Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сент-Вінсент і Гренадини — невеличка острівна держава в східній частині Карибського моря. Її історія тісно пов'язана з епохою колоніяльного правління європейських країн.
До приходу європейців
Перед відкриттям іспанцями о. Сент-Вінсент і Гренадини населяли індіанці — кариби. Перед ними тут жили араваки. 
Епоха європейського правління
Христофор Колумб відкрив острови під час своєї 3-ї подорожі до Нового Світу. 22 січня 1498 р. у свято святого Вінсента він відкрив найбільший острів країни, через це він і отримав таку назву. Острови були формально оголошені власністю Іспанії. Проте іспанці не займались їх колонізацією, бо їх вабили більш багаті країни Центральної і Південної Америки.
1627 р. Сент-Вінсент захопила Франція. Однак протягом 17-18 ст. боротьба за контроль над ним йшла між нею та Англією (Британією). У 1673—1762 рр. острови навіть визнавались нейтральною територією між ними. Згідно з Версальським договором 1783 ця земля остаточно відійшла британцям. Невдоволені кариби, підбурювані Францією, підняли повстання 1795–1797 рр. Англійці придушили його та депортували майже все корінне індіанське населення (5 тис. осіб) до своєї колонії Британський Гондурас. На місце індіанців завозились раби з Африки для робіт на британських плантаціях. В результаті чорношкіре африканське населення склало більшість на островах. Чисельність місцевих індіанців зменшилась до мінімуму внаслідок загибелі також під час виверження вулканів 1812 та 1902 років. Рабство було скасоване британською владою у 1834 р. Після цього на острови прибуло багато португальських та азійських робітників. У 1833–1960 рр. острови входили до колонії Британські Навітряні острови. 1902 р. в результаті виверження вулкану Суфрієр загинуло більше 2 тис. людей. 1951 р. дорослому населенню британська влада надала право голосу на виборах. 1958 — 1962 Сент-Вінсент і Гренадини були в складі об'єднання британських колоній басейну Карибського моря — Федерації Вест-Індії. 27 жовтня 1969 р. острови набули статусу «держави, асоційованої з Великою Британією».
Незалежність
Незалежність від В.Британії була проголошена 27 жовтня 1979 р. Першим прем'єр-міністром нової держави став . Тоді ж була прийнята чинна конституція, згідно з якою головою держави залишилась королева В.Британії. До 1984 р. і з 2001 р. при владі перебуває Об'єднана лейбористська партія (прем'єр-міністри Мільтон Кейто і Ральф Гонсалвіш). У 1984—2001 роках уряд після перемог на парламентських виборах 1984, 1989, 1994 рр. формувала Нова демократична партія (прем'єри і ).
Джерела
- І. І. Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2007. -608с. с.439.
- Большой энциклопедический справочник. Перевод с английского. Москва. ООО «Издательство Астрель». 2001. -944с. с.206.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sent Vinsent i Grenadini nevelichka ostrivna derzhava v shidnij chastini Karibskogo morya Yiyi istoriya tisno pov yazana z epohoyu koloniyalnogo pravlinnya yevropejskih krayin Do prihodu yevropejcivPered vidkrittyam ispancyami o Sent Vinsent i Grenadini naselyali indianci karibi Pered nimi tut zhili aravaki Epoha yevropejskogo pravlinnyaHristofor Kolumb vidkriv ostrovi pid chas svoyeyi 3 yi podorozhi do Novogo Svitu 22 sichnya 1498 r u svyato svyatogo Vinsenta vin vidkriv najbilshij ostriv krayini cherez ce vin i otrimav taku nazvu Ostrovi buli formalno ogolosheni vlasnistyu Ispaniyi Prote ispanci ne zajmalis yih kolonizaciyeyu bo yih vabili bilsh bagati krayini Centralnoyi i Pivdennoyi Ameriki 1627 r Sent Vinsent zahopila Franciya Odnak protyagom 17 18 st borotba za kontrol nad nim jshla mizh neyu ta Angliyeyu Britaniyeyu U 1673 1762 rr ostrovi navit viznavalis nejtralnoyu teritoriyeyu mizh nimi Zgidno z Versalskim dogovorom 1783 cya zemlya ostatochno vidijshla britancyam Nevdovoleni karibi pidburyuvani Franciyeyu pidnyali povstannya 1795 1797 rr Anglijci pridushili jogo ta deportuvali majzhe vse korinne indianske naselennya 5 tis osib do svoyeyi koloniyi Britanskij Gonduras Na misce indianciv zavozilis rabi z Afriki dlya robit na britanskih plantaciyah V rezultati chornoshkire afrikanske naselennya sklalo bilshist na ostrovah Chiselnist miscevih indianciv zmenshilas do minimumu vnaslidok zagibeli takozh pid chas viverzhennya vulkaniv 1812 ta 1902 rokiv Rabstvo bulo skasovane britanskoyu vladoyu u 1834 r Pislya cogo na ostrovi pribulo bagato portugalskih ta azijskih robitnikiv U 1833 1960 rr ostrovi vhodili do koloniyi Britanski Navitryani ostrovi 1902 r v rezultati viverzhennya vulkanu Sufriyer zaginulo bilshe 2 tis lyudej 1951 r doroslomu naselennyu britanska vlada nadala pravo golosu na viborah 1958 1962 Sent Vinsent i Grenadini buli v skladi ob yednannya britanskih kolonij basejnu Karibskogo morya Federaciyi Vest Indiyi 27 zhovtnya 1969 r ostrovi nabuli statusu derzhavi asocijovanoyi z Velikoyu Britaniyeyu NezalezhnistPrapor Sent Vinsent i Grenadin Nezalezhnist vid V Britaniyi bula progoloshena 27 zhovtnya 1979 r Pershim prem yer ministrom novoyi derzhavi stav Todi zh bula prijnyata chinna konstituciya zgidno z yakoyu golovoyu derzhavi zalishilas koroleva V Britaniyi Do 1984 r i z 2001 r pri vladi perebuvaye Ob yednana lejboristska partiya prem yer ministri Milton Kejto i Ralf Gonsalvish U 1984 2001 rokah uryad pislya peremog na parlamentskih viborah 1984 1989 1994 rr formuvala Nova demokratichna partiya prem yeri i DzherelaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2007 608s s 439 Bolshoj enciklopedicheskij spravochnik Perevod s anglijskogo Moskva OOO Izdatelstvo Astrel 2001 944s s 206