Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сокі льча рос Соко льча пол Sokolcza в документах іноді Sokolicze село в Україні в Житомирському районі Житомирської обл

Сокільча

Сокільча

Сокі́льча (рос. Соко́льча, пол. Sokolcza, в документах іноді Sokolicze) — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області До 2016 центр Сокільчанської сільської ради. Розташоване на правому березі річки Унава, на відстані 12 км на північний захід від центру громади та залізничної станції Попільня. Поблизу села проходить автодорога Р18 Житомир — Ставище. Згідно зі Всеукраїнським переписом населення 2001 р., населення села складало 662 особи.

село Сокільча
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Попільнянська селищна громада
Облікова картка [22] 
Основні дані
Засноване 1475
Населення 662
Площа 3,123 км²
Густота населення 211,98 осіб/км²
Поштовий індекс 13525
Телефонний код +380 4137
Географічні дані
Географічні координати 49°59′14″ пн. ш. 29°19′15″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 29.32083° сх. д. / 49.98722; 29.32083Координати: 49°59′14″ пн. ш. 29°19′15″ сх. д. / 49.98722° пн. ш. 29.32083° сх. д. / 49.98722; 29.32083
Середня висота
над рівнем моря 		206 м
Водойми Унава
Відстань до
районного центру 		12 км
Найближча залізнична станція Попільня (станція)
Відстань до
залізничної станції 		12 км
Місцева влада
Адреса ради 13525, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Сокільча, вул. Шкільна, 1
Карта
image
image
Сокільча
image
image
Сокільча
Мапа

image Сокільча у Вікісховищі

Етимологія назви села

Назва села пов'язується дослідниками з соколом-тотемом, про надзвичайну увагу в давнину до якого говорить близько півсотні назв сучасних українських поселень та майже тридцять назв річок. Усі родини української шляхти з їхніми тотемами в гербах обов'язково мають якийсь зв´язок із певними українськими географічними назвами. По-перше, назва родового тотему могла бути використана як ім´я прапредка роду (що часто траплялося), а те ім´я, у свою чергу, прислужилося для витворення назви поселення, яке заснував чи яким володів отой прапредок. Друге, назва родового тотему могла бути використана для називання річки, потоку, озера, урочища, які локалізувались на землях певного роду. Ось тому в Україні є так багато відтотемних географічних назв.

Історія села

Точна дата заснування поселення невідома. М. Грушевський наводить документ, яким він користувався: «Звісний нам опис Київщини, списаний по смерті Семена Олельковича, перед татарськими погромами, кидає цікаве світло і на організацію сеї селянської військовослужбової колонізації, і на тутешнє господарство. Фрагмент розпочинається селом Терпсієвим» на Росі (пізніше незвісне. Далі маємо с. Антонів неподалік від Росі (над Березянкою) кілька сіл над Роставицею: Щербів (тепер Ружин), Вчорайше, потім Почуйкове на Кам'янці, Сокольча на Унаві, Ходорків і Скочищів на Ірпені, Водоїтин у Верхів'ї Здвижу… Осади сі й інші з ними названі, які місця не можемо ближче означити (таких є 7) — зазначає історик — всі мають згадку про практику Вітовтових часів. Це показує, що маємо тут діло з осадами старими, не молодими, а може і старшими від часів Вітовта (1392—1430)".

Поселення Ходорків, Криве та Сокільча здавна одному з київських монастирів три діжки меду давали, «з давніх років лежали пусткою». Найімовірніше, вони були знищені татарами, і як «пусті селища» потрапили до власності Київського замку.

Історія міст і сіл Української РСР вказує як дату заснування поселення (власне — першу згадку про нього в документах) 1471 рік. Натомість, на офіційному порталі Верховної Ради України як дату заснування села вказано 1475 рік.

В люстрації 1545 р. про Криве, Ходорків та Сокільчу сказано, що вони «запустли отъ давныхъ лтъ». Проте в давньому опису відмічено в с. Сокільчі 20 чоловік та 5 нових

На початку XVII століття Сокільча згадується як частина Паволоцьких маєтностей князя Романа Ружинського, які після його смерті успадкувала його жінка Софія з Корапчийовських.

В 1631 р. Сокільча, ймовірно, потрапляє у залежність від родича княгині Ружинської Самійла Ляща, котрий домігся відписання княгинею на нього всіх маєтностей. Проте, після втручання підканцлера Томаша Замойського, Лящ у 1635 р. повертає маєтності княгині, котра продає їх тому ж Замойському. Після смерті останнього у 1638 р. маєтності перейшли до його нащадків — Яна та Александра. Проте, з початком Хмельниччини власники містечка залишили ці місця. Влада перейшла до козацької старшини.

Після смерті в 1665 р. Яна Замойського, спадкоємцем і власником його маєтків став Станіслав Ян Конецпольський, проте той помер у 1682 р., і всі його маєтки, в тому числі так званий «tractum Pavoloscensium» успадкував Ян Олександр Конецпольський. Проте всі поселення, що входили до Паволоцького ключа, були пустими. В інвентарі маєтностей Конецпольського від 20 січня 1683 р. сказано, що Сокільча належала до містечка Паволочі, є пустим поселенням. Новий власник віддав маєтності у оренду відповідно до контракту в 1701 р. за 18 тисяч Якубу Ледуховському. Проте фактичним власником та розпорядником маєтностей Конецпольського, як і інших навколишніх земель, з 1688 аж до 1710 року був фастівський полковник Семен Палій.

Палій намагався залюднити ці спустілі території, відновлював поселення, заводив скрізь козацькі порядки, сотенний та полковий устрій. Проте після його ув'язнення в 1710 р. Ян Олександр Конецпольський відновив свою владу над маєтками. Він помер в 1719 р. У 1722 р. його маєтності на аукціоні придбав Єжи Александр Любомирський, обозний великий коронний.

У 1785 р. була збудована нова Свято-Успенська церква на місці давнішої (з 1728 р.), котра згідно з візитаціями 1741 та 1745 рр. була дерев'яною, з трьома куполами, покрита ґонтом. До церкви прибудована була дзвіниця, яка мала 5 дзвонів. Парафіян було 26 садиб у Сокільчі та 30 у Вербові (тепер — Любимівка). В церкві знаходився чудодійний образ Богородиці. До парафії православної належало село Котлярка.

За Л. Похилевичем, у 1863 р. було в Сокільчі 1360 мешканців православних, 162 католика та 48 євреїв. В цьому ж році Сокільча разом з селом Війтівці (тепер — Мостове) належала графині Ельжбеті Ламберт.

У 1876 р. в селі згоріла Свято-Успенська церква, за рік — у 1877 р. вона була відбудована.

У 1886 році Сокільча — колишнє власницьке містечко при річці Унава. Населення 876 осіб, 108 дворів, волосне правління, православна церква, школа, 2 заїжджих двори, 6 магазинів, 2 водяних млини. Сокільчанська волость станом на 1886 рік складалася з 4 поселень, 4 сільських громад. Населення — 4396 осіб (2222 чоловічої статі та 2174 — жіночої), 495 дворових господарств[1]. Наприкінці ХІХ століття волость була ліквідована, її колишні поселення були приєднані до Попільнянської (Сокільча, Харліївка) та Бровківської (Війтівці) волостей.

Переселенцями з села Сокільча було засноване село [ru] Чорнорученського сільського поселення Лазовського муніципального району Приморського краю Росії. Виходячи зі спогадів родичів цих переселенців, можна з упевненістю сказати, що відбулося це не пізніше 1900 року, оскільки всі вони стверджують, що переселення відбувалося пішки, а це або кінець першого періоду переселення (1861-1881 рр.), або початок другого періоду (1882-1901 рр.). Під час другого періоду більша частина переселенців прибула до Примор'я морським шляхом, на спеціально обладнаних для цього кораблях, які курсували між Одесою та Владивостоком. Однак і в цьому періоді близько 900 чоловік прибули сухопутним шляхом.

Станом на 1918 р. в Сокільчі діяла бібліотека-читальня товариства «Просвіта»

1918 року під час перебування у Сокільчі німецьких та австрійських військ за часів Української Держави гетьмана П. Скоропадського, в селі був створений антиукраїнський партизанський загін на чолі з більшовиком О. К. Попелюхою, який вів боротьбу проти іноземних військ та гетьманської влади. 1927 року більшовики спорудили йому пам'ятник.

7 листопада 1920 року в Сокільчі створено комуну «Чайка».

В трьох населених пунктах району — смт Попільні, селах Андрушки та Сокільча не було випадків людських смертей від голоду та відсутні масові захоронення. В Андрушках ситуацію спасав цукровий завод, в Сокільчі — утворена сільськогосподарська комуна «Чайка», а селищі Попільня — залізнична станція.

Під час німецько-радянської війни у військових діях брали участь 250 сокільчанців, з них 106 загинуло, 130 — відзначено урядовими нагородами. У 1952 році сокільчанці спорудили пам'ятник воїнам-односельцям і воїнам-визволителям села, які полягли смертю хоробрих у боротьбі проти нацистів.

У 1970-х роках в Сокільчі налічувалося 338 дворів, населення складало 978 чоловік. За колгоспом ім. С. М. Кірова, центральна садиба якого розміщувалася в селі, було закріплено 2683,7 га землі, в тому числі орної —2435,5 га, саду — 31 га, пасовищ — 36 га, лісу — 15 га, водоймищ — 40 га. Провідними сільськогосподарськими культурами були пшениця, ячмінь, цукрові буряки, горох, кукурудза. Тваринництво — м'ясо-молочного напряму. В селі працювали середня школа, де 17 педагогів навчали 201 учня, будинок культури на 450 місць, бібліотека з фондом 9,7 тис. книг, дільнична лікарня на 25 ліжок, аптека, дитячі ясла і садок, відділення зв'язку, АТС, 5 магазинів. За успіхи в праці нагороджено орденами й медалями СРСР 57 трудівників села.

Жителька села, доярка Білоног Ніна Іванівна у період з 1975 по 1986 рр. стала повним кавалером ордену Трудової Слави.

Тричі ювілейним 1991 рік був для Сокільчанської загальноосвітньої школи. Виповнилось 110 років від відкриття першого навчального закладу в селі, 70 років від дня відкриття початкової школи та 40 років функціонування повної середньої школи.

Дерев'яна Свято-Успенська церква була відреставрована в 1991-1994 рр.

В Сокільчі діє народний музей історії села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,79%
російська 0,91%
румунська 0,30%

Сьогодення села

В селі діє ПСП «Сокільча», котре обробляє 2,6 тис. га землі, з них у 2013 р. озимою пшеницею було засіяно — 400 га, ярим ячменем — 150 га, горохом — 100 га, кукурудзою зерновою — 420 га, кукурудзою силосною — 360 га, цукровими буряками — 300 га, гречкою — 50 га. Урожайність в цьому році склала: озима пшениця — 85-100 ц / га, кукурудза зернова — 130ц / га, кукурудза силосна — 800ц / га, цукрові буряки — 550—600ц / га. Також господарство інтенсивно займається тваринництвом, м'ясо-молочного напряму, має поголів'я ВРХ — 2000 голів. Директор ПСП «Сокільча» — Лозенко Євген Миколайович

Відомі люди

Народилися в Сокільчі

Діяльність пов'язана з Сокільчею

Примітки

  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  2. Топоніми україни давності нашого [1]
  3. Трипільські знаки-символи у гербах української шляхти [2]
  4. Грушевський М. С. Історія Української козаччини // Вітчизна, 1989. — № 1. — с. 182.
  5. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 1. — с. 608. [3] (пол.)
  6. [4]
  7. Облікова картка с. Сокільча на офіційному порталі Верховної Ради України [5]
  8. Владимирский-Буданов М. Ф. Населеніе Юго-Западной России отъ половины XV века до Люблинской уніи (1569 г.). — К., 1891. — с. 26
  9. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 7. — с. 918—919 [6] (пол.)
  10. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 7. — с. 919—920 [7] (пол.)
  11. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 7. — с. 920 [8] (пол.)
  12. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1888. — Т. ІХ. — с. 727 [9] (пол.)
  13. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 7. — с. 923 [10] (пол.)
  14. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 7. — с. 924 [11] (пол.)
  15. Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн. — Варшава: Вид. Філіпа Сулімєрського і Владислава Валєвського, 1886. — Т. 11. — с. 16. [12] (пол.)
  16. Церква Успіння [13]
  17. Храмове свято в Сокільчі [14]
  18. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  19. «Россия / Приморский край / Лазовский район» на сайті «Культурно-историческое наследие села» [15] [ 2016-11-04 у Wayback Machine.]
  20. «Просвіти» соборної України [16] [ 2019-05-24 у Wayback Machine.]
  21. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область [17]
  22. 24 листопада — День пам'яті жертв голодоморів [18]
  23. Сторінки людської пам'яті [19]
  24. Наш край в 80-ті роки ХХ століття [20]
  25. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  26. Підприємство «Адлєр» провело демонстраційний показ техніки «Strom-Bednar» на Житомирщині [21] [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Погода в селі Сокільча

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Soki lcha ros Soko lcha pol Sokolcza v dokumentah inodi Sokolicze selo v Ukrayini v Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Do 2016 centr Sokilchanskoyi silskoyi radi Roztashovane na pravomu berezi richki Unava na vidstani 12 km na pivnichnij zahid vid centru gromadi ta zaliznichnoyi stanciyi Popilnya Poblizu sela prohodit avtodoroga R18 Zhitomir Stavishe Zgidno zi Vseukrayinskim perepisom naselennya 2001 r naselennya sela skladalo 662 osobi selo Sokilcha Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Popilnyanska selishna gromada Oblikova kartka 22 Osnovni dani Zasnovane 1475 Naselennya 662 Plosha 3 123 km Gustota naselennya 211 98 osib km Poshtovij indeks 13525 Telefonnij kod 380 4137 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 59 14 pn sh 29 19 15 sh d 49 98722 pn sh 29 32083 sh d 49 98722 29 32083 Koordinati 49 59 14 pn sh 29 19 15 sh d 49 98722 pn sh 29 32083 sh d 49 98722 29 32083 Serednya visota nad rivnem morya 206 m Vodojmi Unava Vidstan do rajonnogo centru 12 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Popilnya stanciya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi 13525 Zhitomirska obl Zhitomirskij r n s Sokilcha vul Shkilna 1 Karta Sokilcha Sokilcha Mapa Sokilcha u VikishovishiEtimologiya nazvi selaNazva sela pov yazuyetsya doslidnikami z sokolom totemom pro nadzvichajnu uvagu v davninu do yakogo govorit blizko pivsotni nazv suchasnih ukrayinskih poselen ta majzhe tridcyat nazv richok Usi rodini ukrayinskoyi shlyahti z yihnimi totemami v gerbah obov yazkovo mayut yakijs zv yazok iz pevnimi ukrayinskimi geografichnimi nazvami Po pershe nazva rodovogo totemu mogla buti vikoristana yak im ya prapredka rodu sho chasto traplyalosya a te im ya u svoyu chergu prisluzhilosya dlya vitvorennya nazvi poselennya yake zasnuvav chi yakim volodiv otoj prapredok Druge nazva rodovogo totemu mogla buti vikoristana dlya nazivannya richki potoku ozera urochisha yaki lokalizuvalis na zemlyah pevnogo rodu Os tomu v Ukrayini ye tak bagato vidtotemnih geografichnih nazv Istoriya selaTochna data zasnuvannya poselennya nevidoma M Grushevskij navodit dokument yakim vin koristuvavsya Zvisnij nam opis Kiyivshini spisanij po smerti Semena Olelkovicha pered tatarskimi pogromami kidaye cikave svitlo i na organizaciyu seyi selyanskoyi vijskovosluzhbovoyi kolonizaciyi i na tuteshnye gospodarstvo Fragment rozpochinayetsya selom Terpsiyevim na Rosi piznishe nezvisne Dali mayemo s Antoniv nepodalik vid Rosi nad Berezyankoyu kilka sil nad Rostaviceyu Sherbiv teper Ruzhin Vchorajshe potim Pochujkove na Kam yanci Sokolcha na Unavi Hodorkiv i Skochishiv na Irpeni Vodoyitin u Verhiv yi Zdvizhu Osadi si j inshi z nimi nazvani yaki miscya ne mozhemo blizhche oznachiti takih ye 7 zaznachaye istorik vsi mayut zgadku pro praktiku Vitovtovih chasiv Ce pokazuye sho mayemo tut dilo z osadami starimi ne molodimi a mozhe i starshimi vid chasiv Vitovta 1392 1430 Poselennya Hodorkiv Krive ta Sokilcha zdavna odnomu z kiyivskih monastiriv tri dizhki medu davali z davnih rokiv lezhali pustkoyu Najimovirnishe voni buli znisheni tatarami i yak pusti selisha potrapili do vlasnosti Kiyivskogo zamku Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR vkazuye yak datu zasnuvannya poselennya vlasne pershu zgadku pro nogo v dokumentah 1471 rik Natomist na oficijnomu portali Verhovnoyi Radi Ukrayini yak datu zasnuvannya sela vkazano 1475 rik V lyustraciyi 1545 r pro Krive Hodorkiv ta Sokilchu skazano sho voni zapustli ot davnyh lt Prote v davnomu opisu vidmicheno v s Sokilchi 20 cholovik ta 5 novih Na pochatku XVII stolittya Sokilcha zgaduyetsya yak chastina Pavolockih mayetnostej knyazya Romana Ruzhinskogo yaki pislya jogo smerti uspadkuvala jogo zhinka Sofiya z Korapchijovskih V 1631 r Sokilcha jmovirno potraplyaye u zalezhnist vid rodicha knyagini Ruzhinskoyi Samijla Lyasha kotrij domigsya vidpisannya knyagineyu na nogo vsih mayetnostej Prote pislya vtruchannya pidkanclera Tomasha Zamojskogo Lyash u 1635 r povertaye mayetnosti knyagini kotra prodaye yih tomu zh Zamojskomu Pislya smerti ostannogo u 1638 r mayetnosti perejshli do jogo nashadkiv Yana ta Aleksandra Prote z pochatkom Hmelnichchini vlasniki mistechka zalishili ci miscya Vlada perejshla do kozackoyi starshini Pislya smerti v 1665 r Yana Zamojskogo spadkoyemcem i vlasnikom jogo mayetkiv stav Stanislav Yan Konecpolskij prote toj pomer u 1682 r i vsi jogo mayetki v tomu chisli tak zvanij tractum Pavoloscensium uspadkuvav Yan Oleksandr Konecpolskij Prote vsi poselennya sho vhodili do Pavolockogo klyucha buli pustimi V inventari mayetnostej Konecpolskogo vid 20 sichnya 1683 r skazano sho Sokilcha nalezhala do mistechka Pavolochi ye pustim poselennyam Novij vlasnik viddav mayetnosti u orendu vidpovidno do kontraktu v 1701 r za 18 tisyach Yakubu Leduhovskomu Prote faktichnim vlasnikom ta rozporyadnikom mayetnostej Konecpolskogo yak i inshih navkolishnih zemel z 1688 azh do 1710 roku buv fastivskij polkovnik Semen Palij Palij namagavsya zalyudniti ci spustili teritoriyi vidnovlyuvav poselennya zavodiv skriz kozacki poryadki sotennij ta polkovij ustrij Prote pislya jogo uv yaznennya v 1710 r Yan Oleksandr Konecpolskij vidnoviv svoyu vladu nad mayetkami Vin pomer v 1719 r U 1722 r jogo mayetnosti na aukcioni pridbav Yezhi Aleksandr Lyubomirskij oboznij velikij koronnij U 1785 r bula zbudovana nova Svyato Uspenska cerkva na misci davnishoyi z 1728 r kotra zgidno z vizitaciyami 1741 ta 1745 rr bula derev yanoyu z troma kupolami pokrita gontom Do cerkvi pribudovana bula dzvinicya yaka mala 5 dzvoniv Parafiyan bulo 26 sadib u Sokilchi ta 30 u Verbovi teper Lyubimivka V cerkvi znahodivsya chudodijnij obraz Bogorodici Do parafiyi pravoslavnoyi nalezhalo selo Kotlyarka Za L Pohilevichem u 1863 r bulo v Sokilchi 1360 meshkanciv pravoslavnih 162 katolika ta 48 yevreyiv V comu zh roci Sokilcha razom z selom Vijtivci teper Mostove nalezhala grafini Elzhbeti Lambert U 1876 r v seli zgorila Svyato Uspenska cerkva za rik u 1877 r vona bula vidbudovana U 1886 roci Sokilcha kolishnye vlasnicke mistechko pri richci Unava Naselennya 876 osib 108 dvoriv volosne pravlinnya pravoslavna cerkva shkola 2 zayizhdzhih dvori 6 magaziniv 2 vodyanih mlini Sokilchanska volost stanom na 1886 rik skladalasya z 4 poselen 4 silskih gromad Naselennya 4396 osib 2222 cholovichoyi stati ta 2174 zhinochoyi 495 dvorovih gospodarstv 1 Naprikinci HIH stolittya volost bula likvidovana yiyi kolishni poselennya buli priyednani do Popilnyanskoyi Sokilcha Harliyivka ta Brovkivskoyi Vijtivci volostej Pereselencyami z sela Sokilcha bulo zasnovane selo ru Chornoruchenskogo silskogo poselennya Lazovskogo municipalnogo rajonu Primorskogo krayu Rosiyi Vihodyachi zi spogadiv rodichiv cih pereselenciv mozhna z upevnenistyu skazati sho vidbulosya ce ne piznishe 1900 roku oskilki vsi voni stverdzhuyut sho pereselennya vidbuvalosya pishki a ce abo kinec pershogo periodu pereselennya 1861 1881 rr abo pochatok drugogo periodu 1882 1901 rr Pid chas drugogo periodu bilsha chastina pereselenciv pribula do Primor ya morskim shlyahom na specialno obladnanih dlya cogo korablyah yaki kursuvali mizh Odesoyu ta Vladivostokom Odnak i v comu periodi blizko 900 cholovik pribuli suhoputnim shlyahom Stanom na 1918 r v Sokilchi diyala biblioteka chitalnya tovaristva Prosvita 1918 roku pid chas perebuvannya u Sokilchi nimeckih ta avstrijskih vijsk za chasiv Ukrayinskoyi Derzhavi getmana P Skoropadskogo v seli buv stvorenij antiukrayinskij partizanskij zagin na choli z bilshovikom O K Popelyuhoyu yakij viv borotbu proti inozemnih vijsk ta getmanskoyi vladi 1927 roku bilshoviki sporudili jomu pam yatnik 7 listopada 1920 roku v Sokilchi stvoreno komunu Chajka V troh naselenih punktah rajonu smt Popilni selah Andrushki ta Sokilcha ne bulo vipadkiv lyudskih smertej vid golodu ta vidsutni masovi zahoronennya V Andrushkah situaciyu spasav cukrovij zavod v Sokilchi utvorena silskogospodarska komuna Chajka a selishi Popilnya zaliznichna stanciya Pid chas nimecko radyanskoyi vijni u vijskovih diyah brali uchast 250 sokilchanciv z nih 106 zaginulo 130 vidznacheno uryadovimi nagorodami U 1952 roci sokilchanci sporudili pam yatnik voyinam odnoselcyam i voyinam vizvolitelyam sela yaki polyagli smertyu horobrih u borotbi proti nacistiv U 1970 h rokah v Sokilchi nalichuvalosya 338 dvoriv naselennya skladalo 978 cholovik Za kolgospom im S M Kirova centralna sadiba yakogo rozmishuvalasya v seli bulo zakripleno 2683 7 ga zemli v tomu chisli ornoyi 2435 5 ga sadu 31 ga pasovish 36 ga lisu 15 ga vodojmish 40 ga Providnimi silskogospodarskimi kulturami buli pshenicya yachmin cukrovi buryaki goroh kukurudza Tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamu V seli pracyuvali serednya shkola de 17 pedagogiv navchali 201 uchnya budinok kulturi na 450 misc biblioteka z fondom 9 7 tis knig dilnichna likarnya na 25 lizhok apteka dityachi yasla i sadok viddilennya zv yazku ATS 5 magaziniv Za uspihi v praci nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR 57 trudivnikiv sela Zhitelka sela doyarka Bilonog Nina Ivanivna u period z 1975 po 1986 rr stala povnim kavalerom ordenu Trudovoyi Slavi Trichi yuvilejnim 1991 rik buv dlya Sokilchanskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli Vipovnilos 110 rokiv vid vidkrittya pershogo navchalnogo zakladu v seli 70 rokiv vid dnya vidkrittya pochatkovoyi shkoli ta 40 rokiv funkcionuvannya povnoyi serednoyi shkoli Derev yana Svyato Uspenska cerkva bula vidrestavrovana v 1991 1994 rr V Sokilchi diye narodnij muzej istoriyi sela NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 79 rosijska 0 91 rumunska 0 30 Sogodennya selaV seli diye PSP Sokilcha kotre obroblyaye 2 6 tis ga zemli z nih u 2013 r ozimoyu psheniceyu bulo zasiyano 400 ga yarim yachmenem 150 ga gorohom 100 ga kukurudzoyu zernovoyu 420 ga kukurudzoyu silosnoyu 360 ga cukrovimi buryakami 300 ga grechkoyu 50 ga Urozhajnist v comu roci sklala ozima pshenicya 85 100 c ga kukurudza zernova 130c ga kukurudza silosna 800c ga cukrovi buryaki 550 600c ga Takozh gospodarstvo intensivno zajmayetsya tvarinnictvom m yaso molochnogo napryamu maye pogoliv ya VRH 2000 goliv Direktor PSP Sokilcha Lozenko Yevgen MikolajovichVidomi lyudiNarodilisya v Sokilchi Kolisnichenko Mikola Vasilovich nar 27 sichnya 1954 ukrayinskij lisivnik ta politichnij diyach Golova Derzhavnogo komitetu lisovogo gospodarstva Ukrayini 2002 2005 Starunskij Volodimir Gordijovich 1920 2012 ukrayinskij radyanskij diyach ministr torgivli URSR Deputat Verhovnoyi Radi URSR 7 11 go sklikan Diyalnist pov yazana z Sokilcheyu Nizkoglyad Pavlo kozackij vijskovij ta derzhavnij diyach pavolockij polkovnik 1674 1675 Vlasnik Sokilchi Chigir Mihajlo Andrijovich nar 5 lipnya 1947 ukrayinskij kompartijnij diyach 2 j sekretar Zhitomirskogo obkomu KPU zastupnik golovi Zhitomirskoyi oblasnoyi radi Golovnij agronom kolgospu imeni Kirova sela Sokilcha 1971 1972 PrimitkiMapa Volinskoyi guberniyi Shuberta F F Toponimi ukrayini davnosti nashogo 1 Tripilski znaki simvoli u gerbah ukrayinskoyi shlyahti 2 Grushevskij M S Istoriya Ukrayinskoyi kozachchini Vitchizna 1989 1 s 182 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 1 s 608 3 pol 4 Oblikova kartka s Sokilcha na oficijnomu portali Verhovnoyi Radi Ukrayini 5 Vladimirskij Budanov M F Naselenie Yugo Zapadnoj Rossii ot poloviny XV veka do Lyublinskoj unii 1569 g K 1891 s 26 Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 918 919 6 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 919 920 7 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 920 8 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1888 T IH s 727 9 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 923 10 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 7 s 924 11 pol Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih slov yanskih krayin Varshava Vid Filipa Sulimyerskogo i Vladislava Valyevskogo 1886 T 11 s 16 12 pol Cerkva Uspinnya 13 Hramove svyato v Sokilchi 14 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Rossiya Primorskij kraj Lazovskij rajon na sajti Kulturno istoricheskoe nasledie sela 15 2016 11 04 u Wayback Machine Prosviti sobornoyi Ukrayini 16 2019 05 24 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast 17 24 listopada Den pam yati zhertv golodomoriv 18 Storinki lyudskoyi pam yati 19 Nash kraj v 80 ti roki HH stolittya 20 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Pidpriyemstvo Adlyer provelo demonstracijnij pokaz tehniki Strom Bednar na Zhitomirshini 21 4 listopada 2016 u Wayback Machine PosilannyaPogoda v seli Sokilcha

Дата публікації:
Топ