Стала Апері

Ста́ла Апері́ (англ. Apéry's constant, фр. Constante d'Apéry) — дійсне число, що позначається ${\displaystyle \zeta (3)}$ (іноді ${\displaystyle \zeta _{3}}$), яке дорівнює сумі обернених до кубів цілих додатних чисел і, отже, є частковим значенням дзета-функції Рімана:

Стала Апері
Названо на честь	Роже Апері
Позначення величини	ζ(3)
Числове значення	1,20205690316
Формула	${\displaystyle \zeta (3)=\sum \limits _{n=1}^{\infty }{\frac {1}{n^{3}}}}$
Позначення у формулі	${\displaystyle \zeta (3)}$, ${\displaystyle \zeta }$, ${\displaystyle 3}$ і ${\displaystyle n}$
Підтримується Вікіпроєктом

${\displaystyle \zeta (3)=\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{k^{3}}}={\frac {1}{1^{3}}}+{\frac {1}{2^{3}}}+{\frac {1}{3^{3}}}+{\frac {1}{4^{3}}}+\dots }$.

Чисельне значення сталої виражається нескінченним неперіодичним десятковим дробом:

${\displaystyle \displaystyle \zeta (3)=}$ 1,202 056 903 159 594 285 399 738 161 511 449 990 764 986 292 340 498 881 792 271 555 3…

Названа на честь Роже Апері, який довів 1978 року, що ${\displaystyle \zeta (3)}$ є ірраціональним числом (^[en]). Початкове доведення мало складний технічний характер, пізніше знайдено простий варіант доведення з використанням многочленів Лежандра. Невідомо, чи є стала Апері трансцендентним числом.

Ця стала давно приваблювала математиків — ще 1735 році Леонард Ейлер обчислив її з точністю до 16 значущих цифр (+1,202056903159594).

Застосування в математиці і фізиці

Двопетльова діаграма Фейнмана, результат для якої містить ${\displaystyle \zeta (3)}$

У математиці стала Апері зустрічається у багатьох застосуваннях. Зокрема, величина, обернена до ${\displaystyle \zeta (3)}$, дає ймовірність того, що будь-які три випадковим чином вибраних додатних цілих числа будуть взаємно простими — в тому сенсі, що при ${\displaystyle N\to \infty }$ ймовірність того, що три додатних цілих числа, менших, ніж ${\displaystyle {\textstyle {N}}}$ (і вибраних випадковим чином) будуть взаємно простими, прямує до ${\displaystyle 1/\zeta (3)}$.

Стала Апері природним чином виникає в низці задач фізики, зокрема в поправках другого (і вище) порядків до аномального магнітного моменту електрона в квантовій електродинаміці. Наприклад, результат для двопетльової діаграми Фейнмана, зображеної на малюнку, дає ${\displaystyle 6\zeta (3)}$ (тут мається на увазі 4-вимірне інтегрування за імпульсами внутрішніх петель, що містять тільки безмасові віртуальні частинки, а також відповідне нормування, включно зі степенем імпульсу зовнішньої частки ${\displaystyle k}$). Інший приклад — двовимірна модель Дебая.

Зв'язок з іншими функціями

Стала Апері пов'язана з частковим значенням полігамма-функції другого порядку:

${\displaystyle \zeta (3)=-{\tfrac {1}{2}}\,\psi ^{(2)}(1)}$

і з'являється в розкладі гамма-функції в ряд Тейлора:

${\displaystyle \Gamma (1+\varepsilon )=e^{-\gamma \varepsilon }\left[1+{\tfrac {1}{12}}\pi ^{2}\varepsilon ^{2}-{\tfrac {1}{3}}\zeta (3)\varepsilon ^{3}+O(\varepsilon ^{4})\right]}$ ,

де у вигляді ${\displaystyle e^{-\gamma \varepsilon }}$ факторизуються внески, що містять сталу Ейлера — Маскероні ${\displaystyle {\textstyle {\gamma }}}$.

Стала Апері також пов'язана зі значеннями ${\displaystyle \mathrm {Li} _{3}(z)}$ (частковий випадок полілогарифма ${\displaystyle \mathrm {Li} _{n}(z)}$):

${\displaystyle \mathrm {Li} _{3}(1)=\zeta (3)}$ ,

${\displaystyle \mathrm {Li} _{3}\left({\tfrac {1}{2}}\right)={\tfrac {1}{6}}(\ln 2)^{3}-{\tfrac {1}{12}}\pi ^{2}\ln 2+{\tfrac {7}{8}}\,\zeta (3)}$.

Подання у вигляді рядів

Деякі інші ряди, члени яких обернені кубів натуральних чисел, також виражаються через сталу Апері:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {4}{3}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {(-1)^{k-1}}{k^{3}}}={\tfrac {4}{3}}\left(1-{\frac {1}{2^{3}}}+{\frac {1}{3^{3}}}-{\frac {1}{4^{3}}}+\cdots \right)}$,

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {8}{7}}\sum _{k=0}^{\infty }{\frac {1}{(2k+1)^{3}}}={\tfrac {8}{7}}\left(1+{\frac {1}{3^{3}}}+{\frac {1}{5^{3}}}+{\frac {1}{7^{3}}}+\cdots \right)}$.

Інші відомі результати — сума ряду, що містить гармонічні числа ${\displaystyle {\textstyle {H_{k}}}}$:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{2}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {H_{k}}{k^{2}}}}$ ,

а також подвійна сума:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{2}}\sum _{j=1}^{\infty }\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{jk(j+k)}}}$.

Для доведення ірраціональності ${\displaystyle \zeta (3)}$ Роже Апері користувався поданням:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {5}{2}}\sum _{k=1}^{\infty }(-1)^{k-1}{\frac {(k!)^{2}}{k^{3}(2k)!}}={\tfrac {5}{2}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {(-1)^{k-1}}{k^{3}{\binom {2k}{k}}}}}$,

де ${\displaystyle {\textstyle {\binom {2k}{k}}={\frac {(2k)!}{k!^{2}}}}}$ — біноміальний коефіцієнт.

1773 року Леонард Ейлер навів подання у вигляді ряду (яке згодом було кілька разів заново відкрито в інших роботах):

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{7}}\pi ^{2}\left[1-4\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {\zeta (2k)}{(2k+1)(2k+2)2^{2k}}}\right]}$,

у якому значення дзета-функції Рімана парних аргументів можна подати як ${\displaystyle {\textstyle {\zeta (2k)=(-1)^{k+1}(2\pi )^{2k}B_{2k}/(2(2k)!)}}}$, де ${\displaystyle {\textstyle {B_{2k}}}}$ — числа Бернуллі.

Рамануджан дав кілька подань у вигляді рядів, які чудові тим, що вони забезпечують кілька нових значущих цифр на кожній ітерації. Серед них:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {7}{180}}\pi ^{3}-2\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{k^{3}(e^{2\pi k}-1)}}}$

^[en] отримав ряди іншого типу:

${\displaystyle \zeta (3)=14\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{k^{3}\sinh(\pi k)}}-{\tfrac {11}{2}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{k^{3}(e^{2\pi k}-1)}}-{\tfrac {7}{2}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {1}{k^{3}(e^{2\pi k}+1)}}\;,}$

а також аналогічні подання для інших сталих ${\displaystyle \zeta (2n+1)}$.

Отримано й інші подання у вигляді рядів, зокрема:

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{4}}\sum _{k=1}^{\infty }(-1)^{k-1}{\frac {(56k^{2}-32k+5)(k-1)!^{3}}{(2k-1)^{2}(3k)!}}}$

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {8}{7}}-{\tfrac {8}{7}}\sum _{k=1}^{\infty }{\frac {{\left(-1\right)}^{k}\,2^{-5+12\,k}\,k\,\left(-3+9\,k+148\,k^{2}-432\,k^{3}-2688\,k^{4}+7168\,k^{5}\right)\,{k!}^{3}\,{\left(-1+2\,k\right)!}^{6}}{{\left(-1+2\,k\right)}^{3}\,\left(3\,k\right)!\,{\left(1+4\,k\right)!}^{3}}}}$

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{64}}\sum _{k=0}^{\infty }(-1)^{k}{\frac {(205k^{2}+250k+77)\cdot k!^{10}}{(2k+1)!^{5}}}}$

${\displaystyle \zeta (3)={\tfrac {1}{24}}\sum _{k=0}^{\infty }(-1)^{k}{\frac {((2k+1)!(2k)!k!)^{3}(126392k^{5}+412708k^{4}+531578k^{3}+336367k^{2}+104000k+12463)}{(3k+2)!\cdot (4k+3)!^{3}}}}$

Деякі з цих подань використано для обчислення сталої Апері з багатьма мільйонами значущих цифр.

1998 року отримано подання у вигляді ряду, яке дає можливість обчислити довільний біт сталої Апері.

Подання у вигляді інтегралів

Існує також багато різних інтегральних подань для сталої Апері, починаючи від тривіальних формул на зразок

${\displaystyle \zeta (3)={\frac {1}{2}}\int \limits _{0}^{\infty }\!{\frac {x^{2}}{e^{x}-1}}\,dx={\frac {2}{3}}\int \limits _{0}^{\infty }\!{\frac {x^{2}}{e^{x}+1}}\,dx}$

або

${\displaystyle \zeta (3)=\int \limits _{0}^{1}\!{\frac {\ln(x)\ln(1-x)}{x}}\,dx}$,

які випливають із найпростіших інтегральних визначень дзета-функції Рімана, до досить складних, таких, як

${\displaystyle \zeta (3)=\pi \!\!\int \limits _{0}^{\infty }\!{\frac {\cos(2\,\mathrm {arctg} \,x)}{\left(x^{2}+1\right){\big [}\mathrm {ch} {\big (}{\frac {1}{2}}\pi x{\big )}{\big ]}^{2}}}\,dx\qquad }$ (^[ru]),

${\displaystyle \zeta (3)=-{\frac {1}{2}}\int \limits _{0}^{1}\!\!\int \limits _{0}^{1}{\frac {\ln(xy)}{\,1-xy\,}}\,dx\,dy\qquad }$ (^[en]),

${\displaystyle \zeta (3)=\,{\frac {8\pi ^{2}}{7}}\!\!\int \limits _{0}^{1}\!{\frac {x\left(x^{4}-4x^{2}+1\right)\ln \ln {\frac {1}{x}}}{\,(1+x^{2})^{4}\,}}\,dx\qquad }$ (Ярослав Благушин).

Ланцюгові дроби

Ланцюговий дріб для сталої Апері (послідовність A013631 з Онлайн енциклопедії послідовностей цілих чисел, OEIS) має такий вигляд:

${\displaystyle \zeta (3)=[1;4,1,18,1,1,1,4,1,9,9,2,1,1,1,2,7,1,1,7,11,1,1,1,\cdots ]=}$

${\displaystyle =1+{\cfrac {1}{4+{\cfrac {1}{1+{\cfrac {1}{18+{\cfrac {1}{1+\ldots }}}}}}}}\;}$

Перший узагальнений ланцюговий дріб для сталої Апері, що має закономірність, відкрили незалежно Стілтьєс і Рамануджан:

${\displaystyle \zeta (3)=1+{\cfrac {1}{4+{\cfrac {1^{3}}{1+{\cfrac {1^{3}}{12+{\cfrac {2^{3}}{1+{\cfrac {2^{3}}{20+{\cfrac {3^{3}}{1+{\cfrac {3^{3}}{28+{\cfrac {\dots }{\dots +{\cfrac {n^{3}}{1+{\cfrac {n^{3}}{4(2n+1)+\dots }}}}}}}}}}}}}}}}}}}}}$

Його можна перетворити до вигляду:

${\displaystyle \zeta (3)=1+{\cfrac {1}{5-{\cfrac {1^{6}}{21-{\cfrac {2^{6}}{55-{\cfrac {3^{6}}{119-{\cfrac {4^{6}}{225-{\cfrac {\dots }{\dots +{\cfrac {n^{6}}{(2n^{3}+3n^{2}+11n+5)+\dots }}}}}}}}}}}}}}}$

Апері зміг прискорити збіжність ланцюгового дробу для сталої:

${\displaystyle \zeta (3)={\frac {6}{5}}-{\cfrac {1^{6}}{117-{\cfrac {2^{6}}{535-{\cfrac {3^{6}}{1436-{\cfrac {4^{6}}{3105-{\cfrac {\dots }{\dots +{\cfrac {n^{6}}{(34n^{3}+51n^{2}+27n+5)+\dots }}}}}}}}}}}}}$

Обчислення десяткових цифр

Число відомих значущих цифр сталої Апері ${\displaystyle \zeta (3)}$ значно зросло за останні десятиліття завдяки як збільшенню комп'ютерних потужностей, так і поліпшенню алгоритмів.

Кількість відомих значущих цифр сталої Апері ${\displaystyle \zeta (3)}$

Дата	Кількість значущих цифр	Автори обчислення
1735	16	Леонард Ейлер
1887	32	Томас Йоанес Стілтьєс
1996	520,000	Greg J. Fee & Simon Plouffe
1997	1,000,000	Bruno Haible & Thomas Papanikolaou
1997, травень	10,536,006	Patrick Demichel
1998, лютий	14,000,074	Sebastian Wedeniwski
1998, березень	32,000,213	Sebastian Wedeniwski
1998, липень	64,000,091	Sebastian Wedeniwski
1998, грудень	128,000,026	Sebastian Wedeniwski
2001, вересень	200,001,000	Shigeru Kondo & Xavier Gourdon
2002, лютий	600,001,000	Shigeru Kondo & Xavier Gourdon
2003, лютий	1,000,000,000	Patrick Demichel & Xavier Gourdon
2006, квітень	10,000,000,000	Shigeru Kondo & Steve Pagliarulo
2009, січень	15,510,000,000	Alexander J. Yee & Raymond Chan
2009, березень	31,026,000,000	Alexander J. Yee & Raymond Chan
2010, вересень	100,000,001,000	Alexander J. Yee
2013, вересень	200 000 001 000	Robert J. Setti
2015, серпень	250 000 000 000	Ron Watkins
2015, грудень	400 000 000 000	Dipanjan Nag
2017, серпень	500 000 000 000	Ron Watkins
2019, травень	1 000 000 000 000	Ian Cutress
2020, липень	1 200 000 000 000	Seungmin Kim

Інші значення дзета-функції в непарних точках

Існує багато досліджень, присвячених іншим значенням дзета-функції Рімана в непарних точках ${\displaystyle \zeta (2n+1)}$ при ${\displaystyle n>1}$. Зокрема, в роботах ^[en] і Тангая Рівоаля показано, що ірраціональними є нескінченна множина чисел ${\displaystyle \zeta (2n+1)}$, а також що принаймні одне з чисел ${\displaystyle \zeta (5)}$, ${\displaystyle \zeta (7)}$, ${\displaystyle \zeta (9)}$, або ${\displaystyle \zeta (11)}$ є ірраціональним.

Примітки

1. Simon Plouffe, (English) , архів оригіналу (HTML) за 5 лютого 2008, процитовано 8 лютого 2011
2. Roger Apéry (1979), Irrationalité de ζ(2) et ζ(3), Astérisque (French) , 61: 11—13
3. A. van der Poorten (1979), (PDF), The Mathematical Intelligencer (English) , 1: 195—203, doi:10.1007/BF03028234, архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011, процитовано 8 лютого 2011
4. Leonhard Euler (1741), Inventio summae cuiusque seriei ex dato termino generali (13 октября 1735) (PDF), Commentarii academiae scientiarum Petropolitanae (Latin) , 8: 173—204, процитовано 9 лютого 2011
5. Leonhard Euler (translation by Jordan Bell, 2008), Finding the sum of any series from a given general term (PDF), arXiv:0806.4096 (English) , процитовано 9 лютого 2011
6. Leonhard Euler (1773), Exercitationes analyticae (PDF), Novi Commentarii academiae scientiarum Petropolitanae (Latin) , 17: 173—204, процитовано 8 лютого 2011
7. Bruce C. Berndt (1989), Ramanujan's notebooks, Part II, Springer-Verlag, ISBN , процитовано 8 лютого 2011
8. D. J. Broadhurst (1998), Polylogarithmic ladders, hypergeometric series and the ten millionth digits of ζ(3) and ζ(5) (PDF), arXiv (math.CA/9803067), процитовано 8 лютого 2011
9. Г. М. Фихтенгольц. Курс дифференциального и интегрального исчисления (7-ое изд.), с. 769. Наука, Москва, 1969
10. Johan Ludwig William Valdemar Jensen. Note numéro 245. Deuxième réponse. Remarques relatives aux réponses du MM. Franel et Kluyver. L'Intermédiaire des mathématiciens, tome II, pp. 346—347, 1895.
11. F. Beukers A Note on the Irrationality of ζ(2) and ζ(3). Bull. London Math. Soc. 11, pp. 268—272, 1979.
12. Iaroslav V. Blagouchine Rediscovery of Malmsten's integrals, their evaluation by contour integration methods and some related results. The Ramanujan Journal, vol. 35, no. 1, pp. 21-110, 2014. PDF
13. Steven R. Finch Mathematical Constants 1.6.6
14. (1979), (PDF), The Mathematical Intelligencer, 1 (4): 195—203, doi:10.1007/BF03028234, архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2011, процитовано 22 червня 2021
15. X. Gourdon & P. Sebah, Constants and Records of Computation (HTML), numbers.computation.free.fr, процитовано 8 лютого 2011
16. Sebastian Wedeniwski (2001), The Value of Zeta(3) to 1,000,000 places, Project Gutenberg {{}}: |access-date= вимагає |url= ()
17. Xavier Gourdon & Pascal Sebah (2003), The Apéry's constant: ζ(3) (HTML), процитовано 8 лютого 2011
18. Alexander J. Yee & Raymond Chan (2009), Large Computations (HTML), процитовано 8 лютого 2011
19. Alexander J. Yee (2015), Zeta(3) — Apery's Constant (HTML), процитовано 24 листопада 2018
20. Apéry's Constant | Polymath Collector
21. T. Rivoal (2000), La fonction zeta de Riemann prend une infnité de valuers irrationnelles aux entiers impairs, Comptes Rendus Acad. Sci. Paris Sér. I Math., 331: 267—270
22. В. В. Зудилин. Одно из чисел ζ(5), ζ(7), ζ(9), ζ(11) иррационально // УМН. — 2001. — Т. 56, вип. 4(340) (29 червня). — С. 149–150.

Посилання

• Ю. И. Манин, А. А. Панчишкин. I.2.4. Диофантовы приближения и иррациональность ζ(3) // Введение в теорию чисел. — ВИНИТИ, 1990. — Т. 49. — С. 83—89. — (Итоги науки и техники. Серия «Современные проблемы математики. Фундаментальные направления».)
• V. Ramaswami (1934), Notes on Riemann's ζ-function (PDF), J. London Math. Soc., 9: 165—169, doi:10.1112/jlms/s1-9.3.165
• Weisstein, Eric W. Стала Апері(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.