Науса грец Νάουσα за катаревусою Наусса селище на острові Парос на лівому березі бухти Науса Ауза Науса ΝάουσαБухта Наус

Науса (грец. Νάουσα), за катаревусою Наусса — селище на острові Парос на лівому березі бухти Науса (Ауза).

Науса Νάουσα
Бухта Науси Бухта Науси
Науса
Координати: 37°07′ пн. ш. 25°13′ сх. д. / 37.117° пн. ш. 25.217° сх. д. / 37.117; 25.217
Країна	Греція
Децентр. адміністрація	Адміністрація Егейських островів
Периферія	Південні Егейські острови
Периф. одиниця	Парос
Колишні адмін. одиниці
- Регіон	Егейські острови
- Ном	Кіклади
Населення (2001)
- Усього	2 316
Часовий пояс	EET/EEST (/)
Телефонний код(и)	28410

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Науса.

Історія

У 1770—1775 роках Науса була адміністративним центром островів архіпелагу Кіклади, що знаходились під російською військово-морською адміністрацією, а також військово-морською базою російського флоту Першої Архіпелагської експедиції графа Олексія Орлова. Вперше ескадра графа Орлова у складі кораблів «Три ієрархії», «Ростислав», «Родос», «Грім», «Слава», «Перемога» і «Святий Павло» прибула до острова Парос 15 жовтня 1770 року. До 4 грудня на Паросі зібралися майже всі судна Архіпелагської ескадри. Було прийнято рішення заснувати російську військово-морську базу.

Бухта Ауза була укріплена, на її лівому березі були побудовані два редути . На острівці біля входу в бухту розташували 10-гарматна батарея. У Наусі була зведена будівля Адміралтейства і створена верф для ремонту всіх типів кораблів Архіпелагського флоту. Так само на верфі будувалися малі вітрильні й гребні суду. У місті зводилися кам'яні будинки для керівництва флоту, громадські будівлі, проведено водопровід. Місцеве населення в кількості 5 тис. осіб етнічних греків позитивно відносилися до російської присутності.

На початок 1771—1727 років населені острови Егейського моря були зайняті росіянами. На островах встановлювалась місцева грецька адміністрація, підпорядкована російській владі у Наусі. Крім створення на островах укріплених баз, російська влада багато уваги приділяла й поліпшенню життя місцевого населення. Так на сусідньому острові Наксосі була заснована грецька гімназія для жителів островів, учні якої під час ліквідації колонії були вивезені до Петербурга, і згодом багато хто з них зайняв важливі державні пости.

У результаті укладення 10 липня 1774 року між Росією і Османською імперією Кючук-Кайнарджійського миру, Росія взяла на себе зобов'язання вивести впродовж трьох місяців свій флот з островів Архіпелагу. З цього часу почалося виведення російських військово-морських сил і цивільної адміністрації з Науси, яке тривало до травня 1775 року. В результаті ліквідації колонії, тисячі греків і албанців з островів, що прийняли російське підданство, було евакуйовано силами військово-морського флоту в Росію. Переселенці отримали землі в Криму біля фортеці , а також великі пільги і можливість служби у спеціально створеному Грецькому піхотному полку.

Примітки

Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.

Джерела

Широкорад А. Б. Утерянные земли России. От Петра I до Гражданской войны., ИД Вече, Москва, 2006

[population-1] Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.