Містами в Австралії вважаються усі населені пункти з чисельністю від 1 тис. мешканців. Найбільші міста: Сідней — столиця Нового Південного Уельсу, Мельбурн, Брисбен, Аделаїда, Перт, Ньюкасл, Вуллонгонг, Канберра, Гобарт, Джилонг. Перше місце за площею (12 367,7 км²) і чисельністю населення займає Сідней. Австралія — історично високоурбанізована країна. Причиною цьому слугують як непривабливі природні умови величезних територій, так й історичний момент стрімкого захоплення усіх сільськогосподарських угідь . Найбільші міста слугують адміністративними, промисловими і культурними центрами штатів і територій. Австралійські міста молоді (найстарішим по 200 років), вони виникали на порожньому місці. Усі міста будувались за перпендикулярних вулиць зорієнтованих за сторонами світу, що прийнятий 1829 року. У більшості міст вокзали, будівлі легіслатур, суду, школи та лікарні збудовані за єдиним взірцем. Усі великі міста країни — це портові міста, у Сіднеї, Брисбені та Гобарті портові споруди знаходяться поблизу ділових та історичних центрів. Головна маса невеличких містечок з населенням менше 10 тис. мешканців виконують в сільській місцевості роль адміністративних та торгових центрів, центрів первинної переробки сільськогосподарської сировини. Такі старі містечка за два століття майже не розрослися, їхнє населення переважно похилого віку. На противагу їм великі міста приваблюють більшу частину переселенців і невпинно розростаються.
Карта
- Умовні позначення
- — столиця федерації.
- — столиці штатів і територій.
- — інші міста
Примітки: на карті не позначені міста Калаундра, , , у штаті Квінсленд та місто у штаті Новий Південний Уельс.
Таблиця
Ранг | Назва | Населення | Адміністрація | ||||
Оцінка 1991 | Оцінка 1996 | Оцінка 2001 | Оцінка 2005 | Перепис 2011 | |||
1 | Сідней | 3097956 | 3276207 | 3502301 | 3774894 | 3908643 | Новий Південний Уельс |
2 | Мельбурн | 2761995 | 2865329 | 3160171 | 3384671 | 3707529 | Вікторія |
3 | Брисбен | 1145537 | 1291117 | 1508161 | 1683999 | 1874426 | Квінсленд |
4 | Перт | 1018702 | 1096829 | 1176542 | 1234364 | 1627576 | Західна Австралія |
5 | Аделаїда | 957480 | 978100 | 1002127 | 1018557 | 1103979 | Південна Австралія |
6 | Голд-Кост | 256275 | 311932 | 421557 | 473589 | 533659 | Квінсленд |
7 | Канберра | 276162 | 299243 | 311947 | 320303 | 391473 | Австралійська столична територія |
8 | Ньюкасл | 262331 | 270324 | 279975 | 286667 | 308307 | Новий Південний Уельс |
9 | Сентрал-Кост | 197128 | 227657 | 255429 | 276810 | 297713 | Новий Південний Уельс |
10 | Вуллонгонг | 211417 | 219761 | 228846 | 235645 | 245943 | Новий Південний Уельс |
11 | Саншайн-Кост | 126142 | 174088 | 169931 | 173769 | 209 263 | Квінсленд |
12 | Гобарт | 127134 | 126118 | 126048 | 126007 | 170977 | Тасманія |
13 | Таунсвілл | 101398 | 109914 | 119504 | 126618 | 157752 | Квінсленд |
14 | Джилонг | 126306 | 125382 | 130194 | 133570 | 143921 | Вікторія |
15 | Кернс | 64463 | 92273 | 98981 | 103845 | 133891 | Квінсленд |
16 | Дарвін | 67946 | 70251 | 71347 | 72085 | 103017 | Північна Територія |
17 | Тувумба | 75990 | 83350 | 89338 | 93728 | 96568 | Квінсленд |
18 | Балларат | 64980 | 64831 | 72999 | 79319 | 85936 | Вікторія |
19 | Бендіго | 57427 | 59936 | 68715 | 75667 | 82795 | Вікторія |
20 | Олбері | 63614 | 67316 | 69880 | 71664 | 77230 | Новий Південний Уельс |
21 | Маккай | 40250 | 44880 | 57649 | 66455 | 74221 | Квінсленд |
22 | Лонсестон | 66747 | 67701 | 68443 | 68944 | 74085 | Тасманія |
23 | Мейтленд | 45209 | 50108 | 53470 | 56544 | 67133 | Новий Південний Уельс |
24 | Рокгемптон | 55768 | 57770 | 59475 | 60655 | 61725 | Квінсленд |
25 | Банбері | 24003 | 24945 | 45299 | 50500 | 64384 | Західна Австралія |
26 | Бандаберг | 38074 | 41025 | 44556 | 44025 | 49 752 | Квінсленд |
27 | Вогга-Вогга | 40875 | 42848 | 44451 | 45572 | 46 913 | Новий Південний Уельс |
28 | Шеппартон | 30511 | 31945 | 35828 | 38773 | 42 742 | Вікторія |
29 | 26798 | 33709 | 37982 | 41440 | 41 493 | Новий Південний Уельс |
Столиця
Канберра — столиця Австралії, найбільший науковий і культурний центр. Назва міста на мові місцевих аборигенів звучить як «нганбіра, нганбра» і перекладається як «місто зустрічі». Місто було збудоване 1913 року посеред мальовничих пагорбів за проєктом американського архітектора Волтера Берлі Гріффіна як столиця федерації, місто-парк. Спеціально для цього було виділено федеральну столичну територію на півдні штату Новий Південний Уельс на півдорозі між найбільшими містами країни, Сіднеєм (на північ) та Мельбурном (на південь) — звідси й назва. В архітектурі міста превалює одно-, двоповерхова забудова. Уздовж транспортних магістралей висаджені дерева та кущі, що барвисто квітнуть у кожному районі різними кольорами. Посеред міста споруджено став імені головного архітектора із 70 м фонтаном посеред нього — , що нагадує , та купленим у Лондоні містком . У місті знаходяться австралійські академії природничих, , та , Австралійський національний університет, , Національна бібліотека, федеральний , . Промисловість міста обмежена друкарнями, підприємствами харчової та будівельної галузей. Розвиток міста розпланований через розбудову міст-супутників.
Найбільші міста
Сідней
Найбільше місто Австралії, діловий, промисловий, науковий та культурний центр, столиця штату Новий Південний Уельс. У місті мешкає більша половина населення штату. Портове місто розкинулось на берегах глибокої бухти Порт-Джексон. У місті виділяють південну (торгівельну) та північну (промислову) частини. Промисловість міста представлена судно-, літако-, - та машинобудуванням, електротехнічною, текстильною, , харчовою та поліграфічною галузями. У місті працює 3 університети, , ряд науково-дослідних центрів; , національна галерея, найстаріший музей, ряд театрів, найвідоміший з яких — Сіднейський оперний театр, збудований на розі, що глибоко вдається у морські води. Діловий центр міста розташований поблизу моря. У центральній частині міста велика кількість парків, садів та скверів з фонтанами. Навколо центра спальні райони, у передмісті котеджні містечка. 1932 року через гавань Порт-Джексон було перекинуто сталевий арочний міст довжиною 4 км, висотою 53 м — . Він сполучив 6 автомобільними рядами та 4 залізничними коліями дві частини міста. Поблизу міста чудові піщані пляжі — улюблене місце відпочинку городян. Екологічною проблемою для швидкозростаючого міста у другій половині XX століття стало забруднення навколишніх морських вод стічними водами.
Мельбурн
Друге за розмірами місто Австралії (у місті сконцентровано 3/4 населення штату), столиця штату Вікторія. Місто виникло на берегах бухти як головний центр експорту сільськогосподарської продукції штату, головним чином вовни. З 1901 по 1927 рік місто слугувало столицею Австралійського Союзу. Найшвидшого зростання місто зазнало під час «золотої лихоманки», тоді воно слугувало брамою для усіх, хто приїздив до континенту в пошуках власної долі. Діловий центр міста розташований поблизу моря; у центральній частині міста велика кількість парків; навколо центра спальні райони; у передмісті котеджні містечка. Вулиці широкі довгі й прямі, вважається найкращою вулицею країни. Головною окрасою міста слугує , відомий на увесь світ рідкісною колекцією рослин та науковими дослідженнями. Промисловість міста представлена нафтохімічною та хімічною (виготовлення мінеральних добрив) галузями, важким машинобудуванням, виготовленням сільськогосподарських машин, легкою та харчовою галузями. У місті працює 3 університети, Технологічний інститут, Інститут суспільних справ, , музей сучасного мистецтва та дизайну, , картинна галерея, ряд театрів.
Брисбен
Третє за розмірами місто Австралії, столиця штату Квінсленд. Місто-порт розташоване на тихоокеанському узбережжі. Місто досить мальовниче, в ньому багато зелені, парків, скверів, зелених насаджень. Центр міста несе в собі риси вікторіанської епохи. Житло містяни будують на палях, це запобігає руйнуванню будинків від вологи й термітів. Вікна від тропічної спеки закривають жалюзі. Промисловість міста представлена підприємствами нафтопереробної (нафтогін з родовища , портовий термінал), суднобудівної, хімічної (суперфосфатні добрива), та харчової галузей. У місті працюють 2 університети (штату й ), аграрний коледж, обсерваторія, художня галерея, театр. У місті розташовані два ботанічні сади: міський і Маунт-Кут-Тха.
Перт
Столиця штату Західна Австралія, головний діловий, торговий, адміністративний, промисловий та культурний центр штату. Місто було засноване 1829 року на березі річки Суон за 20 км від узбережжя Індійського океану. Перт — друге (після Гонолулу на Гавая) велике найбільш ізольоване місто у світі, найближче місто з населенням більше 100 тис. осіб (Аделаїда), знаходиться на відстані 2130 км. Забудова центральної частини міста зберегла вікторіанський стиль. Широкі вулиці прикрашають барвисто квітучі дерева. Ділова частина міста із залізобетонних хмарочосів розташована на північному березі річки Суон. Окрасою міста слугує з . У місті діє 2 університети, ряд спеціалізованих коледжів, науково-дослідних інститутів та бібліотек. Промисловість міста представлена підприємствами харчової, транспортної, машинобудівної, деревообробної галузей.
Аделаїда
Столиця штату Південна Австралія, четверте за розмірами місто країни. Важливий промисловий центр, портове місто, крупний залізничний вузол. Місто було засноване на місці впадіння річки Торренс до затоки Сент-Вінсент у 1830-х роках для експорту та переробки сільськогосподарської продукції (пшениці, винограду, вовни). Забудова міста переважно одно- та двоповерхова, вулиці широкі й прямі, багато зелені. Ділова частина міста, «даунтаун», забудований залізобетонними бізнес-центрами. Промисловість міста представлена машинобудуванням, автомобілебудуванням, виготовленням побутової техніки, , електродвигунів, рентгенівського обладнання. Місто залишається найстарішим науковим центром країни. Тут у 1870-х роках було відкрито перший університет, коледж вищої освіти, пізніше художня школа та галерея, . 1966 року в місті було відкрито . У місті працюють численні бібліотеки, обсерваторія, відділення федеральної .
Гобарт
Найбільше місто і столиця штату Тасманія, крупний промисловий, торговий і культурний центр, найбільший морський порт острова. Місто розташоване на берегах глибокого скелястого естуарію річки Деруент. Архітектура міста здебільшого староанглійська, більшість будівель невисокі, прикрашені вежами й верандами, що огорожені чавунними решітками. Навколо будинків розбивають сади й квітники. Промисловість міста представлена підприємствами текстильної, харчової, деревообробної галузей; у передмісті комплекси кольорової металургії. У місті працює університет, науково-дослідні центри, бібліотеки та геологічна служба.
Див. також
Примітки
- Аничкин О. Н. и др., 1983.
- Australia, Government. Factbook.
Література
Посилання
- City Population [ 3 грудня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Australia : ( )[англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 30 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mistami v Avstraliyi vvazhayutsya usi naseleni punkti z chiselnistyu vid 1 tis meshkanciv Najbilshi mista Sidnej stolicya Novogo Pivdennogo Uelsu Melburn Brisben Adelayida Pert Nyukasl Vullongong Kanberra Gobart Dzhilong Pershe misce za plosheyu 12 367 7 km i chiselnistyu naselennya zajmaye Sidnej Avstraliya istorichno visokourbanizovana krayina Prichinoyu comu sluguyut yak neprivablivi prirodni umovi velicheznih teritorij tak j istorichnij moment strimkogo zahoplennya usih silskogospodarskih ugid Najbilshi mista sluguyut administrativnimi promislovimi i kulturnimi centrami shtativ i teritorij Avstralijski mista molodi najstarishim po 200 rokiv voni vinikali na porozhnomu misci Usi mista buduvalis za perpendikulyarnih vulic zoriyentovanih za storonami svitu sho prijnyatij 1829 roku U bilshosti mist vokzali budivli legislatur sudu shkoli ta likarni zbudovani za yedinim vzircem Usi veliki mista krayini ce portovi mista u Sidneyi Brisbeni ta Gobarti portovi sporudi znahodyatsya poblizu dilovih ta istorichnih centriv Golovna masa nevelichkih mistechok z naselennyam menshe 10 tis meshkanciv vikonuyut v silskij miscevosti rol administrativnih ta torgovih centriv centriv pervinnoyi pererobki silskogospodarskoyi sirovini Taki stari mistechka za dva stolittya majzhe ne rozroslisya yihnye naselennya perevazhno pohilogo viku Na protivagu yim veliki mista privablyuyut bilshu chastinu pereselenciv i nevpinno rozrostayutsya KartaKanberra Sidnej Melburn Pert Gobart Darvin Adelayida Brisben Gold Kost Vullongong Nyukasl Sanshajn Kost Taunsvill Kerns Dzhilong Tuvumba Lonseston Ballarat Bendigo Olberi Alis Springs Tennant Krik Berni Devonport Olbani Brum Dzheraldton Kalgurli Leonora Port Gedlend Viktor Garbor Marri Bridzh Maunt Gambir Port Linkoln Port Ogasta Port Piri Vajalla Bandaberg Gladston Ipsvich Makkaj Maunt Ajza Rokgempton Vejpa Brodford Latrob Vodonga Shepparton Armidejl Broken Gill Gosford Grafton Dabbo Katumba Koffs Garbor KvinbianMista Avstraliyi Umovni poznachennya stolicya federaciyi stolici shtativ i teritorij inshi mista Primitki na karti ne poznacheni mista Kalaundra u shtati Kvinslend ta misto u shtati Novij Pivdennij Uels TablicyaRang Nazva Naselennya Administraciya Ocinka 1991 Ocinka 1996 Ocinka 2001 Ocinka 2005 Perepis 2011 1 Sidnej 3097956 3276207 3502301 3774894 3908643 Novij Pivdennij Uels 2 Melburn 2761995 2865329 3160171 3384671 3707529 Viktoriya 3 Brisben 1145537 1291117 1508161 1683999 1874426 Kvinslend 4 Pert 1018702 1096829 1176542 1234364 1627576 Zahidna Avstraliya 5 Adelayida 957480 978100 1002127 1018557 1103979 Pivdenna Avstraliya 6 Gold Kost 256275 311932 421557 473589 533659 Kvinslend 7 Kanberra 276162 299243 311947 320303 391473 Avstralijska stolichna teritoriya 8 Nyukasl 262331 270324 279975 286667 308307 Novij Pivdennij Uels 9 Sentral Kost 197128 227657 255429 276810 297713 Novij Pivdennij Uels 10 Vullongong 211417 219761 228846 235645 245943 Novij Pivdennij Uels 11 Sanshajn Kost 126142 174088 169931 173769 209 263 Kvinslend 12 Gobart 127134 126118 126048 126007 170977 Tasmaniya 13 Taunsvill 101398 109914 119504 126618 157752 Kvinslend 14 Dzhilong 126306 125382 130194 133570 143921 Viktoriya 15 Kerns 64463 92273 98981 103845 133891 Kvinslend 16 Darvin 67946 70251 71347 72085 103017 Pivnichna Teritoriya 17 Tuvumba 75990 83350 89338 93728 96568 Kvinslend 18 Ballarat 64980 64831 72999 79319 85936 Viktoriya 19 Bendigo 57427 59936 68715 75667 82795 Viktoriya 20 Olberi 63614 67316 69880 71664 77230 Novij Pivdennij Uels 21 Makkaj 40250 44880 57649 66455 74221 Kvinslend 22 Lonseston 66747 67701 68443 68944 74085 Tasmaniya 23 Mejtlend 45209 50108 53470 56544 67133 Novij Pivdennij Uels 24 Rokgempton 55768 57770 59475 60655 61725 Kvinslend 25 Banberi 24003 24945 45299 50500 64384 Zahidna Avstraliya 26 Bandaberg 38074 41025 44556 44025 49 752 Kvinslend 27 Vogga Vogga 40875 42848 44451 45572 46 913 Novij Pivdennij Uels 28 Shepparton 30511 31945 35828 38773 42 742 Viktoriya 29 26798 33709 37982 41440 41 493 Novij Pivdennij UelsStolicyaKanberra Kanberra stolicya Avstraliyi najbilshij naukovij i kulturnij centr Nazva mista na movi miscevih aborigeniv zvuchit yak nganbira nganbra i perekladayetsya yak misto zustrichi Misto bulo zbudovane 1913 roku posered malovnichih pagorbiv za proyektom amerikanskogo arhitektora Voltera Berli Griffina yak stolicya federaciyi misto park Specialno dlya cogo bulo vidileno federalnu stolichnu teritoriyu na pivdni shtatu Novij Pivdennij Uels na pivdorozi mizh najbilshimi mistami krayini Sidneyem na pivnich ta Melburnom na pivden zvidsi j nazva V arhitekturi mista prevalyuye odno dvopoverhova zabudova Uzdovzh transportnih magistralej visadzheni dereva ta kushi sho barvisto kvitnut u kozhnomu rajoni riznimi kolorami Posered mista sporudzheno stav imeni golovnogo arhitektora iz 70 m fontanom posered nogo sho nagaduye ta kuplenim u Londoni mistkom U misti znahodyatsya avstralijski akademiyi prirodnichih ta Avstralijskij nacionalnij universitet Nacionalna biblioteka federalnij Promislovist mista obmezhena drukarnyami pidpriyemstvami harchovoyi ta budivelnoyi galuzej Rozvitok mista rozplanovanij cherez rozbudovu mist suputnikiv Najbilshi mistaSidnej Sidnej Najbilshe misto Avstraliyi dilovij promislovij naukovij ta kulturnij centr stolicya shtatu Novij Pivdennij Uels U misti meshkaye bilsha polovina naselennya shtatu Portove misto rozkinulos na beregah glibokoyi buhti Port Dzhekson U misti vidilyayut pivdennu torgivelnu ta pivnichnu promislovu chastini Promislovist mista predstavlena sudno litako ta mashinobuduvannyam elektrotehnichnoyu tekstilnoyu harchovoyu ta poligrafichnoyu galuzyami U misti pracyuye 3 universiteti ryad naukovo doslidnih centriv nacionalna galereya najstarishij muzej ryad teatriv najvidomishij z yakih Sidnejskij opernij teatr zbudovanij na rozi sho gliboko vdayetsya u morski vodi Dilovij centr mista roztashovanij poblizu morya U centralnij chastini mista velika kilkist parkiv sadiv ta skveriv z fontanami Navkolo centra spalni rajoni u peredmisti kotedzhni mistechka 1932 roku cherez gavan Port Dzhekson bulo perekinuto stalevij arochnij mist dovzhinoyu 4 km visotoyu 53 m Vin spoluchiv 6 avtomobilnimi ryadami ta 4 zaliznichnimi koliyami dvi chastini mista Poblizu mista chudovi pishani plyazhi ulyublene misce vidpochinku gorodyan Ekologichnoyu problemoyu dlya shvidkozrostayuchogo mista u drugij polovini XX stolittya stalo zabrudnennya navkolishnih morskih vod stichnimi vodami Melburn Melburn Druge za rozmirami misto Avstraliyi u misti skoncentrovano 3 4 naselennya shtatu stolicya shtatu Viktoriya Misto viniklo na beregah buhti yak golovnij centr eksportu silskogospodarskoyi produkciyi shtatu golovnim chinom vovni Z 1901 po 1927 rik misto sluguvalo stoliceyu Avstralijskogo Soyuzu Najshvidshogo zrostannya misto zaznalo pid chas zolotoyi lihomanki todi vono sluguvalo bramoyu dlya usih hto priyizdiv do kontinentu v poshukah vlasnoyi doli Dilovij centr mista roztashovanij poblizu morya u centralnij chastini mista velika kilkist parkiv navkolo centra spalni rajoni u peredmisti kotedzhni mistechka Vulici shiroki dovgi j pryami vvazhayetsya najkrashoyu vuliceyu krayini Golovnoyu okrasoyu mista sluguye vidomij na uves svit ridkisnoyu kolekciyeyu roslin ta naukovimi doslidzhennyami Promislovist mista predstavlena naftohimichnoyu ta himichnoyu vigotovlennya mineralnih dobriv galuzyami vazhkim mashinobuduvannyam vigotovlennyam silskogospodarskih mashin legkoyu ta harchovoyu galuzyami U misti pracyuye 3 universiteti Tehnologichnij institut Institut suspilnih sprav muzej suchasnogo mistectva ta dizajnu kartinna galereya ryad teatriv Brisben Brisben Tretye za rozmirami misto Avstraliyi stolicya shtatu Kvinslend Misto port roztashovane na tihookeanskomu uzberezhzhi Misto dosit malovniche v nomu bagato zeleni parkiv skveriv zelenih nasadzhen Centr mista nese v sobi risi viktorianskoyi epohi Zhitlo mistyani buduyut na palyah ce zapobigaye rujnuvannyu budinkiv vid vologi j termitiv Vikna vid tropichnoyi speki zakrivayut zhalyuzi Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami naftopererobnoyi naftogin z rodovisha portovij terminal sudnobudivnoyi himichnoyi superfosfatni dobriva ta harchovoyi galuzej U misti pracyuyut 2 universiteti shtatu j agrarnij koledzh observatoriya hudozhnya galereya teatr U misti roztashovani dva botanichni sadi miskij i Maunt Kut Tha Pert Pert Stolicya shtatu Zahidna Avstraliya golovnij dilovij torgovij administrativnij promislovij ta kulturnij centr shtatu Misto bulo zasnovane 1829 roku na berezi richki Suon za 20 km vid uzberezhzhya Indijskogo okeanu Pert druge pislya Gonolulu na Gavaya velike najbilsh izolovane misto u sviti najblizhche misto z naselennyam bilshe 100 tis osib Adelayida znahoditsya na vidstani 2130 km Zabudova centralnoyi chastini mista zberegla viktorianskij stil Shiroki vulici prikrashayut barvisto kvituchi dereva Dilova chastina mista iz zalizobetonnih hmarochosiv roztashovana na pivnichnomu berezi richki Suon Okrasoyu mista sluguye z U misti diye 2 universiteti ryad specializovanih koledzhiv naukovo doslidnih institutiv ta bibliotek Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami harchovoyi transportnoyi mashinobudivnoyi derevoobrobnoyi galuzej Adelayida Adelayida Stolicya shtatu Pivdenna Avstraliya chetverte za rozmirami misto krayini Vazhlivij promislovij centr portove misto krupnij zaliznichnij vuzol Misto bulo zasnovane na misci vpadinnya richki Torrens do zatoki Sent Vinsent u 1830 h rokah dlya eksportu ta pererobki silskogospodarskoyi produkciyi pshenici vinogradu vovni Zabudova mista perevazhno odno ta dvopoverhova vulici shiroki j pryami bagato zeleni Dilova chastina mista dauntaun zabudovanij zalizobetonnimi biznes centrami Promislovist mista predstavlena mashinobuduvannyam avtomobilebuduvannyam vigotovlennyam pobutovoyi tehniki elektrodviguniv rentgenivskogo obladnannya Misto zalishayetsya najstarishim naukovim centrom krayini Tut u 1870 h rokah bulo vidkrito pershij universitet koledzh vishoyi osviti piznishe hudozhnya shkola ta galereya 1966 roku v misti bulo vidkrito U misti pracyuyut chislenni biblioteki observatoriya viddilennya federalnoyi Gobart Gobart Najbilshe misto i stolicya shtatu Tasmaniya krupnij promislovij torgovij i kulturnij centr najbilshij morskij port ostrova Misto roztashovane na beregah glibokogo skelyastogo estuariyu richki Deruent Arhitektura mista zdebilshogo staroanglijska bilshist budivel nevisoki prikrasheni vezhami j verandami sho ogorozheni chavunnimi reshitkami Navkolo budinkiv rozbivayut sadi j kvitniki Promislovist mista predstavlena pidpriyemstvami tekstilnoyi harchovoyi derevoobrobnoyi galuzej u peredmisti kompleksi kolorovoyi metalurgiyi U misti pracyuye universitet naukovo doslidni centri biblioteki ta geologichna sluzhba Div takozhAvstraliya TasmaniyaPrimitkiAnichkin O N i dr 1983 Australia Government Factbook LiteraturaPosilannyaCity Population 3 grudnya 2017 u Wayback Machine angl Australia angl The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 30 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133