Фоніка — звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність. Будучи розділом фонетики, водночас фіксує відхилення від фонетичних мовних нормативів, які мають естетичну вартість.
У широкому значенні фоніка — галузь літературознавства (віршознавства), яка висвітлює естетичну функцію звуків у художньому творі як певної звукової цілості, аналізує та відповідно класифікує їх. Насамперед об'єктом аналізу стає добір певних фонем, їх та послідовність.
У вужчому — фонічні властивості творів стильової течії, напрям у творчості окремого автора (наприклад фоніка Шевченка, фоніка футуристів, українська фоніка).
Головні теми та поняття фоніки
Фоніка мови
Не існує двох мов, котрі б мали однакове звучання. З точки зору фонетики, кожна мова має свої власні особливості щодо:
- кількости фонем,
- їхньої фреквентності,
- їхньої скупченості та комбінацій (тут особливу вагу для мистецтва слова мають фактори співвідношення голосних та приголосних, а також та ),
- тривалість в часі певної фонеми під час вимови.
Кількість фонем
Кількість фонем — одна з головних передумов фонічного багатства певної мови. Відомо, що «королева мов» — санскрит має 48 фонем (рахуючи чисто теоретичні довгі складотворчі сонорні), а мова австралійського племені налічує лише 30 фонем.
Українська мова має близько 40 фонем — рахуючи палатальні приголосні та , але не рахуючи . В царині відносно багата, в царині вокалізму — бідна (якщо порівняти з такими мовами, як французька, німецька чи старослов'янська). Супроти російської та інших слов'янських мов українська значно дзвінкіша, позаяк у них дзвінкі приголосні вкінці складу оглушуються.
Тривалість вимови
За підрахунками Ґраммона у французькій мові на вимову однієї фонеми припадає 0,06 секунди.
За підрахунком І. Качуровського, на вимову однієї фонеми в українській літературній мові на припадає 0,095 — 0,1 секунди. Дещо відрізняється тривалість у різних діалектах. Зокрема, у полтавському діалекті («тверда балачка») на вимову однієї фонеми необхідно щонайменше 0,12 секунди.
У російські мові на вимову однієї фонеми потрібно 0,08 секунди.
Склад
Вивчаючи склад, фоніка на відміну від фонетики, аналізує ті елементи в його структурі, які мають більше значення для літератури. Склад, його характер та співвідношення з іншими складами це явища вирішальні для формування метрики, конкретно — систем версифікації. Вплив складу на риму переважно не безпосередній, а посередній. Так, у мовах з (і відповідно, із поділом складів на наголошені та ненаголошені від місця наголошеного складу в слові залежить метрична структура рими.
Основними особливостями української мови щодо складової системи є відсутність дифтонгів (дифтонг уо — куонь, вуол — зустрічається лише в діалектах). І. Качуровський також наголошує на тому, що слова типу пішов, вовк, завдяки російському впливу, щодалі втрачають нескладове у яке поступово перетворюється на звичайне в, тобто в минулому у цих позиціях були дифтонги оу замість буквосполучення ов. Ще одна особливість — відсутність складотворчих приголосних, за дуже незначними винятками (насальні іллітерати, що передаються літерами як гм, угу; дз в однозначній ономатопеї; тсс — вимога мовчати, тпрр — наказ коневі зупинитися, — де є губний складовий р; та ще два випадки із цією фонемою в словах дитячої мови тпрутє, тпру-тпру). Отже, склад в українській мові має в собі одну голосну і одну, дві або більше приголосних, які можуть бути розташовані перед голосною, після неї та обабіч.
У складі приголосна перед голосною називеться опорною, після — замикаючою. Напр. у слові «туман» — перший склад — відкритий, опорна приголосна — т, другий закритий, опорна приголосна м, замикаюча — н. Крім закритих та відкритих, в граматиці вирізняють ще склади пом'якшені, розуміючи під цим поняттям такі склади, де замикаюча приголосна ледве відчутна. Таким чином, для кожної мови пом'якшені склади матимуть інший характер. Для англійської — це кінцевий склад слова, що закінчується на р (r), для німецької, очевидно, якщо брати до уваги нелітературну вимову — також кінцеве р. У іспанській розмовній мові на кінці слова с редукуються. У російській мові, на відміну від української, вважається пом'якшеним склад, що закінчується на й.
Прозорість мови
Відповідно до співвідношення голосних та приголосних звуків у конкретному лексичному матеріалі відрізняють мови прозорі, мови середньої прозорості та мови непрозорі.
Прозорі мови — де кількість голосних дорівнює кількості приголосних або її перевищує. До найпрозоріших мов належить японська та деякі мови тихоокеанських народів, де на певну кількість слів припадає більше голосних, ніж приголосних. У мовах середньої прозорості кількість приголосних не набагато переважає відповідну кількість голосних. В мовах непрозорих приголосних може бути вдвічі або й утричі більше, ніж голосних.
Прозорість мови не стільки залежить від наявності певних фонем, а більше від їхньої фреквентності, у їхньому співвідношенні, яке пізнається з усної чи писемної мови.
Борис Якубський, зупиняючись на питанні співвідношення голосних і приголосних («шелестівок») в українській мові, доходить такого висновку:
Найлегше, музично, евфонічно звучатимуть для нас ті слова, де кількість шелестівок і голосівок однакова, й вони правильно чергуються, напр. 'полетіла', 'гомоніли', 'нерухомо', 'заборона' (відношення 1:1). Ми повинні надзвичайно пишатися тим, що в нашій українській мові силу слів збудовано власне на принципі відношення шелестівок до голосівок 1:1; цим з'явищем наша мова рівняється до італійської мови, славетної своєю милозвучністю... |
Далі автор «Науки віршування» наводить кілька віршів з «Кобзаря», де співвідношення голосних і приголосних 1:1, що має підтвердити його вищецитовану думку.
- Мені невесело було…
- Коли по нашому не буде…
- І покидаємо діла…
- На чужині, на самоті…
- Мережаю, вишиваю,
- -У неділю погуляю…
- І що хороше, дороге…
- Мережані та кучеряві…
- Пишалася синами мати…
Прозорість мови впливаю на її милозвучність. За свідоцтвом Ґумільова, янголи «на далекій зірці Венері» розмовляють мовою, що складається із самих лише голосівок.
Старослов'янська мова, з її законом відкритих складів, належала до мов із найвищим коефіцієнтом прозорості.
За підрахунками І. Качуровського, назагал, в українській мові на кожні сто голосних має бути приблизно 130 — 140 приголосних. Якщо ж їх більше, то виникає або епентеза голосної (з берега та зі сходу) або дієреза приголосної (честь — чесний).
Проте у різних діалектах української мови можна спостерігати інші коефіцієнти прозорості. Наприклад, галицьке слово «сімдесятьп'ятьрічний», де 12 приголосних і лише 6 голосних, відповідає не українській нормі, а німецькій, натомість придніпрянське «семидесятип'ятирічний» має нормальний український коефіцієнт 0,75.
Прозорість мови побічно відбивається на характері рими. Наголос може стояти на кінці слова, на його початку, або на котромусь із середніх складів, — конкретно: на передостанньому складі, на третьому з кінця тощо. Відповідно до того у мові формуються рими окситонні, парокситонні, — усі три категорії, або лише дві, або, врешті, лише котрась одна, якщо наголос постійний. А коли наголос падає в слові на перший склад і це явище має в певній мові закономірний характер, тоді кінцева рима взагалі не виникає: замість неї в поезії набирає значення співзвучність початкових наголошених складів — як це було в древніх германців.
Так само залежить характер рими від того, чи має мова склади закриті й відкриті, чи самі лише відкриті. Так італійська поезія, від поетів Нового Солодкого стилю, аж до романтиків, які зламали це правило, користалася виключно відкритими парокситонними римами, а окситонні слова із закритим останнім складом траплялися в поетів лише в середині вірша.
Евфонія і какофонія
Евфонія (грецьк. euphone — милозвучність) — вияв фоніки, який означає гармонійну сув'язь позитивно-естетичних явищ художнього, передовсім поетичного, твору. Е. надзвичайно органічна для української лірики, оскільки спирається на визначальну інтонаційну основу української мови — вокалізм, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до музичності (М.Вороний, О.Олесь, П.Тичина, В.Сосюра та ін.), виконує особливу стилістичну функцію у розмаїтті симетричного звукового ладу поетичного мовлення, забезпечує міру кількості, частоти, комбінування та тривання фонем. Це стосується їхньої якості (інструментування), місця розташування у тексті (епіфора, анафора, кільце, рима тощо). Яскравим прикладом Е. може бути, зокрема, поезія М.Вінграновського, в якій благозвуччя постає стильовим принципом:
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Какофонія (від грецьк. kakos — поганий та phone — звук, мова) — безладне, хаотичне нагромадження звуків, різновид дисонансу, доведений до абсурду. Використовувалася авангардистами, зокрема футуристами.
Література
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
- Ігор Качуровський. Фоніка., Український вільний університет, Мюнхен, 1984.
- стаття в Літературній Енциклопедії (рос.)
Посилання
- Фоніка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 542-543.
- Звукова організація вірша // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 390.
- 324; 541-542; 590-591/mode/1up?view=theater Опорний приголосний звук; Римовий інтервал; Фоніка; Штабрайм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 159; 324; 541-542; 590-591.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fonika zvukova organizaciya poetichnogo movlennya virshovi zasobi yaki nadayut lirichnomu tvorovi milozvuchnosti posilyuyut jogo emocijnist ta viraznist Buduchi rozdilom fonetiki vodnochas fiksuye vidhilennya vid fonetichnih movnih normativiv yaki mayut estetichnu vartist U shirokomu znachenni fonika galuz literaturoznavstva virshoznavstva yaka visvitlyuye estetichnu funkciyu zvukiv u hudozhnomu tvori yak pevnoyi zvukovoyi cilosti analizuye ta vidpovidno klasifikuye yih Nasampered ob yektom analizu staye dobir pevnih fonem yih ta poslidovnist U vuzhchomu fonichni vlastivosti tvoriv stilovoyi techiyi napryam u tvorchosti okremogo avtora napriklad fonika Shevchenka fonika futuristiv ukrayinska fonika Golovni temi ta ponyattya fonikiEvfoniya ta kakofoniya Mova yak baza foniki Sklad ta jogo struktura Pitannya ta neprozorosti movi Vchennya pro rimu Metrichna struktura rimi Estetichna vartist rimi i Osnovni funkciyi rimi abo Asonans i disonans abo konsonans Zvukova instrumentaciya Onomatopeyi ta Fonika moviNe isnuye dvoh mov kotri b mali odnakove zvuchannya Z tochki zoru fonetiki kozhna mova maye svoyi vlasni osoblivosti shodo kilkosti fonem yihnoyi frekventnosti yihnoyi skupchenosti ta kombinacij tut osoblivu vagu dlya mistectva slova mayut faktori spivvidnoshennya golosnih ta prigolosnih a takozh ta trivalist v chasi pevnoyi fonemi pid chas vimovi Kilkist fonem Kilkist fonem odna z golovnih peredumov fonichnogo bagatstva pevnoyi movi Vidomo sho koroleva mov sanskrit maye 48 fonem rahuyuchi chisto teoretichni dovgi skladotvorchi sonorni a mova avstralijskogo plemeni nalichuye lishe 30 fonem Ukrayinska mova maye blizko 40 fonem rahuyuchi palatalni prigolosni ta ale ne rahuyuchi V carini vidnosno bagata v carini vokalizmu bidna yaksho porivnyati z takimi movami yak francuzka nimecka chi staroslov yanska Suproti rosijskoyi ta inshih slov yanskih mov ukrayinska znachno dzvinkisha pozayak u nih dzvinki prigolosni vkinci skladu oglushuyutsya Trivalist vimovi Za pidrahunkami Grammona u francuzkij movi na vimovu odniyeyi fonemi pripadaye 0 06 sekundi Za pidrahunkom I Kachurovskogo na vimovu odniyeyi fonemi v ukrayinskij literaturnij movi na pripadaye 0 095 0 1 sekundi Desho vidriznyayetsya trivalist u riznih dialektah Zokrema u poltavskomu dialekti tverda balachka na vimovu odniyeyi fonemi neobhidno shonajmenshe 0 12 sekundi U rosijski movi na vimovu odniyeyi fonemi potribno 0 08 sekundi Sklad Vivchayuchi sklad fonika na vidminu vid fonetiki analizuye ti elementi v jogo strukturi yaki mayut bilshe znachennya dlya literaturi Sklad jogo harakter ta spivvidnoshennya z inshimi skladami ce yavisha virishalni dlya formuvannya metriki konkretno sistem versifikaciyi Vpliv skladu na rimu perevazhno ne bezposerednij a poserednij Tak u movah z i vidpovidno iz podilom skladiv na nagolosheni ta nenagolosheni vid miscya nagoloshenogo skladu v slovi zalezhit metrichna struktura rimi Osnovnimi osoblivostyami ukrayinskoyi movi shodo skladovoyi sistemi ye vidsutnist diftongiv diftong uo kuon vuol zustrichayetsya lishe v dialektah I Kachurovskij takozh nagoloshuye na tomu sho slova tipu pishov vovk zavdyaki rosijskomu vplivu shodali vtrachayut neskladove u yake postupovo peretvoryuyetsya na zvichajne v tobto v minulomu u cih poziciyah buli diftongi ou zamist bukvospoluchennya ov She odna osoblivist vidsutnist skladotvorchih prigolosnih za duzhe neznachnimi vinyatkami nasalni illiterati sho peredayutsya literami yak gm ugu dz v odnoznachnij onomatopeyi tss vimoga movchati tprr nakaz konevi zupinitisya de ye gubnij skladovij r ta she dva vipadki iz ciyeyu fonemoyu v slovah dityachoyi movi tprutye tpru tpru Otzhe sklad v ukrayinskij movi maye v sobi odnu golosnu i odnu dvi abo bilshe prigolosnih yaki mozhut buti roztashovani pered golosnoyu pislya neyi ta obabich U skladi prigolosna pered golosnoyu nazivetsya opornoyu pislya zamikayuchoyu Napr u slovi tuman pershij sklad vidkritij oporna prigolosna t drugij zakritij oporna prigolosna m zamikayucha n Krim zakritih ta vidkritih v gramatici viriznyayut she skladi pom yaksheni rozumiyuchi pid cim ponyattyam taki skladi de zamikayucha prigolosna ledve vidchutna Takim chinom dlya kozhnoyi movi pom yaksheni skladi matimut inshij harakter Dlya anglijskoyi ce kincevij sklad slova sho zakinchuyetsya na r r dlya nimeckoyi ochevidno yaksho brati do uvagi neliteraturnu vimovu takozh kinceve r U ispanskij rozmovnij movi na kinci slova s redukuyutsya U rosijskij movi na vidminu vid ukrayinskoyi vvazhayetsya pom yakshenim sklad sho zakinchuyetsya na j Prozorist movi Vidpovidno do spivvidnoshennya golosnih ta prigolosnih zvukiv u konkretnomu leksichnomu materiali vidriznyayut movi prozori movi serednoyi prozorosti ta movi neprozori Prozori movi de kilkist golosnih dorivnyuye kilkosti prigolosnih abo yiyi perevishuye Do najprozorishih mov nalezhit yaponska ta deyaki movi tihookeanskih narodiv de na pevnu kilkist sliv pripadaye bilshe golosnih nizh prigolosnih U movah serednoyi prozorosti kilkist prigolosnih ne nabagato perevazhaye vidpovidnu kilkist golosnih V movah neprozorih prigolosnih mozhe buti vdvichi abo j utrichi bilshe nizh golosnih Prozorist movi ne stilki zalezhit vid nayavnosti pevnih fonem a bilshe vid yihnoyi frekventnosti u yihnomu spivvidnoshenni yake piznayetsya z usnoyi chi pisemnoyi movi Boris Yakubskij zupinyayuchis na pitanni spivvidnoshennya golosnih i prigolosnih shelestivok v ukrayinskij movi dohodit takogo visnovku Najlegshe muzichno evfonichno zvuchatimut dlya nas ti slova de kilkist shelestivok i golosivok odnakova j voni pravilno cherguyutsya napr poletila gomonili neruhomo zaborona vidnoshennya 1 1 Mi povinni nadzvichajno pishatisya tim sho v nashij ukrayinskij movi silu sliv zbudovano vlasne na principi vidnoshennya shelestivok do golosivok 1 1 cim z yavishem nasha mova rivnyayetsya do italijskoyi movi slavetnoyi svoyeyu milozvuchnistyu Dali avtor Nauki virshuvannya navodit kilka virshiv z Kobzarya de spivvidnoshennya golosnih i prigolosnih 1 1 sho maye pidtverditi jogo vishecitovanu dumku Meni neveselo bulo Koli po nashomu ne bude I pokidayemo dila Na chuzhini na samoti Merezhayu vishivayu U nedilyu pogulyayu I sho horoshe doroge Merezhani ta kucheryavi Pishalasya sinami mati Prozorist movi vplivayu na yiyi milozvuchnist Za svidoctvom Gumilova yangoli na dalekij zirci Veneri rozmovlyayut movoyu sho skladayetsya iz samih lishe golosivok Staroslov yanska mova z yiyi zakonom vidkritih skladiv nalezhala do mov iz najvishim koeficiyentom prozorosti Za pidrahunkami I Kachurovskogo nazagal v ukrayinskij movi na kozhni sto golosnih maye buti priblizno 130 140 prigolosnih Yaksho zh yih bilshe to vinikaye abo epenteza golosnoyi z berega ta zi shodu abo diyereza prigolosnoyi chest chesnij Prote u riznih dialektah ukrayinskoyi movi mozhna sposterigati inshi koeficiyenti prozorosti Napriklad galicke slovo simdesyatp yatrichnij de 12 prigolosnih i lishe 6 golosnih vidpovidaye ne ukrayinskij normi a nimeckij natomist pridnipryanske semidesyatip yatirichnij maye normalnij ukrayinskij koeficiyent 0 75 Prozorist movi pobichno vidbivayetsya na harakteri rimi Nagolos mozhe stoyati na kinci slova na jogo pochatku abo na kotromus iz serednih skladiv konkretno na peredostannomu skladi na tretomu z kincya tosho Vidpovidno do togo u movi formuyutsya rimi oksitonni paroksitonni usi tri kategoriyi abo lishe dvi abo vreshti lishe kotras odna yaksho nagolos postijnij A koli nagolos padaye v slovi na pershij sklad i ce yavishe maye v pevnij movi zakonomirnij harakter todi kinceva rima vzagali ne vinikaye zamist neyi v poeziyi nabiraye znachennya spivzvuchnist pochatkovih nagoloshenih skladiv yak ce bulo v drevnih germanciv Tak samo zalezhit harakter rimi vid togo chi maye mova skladi zakriti j vidkriti chi sami lishe vidkriti Tak italijska poeziya vid poetiv Novogo Solodkogo stilyu azh do romantikiv yaki zlamali ce pravilo koristalasya viklyuchno vidkritimi paroksitonnimi rimami a oksitonni slova iz zakritim ostannim skladom traplyalisya v poetiv lishe v seredini virsha Evfoniya i kakofoniyaEvfoniya greck euphone milozvuchnist viyav foniki yakij oznachaye garmonijnu suv yaz pozitivno estetichnih yavish hudozhnogo peredovsim poetichnogo tvoru E nadzvichajno organichna dlya ukrayinskoyi liriki oskilki spirayetsya na viznachalnu intonacijnu osnovu ukrayinskoyi movi vokalizm zumovlyuyuchi tyazhinnya versifikacijnih poshukiv do muzichnosti M Voronij O Oles P Tichina V Sosyura ta in vikonuye osoblivu stilistichnu funkciyu u rozmayitti simetrichnogo zvukovogo ladu poetichnogo movlennya zabezpechuye miru kilkosti chastoti kombinuvannya ta trivannya fonem Ce stosuyetsya yihnoyi yakosti instrumentuvannya miscya roztashuvannya u teksti epifora anafora kilce rima tosho Yaskravim prikladom E mozhe buti zokrema poeziya M Vingranovskogo v yakij blagozvuchchya postaye stilovim principom U sinomu mori ya visiyav sni U sinomu mori na sinomu gleyi Ya visiyav sni iz tvoyeyi vesni U sinomu mori z vesni iz tvoyeyi Kakofoniya vid greck kakos poganij ta phone zvuk mova bezladne haotichne nagromadzhennya zvukiv riznovid disonansu dovedenij do absurdu Vikoristovuvalasya avangardistami zokrema futuristami LiteraturaLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 Igor Kachurovskij Fonika Ukrayinskij vilnij universitet Myunhen 1984 stattya v Literaturnij Enciklopediyi ros PosilannyaFonika Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 542 543 Zvukova organizaciya virsha Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 390 324 541 542 590 591 mode 1up view theater Opornij prigolosnij zvuk Rimovij interval Fonika Shtabrajm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 159 324 541 542 590 591