohodi do Nar el Kelba 876 Tir vidkupivsya vid nogo darami Itobaal I zasnuvav Botris dlya zahistu vid assirijciv Pri jogo onuci Mattone I Salmanasar II otrimav dari 842 vid Tiru a za pravlinnya nastupnogo carya Pigmaliona buv pohid Ramman Nirari 804 i 801 yakomu Tir takozh pidnosiv darunki Tiglatpalassaru III Tir splativ 150 talantiv v annalah jogo zgaduyutsya cari Tira Hiram II i Mattone II 738 734 Pislya nih sidiv Elulaj abo Pyuj 728 692 pidporyadkuvav vidpalih kittijciv v vitrimav peremozhno p yatirichnu oblogu Salmanasara IV Sargon hvalitsya sho pidporyadkuvav Tir ale Sinaheribu ne vdalosya vporatisya z Elulaem yakij priyednavsya do koaliciyi Taharka ta Yezekiyi Pri Assargaddoni car Tira Baal spochatku pidkorivsya Assiriyi potim priyednavsya do Yegiptu zaznav napadu ale mabut ne pidkorivsya hocha na sendzhirlijskomu barelyefi Assargaddon i zobraziv jogo razom z Taharkom na motuzci bilya nig svoyih Berlin muzej Assurbanipalu Baal povinen buv pidkoritisya i dati jomu v garem svoyu dochku i v zaruchniki sina Postijni oblogi i vijni poslabili misto Cim skoristalisya rabi yaki zbuntuvalisya j perebili znat carem buv obranij Abdastart grec Straton Pri Navuhodonosori Tir buv na boci Yegiptu ta Yudeyi Vavilonskij car bezuspishno trimav misto v oblozi 13 rokiv z za carya Ittobale II Odnak znemozheni gromadyani virishili uklasti mir Car pereselivsya v Vavilon na jogo misce buv postavlenij Baal II do pislya yakogo v Tiri buv znovu perevorot carska vlada zaminilasya suddyami shofet Nezabarom vorozha partiya viprosila z Vavilonu carya Hirama III 552 532 pri yakomu vavilonske panuvannya zaminilosya perskim Ce panuvannya Tir znosiv spokijno i postavlyav caryam velikij flot Vidmova pustiti v misto Aleksandrom Makedonskim dlya prinesennya zhertvi Melkartu sprichinila za soboyu semimisyachnu oblogu z nasipom pereshijka vid berega do ostrova Tiryani zahishalisya vidchajdushno i ne bez uspihu greblya ne bagato b dopomogla Aleksandru yakbi jomu ne vdalosya zibrati velikij flot z vorozhih Tiru finikijskih mist 8000 gromadyan zaginulo a car Azimilk i velmozhi yaki vryatuvalisya v hrami buli pomiluvani 30000 osib prodano v rabstvo ale misto ne bulo zrujnovane i she 17 rokiv po tomu trimalosya 15 misyaciv proti Antigona buduchi pid vladoyu Ptolemeyiv Osvitnij ta religijnij centr U chasi ellinizmu Tir buv odnim zi osvitnih centriv Seredzemnomor ya zvidti rodom antichnij naukovec Porfirij tam takozh pracyuvali istoriki Menandr Efeskij Pergamskij ta Dij ta geograf j kartograf Marin U Yudejsku vijnu misto pidtrimuvalo rimlyan Hristiyanstvo z yavilosya v Tiri rano tut tizhden zhiv Apostol Pavlo Diyi XXI 3 u misti nezadovgo z yavivsya yepiskop svyatij ta in U period gonin deyaki hristiyani Tiru zaznali muchenickoyi smerti lishe za imperatora Diokletiana tut postrazhdalo 156 muchenikiv U Tiri takozh pomer Origen V Abisiniyu propovid hristiyanstva bula zanesena tiryanami Pershij hram buv pobudovanij za Kostyantina Velikogo tirskim yepiskopom i urochisto osvyacheno v 314 r Yevsevij Kesarijskij detalno opisuye drugij tirskij hram na pivdnennomu shodi mista sho buv osvyachenij nim v 335 r U Tiri vidbuvavsya sobor u spravi Afanasiya Oleksandrijskogo Piznishe arhiyepiskopom mista buv Vilgelm Tirskij vidomij takozh yak istorik Vid Hrestovih pohodiv do suchasnosti U Seredni viki Tir buv odnim z golovnih mist Shodu Misto bulo bagatim promislovo rozvinutim osoblivo slavilosya sklyanimi virobami ta vvazhalosya nepristupnim Tilki zavdyaki rozbratu sered musulman i za spriyannya venecijskogo flotu korolyu Yerusalimu Balduyinu II vdalosya 1124 roku pidkoriti misto Obloga Tira Saladinom 1187 roku bula bezuspishnoyu zavdyaki Konradu de Monferrat misto vistoyalo V 1190 tut buv pohovanij Fridrih Barbarossa 1291 roku Tir zrujnuvali musulmani Vidtodi misto prijshlo v zanepad popri zusillya Fahreddina vidroditi jogo slavu 1837 roku Tir silno postrazhdav vid zemletrusu V nash chas koli na misci Tira znahoditsya Sur garne mistechko yake odnak ne maye velikogo znachennya oskilki torgivlya perejshla do Bejruta Naselennya Sura bl 6000 zhiteliv z nih 2700 musulman i 2500 hristiyan Bilshist pravoslavnih svogo chasu vozz yednalisya z Katolickoyu cerkvoyu utvorivshi Melkitsku greko katolicku cerkvu Misku gromadu Sura ocholyuye arhiyepiskop tirskij Misto roztashovane na Pivnochi kolishnogo ostrova teper spoluchenogo z beregom Koloniyi Tira Melos Fera Gades Liks Utika Abdera Botris Auza Kitij Karfagen Kiprskij Motiya Solunt Panorm Malet Sulh Bitiya Karalis Tingis Arambis Karfagen Gippon Akra Gadrumet Leptis Gummi Oya Sabrata Kalpe Rusadir Abila MalakaTransportGavan Sura 2006 r Div takozhSpisok praviteliv Tira Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u LivaniPrimitkihttps admnvrsk ru o gorode goroda pobratimy tir sur livan Atlas svitu K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 966 631 546 7 Livan Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Mustafin O Spravzhnya istoriya starodavnogo chasu H 2018 s 146 147 Arhiv originalu za 18 chervnya 2013 Procitovano 14 serpnya 2011 Arhiv originalu za 25 sichnya 2012 Procitovano 14 serpnya 2011