Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Андрушки село в Україні адміністративний центр Андрушківської сільської територіальної громади Житомирського району Жито

Андрушки (Житомирський район)

Андрушки (Житомирський район)

Андрушки́ — село в Україні, адміністративний центр Андрушківської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 2 014 осіб (2001). У 1923—2016 роках — адміністративний центр однойменної сільської ради.

село Андрушки
Країна image Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Андрушківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040010010088275
Облікова картка с. Андрушки 
Основні дані
Засноване 1683
Населення 2 014 (2001)
Площа 4,962 км²
Густота населення 405,88 осіб/км²
Поштовий індекс 13543
Географічні дані
Географічні координати 49°52′23″ пн. ш. 29°20′36″ сх. д. / 49.87306° пн. ш. 29.34333° сх. д. / 49.87306; 29.34333Координати: 49°52′23″ пн. ш. 29°20′36″ сх. д. / 49.87306° пн. ш. 29.34333° сх. д. / 49.87306; 29.34333
Середня висота
над рівнем моря 		215 м
Водойми Паволочка
Найближча залізнична станція Попільня
Відстань до
залізничної станції 		14 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Шкільна, 1, с. Андрушки, Житомирський р-н, Житомирська обл.
Карта
image
image
Андрушки
image
image
Андрушки
Мапа

image Андрушки у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Андрушки.

Географія

Розташоване за 14 км південно-західніше Попільні та залізничної станції Попільня. Через село проходить автомобільний шлях Попільня — Вчорайше. Селом протікає річка Паволочка.

Населення

У 1864 році в селі налічувався 752 жителі, у 1880 році — 852 мешканці, православні.

Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 577 осіб, з них: православних — 1 442, чоловіків — 798, жінок — 779.

В кінці 19 століття — 1 200 мешканців та 219 дворів. Станом на 1900-й рік кількість мешканців села становила 1 324 особи, з них 671 — чоловіки та 653 — жінки.

Станом на 1972 рік, кількість населення становила 2 230 осіб, дворів — 787.

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення села, станом на 1 грудня 1989 року, становила 1 968 осіб. На 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців становила 2 014 осіб.

Економіка

В Андрушках розташоване підприємство Сігнет-Центр, яке спеціалізується на вирощуванні кукурудзи, сої, пшениці, цукрових буряків та розвитку молочного тваринництва. В 2013 році почав роботу елеватор з потужністю зберігання зберігання — 60 тис. т та продуктивністю 250 т на годину.

Історія

Відоме з 1683 року. У 1735 році в селі збудовано дерев'яну церкву, до парафії котрої входило 30 дворів в Андрушках, 20 — в Макарівці та 8 — у сільці Жарки, що розміщувалося в мусіївському лісі і, на початку 19 століття, ліквідоване через розбій мешканців, котрих виселено до Сибіру. У 1754 році оподатковувалося на пів чверті диму, сплата до замку становила 6 злотих 7,5 гроша, до скарбу — 25 злотих.

В середині 19 століття — село на річці Паволочка, за 4 версти західніше містечка Паволоч, 24 версти західніше Сквири, землі — 1 096 десятин, першокласний чорнозем. Власність Л. Б. Бентковського, що проживав в іншому маєтку, на Волині. Раніше входило до Паволоцького ключа князів Любомирських. У 1850 році закладено кам'яну церкву Вознесіння Господнього, котра була освячена 1859 році. Церква входила до 6-го класу, мала 62 десятини землі. У 1850 році біля села збудовано цукроварню, що виробляла 64,9 тисяч пудів цукрової пудри. Власність братів Поповичів, купців.

В другій половині 19 століття — село Паволоцької волості, в Паволочі розміщувалося й поліційне управління. До залізничної станції Брівки київсько-берестейської залізниці — 6 верст.

В кінці 19 століття — власницьке село Паволоцької волості Сквирського повіту Київської губернії, на відстані 30 верст від повітового центру, м. Сквира, та 8 верст від залізничної станції Попільня. Найближча поштово-телеграфна та поштова станції розміщувались в Попільні. Перебувало у власности Ольги Миколаївни Баскакової. Головним заняттям мешканців було рільництво, площа орних земель становила 1443 десятин, з них 729 десятин належало поміщикам, 680 — селянам та 34 — церкві. Селяни обробляли власну землю за трипільною сівозміною, на поміщицьких землях застосовували багатопільну систему обробітку ґрунту. У власности поміщиці Ольги Баскакової перебували цукровий завод та два водяних млини. На заводі працювали 72 чоловіки: 37 місцевих жителів та 35 немісцевих. Директором заводу був Олександр Миколайович Тюнтін. Селянам належали чотири вітряні млини. Село мало православну церкву, церковно-парафіяльну школу, лікарню, де працював фельдшер, та казенну винну крамницю. Пожежна команда була забезпечена чотирма бочками та шістьма баграми. За іншими даними, на цукроварні працювали 1 040 осіб, виробляла вона 184 954 пуди цукру на рік. При маєтку було 729 десятин землі. У 1906 році на цукровому заводі відбувся страйк працівників, придушений військом.

У 1923 році увійшло до складу новоствореної Андрушківської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Попільнянського району Білоцерківської округи; адміністративний центр сільської ради.

На фронтах Другої світової війни воювали понад 700 селян, з них 162 загинули, 386 — відзначені урядовими нагородами. На їх честь, у 1965 році, встановлено обеліск Слави.

В радянські часи в селі розміщувався цукровий комбінат, що складався з цукрового заводу та бурякорадгоспу з 4 347,7 га угідь, з них 4 069,7 га ріллі. Радгосп спеціалізувався на вирощуванні насіння цукрових буряків, вирощував зернові культури та розвивав тваринництво м'ясо-молочного напрямку, мав дві пилорами. В селі були середня школа, будинок культури, клуб, дві бібліотеки, лікарня, аптека, два дитячі садки, телевізійне ательє, швейна майстерня побуткомбінату, поштове відділення, 10 магазинів та їдальня.

10 серпня 2016 року увійшло до складу новоствореної Андрушківської сільської територіальної громади Попільнянського району Житомирської області, адміністративний центр громади. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області.

Відомі люди

Примітки

  1. Історія міст і сіл Української РСР. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 травня 2022.
  2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 409.
  3. Л. Похилевич. . Україніка (російська) . К.: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 215, 221. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 3 травня 2022.
  4. Andruszki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 35. (пол.)
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 78. Процитовано 7 серпня 2022.
  6. Andruszki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 27. (пол.)
  7. (PDF). http://history.org.ua/ (російська) . с. 1347. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 18 березня 2021.
  8. . http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
  9. . latifundist.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
  10. К. Жеменецький. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF) (українська) . Біла Церква: Олександр Пшонківський. 2015. с. 65. Процитовано 5 червня 2022.
  11. (PDF). с. 191. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 18 березня 2021.
  12. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 31 грудня 2020.
  13. . Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 3 травня 2022.

Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Andrushki selo v Ukrayini administrativnij centr Andrushkivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 2 014 osib 2001 U 1923 2016 rokah administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi selo Andrushki Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Andrushkivska silska gromada Kod KATOTTG UA18040010010088275 Oblikova kartka s Andrushki Osnovni dani Zasnovane 1683 Naselennya 2 014 2001 Plosha 4 962 km Gustota naselennya 405 88 osib km Poshtovij indeks 13543 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 23 pn sh 29 20 36 sh d 49 87306 pn sh 29 34333 sh d 49 87306 29 34333 Koordinati 49 52 23 pn sh 29 20 36 sh d 49 87306 pn sh 29 34333 sh d 49 87306 29 34333 Serednya visota nad rivnem morya 215 m Vodojmi Pavolochka Najblizhcha zaliznichna stanciya Popilnya Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 14 km Misceva vlada Adresa radi vul Shkilna 1 s Andrushki Zhitomirskij r n Zhitomirska obl Karta Andrushki Andrushki Mapa Andrushki u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Andrushki GeografiyaRoztashovane za 14 km pivdenno zahidnishe Popilni ta zaliznichnoyi stanciyi Popilnya Cherez selo prohodit avtomobilnij shlyah Popilnya Vchorajshe Selom protikaye richka Pavolochka NaselennyaU 1864 roci v seli nalichuvavsya 752 zhiteli u 1880 roci 852 meshkanci pravoslavni Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 577 osib z nih pravoslavnih 1 442 cholovikiv 798 zhinok 779 V kinci 19 stolittya 1 200 meshkanciv ta 219 dvoriv Stanom na 1900 j rik kilkist meshkanciv sela stanovila 1 324 osobi z nih 671 choloviki ta 653 zhinki Stanom na 1972 rik kilkist naselennya stanovila 2 230 osib dvoriv 787 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1989 roku kilkist naselennya sela stanom na 1 grudnya 1989 roku stanovila 1 968 osib Na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv stanovila 2 014 osib EkonomikaV Andrushkah roztashovane pidpriyemstvo Signet Centr yake specializuyetsya na viroshuvanni kukurudzi soyi pshenici cukrovih buryakiv ta rozvitku molochnogo tvarinnictva V 2013 roci pochav robotu elevator z potuzhnistyu zberigannya zberigannya 60 tis t ta produktivnistyu 250 t na godinu IstoriyaVidome z 1683 roku U 1735 roci v seli zbudovano derev yanu cerkvu do parafiyi kotroyi vhodilo 30 dvoriv v Andrushkah 20 v Makarivci ta 8 u silci Zharki sho rozmishuvalosya v musiyivskomu lisi i na pochatku 19 stolittya likvidovane cherez rozbij meshkanciv kotrih viseleno do Sibiru U 1754 roci opodatkovuvalosya na piv chverti dimu splata do zamku stanovila 6 zlotih 7 5 grosha do skarbu 25 zlotih V seredini 19 stolittya selo na richci Pavolochka za 4 versti zahidnishe mistechka Pavoloch 24 versti zahidnishe Skviri zemli 1 096 desyatin pershoklasnij chornozem Vlasnist L B Bentkovskogo sho prozhivav v inshomu mayetku na Volini Ranishe vhodilo do Pavolockogo klyucha knyaziv Lyubomirskih U 1850 roci zakladeno kam yanu cerkvu Voznesinnya Gospodnogo kotra bula osvyachena 1859 roci Cerkva vhodila do 6 go klasu mala 62 desyatini zemli U 1850 roci bilya sela zbudovano cukrovarnyu sho viroblyala 64 9 tisyach pudiv cukrovoyi pudri Vlasnist brativ Popovichiv kupciv V drugij polovini 19 stolittya selo Pavolockoyi volosti v Pavolochi rozmishuvalosya j policijne upravlinnya Do zaliznichnoyi stanciyi Brivki kiyivsko berestejskoyi zaliznici 6 verst V kinci 19 stolittya vlasnicke selo Pavolockoyi volosti Skvirskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi na vidstani 30 verst vid povitovogo centru m Skvira ta 8 verst vid zaliznichnoyi stanciyi Popilnya Najblizhcha poshtovo telegrafna ta poshtova stanciyi rozmishuvalis v Popilni Perebuvalo u vlasnosti Olgi Mikolayivni Baskakovoyi Golovnim zanyattyam meshkanciv bulo rilnictvo plosha ornih zemel stanovila 1443 desyatin z nih 729 desyatin nalezhalo pomishikam 680 selyanam ta 34 cerkvi Selyani obroblyali vlasnu zemlyu za tripilnoyu sivozminoyu na pomishickih zemlyah zastosovuvali bagatopilnu sistemu obrobitku gruntu U vlasnosti pomishici Olgi Baskakovoyi perebuvali cukrovij zavod ta dva vodyanih mlini Na zavodi pracyuvali 72 choloviki 37 miscevih zhiteliv ta 35 nemiscevih Direktorom zavodu buv Oleksandr Mikolajovich Tyuntin Selyanam nalezhali chotiri vitryani mlini Selo malo pravoslavnu cerkvu cerkovno parafiyalnu shkolu likarnyu de pracyuvav feldsher ta kazennu vinnu kramnicyu Pozhezhna komanda bula zabezpechena chotirma bochkami ta shistma bagrami Za inshimi danimi na cukrovarni pracyuvali 1 040 osib viroblyala vona 184 954 pudi cukru na rik Pri mayetku bulo 729 desyatin zemli U 1906 roci na cukrovomu zavodi vidbuvsya strajk pracivnikiv pridushenij vijskom U 1923 roci uvijshlo do skladu novostvorenoyi Andrushkivskoyi silskoyi radi kotra vid 7 bereznya 1923 roku stala chastinoyu novoutvorenogo Popilnyanskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi administrativnij centr silskoyi radi Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni voyuvali ponad 700 selyan z nih 162 zaginuli 386 vidznacheni uryadovimi nagorodami Na yih chest u 1965 roci vstanovleno obelisk Slavi V radyanski chasi v seli rozmishuvavsya cukrovij kombinat sho skladavsya z cukrovogo zavodu ta buryakoradgospu z 4 347 7 ga ugid z nih 4 069 7 ga rilli Radgosp specializuvavsya na viroshuvanni nasinnya cukrovih buryakiv viroshuvav zernovi kulturi ta rozvivav tvarinnictvo m yaso molochnogo napryamku mav dvi pilorami V seli buli serednya shkola budinok kulturi klub dvi biblioteki likarnya apteka dva dityachi sadki televizijne atelye shvejna majsternya pobutkombinatu poshtove viddilennya 10 magaziniv ta yidalnya 10 serpnya 2016 roku uvijshlo do skladu novostvorenoyi Andrushkivskoyi silskoyi teritorialnoyi gromadi Popilnyanskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti administrativnij centr gromadi Vid 19 lipnya 2020 roku razom z gromadoyu v skladi novostvorenogo Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiVitruk Andrij Nikiforovich 1902 1946 Geroj Radyanskogo Soyuzu Zakutenko Mikola Fedorovich 1922 1985 Geroj Radyanskogo Soyuzu Kovalchuk Yurij Oleksandrovich 1991 2015 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Strucinskij Oleg Vasilovich general major Zbrojnih Sil Ukrayini Liptus Viktor Ivanovich nar 1942 ukrayinskij promislovec direktor andrushkivskogo cukrovogo kombinatu im Cyurupi 1975 1994 PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Andrushki Popilnyanskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Procitovano 3 travnya 2022 Slovnik gidronimiv Ukrayini K Naukova dumka 1979 S 409 L Pohilevich Ukrayinika rosijska K Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 215 221 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 3 travnya 2022 Andruszki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 35 pol Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g rosijska Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 78 Procitovano 7 serpnya 2022 Andruszki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 27 pol PDF http history org ua rosijska s 1347 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2021 http pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 18 bereznya 2021 latifundist com Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 27 zhovtnya 2016 K Zhemeneckij Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF ukrayinska Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 65 Procitovano 5 chervnya 2022 PDF s 191 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 18 bereznya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 31 grudnya 2020 Golos Ukrayini Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 3 travnya 2022 Posilannya

    Дата публікації:
    Топ