Сент-Ві́нсент і Гренади́ни, або Сент-Ві́нсент і Гренаді́ни (англ. Saint Vincent and the Grenadines) — незалежна держава в групі Навітряних островів Малих Антильських островів. До складу території входять відносно великий острів Сент-Вінсент і близько 32 дрібних островів, які входять до групи Північні Гренадини, а також рифів Тобаго. Загальна площа островів — 389,3 км², з них Сент-Вінсент — 344 км², Гренадини — 45,3 км². Назва країни походить від імені Святого Вінсента та іспанської провінції Гранада.
Сент-Вінсент і Гренадини | |||||
| |||||
Девіз: Pax et justitia Мир і справедливість | |||||
Гімн: "St Vincent Land So Beautiful!" | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Кінгстаун country H G O | ||||
Офіційні мови | англійська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Парламентарна демократія | ||||
- Монарх | Карл III | ||||
- Генерал-губернатор | Сьюзен Дуган | ||||
- | Ральф Гонсалвіш | ||||
Незалежність | |||||
- від Великої Британії | 27 жовтня 1979 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 389 км² (201) | ||||
- Внутр. води | незначна кількість % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2005 | 119 000 (190) | ||||
- Густота | 307/км² (39) | ||||
ВВП (ПКС) | 2002 р., оцінка | ||||
- Повний | $342 мільйонів (212) | ||||
- На душу населення | $7 493 (82) | ||||
ІЛР (2004) | 0,759 (medium) (88) | ||||
Валюта | Східно-карибський долар (XCD ) | ||||
Часовий пояс | (UTC-4) | ||||
Коди ISO 3166 | VC / VCT / 670 | ||||
Домен | .vc | ||||
Телефонний код | +784 | ||||
|
Населення: 109 000 (2013), столиця і головний порт країни — Кінгстаун (16 500 жителів).
Країна є членом ООН, ОАД, Британської Співдружності націй, Карибської співдружності (КАРІКОМ), Організації Східнокарибських держав.
Історія
Острів Сент-Вінсент відкрив Христофор Колумб 22 січня 1498 року, в День св. Вінсента. До моменту відкриття острів був населений вже 5,5 тисячі років: спочатку індіанцями чибоні, які перебралися на острови з території південноамериканського континенту приблизно в 5000 році до н. е. Потім, приблизно в III столітті сюди переселилися араваки, яких потім витіснили войовничі індіанці кариби. Після початку колонізації острова кариби вчинили запеклий опір іспанцям, що володіли островом до 1627. Опір індіанців насилу придушили набагато пізніше, ніж на інших територіях регіону — тільки в середині XVIII століття.
У XVII—XVIII століттях острів по черзі переходив під контроль Великої Британії і Франції. З 1719 французи почали вирощувати там кавове дерево, тютюн, індигоферу і бавовник. Як робочу силу масово почали завозити рабів з Африки, внаслідок змішаних шлюбів з індіанцями утворився прошарок «темношкірих карибів». Після скасування рабства в 1834 році для роботи на плантаціях залучалась наймана робоча сила з Індії і Португалії. Все це обумовило дуже строкатий етнічних склад населення країни.
Англійці захопили острів у 1763 році, а з 1783 року острови за Версальським мирним договором стали британською колонією. Англійці продовжували інтенсивно створювати плантації і завозити рабів. Незабаром спалахнуло повстання «чорних» і «жовтих» карибів, що супроводжувалося вбивствами багатьох жителів англійських поселень і знищенням плантацій. Повстання було жорстоко придушене англійцями, які виселили більш як 5 000 індіанців на інші острови і в резервації.
З 1838 острови входили до складу колонії Британські Навітряні острови. Наприкінці XIX-початку XX століть економіка островів прийшла в занепад внаслідок звільнення рабів і через ряд руйнівних ураганів і вивержень вулкана Суфрієр, лише 1902 року внаслідок виверження вулкана загинуло 2000 жителів. У 1951 запроваджене загальне виборче право, з 1958 по 1962 Сент-Вінсент і Гренадини входили до Федерації Вест-Індії. У 1969 Сент-Вінсент і Гренадини отримали статус «асоційованої держави» з правом повного внутрішнього самоврядування. Повністю незалежною державою в складі Британської Співдружності стали 27 жовтня 1979 року. До того часу сільськогосподарське виробництво повністю вийшло з кризи початку століття і знову посіло провідні позиції в регіоні. Однак стихійні лиха наприкінці 1970-х-1980-х роках знову дуже підірвали його позиції. У 1990-х роках через часті негаразди в сільському господарстві було прийнято рішення розвивати туризм як основну галузь господарства.
25 вересня 2019 р. під час 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та Прем'єр-міністр Сент-Вінсент і Гренадин Ральф Гонсалвіш підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сент-Вінсентом і Гренадинами.
Населення
Населення — 109 тис. чол (2011). Густота населення: 307 осіб/км². Офіційна мова — англійська. Поширені мови — англійська, французька. Етнічний склад населення: африканці — 66 %, змішані — 19 %, індуси — 6 %, білі — 4 %, карибські індіанці — 2 %, інші — 3 %. Домінуюча релігія: протестантизм. Релігійний склад: англікани — 47 %, методисти — 28 %, римо-католики 13 %, інші (включно з індуїстами, адвентистами, іншими протестантами) — 12 %. Рівень урбанізації — 47 %.
Державні символи
Державний прапор — прийнятий 21 жовтня 1985 року. Являє собою триколор з трьох вертикальних смуг синього, жовтого і зеленого кольорів. В центрі жовтої смуги, шириною 1/2 довжини прапора, зеленим кольором зображено три алмази, розташовані у вигляді латинської букви V — першої літери в назві острова Вінсент.
Державний герб — складається з квітки бавовника, емблеми і стрічки з текстом «Мир і Правосуддя» на латині.
Національним Гімном Сент-Вінсент і Гренадин є музичний твір «Земля Сент-Вінсент така чудова». Пісню було вперше офіційно виконано у 1967 році і офіційно затверджено як національний гімн після здобуття незалежності у 1979 році.
Промисловість та Економіка
Електроенергія виробляється на ТЕС (70 %) та ГЕС (30 %). Діють промислові підприємства з виробництва цементу, продуктів харчування, меблів, одягу, арроруту-крохмалю, що отримується з коренів, плодів, бульб тропічних рослин. Країна є провідним світовим виробником і експортером арроруту. У 1990-х створено підприємства з виробництва тенісних ракеток і складання електроапаратури на експорт. Експорт: банани, солодка картопля, копра, аррорут.
Географія
Держава Сент-Вінсент і Гренадини розташована в групі Навітряних островів, на південь від Сент-Люсії, на північ від Тринідаду і Тобаго та на захід від Барбадосу. З заходу омивається водами Карибського моря, зі сходу — Атлантичного океану (загальна протяжність берегової лінії острова Сент-Вінсент — 84 км).
До складу території входять відносно великий острів Сент-Вінсент і близько 30 дрібних островів, які входять до групи Північні Гренадини (, , Пті-Мюстік, Кануан, Пті-Кануан, , , Юніон, Меро, Палм-Айленд, Пті-Невіс, Іль-ля-Кватре, Піджен-Айленд тощо), а також рифів Тобаго. Загальна площа островів — 389,3 км, з них Сент-Вінсент — 344 км, Гренадини — 45,3 км. На найбільшому острові (Сент-Вінсент) проявляється сучасний вулканізм (вулкан Суфріер, 1234 м).
Рельєф
Острів Сент-Вінсент має вулканічне походження. Узбережжя Сент-Вінсенту утворене неширокою низовиною, причому з навітряного боку воно дуже скелясте, тоді як підвітряний бік утворений величезною кількістю майже плоских піщаних берегів і заток.
Північна третина острова зайнята величезним гірським масивом, утвореним схилами активного вулкана Суфрієр (1234 м). Це один із найдавніших вулканів регіону — його вік визначається орієнтовно в 60 млн років, тільки за нашу еру він вивергався як мінімум уже 160 разів. Останнім часом виверження Суфрієра відбувалися в 1718, 1812, 1902 і 1979. На південь від нього розташований ланцюг з конусів погаслих вулканів, що поступово знижуються. Його схили (круті західні й більш пологі східні) покриті густими вологими тропічними лісами, а численні гірські потоки утворюють складну систему річок і озер (навіть у кратері є невелике вулканічне озеро). Багато річкових потоків були перервані вулканічною діяльністю, тому на схилах часто зустрічаються «сухі річки», русла яких були перегороджені потоками лави.
Центральна частина острова вкрита лісами, утворена вона невисокими вибалками гірських масивів, порізаних глибокими й родючими долинами, багато які з них увінчані конусами бокових жерл Суфрієра, на зразок долини Месопотамія і піку Бономм (970 м), що обмежує її з півночі.
Пляжі острова вкриті чорним вулканічним піском; виняток становлять білі піщані пляжі на південному краї острова. Острови архіпелагу Гренадини невеликі за розміром, вони також мають вулканічне походження. Ця група крихітних скелястих островів і рифів, що тягнуться від головного острова на південь, ледве височить над поверхнею води (максимальна висота групи — 6 м). Найбільший з них — Бекія, має площу всього 18 км², а найменший — безіменний риф між Каріока і Юніоном — усього 1,5 м². Рослинність тут загалом трав'яниста. Багато з островів Гренадин сухі й покриті лише чагарником, і мало з них мають власні джерела прісної води або постійне населення. Часто облямовані кораловими рифами.
Клімат
Клімат тропічний пасатний, вологий. Середньомісячні температури мало міняються протягом року й коливаються в межах від 24 до 28 °C. Середньорічна кількість опадів від 1500 мм (на південно-східному узбережжі) до 3750 мм (на схилах гір, особливо в північній частині). Найбільша кількість опадів (до 70 %) випадає в період з травня-липня по листопад. Липень — найвологіший місяць року, в цей час дощі йдуть у середньому близько 26 днів. Часто налітають і сильні урагани, 2010 року ураган Томас викликав руйнування і людські жертви на острові Вінсент. Сухий сезон триває з грудня по квітень-червень, а квітень вважається найсухішим місяцем року — не більше шести дощових днів.
Природа
Сент-Вінсент і Гренадини — тропічна волога країна. Колись тут зростали тропічні ліси, здебільшого замінені плантаціями. Уздовж узбережжя острова Сент-Вінсент простяглися пляжі з чорного вулканічного піску, уздовж узбереж островів Гренадини — пляжі з коралових пісків. Острови облямовані кораловими рифами.
Тваринний світ
Багата фауна птахів (папуга сент-вінсентський амазон, що вимирає, рідкісний підвид рудобородого дрозда-самітника, танагра червоноголова тощо). Прибережні води рясніють рибою, ракоподібними і молюсками. На островах з метою охорони природи діють декілька лісових і орнітологічних заповідників.
Міжнародні відносини Сент-Вінсент і Гренадини та України
25 вересня 2019 року на полях 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко та Прем'єр-міністр Сент-Вінсент і Гренадин Ральф Гонсалвіш підписали Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Сент-Вінсент і Гренадинами.
Див. також
- Список ссавців Сент-Вінсент і Гренадин
- Сент-Вінсент і Гренадини // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Атлас вчителя. — К.: ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с.
- Сент-Вінсент і Гренадіни // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Покажчик географічних назв світу. — ДНВП «Картографія», 2008.
- St Vincent and The Grenadines / The Commonwealth
- Timeline: St Vincent and Grenadines / BBC News
- Україна встановила дипломатичні відносини з карибською державою Сент-Вінсент і Гренадіни // Сайт LB.ua, 25 вересня 2019
- Україна та Сент-Вінсент і Гренадіни встановили дипломатичні відносини // Сайт МЗС України, 25 вересня 2019
- Hurricane hits eastern Caribbean / CBC News 2010
- Україна та Сент-Вінсент і Гренадіни встановили дипломатичні відносини
Література
- Bobrow, Jill & Jinkins, Dana. 1985. St. Vincent and the Grenadines. 4th Edition Revised and Updated, Concepts Publishing Co., Waitsfield, Vermont, 1993.
- Cosover, Mary Jo. 1989. «St. Vincent and the Grenadines.» In Islands of the Commonwealth Caribbean: A Regional Study, edited by Sandra W. Meditz and Dennis M. Hanratty. US Government Printing Office, Washington, D.C.
- CIA Factbook entry
- Gonsalves, Ralph E. 1994. History and the Future: A Caribbean Perspective. Quik-Print, Kingstown, St. Vincent.
- US Dept of State Profile
- Williams, Eric. 1964. British Historians and the West Indies, Port-of-Spain.
Посилання
- Офшорна зона Сент-Вінсент і Гренадини // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — .
- Saint Vincent and the Grenadines / The World Factbook CIA (англ.)
- Сент-Винсент и Гренадины / Энциклопедия Кругосвет (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sent Vi nsent i Grenadi ni abo Sent Vi nsent i Grenadi ni angl Saint Vincent and the Grenadines nezalezhna derzhava v grupi Navitryanih ostroviv Malih Antilskih ostroviv Do skladu teritoriyi vhodyat vidnosno velikij ostriv Sent Vinsent i blizko 32 dribnih ostroviv yaki vhodyat do grupi Pivnichni Grenadini a takozh rifiv Tobago Zagalna plosha ostroviv 389 3 km z nih Sent Vinsent 344 km Grenadini 45 3 km Nazva krayini pohodit vid imeni Svyatogo Vinsenta ta ispanskoyi provinciyi Granada Sent Vinsent i Grenadini angl Saint Vincent and the Grenadines Prapor gerb Deviz Pax et justitia Mir i spravedlivist Gimn St Vincent Land So Beautiful Roztashuvannya Sent Vinsentu i Grenadin Stolicya ta najbilshe misto Kingstaun 13 10 pn sh 61 14 zh d country H G O Oficijni movi anglijska mova Forma pravlinnya Parlamentarna demokratiya Monarh Karl III General gubernator Syuzen Dugan Ralf Gonsalvish Nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi 27 zhovtnya 1979 Plosha Zagalom 389 km 201 Vnutr vodi neznachna kilkist Naselennya ocinka 2005 119 000 190 Gustota 307 km 39 VVP PKS 2002 r ocinka Povnij 342 miljoniv 212 Na dushu naselennya 7 493 82 ILR 2004 0 759 medium 88 Valyuta Shidno karibskij dolar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XCD a Chasovij poyas UTC 4 Kodi ISO 3166 VC VCT 670 Domen vc Telefonnij kod 784 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sent Vinsent i Grenadini Mapa Sent Vinsent i Grenadin Kingstaun stolicya krayini Ostriv Myustik na Grenadinah Sent Vinsentskij botanichnij sad Naselennya 109 000 2013 stolicya i golovnij port krayini Kingstaun 16 500 zhiteliv Krayina ye chlenom OON OAD Britanskoyi Spivdruzhnosti nacij Karibskoyi spivdruzhnosti KARIKOM Organizaciyi Shidnokaribskih derzhav IstoriyaDokladnishe Istoriya Sent Vinsent i Grenadin Ostriv Sent Vinsent vidkriv Hristofor Kolumb 22 sichnya 1498 roku v Den sv Vinsenta Do momentu vidkrittya ostriv buv naselenij vzhe 5 5 tisyachi rokiv spochatku indiancyami chiboni yaki perebralisya na ostrovi z teritoriyi pivdennoamerikanskogo kontinentu priblizno v 5000 roci do n e Potim priblizno v III stolitti syudi pereselilisya aravaki yakih potim vitisnili vojovnichi indianci karibi Pislya pochatku kolonizaciyi ostrova karibi vchinili zapeklij opir ispancyam sho volodili ostrovom do 1627 Opir indianciv nasilu pridushili nabagato piznishe nizh na inshih teritoriyah regionu tilki v seredini XVIII stolittya U XVII XVIII stolittyah ostriv po cherzi perehodiv pid kontrol Velikoyi Britaniyi i Franciyi Z 1719 francuzi pochali viroshuvati tam kavove derevo tyutyun indigoferu i bavovnik Yak robochu silu masovo pochali zavoziti rabiv z Afriki vnaslidok zmishanih shlyubiv z indiancyami utvorivsya prosharok temnoshkirih karibiv Pislya skasuvannya rabstva v 1834 roci dlya roboti na plantaciyah zaluchalas najmana robocha sila z Indiyi i Portugaliyi Vse ce obumovilo duzhe strokatij etnichnih sklad naselennya krayini Anglijci zahopili ostriv u 1763 roci a z 1783 roku ostrovi za Versalskim mirnim dogovorom stali britanskoyu koloniyeyu Anglijci prodovzhuvali intensivno stvoryuvati plantaciyi i zavoziti rabiv Nezabarom spalahnulo povstannya chornih i zhovtih karibiv sho suprovodzhuvalosya vbivstvami bagatoh zhiteliv anglijskih poselen i znishennyam plantacij Povstannya bulo zhorstoko pridushene anglijcyami yaki viselili bilsh yak 5 000 indianciv na inshi ostrovi i v rezervaciyi Z 1838 ostrovi vhodili do skladu koloniyi Britanski Navitryani ostrovi Naprikinci XIX pochatku XX stolit ekonomika ostroviv prijshla v zanepad vnaslidok zvilnennya rabiv i cherez ryad rujnivnih uraganiv i viverzhen vulkana Sufriyer lishe 1902 roku vnaslidok viverzhennya vulkana zaginulo 2000 zhiteliv U 1951 zaprovadzhene zagalne viborche pravo z 1958 po 1962 Sent Vinsent i Grenadini vhodili do Federaciyi Vest Indiyi U 1969 Sent Vinsent i Grenadini otrimali status asocijovanoyi derzhavi z pravom povnogo vnutrishnogo samovryaduvannya Povnistyu nezalezhnoyu derzhavoyu v skladi Britanskoyi Spivdruzhnosti stali 27 zhovtnya 1979 roku Do togo chasu silskogospodarske virobnictvo povnistyu vijshlo z krizi pochatku stolittya i znovu posilo providni poziciyi v regioni Odnak stihijni liha naprikinci 1970 h 1980 h rokah znovu duzhe pidirvali jogo poziciyi U 1990 h rokah cherez chasti negarazdi v silskomu gospodarstvi bulo prijnyato rishennya rozvivati turizm yak osnovnu galuz gospodarstva 25 veresnya 2019 r pid chas 74 yi sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Vadim Pristajko ta Prem yer ministr Sent Vinsent i Grenadin Ralf Gonsalvish pidpisali Spilne komyunike pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Ukrayinoyu ta Sent Vinsentom i Grenadinami NaselennyaNaselennya 109 tis chol 2011 Gustota naselennya 307 osib km Oficijna mova anglijska Poshireni movi anglijska francuzka Etnichnij sklad naselennya afrikanci 66 zmishani 19 indusi 6 bili 4 karibski indianci 2 inshi 3 Dominuyucha religiya protestantizm Religijnij sklad anglikani 47 metodisti 28 rimo katoliki 13 inshi vklyuchno z induyistami adventistami inshimi protestantami 12 Riven urbanizaciyi 47 Derzhavni simvoliDerzhavnij prapor prijnyatij 21 zhovtnya 1985 roku Yavlyaye soboyu trikolor z troh vertikalnih smug sinogo zhovtogo i zelenogo koloriv V centri zhovtoyi smugi shirinoyu 1 2 dovzhini prapora zelenim kolorom zobrazheno tri almazi roztashovani u viglyadi latinskoyi bukvi V pershoyi literi v nazvi ostrova Vinsent Derzhavnij gerb skladayetsya z kvitki bavovnika emblemi i strichki z tekstom Mir i Pravosuddya na latini Nacionalnim Gimnom Sent Vinsent i Grenadin ye muzichnij tvir Zemlya Sent Vinsent taka chudova Pisnyu bulo vpershe oficijno vikonano u 1967 roci i oficijno zatverdzheno yak nacionalnij gimn pislya zdobuttya nezalezhnosti u 1979 roci Promislovist ta EkonomikaElektroenergiya viroblyayetsya na TES 70 ta GES 30 Diyut promislovi pidpriyemstva z virobnictva cementu produktiv harchuvannya mebliv odyagu arrorutu krohmalyu sho otrimuyetsya z koreniv plodiv bulb tropichnih roslin Krayina ye providnim svitovim virobnikom i eksporterom arrorutu U 1990 h stvoreno pidpriyemstva z virobnictva tenisnih raketok i skladannya elektroaparaturi na eksport Eksport banani solodka kartoplya kopra arrorut GeografiyaDerzhava Sent Vinsent i Grenadini roztashovana v grupi Navitryanih ostroviv na pivden vid Sent Lyusiyi na pivnich vid Trinidadu i Tobago ta na zahid vid Barbadosu Z zahodu omivayetsya vodami Karibskogo morya zi shodu Atlantichnogo okeanu zagalna protyazhnist beregovoyi liniyi ostrova Sent Vinsent 84 km Do skladu teritoriyi vhodyat vidnosno velikij ostriv Sent Vinsent i blizko 30 dribnih ostroviv yaki vhodyat do grupi Pivnichni Grenadini Pti Myustik Kanuan Pti Kanuan Yunion Mero Palm Ajlend Pti Nevis Il lya Kvatre Pidzhen Ajlend tosho a takozh rifiv Tobago Zagalna plosha ostroviv 389 3 km z nih Sent Vinsent 344 km Grenadini 45 3 km Na najbilshomu ostrovi Sent Vinsent proyavlyayetsya suchasnij vulkanizm vulkan Sufrier 1234 m Relyef Ostriv Sent Vinsent maye vulkanichne pohodzhennya Uzberezhzhya Sent Vinsentu utvorene neshirokoyu nizovinoyu prichomu z navitryanogo boku vono duzhe skelyaste todi yak pidvitryanij bik utvorenij velicheznoyu kilkistyu majzhe ploskih pishanih beregiv i zatok Pivnichna tretina ostrova zajnyata velicheznim girskim masivom utvorenim shilami aktivnogo vulkana Sufriyer 1234 m Ce odin iz najdavnishih vulkaniv regionu jogo vik viznachayetsya oriyentovno v 60 mln rokiv tilki za nashu eru vin vivergavsya yak minimum uzhe 160 raziv Ostannim chasom viverzhennya Sufriyera vidbuvalisya v 1718 1812 1902 i 1979 Na pivden vid nogo roztashovanij lancyug z konusiv pogaslih vulkaniv sho postupovo znizhuyutsya Jogo shili kruti zahidni j bilsh pologi shidni pokriti gustimi vologimi tropichnimi lisami a chislenni girski potoki utvoryuyut skladnu sistemu richok i ozer navit u krateri ye nevelike vulkanichne ozero Bagato richkovih potokiv buli perervani vulkanichnoyu diyalnistyu tomu na shilah chasto zustrichayutsya suhi richki rusla yakih buli peregorodzheni potokami lavi Centralna chastina ostrova vkrita lisami utvorena vona nevisokimi vibalkami girskih masiviv porizanih glibokimi j rodyuchimi dolinami bagato yaki z nih uvinchani konusami bokovih zherl Sufriyera na zrazok dolini Mesopotamiya i piku Bonomm 970 m sho obmezhuye yiyi z pivnochi Plyazhi ostrova vkriti chornim vulkanichnim piskom vinyatok stanovlyat bili pishani plyazhi na pivdennomu krayi ostrova Ostrovi arhipelagu Grenadini neveliki za rozmirom voni takozh mayut vulkanichne pohodzhennya Cya grupa krihitnih skelyastih ostroviv i rifiv sho tyagnutsya vid golovnogo ostrova na pivden ledve visochit nad poverhneyu vodi maksimalna visota grupi 6 m Najbilshij z nih Bekiya maye ploshu vsogo 18 km a najmenshij bezimennij rif mizh Karioka i Yunionom usogo 1 5 m Roslinnist tut zagalom trav yanista Bagato z ostroviv Grenadin suhi j pokriti lishe chagarnikom i malo z nih mayut vlasni dzherela prisnoyi vodi abo postijne naselennya Chasto oblyamovani koralovimi rifami Klimat Klimat tropichnij pasatnij vologij Serednomisyachni temperaturi malo minyayutsya protyagom roku j kolivayutsya v mezhah vid 24 do 28 C Serednorichna kilkist opadiv vid 1500 mm na pivdenno shidnomu uzberezhzhi do 3750 mm na shilah gir osoblivo v pivnichnij chastini Najbilsha kilkist opadiv do 70 vipadaye v period z travnya lipnya po listopad Lipen najvologishij misyac roku v cej chas doshi jdut u serednomu blizko 26 dniv Chasto nalitayut i silni uragani 2010 roku uragan Tomas viklikav rujnuvannya i lyudski zhertvi na ostrovi Vinsent Suhij sezon trivaye z grudnya po kviten cherven a kviten vvazhayetsya najsuhishim misyacem roku ne bilshe shesti doshovih dniv PrirodaSent Vinsent i Grenadini tropichna vologa krayina Kolis tut zrostali tropichni lisi zdebilshogo zamineni plantaciyami Uzdovzh uzberezhzhya ostrova Sent Vinsent prostyaglisya plyazhi z chornogo vulkanichnogo pisku uzdovzh uzberezh ostroviv Grenadini plyazhi z koralovih piskiv Ostrovi oblyamovani koralovimi rifami Tvarinnij svit Bagata fauna ptahiv papuga sent vinsentskij amazon sho vimiraye ridkisnij pidvid rudoborodogo drozda samitnika tanagra chervonogolova tosho Priberezhni vodi ryasniyut riboyu rakopodibnimi i molyuskami Na ostrovah z metoyu ohoroni prirodi diyut dekilka lisovih i ornitologichnih zapovidnikiv Mizhnarodni vidnosini Sent Vinsent i Grenadini ta Ukrayini25 veresnya 2019 roku na polyah 74 yi sesiyi Generalnoyi Asambleyi OON Ministr zakordonnih sprav Ukrayini Vadim Pristajko ta Prem yer ministr Sent Vinsent i Grenadin Ralf Gonsalvish pidpisali Spilne komyunike pro vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Ukrayinoyu ta Sent Vinsent i Grenadinami Div takozhSpisok ssavciv Sent Vinsent i Grenadin Sent Vinsent i Grenadini Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Atlas vchitelya K DNVP Kartografiya 2010 328 s ISBN 978 966 475 507 5 Sent Vinsent i Grenadini Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Pokazhchik geografichnih nazv svitu DNVP Kartografiya 2008 St Vincent and The Grenadines The Commonwealth Timeline St Vincent and Grenadines BBC News Ukrayina vstanovila diplomatichni vidnosini z karibskoyu derzhavoyu Sent Vinsent i Grenadini Sajt LB ua 25 veresnya 2019 Ukrayina ta Sent Vinsent i Grenadini vstanovili diplomatichni vidnosini Sajt MZS Ukrayini 25 veresnya 2019 Hurricane hits eastern Caribbean CBC News 2010 Ukrayina ta Sent Vinsent i Grenadini vstanovili diplomatichni vidnosini ol section LiteraturaBobrow Jill amp Jinkins Dana 1985 St Vincent and the Grenadines 4th Edition Revised and Updated Concepts Publishing Co Waitsfield Vermont 1993 Cosover Mary Jo 1989 St Vincent and the Grenadines In Islands of the Commonwealth Caribbean A Regional Study edited by Sandra W Meditz and Dennis M Hanratty US Government Printing Office Washington D C CIA Factbook entry Gonsalves Ralph E 1994 History and the Future A Caribbean Perspective Quik Print Kingstown St Vincent US Dept of State Profile Williams Eric 1964 British Historians and the West Indies Port of Spain PosilannyaOfshorna zona Sent Vinsent i Grenadini Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Saint Vincent and the Grenadines The World Factbook CIA angl Sent Vinsent i Grenadiny Enciklopediya Krugosvet ros