Теологі́чна, або богосло́вська, або релігі́йна осві́та — система професійної підготовки служителів релігійних культів, фахівців-теологів, викладачів богослів'я у різного типу й рівня духовних навчальних закладах.
Історія
Виникнення й розвиток релігійної освіти пов'язані з історією формування релігії в давніх державах Сходу (Вавилонія, Єгипет та інші), з ускладненням богословських систем, знання яких потребувало спеціальної підготовки священнослужителів і систематичного тлумачення релігійного вчення населенню.
З виникненням буддизму (VI—V століття до н. е.) навчання населення релігії проводили в монастирських школах. У християнстві (I століття н. е.) теологія стала предметом вивчення в катехізичних і загальноосвітніх школах Александрії (Єгипет), Єрусалима, Рима та інших міст Римської імперії і Візантії.
Найбільшого розвитку релігійна освіта набула в епоху феодалізму, коли монополія на освіту перебувала в руках церкви, а сама освіта мала переважно богословський характер. Теологія була основним предметом і світської, у тому числі вищої, школи, що виникла в середні віки. Згодом, у зв'язку з розвитком світської школи, що почався в період Реформації (перша половина XVI століття), релігійну освіту витіснили зі сфери духовного життя суспільства. Проте професійна підготовка духовенства, фахівців-теологів і релігійне навчання населення безперервно здійснюються в багатьох країнах і донині.
Основне в релігійній освіті — вивчення так званих священних, канонічних книг: у буддизмі — Тіпітака та інші, у ісламі — Коран, у християнстві — Біблія, в юдаїзмі — біблейський Старий завіт і Талмуд. У них викладаються учення Яхве, Будди, Ісуса Христа, Мухаммеда (Магомета) та інших, що вважаються засновниками релігії, або їхніх послідовників, учнів (апостолів) та пророків; система догматів певного віровчення, вироблених і затверджених вищими церковними інстанціями (соборами, папськими енцикліками і таким іншим).
Теологічна освіта в СРСР
У СРСР відповідно до декрету «Про відділення церкви від держави і школи від церкви» (1918) вивчання релігійних віровчень у всіх державних і суспільних навчальних закладах було заборонене. Формально громадяни могли вивчати релігію лише приватно.
Вивчення релігії було заборонене і в державних школах Болгарії, Чехословаччини, Югославії та інших країнах так званого соціалістичного табору. У Польщі для всіх охочих релігійне навчання проводилося при костелах, в Угорщині катехізис викладали в церковних приміщеннях і факультативно — в загальноосвітніх школах.
Сучасність
Нині церква має мережу власних навчальних закладів, що дають релігійну (богословську, теологічну) освіту, серед них:
- Духовні навчальні заклади, що готують професійних служителів релігійних культів і богословів.
- Конфесійні (створені за віросповідною ознакою) навчальні заклади церковноприходського типу — ними завідує місцеве духівництво. Вони дають не професійні, але систематизовані знання в галузі певного віровчення. Наприклад, у буддизмі — це монастирські школи, в мусульманстві — мектеби (куттаби) і коранічні школи при мечетях, у християнстві — катехізичні школи при храмах, костелах.
- Загальноосвітні початкові, середні та вищі школи, що належать певній релігійній організації, де нарівні з іншими предметами вивчається теологія.
Для навчання релігії використовуються молитовні приміщення (мечеті, храми, синагоги і таке інше), а також приватні, в основному конфесійні, недільні, вечірні, заочні школи і курси, засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса тощо), кінофільми з релігійним вмістом, богословська література.
Вища богословська освіта
Нині вищу богословську освіту надають богословські (теологічні) факультети вищих навчальних закладів або спеціальні духовні навчальні заклади — духовні академії. В Україні це: Київська духовна академія (відновлена у 1992 році), Київська православна богословська академія, Український католицький університет (Львів), Інститут релігійних наук святого Томи Аквінського в місті Києві, Ужгородська греко-католицька богословська академія імені Теодора Ромжі, Ужгородська українська богословська академія, .
Див. також
Посилання
- Релігійна освіта // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- //Большая советская энциклопедия
- Теологическое образование[недоступне посилання з липня 2019]//Большая советская энциклопедия
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teologi chna abo bogoslo vska abo religi jna osvi ta sistema profesijnoyi pidgotovki sluzhiteliv religijnih kultiv fahivciv teologiv vikladachiv bogosliv ya u riznogo tipu j rivnya duhovnih navchalnih zakladah IstoriyaViniknennya j rozvitok religijnoyi osviti pov yazani z istoriyeyu formuvannya religiyi v davnih derzhavah Shodu Vaviloniya Yegipet ta inshi z uskladnennyam bogoslovskih sistem znannya yakih potrebuvalo specialnoyi pidgotovki svyashennosluzhiteliv i sistematichnogo tlumachennya religijnogo vchennya naselennyu Z viniknennyam buddizmu VI V stolittya do n e navchannya naselennya religiyi provodili v monastirskih shkolah U hristiyanstvi I stolittya n e teologiya stala predmetom vivchennya v katehizichnih i zagalnoosvitnih shkolah Aleksandriyi Yegipet Yerusalima Rima ta inshih mist Rimskoyi imperiyi i Vizantiyi Najbilshogo rozvitku religijna osvita nabula v epohu feodalizmu koli monopoliya na osvitu perebuvala v rukah cerkvi a sama osvita mala perevazhno bogoslovskij harakter Teologiya bula osnovnim predmetom i svitskoyi u tomu chisli vishoyi shkoli sho vinikla v seredni viki Zgodom u zv yazku z rozvitkom svitskoyi shkoli sho pochavsya v period Reformaciyi persha polovina XVI stolittya religijnu osvitu vitisnili zi sferi duhovnogo zhittya suspilstva Prote profesijna pidgotovka duhovenstva fahivciv teologiv i religijne navchannya naselennya bezperervno zdijsnyuyutsya v bagatoh krayinah i donini Osnovne v religijnij osviti vivchennya tak zvanih svyashennih kanonichnih knig u buddizmi Tipitaka ta inshi u islami Koran u hristiyanstvi Bibliya v yudayizmi biblejskij Starij zavit i Talmud U nih vikladayutsya uchennya Yahve Buddi Isusa Hrista Muhammeda Magometa ta inshih sho vvazhayutsya zasnovnikami religiyi abo yihnih poslidovnikiv uchniv apostoliv ta prorokiv sistema dogmativ pevnogo virovchennya viroblenih i zatverdzhenih vishimi cerkovnimi instanciyami soborami papskimi enciklikami i takim inshim Teologichna osvita v SRSR U SRSR vidpovidno do dekretu Pro viddilennya cerkvi vid derzhavi i shkoli vid cerkvi 1918 vivchannya religijnih virovchen u vsih derzhavnih i suspilnih navchalnih zakladah bulo zaboronene Formalno gromadyani mogli vivchati religiyu lishe privatno Vivchennya religiyi bulo zaboronene i v derzhavnih shkolah Bolgariyi Chehoslovachchini Yugoslaviyi ta inshih krayinah tak zvanogo socialistichnogo taboru U Polshi dlya vsih ohochih religijne navchannya provodilosya pri kostelah v Ugorshini katehizis vikladali v cerkovnih primishennyah i fakultativno v zagalnoosvitnih shkolah SuchasnistNini cerkva maye merezhu vlasnih navchalnih zakladiv sho dayut religijnu bogoslovsku teologichnu osvitu sered nih Duhovni navchalni zakladi sho gotuyut profesijnih sluzhiteliv religijnih kultiv i bogosloviv Konfesijni stvoreni za virospovidnoyu oznakoyu navchalni zakladi cerkovnoprihodskogo tipu nimi zaviduye misceve duhivnictvo Voni dayut ne profesijni ale sistematizovani znannya v galuzi pevnogo virovchennya Napriklad u buddizmi ce monastirski shkoli v musulmanstvi mektebi kuttabi i koranichni shkoli pri mechetyah u hristiyanstvi katehizichni shkoli pri hramah kostelah Zagalnoosvitni pochatkovi seredni ta vishi shkoli sho nalezhat pevnij religijnij organizaciyi de narivni z inshimi predmetami vivchayetsya teologiya Dlya navchannya religiyi vikoristovuyutsya molitovni primishennya mecheti hrami sinagogi i take inshe a takozh privatni v osnovnomu konfesijni nedilni vechirni zaochni shkoli i kursi zasobi masovoyi informaciyi radio telebachennya presa tosho kinofilmi z religijnim vmistom bogoslovska literatura Visha bogoslovska osvita Nini vishu bogoslovsku osvitu nadayut bogoslovski teologichni fakulteti vishih navchalnih zakladiv abo specialni duhovni navchalni zakladi duhovni akademiyi V Ukrayini ce Kiyivska duhovna akademiya vidnovlena u 1992 roci Kiyivska pravoslavna bogoslovska akademiya Ukrayinskij katolickij universitet Lviv Institut religijnih nauk svyatogo Tomi Akvinskogo v misti Kiyevi Uzhgorodska greko katolicka bogoslovska akademiya imeni Teodora Romzhi Uzhgorodska ukrayinska bogoslovska akademiya Div takozhReligijna osvita v Ukrayini Duhovni navchalni zakladiPosilannyaReligijna osvita Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Bolshaya sovetskaya enciklopediya Teologicheskoe obrazovanie nedostupne posilannya z lipnya 2019 Bolshaya sovetskaya enciklopediya