Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Доба́ також, день (позначення: доб, міжнародне: d) — проміжок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі чи іншої планети Сонячної системи навколо своєї осі. Життя на Землі підкоряється земному добовому циклу.
| Доба | ||||
 | ||||
| Годинник на стіні Королівської обсерваторії в Гринвічі, у якому годинна стрілка робить один оберт за добу | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| Система одиниць | не SI-одиниці, що згадуються у SI | |||
| Одиниця | часу | |||
| Позначення | доб, d | |||
| Перерахунок в інші системи | ||||
| 1 доб, d в... | дорівнює... | |||
| основних одиницях SI: | 86400 с | |||
 Доба у Вікісховищі | ||||
У переносному значенні слово доба вживається як синонім слів епоха, ера, вік: золота доба, бронзова доба, залізна доба, козацька доба тощо.
Поділ
Доба у середніх широтах поділяється на дві частини — світлу, день, і темну, ніч. У приполярних областях Землі існує полярний день і полярна ніч, які можуть тривати багато діб.
Відлік годин доби починається з півночі, з 12-ї години ночі, що водночас дорівнює нульовій годині. Години відраховуються від 1-ї по 24-ту. 12-та година називається полуднем. Хоча формально години відраховуються від 1-ї по 24-ту, неформально, доба розбивається на дві дванадцятки: до полудня і після полудня. Українською мовою говорять звично: перша, друга година ночі, третя година ночі або ранку, четверта година ранку, і так далі до полудня, перша, друга, третя, четверта, п'ята година дня, шоста година вечора і так далі до одинадцятої години вечора, дванадцята година ночі.
Поділ доби на 24 години склався у давнину, у Стародавній Месопотамії та Стародавньому Єгипті, де віддавали перевагу рахунку дюжинами, дванадцятками, а не десятковій системі числення.
Перша частина світлого часу доби називається ранком, остання частина — вечором.
Доба в астрономії
Астрономи розрізняють земні сонячну добу і зоряну добу. Тривалість як сонячної доби, так і зоряної доби, не є сталою величиною, а дещо змінюється внаслідок збурень руху Землі навколо Сонця.
Сонячна доба — це проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Сонця (істинна сонячна доба), або у вужчому значенні — між послідовними нижніми кульмінаціями середнього сонця (це фіктивна точка, що рівномірно рухається вздовж небесного екватора). Тривалість істинної сонячної доби залежить від широти спостерігача й пори року. У середньому сонячна доба триває 24 години. Відхилення від середнього значення не перевищують 30 с: тривалість істинної сонячної доби у грудні становить 24 год 00 хв 30,4 с, у вересні — 23 год 59 хв 39,5 с.
Зоряна доба (період обертання навколо своєї осі) — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зорі (найвищим чи найнижчим положенням її над горизонтом, коли вона перетинає меридіан точки спостереження). За зоряну добу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Вона дорівнює 23 год. 56 хв. 4 сек. Існує також поняття тропічна зоряна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями точки весняного рівнодення. Внаслідок прецесії її тривалість приблизно на 3 мс менша за тривалість істинної зоряної доби.
Сонячна й зоряна доба неоднакові через те, що завдяки обертанню Землі навколо Сонця для спостерігача, який перебуває на Землі, Сонце щодоби зміщується на тлі нерухомих зірок (рухається уздовж Зодіаку).
Зміна тривалості доби, окрім незначної нерівномірності обертання Землі навколо своєї осі, обумовлена тим, що по-перше, Сонце рухається вздовж екліптики, а не екватора, а по-друге, такий рух — відображення руху Землі по еліптичній орбіті навколо Сонця — сповільнюється у липні (Земля в афелії) й прискорюється в січні (Земля в перигелії). Це спричиняє відхилення часу істинних кульмінацій Сонця (полудня і півночі) від середнього до +14 хв (у лютому) і –16,5 хв (у листопаді).
Вікові зміни тривалості доби
У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є припливи, швидкість обертання Землі поступово сповільнюється. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.
Зміни тривалості доби протягом геологічного часу було перевірено експериментально, шляхом підрахунку кільцевих ліній у викопних коралів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті карбонат кальцію; циклічність відкладення пов'язана як зі зміною освітлення (день/ніч), так і з сезонними змінами (весна/літо/осінь). Карбонатні відкладення утворюють кільця та пояси. 1963 року американський палеонтолог [en] (1907—1994) відкрив, що в сучасних коралів у річному поясі налічується близько 360 кілець (тобто, кожне кільце відповідає одній добі), а у коралів, що жили близько 370 млн років тому, у річному поясі налічується від 385 до 399 кілець. Таким чином із кільцевих утворень на епітеці коралів можна визначити кількість днів у році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період:
| Час | Геологічний період | Число днів в році | Тривалість доби |
|---|---|---|---|
| Сьогодні | Четвертичний | 365 | 24 год |
| 100 млн л.т | Юра | 380 | 23 год |
| 200 млн л.т | Перм | 390 | 22,5 годин |
| 300 млн л.т | Карбон | 400 | 22 год |
| 400 млн л.т | Силур | 410 | 21,5 год |
| 500 млн л.т | Кембрій | 425 | 20,5 год |
Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги синьозелених водоростей. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології та мінеральних ресурсів проаналізували більш як 500 копалин строматолітів віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані у світлі тони й ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом цих організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології та кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вчені зробили висновок, що 1,3 мільярда років тому (в докембрійську епоху) земна доба тривала 15—16 годин, а рік складався з 546—588 днів. Звіт про дослідження, опублікований у китайському Journal of Micropaleontology, привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном[].
Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних фацій (), суперечать їй.
Згідно з новим міжнародним дослідженням, яке було опубліковане 2 серпня 2021 року у науковому виданні Nature, збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем. «Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації», — відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля Мічиганського університету (США).
В 2023 році, фахівці Мюнхенського технічного університету повідомили, що Земля сповільнює свій обертальний рух. І висловили прогноз: земна доба через це «гальмування» поступово збільшуватиметься і в найближчому за космічними мірками майбутньому досягне 25 годин. Проте, станеться це приблизно за 200 мільйонів років, адже процес йде поступально, приблизно з однією швидкістю уповільнення.
Міжнародна система одиниць
Величина доби не входить до Міжнародної системи одиниць (SI), проте допускається її використання в розрахунках. В цьому випадку 1 добу приймають рівною точно 86 400 секунд (86 400 = 24 × 60 × 60). В астрономії добу, визначену таким чином (через секунду SI), називають юліанською добою. Визначення тривалості доби як 86400 секунд не спирається на астрономічні спостереження, і лише приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі.
Середня сонячна доба триває не цілу кількість секунд (наприклад, тривалість доби в епоху 2000 дорівнювала 86400,002 с), причому тривалість ця непостійна через вікові зміні обертання Землі. У зв'язку з цим періодично виникає потреба приводити всесвітній координований час (UTC) у відповідність із сонячним часом UT1 (заснованим на обертанні Землі). У таких випадках до UTC додається (або віднімається) заздалегідь оголошена секунда координації («високосна секунда»).
- В SI секунда визначена як 9192631770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133. Виходячи з такого визначення, доби триває 794243384928 000 таких переходів.
Культурні межі доби
Для більшості денних тварин, доба починається на світанку і закінчується на заході. Людина, зі своїми культурними традиціями і науковими знаннями, сформувала власні уявлення про часові межі дня. Єврейська доба починається або із заходом сонця, або в сутінках (коли з'являються зірки третьої величини). Християнська Церква і слідували цій традиції, відомої на Заході як «флорентійський рахунок»: згідно з цією системою вираз «2:00 дня» означав «через 2 години після заходу сонця». Такі особливі дати як Святвечір, Хелловін, які відзначаються з початком вечора, є залишками старих звичаїв, коли релігійні свята починалися з вечора попередньої дати. Сучасна угода щодо цивільної доби, встановлює її початок о 00:00 годин півночі (включно), і її закінчення — через повні 24 години, до 24:00 (не включно).
У Стародавньому Єгипті, добою вважався час від сходу до сходу сонця. Часто нічний час вважається продовженням попереднього дня, зокрема, в сучасній Україні і в США: наприклад, вирази «ніч п'ятниці» і «ніч на суботу» — в українській мові будуть рівнозначними. Нічні програми телепередач включають до розкладу попереднього дня, зате програмування відеомагнітофонів для запису вимагає від користувача дотримуватися строгого правила початку нової цивільної доби о 00:00. У нічний час такі вирази як «сьогодні», «вчора» і «завтра» стають неоднозначними.
Термін дії тимчасових перепусток і т. д., може закінчитися опівночі. Однак, якщо змінний розклад постачальника послуг (наприклад, громадського транспорту) охоплює, скажімо, проміжок від 6:00 дня до 1:00 ночі наступної доби (який також може бути відзначений як 25:00), то остання година може законно розглядатися як частина попереднього дня. Наприклад, термін дії місячних проїзних квитків в міському автобусі або тролейбусі в Україні, при настанні 1-го числа наступного місяця, не закінчується до кінця робочої зміни персоналу громадського транспорту, якщо її початок випав на попередню добу. Для «Nederlandse Spoorwegen» (нідерландська залізниця), добовий квиток дійсний 28 годин, з 0:00 до 28:00 (тобто, 4:00 наступної доби). Термін дії пропускних квитків «London Regional Transport» (Лондонського громадського транспорту), закінчується о 4:30 наступного дня після дати їх активації.
Тривалість доби на інших планетах Сонячної системи
- Меркурій — 58,6467 земної доби
- Венера — 243,0185 земної доби
- Марс — 24,6229 годин
- Юпітер — 9 годин 55 хв 30 сек
- Сатурн — 10 годин 34 хв 13 сек
- Уран — 17 годин 14 хв 24 сек
- Нептун — 16 годин 6 хв 36 сек
- Місяць — 27,322 земної сонячної доби; цікаво, що «місячна земна доба» триває нескінченно довго: Земля ніколи не сходить і не заходить при спостереженні з Місяця
- Плутон — 6 земних діб 9 годин 17,6 хв
Див. також
Примітки
- Поняття день стосується передусім світлої частини доби, але часто під ним розуміють добу загалом (особливо, якщо слово вжито в множині — «дні»)
- Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. — Верховна Рада України. Законодавство України
- Астрономічний календар. 2017[недоступне посилання з листопадаа 2019] / ред. кол.: А. П. Відьмаченко (гол.ред.) та ін.; ГАО НАН України. — К., 2016. — 298 с.
- 1969LAstr..83..411K Page 411. articles.adsabs.harvard.edu. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 6 серпня 2021.
- . medbiol.ru. Архів оригіналу за 22 грудня 2011. Процитовано 6 серпня 2021.
- . Xinhua News Agency. 8 липня 2003. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
Calling the find an important contribution to global geoscience research, Zhu said the study report had been published in the Journal of Micropaleontology and aroused extensive attention both home and abroad.
- Shixing, Zhu (2003). . Acta Micropalaeontologica Sinica = Weiti Gushengwu Xuebao (China) (англ.). Т. 20, № 1. с. 23—30. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- Klatt, J. M.; Chennu, A.; Arbic, B. K.; Biddanda, B. A.; Dick, G. J. (1 серпня 2021). . Nature Geoscience (англ.). Т. 14, № 8. с. 1—7. doi:10.1038/s41561-021-00784-3. ISSN 1752-0908. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
- Earth is moving towards a 25-hour day as its rotation changes. // By Eric Ralls. 12.03.2023
- Вчені розрахували, коли доба на Землі триватиме 25 годин. // Автор: Андрій Неволін. 06.12.2023
- . BIPM. Архів оригіналу за 19 листопада 2011. Процитовано 2008.
- Munsell, Kirk; Smith, Harman; Harvey, Samantha (28 травня 2009). . Solar System Exploration. NASA. Архів оригіналу за 08-04-2014. Процитовано 06-04-2012.
- Williams, David R. (17 листопада 2010). . NASA Goddard Space Flight Center. Архів оригіналу за 08-03-2016. Процитовано 06-04-2012.
- Seidelmann, P. K.; Abalakin, V. K.; Bursa, M.; Davies, M. E.; de Burgh, C.; Lieske, J. H.; Oberst, J.; Simon, J. L.; Standish, E. M.; Stooke, P.; Thomas, P. C. (2001). . HNSKY Planetarium Program. Архів оригіналу за 14-04-2012. Процитовано 06-04-2012.
- 'Astronews' (New Spin For Saturn). : 23. November 2009. (наведено за англійською вікіпедією)
- J. Oberst, Consolmagno G. J., Tholen D. J. et al. Report of the IAU/IAG Working Group on cartographic coordinates and rotational elements: 2006 // Celest. Mech. Dyn. Astron. — , 2007. — Vol. 98, Iss. 3. — P. 155–180. — ISSN 0923-2958; 1572-9478; 0008-8714 — doi:10.1007/S10569-007-9072-Y
Посилання
| У Вікісловнику є сторінка доба. |
- Доба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Доба // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doba takozh den poznachennya dob mizhnarodne d promizhok chasu priblizno rivnij periodu obertannya Zemli chi inshoyi planeti Sonyachnoyi sistemi navkolo svoyeyi osi Zhittya na Zemli pidkoryayetsya zemnomu dobovomu ciklu odinicya chasu ne SI odinici sho zgaduyutsya u SI i dDobaGodinnik na stini Korolivskoyi observatoriyi v Grinvichi u yakomu godinna strilka robit odin obert za dobuZagalna informaciyaSistema odinic ne SI odinici sho zgaduyutsya u SIOdinicya chasuPoznachennya dob dPererahunok v inshi sistemi1 dob d v dorivnyuye osnovnih odinicyah SI 86400 s Doba u Vikishovishi U perenosnomu znachenni slovo doba vzhivayetsya yak sinonim sliv epoha era vik zolota doba bronzova doba zalizna doba kozacka doba tosho PodilDoba u serednih shirotah podilyayetsya na dvi chastini svitlu den i temnu nich U pripolyarnih oblastyah Zemli isnuye polyarnij den i polyarna nich yaki mozhut trivati bagato dib Vidlik godin dobi pochinayetsya z pivnochi z 12 yi godini nochi sho vodnochas dorivnyuye nulovij godini Godini vidrahovuyutsya vid 1 yi po 24 tu 12 ta godina nazivayetsya poludnem Hocha formalno godini vidrahovuyutsya vid 1 yi po 24 tu neformalno doba rozbivayetsya na dvi dvanadcyatki do poludnya i pislya poludnya Ukrayinskoyu movoyu govoryat zvichno persha druga godina nochi tretya godina nochi abo ranku chetverta godina ranku i tak dali do poludnya persha druga tretya chetverta p yata godina dnya shosta godina vechora i tak dali do odinadcyatoyi godini vechora dvanadcyata godina nochi Podil dobi na 24 godini sklavsya u davninu u Starodavnij Mesopotamiyi ta Starodavnomu Yegipti de viddavali perevagu rahunku dyuzhinami dvanadcyatkami a ne desyatkovij sistemi chislennya Persha chastina svitlogo chasu dobi nazivayetsya rankom ostannya chastina vechorom Doba v astronomiyiPorivnyannya trivalosti zoryanoyi 2 i sonyachnoyi 3 dobi pri zbigu napryamkiv orbitalnogo j vlasnogo obertannya Astronomi rozriznyayut zemni sonyachnu dobu i zoryanu dobu Trivalist yak sonyachnoyi dobi tak i zoryanoyi dobi ne ye staloyu velichinoyu a desho zminyuyetsya vnaslidok zburen ruhu Zemli navkolo Soncya Sonyachna doba ce promizhok chasu mizh dvoma poslidovnimi kulminaciyami Soncya istinna sonyachna doba abo u vuzhchomu znachenni mizh poslidovnimi nizhnimi kulminaciyami serednogo soncya ce fiktivna tochka sho rivnomirno ruhayetsya vzdovzh nebesnogo ekvatora Trivalist istinnoyi sonyachnoyi dobi zalezhit vid shiroti sposterigacha j pori roku U serednomu sonyachna doba trivaye 24 godini Vidhilennya vid serednogo znachennya ne perevishuyut 30 s trivalist istinnoyi sonyachnoyi dobi u grudni stanovit 24 god 00 hv 30 4 s u veresni 23 god 59 hv 39 5 s Zoryana doba period obertannya navkolo svoyeyi osi promizhok chasu mizh dvoma poslidovnimi kulminaciyami zori najvishim chi najnizhchim polozhennyam yiyi nad gorizontom koli vona peretinaye meridian tochki sposterezhennya Za zoryanu dobu Zemlya robit povnij obert navkolo svoyeyi osi Vona dorivnyuye 23 god 56 hv 4 sek Isnuye takozh ponyattya tropichna zoryana doba promizhok chasu mizh dvoma poslidovnimi kulminaciyami tochki vesnyanogo rivnodennya Vnaslidok precesiyi yiyi trivalist priblizno na 3 ms mensha za trivalist istinnoyi zoryanoyi dobi Sonyachna j zoryana doba neodnakovi cherez te sho zavdyaki obertannyu Zemli navkolo Soncya dlya sposterigacha yakij perebuvaye na Zemli Sonce shodobi zmishuyetsya na tli neruhomih zirok ruhayetsya uzdovzh Zodiaku Zmina trivalosti dobi okrim neznachnoyi nerivnomirnosti obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi obumovlena tim sho po pershe Sonce ruhayetsya vzdovzh ekliptiki a ne ekvatora a po druge takij ruh vidobrazhennya ruhu Zemli po eliptichnij orbiti navkolo Soncya spovilnyuyetsya u lipni Zemlya v afeliyi j priskoryuyetsya v sichni Zemlya v perigeliyi Ce sprichinyaye vidhilennya chasu istinnih kulminacij Soncya poludnya i pivnochi vid serednogo do 14 hv u lyutomu i 16 5 hv u listopadi Vikovi zmini trivalosti dobi U zv yazku z prityagannyam Misyacya vidimim proyavom chogo ye priplivi shvidkist obertannya Zemli postupovo spovilnyuyetsya Za storichchya trivalist zemnoyi dobi zbilshuyetsya priblizno na 2 milisekundi Zmini trivalosti dobi protyagom geologichnogo chasu bulo perevireno eksperimentalno shlyahom pidrahunku kilcevih linij u vikopnih koraliv Korali vidkladayut na svoyemu zovnishnomu skeleti karbonat kalciyu ciklichnist vidkladennya pov yazana yak zi zminoyu osvitlennya den nich tak i z sezonnimi zminami vesna lito osin Karbonatni vidkladennya utvoryuyut kilcya ta poyasi 1963 roku amerikanskij paleontolog en 1907 1994 vidkriv sho v suchasnih koraliv u richnomu poyasi nalichuyetsya blizko 360 kilec tobto kozhne kilce vidpovidaye odnij dobi a u koraliv sho zhili blizko 370 mln rokiv tomu u richnomu poyasi nalichuyetsya vid 385 do 399 kilec Takim chinom iz kilcevih utvoren na epiteci koraliv mozhna viznachiti kilkist dniv u roci tiyeyi epohi koli ci korali zhili Z oglyadu na zminu trivalosti roku i ekstrapolyuyuchi nazad v chasi upovilnennya shvidkosti obertannya Zemli mozhna takozh viznachiti trivalist dobi v toj chi inshij geologichnij period Chas Geologichnij period Chislo dniv v roci Trivalist dobiSogodni Chetvertichnij 365 24 god100 mln l t Yura 380 23 god200 mln l t Perm 390 22 5 godin300 mln l t Karbon 400 22 god400 mln l t Silur 410 21 5 god500 mln l t Kembrij 425 20 5 god Shob diznatisya trivalist dobi do epohi viniknennya koraliv vchenim dovelosya vdatisya do dopomogi sinozelenih vodorostej Z 1998 roku kitajski doslidniki Chzhu Shisin Huan Syueguan i Sin Houtyan z Tyanczinskogo institutu geologiyi ta mineralnih resursiv proanalizuvali bilsh yak 500 kopalin stromatolitiv vikom 1 3 milyarda rokiv sho rosli kolis bilya ekvatora i pohovanih na gorah Yanshan Sinozeleni vodorosti reaguyut na zminu svitlogo i temnogo chasu dobi napryamkom svogo zrostannya i glibinoyu koloru vden voni pofarbovani u svitli toni j rostut vertikalno vnochi mayut temne zabarvlennya i rostut gorizontalno Za zovnishnim viglyadom cih organizmiv vrahovuyuchi shvidkist yih rostu i nakopicheni naukovi dani po geologiyi ta klimatologiyi viyavilosya mozhlivim viznachiti richnij misyachnij i shodennij ritmi rostu sinozelenih vodorostej Zgidno z otrimanimi rezultatami vcheni zrobili visnovok sho 1 3 milyarda rokiv tomu v dokembrijsku epohu zemna doba trivala 15 16 godin a rik skladavsya z 546 588 dniv Zvit pro doslidzhennya opublikovanij u kitajskomu Journal of Micropaleontology privernuv veliku uvagu yak u krayini tak i za kordonom nenejtralno Isnuyut i protivniki ciyeyi ocinki sho vkazuyut sho dani doslidzhen starodavnih prilivnih vidkladen sublitoralnih karbonichnih facij superechat yij Zgidno z novim mizhnarodnim doslidzhennyam yake bulo opublikovane 2 serpnya 2021 roku u naukovomu vidanni Nature zbilshennya trivalosti dnya moglo mati vazhlivij vpliv na harakter i chas nasichennya Zemli kisnem Nezminne pitannya v nauci pro Zemlyu polyagaye v tomu yak atmosfera Zemli otrimala kisen i yaki chinniki vidbuvalisya pid chas oksigenaciyi vidznachiv spivavtor doslidzhennya Gregori Dik geomikrobiolog z Departamentu nauk pro Zemlyu ta dovkillya Michiganskogo universitetu SShA V 2023 roci fahivci Myunhenskogo tehnichnogo universitetu povidomili sho Zemlya spovilnyuye svij obertalnij ruh I vislovili prognoz zemna doba cherez ce galmuvannya postupovo zbilshuvatimetsya i v najblizhchomu za kosmichnimi mirkami majbutnomu dosyagne 25 godin Prote stanetsya ce priblizno za 200 miljoniv rokiv adzhe proces jde postupalno priblizno z odniyeyu shvidkistyu upovilnennya Mizhnarodna sistema odinicVelichina dobi ne vhodit do Mizhnarodnoyi sistemi odinic SI prote dopuskayetsya yiyi vikoristannya v rozrahunkah V comu vipadku 1 dobu prijmayut rivnoyu tochno 86 400 sekund 86 400 24 60 60 V astronomiyi dobu viznachenu takim chinom cherez sekundu SI nazivayut yulianskoyu doboyu Viznachennya trivalosti dobi yak 86400 sekund ne spirayetsya na astronomichni sposterezhennya i lishe priblizno dorivnyuye periodu obertannya Zemli navkolo svoyeyi osi Serednya sonyachna doba trivaye ne cilu kilkist sekund napriklad trivalist dobi v epohu 2000 dorivnyuvala 86400 002 s prichomu trivalist cya nepostijna cherez vikovi zmini obertannya Zemli U zv yazku z cim periodichno vinikaye potreba privoditi vsesvitnij koordinovanij chas UTC u vidpovidnist iz sonyachnim chasom UT1 zasnovanim na obertanni Zemli U takih vipadkah do UTC dodayetsya abo vidnimayetsya zazdalegid ogoloshena sekunda koordinaciyi visokosna sekunda V SI sekunda viznachena yak 9192631770 periodiv viprominyuvannya sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 Vihodyachi z takogo viznachennya dobi trivaye 794243384928 000 takih perehodiv Kulturni mezhi dobiDlya bilshosti dennih tvarin doba pochinayetsya na svitanku i zakinchuyetsya na zahodi Lyudina zi svoyimi kulturnimi tradiciyami i naukovimi znannyami sformuvala vlasni uyavlennya pro chasovi mezhi dnya Yevrejska doba pochinayetsya abo iz zahodom soncya abo v sutinkah koli z yavlyayutsya zirki tretoyi velichini Hristiyanska Cerkva i sliduvali cij tradiciyi vidomoyi na Zahodi yak florentijskij rahunok zgidno z ciyeyu sistemoyu viraz 2 00 dnya oznachav cherez 2 godini pislya zahodu soncya Taki osoblivi dati yak Svyatvechir Hellovin yaki vidznachayutsya z pochatkom vechora ye zalishkami starih zvichayiv koli religijni svyata pochinalisya z vechora poperednoyi dati Suchasna ugoda shodo civilnoyi dobi vstanovlyuye yiyi pochatok o 00 00 godin pivnochi vklyuchno i yiyi zakinchennya cherez povni 24 godini do 24 00 ne vklyuchno U Starodavnomu Yegipti doboyu vvazhavsya chas vid shodu do shodu soncya Chasto nichnij chas vvazhayetsya prodovzhennyam poperednogo dnya zokrema v suchasnij Ukrayini i v SShA napriklad virazi nich p yatnici i nich na subotu v ukrayinskij movi budut rivnoznachnimi Nichni programi teleperedach vklyuchayut do rozkladu poperednogo dnya zate programuvannya videomagnitofoniv dlya zapisu vimagaye vid koristuvacha dotrimuvatisya strogogo pravila pochatku novoyi civilnoyi dobi o 00 00 U nichnij chas taki virazi yak sogodni vchora i zavtra stayut neodnoznachnimi Termin diyi timchasovih perepustok i t d mozhe zakinchitisya opivnochi Odnak yaksho zminnij rozklad postachalnika poslug napriklad gromadskogo transportu ohoplyuye skazhimo promizhok vid 6 00 dnya do 1 00 nochi nastupnoyi dobi yakij takozh mozhe buti vidznachenij yak 25 00 to ostannya godina mozhe zakonno rozglyadatisya yak chastina poperednogo dnya Napriklad termin diyi misyachnih proyiznih kvitkiv v miskomu avtobusi abo trolejbusi v Ukrayini pri nastanni 1 go chisla nastupnogo misyacya ne zakinchuyetsya do kincya robochoyi zmini personalu gromadskogo transportu yaksho yiyi pochatok vipav na poperednyu dobu Dlya Nederlandse Spoorwegen niderlandska zaliznicya dobovij kvitok dijsnij 28 godin z 0 00 do 28 00 tobto 4 00 nastupnoyi dobi Termin diyi propusknih kvitkiv London Regional Transport Londonskogo gromadskogo transportu zakinchuyetsya o 4 30 nastupnogo dnya pislya dati yih aktivaciyi Trivalist dobi na inshih planetah Sonyachnoyi sistemiMerkurij 58 6467 zemnoyi dobi Venera 243 0185 zemnoyi dobi Mars 24 6229 godin Yupiter 9 godin 55 hv 30 sek Saturn 10 godin 34 hv 13 sek Uran 17 godin 14 hv 24 sek Neptun 16 godin 6 hv 36 sek Misyac 27 322 zemnoyi sonyachnoyi dobi cikavo sho misyachna zemna doba trivaye neskinchenno dovgo Zemlya nikoli ne shodit i ne zahodit pri sposterezhenni z Misyacya Pluton 6 zemnih dib 9 godin 17 6 hvDiv takozhISO 8601PrimitkiPonyattya den stosuyetsya peredusim svitloyi chastini dobi ale chasto pid nim rozumiyut dobu zagalom osoblivo yaksho slovo vzhito v mnozhini dni Klasifikator sistemi poznachen odinic vimiryuvannya ta obliku DK 011 96 Verhovna Rada Ukrayini Zakonodavstvo Ukrayini Astronomichnij kalendar 2017 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 red kol A P Vidmachenko gol red ta in GAO NAN Ukrayini K 2016 298 s 1969LAstr 83 411K Page 411 articles adsabs harvard edu Arhiv originalu za 21 grudnya 2019 Procitovano 6 serpnya 2021 medbiol ru Arhiv originalu za 22 grudnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2021 Xinhua News Agency 8 lipnya 2003 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Calling the find an important contribution to global geoscience research Zhu said the study report had been published in the Journal of Micropaleontology and aroused extensive attention both home and abroad Shixing Zhu 2003 Acta Micropalaeontologica Sinica Weiti Gushengwu Xuebao China angl T 20 1 s 23 30 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Arhiv originalu za 7 grudnya 2021 Procitovano 7 grudnya 2021 Klatt J M Chennu A Arbic B K Biddanda B A Dick G J 1 serpnya 2021 Nature Geoscience angl T 14 8 s 1 7 doi 10 1038 s41561 021 00784 3 ISSN 1752 0908 Arhiv originalu za 6 serpnya 2021 Procitovano 6 serpnya 2021 Earth is moving towards a 25 hour day as its rotation changes By Eric Ralls 12 03 2023 Vcheni rozrahuvali koli doba na Zemli trivatime 25 godin Avtor Andrij Nevolin 06 12 2023 BIPM Arhiv originalu za 19 listopada 2011 Procitovano 2008 Munsell Kirk Smith Harman Harvey Samantha 28 travnya 2009 Solar System Exploration NASA Arhiv originalu za 08 04 2014 Procitovano 06 04 2012 Williams David R 17 listopada 2010 NASA Goddard Space Flight Center Arhiv originalu za 08 03 2016 Procitovano 06 04 2012 Seidelmann P K Abalakin V K Bursa M Davies M E de Burgh C Lieske J H Oberst J Simon J L Standish E M Stooke P Thomas P C 2001 HNSKY Planetarium Program Arhiv originalu za 14 04 2012 Procitovano 06 04 2012 Astronews New Spin For Saturn 23 November 2009 navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu J Oberst Consolmagno G J Tholen D J et al Report of the IAU IAG Working Group on cartographic coordinates and rotational elements 2006 Celest Mech Dyn Astron Springer Science Business Media 2007 Vol 98 Iss 3 P 155 180 ISSN 0923 2958 1572 9478 0008 8714 doi 10 1007 S10569 007 9072 Y d Track Q2792544d Track Q104494650d Track Q176916d Track Q5622172d Track Q25403688d Track Q53991178PosilannyaU Vikislovniku ye storinka doba Doba Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Doba Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022