Список вірменських авторів V XVIII столітьУ списку представлені автори оригінальних твори вірменської писемності V XVIII

Список вірменських авторів V—XVIII століть

У списку представлені автори оригінальних твори вірменської писемності V — XVIII століть художнього та історіографічного (деякі філософського та богословського) змісту.
У списку не представлені імена авторів, твори яких не збереглися.
У списку не представлені також 98 писемних пам'яток V—IX століть, що мають виключно церковно-релігійне значення.

Месроп Маштоц, винахідник вірменської абети, зачинатель вірменської літератури

Списки вірменських авторів в історії

Один з перших списків вірменських авторів було складено ще в XIII столітті істориком Кіракосом Гандзакеці:

Історіографи вірменського народу теж залишили багато праць. Наприклад, дивовижний та проникливий Агатангелос (що в перекладі означає посланець добра), який за наказом могутнього та хороброго царя Трдат розповів про обставини та події, що мали місце у вірмен завдяки сповідникові христовому святому Григору Партеву, про дії знамень та вигадок, про чудодійства, про причини освіченості нашої країни вірменської та завершив [свою працю] прекрасною та осяйною розповіддю. Слідом за ним багатющий знаннями, многомудрий серед інших [ істориків] святий муж божий Мовсес Хоренаці виклав історію Вірменії наймудрішим та достохвальним стилем. Почав він з короткої оповіді, сповненої розлогих думок про першу людину, [й далі розповідає] він про події, справи та вчинки багатьох народів, доводить до днів Трдата та святого Григора, а звідти — до кончини вірменського патріарха святого Саака та до плачу по країні нашій вірменській, і на тому кінчає. Після нього святий Єгіше розповідає про подвиг онука святого Саака, Вардана, і сподвижників його, які, сподіваючись на Христа, пожертвували собою і були увінчані Христом; оспівує доблесну загибель святих Йовсепа і його сподвижників, а також в надії на Христа вірменських нахарарів на добровільне ув'язнення у царя [перського], страждання та мучеництво святих Хорена та Абраама, про яких так достовірно розповідає сей дивний осіб. Потім велемовний Лазар Парпеці починає з часу святого Саака та розповідає в тому ж дусі. А після нього — , який оповідає про те, що сталося між країною нашою вірменською та персами і через них з нами. І оповідь про Іраклія єпископа . І «Історія» чудового чоловіка . І . І «Історія» ієрея про те, що зробили Магомет і його намісники з усіма країнами, і особливо з нашим народом вірменським. І вардапет , історіограф дому Арцрунідів. І . І владика , католикос вірмен. І Мовсес Каганкатваці, історіограф Агванка. І єпископ урфінський , який описав відділення грузинів від вірмен через Кюріона. І вардапет , на прізвисько Асохік. І вардапет , прозваний Ластивертці. Й ієрей монастирський . І Самуел, священик Анійського собору. І потім — проникливий та мудрий вардапет, прозваний Ванаканом.

Автори V—XVIII століть

V століття

сторінка рукопису «Історії Вірменії» Мовсеса Хоренаці

Месроп Маштоц (361—440) — автор духовних гімнів та трактату «Многовіщальні промови»
Езнік Кохбаці (писав у 440-і роки) — богослов, автор «Книги спростувань» (про добро і зло).
(писав у 440-і роки) — історик, автор «Житія Маштоца»
(перша половина V століття) — церковний діяч, автор трактатів
Степанос Сюнеці (середина V століття) — поет
(писав у 470-х роках) — історик, автор «Історії Вірменії»
Єгіше (V або VI ст.) — історик, автор «Про Вардана та війну вірменську»
(помер близько 490) — автор релігійних промов та гімнів
Мовсес Хоренаці (між V і IX ст.) — історик, автор «Історії Вірменії»
Агатангелос (V век) — історик, автор «Історії Вірменії»
Лазар Парпеці (близько 442 — близько 510) — історик, автор «Історії Вірменії»

VI століття

Давид Анахт — філософ-неоплатонік
— історик, автор «Хронографа»
Петрос Сюнеці — церковний діяч, автор трактатів
— церковний діяч, автор «Історії Ефеського собору»

VII століття

— історик, автор «Історії імператора Іраклія»
— історик, автор «Історії Тарона»
Ананія Ширакаці — автор історико-географічної праці «Ашхарацуйц»
Мовсес Каганкатваці — історик, автор «Історії Агванка»
— поет-лірик
— церковний діяч, автор релігійних віршів
— історик, автор праці «Про вірменські монастирі Єрусалиму»
— церковний діяч, автор релігійних віршів
— церковний діяч, автор трактатів
— церковний діяч, автор трактату «Про іконоборство»
— гімнограф
Ашот Багратуни — гімнограф

VIII століття

— історик, автор «Історії Халіфів»
Степанос Сюнеці — церковний діяч, гімнограф
— церковний діяч, автор церковних праць та гімнів
Саакдухт — гімнограф
Хосровідухт — гімнограф
— автор «Житіє Баана Гохтнеці»
— церковний діяч, автор трактатів

IX століття

Сторінка з «Лазаревського Євангелія», 887 рік

— історик, автор «Історії дому Арцруні»
Амам Аревелці — релігійно-політичний діяч, автор трактату «запитання про відповіді», духовних гімнів
Анонім — «Історія св. патріарха Саака та вардапета Маштоца»
— історик, автор «Історії Хреста Нуне»
— гімнограф
Есаі абу Мусі — політичний діяч, автор віршів
Анонімний гімнограф — гімнограф

X століття

— історик, автор «Історії Вірменії»
— історик, автор «Історії Вірменії»
— історик, продовжувач «Історії Агванка»
— історик, автор «Історії анонімного оповідача»
— історик, продовжувач «Історії дому Арцруні»
— ієрей, автор «Історії святого Нерсеса Партева, вірменського патріарха»
— церковний діяч, автор трактатів
— церковний діяч, автор трактатів

XI століття

Григор Нарекаці (951 — 1003) — поет, автор «Книги скорботних співів»
— історик, автор «Загальної історії»
— історик, автор «Оповідання вардапета Арістакеса Ластиверці»
(друга половина XI століття — 1144) — історик, автор «Хронографа»
Григор Магістрос (близько 990 — 1058/59) — письменник
Ованес Саркаваг (1045/50 — 1129) — церковний діяч, поет
(дата нар. нев. — 1085) — історик, автор «Хронографа»
— історик, автор «Історії»
— поет

XII століття

(близько 1100 — 1173) — церковний діяч, поет, автор поеми «Елегія на взяття Едеси»
Нерсес Ламбронаці (1153 — 1198) — поет
Мхітар Гош (1120 рр.. — 1213) — історик, автор «Албанської хроніки»
Самуель Анеці (близько 1100/05 — 1185/90) — історик, автор«Літопису»
(друга половина XII століття) — історик, автор «Історії»
— історик
— історик, автор «Історії Рубенітів»
— поет
(близько 1133 — 1193) — поет, автор поеми «Плач про Єрусалим»
— поет
— поет

XIII століття

Кіракос Гандзакеці — історик, автор «Історії Вірменії»
Степанос Орбелян — історик, автор «Історії області Сісакан»
Смбат Спарапет — історик, автор «Літопису»
Мхітар Айріванеці — історик, автор «Хронографічної історії»
Вардан Аревелці — історик, автор «Загальної історії»
— історик, автор «Історії народу стрільців»
— історик, автор «Хронографа»
— історик, автор «Літопису»
Ованнес Тавушеці — історик
Анонім — історик, автор «Хронографа»
— поет
— байкар
Костандін Ерзнкаці — поет
Хачатур Кечареці — поет
— церковний діяч, поет
Геворг Скевраці — богослов, письменник, граматик
— поет, автор промов
— поет

XIV століття

Григор Татеваці — філософ та богослов
Ованес Воротнеці — філософ та богослов
— історик, автор «Літопису»
— історик, автор «Літопису»
— історик, автор «Хроніки»
— історик, автор «Літопису»
Ованес Тлкуранці — поет
— поет
— поет
— поет

XV століття

Товма Мецопеці — історик, автор «Історії Тимура і його наступників»
Анонім — історик, автор «Хроніки»
— богослов, автор «Житія Товма Мецопеці»
— поет
— поет
— поет, гімнограф
— гімнограф
— гусан
— гімнограф
Аракел Сюнеці — гімнограф, автор епічної поеми «Адамова книга»
— поет
— автор «Подорожніх нотаток»

XVI століття

— поет
— поет
— історик, поет
— поет
— поет
Мінас Тохатці — поет
— історик
— історик, автор «Хронографа»
— хронограф
— гімнограф
— поет
— гімнограф
— гімнограф
— гімнограф
— поет

XVII століття

— історик, автор «Книги історій»
Нагаш Овнатан — поет
Симеон Джугаєці — філософ
— історик, автор «Хроніки»
— історик, автор «Історії»
Симеон Лехаці — історик, автор «Подорожніх нотаток»
— історик
Акоп Карнеці — історик
— поет
— історик
— історик, автор «Хроніки»
— історик, автор «Щоденника»
Ованес Каменаці — історик
— поет
— історик
— автор «Подорожі Європою»
— мандрівник, автор «Честі Британії»
— автор подорожніх нотаток, поет
— автор подорожніх нотаток про Венецію
— автор «Лексикону», перекладач.
— церковний діяч
— гімнограф
— історик, гімнограф
— гімнограф
— гімнограф
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет-пандухт
— поет
— поет
— історик, поет

XVIII століття

— історик, автор «Історії воєн 1721 — 1736»
— історик, автор «Історіографії»
— історик
— історик
— історик, автор «Короткої історії країни Агванка»
— історик
— історик, автор «Історії Вірменії»
— автор «Історії стародавньої Індії»
— історик, автор «Джамбра»
— історик
— історик, автор «Історії Індії»
— історик, автор «Історії Персії»
— автор щоденника
— автор «Книги про музику»
— публіцист
— філософ
(Йосип Аргутінський) — автор щоденника
— автор щоденника
— автор щоденника
— автор книг з поетики
— автор «Пастки честолюбства» (1773)
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— поет
— гімнограф
Саят-Нова — поет
— поет
— поет

Див. також

Вірменська література

Література

Збірники творів:

Армянские источники о монголах (Извлечения из рукописей XIII—XIV вв.). — М., 1962
Армянская средневековая лирика (Серия «Библиотека поэта». Большая серия. 2-е издание). / Вступ. ст. и сост. Л. М. Мктрчяна. Л., Советский писатель. 1972. 392 стр. 20000 экз.
Средневековая армянская поэзия. Москва, Художественная литература, 1981, 400 стр. Н. Гребнев и другие переводчики.
Шаракан. Переводы Сурена Золяна. Из армянской поэзии V—XV вв. (Сборник). Издательство «Хорурдаин грох», Ереван, 1990
Армянские жития и мученичества V—VII вв. Перевод с древнеармянского, вступительные статьи и примечания К. С. Тер-Давтян, Ереван, 1994

Дослідження:

В. Брюсов, ПОЭЗИЯ АРМЕНИИ И ЕЕ ЕДИНСТВО НА ПРОТЯЖЕНИИ ВЕКОВ. Историко-литературный очерк
«Очерки истории исторической науки», т. I, М., 1955, гл., 3, 4
Аннинский А. Древние армянские историки как исторические источники, Одесса, 1899
Тер-Мкртичян Л. Х. Армянские источники о Средней Азии VIII—XVIII вв. — М.,, 1985.
История всемирной литературы. В 9 т. М., Наука. Т.2. М., 1984. С.285-308. Т.3. М., 1985. С.531-535. Т.4. М., 1987. С.422-429. Т.5. М., 1988. С.492-499.

Посилання

Древнеармянская литература
Середньовічна вірменська література
Древнеармянские поэты и гимнографы
Налбандян. Вірменська література XIII — XVI ст.
Armenian Historical Sources of the 5-15th Centuries

Примітки

История армянского народа, т. II, стр., 472
Киракос Гандзакеци. История Армении
История армянского народа, т., II, стр., 444 {{ref-hy
Шараканы Месропа Маштоца
Корюн, «Житие Маштоца»
Древенармянская поэзия
Фавстос Бузанд, «История Армении», кн. III Книга IV. ч. I Книга IV. ч. II Книга V. ч. I Книга V. ч. II Книга VI
Егише. О Вардане и войне армянской. Предисловие Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4 Глава 5 Глава 6 Глава 7 Глава 8 Глоссарий. На сайте Восточная литература
В Армении изданы сочинения Католикоса Иоанна Мандакуни^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Налбандян. Поэзия X — XIII вв.: [Армянская литература]. — 1984
Мовсес Хоренаци, «История Армении»
Агатангелос, «История Армении» («История св. Григория и обращения Армении в христианство») . Согласно мнению ряда историков Агатангелос жил в III — IV веках
Себеос, «История императора Иракла», гл. I — VI гл. VII-XXVIII гл. XXIX-XXXVIII
Иоанн Мамиконян продолжил «Историю Тарона» Зеноба Глака:Иоанн Мамиконян, «История Тарона» {{ref-hy
«Армянская География VII века по Р.Х (приписывавшаяся прежде Моисею Хоренскому) », СПб.,1877
Мовсес Каганкатваци, «История страны Агванк»
. Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
Тер-Мкртичян Л. Х. Армянские источники о Палестине V — XVIII вв. М., 1991
Гевонд, «История Халифов», Часть I Часть II
«История св. патриарха Саака и вардапета Маштоца»
История армянского народа, т. III, стр., 355 — 356 {{ref-hy
Ованнес Драсханакертци, «История Армении»
Псевдо-Шапух Багратуни. «История анонимного повествователя», часть I часть II
«Книги скорбных песнопений»
«Всеобщая история Степаноса Таронского»: файл в формате djvu
Аристакес Ластивертци, «Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци», гл. I-X гл. XI-XX гл. XXI-XXV
Матеос Урхаеци, Хроника, Вагаршапат, 1898 {{ref-hy
Киракос Гандзакеци, «История Армении», гл.1-65
Смбат Спарапет, «Летопись», 951 — 1058 гг. 1059-1102 гг. 1103-1177 гг. 1178-1272 гг.
Хронографическая история, составленная отцом Мехитаром, вардапетом Айриванкским. СПб. 1869 Второй труд
Вардан Великий, «Всеобщая история», Часть I Часть II Часть III Часть IV
Працю помилково приписували Єноку Магакія, див. Енок Макагия, «История народа стрелков»
Степанос Епископ. «Летопись»
Стихи Ованеса Тлкуранци
«История Тимура и его преемников», Часть I Часть II Часть III
«Житие Товмы Мецопеци»
Мкртич Нагаш, Суета мира
В. Акопян, Путевые заметки Мартироса Ерзнкаци, («Вестник» АН Арм. ССР, 1957, № 6) {{ref-hy
Стихи Наапета Кучака
Стихи Нагаша Овнатана

[1] История армянского народа, т. II, стр., 472

[2] Киракос Гандзакеци. История Армении

[3] История армянского народа, т., II, стр., 444 {{ref-hy

[4] Шараканы Месропа Маштоца

[5] Корюн, «Житие Маштоца»

[шараканы-6] Древенармянская поэзия

[7] Фавстос Бузанд, «История Армении», кн. III Книга IV. ч. I Книга IV. ч. II Книга V. ч. I Книга V. ч. II Книга VI

[8] Егише. О Вардане и войне армянской. Предисловие Глава 1 Глава 2 Глава 3 Глава 4 Глава 5 Глава 6 Глава 7 Глава 8 Глоссарий. На сайте Восточная литература

[7-9] В Армении изданы сочинения Католикоса Иоанна Мандакуни^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[10] Налбандян. Поэзия X — XIII вв.: [Армянская литература]. — 1984

[11] Мовсес Хоренаци, «История Армении»

[12] Агатангелос, «История Армении» («История св. Григория и обращения Армении в христианство») . Согласно мнению ряда историков Агатангелос жил в III — IV веках

[13] Себеос, «История императора Иракла», гл. I — VI гл. VII-XXVIII гл. XXIX-XXXVIII

[14] Иоанн Мамиконян продолжил «Историю Тарона» Зеноба Глака:Иоанн Мамиконян, «История Тарона» {{ref-hy

[15] «Армянская География VII века по Р.Х (приписывавшаяся прежде Моисею Хоренскому) », СПб.,1877

[16] Мовсес Каганкатваци, «История страны Агванк»

[17] . Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 16 березня 2013.

[18] Тер-Мкртичян Л. Х. Армянские источники о Палестине V — XVIII вв. М., 1991

[19] Гевонд, «История Халифов», Часть I Часть II

[20] «История св. патриарха Саака и вардапета Маштоца»

[21] История армянского народа, т. III, стр., 355 — 356 {{ref-hy

[22] Ованнес Драсханакертци, «История Армении»

[23] Псевдо-Шапух Багратуни. «История анонимного повествователя», часть I часть II

[24] «Книги скорбных песнопений»

[25] «Всеобщая история Степаноса Таронского»: файл в формате djvu

[26] Аристакес Ластивертци, «Повествование вардапета Аристакэса Ластиверци», гл. I-X гл. XI-XX гл. XXI-XXV

[27] Матеос Урхаеци, Хроника, Вагаршапат, 1898 {{ref-hy

[28] Киракос Гандзакеци, «История Армении», гл.1-65

[29] Смбат Спарапет, «Летопись», 951 — 1058 гг. 1059-1102 гг. 1103-1177 гг. 1178-1272 гг.

[30] Хронографическая история, составленная отцом Мехитаром, вардапетом Айриванкским. СПб. 1869 Второй труд

[31] Вардан Великий, «Всеобщая история», Часть I Часть II Часть III Часть IV

[32] Працю помилково приписували Єноку Магакія, див. Енок Макагия, «История народа стрелков»

[33] Степанос Епископ. «Летопись»

[34] Стихи Ованеса Тлкуранци

[35] «История Тимура и его преемников», Часть I Часть II Часть III

[36] «Житие Товмы Мецопеци»

[37] Мкртич Нагаш, Суета мира

[38] В. Акопян, Путевые заметки Мартироса Ерзнкаци, («Вестник» АН Арм. ССР, 1957, № 6) {{ref-hy

[39] Стихи Наапета Кучака

[40] Стихи Нагаша Овнатана