Теодор Руссо (фр. Théodore Rousseau; 15 квітня, 1812, Париж — 22 грудня, 1867, Барбізон) — французький художник-пейзажист, графік. Вважається засновником так званої Барбізонської школи.
Життєпис
Ранні роки
Майбутній художник мав просте, нешляхетне походження. був сином кравця. Був слабкою, хворобливою дитиною. Батьки відвезли хлопця в село, де той мешкав до дев'яти років. В цьому віці його забрали знову до Парижу. Перші художні навички отримав від дяді, художника-аматора. Художником (тільки мало відомим) стане і його брат — Філіп Руссо.
Навчання та початок творчого шляху
Батько бажав для сина кар'єри в бізнесі, але той наполягав на художньому навчанні. І батько підкорився, у віці 15 років юнак став учнем художника-пейзажиста Жана Шарля Ремона. Отримавши дозвіл на копіювання картин в музеї Лувр, Теодор Руссо зупинився на картинах голладців 17 століття, переважно пейзажистах. Це і обумовило подальші пошуки митця, його смаки, його жанр.
1831 рік
У 1831 році Т. Руссо подав заявку на участь в Паризькому салоні. І перша виставка відбулася з його картиною. Але консервативне, академічно налаштоване журі не брало його картин подальші чотири роки. Хворобливий і ображений художник відсахнувся від Паризьких салонів і не давав туди своїх картин до реформ 1848 року. Лише суттєві зміни в журі та більш лояльні правила прийняття картин в салон після заворушень 1848 року повернули його твори на виставки.
Село Барбізон
У пошуках мотивів для картин Теодор мандрував французькими провінціями. Він побував у Ліоні, Руані, приїздив до Нормандії. У 1827 році митець вперше відвідав село Барбізон. Близьке до Парижа, далеке від доглянутих та геометричних садів Версаля, село привабило дешевизною помешкань та їжі, незайманою природою. У 1848 р. Теодор оселився у Барбізоні. Пізніше його сусідом стане багатодітний Жан-Франсуа Мілле, потім приєднаються Діаз де ла Пенья, Жюль Дюпре, Шарль-Франсуа Добіньї, . Так склалась творча група митців — переважно пейзажистів, котрих пізніше назвали Барбізонською школою.
Неприємності
Хворобливий художник не відрізнявся привітністю. Стосунки з меценатами та урядовцями були досить погані. Обережний Діаз де ла Пенья вже мав Орден почесного легіону, хоча починав пізніше за Теодора. У 1861 р. Теодор спробував зробити аукціонний продаж своїх картин, але той був невдалим. Французьку публіку Теодор Руссо не підкорив, і, розчарований, навіть прагнув емігрувати з Франції. Приятель з близького оточення Руссо покінчив життя самогубством. Дружина Теодора довго хворіла і згодом збожеволіла.
Смерть
Після подорожі на Монблан художник захворів на запалення легенів. Пізніше приєдналося безсоння і він захворів. У серпні 1867 р. переніс перший інсульт, який повторився восени.
22 грудня 1867 р. в Барбізоні він помер.
Картинна галерея
- Краєвид після зливи, 1835. Національна галерея (Прага)
- Ставок, 1842. Музей образотворчого мистецтва, Реймс
- Краєвид у Барбізона, близько 1850 р. Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна
- Краєвид з маленьким рибалкою, близько 1848-1849. Музей д'Орсе
-
-
- Наближення зливи. Музей Бойманса — ван Бенінгена
- Стадо у лісі. Національний музей образотворчого мистецтва (Аргентина)
Малюнки
-
- Краєвид з трьома фігурами і собакою. Національна галерея мистецтва (Вашингтон)
- Краєвид біля ставка, близько 1850. Музей мистецтва Метрополітен
- Пшеничні поля, 1865. Музей мистецтва Метрополітен
- Краєвид зі скелями, порослими чагарником, бл. 1860. Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
- Краєвид з деревами, бл. 1865. Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
-
- Повалені дерева.Державний музей (Амстердам)
Примітки
- RKDartists
- Théodore Rousseau (1812-1867). La voix de la forêt — Paris Musées, 2024. — P. 208. —
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4f89
- https://ihoi.org/app/photopro.sk/ihoi_icono/
- https://collections.frick.org/people/158/theodore-rousseau/objects
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/437517
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- Forêt de Fontainebleau
- https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=6507
Джерела
- Alfred Sensier, Souvenirs sur Th. Rousseau (Paris, 1872).
- E. Michel, Les Artistes célébres: Th. Rousseau (Paris, 1891).
- J. W. Mollett, Rousseau and Diaz (London, 1890).
- David Croal Thomson, The Barbizon School of Painters: Th. Rousseau (London, 1892).
- Albert Wolff, La Capitale de l'art: Th. Rousseau (Paris, 1886).
- E. Chesneau, Peintres romantiques: Th. Rousseau (Paris, 1880).
- P Burty, Maîtres et petit-maîtres: Th. Rousseau (Paris, 1877).
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teodor Russo fr Theodore Rousseau 15 kvitnya 1812 Parizh 22 grudnya 1867 Barbizon francuzkij hudozhnik pejzazhist grafik Vvazhayetsya zasnovnikom tak zvanoyi Barbizonskoyi shkoli Teodor RussoTheodore RousseauPri narodzhenniTheodore RousseauNarodzhennya15 kvitnya 1812 1812 04 15 ParizhSmert22 grudnya 1867 1867 12 22 55 rokiv Barbizon infarkt miokarda PohovannyaSena i MarnaNacionalnist FranciyaKrayinaFranciyaZhanrpejzazhNavchannyau hudozhnika Zhana Sharlya RemonaDiyalnisthudozhnik fotograf unaochnyuvach grafik risuvalnikNapryamokrealizmRoki tvorchosti1831 1866Vchiteld 2 Vidomi uchnidChlenBarbizonska shkolaTvorid d i dRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena d Hudozhnij institut Chikago d d Muzej Tissen Bornemissa Muzej Getti Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Palac vitonchenih mistectv 3 d 4 Kolekciya Frika 5 Muzej mistectva Metropoliten 6 Muzej vitonchenih mistectv Rejksmuzej Gaazkij municipalnij muzej d d Muzej Viktoriyi ta Alberta d Hudozhnij muzej Volters Bruklinskij muzej Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Derzhavnij muzej mistectv Nova gliptoteka Karlsberga Muzej mistectv Filadelfiyi Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Ermitazh Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Nacionalna galereya d Muzej Van Goga Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 7 d Nacionalna galereya Virmeniyi Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d Galereya mistectv Korkoran Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej Ficvilyama Klivlendskij muzej mistectv Miskij muzej Amsterdam 8 d Detrojtskij institut mistectv Muzej Konde d d d d d Hudozhnij muzej Milvoki Hudozhnij muzej Pivnichnoyi Karolini d d Nacionalna galereya Irlandiyi Hudozhnij muzej Sent Luyisa Muzej mistectv Toledo Dallaskij muzej mistectv Nacionalna galereya d d d Portlandskij misteckij muzej d d Hudozhnij muzej Virdzhiniyi d d Muzej d Orse d Zibrannya Vollesa d Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d d Hudozhnya galereya Lidsa Strasburzkij muzej obrazotvorchogo mistectva Muzej obrazotvorchih mistectv Gamburzka kartinna galereya Hudozhnij muzej Bazelya d d d d d d d d d d d Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva 9 d d d d Garvardskij hudozhnij muzej d Muzej fyurera Hudozhnij muzej Fogga d d d d Stara nacionalna galereya d d Dizhonskij muzej obrazotvorchogo mistectva d d Muzej Folkvang d d d d d d Bremenska kartinna galereya Korolivskij zamok na Vaveli Muzej obrazotvorchih mistectv Nicca Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi d d Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv d 10 d d Muzej Nortona Sajmona d Baltimorskij muzej mistectv d d d i Muzej mistectvNagorodi Teodor Russo u VikishovishiZhittyepisRanni roki Majbutnij hudozhnik mav proste neshlyahetne pohodzhennya buv sinom kravcya Buv slabkoyu hvoroblivoyu ditinoyu Batki vidvezli hlopcya v selo de toj meshkav do dev yati rokiv V comu vici jogo zabrali znovu do Parizhu Pershi hudozhni navichki otrimav vid dyadi hudozhnika amatora Hudozhnikom tilki malo vidomim stane i jogo brat Filip Russo Navchannya ta pochatok tvorchogo shlyahu Batko bazhav dlya sina kar yeri v biznesi ale toj napolyagav na hudozhnomu navchanni I batko pidkorivsya u vici 15 rokiv yunak stav uchnem hudozhnika pejzazhista Zhana Sharlya Remona Otrimavshi dozvil na kopiyuvannya kartin v muzeyi Luvr Teodor Russo zupinivsya na kartinah golladciv 17 stolittya perevazhno pejzazhistah Ce i obumovilo podalshi poshuki mitcya jogo smaki jogo zhanr 1831 rik U 1831 roci T Russo podav zayavku na uchast v Parizkomu saloni I persha vistavka vidbulasya z jogo kartinoyu Ale konservativne akademichno nalashtovane zhuri ne bralo jogo kartin podalshi chotiri roki Hvoroblivij i obrazhenij hudozhnik vidsahnuvsya vid Parizkih saloniv i ne davav tudi svoyih kartin do reform 1848 roku Lishe suttyevi zmini v zhuri ta bilsh loyalni pravila prijnyattya kartin v salon pislya zavorushen 1848 roku povernuli jogo tvori na vistavki Anri Shapu Barelyef Teodora Russo ta Zhana Fransua Mille na skeli u lisi Fontenblo 1884 Selo Barbizon U poshukah motiviv dlya kartin Teodor mandruvav francuzkimi provinciyami Vin pobuvav u Lioni Ruani priyizdiv do Normandiyi U 1827 roci mitec vpershe vidvidav selo Barbizon Blizke do Parizha daleke vid doglyanutih ta geometrichnih sadiv Versalya selo privabilo desheviznoyu pomeshkan ta yizhi nezajmanoyu prirodoyu U 1848 r Teodor oselivsya u Barbizoni Piznishe jogo susidom stane bagatoditnij Zhan Fransua Mille potim priyednayutsya Diaz de la Penya Zhyul Dyupre Sharl Fransua Dobinyi Tak sklalas tvorcha grupa mitciv perevazhno pejzazhistiv kotrih piznishe nazvali Barbizonskoyu shkoloyu Nepriyemnosti Hvoroblivij hudozhnik ne vidriznyavsya privitnistyu Stosunki z mecenatami ta uryadovcyami buli dosit pogani Oberezhnij Diaz de la Penya vzhe mav Orden pochesnogo legionu hocha pochinav piznishe za Teodora U 1861 r Teodor sprobuvav zrobiti aukcionnij prodazh svoyih kartin ale toj buv nevdalim Francuzku publiku Teodor Russo ne pidkoriv i rozcharovanij navit pragnuv emigruvati z Franciyi Priyatel z blizkogo otochennya Russo pokinchiv zhittya samogubstvom Druzhina Teodora dovgo hvorila i zgodom zbozhevolila Smert Pislya podorozhi na Monblan hudozhnik zahvoriv na zapalennya legeniv Piznishe priyednalosya bezsonnya i vin zahvoriv U serpni 1867 r perenis pershij insult yakij povtorivsya voseni 22 grudnya 1867 r v Barbizoni vin pomer Kartinna galereya Krayevid pislya zlivi 1835 Nacionalna galereya Praga Stavok 1842 Muzej obrazotvorchogo mistectva Rejms Krayevid u Barbizona blizko 1850 r Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Krayevid z malenkim ribalkoyu blizko 1848 1849 Muzej d Orse Dubi na plato Apremon blizko 1850 1852 Luvr Boloto v Landah blizko 1853 Hudozhnya galereya Aberdin Nablizhennya zlivi Muzej Bojmansa van Beningena Stado u lisi Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva Argentina Malyunki Nadvechir ya u lisi Fontenblo 1848 Nacionalna galereya mistectva Vashington Krayevid z troma figurami i sobakoyu Nacionalna galereya mistectva Vashington Krayevid bilya stavka blizko 1850 Muzej mistectva Metropoliten Pshenichni polya 1865 Muzej mistectva Metropoliten Krayevid zi skelyami poroslimi chagarnikom bl 1860 Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht Krayevid z derevami bl 1865 Muzej obrazotvorchih mistectv Budapesht Dub Muzej vitonchenih mistectv H yuston Povaleni dereva Derzhavnij muzej Amsterdam PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Theodore Rousseau 1812 1867 La voix de la foret Paris Musees 2024 P 208 ISBN 978 2 7596 0574 3 d Track Q126683372d Track Q3365279 http pba opacweb lille fr fr search notice type list amp filters 5Bfacets id 5D 5B 5D 5cc2aee05c0284355b8b4f89 https ihoi org app photopro sk ihoi icono https collections frick org people 158 theodore rousseau objects https www metmuseum org art collection search 437517 https www bellasartes gob ar Foret de Fontainebleau https americanart si edu collections search artist id 6507DzherelaAlfred Sensier Souvenirs sur Th Rousseau Paris 1872 E Michel Les Artistes celebres Th Rousseau Paris 1891 J W Mollett Rousseau and Diaz London 1890 David Croal Thomson The Barbizon School of Painters Th Rousseau London 1892 Albert Wolff La Capitale de l art Th Rousseau Paris 1886 E Chesneau Peintres romantiques Th Rousseau Paris 1880 P Burty Maitres et petit maitres Th Rousseau Paris 1877 Posilannya