Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Отру єні іпри том англ Gassed монументальний твір створений художником Джоном Сінгером Саржентом під впливом трагічних в

Отруєні іпритом

Отруєні іпритом

«Отру́єні іпри́том» (англ. Gassed) — монументальний твір, створений художником Джоном Сінгером Саржентом під впливом трагічних вражень від колосальної кількості убитих і отруєних іпритом вояків Першої світової війни.

Джон Сінгер Сарджент « Отруєні іпритом»
1919 р., 231 cm × 611 cm
англ. Gassed
image
Творець:Джон Сінгер Сарджент
Час створення:1919 р.
Розміри:231 cm × 611 cm
Висота:231 см
Ширина:611 см
Матеріал:олійні фарби на полотні
Зберігається:Лондон, Велика Британія
Музей:Імперський військовий музей
image [[commons:Category:Gassed (painting)|Джон Сінгер Сарджент « Отруєні іпритом»
1919 р., 231 cm × 611 cm]] у Вікісховищі

Замова і зміна теми

image
«Жінки-пролетарки», 1919 р.

Джон Сінгер Сарджент не був батальним художником і не створював картин з вояками. Він заробляв на життя портретуванням багатіїв зі Сполучених Штатів, що прибували в Париж чи в Лондон розважатись, витрачати гроші на розкішне дозвілля, ресторани, оперу, модний одяг. Париж цього періоду — місто розбурханих мистецьких суперечок, зіткнень різних ідей (політичних і художніх), скандальних виставок і напружених мистецьких пошуків. Все це мало стосувалось американських багатіїв, що жили іншими турботами, але подихати гарячкуватим повітрям центру буржуазної культури в Парижі вони волали. Туристичне перебування в Лондоні чи в Парижі закінчувалось придбанням коштовностей, речами розкошів, менше — придбанням картин і власним портретуванням. До системи обслуговування цих американців і був прилаштований художник Сарджент.

Він виборов славу, визнання і деякий матеріальний успіх, що дозволяв роками мешкати в Європі, подорожувати з країни в країну, іноді відвідувати Сполучені Штати. Майже своїм його вважали і в Лондоні. Він відмовився прийняти англійське громадянство і офіційно був громадянином США.

Розкол Європи на ворогуючі сторони в роки Першої світової війни мало позначився на стані Сарджента. Про нього згадали британські військові 1918 року і замовили картину на сюжет англо-американської співдружності. Клопіт про сюжет — цілком переклали на художника. Сарджент прийняв замову і почав вивчати тему. Він із здивуванням усвідомив, що не може знайти візуальне відображення абстрактної співдружності. Від нього очікували епічний твір, а не плакат і не листівку.

Літнього на той час художника вивезли на натуру. Він відвідав Західний фронт в липні 1918 року і побачив війну під Аррасом, а потім з американським експедиційним корпусом під Іпром. Побачене під Іпром, де німецькі збройні сили вперше випробували на вояках протилежного боку хімічну зброю, вразило Сарджента найбільше. Він відчув, що вже прийшла нова і жорстока доба, котру в черговий раз прогавило буржуазне суспільство. Фактами життя й історії ставали могутні зрушення — мільйонні жертви воєн, тисячі скалічених, нечувані епідемії і соціальні потрясіння, розпад декількох держав-імперій, руйнації сел і перехід в пролетаріат тисяч жінок, що замінили на заводах чоловіків, котрі відбули на фронти.

Сарджент запропонував змінити абстрактну тему співдружності і домігся цього.

Опис твору

image
Джон Сінгер Сарджент. Автопортрет, Галелея Уффіці, Флоренція

На жодну попередню композицію не схоже полотно пізнього періоду творчості — «Отруєні іпритом». Картина була відгуком художника на страшні події Першої світової війни.

На великому полотні довжиною більш ніж шість метрів він подав англійських вояків майже у повний зріст дорослих людей. Епічним і монументальним став не стільки сюжет, скільки розмір картини. Повз глядачів пересувається черга вояків, їх дев'ять у супроводі двох санітарів. Вони крокують вузькою стежкою до медичного пункту в наметі, дроти-розтяжки якого видно праворуч.

Хода вояків страшна і повільна, бо це отруєні газом іпритом, що викликав опіки, травми і деморалізацію через сліпоту. Вояки втратили зір і через це — військову здатність. Вказівкою на масове отруєння іпритом в картині були ще одна черга отруєних та тисячі поранених і померлих біля медичного пункту. Поранені і померлі лежать на землі як опале листя восени, безпорадні і безпомічні. Війна і стандартний військовий стрій практично постирали індивідуальні риси людей. І це було ще одне трагічне зрушення в реальності і в свідомості художника, котрого так надихала колись яскрава індивідуальність його портретованих. Навпаки, в картині «Отруєні іпритом» панував позбавлений індивідуальностей натовп, однаково непотрібний і байдужій природі, і байдужому до калік суспільству.

В картині подано обрій низько, як і вибілене, неяскраве сонце, що однаково байдуже висвітлює померлих і ще живих. Від цього черга отруєних іпритом вояків набуває монументальності і символічного значення людей, що крокують у невідоме. Ретельній огляд картини глядачами додає низку важливих чи незвичних деталей. Серед них — моряки на тлі, що грають у футбол в червоних і синіх сорочках, грають, аби не збожеволіти від трагедій і жахів війни.

Усвідомлення страшних наслідків Першої світової війни прийде в суспільство набагато пізніше. Низка міст західноєвропейських країн уславить полеглих у війні тисячами монументів. Картина Сарджента мала прикрасити Залу слави і пам'яті Імперського військового музею в Лондоні. Але зміна сюжету Сарджентом надала їй антивоєнного спрямування. Мета слави і пам'яті була досягнута в офіційному груповому портреті офіцерського корпусу того ж розміру, котрий також створив Джон Сінгер Сарджент.

Фрагменти картини

  • image
    Фрагмент ліворуч
  • image
    Центральна група в картині
  • image
    Фрагмент праворуч

Джерела

  • Davis, Deborah. Sargent's Women, pages 11-23. Adelson Galleries, Inc., 2003.
  • Fairbrother, Trevor: John Singer Sargent: The Sensualist (2001), , Page 139, Note 4.
  • Joselit, Jenna Weissman. "Restoring the American 'Sistine Chapel' " The Forward, 13 August 2010.
  • Kilmurray, Elaine: Sargent Abroad. Abbeville Press, 1997. Pages 57—8, 242.
  • Lehmann-Barclay, Lucie. «Public Art, Private Prejudice.» Christian Science Monitor, 7 January 2005, p. 11.
  • «New Painting At Boston Public Library Stirs Jews to Vigorous Protest.» Boston Globe, 9 November 1919, p. 48.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Otru yeni ipri tom angl Gassed monumentalnij tvir stvorenij hudozhnikom Dzhonom Singerom Sarzhentom pid vplivom tragichnih vrazhen vid kolosalnoyi kilkosti ubitih i otruyenih ipritom voyakiv Pershoyi svitovoyi vijni Dzhon Singer Sardzhent Otruyeni ipritom 1919 r 231 cm 611 cmangl GassedTvorec Dzhon Singer SardzhentChas stvorennya 1919 r Rozmiri 231 cm 611 cmVisota 231 smShirina 611 smMaterial olijni farbi na polotniZberigayetsya London Velika BritaniyaMuzej Imperskij vijskovij muzej commons Category Gassed painting Dzhon Singer Sardzhent Otruyeni ipritom 1919 r 231 cm 611 cm u VikishovishiZamova i zmina temi Zhinki proletarki 1919 r Dzhon Singer Sardzhent ne buv batalnim hudozhnikom i ne stvoryuvav kartin z voyakami Vin zaroblyav na zhittya portretuvannyam bagatiyiv zi Spoluchenih Shtativ sho pribuvali v Parizh chi v London rozvazhatis vitrachati groshi na rozkishne dozvillya restorani operu modnij odyag Parizh cogo periodu misto rozburhanih misteckih superechok zitknen riznih idej politichnih i hudozhnih skandalnih vistavok i napruzhenih misteckih poshukiv Vse ce malo stosuvalos amerikanskih bagatiyiv sho zhili inshimi turbotami ale podihati garyachkuvatim povitryam centru burzhuaznoyi kulturi v Parizhi voni volali Turistichne perebuvannya v Londoni chi v Parizhi zakinchuvalos pridbannyam koshtovnostej rechami rozkoshiv menshe pridbannyam kartin i vlasnim portretuvannyam Do sistemi obslugovuvannya cih amerikanciv i buv prilashtovanij hudozhnik Sardzhent Vin viborov slavu viznannya i deyakij materialnij uspih sho dozvolyav rokami meshkati v Yevropi podorozhuvati z krayini v krayinu inodi vidviduvati Spolucheni Shtati Majzhe svoyim jogo vvazhali i v Londoni Vin vidmovivsya prijnyati anglijske gromadyanstvo i oficijno buv gromadyaninom SShA Rozkol Yevropi na voroguyuchi storoni v roki Pershoyi svitovoyi vijni malo poznachivsya na stani Sardzhenta Pro nogo zgadali britanski vijskovi 1918 roku i zamovili kartinu na syuzhet anglo amerikanskoyi spivdruzhnosti Klopit pro syuzhet cilkom pereklali na hudozhnika Sardzhent prijnyav zamovu i pochav vivchati temu Vin iz zdivuvannyam usvidomiv sho ne mozhe znajti vizualne vidobrazhennya abstraktnoyi spivdruzhnosti Vid nogo ochikuvali epichnij tvir a ne plakat i ne listivku Litnogo na toj chas hudozhnika vivezli na naturu Vin vidvidav Zahidnij front v lipni 1918 roku i pobachiv vijnu pid Arrasom a potim z amerikanskim ekspedicijnim korpusom pid Iprom Pobachene pid Iprom de nimecki zbrojni sili vpershe viprobuvali na voyakah protilezhnogo boku himichnu zbroyu vrazilo Sardzhenta najbilshe Vin vidchuv sho vzhe prijshla nova i zhorstoka doba kotru v chergovij raz progavilo burzhuazne suspilstvo Faktami zhittya j istoriyi stavali mogutni zrushennya miljonni zhertvi voyen tisyachi skalichenih nechuvani epidemiyi i socialni potryasinnya rozpad dekilkoh derzhav imperij rujnaciyi sel i perehid v proletariat tisyach zhinok sho zaminili na zavodah cholovikiv kotri vidbuli na fronti Sardzhent zaproponuvav zminiti abstraktnu temu spivdruzhnosti i domigsya cogo Opis tvoruDzhon Singer Sardzhent Avtoportret Galeleya Uffici Florenciya Na zhodnu poperednyu kompoziciyu ne shozhe polotno piznogo periodu tvorchosti Otruyeni ipritom Kartina bula vidgukom hudozhnika na strashni podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Na velikomu polotni dovzhinoyu bilsh nizh shist metriv vin podav anglijskih voyakiv majzhe u povnij zrist doroslih lyudej Epichnim i monumentalnim stav ne stilki syuzhet skilki rozmir kartini Povz glyadachiv peresuvayetsya cherga voyakiv yih dev yat u suprovodi dvoh sanitariv Voni krokuyut vuzkoyu stezhkoyu do medichnogo punktu v nameti droti roztyazhki yakogo vidno pravoruch Hoda voyakiv strashna i povilna bo ce otruyeni gazom ipritom sho viklikav opiki travmi i demoralizaciyu cherez slipotu Voyaki vtratili zir i cherez ce vijskovu zdatnist Vkazivkoyu na masove otruyennya ipritom v kartini buli she odna cherga otruyenih ta tisyachi poranenih i pomerlih bilya medichnogo punktu Poraneni i pomerli lezhat na zemli yak opale listya voseni bezporadni i bezpomichni Vijna i standartnij vijskovij strij praktichno postirali individualni risi lyudej I ce bulo she odne tragichne zrushennya v realnosti i v svidomosti hudozhnika kotrogo tak nadihala kolis yaskrava individualnist jogo portretovanih Navpaki v kartini Otruyeni ipritom panuvav pozbavlenij individualnostej natovp odnakovo nepotribnij i bajduzhij prirodi i bajduzhomu do kalik suspilstvu V kartini podano obrij nizko yak i vibilene neyaskrave sonce sho odnakovo bajduzhe visvitlyuye pomerlih i she zhivih Vid cogo cherga otruyenih ipritom voyakiv nabuvaye monumentalnosti i simvolichnogo znachennya lyudej sho krokuyut u nevidome Retelnij oglyad kartini glyadachami dodaye nizku vazhlivih chi nezvichnih detalej Sered nih moryaki na tli sho grayut u futbol v chervonih i sinih sorochkah grayut abi ne zbozhevoliti vid tragedij i zhahiv vijni Usvidomlennya strashnih naslidkiv Pershoyi svitovoyi vijni prijde v suspilstvo nabagato piznishe Nizka mist zahidnoyevropejskih krayin uslavit poleglih u vijni tisyachami monumentiv Kartina Sardzhenta mala prikrasiti Zalu slavi i pam yati Imperskogo vijskovogo muzeyu v Londoni Ale zmina syuzhetu Sardzhentom nadala yij antivoyennogo spryamuvannya Meta slavi i pam yati bula dosyagnuta v oficijnomu grupovomu portreti oficerskogo korpusu togo zh rozmiru kotrij takozh stvoriv Dzhon Singer Sardzhent Fragmenti kartiniFragment livoruch Centralna grupa v kartini Fragment pravoruchDzherelaDavis Deborah Sargent s Women pages 11 23 Adelson Galleries Inc 2003 ISBN 0 9741621 0 8 Fairbrother Trevor John Singer Sargent The Sensualist 2001 ISBN 0 300 08744 6 Page 139 Note 4 Joselit Jenna Weissman Restoring the American Sistine Chapel The Forward 13 August 2010 Kilmurray Elaine Sargent Abroad Abbeville Press 1997 Pages 57 8 242 Lehmann Barclay Lucie Public Art Private Prejudice Christian Science Monitor 7 January 2005 p 11 New Painting At Boston Public Library Stirs Jews to Vigorous Protest Boston Globe 9 November 1919 p 48 Div takozhPortal Mistectvo Portal Zhivopis Bojovi otrujni rechovini v Pershij svitovij vijni Batalnij zhanr Vulicya v Veneciyi Zhivopis Spoluchenih Shtativ Impresionizm v Spoluchenih Shtatah

Дата публікації:
Топ