Джон Сінгер Сарджент (англ. John Singer Sargent; 12 січня, 1856, Флоренція — 14 квітня, 1925, Лондон) — американо-європейський художник зламу ХІХ–ХХ століть, художник апатрид.
Життєпис. Ранні роки
Джон походив з родини лікаря — офтальмолога, що працював в лікарні хвороб зору Віллз в місті Філадельфія у 1844–1854 рр. До народження Джона родина поховала його сестру, що не дожила до дворічного віку. Мати (Мері Сінгер) страждала після поховання і батько вивіз дружину в Західну Європу на лікування. Родина так і залишиться мандрівними іноземцями в Європі. Тому Джон Санджент народився у Флоренції, де на той час перебували батьки. Мати була художницею аматором, тому заохочувала сина до малювання і всіляко його підтримувала. Батьки були не проти, щоб син навчався у Флоренції. Але навчальний заклад був у фазі реорганізації і родина перебралася у Францію. Мати лікувалася то у Італії, то у Швейцарії. В родині народилося ще четверо дітей. За проханнями матері, вони залишилися в Європі, хоча жили досить скромно.
Навчання
В 17 років Джон став досить освіченою особою, знався на літературі і мистецтві. Він вільно говорив трьома мовами — італійською, німецькою та французькою. Незабаром він став учнем в майстерні французького художника Дюран — Рюеля, портрет якого пізніше створить.
Вже з першої спроби Санджент пройшов складні іспити в Школу красних мистецтв Парижа, де вивчав перспективу, малюнок, анатомію людини. Навчання йшло цілком успішно, про що свідчила і срібна нагорода. Париж цього періоду — місто розбурханих мистецьких суперечок, зіткнень різних ідей, скандальних виставок і напружених мистецьких пошуків. На авансцену паризького мистецтва вийшли імпресіоністи, вплив яких на мистецьку ситуацию у Франції стане дедалі дужчим. Французькі імпресіоністи працюють паралельно з представниками реалізму, академізму, салонного мистецтва. Усі ці напрямки будуть цікавими для Сарджента, що в різні етапи власної творчості буде звертатися то до наслідків академізму («Кентавр Хірон і Ахіл», «Фурії, що наздогнали Ореста», «Покарання Прометея»), то до імпресіонізму («Дві дівчини з парасольками», «На пленері. Художник Поль Сезар Хелле з дружиною», «Відлюдник»), то до салонного мистецтва, особливо в численних буржуазних портретах.
Навчальні замальовки художника
- Гледіс Спенсер-Черчил, 1895
- Штудія фігури, 1895
- Генрі Тонкс (лікар-хірург. викладач і художник), 1918
- Леді Міхаелс
Жанрові композиції
По завершенню навчання у Дюран-Рюєля, Сарджент відправився у подорож до Іспанії, що було тоді в моді у французьких митців. Він вивчав твори Веласкеса, що викликав тоді захоплення у паризьких художників, не оминаючи і Едуара Мане. Сарджент кохався в музиці і як усі молоді, цікавився танцями. Іспанія надихнула митця на створення картин з іспанськими танцівницями, але вони швидше епізод в творчості художника. В кричуще бідній Іспанії кінця ХІХ століття його цікавила лише місцева екзотика.
- «Іспанський танець», 1890
-
- «Іспанська танцівниця», 1880
- Джон С. Сарджент. «Маріонетки. Актори за ширмою». 1903
Сарджент не відривався від Парижу, де почав виставляти власні твори в Салоні, здебільшого портрети. Перед тим, як створити подорож до Лондона, почав надсилати туди власні картини на виставки в Королівську академію мистецтв. Це спрацювало. В Лондоні замовником художника став багатий торговець творами мистецтва єврейського походження Ашер Вертхаймер. Художник створив для нього декілька портретів представників родини Вертхаймер. Пізніше Вертхаймери по заповіту передали ці твори в Національну Галерею Лондона.
Плідною була для Сарджента і подорож до Венеції, що подарувала сюжети для декількох картин (найбільш відомі два варіанти «Вулиці в Венеції») та для серії акварелей. У Венецію він приїздив неодноразово.
- « Лоджия в Венеції», 1880-1882, особиста збірка
- « Відпочинок гондольєрів.Венеція», акварель, 1905
-
- Санта Марія Делла Салюте
Час від часу він приїздив і у Сполучені Штати, де виконував портрети по замовам. В кінці життя від значно скоротив створення замовних портретів і більше подорожував. Він відмовився прийняти англійське громадянство і офіційно був громадянином США.
Зазвичай Сарджента в Сполучених Штатах залучають до імпресіонізму, адже він був зайомим з Клодом Моне та Едгаром Дега, брав участь в виставці разом з ними. Але самі французькі майстри не вважали його імпресіоністом, особливо критично до нього ставився Каміль Піссарро. Серед паризьких знайомих Джона Сарджента — музикант Габріель Форе, скульптор Огюст Роден.
Декілька разів він створював автопортрети, один з яких передано до збірки автопортретів галереї Уффіці.
Портретист Сарджент
Досить рано Сарджент звернувся до створення замовних портретів. Спочатку це діти заможних родин, потім дуже багаті візітери до Франції і Парижу. Сарджент швидко відмовився від сміливих композицій в портретах, які знав по скандальним на той час творам французьких майстрів, особливо — імпресіоністів («Портрет Роберта Луїса Стевенсона з дружиною», 1885, Бентонвіль, Арканзас, США.) Одна з перших спроб художника створити розкішний світський портрет закінчилася наприємністю («Портрет мадам Х» або « Мадам П'єр Готро», 1884)
Небагатий тоді художник не міг відлякувати консервативно налаштованих багатіїв зі США, що залюбки замовляли власні портрети земляку в Парижі (« Річард Морріс Хант»,1895) В залежності від пихатого замовника Сарджент міг звернутися навіть до стародавньої схеми парадного портрету, що виробили майстри XVIII століття, незважаючи на їх анахронізм. Обов'язковими складовими цих портретів і у Сарджента стають багаті чи старомодні інтер'єри з гобеленами, пілястрами, історичними меблями, з картинами в золочених рамах розкішних палацових залів («Три сестри Віндхем», 1899, «Родина Сітвел», 1900, «Чарлз Стюарт, 6-й маркіз Лондондеррі», 1904, «Вініфред, леді Портланд», 1902, «Джордж Натаніел Керзон», 1914) Схеми нагадують портрети англійців Джошуа Рейнольдса чи Генрі Реберна розкішним вбранням моделей чи тлом зі старовинними парками. В портретах найменш значущих осіб — найцікавішою частиною портрету стає не обличчя, а сукня («Мадам П'єр Готро», 1884, «Міссіз Роберт Харрісон», 1886)
Сарджент таки зробить кар'єру значущого світського портретиста, хоча й поступатиметься у віртуозності манери Джованні Болдіні. Серед найбільш вельможних замовників Сарджента були Вандербілти, Луїза Маргарет, принцеса Пруська, президенти Сполучених Штатів — Теодор Рузвельт та Вудро Вільсон. Риси буржуазного портрету кінця ХІХ століття і парадного портрету XVIII століття притаманні величезному портрету родини Черчил.
- Джон С. Сарджент. «Міссіз Джордж Свінтон», 1906
- Портрет Роберта Луїса Стевенсона з дружиною, 1885
- Портрет Ненсі Астор, бл. 1909
- Мадам П'єр Готро, 1884
- Подружжя Джон В. Філд, 1882
- «Міссіз Роберт Харрісон», 1886
- «Міссіз Джордж Сінтон», 1897
- «Три сестри Віндхем», 1899
- «Родина Сітвел», 1900
- «Лорд Рібблсдейл». 1902
- «Леді Варвік з сином», 1905
- Мері Луїза Вандербілт, 1888
- «Місс Матільда Таунсенд», 1907
Досить вільним у схемах портретів Сарджент був в портретах дітей, молоді та в малюнках. Він досить реалістично підходив до портретованих, не намагався прикрашати, але й не доходив до сарказму чи зневаги, навіть якщо модель не мала відчутних переваг.
- «Леонард Вуд», 1903
- Аліса, леді Лоутер
- «Кеннет Грехем»
- Міссіз Фредерік Мейд, 1893
- « Міссіз Гретхен Осгуд з дочкою Рейчел», 1903, Бостон
- «Грейс Керзон»
- «Олімпіо Фуско»
- Джордж Вандербілт молодший, 1890
- Джон Сінгер Сарджент. Міссіз Філіп Леслі Агнью. 1902
Отруєні іпритом
На жодну попередню композицію не схоже полотно пізнього періоду творчості — «Отруєні іпритом». Картина була відгуком художника на страшні події Першої світової війни.
На великому полотні довжиною більш ніж шість метрів він подав англійських вояків майже у повний зріст дорослих людей. Епічним і монументальним став не стільки сюжет, скільки розмір картини. Повз глядачів пересувається черга вояків, їх дев'ять у супроводі двох санітарів. Вони крокують вузькою стежкою до медичного пункту в наметі, дроти-розтяжки якого видно праворуч.
Хода вояків страшна і повільна, бо це отруєні газом іпритом, що викликав опіки, травми і деморалізацію через сліпоту. Вояки втратили зір і через це — військову здатність. Вказівкою на масове отруєння іпритом в картині були ще одна черга отруєних та тисячі поранених і померлих біля медичного пункту. Поранені і померлі лежать на землі як опале листя восени, безпорадні і безпомічні. Війна і стандартний військовий стрій практично постирали індивідуальні риси людей. І це було ще одне трагічне зрушення в реальності і в свідомості художника, котрого так надихала колись яскрава індивідуальність його портретованих. Навпаки, в картині «Отруєні іпритом» панував позбавлений індивідуальностей натовп, однаково непотрібний і байдужій природі, і байдужому до калік суспільству.
В картині подано обрій низько, як і вибілене, неяскраве сонце, що однаково байдуже висвітлює померлих і ще живих. Від цього черга отруєних іпритом вояків набуває монументальності і символічного значення людей, що крокують у невідоме. Ретельній огляд картини глядачами додає низку важливих чи незвичних деталей. Серед них — моряки на тлі, що грають у футбол в червоних і синіх сорочках, грають, аби не збожеволіти від трагедій і жахів війни.
Усвідомлення страшних наслідків Першої світової війни прийде в суспільство набагато пізніше. Низка міст західноєвропейських країн уславить полеглих у війні тисячами монументів. Картина Сарджента мала прикрасити Залу слави і пам'яті Імперського військового музею в Лондоні. Але зміна сюжету Сарджентом надала їй антивоєнного спрямування. Мета слави і пам'яті була досягнута в офіційному груповому портреті офіцерського корпусу того ж розміру, котрий теж створив Джон Сінгер Сарджент.
На адресу Сарджента нерідко висловлювалися скептично налаштовані художники-імпресіоністи (наприклад, Каміль Пісарро), критики з групи Блумсбері (Роджер Фрай). Однак у 1960-і роки до Сарджент прийшло широке визнання, його виставки відбулися у великих музеях Європи та США, він досяг рангу національного і світового класика.
Художник створив приблизно 900 робіт маслом, 2000 акварелей, безліч графічних робіт. Ряд його творів зберігається в американських музеях, перш за все — в Бруклінському музеї в Нью-Йорку. В 2003 в Нью-Йорку з великим успіхом пройшла виставка «Жінки Джона Сарджента».
- Фрагмент ліворуч
- Центральна група в картині
- Фрагмент праворуч
Вибрані твори
- Жанрові композиції
- «Збиральниці канкалю», 1877, галерея мистецтв Коркорана, Вашингтон
- «Дівчина на даху. Капрі», 1878, Мистецька галерея університету Єль, Нью-Хейвен
- «Робітниці скляного цеху», 1880—1882, Художній інститут Чикаго
- «Лоджия у Венеції», 1880—1882, прив. збірка
- «Колодязь у Венеції», 1880—1882, Музей мистецтв, Ворчестер
- «Дочки Бойта», 1882, Бостонський музей образотворчих мистецтв
- «El Jaleo» (іспанський танок), 1882, «Музей Гарднер», Бостон
- «Вулиця в Венеції» (варіант з двома постатями), 1882, Художній інститут Кларка
- «Вулиця в Венеції» (варіант з трьома постатями і стаффажем), 1882, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- «Клод Моне на пленері», 1885, галерея Тейт, Лондон
- «Гвоздика, лілія, лілія, троянда», 1886, Тейт Британія
- «Художниця біля фонтану вілли Торлонія»
- «Дві дівчини з парасольками у Фредбері», 1889
- «На пленері» (майстерня просто неба), 1889, Бруклін музей.
- «Танок», 1890
- «Відпочинок гондольєрів. Венеція», акварель, 1905
- «Відлюдник», 1908, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- «Художник у Сімплоні», акварель, 1909
- «Дві пані в саду. Корфу», 1909
- «Софа. Відпочинок», 1911, Національна галерея мистецтв
- «Етюди», 1914, Музей мистецтв, Вірджинія
- «Аллігатори», 1917,Музей мистецтв, Вустер, Массачузетс
- «Отруєні іпритом», 1919, Імперський військовий музей, Лондон
- Портрети
- «Брати Форбс дітьми», 1877
- «Дженні Черчил»
- «Кармела Вертанья» 1880
- «Мадам Пол Есквіде», 1882, Художній інститут Кларка
- «Три міс Вікерз», 1884
- «Портрет мадам Х» (Мадам П'єр Готро), 1884, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- Автопортрет (овал), 1886,
- «Міссіз Роберт Харрісон», 1886, галерея Тейт, Лондон
- «Міссіз Едвард Девіс з сином», 1890, Музей мистецтв, Лос-Анжелес
- «Елізабет Вінтроп Ченлер», 1893
- «Міссіз Керл Меєр з двома дітьми», 1896, галерея Тейт, Лондон
- «Містер і міссіз Фелп Стокз», 1897, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- «Міссіз Ешер Вертеймер», 1898
- «Три сестри Віндхем», 1899
- «Родина Сітвел», 1900
- «Ена і Бетті Вертеймер», 1901,
- «Художник Вільям Мерріт Чейз», 1902, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
- «Теодор Рузвельт», 1903, Білий дім, Вашингтон
- «Вініфред, леді Портланд», 1902
- «Чарлз Стюарт, 6-й маркіз Лондондеррі», 1904, Бостонський музей образотворчих мистецтв
- «Сер Френк Светтенхем», 1904, Національний музей, Сінгапур
- «Гондольєр Джованні», 1905
- «Леді Спеєр зі скрипкою», 1907
- «Альміна в турецькому вбранні», 1908, галерея Тейт, Лондон
- «Шарлотта Луїс Борхардт» (дівчина з білою трояндою), 1932, Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
Галерея обраних творі
Джерела
- Mount C.M. John Singer Sargent, a biography. New York: W.W. Norton, 1955
- Prettejohn E. Interpreting Sargent New York: Stewart, Tabori & Chang, 1998.
- Fairbrother T. John Singer Sargent: The Sensualist . Seattle: Seattle Art Museum; New Haven: Yale UP, 2000
- Kreiter E. John Singer Sargent: the life of an artist. Berkeley Heights: Enslow Publishers, 2002
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- https://www.portrait.gov.au/people/reginald-jerrold-nathan-1899
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
- https://collections.mcq.org/objets/136487
- Stanley Olson, John Singer Sargent: His Portrait, St. Martin's Press, New York, 1986, p. 1,
Посилання
- Сарджент // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Сінгер Сарджент
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Singer Sardzhent angl John Singer Sargent 12 sichnya 1856 Florenciya 14 kvitnya 1925 London amerikano yevropejskij hudozhnik zlamu HIH HH stolit hudozhnik apatrid Dzhon Singer SardzhentJohn Singer SargentSvitlina 1903 rokuPri narodzhenniJohn Singer SargentNarodzhennya12 sichnya 1856 1856 01 12 Florenciya ItaliyaSmert14 kvitnya 1925 1925 04 14 69 rokiv London sercevo sudinni zahvoryuvannya Pohovannyad 1 Krayina SShAZhanrportret pobutovij zhanr StinopisNavchannyaEmil Ogyust Karolyus DyuranDiyalnisthudozhnik arhitekturnij kreslyar arhitektorNapryamokrealizm impresionizmVplivfrancuzkij impresionizmVchitelKarolyus Dyuran Leon Bonna i dVidomi uchnid d i d 2 ChlenKorolivska akademiya mistectv Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanska akademiya mistectv ta literaturi i dTvoriPortret madam X d d Gvozdika Otruyeni ipritom d Vulicya v Veneciyi d i dBatkod 3 MatidBrati sestrid 4 i dRoboti v kolekciyid d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Hudozhnij institut Chikago Nacionalna galereya Kanadi Tejt Muzej mistectva Metropoliten d 5 d d Nacionalna galereya Imperskij vijskovij muzej Detrojtskij institut mistectv Hudozhnij muzej Siyetla Nacionalna portretna galereya London Galereya mistectv Korkoran d Vitoncheno mistecki muzeyi San Francisko Smitsonivskij muzej amerikanskogo mistectva Muzej mistectv Filadelfiyi Pensilvanska akademiya obrazotvorchih mistectv Muzej mistectv okrugu Los Anzheles d d Hudozhnij muzej Gaj muzej mistectva Muzej mistectv Indianapolisa d Muzej obrazotvorchih mistectv Bruklinskij muzej Muzej Gammera Denverskij hudozhnij muzej Galereya mistectv Vokera Nacionalna portretna galereya SShA d Vusterskij muzej mistectv Muzej mistectv Cincinnati Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu Muzej Ficvilyama d Klivlendskij muzej mistectv d Hudozhnij muzej Fogga d Gantingtonska biblioteka Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv d d Tejt Britaniya d Muzej Izabelli Styuart Gardner d d Nacionalna galereya Irlandiyi Hudozhnij muzej Sent Luyisa Muzej mistectv Toledo Dallaskij muzej mistectv d Garvardskij hudozhnij muzej Muzej d Orse d d d d d Galereya Uffici Nacionalnij muzej Shveciyi d Bostonskij Ateneum Korolivska akademiya mistectv d d d Muzej Rodena Hudozhnij muzej Virdzhiniyi d d Morganivska biblioteka i muzej d d Muzej Girshgorna i sad skulptur d d Malij palac Chatsvort haus Nacionalna akademiya dizajnu d Nyu Britn muzej amerikanskogo mistectva d d Britanskij muzej d d d d d Nacionalnij muzej Kardiffa Kenvud haus d Hudozhnya galereya ledi Lever Ashmolean muzej Muzej i hudozhnya galereya Derbi d d d d d 6 d d d Koridor Vazari d i dNagorodiAvtograf Dzhon Singer Sardzhent u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sardzhent Zhittyepis Ranni rokiPortret Dyuran Ryuelya 1879 r Dzhon pohodiv z rodini likarya oftalmologa sho pracyuvav v likarni hvorob zoru Villz v misti Filadelfiya u 1844 1854 rr Do narodzhennya Dzhona rodina pohovala jogo sestru sho ne dozhila do dvorichnogo viku Mati Meri Singer strazhdala pislya pohovannya i batko viviz druzhinu v Zahidnu Yevropu na likuvannya Rodina tak i zalishitsya mandrivnimi inozemcyami v Yevropi Tomu Dzhon Sandzhent narodivsya u Florenciyi de na toj chas perebuvali batki Mati bula hudozhniceyu amatorom tomu zaohochuvala sina do malyuvannya i vsilyako jogo pidtrimuvala Batki buli ne proti shob sin navchavsya u Florenciyi Ale navchalnij zaklad buv u fazi reorganizaciyi i rodina perebralasya u Franciyu Mati likuvalasya to u Italiyi to u Shvejcariyi V rodini narodilosya she chetvero ditej Za prohannyami materi voni zalishilisya v Yevropi hocha zhili dosit skromno NavchannyaV 17 rokiv Dzhon stav dosit osvichenoyu osoboyu znavsya na literaturi i mistectvi Vin vilno govoriv troma movami italijskoyu nimeckoyu ta francuzkoyu Nezabarom vin stav uchnem v majsterni francuzkogo hudozhnika Dyuran Ryuelya portret yakogo piznishe stvorit Vzhe z pershoyi sprobi Sandzhent projshov skladni ispiti v Shkolu krasnih mistectv Parizha de vivchav perspektivu malyunok anatomiyu lyudini Navchannya jshlo cilkom uspishno pro sho svidchila i sribna nagoroda Parizh cogo periodu misto rozburhanih misteckih superechok zitknen riznih idej skandalnih vistavok i napruzhenih misteckih poshukiv Na avanscenu parizkogo mistectva vijshli impresionisti vpliv yakih na mistecku situaciyu u Franciyi stane dedali duzhchim Francuzki impresionisti pracyuyut paralelno z predstavnikami realizmu akademizmu salonnogo mistectva Usi ci napryamki budut cikavimi dlya Sardzhenta sho v rizni etapi vlasnoyi tvorchosti bude zvertatisya to do naslidkiv akademizmu Kentavr Hiron i Ahil Furiyi sho nazdognali Oresta Pokarannya Prometeya to do impresionizmu Dvi divchini z parasolkami Na pleneri Hudozhnik Pol Sezar Helle z druzhinoyu Vidlyudnik to do salonnogo mistectva osoblivo v chislennih burzhuaznih portretah Navchalni zamalovki hudozhnikaGledis Spenser Cherchil 1895 Shtudiya figuri 1895 Genri Tonks likar hirurg vikladach i hudozhnik 1918 Ledi MihaelsZhanrovi kompoziciyiPo zavershennyu navchannya u Dyuran Ryuyelya Sardzhent vidpravivsya u podorozh do Ispaniyi sho bulo todi v modi u francuzkih mitciv Vin vivchav tvori Velaskesa sho viklikav todi zahoplennya u parizkih hudozhnikiv ne ominayuchi i Eduara Mane Sardzhent kohavsya v muzici i yak usi molodi cikavivsya tancyami Ispaniya nadihnula mitcya na stvorennya kartin z ispanskimi tancivnicyami ale voni shvidshe epizod v tvorchosti hudozhnika V krichushe bidnij Ispaniyi kincya HIH stolittya jogo cikavila lishe misceva ekzotika Ispanskij tanec 1890 Ispanska tancivnicya 1880 Dzhon S Sardzhent Marionetki Aktori za shirmoyu 1903 Sardzhent ne vidrivavsya vid Parizhu de pochav vistavlyati vlasni tvori v Saloni zdebilshogo portreti Pered tim yak stvoriti podorozh do Londona pochav nadsilati tudi vlasni kartini na vistavki v Korolivsku akademiyu mistectv Ce spracyuvalo V Londoni zamovnikom hudozhnika stav bagatij torgovec tvorami mistectva yevrejskogo pohodzhennya Asher Verthajmer Hudozhnik stvoriv dlya nogo dekilka portretiv predstavnikiv rodini Verthajmer Piznishe Verthajmeri po zapovitu peredali ci tvori v Nacionalnu Galereyu Londona Plidnoyu bula dlya Sardzhenta i podorozh do Veneciyi sho podaruvala syuzheti dlya dekilkoh kartin najbilsh vidomi dva varianti Vulici v Veneciyi ta dlya seriyi akvarelej U Veneciyu vin priyizdiv neodnorazovo Lodzhiya v Veneciyi 1880 1882 osobista zbirka Vidpochinok gondolyeriv Veneciya akvarel 1905 Santa Mariya Della Salyute Chas vid chasu vin priyizdiv i u Spolucheni Shtati de vikonuvav portreti po zamovam V kinci zhittya vid znachno skorotiv stvorennya zamovnih portretiv i bilshe podorozhuvav Vin vidmovivsya prijnyati anglijske gromadyanstvo i oficijno buv gromadyaninom SShA Zazvichaj Sardzhenta v Spoluchenih Shtatah zaluchayut do impresionizmu adzhe vin buv zajomim z Klodom Mone ta Edgarom Dega brav uchast v vistavci razom z nimi Ale sami francuzki majstri ne vvazhali jogo impresionistom osoblivo kritichno do nogo stavivsya Kamil Pissarro Sered parizkih znajomih Dzhona Sardzhenta muzikant Gabriel Fore skulptor Ogyust Roden Dekilka raziv vin stvoryuvav avtoportreti odin z yakih peredano do zbirki avtoportretiv galereyi Uffici Portretist SardzhentDosit rano Sardzhent zvernuvsya do stvorennya zamovnih portretiv Spochatku ce diti zamozhnih rodin potim duzhe bagati viziteri do Franciyi i Parizhu Sardzhent shvidko vidmovivsya vid smilivih kompozicij v portretah yaki znav po skandalnim na toj chas tvoram francuzkih majstriv osoblivo impresionistiv Portret Roberta Luyisa Stevensona z druzhinoyu 1885 Bentonvil Arkanzas SShA Odna z pershih sprob hudozhnika stvoriti rozkishnij svitskij portret zakinchilasya napriyemnistyu Portret madam H abo Madam P yer Gotro 1884 Nebagatij todi hudozhnik ne mig vidlyakuvati konservativno nalashtovanih bagatiyiv zi SShA sho zalyubki zamovlyali vlasni portreti zemlyaku v Parizhi Richard Morris Hant 1895 V zalezhnosti vid pihatogo zamovnika Sardzhent mig zvernutisya navit do starodavnoyi shemi paradnogo portretu sho virobili majstri XVIII stolittya nezvazhayuchi na yih anahronizm Obov yazkovimi skladovimi cih portretiv i u Sardzhenta stayut bagati chi staromodni inter yeri z gobelenami pilyastrami istorichnimi meblyami z kartinami v zolochenih ramah rozkishnih palacovih zaliv Tri sestri Vindhem 1899 Rodina Sitvel 1900 Charlz Styuart 6 j markiz Londonderri 1904 Vinifred ledi Portland 1902 Dzhordzh Nataniel Kerzon 1914 Shemi nagaduyut portreti anglijciv Dzhoshua Rejnoldsa chi Genri Reberna rozkishnim vbrannyam modelej chi tlom zi starovinnimi parkami V portretah najmensh znachushih osib najcikavishoyu chastinoyu portretu staye ne oblichchya a suknya Madam P yer Gotro 1884 Missiz Robert Harrison 1886 Sardzhent taki zrobit kar yeru znachushogo svitskogo portretista hocha j postupatimetsya u virtuoznosti maneri Dzhovanni Boldini Sered najbilsh velmozhnih zamovnikiv Sardzhenta buli Vanderbilti Luyiza Margaret princesa Pruska prezidenti Spoluchenih Shtativ Teodor Ruzvelt ta Vudro Vilson Risi burzhuaznogo portretu kincya HIH stolittya i paradnogo portretu XVIII stolittya pritamanni velicheznomu portretu rodini Cherchil Dzhon S Sardzhent Missiz Dzhordzh Svinton 1906 Portret Roberta Luyisa Stevensona z druzhinoyu 1885 Portret Nensi Astor bl 1909 Madam P yer Gotro 1884 Podruzhzhya Dzhon V Fild 1882 Missiz Robert Harrison 1886 Missiz Dzhordzh Sinton 1897 Tri sestri Vindhem 1899 Rodina Sitvel 1900 Lord Ribblsdejl 1902 Ledi Varvik z sinom 1905 Meri Luyiza Vanderbilt 1888 Miss Matilda Taunsend 1907 Dosit vilnim u shemah portretiv Sardzhent buv v portretah ditej molodi ta v malyunkah Vin dosit realistichno pidhodiv do portretovanih ne namagavsya prikrashati ale j ne dohodiv do sarkazmu chi znevagi navit yaksho model ne mala vidchutnih perevag Leonard Vud 1903 Alisa ledi Louter Kennet Grehem Missiz Frederik Mejd 1893 Missiz Grethen Osgud z dochkoyu Rejchel 1903 Boston Grejs Kerzon Olimpio Fusko Dzhordzh Vanderbilt molodshij 1890 Dzhon Singer Sardzhent Missiz Filip Lesli Agnyu 1902Otruyeni ipritomNa zhodnu poperednyu kompoziciyu ne shozhe polotno piznogo periodu tvorchosti Otruyeni ipritom Kartina bula vidgukom hudozhnika na strashni podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Na velikomu polotni dovzhinoyu bilsh nizh shist metriv vin podav anglijskih voyakiv majzhe u povnij zrist doroslih lyudej Epichnim i monumentalnim stav ne stilki syuzhet skilki rozmir kartini Povz glyadachiv peresuvayetsya cherga voyakiv yih dev yat u suprovodi dvoh sanitariv Voni krokuyut vuzkoyu stezhkoyu do medichnogo punktu v nameti droti roztyazhki yakogo vidno pravoruch Hoda voyakiv strashna i povilna bo ce otruyeni gazom ipritom sho viklikav opiki travmi i demoralizaciyu cherez slipotu Voyaki vtratili zir i cherez ce vijskovu zdatnist Vkazivkoyu na masove otruyennya ipritom v kartini buli she odna cherga otruyenih ta tisyachi poranenih i pomerlih bilya medichnogo punktu Poraneni i pomerli lezhat na zemli yak opale listya voseni bezporadni i bezpomichni Vijna i standartnij vijskovij strij praktichno postirali individualni risi lyudej I ce bulo she odne tragichne zrushennya v realnosti i v svidomosti hudozhnika kotrogo tak nadihala kolis yaskrava individualnist jogo portretovanih Navpaki v kartini Otruyeni ipritom panuvav pozbavlenij individualnostej natovp odnakovo nepotribnij i bajduzhij prirodi i bajduzhomu do kalik suspilstvu V kartini podano obrij nizko yak i vibilene neyaskrave sonce sho odnakovo bajduzhe visvitlyuye pomerlih i she zhivih Vid cogo cherga otruyenih ipritom voyakiv nabuvaye monumentalnosti i simvolichnogo znachennya lyudej sho krokuyut u nevidome Retelnij oglyad kartini glyadachami dodaye nizku vazhlivih chi nezvichnih detalej Sered nih moryaki na tli sho grayut u futbol v chervonih i sinih sorochkah grayut abi ne zbozhevoliti vid tragedij i zhahiv vijni Usvidomlennya strashnih naslidkiv Pershoyi svitovoyi vijni prijde v suspilstvo nabagato piznishe Nizka mist zahidnoyevropejskih krayin uslavit poleglih u vijni tisyachami monumentiv Kartina Sardzhenta mala prikrasiti Zalu slavi i pam yati Imperskogo vijskovogo muzeyu v Londoni Ale zmina syuzhetu Sardzhentom nadala yij antivoyennogo spryamuvannya Meta slavi i pam yati bula dosyagnuta v oficijnomu grupovomu portreti oficerskogo korpusu togo zh rozmiru kotrij tezh stvoriv Dzhon Singer Sardzhent Na adresu Sardzhenta neridko vislovlyuvalisya skeptichno nalashtovani hudozhniki impresionisti napriklad Kamil Pisarro kritiki z grupi Blumsberi Rodzher Fraj Odnak u 1960 i roki do Sardzhent prijshlo shiroke viznannya jogo vistavki vidbulisya u velikih muzeyah Yevropi ta SShA vin dosyag rangu nacionalnogo i svitovogo klasika Hudozhnik stvoriv priblizno 900 robit maslom 2000 akvarelej bezlich grafichnih robit Ryad jogo tvoriv zberigayetsya v amerikanskih muzeyah persh za vse v Bruklinskomu muzeyi v Nyu Jorku V 2003 v Nyu Jorku z velikim uspihom projshla vistavka Zhinki Dzhona Sardzhenta Fragment livoruch Centralna grupa v kartini Fragment pravoruchVibrani tvori Gvozdika liliya liliya troyanda 1886 Tejt Britaniya V majsterni hudozhnika 1904 r Vidlyudnik 1908 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Katastrofa z aeroplanom 1918 r Zhanrovi kompoziciyi dd Zbiralnici kankalyu 1877 galereya mistectv Korkorana Vashington Divchina na dahu Kapri 1878 Mistecka galereya universitetu Yel Nyu Hejven Robitnici sklyanogo cehu 1880 1882 Hudozhnij institut Chikago Lodzhiya u Veneciyi 1880 1882 priv zbirka Kolodyaz u Veneciyi 1880 1882 Muzej mistectv Vorchester Dochki Bojta 1882 Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv El Jaleo ispanskij tanok 1882 Muzej Gardner Boston Vulicya v Veneciyi variant z dvoma postatyami 1882 Hudozhnij institut Klarka Vulicya v Veneciyi variant z troma postatyami i staffazhem 1882 Nacionalna galereya mistectv Vashington Klod Mone na pleneri 1885 galereya Tejt London Gvozdika liliya liliya troyanda 1886 Tejt Britaniya Hudozhnicya bilya fontanu villi Torloniya Dvi divchini z parasolkami u Fredberi 1889 Na pleneri majsternya prosto neba 1889 Bruklin muzej Tanok 1890 Vidpochinok gondolyeriv Veneciya akvarel 1905 Vidlyudnik 1908 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Hudozhnik u Simploni akvarel 1909 Dvi pani v sadu Korfu 1909 Sofa Vidpochinok 1911 Nacionalna galereya mistectv Etyudi 1914 Muzej mistectv Virdzhiniya Alligatori 1917 Muzej mistectv Vuster Massachuzets Otruyeni ipritom 1919 Imperskij vijskovij muzej London Portreti dd Tri mis Vikerz 1884 Brati Forbs ditmi 1877 Dzhenni Cherchil Karmela Vertanya 1880 Madam Pol Eskvide 1882 Hudozhnij institut Klarka Tri mis Vikerz 1884 Portret madam H Madam P yer Gotro 1884 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Avtoportret oval 1886 Missiz Robert Harrison 1886 galereya Tejt London Missiz Edvard Devis z sinom 1890 Muzej mistectv Los Anzheles Elizabet Vintrop Chenler 1893 Missiz Kerl Meyer z dvoma ditmi 1896 galereya Tejt London Mister i missiz Felp Stokz 1897 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Missiz Esher Vertejmer 1898 Tri sestri Vindhem 1899 Rodina Sitvel 1900 Ena i Betti Vertejmer 1901 Hudozhnik Vilyam Merrit Chejz 1902 Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Teodor Ruzvelt 1903 Bilij dim Vashington Vinifred ledi Portland 1902 Charlz Styuart 6 j markiz Londonderri 1904 Bostonskij muzej obrazotvorchih mistectv Ser Frenk Svettenhem 1904 Nacionalnij muzej Singapur Gondolyer Dzhovanni 1905 Ledi Speyer zi skripkoyu 1907 Almina v tureckomu vbranni 1908 galereya Tejt London Sharlotta Luyis Borhardt divchina z biloyu troyandoyu 1932 Muzej mistectva Metropoliten Nyu JorkGalereya obranih tvoriDzhon Singer Sardzhent Starij zapovit Stinopis Bostonska publichna biblioteka Dzhon Singer Sardzhent friz Hristiyanski proroki eskiz bl 1895 Bostonska publichna biblioteka Dzhon Singer Sardzhent Vechirnya sluzhba v monastiri 1909DzherelaMount C M John Singer Sargent a biography New York W W Norton 1955 Prettejohn E Interpreting Sargent New York Stewart Tabori amp Chang 1998 Fairbrother T John Singer Sargent The Sensualist Seattle Seattle Art Museum New Haven Yale UP 2000 Kreiter E John Singer Sargent the life of an artist Berkeley Heights Enslow Publishers 2002PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 https www portrait gov au people reginald jerrold nathan 1899 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Zvedenij spisok imen diyachiv mistectva 2021 d Track Q110250907d Track Q2494649 https collections mcq org objets 136487 Stanley Olson John Singer Sargent His Portrait St Martin s Press New York 1986 p 1 ISBN 0 312 44456 7PosilannyaSardzhent Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhon Singer SardzhentDiv takozhApatrid Realizm Impresionizm Vinslov Gomer Genri Tonks Vilyam Orpen Shkola koshik dlya smittya Impresionizm v Spoluchenih Shtatah Zhivopis Spoluchenih Shtativ