Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вардгес Акопович Суренянц (27 лютого (10 березня) 1869, Ахалціхе, — 6 квітня 1921, Ялта) — вірменський художник, архітектор і теоретик мистецтва. Вважається основоположником історичного жанру у вірменському живописі і засновником сучасного стилю вірменської книжкової графіки.
| Вардгес Акопович Суренянц | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 27 лютого (10 березня) 1860 Ахалціхе | |||
| Смерть | 6 квітня 1921 (61 рік) | |||
| Ялта | ||||
| Національність | вірмени | |||
| Країна | Грузія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
| Діяльність | мовознавець, художник, ілюстратор, перекладач, скульптор, графік, art theorist, художній критик | |||
| Напрямок | реалізм, модернізм, символізм | |||
| Відомі учні | d | |||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
| | ||||
 Суренянц Вардгес Акопович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився у 1860 році в Ахалціхе в родині священника і учителя історії релігії. У 1868 році разом з родиною переїхав до Сімферополя, згодом батька призначили пресвітером Московської Вірменської єпархії і родина переїхала до Москви.
У 1870–1875 роках отримав загальну освіту в гімназії Лазаревського інституту східних мов. У 1876–1879 роках навчався на відділенні архітектури Московського училища живопису, скульптури і зодчества. У 1879 році вирушив до Мюнхена відвідати брата і там вступив на архітектурний факультет Мюнхенської академії мистецтв. З 1880 року навчався на факультеті живопису цієї ж академії у Фрідріха Каульбаха й, можливо, також у Отто Зайтца, закінчив навчання у 1885 році.
З 1881 року мандрував Італією — побував в Римі, Флоренції, Мілані, Венеції. У Венеції художник відвідав вірменський чернечий орден Мхітаристів на ; вивчав мистецтво вірменського середньовічного книжкового живопису, написав портрети А. Багратуні, М. Чамчяна, Є. Товмачяна. В результаті подорожі написав свою першу теоретичну статтю, присвячену вірменській архітектурі, яка була опублікована в журналі «Мегу Айастані» («Бджола Вірменії») у 1883 році. У 1885–1887 роках в складі експедиції В. О. Жуковського подорожував Іраном, де написав багато етюдів і композицій. У 1890–1891 роках викладав малювання і загальну історію мистецтва в Духовній семінарії Геворкян в Ечміадзині, копіював фрески Ечміадзинського кафедрального собору і вірменську мініатюру. В 1892 році відвідав Ані, Севан та інші місця, де мав змогу ознайомитись з історичними пам'ятками, а також вивчав вірменські рукописи в Ечміадзинському книгосховищі.
З 1892 року брав участь у художньому житті Санкт-Петербурга і Москви, зокрема, у виставках художніх організацій ім. Леонардо да Вінчі, Куїнджі, художників історичного живопису, у 22-й виставці передвижників (1894). Був одним з організаторів Першого і Другого зібрань російських художників (1894, 1909). У 1897–1898 роках мандрував Францією і Іспанією, створив багато етюдів. У 1901 році в Баку відбулась його перша і єдина за життя персональна виставка. У 1916 році спільно Є. Тадевосяном, , Ф. Терлемезяном та іншими діячами мистецтв в Тифлісі організував Спілку вірменських художників.
У 1917 році Суренянц переїхав до Ялти, де розпочав роботу над розписами вірменської церкви Святої Ріпсіме, побудованої у 1909–1917 роках архітектором . Художник завершив зовнішню обробку, розписи купола і вівтаря, проте не встиг завершити стіни. Він помер 6 квітня 1921 року, був похований у дворику церкви Святої Ріпсіме.
Творчість
Живопис
Глибоко вивчаючи культуру Близького Сходу і Заходу, художник створив свій неповторний й національний за характером стиль. У вірменському живописі він практично став основоположником історичного жанру. Багато найкращих творів Суренянца змальовують різні епізоди історії Вірменії, ілюструють сюжети з давньовірменсьої міфології — це «Семіраміда біля трупа Ара Прекрасного» (1899), «Ані, XI століття. Вихід жінок з церкви» (1905), «Мкртич Хрімян» (1906), «Повернення цариці Забел на трон» (1909) та інші. В роботі над ними автор був особливо зосереджений на переконливому відтворенні навколишньої обстановки. Тема геноциду вірмен, що особливо хвилювала художника, знайшла відображення в картинах «Покинута» (1894), «Зневажена святиня» (1895), «Церква Святої Ріпсіме поблизу Ечміадзина» (1897), «Повернення до неба», «Знеславлена» (1899).
В полотні «Покинута», як вважається, Суренянц вперше ввів у вірменський живопис останні методи художнього вираження сучасної йому західної культури. Картина «Семіраміда біля трупа Ара Прекрасного» є втіленням суто вірменської легенди й одночасно присвячена певній загальній ідеї життя, долі, похмурим думкам. На другому плані картини зображений барельєф Гільгамеша, героя давнього шумерського епосу, в якому також йде мова про перемогу життя над смертю, про ідею воскресіння. Його монументальна композиція «Церква Святої Ріпсіме поблизу Ечміадзина», що стала свідком страшних подій в історії вірменського народу, є своєрідним реквіємом за загиблими співвітчизниками. Один з найкращих творів художника — «Саломея» (1907) у 1912 році експонувався в Мюнхенській академії мистецтв, а у 1914 — на Всесвітній виставці образотворчого мистецтва у Венеції.
Графіка
З часів навчання в Мюнхенській академії мистецтв Вардгес Суренянц займався графікою, публікував карикатури в сатиричному журналі [en]. Помітне місце в його творчості займали книжкові ілюстрації до таких творів як «Жарти пера» А. Цатуряна, «Хаджи-Мурат» Л. Толстого (1912), «Східні пісні» О. Спендіарова, «Бахчисарайський фонтан» О. Пушкіна, до книги «Вірменський поет Смбат Шахазіз» (1905), до вірменських народних казок (1906–1914) та ін. Графічні ілюстрації та ескізи Суренянца насичені національним колоритом, починаючи з 1889 року в них проявляються риси символізму і модернізму. Загалом художника надзвичайно захоплювала вірменська мініатюра, досягнення і прийоми якої він використовував у своїй творчості.
Роботи для театру, переклади
Вардгес Суренянц відомий як художник театру. Він займався оформленням сцени в Маріїнському театрі (2-й акт балету А. Адана «Корсар» і опера А. Рубінштейна «Демон»), в Московському художньому театрі (п'єси М. Метерлінка «Сліпі», «Там всередині», «Непрохана»), в театрі Віри Коміссаржевської («Драма кохання»).
Володіючи сімома мовами (російською, англійською, німецькою, італійською, перською, турецькою), Вардгес Суренянц увійшов в історію вірменської культури також як перекладач. Він перекладав вірменською мовою Шекспіра, Вайлда, Гете. У 1889 році виконав переклад трагедії Шекспіра «Річард Третій» для Петроса Адамяна.
Зберігання творів, виставки
Значна колекція робіт Вардгеса Суренянца зберігається в Національній картинній галереї Вірменії, Єреван. У 2010 році тут була проведена велика виставка робіт художника до 150-ї річниці з дня його народження.
Твори Вардгеса Суренянца експонувались в різних містах Європи — Берліні, Лондоні, Парижі та ін. В Україні виставки проходили, зокрема, в Криму (Сімферополь, Ялта, Феодосія). Влітку 2011 року в рамках Днів культури Вірменії виставка творів Суренянца пройшла в Національному музеї літератури України, Київ.
Галерея
-
![image]()
Церква Святої Ріпсіме поблизу Ечміадзина (1897) -
![image]()
Богоматір і немовля або Вірменська Богородиця (1895) -
![image]()
Зневажена святиня (1895) -
![image]()
Фірдусі читає поему „Шах-Наме“ шаху Махмуду Газневі (1913) -
![image]()
Вихід хресної ходи з Ечміадзинського собору (1895) -
![image]()
Портрет Мкртича Хрімяна (1909) -
![image]()
Семіраміда біля трупа Ара Прекрасного (1899) -
![image]()
Портрет Ідельсон (1913)
Примітки
- Krikorian A., Heratchian H. Le dictionnaire biographique: Arméniens d'hier et d'aujourd'hui — Maisons-Alfort: 2021. — P. 527. —
- Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 11. — С. 205-206.
- В. Бадалян. Известный и неизвестный Вардгес Суренянц // Голос Армении. — 13 Май, 2010. — № 51 (19984).
- Гюрджян Г. М. Основоположник исторического жанра в армянской живописи // Историко-филологический журнал. — Сб, 1960. — Т. 4. — С. 134-147.
- Спесивцева Л. В. Армянская церкові в Ялте (1909–1917 гг.) и ее создатели
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 березня 2013.
- В Ереване открылась юбилейная выставка Вардгеса Суренянца [ 28 листопада 2010 у Wayback Machine.] // 26 листопада 10
- Олександр Божко. Мистецтво як інструмент міжнародного спілкування // День, № 117, 8 липня 2011
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суренянц Вардгес Акопович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vardges Akopovich Surenyanc 27 lyutogo 10 bereznya 1869 18690310 Ahalcihe 6 kvitnya 1921 Yalta virmenskij hudozhnik arhitektor i teoretik mistectva Vvazhayetsya osnovopolozhnikom istorichnogo zhanru u virmenskomu zhivopisi i zasnovnikom suchasnogo stilyu virmenskoyi knizhkovoyi grafiki Vardges Akopovich SurenyancNarodzhennya27 lyutogo 10 bereznya 1860 1860 03 10 AhalciheSmert6 kvitnya 1921 1921 04 06 61 rik YaltaNacionalnistvirmeniKrayinaGruziyaZhanrportretNavchannyaMyunhenska akademiya mistectvDiyalnistmovoznavec hudozhnik ilyustrator perekladach skulptor grafik art theorist hudozhnij kritikNapryamokrealizm modernizm simvolizmVidomi uchnidRoboti v kolekciyiNacionalna galereya Virmeniyi Surenyanc Vardges Akopovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u 1860 roci v Ahalcihe v rodini svyashennika i uchitelya istoriyi religiyi U 1868 roci razom z rodinoyu pereyihav do Simferopolya zgodom batka priznachili presviterom Moskovskoyi Virmenskoyi yeparhiyi i rodina pereyihala do Moskvi U 1870 1875 rokah otrimav zagalnu osvitu v gimnaziyi Lazarevskogo institutu shidnih mov U 1876 1879 rokah navchavsya na viddilenni arhitekturi Moskovskogo uchilisha zhivopisu skulpturi i zodchestva U 1879 roci virushiv do Myunhena vidvidati brata i tam vstupiv na arhitekturnij fakultet Myunhenskoyi akademiyi mistectv Z 1880 roku navchavsya na fakulteti zhivopisu ciyeyi zh akademiyi u Fridriha Kaulbaha j mozhlivo takozh u Otto Zajtca zakinchiv navchannya u 1885 roci Z 1881 roku mandruvav Italiyeyu pobuvav v Rimi Florenciyi Milani Veneciyi U Veneciyi hudozhnik vidvidav virmenskij chernechij orden Mhitaristiv na vivchav mistectvo virmenskogo serednovichnogo knizhkovogo zhivopisu napisav portreti A Bagratuni M Chamchyana Ye Tovmachyana V rezultati podorozhi napisav svoyu pershu teoretichnu stattyu prisvyachenu virmenskij arhitekturi yaka bula opublikovana v zhurnali Megu Ajastani Bdzhola Virmeniyi u 1883 roci U 1885 1887 rokah v skladi ekspediciyi V O Zhukovskogo podorozhuvav Iranom de napisav bagato etyudiv i kompozicij U 1890 1891 rokah vikladav malyuvannya i zagalnu istoriyu mistectva v Duhovnij seminariyi Gevorkyan v Echmiadzini kopiyuvav freski Echmiadzinskogo kafedralnogo soboru i virmensku miniatyuru V 1892 roci vidvidav Ani Sevan ta inshi miscya de mav zmogu oznajomitis z istorichnimi pam yatkami a takozh vivchav virmenski rukopisi v Echmiadzinskomu knigoshovishi Mogila Vardgesa Surenyanca bilya virmenskoyi cerkvi v Yalti Z 1892 roku brav uchast u hudozhnomu zhitti Sankt Peterburga i Moskvi zokrema u vistavkah hudozhnih organizacij im Leonardo da Vinchi Kuyindzhi hudozhnikiv istorichnogo zhivopisu u 22 j vistavci peredvizhnikiv 1894 Buv odnim z organizatoriv Pershogo i Drugogo zibran rosijskih hudozhnikiv 1894 1909 U 1897 1898 rokah mandruvav Franciyeyu i Ispaniyeyu stvoriv bagato etyudiv U 1901 roci v Baku vidbulas jogo persha i yedina za zhittya personalna vistavka U 1916 roci spilno Ye Tadevosyanom F Terlemezyanom ta inshimi diyachami mistectv v Tiflisi organizuvav Spilku virmenskih hudozhnikiv U 1917 roci Surenyanc pereyihav do Yalti de rozpochav robotu nad rozpisami virmenskoyi cerkvi Svyatoyi Ripsime pobudovanoyi u 1909 1917 rokah arhitektorom Hudozhnik zavershiv zovnishnyu obrobku rozpisi kupola i vivtarya prote ne vstig zavershiti stini Vin pomer 6 kvitnya 1921 roku buv pohovanij u dvoriku cerkvi Svyatoyi Ripsime TvorchistPovernennya carici Zabel na tron 1909 Zhivopis Gliboko vivchayuchi kulturu Blizkogo Shodu i Zahodu hudozhnik stvoriv svij nepovtornij j nacionalnij za harakterom stil U virmenskomu zhivopisi vin praktichno stav osnovopolozhnikom istorichnogo zhanru Bagato najkrashih tvoriv Surenyanca zmalovuyut rizni epizodi istoriyi Virmeniyi ilyustruyut syuzheti z davnovirmensoyi mifologiyi ce Semiramida bilya trupa Ara Prekrasnogo 1899 Ani XI stolittya Vihid zhinok z cerkvi 1905 Mkrtich Hrimyan 1906 Povernennya carici Zabel na tron 1909 ta inshi V roboti nad nimi avtor buv osoblivo zoseredzhenij na perekonlivomu vidtvorenni navkolishnoyi obstanovki Tema genocidu virmen sho osoblivo hvilyuvala hudozhnika znajshla vidobrazhennya v kartinah Pokinuta 1894 Znevazhena svyatinya 1895 Cerkva Svyatoyi Ripsime poblizu Echmiadzina 1897 Povernennya do neba Zneslavlena 1899 Salomeya 1907 V polotni Pokinuta yak vvazhayetsya Surenyanc vpershe vviv u virmenskij zhivopis ostanni metodi hudozhnogo virazhennya suchasnoyi jomu zahidnoyi kulturi Kartina Semiramida bilya trupa Ara Prekrasnogo ye vtilennyam suto virmenskoyi legendi j odnochasno prisvyachena pevnij zagalnij ideyi zhittya doli pohmurim dumkam Na drugomu plani kartini zobrazhenij barelyef Gilgamesha geroya davnogo shumerskogo eposu v yakomu takozh jde mova pro peremogu zhittya nad smertyu pro ideyu voskresinnya Jogo monumentalna kompoziciya Cerkva Svyatoyi Ripsime poblizu Echmiadzina sho stala svidkom strashnih podij v istoriyi virmenskogo narodu ye svoyeridnim rekviyemom za zagiblimi spivvitchiznikami Odin z najkrashih tvoriv hudozhnika Salomeya 1907 u 1912 roci eksponuvavsya v Myunhenskij akademiyi mistectv a u 1914 na Vsesvitnij vistavci obrazotvorchogo mistectva u Veneciyi Grafika Z chasiv navchannya v Myunhenskij akademiyi mistectv Vardges Surenyanc zajmavsya grafikoyu publikuvav karikaturi v satirichnomu zhurnali en Pomitne misce v jogo tvorchosti zajmali knizhkovi ilyustraciyi do takih tvoriv yak Zharti pera A Caturyana Hadzhi Murat L Tolstogo 1912 Shidni pisni O Spendiarova Bahchisarajskij fontan O Pushkina do knigi Virmenskij poet Smbat Shahaziz 1905 do virmenskih narodnih kazok 1906 1914 ta in Grafichni ilyustraciyi ta eskizi Surenyanca nasicheni nacionalnim koloritom pochinayuchi z 1889 roku v nih proyavlyayutsya risi simvolizmu i modernizmu Zagalom hudozhnika nadzvichajno zahoplyuvala virmenska miniatyura dosyagnennya i prijomi yakoyi vin vikoristovuvav u svoyij tvorchosti Roboti dlya teatru perekladi Vardges Surenyanc vidomij yak hudozhnik teatru Vin zajmavsya oformlennyam sceni v Mariyinskomu teatri 2 j akt baletu A Adana Korsar i opera A Rubinshtejna Demon v Moskovskomu hudozhnomu teatri p yesi M Meterlinka Slipi Tam vseredini Neprohana v teatri Viri Komissarzhevskoyi Drama kohannya Volodiyuchi simoma movami rosijskoyu anglijskoyu nimeckoyu italijskoyu perskoyu tureckoyu Vardges Surenyanc uvijshov v istoriyu virmenskoyi kulturi takozh yak perekladach Vin perekladav virmenskoyu movoyu Shekspira Vajlda Gete U 1889 roci vikonav pereklad tragediyi Shekspira Richard Tretij dlya Petrosa Adamyana Zberigannya tvoriv vistavkiZnachna kolekciya robit Vardgesa Surenyanca zberigayetsya v Nacionalnij kartinnij galereyi Virmeniyi Yerevan U 2010 roci tut bula provedena velika vistavka robit hudozhnika do 150 yi richnici z dnya jogo narodzhennya Tvori Vardgesa Surenyanca eksponuvalis v riznih mistah Yevropi Berlini Londoni Parizhi ta in V Ukrayini vistavki prohodili zokrema v Krimu Simferopol Yalta Feodosiya Vlitku 2011 roku v ramkah Dniv kulturi Virmeniyi vistavka tvoriv Surenyanca projshla v Nacionalnomu muzeyi literaturi Ukrayini Kiyiv GalereyaCerkva Svyatoyi Ripsime poblizu Echmiadzina 1897 Bogomatir i nemovlya abo Virmenska Bogorodicya 1895 Znevazhena svyatinya 1895 Firdusi chitaye poemu Shah Name shahu Mahmudu Gaznevi 1913 Vihid hresnoyi hodi z Echmiadzinskogo soboru 1895 Portret Mkrticha Hrimyana 1909 Semiramida bilya trupa Ara Prekrasnogo 1899 Portret Idelson 1913 PrimitkiKrikorian A Heratchian H Le dictionnaire biographique Armeniens d hier et d aujourd hui Maisons Alfort 2021 P 527 ISBN 978 2 905686 93 0 d Track Q208314d Track Q114588221d Track Q114574126d Track Q114555440 Virmenska radyanska enciklopediya T 11 S 205 206 V Badalyan Izvestnyj i neizvestnyj Vardges Surenyanc Golos Armenii 13 Maj 2010 51 19984 Gyurdzhyan G M Osnovopolozhnik istoricheskogo zhanra v armyanskoj zhivopisi Istoriko filologicheskij zhurnal Sb 1960 T 4 S 134 147 Spesivceva L V Armyanskaya cerkovi v Yalte 1909 1917 gg i ee sozdateli Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 23 bereznya 2013 V Erevane otkrylas yubilejnaya vystavka Vardgesa Surenyanca 28 listopada 2010 u Wayback Machine 26 listopada 10 Oleksandr Bozhko Mistectvo yak instrument mizhnarodnogo spilkuvannya Den 117 8 lipnya 2011PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Surenyanc Vardges Akopovich