Зо́ряна доба́ (сидерична доба) — період обертання Землі навколо власної осі в інерційній системі відліку, за яку зазвичай приймають систему відліку, пов'язану з віддаленими зорями.
На 2000-й рік зоряна доба на Землі дорівнює 23год56хв4,090530833с = 86164,090530833 с[].
Зоряна доба поділяється на зоряні години, хвилини і секунди. Зоряна доба на 3 хв 56 с коротша середньої сонячної доби, зоряна година коротша загальноприйнятої на 9,86 с. Як одиниця часу вживається у виняткових випадках при організації астрономічних спостережень.
Повний оберт точки весняного рівнодення, як і будь-якої іншої точки небесної сфери (так звана зоряна доба, або «24 години зоряного часу»), відбувається за 23 год 56 хв 04 с середнього сонячного часу. У році зоряних діб рівно на одну більше, ніж сонячних. Тривалість зоряної доби трохи змінюється внаслідок нутації й руху полюсів (тобто похитування Землі щодо її осі обертання), а також через нерівномірність обертання Землі навколо осі. Ці зміни становлять менше 0,001 с.
Зоряна доба складається з більш дрібних періодів:
- Зоряна година — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/24 зоряної доби. За зоряну годину Земля обертається на 15° відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряний час дорівнює 0год59хв50,1704387847с.
- Зоряна хвилина — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/60 зоряної години. За зоряну хвилину Земля повертається на 15' відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряна хвилина дорівнює 0год0хв59,8361739797451с.
- Зоряна секунда — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/60 зоряної хвилини. За зоряну секунду Земля повертається на 15" відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряна секунда дорівнює 0год0хв0,9972695663290856с.
Кутова швидкість обертання Землі
Оскільки Земля щодо далеких зір, прийнятих за інерційну систему відліку, робить повний оберт за зоряну, а не за сонячну добу, то при обчисленні кутової швидкості обертання Землі слід брати саме цю величину:
- с−1
Знати кутову швидкість обертання Землі буває потрібно при розрахунку сил інерції (відцентрової, Коріоліса), що потрібно для вирішення завдань гідрології, метеорології, балістики, а також космонавтики. Якщо вважати період обертання Землі рівним 86 400 секундам, то похибка становить 0,3%, що може бути вирішальним для деяких задач (наприклад, для артилерійської стрільби на великі відстані, запуску ракет чи супутників).
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo ryana doba siderichna doba period obertannya Zemli navkolo vlasnoyi osi v inercijnij sistemi vidliku za yaku zazvichaj prijmayut sistemu vidliku pov yazanu z viddalenimi zoryami Zoryanij den korotshij za sonyachnij U moment 1 Sonce i pevna daleka zorya znahodyatsya v zeniti U moment 2 Zemlya povernulasya na 360 gradusiv i daleka zorya znovu v zeniti a Sonce she ni 1 2 zoryanij den Lishe trohi piznishe u moment 3 Sonce znovu bude v zeniti 1 3 sonyachnij den Na 2000 j rik zoryana doba na Zemli dorivnyuye 23god56hv4 090530833s 86164 090530833 s dzherelo Zoryana doba podilyayetsya na zoryani godini hvilini i sekundi Zoryana doba na 3 hv 56 s korotsha serednoyi sonyachnoyi dobi zoryana godina korotsha zagalnoprijnyatoyi na 9 86 s Yak odinicya chasu vzhivayetsya u vinyatkovih vipadkah pri organizaciyi astronomichnih sposterezhen Povnij obert tochki vesnyanogo rivnodennya yak i bud yakoyi inshoyi tochki nebesnoyi sferi tak zvana zoryana doba abo 24 godini zoryanogo chasu vidbuvayetsya za 23 god 56 hv 04 s serednogo sonyachnogo chasu U roci zoryanih dib rivno na odnu bilshe nizh sonyachnih Trivalist zoryanoyi dobi trohi zminyuyetsya vnaslidok nutaciyi j ruhu polyusiv tobto pohituvannya Zemli shodo yiyi osi obertannya a takozh cherez nerivnomirnist obertannya Zemli navkolo osi Ci zmini stanovlyat menshe 0 001 s Zoryana doba skladayetsya z bilsh dribnih periodiv Zoryana godina odinicya chasu uzhivana v astronomiyi yaka dorivnyuye 1 24 zoryanoyi dobi Za zoryanu godinu Zemlya obertayetsya na 15 vidnosno viddalenih zir prijnyatih za inercijnu sistemu vidliku Na 2000 rik zoryanij chas dorivnyuye 0god59hv50 1704387847s Zoryana hvilina odinicya chasu uzhivana v astronomiyi yaka dorivnyuye 1 60 zoryanoyi godini Za zoryanu hvilinu Zemlya povertayetsya na 15 vidnosno viddalenih zir prijnyatih za inercijnu sistemu vidliku Na 2000 rik zoryana hvilina dorivnyuye 0god0hv59 8361739797451s Zoryana sekunda odinicya chasu uzhivana v astronomiyi yaka dorivnyuye 1 60 zoryanoyi hvilini Za zoryanu sekundu Zemlya povertayetsya na 15 vidnosno viddalenih zir prijnyatih za inercijnu sistemu vidliku Na 2000 rik zoryana sekunda dorivnyuye 0god0hv0 9972695663290856s Kutova shvidkist obertannya ZemliOskilki Zemlya shodo dalekih zir prijnyatih za inercijnu sistemu vidliku robit povnij obert za zoryanu a ne za sonyachnu dobu to pri obchislenni kutovoyi shvidkosti obertannya Zemli slid brati same cyu velichinu w 2 p T 7 2921158553 10 5 displaystyle omega frac 2 pi T approx 7 2921158553 cdot 10 5 s 1 Znati kutovu shvidkist obertannya Zemli buvaye potribno pri rozrahunku sil inerciyi vidcentrovoyi Koriolisa sho potribno dlya virishennya zavdan gidrologiyi meteorologiyi balistiki a takozh kosmonavtiki Yaksho vvazhati period obertannya Zemli rivnim 86 400 sekundam to pohibka stanovit 0 3 sho mozhe buti virishalnim dlya deyakih zadach napriklad dlya artilerijskoyi strilbi na veliki vidstani zapusku raket chi suputnikiv Div takozhZoryanij chas Doba Sonyachna doba Siderichnij period Orbitalnij period Period obertannya