Сандлер Борис Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
їд. באָריס סאַנדלער | ||||
Народився | 6 січня 1950 (74 роки) Бєльці, Молдавська РСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР, Молдова, Ізраїль, США | |||
Діяльність | письменник, редактор, журналіст | |||
Мова творів | їдиш | |||
| ||||
Сандлер Борис Семенович у Вікісховищі | ||||
Борис Сандлер (їд. באָריס סאַנדלער нар. 6 січня 1950, Бельці) — єврейський письменник, поет та журналіст, головний редактор нью-йоркської газети « Форвертс» (1998—2016). Пише на їдиші .
Життєпис
Борис (Берл) Сандлер народився в Бєльцях в родині демобілізованого незадовго до того інженера Семена Абрамовича Сандлера (1926—1991) та Гені Абрамівни Сандлер (уродженої Котик, 1927—2015), недавніх вихідців із єврейської землеробської колонії Маркулешти (тепер Флорештського району Молдови). Рано почав навчатися грі на скрипці, закінчив музичну школу в Бєльцях, а 1975 року — Кишинівський інститут мистецтв імені Музическу (за класом скрипки). Працював скрипалем у Молдавському державному симфонічному оркестрі при Молдавській державній філармонії у Кишиневі .
Дебют
Почав писати прозу російською, але незабаром перейшов на їдиш. Із заохочення свого ментора Іхіла Шрайбмана дебютував новелами в московському журналі « Совєтіш геймланд» у 1981 році . У тому ж році вступив до першої єврейської групи Вищих Літературних курсів при Літературному інституті імені Горького, де навчався разом із літераторами Левом Беринським, Велвлом Черніним, та Олександром Бродським (Міккі Вульф). Протягом 1980-х років регулярно друкувався в «Совєтіш геймланд», швидко звернув на себе увагу і став членом редколегії журналу, а після виходу першої книги «Треплех аруф цу а нес» (Сходи до дива, 1986) членом Спілок письменників СРСР та Молдавської РСР. У 1988 році московське видавництво «Радянський письменник» випустило книгу Сандлера в перекладі російською мовою (Сходи до дива).
У Молдові
З 1989 року разом з поетом Мойше Лемстером викладав у Кишиніві єврейську мову, заснував і вів першу єврейську програму «Аф дер ідішер гас» (На єврейській вулиці) на Молдовському державному телебаченні, спільно з Олександром Бродським редагував місцеву двомовну газету Наш голос). У 1991—1992 роках написав сценарії до двох документальних фільмів режисера Арнольда Бродичанського про історію та долю бессарабського єврейства.
В Ізраїлі
З 1992 року — в Ізраїлі, де працював в Єврейському університеті в Єрусалимі, був віце-президентом спілки письменників і журналістів, що пишуть на ідиші, очолював видавничий дім Х. Лейвік Фарлаг (одне з двох основних видавництв літератури на їдиші) в Тель-Авіві, випустив кілька книг, у тому числі «Дер алтер брунем» (Старий колодязь, 1994), «Тойєрн» (Ворота, 1997) і документальне розслідування за доступними матеріалами КДБ МССР «Дер іньєн нумер 5390» (Справа № 5392), 19 арештованих бессарабських літераторів Янкла Якіра, Мотла Сакцієра, Мойше Альтмана та Герцла Гайсінера-Рівкіна.
Публікувався в ізраїльських виданнях «Єрушолаїмер алманах» (Єрусалимський альманах), тель-авівських «Лецте найєс» (Останні новини), «Лебмс-фрагн» (Життєві питання), "Найе цайтунг «, нью-йоркських „ Форвертс“ (Вперед), „Афн швелл“ (На порозі), „Югнтруф“ (Клич молодості), „Ідише култур“ (Єврейська культура) та інших; спільно з Арн Шварцманом зробив серію документальних фільмів про сучасних єврейських письменників, склав і відредагував книги єврейських літераторів Золмена Розенталя, Іцика Кіпніса та Олександра Білоусова, видавав дитячий ілюстрований журнал „Кінд-ун-кейт“ (Старі та молоді).
У Нью Йорку
У 1998 році переїхав до Нью-Йорка, де працював відповідальним секретарем, а після смерті редактора Мордхе Штриглера того ж року — головним редактором найстарішої єврейської газети „ Форвертс“ (виходить на їдиші з 1897 року). З того часу значно реорганізував газету, зробивши її фактично міжнародним виданням. На посаді редактора працював до березня 2016 року. Живе в Брукліні, часто виступає з лекціями та семінарами в різних країнах, опублікував 16 книг, два романи: „Вен дер гойлем hoт фармахт ді ойгн“ (Коли голем заплющив очі, 1997) — документальний роман про кишинівський погром 1903 року та „Ламед вовнікес фун майн зикорн“ (Праведники моєї пам'яті, 2005) — про повоєнне єврейське життя в Бєльцях. З 2007 року — співредактор (спільно з Геннадієм Естрайхом) літературного журналу „ Ді цукунфт“ (Майбутнє, Нью-Йорк). Окремими виданнями вийшли прозові збірки „Die grünen Äpfel des Paradieses“ (Зелені яблучка з раю, Берлін, 2003), „Вен дер гойлем hoт фармахт ді ойгн“ (Коли голем заплющив очі, Тель-Авів, 2004, плоть», у перекладі Рудольфа Ольшевського, Кишинів, 2003), «Ройте шихелех фар рейчел» (Червоні туфельки для Рейчел, Нью-Йорк, 2008), аудіокнига «А шмек табеке» (Понюшка тютюну, Нью-Йорк,), книга для дітей «Нішт гештойгн, нішт гефлойгн…» (Неймовірні історії, Нью-Йорк, 2007), збірка віршів «Ін клангенець фун нецех» (У звуковій мережі вічності, Нью-Йорк, 2009).
Продовжує складання та редактуру посмертних видань сучасних єврейських авторів (Іхіл Шрайбман, Хаїм Бейдер, Міша Лев, аудіокнига Іцхака Башевіса-Зінгера). Крім тижневика «Форвертс», редагує також недільний радіогодинник «Форвертс шо» (Година Форвертс) та навчальне щомісячне видання «Вайтер» (Далі). Лауреат літературної премії імені Якова Фіхмана (Ізраїль, 2002); Давида Гофштейна, Якова-Іцхока Сігала. У 2017 році заснував новий літературний журнал «Ідіш-Бранже» (ייִדיש-בראַנזשע) .
Бібліографія
- טרעפּלעך אַרױף צו אַ נס (треплех аруф цу а нес — щаблі до дива, повісті та оповідання). Москва: Радянський письменник, 1986.
- Щаблі до дива (повісті та оповідання, переклад з їдиш Олександра Бродського). Москва: Радянський письменник, 1988.
- דער ענין נומער 5390 (дер іньєн нумер 5390 — справа № 5390, документальне розслідування за матеріалами архівів КДБ). Єрусалим: Єрушолаїмер Алманах, 1992.
- דער אַלטער ברונעם (дер алтер брунем — стара колодязь, оповідання, роман). Єрусалим — Тель-Авів: Іцхак Перец Фарлаг, 1994.
- טױערן (тойєрн — ворота, оповідання, частина роману). Єрусалим — Тель-Авів: Х. Лейвік Фарлаг, 1997.
- אַ שמעק טאַבעקע (а шмек табеке — понюшка тютюну), аудіокнига (CD) з ілюстраціями Леоніда Пінчевського . Нью-Йорк: Арбетер-Рінг, 2001.
- Die grünen Äpfel des Paradieses (грине епелех фунем ганейдн — зелені яблучка з раю, німецькою мовою). Берлін: Dodo, 2003.
- Глина і плоть: історична повість (переклав з їдиш Рудольф Ольшевський). Кишинів (на обкладинці Кишинеу): Pontos, 2003.
- װען דער גולם האָט פֿאַרמאַכט די אױגן (Вен дер гойлем hot фармахт ді ойгн — коли голем заплющив очі, роман). Тель-Авів: Х. Лейвік Фарлаг, 2004 (переклад на російську мову — «Глина і плоть», 2003; переклад на англійську мову — «Stones Don't Bear Witness», 2011).
- נישט געשטױגן, נישט געפֿלױגן (Нішт гештойгн, Нішт гефлойгн … — Неймовірні історії для дітей з ілюстраціями Ітелли Мастбаум і музичним компакт-диском в виконанні). Нью-Йорк: ЦВК, 2007.
- רױטע שיכעלעך פֿאַר רײטשעל (ройте шихелех фар рейчел: цвей новелес ун а дерцейлунг — червоні туфельки для Рейчел: дві новели і оповідання). Нью-Йорк: CYCO Bikher Farlag, 2008.
- אין קלאַנגענעץ פֿון נצח (ін клангенець фун нецех — в звуковій мережі вічності, вірші). Нью-Йорк: Forward Association, 2009.
- למד־װאָװניקעס פֿון מײַן זכּרון (ламед-вовнікес фун майн зикорн — праведники моєї пам'яті, роман). Нью-Йорк: Forward Association, 2011.
- Stones Don't Bear Witness (камені не свідчать, роман). Перекладається на Barnett Zumoff. Джерсі-Сіті: KTAV Publishing House, 2011.
- Keinemsdorf (роман). Нью-Йорк: Forward Association, 2012.
- Зелені яблука раю (повісті та оповідання). Переклади з ідиша Лева Беринського, Олександра Бродського, Григорія Кановича, Рудольфа Ольшевського, Михайла Хазіна, . Нью-Йорк: Forward Association, 2013.
- אַפּאָקריפֿן (апокрифн — апокрифи, вірші). Нью-Йорк: The Forward Association, 2014.
- Red Shoes for Rachel: Three Novellas (червоні туфельки для Рейчел). Перекладається на Barnett Zumoff. Syracuse University Press, 2017.
- Експрес-36 (роман у двох частинах). Переклад з ідиша Олександра Френкеля (в оригіналі: למד־װאָװניקעס פֿון מײַן זכּרון). М.: Книжники, 2017. — 288 с.
- העלפֿאַנד עלי און קלעפּטשיק-בעבטשיק / «Слоненя Елі та Клепчик-Бебчик» (ідиш, російська). Біробіджан — Хабаровськ, 2018.
- אַנטיקלעך פֿונעם סאַקוואָיאַזש (антиклен фунем саквояж, «Диковини з саквояжу») — том 1. Нью-Йорк: Yiddish Branzhe, 2019 .
- דעטעקטיװ ר' מאיר אָקון און אַנדערע פּאַרשױנען (детектив реб . Нью-Йорк: Yiddish Branzhe, 2019
- Небилиці про звірів та птахів: двовірш для дітей та дорослих / переклад на російську та англійську книги нішт гештойгн, нішт гефлойгн З. Іскандерової та М. Савіковського).
- אַ גוט מאָרגן! (а гут моргн — доброго ранку, вірші для дітей). Нью-Йорк: Yiddish Branzhe, 2020 .
- День пам'яті в містечку Амнезія: оповідання/переведення з ідиша Ю. Рец, М. Хазіна, Е. Сарашевській; передмова М. Крутикова ; мул. М. Глейзер. Нью-Йорк: Yiddish Branzhe, 2020. — 364 с. .
- מיט אַ שליחות קיין מאָסקווע (міт а шліхес кейн Москві — З місією до Москви, роман). Друга частина дилогії «Праведники моєї пам'яті» (2011). Нью-Йорк: Yiddish Branzhe, 2022. — 284 с.
Дискографія
- לידער מיט אַ ייִדישן טעם (Songs With A Jewish Flavor). Пісні на слова Бориса Сандлера та Євгена Кісіна виконує Рита Койфман та Нахум Койфман у супроводі ансамблю під керівництвом Наума Койфмана. Нью-Йорк: The Forward Association, 2013.
- סילועט — ייִדישע לידער פֿון הײַנט (Silhouette). Композитор — Олександр Мейф, вірші Бориса Сандлера. Виконавці: Михайло Гайсинський та Лейла Звенигородська. בית־שלום־עליכם און נאַציאָנאַלע אינסטאַנץ פֿאַר ייִדישעל Тель-Авів, 2017 року.
Примітки
- Интервью в журнале «Ин гевеб». оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- Юбилейная картотека награждений: Сандлер Семён Абрамович. оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 7 серпня 2017.
- Интервью с Борисом Сандлером. оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.
- געניע (גענענדל) סאַנדלער, ע״ה. оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 30 грудня 2015.
- Yiddish branzhe. оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 22 жовтня 2017.
- אַ נײַ ייִדיש בוך אויף רוסיש. оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 червня 2013.
- Дов-Бер Керлер «אין קלאַנגען־נעץ פֿון אַפּאָקריפֿן». оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
- דימענטן און קאַרטאָפֿליעס (рецензия Михаила Крутикова). оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- «אַ גוט מאָרגן!‟ — נײַ ביכל קינדערלידער פֿון באָריס סאַנדלער. оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- »אַ גוט מאָרגן!‟ — Good Morning!. оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 14 грудня 2020.
- לידער מיט אַ ייִדישן טעם. оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
Посилання
- Газета «Форвертс», Нью-Йорк
- Рецензія на роман Бориса Сандлера «Глина та плоть» у журналі «Народ Книги у світі книг»
- Валерій Димшиць «На вулиці Шолом-Алейхема. До 65-річчя Бориса Сандлера» — стаття у журналі «Народ Книги у світі книг»
- Разом із «Форвертсом» 18 років. Звернення редактора газети перед виходом на пенсію (опубліковано у «Форвертсі» 11 березня 2016 р. )
- Сумна мелодія у «Бейт-Лейвіку». Стаття Серго Бенгельсдорфа, Нагарія, про перегляд документального фільму Б. Сандлера «П'ятниця в Бейт-Лейвіку»
- Де ще, окрім Біробіджана, видають дитячі книги на ідиші? - Стаття Яель Мізрахі, «Біробіджанер штерн», про дитячу книгу Б. Сандлера на ідиші та російській мовах — «Слоненя Елі та Клепчик-Бебчик»
- Неповернений. Рецензія на роман Бориса Сандлера «Експрес-36» у журналі «Лехаїм»
- Валерій Димшиць. Рецензія на книгу Бориса Сандлера у журналі «Народ Книги у світі книг»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
debyut lib opis zobrazhennya Sandler Boris Semenovichyid בא ריס סא נדלער Narodivsya6 sichnya 1950 1950 01 06 74 roki Byelci Moldavska RSR SRSRGromadyanstvoSRSR Moldova Izrayil SShADiyalnistpismennik redaktor zhurnalistMova tvorivyidish Sandler Boris Semenovich u Vikishovishi Boris Sandler yid בא ריס סא נדלער nar 6 sichnya 1950 Belci yevrejskij pismennik poet ta zhurnalist golovnij redaktor nyu jorkskoyi gazeti Forverts 1998 2016 Pishe na yidishi ZhittyepisBoris Berl Sandler narodivsya v Byelcyah v rodini demobilizovanogo nezadovgo do togo inzhenera Semena Abramovicha Sandlera 1926 1991 ta Geni Abramivni Sandler urodzhenoyi Kotik 1927 2015 nedavnih vihidciv iz yevrejskoyi zemlerobskoyi koloniyi Markuleshti teper Floreshtskogo rajonu Moldovi Rano pochav navchatisya gri na skripci zakinchiv muzichnu shkolu v Byelcyah a 1975 roku Kishinivskij institut mistectv imeni Muzichesku za klasom skripki Pracyuvav skripalem u Moldavskomu derzhavnomu simfonichnomu orkestri pri Moldavskij derzhavnij filarmoniyi u Kishinevi Debyut Pochav pisati prozu rosijskoyu ale nezabarom perejshov na yidish Iz zaohochennya svogo mentora Ihila Shrajbmana debyutuvav novelami v moskovskomu zhurnali Sovyetish gejmland u 1981 roci U tomu zh roci vstupiv do pershoyi yevrejskoyi grupi Vishih Literaturnih kursiv pri Literaturnomu instituti imeni Gorkogo de navchavsya razom iz literatorami Levom Berinskim Velvlom Cherninim ta Oleksandrom Brodskim Mikki Vulf Protyagom 1980 h rokiv regulyarno drukuvavsya v Sovyetish gejmland shvidko zvernuv na sebe uvagu i stav chlenom redkolegiyi zhurnalu a pislya vihodu pershoyi knigi Trepleh aruf cu a nes Shodi do diva 1986 chlenom Spilok pismennikiv SRSR ta Moldavskoyi RSR U 1988 roci moskovske vidavnictvo Radyanskij pismennik vipustilo knigu Sandlera v perekladi rosijskoyu movoyu Shodi do diva U Moldovi Z 1989 roku razom z poetom Mojshe Lemsterom vikladav u Kishinivi yevrejsku movu zasnuvav i viv pershu yevrejsku programu Af der idisher gas Na yevrejskij vulici na Moldovskomu derzhavnomu telebachenni spilno z Oleksandrom Brodskim redaguvav miscevu dvomovnu gazetu Nash golos U 1991 1992 rokah napisav scenariyi do dvoh dokumentalnih filmiv rezhisera Arnolda Brodichanskogo pro istoriyu ta dolyu bessarabskogo yevrejstva V Izrayili Z 1992 roku v Izrayili de pracyuvav v Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi buv vice prezidentom spilki pismennikiv i zhurnalistiv sho pishut na idishi ocholyuvav vidavnichij dim H Lejvik Farlag odne z dvoh osnovnih vidavnictv literaturi na yidishi v Tel Avivi vipustiv kilka knig u tomu chisli Der alter brunem Starij kolodyaz 1994 Tojyern Vorota 1997 i dokumentalne rozsliduvannya za dostupnimi materialami KDB MSSR Der inyen numer 5390 Sprava 5392 19 areshtovanih bessarabskih literatoriv Yankla Yakira Motla Sakciyera Mojshe Altmana ta Gercla Gajsinera Rivkina Publikuvavsya v izrayilskih vidannyah Yerusholayimer almanah Yerusalimskij almanah tel avivskih Lecte najyes Ostanni novini Lebms fragn Zhittyevi pitannya Naje cajtung nyu jorkskih Forverts Vpered Afn shvell Na porozi Yugntruf Klich molodosti Idishe kultur Yevrejska kultura ta inshih spilno z Arn Shvarcmanom zrobiv seriyu dokumentalnih filmiv pro suchasnih yevrejskih pismennikiv sklav i vidredaguvav knigi yevrejskih literatoriv Zolmena Rozentalya Icika Kipnisa ta Oleksandra Bilousova vidavav dityachij ilyustrovanij zhurnal Kind un kejt Stari ta molodi U Nyu Jorku U 1998 roci pereyihav do Nyu Jorka de pracyuvav vidpovidalnim sekretarem a pislya smerti redaktora Mordhe Shtriglera togo zh roku golovnim redaktorom najstarishoyi yevrejskoyi gazeti Forverts vihodit na yidishi z 1897 roku Z togo chasu znachno reorganizuvav gazetu zrobivshi yiyi faktichno mizhnarodnim vidannyam Na posadi redaktora pracyuvav do bereznya 2016 roku Zhive v Bruklini chasto vistupaye z lekciyami ta seminarami v riznih krayinah opublikuvav 16 knig dva romani Ven der gojlem hot farmaht di ojgn Koli golem zaplyushiv ochi 1997 dokumentalnij roman pro kishinivskij pogrom 1903 roku ta Lamed vovnikes fun majn zikorn Pravedniki moyeyi pam yati 2005 pro povoyenne yevrejske zhittya v Byelcyah Z 2007 roku spivredaktor spilno z Gennadiyem Estrajhom literaturnogo zhurnalu Di cukunft Majbutnye Nyu Jork Okremimi vidannyami vijshli prozovi zbirki Die grunen Apfel des Paradieses Zeleni yabluchka z rayu Berlin 2003 Ven der gojlem hot farmaht di ojgn Koli golem zaplyushiv ochi Tel Aviv 2004 plot u perekladi Rudolfa Olshevskogo Kishiniv 2003 Rojte shiheleh far rejchel Chervoni tufelki dlya Rejchel Nyu Jork 2008 audiokniga A shmek tabeke Ponyushka tyutyunu Nyu Jork kniga dlya ditej Nisht geshtojgn nisht geflojgn Nejmovirni istoriyi Nyu Jork 2007 zbirka virshiv In klangenec fun neceh U zvukovij merezhi vichnosti Nyu Jork 2009 Prodovzhuye skladannya ta redakturu posmertnih vidan suchasnih yevrejskih avtoriv Ihil Shrajbman Hayim Bejder Misha Lev audiokniga Ichaka Bashevisa Zingera Krim tizhnevika Forverts redaguye takozh nedilnij radiogodinnik Forverts sho Godina Forverts ta navchalne shomisyachne vidannya Vajter Dali Laureat literaturnoyi premiyi imeni Yakova Fihmana Izrayil 2002 Davida Gofshtejna Yakova Ichoka Sigala U 2017 roci zasnuvav novij literaturnij zhurnal Idish Branzhe יי דיש ברא נזשע Bibliografiyaטרעפ לעך א רױף צו א נס trepleh aruf cu a nes shabli do diva povisti ta opovidannya Moskva Radyanskij pismennik 1986 Shabli do diva povisti ta opovidannya pereklad z yidish Oleksandra Brodskogo Moskva Radyanskij pismennik 1988 דער ענין נומער 5390 der inyen numer 5390 sprava 5390 dokumentalne rozsliduvannya za materialami arhiviv KDB Yerusalim Yerusholayimer Almanah 1992 דער א לטער ברונעם der alter brunem stara kolodyaz opovidannya roman Yerusalim Tel Aviv Ichak Perec Farlag 1994 טױערן tojyern vorota opovidannya chastina romanu Yerusalim Tel Aviv H Lejvik Farlag 1997 א שמעק טא בעקע a shmek tabeke ponyushka tyutyunu audiokniga CD z ilyustraciyami Leonida Pinchevskogo Nyu Jork Arbeter Ring 2001 Die grunen Apfel des Paradieses grine epeleh funem ganejdn zeleni yabluchka z rayu nimeckoyu movoyu Berlin Dodo 2003 Glina i plot istorichna povist pereklav z yidish Rudolf Olshevskij Kishiniv na obkladinci Kishineu Pontos 2003 װען דער גולם הא ט פ א רמא כט די אױגן Ven der gojlem hot farmaht di ojgn koli golem zaplyushiv ochi roman Tel Aviv H Lejvik Farlag 2004 pereklad na rosijsku movu Glina i plot 2003 pereklad na anglijsku movu Stones Don t Bear Witness 2011 נישט געשטױגן נישט געפ לױגן Nisht geshtojgn Nisht geflojgn Nejmovirni istoriyi dlya ditej z ilyustraciyami Itelli Mastbaum i muzichnim kompakt diskom v vikonanni Nyu Jork CVK 2007 רױטע שיכעלעך פ א ר רײטשעל rojte shiheleh far rejchel cvej noveles un a dercejlung chervoni tufelki dlya Rejchel dvi noveli i opovidannya Nyu Jork CYCO Bikher Farlag 2008 אין קלא נגענעץ פ ון נצח in klangenec fun neceh v zvukovij merezhi vichnosti virshi Nyu Jork Forward Association 2009 למד װא װניקעס פ ון מײ ן זכ רון lamed vovnikes fun majn zikorn pravedniki moyeyi pam yati roman Nyu Jork Forward Association 2011 Stones Don t Bear Witness kameni ne svidchat roman Perekladayetsya na Barnett Zumoff Dzhersi Siti KTAV Publishing House 2011 Keinemsdorf roman Nyu Jork Forward Association 2012 Zeleni yabluka rayu povisti ta opovidannya Perekladi z idisha Leva Berinskogo Oleksandra Brodskogo Grigoriya Kanovicha Rudolfa Olshevskogo Mihajla Hazina Nyu Jork Forward Association 2013 א פ א קריפ ן apokrifn apokrifi virshi Nyu Jork The Forward Association 2014 Red Shoes for Rachel Three Novellas chervoni tufelki dlya Rejchel Perekladayetsya na Barnett Zumoff Syracuse University Press 2017 Ekspres 36 roman u dvoh chastinah Pereklad z idisha Oleksandra Frenkelya v originali למד װא װניקעס פ ון מײ ן זכ רון M Knizhniki 2017 288 s העלפ א נד עלי און קלעפ טשיק בעבטשיק Slonenya Eli ta Klepchik Bebchik idish rosijska Birobidzhan Habarovsk 2018 א נטיקלעך פ ונעם סא קווא יא זש antiklen funem sakvoyazh Dikovini z sakvoyazhu tom 1 Nyu Jork Yiddish Branzhe 2019 דעטעקטיװ ר מאיר א קון און א נדערע פ א רשױנען detektiv reb Nyu Jork Yiddish Branzhe 2019 Nebilici pro zviriv ta ptahiv dvovirsh dlya ditej ta doroslih pereklad na rosijsku ta anglijsku knigi nisht geshtojgn nisht geflojgn Z Iskanderovoyi ta M Savikovskogo א גוט מא רגן a gut morgn dobrogo ranku virshi dlya ditej Nyu Jork Yiddish Branzhe 2020 Den pam yati v mistechku Amneziya opovidannya perevedennya z idisha Yu Rec M Hazina E Sarashevskij peredmova M Krutikova mul M Glejzer Nyu Jork Yiddish Branzhe 2020 364 s מיט א שליחות קיין מא סקווע mit a shlihes kejn Moskvi Z misiyeyu do Moskvi roman Druga chastina dilogiyi Pravedniki moyeyi pam yati 2011 Nyu Jork Yiddish Branzhe 2022 284 s Diskografiyaלידער מיט א יי דישן טעם Songs With A Jewish Flavor Pisni na slova Borisa Sandlera ta Yevgena Kisina vikonuye Rita Kojfman ta Nahum Kojfman u suprovodi ansamblyu pid kerivnictvom Nauma Kojfmana Nyu Jork The Forward Association 2013 סילועט יי דישע לידער פ ון הײ נט Silhouette Kompozitor Oleksandr Mejf virshi Borisa Sandlera Vikonavci Mihajlo Gajsinskij ta Lejla Zvenigorodska בית שלום עליכם און נא ציא נא לע אינסטא נץ פ א ר יי דישעל Tel Aviv 2017 roku PrimitkiIntervyu v zhurnale In geveb originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 7 serpnya 2017 Yubilejnaya kartoteka nagrazhdenij Sandler Semyon Abramovich originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 7 serpnya 2017 Intervyu s Borisom Sandlerom originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 4 kvitnya 2013 געניע גענענדל סא נדלער ע ה originalu za 7 serpnya 2017 Procitovano 30 grudnya 2015 Yiddish branzhe originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 22 zhovtnya 2017 א נײ יי דיש בוך אויף רוסיש originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 chervnya 2013 Dov Ber Kerler אין קלא נגען נעץ פ ון א פ א קריפ ן originalu za 19 lipnya 2014 Procitovano 14 chervnya 2014 דימענטן און קא רטא פ ליעס recenziya Mihaila Krutikova originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 א גוט מא רגן נײ ביכל קינדערלידער פ ון בא ריס סא נדלער originalu za 12 kvitnya 2020 Procitovano 12 kvitnya 2020 א גוט מא רגן Good Morning originalu za 25 listopada 2020 Procitovano 14 grudnya 2020 לידער מיט א יי דישן טעם originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 20 zhovtnya 2013 PosilannyaGazeta Forverts Nyu Jork Recenziya na roman Borisa Sandlera Glina ta plot u zhurnali Narod Knigi u sviti knig Valerij Dimshic Na vulici Sholom Alejhema Do 65 richchya Borisa Sandlera stattya u zhurnali Narod Knigi u sviti knig Razom iz Forvertsom 18 rokiv Zvernennya redaktora gazeti pered vihodom na pensiyu opublikovano u Forvertsi 11 bereznya 2016 r Sumna melodiya u Bejt Lejviku Stattya Sergo Bengelsdorfa Nagariya pro pereglyad dokumentalnogo filmu B Sandlera P yatnicya v Bejt Lejviku De she okrim Birobidzhana vidayut dityachi knigi na idishi Stattya Yael Mizrahi Birobidzhaner shtern pro dityachu knigu B Sandlera na idishi ta rosijskij movah Slonenya Eli ta Klepchik Bebchik Nepovernenij Recenziya na roman Borisa Sandlera Ekspres 36 u zhurnali Lehayim Valerij Dimshic Recenziya na knigu Borisa Sandlera u zhurnali Narod Knigi u sviti knig