Карибська співдружність

Кар́ибська співдр́ужність (КАРІКОМ) — спільний ринок країн Карибського басейну

Comunidad del Caribe Communauté Caribéenne Caribische Gemeenschap
КАРІКОМ
^d
Мапа членів КАРІКОМ
Абревіатура	CARICOM
Тип	міжурядова організація^[1] міжнародна організація Торговий блок
Засновано	4 червня 1973
Правовий статус	міжнародна організація
Штаб-квартира	Джорджтаун (6°49′13″ пн. ш. 58°07′00″ зх. д. / 6.820430000028° пн. ш. 58.1168000000277729100° зх. д. / 6.820430000028; -58.1168000000277729100)
Членство	^d
Офіційні мови	англійська іспанська нідерландська^[2]
Офіс голови	^d
Членів	15 держава-член
Дочірня(і) організація(ї)	^d ^d
Вебсайт: caricom.org
5 асоційованих членів 8 спостерігачів
Карибська співдружність у Вікісховищі

До Карибського загального ринку (КАРІКОМ) входять такі країни, як Гаяна, Барбадос, Ямайка, Тринідад і Тобаго, Антигуа і Барбуда, Монтсеррат, Сент-Кіттс і Невіс, Домініка, Гренада, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадини, Беліз.

Членом КАРІКОМ є також Багамські острови, але вони не беруть участі у домовленостях про створення єдиного ринку.

Карибський спільний ринок було засновано 1973 р.

Його головними цілями є:

• створення загального ринку;
• координація зовнішньоекономічної політики;
• функціональне економічне співробітництво в деяких галузях.

Карибський загальний ринок в рамках КАРІКОМ, де повністю ліквідовані торгові обмеження між Барбадосом, Тринідадом і Тобаго, Гаяною, Ямайкою і Антигуа. Ці країни схвалили єдиний митний тариф щодо товарів третіх країн, тобто це фактично митний союз, в основі якого лежать промислово-сировинні товари. Третина взаємної торгівлі — нафтопродукти.

Східно-карибський загальний ринок, що охоплює найменш розвинені країни; тенденція до створення загальної валюти і спільного ЦБ.

1995 рік — вільне переміщення громадян, скасування паспортного режиму.

У межах Карибського спільного ринку були усунуті основні обмеження торгівлі між його членами. Товари країн-членів не обкладаються митом при ввезенні.
У 1989 році в рамках КАРІКОМ було прийнято рішення використовувати єдину Гармонізовану систему опису і кодування товарів для цілей тарифної класифікації. Поки що не всі держави виконали це завдання.

1 січня 1991 р. країни КАРІКОМ (за винятком держав Монтсеррат, Сент-Кіттс і Невіс, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія) встановили єдині ставки ввізного мита на товари, що ввозяться з країн, які не є членами КАРІКОМ. Такі єдині ставки встановлені стосовно промислової продукції. Щодо інших товарів окремі держави встановлюють ставки мита самостійно. Ставки ввізного мита на різні товари відрізняються (від 5 до 40%). Найбільш високими ставками митами обкладаються товари, аналогічні тим, які виробляються на території КАРІКОМ у достатніх кількостях. Готова і «проміжна» продукція (тобто продукція, отримана в результаті переробки, що може далі використовуватися для виробництва іншої продукції) обкладаються ввізним митом за нижчими ставками. Окремі держави можуть встановлювати ще нижчі тарифи на деякі товари з країн, що не є членами КАРІКОМ, проте це заборонено щодо цілого ряду товарів.

Примітки

1. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592

Література

• Г. Д. Хоменко. Асоціація Карибських держав // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
• Г. Д. Хоменко. Карибське співтовариство // Українська дипломатична енциклопедія
• Карибське співтовариство [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
• // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — .

Посилання

• http://caricom.org/ [ 11 березня 2014 у Wayback Machine.] Сторінка КАРІКОМ