Ардашир І (180-241) — шахиншах Персії в 226-241 роках, засновник династії Сасанідів.
Ардашир І | |
Народження: | 180 Істахр, Персія, Парфія |
---|---|
Смерть: | 242 |
Країна: | Держава Сасанідів |
Релігія: | зороастризм |
Рід: | Дім Сасана |
Батько: | Папак |
Шлюб: | d, d і d |
Діти: | Шапур I і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Боротьба за владу
Ардашир був сином Папака, онуком Сасана, який був володарем Дарабського князівства у Парсі. На той час Парфянська держава фактично розпалася на декілька держав. Централізоване керування в країні династією Аршакідів фактично було втрачено. В багатьох областях сиділи напівнезалежні володарі, яких називали катак-хватаями («володарями будинків»), або шахами (царями), представник Аршакідів мав титул шахіншаха (царя царів). Боротьбу за владу розпочав ще Папак. Він зумів захопити владу у Парсі, скинувши колишнього царя . Після смерті Папака новим царем Парса став його старший син Шапур. Проте у 208 році Ардашир розбив військові сили Шапура та захопив владу у Парсі.
Після цього зусилля Ардашира були спрямовані на об'єднання Ірану. У 208-211 роках він підкорив Керман, Елам, Ісфаган, Сузіану, . Тим самим Ардашир суттєво розширив свою державу, зробивши значний крок на захоплення влади у всьому Ірані.
Відновити свій вплив спробував представник Парфянської держави — цар царів Артабан IV. У 226 році він розпочав війну з Ардаширом. В цьому ж році Ардашир двічі наніс поразку парфянським військам, але потуга у Парфії ще залишилася. Нарешті у Хормозґанській долині (поблизу сучасного Бендер-Аббаса) війська Ардашира вщент розбили армію Артабана IV, який загинув у бою.
Зовнішня політика
У 226 Ардашира оголошують новим царем царів Ірану, першим з династії Сасанідів. Після цього Ардашир підкорив Сістан, Ґорґан, Хорасан, Маргіану, Балх, Хорезм, Бахрейн й Мосул. У 227—228 підкорив терен власне Парфії, одержавши перемогу над Артабаном V. Окрім того Мекран та Туран визнали себе васалами нової Перської держави.
Після цього успіху Ардашир I спрямував свої сили на захоплення Кавказу та Малої Азії. У 230-232 він вів запеклі війни з Римською імперією, але невдало. Ардашир не зміг захопити важливе місто на річці Тигр — Нісібіс. Також вторгнення перських військ у Сирію та Каппадокію отримало відсіч з боку римських військ на чолі з імператором Александром Севером.
У 239-240 розпочав нову війну з Римом. Цього разу перські сили зуміли оволодіти північним Межиріччям, зокрема територією , містами Нусайбін та Каррами, а також Вірменією та Адіабеною. Водночас Римська імперія зуміла зберегти під своїм контролем землі Осроени.
Внутрішня політика
Ставши володарем Ірану, Ардашир I зробив своєю столицею Ктесіфон, відбудував старовинне місто Селевкію-на-Тигрі, назвавши її Ве-Ардашир. У державі Сасанідів офіційно існував розподіл між Іраном (Ераншахр) та ні-Іран (Ан-Іран). Разом з тим Ардашир зробив багато для об'єднання цих частин у єдину державу. З'являється єдина мова, яка була створена на основі середньоперської (пахлаві). Ардашир спрямував свої кроки на витіснення з офіційних документів місцевих, грецької й арамейської мов. Єдиною мовою видавалися накази, велися перемовини, вона стала мовою міжнаціонального спілкування.
В релігійному житті Ардашир I продовжував політику парфянських царів, які спиралися на зороастризм. Крім того, Ардашир I переслідував християн, вбачаючи в них прихильників Римської імперії, осередок можливої опозиції проти своєї влади.
Водночас Ардашир I створив сильну централізовану державу на відміну від попередньої Парфянської. На чолі областей він поставив своїх родичів та синів. Старшого сина й спадкоємця — Шапура — Ардашир — коронував своїм співволодарем ще при житті — у 240 році. До 242 року Ардашир I вів численні війни на розширення Перської держави.
Джерела
- Christensen, A. 1965: «Sassanid Persia». The Cambridge Ancient History, Volume XII: The Imperial Crisis and Recovery (A.D. 193—324). Cook, S.A. et al., eds. Cambridge: University Press, pp 109—111, 118, 120, 126—130.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Ardashir Ardashir I 180 241 shahinshah Persiyi v 226 241 rokah zasnovnik dinastiyi Sasanidiv Ardashir I Narodzhennya 180 Istahr Persiya ParfiyaSmert 242Krayina Derzhava SasanidivReligiya zoroastrizmRid Dim SasanaBatko PapakShlyub d d i dDiti Shapur I i d Mediafajli b u Vikishovishi Zolota moneta Ardashira I Zolota moneta Ardashira IBiografiyaBorotba za vladu Ardashir buv sinom Papaka onukom Sasana yakij buv volodarem Darabskogo knyazivstva u Parsi Na toj chas Parfyanska derzhava faktichno rozpalasya na dekilka derzhav Centralizovane keruvannya v krayini dinastiyeyu Arshakidiv faktichno bulo vtracheno V bagatoh oblastyah sidili napivnezalezhni volodari yakih nazivali katak hvatayami volodaryami budinkiv abo shahami caryami predstavnik Arshakidiv mav titul shahinshaha carya cariv Borotbu za vladu rozpochav she Papak Vin zumiv zahopiti vladu u Parsi skinuvshi kolishnogo carya Pislya smerti Papaka novim carem Parsa stav jogo starshij sin Shapur Prote u 208 roci Ardashir rozbiv vijskovi sili Shapura ta zahopiv vladu u Parsi Pislya cogo zusillya Ardashira buli spryamovani na ob yednannya Iranu U 208 211 rokah vin pidkoriv Kerman Elam Isfagan Suzianu Tim samim Ardashir suttyevo rozshiriv svoyu derzhavu zrobivshi znachnij krok na zahoplennya vladi u vsomu Irani Vidnoviti svij vpliv sprobuvav predstavnik Parfyanskoyi derzhavi car cariv Artaban IV U 226 roci vin rozpochav vijnu z Ardashirom V comu zh roci Ardashir dvichi nanis porazku parfyanskim vijskam ale potuga u Parfiyi she zalishilasya Nareshti u Hormozganskij dolini poblizu suchasnogo Bender Abbasa vijska Ardashira vshent rozbili armiyu Artabana IV yakij zaginuv u boyu Zovnishnya politika Volodinnya Ardashira I U 226 Ardashira ogoloshuyut novim carem cariv Iranu pershim z dinastiyi Sasanidiv Pislya cogo Ardashir pidkoriv Sistan Gorgan Horasan Margianu Balh Horezm Bahrejn j Mosul U 227 228 pidkoriv teren vlasne Parfiyi oderzhavshi peremogu nad Artabanom V Okrim togo Mekran ta Turan viznali sebe vasalami novoyi Perskoyi derzhavi Pislya cogo uspihu Ardashir I spryamuvav svoyi sili na zahoplennya Kavkazu ta Maloyi Aziyi U 230 232 vin viv zapekli vijni z Rimskoyu imperiyeyu ale nevdalo Ardashir ne zmig zahopiti vazhlive misto na richci Tigr Nisibis Takozh vtorgnennya perskih vijsk u Siriyu ta Kappadokiyu otrimalo vidsich z boku rimskih vijsk na choli z imperatorom Aleksandrom Severom U 239 240 rozpochav novu vijnu z Rimom Cogo razu perski sili zumili ovoloditi pivnichnim Mezhirichchyam zokrema teritoriyeyu mistami Nusajbin ta Karrami a takozh Virmeniyeyu ta Adiabenoyu Vodnochas Rimska imperiya zumila zberegti pid svoyim kontrolem zemli Osroeni Vnutrishnya politika Stavshi volodarem Iranu Ardashir I zrobiv svoyeyu stoliceyu Ktesifon vidbuduvav starovinne misto Selevkiyu na Tigri nazvavshi yiyi Ve Ardashir U derzhavi Sasanidiv oficijno isnuvav rozpodil mizh Iranom Eranshahr ta ni Iran An Iran Razom z tim Ardashir zrobiv bagato dlya ob yednannya cih chastin u yedinu derzhavu Z yavlyayetsya yedina mova yaka bula stvorena na osnovi serednoperskoyi pahlavi Ardashir spryamuvav svoyi kroki na vitisnennya z oficijnih dokumentiv miscevih greckoyi j aramejskoyi mov Yedinoyu movoyu vidavalisya nakazi velisya peremovini vona stala movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya V religijnomu zhitti Ardashir I prodovzhuvav politiku parfyanskih cariv yaki spiralisya na zoroastrizm Krim togo Ardashir I peresliduvav hristiyan vbachayuchi v nih prihilnikiv Rimskoyi imperiyi oseredok mozhlivoyi opoziciyi proti svoyeyi vladi Vodnochas Ardashir I stvoriv silnu centralizovanu derzhavu na vidminu vid poperednoyi Parfyanskoyi Na choli oblastej vin postaviv svoyih rodichiv ta siniv Starshogo sina j spadkoyemcya Shapura Ardashir koronuvav svoyim spivvolodarem she pri zhitti u 240 roci Do 242 roku Ardashir I viv chislenni vijni na rozshirennya Perskoyi derzhavi DzherelaChristensen A 1965 Sassanid Persia The Cambridge Ancient History Volume XII The Imperial Crisis and Recovery A D 193 324 Cook S A et al eds Cambridge University Press pp 109 111 118 120 126 130