Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Янкель (1908 р., с. Перлиця, Бессарабської губ., сьогодні Молдова — 1980 р., Нетанія, Ізраїль) — єврейський поет, письменник, перекладач, есеїст, журналіст. Отримав традиційну єврейську религігійну освіта.
Біографія
Янкл Якір народився в бессарабському селі Перлиця (зараз Перліца, Унгенського району, Молдова), в підлітковому віці жив у прикордонному містечку Скуляни, в 25 верстах від Перлиці. Закінчив івритську гімназію «Моген-Давид» Цірельсона в Кишиніві.
Дебютував у літературі в 1931 р. У цьому ж році разом з Г. Л. Вайнштейном і Г. Л. Ривкіним видав у Кишиневі літературну збірку. Пізніше друкувався в бухарестському журналі «Шойбн» і в інших Єврейських періодичних виданнях. В 1945-48 кишинівський кор. газ. «Ейнікайт». У 1949 був репресований за звинуваченням у "злочинних зв'язках з рук. ЄАК ". Звільнений у 1956. З 1961 друкував вірші, оповідання та статті на лит. теми в журн. «Советіш геймланд». З 1972 — в Ізраїлі. Автор кн. «А шлітн міт ішувнікес» («Сани з односельчанами», Тель-Авів, 1974), «Гешіхтес ун Режим портрета» ("Історії і портрети, там же, 1981).
У середині 1930-х років повернувся в Кишинів, в 1940—1941 роках працював учителем ідишу в єврейській школі. В роки Другої Світової війни в евакуації в Узбекистані, співпрацював з газетою «Ейнікайт» (Єдність) — органом Єврейського антифашистського комітету. В 1945 у повернувся до Кишинева і до 1948 р. працював кореспондентом газети «Ейнікайт» в Молдавії.
Арешт
16 лютого 1949 р. Якір був заарештований першим по так званій справі № 5390 про «троцькістсько-націоналістичній» групі бессарабських єврейських літераторів. Наприкінці вересня того ж року засуджений на 10 років виправно-трудових таборів суворого режиму і разом з письменниками Г. Гайсінером-Рівкіном, М. Сакціером і М. Альтманом відправлений у Куйбишев, звідки переправлений на Колиму. На Коцугані (один з табірних пунктів Бутугичага, Магаданська область) відбував ув'язнення разом з одеським письменником і поетом .
Після звільнення та реабілітації в 1955 році повернувся в Кишинів, де протягом 1950-1960-х років працював у редакціях різних молдавських газет.
Після передчасної смерті дочки (письменниці Світлани Якір, 1936—1971 рр.) виїхав до Ізраїлю (1972), де публікувався в «Єрушолаймер Алманах» (Єрусалимський альманах, ред. Йосеф Керлер), «Ді Голдене Кейт» (Срібний ланцюжок, ред. А. Суцкевер), а також в американських виданнях «Ба Зіх» (у себе) і «Ундзер Ейгн Ворт» (Наше власне слово, обидва в Нью-Йорку); на івриті в газетах «Маарів» і «Мознаїм». Лауреат літературної премії ім. Я. Фіхмана.
Книги
- אַ שליטן מיט ייִשובֿניקעס (Сани з селянами), Перец-Фарлаг: Тель-Авів, 1974.
- ירח נוהג בכוכבים (Місяць веде зірки, на івриті), Тель-Авів, 1975.
- געשיכטעס און פּאָרטרעטן (Історії і портрети, посмертно), Перец-Фарлаг: Тель-Авів, 1981.
Джерела
- באָריס סאַנדלער דער ענין נומער 5390 — פֿון די קגב אַרכיװן (Борис Сандлер «Дело № 5390: из архивов КГБ»), Єрушолаймер Алманах: Єрусалим, 1992.
- Сара Шпитальник «Бессарабский стиль», Ruxandra: Кишинэу, 2005.
Посилання
- Російська єврейська енциклопедія [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yakir Yakiv Yankel 1908 r s Perlicya Bessarabskoyi gub sogodni Moldova 1980 r Netaniya Izrayil yevrejskij poet pismennik perekladach eseyist zhurnalist Otrimav tradicijnu yevrejsku religigijnu osvita BiografiyaYankl Yakir narodivsya v bessarabskomu seli Perlicya zaraz Perlica Ungenskogo rajonu Moldova v pidlitkovomu vici zhiv u prikordonnomu mistechku Skulyani v 25 verstah vid Perlici Zakinchiv ivritsku gimnaziyu Mogen David Cirelsona v Kishinivi Debyutuvav u literaturi v 1931 r U comu zh roci razom z G L Vajnshtejnom i G L Rivkinim vidav u Kishinevi literaturnu zbirku Piznishe drukuvavsya v buharestskomu zhurnali Shojbn i v inshih Yevrejskih periodichnih vidannyah V 1945 48 kishinivskij kor gaz Ejnikajt U 1949 buv represovanij za zvinuvachennyam u zlochinnih zv yazkah z ruk YeAK Zvilnenij u 1956 Z 1961 drukuvav virshi opovidannya ta statti na lit temi v zhurn Sovetish gejmland Z 1972 v Izrayili Avtor kn A shlitn mit ishuvnikes Sani z odnoselchanami Tel Aviv 1974 Geshihtes un Rezhim portreta Istoriyi i portreti tam zhe 1981 U seredini 1930 h rokiv povernuvsya v Kishiniv v 1940 1941 rokah pracyuvav uchitelem idishu v yevrejskij shkoli V roki Drugoyi Svitovoyi vijni v evakuaciyi v Uzbekistani spivpracyuvav z gazetoyu Ejnikajt Yednist organom Yevrejskogo antifashistskogo komitetu V 1945 u povernuvsya do Kishineva i do 1948 r pracyuvav korespondentom gazeti Ejnikajt v Moldaviyi Aresht16 lyutogo 1949 r Yakir buv zaareshtovanij pershim po tak zvanij spravi 5390 pro trockistsko nacionalistichnij grupi bessarabskih yevrejskih literatoriv Naprikinci veresnya togo zh roku zasudzhenij na 10 rokiv vipravno trudovih taboriv suvorogo rezhimu i razom z pismennikami G Gajsinerom Rivkinom M Sakcierom i M Altmanom vidpravlenij u Kujbishev zvidki perepravlenij na Kolimu Na Kocugani odin z tabirnih punktiv Butugichaga Magadanska oblast vidbuvav uv yaznennya razom z odeskim pismennikom i poetom Pislya zvilnennya ta reabilitaciyi v 1955 roci povernuvsya v Kishiniv de protyagom 1950 1960 h rokiv pracyuvav u redakciyah riznih moldavskih gazet Pislya peredchasnoyi smerti dochki pismennici Svitlani Yakir 1936 1971 rr viyihav do Izrayilyu 1972 de publikuvavsya v Yerusholajmer Almanah Yerusalimskij almanah red Josef Kerler Di Goldene Kejt Sribnij lancyuzhok red A Suckever a takozh v amerikanskih vidannyah Ba Zih u sebe i Undzer Ejgn Vort Nashe vlasne slovo obidva v Nyu Jorku na ivriti v gazetah Maariv i Moznayim Laureat literaturnoyi premiyi im Ya Fihmana Knigiא שליטן מיט יי שוב ניקעס Sani z selyanami Perec Farlag Tel Aviv 1974 ירח נוהג בכוכבים Misyac vede zirki na ivriti Tel Aviv 1975 געשיכטעס און פ א רטרעטן Istoriyi i portreti posmertno Perec Farlag Tel Aviv 1981 Dzherelaבא ריס סא נדלער דער ענין נומער 5390 פ ון די קגב א רכיװן Boris Sandler Delo 5390 iz arhivov KGB Yerusholajmer Almanah Yerusalim 1992 Sara Shpitalnik Bessarabskij stil Ruxandra Kishineu 2005 PosilannyaRosijska yevrejska enciklopediya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine