Список
Історичні періоди:
Стародавній світ — до 476 року (падіння ) |
Середньовіччя — з 477 року — до 1453 року (Падіння Константинополя) |
Нова історія — з 1454 року — до 1945 року (кінець Другої світової війни) |
№ | Назва | Глава імперії | млн км² | Кількість населення (млн) | Експансія імперії | Початок | Закінчення | Найбільший розквіт | Цікаві факти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Британська імперія | 1583 | 1997 | Британська імперія була найбільшою державою, що колись існували, також найбільшою колоніальною імперією за всю історію людства, з колоніями на всіх континентах. | |||||
2 | Монгольська імперія | 1206 | 1368 | Найбільша континентальна унітарна держава за всю історію людства, заснована Чингісханом у 1206 році, що включало у себе найбільшу у світі територію, від Дунаю до Японського моря та від Новгорода до Камбоджі. | |||||
3 | Російська імперія | 1721 | 1917 | Російська імперія була найбільшою континентальною монархією, серед держав, які коли-небудь існували. | |||||
4 | СРСР | Йосип Сталін | 1922 | 1991 | Найбільша соціалістична держава у світовій історії. | ||||
5 | Іспанська імперія | 1492 | 1976 | В період з 1580 по 1640 роки включала в себе Португалію її власною колоніальною імперією. В 1-й чверті XIX століття більша частина іспанських колоній в Латинській Америці домоглись незалежності. Остаточна ліквідація імперії відбулась в середині XX століття. | |||||
6 | Династія Цін | 1636 | 1912 | Остання династія монархічного Китаю. Менш, ніж через 30 років, під її владою опинився весь Китай і частина Середньої Азії. | |||||
7 | Московське царство | 1547 | 1721 | Виникло після прийняття великим князем московським Іваном IV Васильовичем царського титулу. | |||||
8 | Династія Юань | 1271 | 1368 | Династія Юань була знищена після повстання червоних пов'язок 1351 — 1366 років. | |||||
9 | Тюркський каганат | 552 | 603 | ||||||
10 | Омеядський халіфат | 661 | 750 | У 750 році їх династія була повалена Аббасидами, а всі Омеяди були знищені, крім онука халіфа Хішама Абд ар-Рахмана, що заснував династію в Іспанії (Кордовський халіфат). | |||||
11 | Французька імперія | 1534 | 1980 | Франція брала активну участь в боротьбі найбільших капіталістичних держав по завершенню поділу світу. | |||||
12 | Аббасидський халіфат | 750 | 1258 | У аббасидів протягом двох століть був підйом, проте, в результаті походів тюркської армії мамлюків, династія почала занепадати. | |||||
13 | Португальська колоніальна імперія | 1415 | 1975 | У 1975 році Португальська колоніальна імперія припинила існування. | |||||
14 | Американська колоніальна імперія | 1898 | 1946 | Виникла в результаті іспано-американською війни 1898 року. | |||||
15 | Бразильська імперія | 1822 | 1889 | Імперія, яка знаходилась на території сучасної Бразилії під владою імператора Петро I Солдата і його сина Петра II. Заснована у 1822 році і була замінена республікою у 1889 році. | |||||
16 | Імперія Ахеменідів | 550 до н. е. | 330 до н. е. | 480 до н. е. | 1 жовтня 331 до н. е. відбулась битва при Гавгамеласі, в ході якої війська персів і підвласних їм народів були розбиті македонською армією. | ||||
17 | Держава Сасанідів | 224 | 651 | 620 | У середині VII століття імперія Сасанідів була розбита Арабським халіфатом. | ||||
18 | Японська імперія | 1868 | 1947 | 1942 | Капітуляція Японської імперії ознаменувала собою завершення Другої світової війни. | ||||
19 | Праведний халіфат (рання стадія Арабського халіфату) | 40 | 632 | 661 | 661 | Див. також: Арабські завоювання | |||
20 | Римська імперія | 27 до н. е. | 395 | 115-117 | В IV столітті імперія розділилася на Західну Римську та Східну Римську (Візантію) | ||||
21 | Династія Хань | 58 | 206 до н. е. | 220 | 100 | Найбільш довгоіснуюча династія в історії Китаю | |||
22 | Династія Мін | 100 | 1368 | 1644 | 1450 | Мін була останньою династією, представники якої були етнічними китайцями | |||
23 | Третій Рейх | 1933 | 1945 | 1942 | Капітуляція Нацистської Німеччини ознаменувала собою завершення Другої світової війни. | ||||
24 | Золота Орда | 1240 | 1502 | 1310 | Інша назва — улус Джучі. До середини XV століття Золота Орда фактично розпалася на десяток самостійних ханств; її центральна частина — Велика Орда — припинила своє існування на початку XVI століття | ||||
25 | Династія Тан | 80 | 618 | 907 | 715 | Саме епоха династії Тан традиційно вважається у Китаї періодом найбільшої могутності країни, коли вона була попереду всіх країн світу у своєму розвитку | |||
26 | Македонська імперія | 800 до н.е. | 146 до н.е. | 323 до н.е. | Македонська імперія — назва Стародавньої Македонії у період правління Філіпа ІІ та його сина Александра | ||||
27 | Османська імперія | 35 | 1299 | 1922 | 1683, 1829—1850 | Анатолія, в якій розташована основна частина сучасної Туреччини, до приходу турків-сельджуків у ХІ столітті була територією Візантії. Османська імперія завершила завоювання Візантії взяттям 1453 року Константинополя. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolonizaciya svitu 1492 nashi dni SpisokIstorichni periodi Starodavnij svit do 476 roku padinnya Serednovichchya z 477 roku do 1453 roku Padinnya Konstantinopolya Nova istoriya z 1454 roku do 1945 roku kinec Drugoyi svitovoyi vijni Nazva Glava imperiyi mln km Kilkist naselennya mln Ekspansiya imperiyi Pochatok Zakinchennya Najbilshij rozkvit Cikavi fakti 1 Britanska imperiya Georg V 42 75 533 1583 1997 1945 Britanska imperiya bula najbilshoyu derzhavoyu sho kolis isnuvali takozh najbilshoyu kolonialnoyu imperiyeyu za vsyu istoriyu lyudstva z koloniyami na vsih kontinentah 2 Mongolska imperiya Chingishan 38 0 110 1206 1368 1265 1361 Najbilsha kontinentalna unitarna derzhava za vsyu istoriyu lyudstva zasnovana Chingishanom u 1206 roci sho vklyuchalo u sebe najbilshu u sviti teritoriyu vid Dunayu do Yaponskogo morya ta vid Novgoroda do Kambodzhi 3 Rosijska imperiya Oleksandr II rosijskij imperator 23 7 181 1721 1917 1866 Rosijska imperiya bula najbilshoyu kontinentalnoyu monarhiyeyu sered derzhav yaki koli nebud isnuvali 4 SRSR Josip Stalin 22 4 293 1922 1991 1945 1991 Najbilsha socialistichna derzhava u svitovij istoriyi 5 Ispanska imperiya Karl IV 20 68 2 1492 1976 1740 1790 V period z 1580 po 1640 roki vklyuchala v sebe Portugaliyu yiyi vlasnoyu kolonialnoyu imperiyeyu V 1 j chverti XIX stolittya bilsha chastina ispanskih kolonij v Latinskij Americi domoglis nezalezhnosti Ostatochna likvidaciya imperiyi vidbulas v seredini XX stolittya 6 Dinastiya Cin Cyanlun 14 7 383 1636 1912 1790 Ostannya dinastiya monarhichnogo Kitayu Mensh nizh cherez 30 rokiv pid yiyi vladoyu opinivsya ves Kitaj i chastina Serednoyi Aziyi 7 Moskovske carstvo Ivan IV Groznij 14 5 16 1547 1721 1721 Viniklo pislya prijnyattya velikim knyazem moskovskim Ivanom IV Vasilovichem carskogo titulu 8 Dinastiya Yuan Togon Temur 14 90 1271 1368 1310 Dinastiya Yuan bula znishena pislya povstannya chervonih pov yazok 1351 1366 rokiv 9 Tyurkskij kaganat Mukan kagan 13 13 552 603 557 10 Omeyadskij halifat Husejn ibn Ali 13 15 661 750 720 750 U 750 roci yih dinastiya bula povalena Abbasidami a vsi Omeyadi buli znisheni krim onuka halifa Hishama Abd ar Rahmana sho zasnuvav dinastiyu v Ispaniyi Kordovskij halifat 11 Francuzka imperiya Aleksandr Milyeran 13 112 9 1534 1980 1923 1938 Franciya brala aktivnu uchast v borotbi najbilshih kapitalistichnih derzhav po zavershennyu podilu svitu 12 Abbasidskij halifat Abu l Abbas as Saffah 11 1 750 1258 750 U abbasidiv protyagom dvoh stolit buv pidjom prote v rezultati pohodiv tyurkskoyi armiyi mamlyukiv dinastiya pochala zanepadati 13 Portugalska kolonialna imperiya Mariya I Blagochestiva 11 1 1415 1975 1815 U 1975 roci Portugalska kolonialna imperiya pripinila isnuvannya 14 Amerikanska kolonialna imperiya Vilyam Mak Kinli 9 8 1898 1946 1898 1946 Vinikla v rezultati ispano amerikanskoyu vijni 1898 roku 15 Brazilska imperiya Petro I Soldat 8 5 10 1822 1889 1822 1825 Imperiya yaka znahodilas na teritoriyi suchasnoyi Braziliyi pid vladoyu imperatora Petro I Soldata i jogo sina Petra II Zasnovana u 1822 roci i bula zaminena respublikoyu u 1889 roci 16 Imperiya Ahemenidiv Kserks I 8 49 4 550 do n e 330 do n e 480 do n e 1 zhovtnya 331 do n e vidbulas bitva pri Gavgamelasi v hodi yakoyi vijska persiv i pidvlasnih yim narodiv buli rozbiti makedonskoyu armiyeyu 17 Derzhava Sasanidiv Ardashir Papakan 7 4 224 651 620 U seredini VII stolittya imperiya Sasanidiv bula rozbita Arabskim halifatom 18 Yaponska imperiya Imperator Sova 7 4 105 1868 1947 1942 Kapitulyaciya Yaponskoyi imperiyi oznamenuvala soboyu zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni 19 Pravednij halifat rannya stadiya Arabskogo halifatu Ali ibn Abu Talib 6 7 40 632 661 661 Div takozh Arabski zavoyuvannya 20 Rimska imperiya Trayan 6 5 80 27 do n e 395 115 117 V IV stolitti imperiya rozdililasya na Zahidnu Rimsku ta Shidnu Rimsku Vizantiyu 21 Dinastiya Han Lyu Chzhao 6 5 58 206 do n e 220 100 Najbilsh dovgoisnuyucha dinastiya v istoriyi Kitayu 22 Dinastiya Min Chzhu Cichzhen 6 5 100 1368 1644 1450 Min bula ostannoyu dinastiyeyu predstavniki yakoyi buli etnichnimi kitajcyami 23 Tretij Rejh Adolf Gitler 6 5 109 1933 1945 1942 Kapitulyaciya Nacistskoyi Nimechchini oznamenuvala soboyu zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni 24 Zolota Orda Tohtamish 6 0 1240 1502 1310 Insha nazva ulus Dzhuchi Do seredini XV stolittya Zolota Orda faktichno rozpalasya na desyatok samostijnih hanstv yiyi centralna chastina Velika Orda pripinila svoye isnuvannya na pochatku XVI stolittya 25 Dinastiya Tan Syuan czun 5 4 80 618 907 715 Same epoha dinastiyi Tan tradicijno vvazhayetsya u Kitayi periodom najbilshoyi mogutnosti krayini koli vona bula poperedu vsih krayin svitu u svoyemu rozvitku 26 Makedonska imperiya Aleksandr Makedonskij 5 2 800 do n e 146 do n e 323 do n e Makedonska imperiya nazva Starodavnoyi Makedoniyi u period pravlinnya Filipa II ta jogo sina Aleksandra 27 Osmanska imperiya Megmed IV 5 2 35 1299 1922 1683 1829 1850 Anatoliya v yakij roztashovana osnovna chastina suchasnoyi Turechchini do prihodu turkiv seldzhukiv u HI stolitti bula teritoriyeyu Vizantiyi Osmanska imperiya zavershila zavoyuvannya Vizantiyi vzyattyam 1453 roku Konstantinopolya