Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Суге стія лат suggestio від suggero навчаю навіюю жанрова специфіка літератури базована на нюансованій тональності додат

Сугестія (літературознавство)

Сугестія (літературознавство)

Суге́стія (лат. suggestio, від suggero: навчаю, навіюю) — жанрова специфіка літератури, базована на нюансованій тональності, додаткових смислових натяках, передчуваннях. Звернена до емоційної сфери, до підсвідомості, вона навіює читачеві думки і переживання письменника.

Історія дослідження

Поняття сугестії з'явилося в англійській філології у XVIII ст. у зв'язку з дослідженнями орієнталістів, коли В. Джонс та Х. Вілсон переклали санскритський термін «в'янджана» як «сила навіювання». Його вживали Ш. Бодлер та С. Малларме, апробував О. Фет, перебуваючи під впливом філософії А. Шопенгауера. Теоретичного значення сугестії надав Д. Овсянико-Куликовський, який поглибив учення О. Потебні про форму. Однак термін не набув чіткого понятійного наповнення. Соціопсихологи тлумачать сугестію як підказування, навіювання слухачеві, програмування його настрою, літературознавці — як підтекст, другий і третій плани зображення, а О. Веселовський застосовував його в обох аспектах. Індолог Б. Ларін вбачав у сугестії прихований ефект, невід'ємний від поетичного мовлення, румунський літературознавець Л. Ягустін вказував на словесно не виражені, навіювані поетичні настрої, що відображають внутрішню сутність ліричного твору. Цими проблемами цікавився російський філософ В. Соловйов, що засвідчує його стаття «Буддійський настрій у поезії» (1894) про поему «Давні речі» А. Голеніщева-Кутузова. Поняття сугестії найпоширеніше у психології, на позначення прямого (імперативного) чи опосередкованого впливу на душевну сферу людини, зумовленого потребою програмування її поведінки, виконання навіяного їй змісту. При цьому застосовують спеціальні приховані словесні формули, що немовби мимохідь вводяться у свідомість сугерента, стають чинниками активного впливу на його поведінку. І. Черепанова («Будинок Чаклунки: будова творчого несвідомого», 1996) пов'язує сугестію як арсенал засобів та прийомів спрямованого впливу із настановою особистості, яка ще не усвідомила себе готовою до певного сприйняття, вирішення, дії. Московський дослідник В. Аллахверхов («Психологія мистецтва: есе про таємницю емоційного впливу художнього твору», 2001) переносить функціональні можливості сугестії на ефект контрасту, коли дисонанс у художньому тексті активізує свідомість реципієнта, змушує його інтерпретувати (спосіб творення суперечностей), конструювати логічну неможливість (шквал оксюморонів), двозначності, переходячи від «поверхневого тексту» до внутрішнього, неусвідомленого, породжувати оманливі очікування (алогізм сюжету), грати з символами. При цьому різні семантичні, тропеїчні, стилістичні тощо засоби можуть використовуватися як на пантекстуальному (сюжетному) рівні, так і у фрагментах художнього твору.

Українські дослідження

Підвалини розуміння сугестії в українському літературознавстві закладав І. Франко () на підставі тлумачення «верхньої» і «нижньої» свідомості, запозиченого у німецького вченого М. Дессуара. І. Франко вважав, що поет творить у непритомному стані, «задля доконання сугестії мусить розворушити цілу духовну істоту зворушити своє життя, напружити свою уяву, пережити все те, що хоче вилити в поетичному творі, пережити якнайповніше і найінтенсивніше, щоби пережите могло влитися в слова, якнайбільше відповідні дійсному переживанню».

Ознаки сугестії в літературі

Предметом зображення у сугестії, як і в медитації, є духовна сфера, внутрішні конфлікти морально-психологічного характеру. Відмінності зосереджені на цільовій настанові твору, його образній системі, які викликають алюзії на душевний стан, невловні для раціональних мовних структур, на серпанкову, чарівливу, принадну неясність, коли

«напівтінь божевільної сивої кішки
між черевиків блукає, немов між могил»

(Наталка Білоцерківець) Сугестія походить від давньої словесної магії, зазвичай викликає різні уявлення, не називаючи їх, здатна заповнювати асоціаціями пропущені ланки експресивного мислення:

«І я — мов тінь. І тінь її
Я викликаю чистим словом»

(Людмила Таран) Головну роль виконують багатопланові асоціативні зв'язки, хиткі інтонаційно-мовленнєві конструкції, підтримувані активізованою ритмомелодикою, емоційною аурою тексту. Водночас першорядного значення надано витонченій символіці, синтезу полісемантичного ліричного сюжету, коли образи немовби гіпнотизують, викликають сновидні картини:

«В обличчя — сонце золоте, В осах відбилася блакить.
І як не віриться у те, Що тінь за спиною стоїть, І навіть крапелька роси
За шию
Падає
З коси»

(Леонід Талалай)

Сугестія в ліриці

Сугестія відображена у народній творчості (замовляння, ворожіння, календарно-обрядові пісні, загадки тощо), у ліриці, зокрема у поезії романтиків (Л. Боровиковський, А. Метлинський, В. Забіла, ранній Т. Шевченко та ін.), символістів (О. Олесь, М. Вороний, Г. Чупринка, Б. Лепкий, В. Пачовський, Д. Загул, Я. Савченко та ін.), які домагалися чистого звукового образу, у творах імпресіоністів (В. Чумак, В. Еллан), сюрреалістів (Ф. Потушняк, частково Б.-І. Антонич). Д. Донцов знаходив приклади вживання сугестії у поезії Лесі Українки. Частіше сугестивні вірші з'являються у творчості поетів з інтроспективним мисленням (В. Сосюра, М. Йогансен, В. Свідзінський, Д. Павличко, М. Вінграновський, І. Драч, В. Коломієць, В. Підпалий, І. Калинець, В. Голобородько, В. Кордун, Л. Талалай, П. Мовчан, Людмила Скирда та ін.), але трапляються і в поетів-екстравертів («Зимова ніч» Б. Пастернака, «Бал в опері» Ю. Тувіма, «Гофманова ніч», «Сліпці» М. Бажана, «Осінній день, осінній день, осінній…» Ліни Костенко). У версифікаційній сугестії особливе значення надається фоніці вірша, наспіваності, ритму, інтонаційному малюнку. Через них поетові вдається зачарувати читача невловним рухом складних емоцій. У таких випадках Елеонора Соловей використовує поняття «сугестивний ліризм». Така поезія найближча до музики, її засоби виразності виходять на перший план, а семантика видається другорядною, як в одному з віршів В. Коломійця:

«Самота. Се мета?
Тоскно між сосен
у небо струн
музика осінь
синьо сум […]»

Сугестія у прозі та драматургії

Сугестивні віяння притаманні також прозі (новелістика М. Коцюбинського, «Блакитний роман» Г. Михайличенка, повість «Подорож вченого доктора Леонардо та його майбутньої коханки Альчести у Слобожанську Швейцарію» М. Йогансена, романи «Майстер Корабля», «Чотири шаблі», «Вершники» Ю. Яновського, «Герострати» Емми Андієвської, «Дев'ять оповідань» Дж. Д. Селінджера, «Золоті плоди» Наталі Саррот) та особливо драматургії. Ще Арістотель наголошував на великій силі навіювання сценічного мистецтва, що викликає ефект катарсису.

Сучасні дослідники

Сугестію досліджували літературознавці Б. Томашевський, О. Квятковський, Лідія Гінзбург, Я. Славинський, І. Шпаковський, а в Україні — А. Макаров, Ю. Тимошенко, Елеонора Соловей, Ярина Цимбал та ін.

Примітки

  1. Потебня А. А. Мысль и язык // Потебня А. А. Слово и миф. М.: Правда, 1989. — С.17-200.
  2. Владимир Сергеевич Соловьев. Буддийское настроение в поэзии

Джерела

Посилання

  • Владимир Сергеевич Соловьев. Буддийское настроение в поэзии
  • Потебня А. А. Мысль и язык
  • Черепанова И. Ю. Дом колдуньи. Язык творческого Бессознательного

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Suge stiya lat suggestio vid suggero navchayu naviyuyu zhanrova specifika literaturi bazovana na nyuansovanij tonalnosti dodatkovih smislovih natyakah peredchuvannyah Zvernena do emocijnoyi sferi do pidsvidomosti vona naviyuye chitachevi dumki i perezhivannya pismennika Istoriya doslidzhennyaPonyattya sugestiyi z yavilosya v anglijskij filologiyi u XVIII st u zv yazku z doslidzhennyami oriyentalistiv koli V Dzhons ta H Vilson pereklali sanskritskij termin v yandzhana yak sila naviyuvannya Jogo vzhivali Sh Bodler ta S Mallarme aprobuvav O Fet perebuvayuchi pid vplivom filosofiyi A Shopengauera Teoretichnogo znachennya sugestiyi nadav D Ovsyaniko Kulikovskij yakij poglibiv uchennya O Potebni pro formu Odnak termin ne nabuv chitkogo ponyatijnogo napovnennya Sociopsihologi tlumachat sugestiyu yak pidkazuvannya naviyuvannya sluhachevi programuvannya jogo nastroyu literaturoznavci yak pidtekst drugij i tretij plani zobrazhennya a O Veselovskij zastosovuvav jogo v oboh aspektah Indolog B Larin vbachav u sugestiyi prihovanij efekt nevid yemnij vid poetichnogo movlennya rumunskij literaturoznavec L Yagustin vkazuvav na slovesno ne virazheni naviyuvani poetichni nastroyi sho vidobrazhayut vnutrishnyu sutnist lirichnogo tvoru Cimi problemami cikavivsya rosijskij filosof V Solovjov sho zasvidchuye jogo stattya Buddijskij nastrij u poeziyi 1894 pro poemu Davni rechi A Golenisheva Kutuzova Ponyattya sugestiyi najposhirenishe u psihologiyi na poznachennya pryamogo imperativnogo chi oposeredkovanogo vplivu na dushevnu sferu lyudini zumovlenogo potreboyu programuvannya yiyi povedinki vikonannya naviyanogo yij zmistu Pri comu zastosovuyut specialni prihovani slovesni formuli sho nemovbi mimohid vvodyatsya u svidomist sugerenta stayut chinnikami aktivnogo vplivu na jogo povedinku I Cherepanova Budinok Chaklunki budova tvorchogo nesvidomogo 1996 pov yazuye sugestiyu yak arsenal zasobiv ta prijomiv spryamovanogo vplivu iz nastanovoyu osobistosti yaka she ne usvidomila sebe gotovoyu do pevnogo sprijnyattya virishennya diyi Moskovskij doslidnik V Allahverhov Psihologiya mistectva ese pro tayemnicyu emocijnogo vplivu hudozhnogo tvoru 2001 perenosit funkcionalni mozhlivosti sugestiyi na efekt kontrastu koli disonans u hudozhnomu teksti aktivizuye svidomist recipiyenta zmushuye jogo interpretuvati sposib tvorennya superechnostej konstruyuvati logichnu nemozhlivist shkval oksyumoroniv dvoznachnosti perehodyachi vid poverhnevogo tekstu do vnutrishnogo neusvidomlenogo porodzhuvati omanlivi ochikuvannya alogizm syuzhetu grati z simvolami Pri comu rizni semantichni tropeyichni stilistichni tosho zasobi mozhut vikoristovuvatisya yak na pantekstualnomu syuzhetnomu rivni tak i u fragmentah hudozhnogo tvoru Ukrayinski doslidzhennyaPidvalini rozuminnya sugestiyi v ukrayinskomu literaturoznavstvi zakladav I Franko na pidstavi tlumachennya verhnoyi i nizhnoyi svidomosti zapozichenogo u nimeckogo vchenogo M Dessuara I Franko vvazhav sho poet tvorit u nepritomnomu stani zadlya dokonannya sugestiyi musit rozvorushiti cilu duhovnu istotu zvorushiti svoye zhittya napruzhiti svoyu uyavu perezhiti vse te sho hoche viliti v poetichnomu tvori perezhiti yaknajpovnishe i najintensivnishe shobi perezhite moglo vlitisya v slova yaknajbilshe vidpovidni dijsnomu perezhivannyu Oznaki sugestiyi v literaturiPredmetom zobrazhennya u sugestiyi yak i v meditaciyi ye duhovna sfera vnutrishni konflikti moralno psihologichnogo harakteru Vidminnosti zoseredzheni na cilovij nastanovi tvoru jogo obraznij sistemi yaki viklikayut alyuziyi na dushevnij stan nevlovni dlya racionalnih movnih struktur na serpankovu charivlivu prinadnu neyasnist koli napivtin bozhevilnoyi sivoyi kishki mizh cherevikiv blukaye nemov mizh mogil Natalka Bilocerkivec Sugestiya pohodit vid davnoyi slovesnoyi magiyi zazvichaj viklikaye rizni uyavlennya ne nazivayuchi yih zdatna zapovnyuvati asociaciyami propusheni lanki ekspresivnogo mislennya I ya mov tin I tin yiyi Ya viklikayu chistim slovom Lyudmila Taran Golovnu rol vikonuyut bagatoplanovi asociativni zv yazki hitki intonacijno movlennyevi konstrukciyi pidtrimuvani aktivizovanoyu ritmomelodikoyu emocijnoyu auroyu tekstu Vodnochas pershoryadnogo znachennya nadano vitonchenij simvolici sintezu polisemantichnogo lirichnogo syuzhetu koli obrazi nemovbi gipnotizuyut viklikayut snovidni kartini V oblichchya sonce zolote V osah vidbilasya blakit I yak ne viritsya u te Sho tin za spinoyu stoyit I navit krapelka rosi Za shiyu Padaye Z kosi Leonid Talalaj Sugestiya v lirici Sugestiya vidobrazhena u narodnij tvorchosti zamovlyannya vorozhinnya kalendarno obryadovi pisni zagadki tosho u lirici zokrema u poeziyi romantikiv L Borovikovskij A Metlinskij V Zabila rannij T Shevchenko ta in simvolistiv O Oles M Voronij G Chuprinka B Lepkij V Pachovskij D Zagul Ya Savchenko ta in yaki domagalisya chistogo zvukovogo obrazu u tvorah impresionistiv V Chumak V Ellan syurrealistiv F Potushnyak chastkovo B I Antonich D Doncov znahodiv prikladi vzhivannya sugestiyi u poeziyi Lesi Ukrayinki Chastishe sugestivni virshi z yavlyayutsya u tvorchosti poetiv z introspektivnim mislennyam V Sosyura M Jogansen V Svidzinskij D Pavlichko M Vingranovskij I Drach V Kolomiyec V Pidpalij I Kalinec V Goloborodko V Kordun L Talalaj P Movchan Lyudmila Skirda ta in ale traplyayutsya i v poetiv ekstravertiv Zimova nich B Pasternaka Bal v operi Yu Tuvima Gofmanova nich Slipci M Bazhana Osinnij den osinnij den osinnij Lini Kostenko U versifikacijnij sugestiyi osoblive znachennya nadayetsya fonici virsha naspivanosti ritmu intonacijnomu malyunku Cherez nih poetovi vdayetsya zacharuvati chitacha nevlovnim ruhom skladnih emocij U takih vipadkah Eleonora Solovej vikoristovuye ponyattya sugestivnij lirizm Taka poeziya najblizhcha do muziki yiyi zasobi viraznosti vihodyat na pershij plan a semantika vidayetsya drugoryadnoyu yak v odnomu z virshiv V Kolomijcya Samota Se meta Toskno mizh sosen u nebo strun muzika osin sino sum Sugestiya u prozi ta dramaturgiyi Sugestivni viyannya pritamanni takozh prozi novelistika M Kocyubinskogo Blakitnij roman G Mihajlichenka povist Podorozh vchenogo doktora Leonardo ta jogo majbutnoyi kohanki Alchesti u Slobozhansku Shvejcariyu M Jogansena romani Majster Korablya Chotiri shabli Vershniki Yu Yanovskogo Gerostrati Emmi Andiyevskoyi Dev yat opovidan Dzh D Selindzhera Zoloti plodi Natali Sarrot ta osoblivo dramaturgiyi She Aristotel nagoloshuvav na velikij sili naviyuvannya scenichnogo mistectva sho viklikaye efekt katarsisu Suchasni doslidnikiSugestiyu doslidzhuvali literaturoznavci B Tomashevskij O Kvyatkovskij Lidiya Ginzburg Ya Slavinskij I Shpakovskij a v Ukrayini A Makarov Yu Timoshenko Eleonora Solovej Yarina Cimbal ta in PrimitkiPotebnya A A Mysl i yazyk Potebnya A A Slovo i mif M Pravda 1989 S 17 200 Vladimir Sergeevich Solovev Buddijskoe nastroenie v poeziiDzherelaLiteraturoznavcha enciklopediya U 2 t Avtor ukladach Yu I Kovaliv T 2 K 2007 624 s Literaturoznavchij slovnik dovidnik R T Grom yak Yu I Kovaliv ta in K VC Akademiya 1997 752 s PosilannyaVladimir Sergeevich Solovev Buddijskoe nastroenie v poezii Potebnya A A Mysl i yazyk Cherepanova I Yu Dom kolduni Yazyk tvorcheskogo Bessoznatelnogo

Дата публікації:
Топ