Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Золмен Розенталь (Залман Срулевич Розенталь, варіанти імені: Золмен, Залмен, Залмен і Залман Роз(е)нталь ; їд. זלמן ראָזענטאַל у південному діалекті місця народження письменника вимовляється Золмен ; 1889, Теленешти, Оргеєвський повіт Бессарабської губернії — 19 березня 1959, Кишинів) — бессарабський єврейський письменник, поет і фольклорист, педагог, редактор, журналіст. Писав на їдиші та на івриті.
| Залмен Розенталь | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 1889 Теленешти, Оргеєвський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 19 березня 1959 Кишинів, Молдавська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР | |||
| Діяльність | дитячий письменник, журналіст, письменник, поет | |||
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова | |||
| Мова творів | їдиш | |||
| | ||||
Життєпис
Походження та навчання
Золмен Розенталь народився 1889 року в бессарабській єврейській землеробській колонії Теленешти (тепер райцентр Теленештського району Молдови) одним із десяти дітей у сім'ї орендаря. Племінник прозаїка Лейзера-Дувіда Розенталя (1856, Хотин — 1932, Одеса), який з 1861 по 1918 роки жив в Теленештах, писав літературні праці на їдиші та здійснив численні переклади російської класичної літератури. Золмен навчався в хедері, екстерном склав іспити за початковий гімназичний курс в Одесі і вступив до восьмого класу гімназії, а потім до Новоросійського університету.
У 1914 році заснував єврейську школу в Теленештах, де викладав до переїзду в Кишинів у 1919 році. Дебютував оповіданнями у варшавській газеті Мордхе Спектора «Ундзер Лебм» (Наше життя) під псевдонімом Ш. Ашкеназі у 1910 році. Активно публікувався в одеській пресі (вірші та нариси); в 1917 році служив штатним співробітником одеської газети «Дос Найє Лебм» (Нове життя). З 1918 року в Одесі одна за одною почали виходити книги віршів та оповідань для дітей та дорослих: «Ліделех» (Пісеньки, 1918), «Дос Вундер Цигл» (Чудова кізочка, 1919), «Унтер Ельоһус Бойм» (Під деревом 1919), «Дос Найє Лебм» (Нове життя, оповідання, 1919), «Дос Цігеле Бам Вігеле» (Кізочка у колиски), «Дер Кречмер» (Корчмар), «Майселех Фар Кіндер» (Історії для дітей).
Літературна діяльність
У Кишиневі редагував щоденну газету «Дер Ід» (Єврей, 1920—1922). З 1923 року і до заборони єврейської преси в Румунії в лютому 1938 року був головним редактором єдиної щоденної єврейської газети Румунії «Ундзер Цайт» (Наш час) у Кишиневі. Газета мала славу найпопулярнішого з усіх 22 єврейських періодичних видань Бессарабії (27 % єврейських сімей краю регулярно передплачували її), поширювалася в інших країнах. Також у Кишиневі видавав щомісячний часопис для дітей «Фар Ідішн Кінд» (Для єврейської дитини, дитячий додаток до газети «Унзер Цайт», 1925—1928 і 1936), керував редколегією дитячого журналу на івриті «Ешколот» (з яким співпрацювали Яків Фіхман та С.Бен-Ціон, 1923—1929). Крім кишинівських періодичних видань, співпрацював з «Ді Велт» (Мір, Берлін), «Літераріше Блетер» (Літературні листки, Варшава), «Ерец-Ісроел Цайтунг» (Газета Землі Ізраїлю, Тель-Авів) та іншими. Протягом 1920-1930-х років регулярно друкував свої оповідання з життя бессарабських євреїв, частина з яких були видані в Кишиневі окремою книгою «Фун Майн Ейм» (З мого дому) у 1936 році. У 1926—1927 роках висвітлював процес Шварцбарда про вбивство в Парижі лідера Директорії УНР Симона Петлюри. Ці репортажі вийшли окремою книгою в 1927 році (Дер Шварцбурд-Процес, Кишинів). Тричі відвідав Палестину і в 1938 році опублікував книгу дорожніх нарисів «Ундзер Ланд» (Наша Земля, Кишинів). Писав дитячі історії та публіцистичні репортажі для різних періодичних видань та на івриті (дві збірки оповідань для дітей вийшли в Кишиневі в 1939 році), перекладав з румунської мови на їдиш (окремою книгою в 1930-му році вийшов роман Еуджена Геравану «Дер Ейбікер» — Вічна жертва), разом з К. А. Бертіні (Голергантом) та Д. Вінницьким редагував івритські навчально-педагогічні видання «Мін һаЦад» (З боку, 1938) і «Пінкасі» (Зошит, 1939), спільно з Яковом Кучером «Передот» (Мули, 1935) « Тарбут у Бессарабії» (1938—1939).
Фольклористика
Починаючи з 1910-х років, Розенталь досліджував бессарабський єврейський фольклор, зібрав понад 300 народних пісень, третина яких увійшла до виданого Хаїмом Бяліком, І. Х. Равницьким і А. Друяновим у Тель-Авіві збірка Решумот (1919) та інші Решумот-2 (Тель-Авів, 1927). Сам написав безліч віршів у народному стилі, деякі з яких стали народними піснями, наприклад «Ба Дем Тайхл» (У річки), «С'із Цеброхн Ундзер Дехл» (Розбитий наш дах), «С'із А Фрост — С'із А Мехайє» (На дворі морозець — краса), і «Ба Дем Штетл Штейт А Штибл» (Стоїть у містечку будиночок, 1925) з мелодією кантора Мойше Ойшера. Остання пісня широко популярна в клезмерському середовищі досі, є не менше двох десятків записів різними виконавцями та колективами (перше виконання Мойше та Фрейделе — брата та сестри Ойшерів). Значна частина виданих фольклористом Алтером Друяновим у 3-х томах народних жартів та анекдотів (1935-38) була записана Розенталем.
Останні роки
Після приєднання Бессарабії до СРСР 12 липня 1940 року Золмена Розенталя було заарештовано, 18 січня 1941 року засуджено на 8 років виправно-трудових таборів як «активного учасника буржуазно-націоналістичної течії сіонізму», потім ще на 6 років примусових робіт в Озерному таборі МВС в Архангельській області . Дружину та двох дочок письменника вислали з міста на поселення.
Повернувся до Кишинева важко хворим після звільнення в 1954 році, працював у швейній артілі в одному з передмість міста і через 5 років помер (за деякими даними в Теленештах). Похований на Кишинівському єврейському цвинтарі. Реабілітований посмертно рішенням прокурора Молдавської РСР від 5 червня 1989 року.
Ще за життя автора в Єрусалимі вийшла збірка дитячих казок (1940), а також нарисів та оповідань (Тель-Авів, 1949) Розенталя у перекладах на іврит. За ними були переклади на іврит Чудесної кізочки (Тель-Авів, 1960) і двомовні збори обраних творів (Тель-Авів, 1997, ідиш та іврит) під редакцією Бориса Сандлера .
Родина
Дружина — оперна співачка Берта Розенталь (до шлюбу Фукс, пом. 1957).
Донька — піаністка, концертмейстерка та музичний педагог, доцент Кишинівського інституту мистецтв імені Г. Музическу Цита Залманівна Розенталь (у шлюбі Гольдгалер, нар. 1933).
Онук — художник Залман Гиличинський — організатор Інформаційного центру допомоги жертвам антисемітизму в Ізраїлі — першої організації, яка поставила за мету звернути громадську увагу на проблему антисемітських інцидентів у цій країні.
Бібліографія
Окремі книги на їдиші
- לידעלעך (ліделех — пісеньки, для дітей), Дос Найє Лебм: Одеса, 1918.
- דאָס װוּנדער-ציגל (дос вундер-цигл — чудова кізочка), Одеса, 1919.
- אונטער אליהוס בױם (унтер Ельоһус бойм — під древом Іллі), Одеса, 1919.
- דאָס נײַע לעבן (дос найє лебм — нове життя, оповідання), Одеса, 1919.
- דער שװאַרצבאָרד-פּראָצעס: פּאַריז 1926 — אָקטאָבער 1927 (дэр Шварцбурд-процесс — процесс Шварцбарда: Париж, 1926 — окт. 1927), 2-е издание, Ундзэр Цайт: Кишинёв, 1927.
- פֿון מײַן הײם (фун майн ейм — з мого будинку, оповідання), С. Розенштройх: Кишинів, 1936.
- אונדזער לאַנד: רעפּאָרטאַזשן (ундзер ланд — наша земля: репортажі), Фрайнт Фун Ідішн Бух (друкарня С. Розенштройха): 9 Кишинёв.
- געקליבענע װערק (геклібене верк / мівр ктавим — обрані твори, ідиш і іврит), під редакцією Б. Сандлера, М. Котика і Я. Мазора, Ігуд Оламі Ієхудеї9 Беса.
Фольклористика
- Ширей-Ам (Народні пісні), Решумот, Тель-Авів, 1919.
- Ширей-Ам (Народні пісні), Решумот II, Тель-Авів, 1927.
На івриті
- הרשלי וחלומו (пригоди Гершеле з Острополя), «Тарбут у Бессарабії», друкарня «Технік» — М. Дектор: Кишинев, 1939.
- חליפה למתנה (халіфа лематану — костюм у подарунок, дитячі історії), «Тарбут»: Кишинів, 1939.
- Нахум Бореах (Нахум тікає), Єрусалим, 1940.
- Анашим у-Ргавім (Люди та ріллі: нариси та оповідання), Тель-Авів, 1949.
- גדי הפלאות (Гди һаПлаот — Чудовий козлик: вибрані оповідання та казки у перекладі Іцхака Співака), Явна: Тель-Авив, 1960 (זלמן רוזנטל, גדי הפלאות: ספורים ואגדות; תרגם: יצחק ספיבק, תל אביב: יבנה, תשכ"א) .
Примітки
- «באָריס סאַנדלער «צוויי וועלטן פֿון זלמן ראָזענטאַל. оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 21 грудня 2016.
- Воспоминания дочери писателя
Посилання
- Тетяна Соловйова. Memoria. Біле на чорному
- Борис Сандлер. НКВС проти письменника із Теленешт. Теленештська вулиця, N6, квітень 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolmen Rozental Zalman Srulevich Rozental varianti imeni Zolmen Zalmen Zalmen i Zalman Roz e ntal yid זלמן רא זענטא ל u pivdennomu dialekti miscya narodzhennya pismennika vimovlyayetsya Zolmen 1889 Teleneshti Orgeyevskij povit Bessarabskoyi guberniyi 19 bereznya 1959 Kishiniv bessarabskij yevrejskij pismennik poet i folklorist pedagog redaktor zhurnalist Pisav na yidishi ta na ivriti Zalmen RozentalNarodivsya1889 Teleneshti Orgeyevskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer19 bereznya 1959 1959 03 19 Kishiniv Moldavska RSR SRSRKrayina SRSRDiyalnistdityachij pismennik zhurnalist pismennik poetAlma materONU im I I MechnikovaMova tvorivyidish U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozental U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ashkenazi znachennya ZhittyepisPohodzhennya ta navchannya Zolmen Rozental narodivsya 1889 roku v bessarabskij yevrejskij zemlerobskij koloniyi Teleneshti teper rajcentr Teleneshtskogo rajonu Moldovi odnim iz desyati ditej u sim yi orendarya Pleminnik prozayika Lejzera Duvida Rozentalya 1856 Hotin 1932 Odesa yakij z 1861 po 1918 roki zhiv v Teleneshtah pisav literaturni praci na yidishi ta zdijsniv chislenni perekladi rosijskoyi klasichnoyi literaturi Zolmen navchavsya v hederi eksternom sklav ispiti za pochatkovij gimnazichnij kurs v Odesi i vstupiv do vosmogo klasu gimnaziyi a potim do Novorosijskogo universitetu U 1914 roci zasnuvav yevrejsku shkolu v Teleneshtah de vikladav do pereyizdu v Kishiniv u 1919 roci Debyutuvav opovidannyami u varshavskij gazeti Mordhe Spektora Undzer Lebm Nashe zhittya pid psevdonimom Sh Ashkenazi u 1910 roci Aktivno publikuvavsya v odeskij presi virshi ta narisi v 1917 roci sluzhiv shtatnim spivrobitnikom odeskoyi gazeti Dos Najye Lebm Nove zhittya Z 1918 roku v Odesi odna za odnoyu pochali vihoditi knigi virshiv ta opovidan dlya ditej ta doroslih Lideleh Pisenki 1918 Dos Vunder Cigl Chudova kizochka 1919 Unter Eloһus Bojm Pid derevom 1919 Dos Najye Lebm Nove zhittya opovidannya 1919 Dos Cigele Bam Vigele Kizochka u koliski Der Krechmer Korchmar Majseleh Far Kinder Istoriyi dlya ditej Literaturna diyalnist U Kishinevi redaguvav shodennu gazetu Der Id Yevrej 1920 1922 Z 1923 roku i do zaboroni yevrejskoyi presi v Rumuniyi v lyutomu 1938 roku buv golovnim redaktorom yedinoyi shodennoyi yevrejskoyi gazeti Rumuniyi Undzer Cajt Nash chas u Kishinevi Gazeta mala slavu najpopulyarnishogo z usih 22 yevrejskih periodichnih vidan Bessarabiyi 27 yevrejskih simej krayu regulyarno peredplachuvali yiyi poshiryuvalasya v inshih krayinah Takozh u Kishinevi vidavav shomisyachnij chasopis dlya ditej Far Idishn Kind Dlya yevrejskoyi ditini dityachij dodatok do gazeti Unzer Cajt 1925 1928 i 1936 keruvav redkolegiyeyu dityachogo zhurnalu na ivriti Eshkolot z yakim spivpracyuvali Yakiv Fihman ta S Ben Cion 1923 1929 Krim kishinivskih periodichnih vidan spivpracyuvav z Di Velt Mir Berlin Literarishe Bleter Literaturni listki Varshava Erec Isroel Cajtung Gazeta Zemli Izrayilyu Tel Aviv ta inshimi Protyagom 1920 1930 h rokiv regulyarno drukuvav svoyi opovidannya z zhittya bessarabskih yevreyiv chastina z yakih buli vidani v Kishinevi okremoyu knigoyu Fun Majn Ejm Z mogo domu u 1936 roci U 1926 1927 rokah visvitlyuvav proces Shvarcbarda pro vbivstvo v Parizhi lidera Direktoriyi UNR Simona Petlyuri Ci reportazhi vijshli okremoyu knigoyu v 1927 roci Der Shvarcburd Proces Kishiniv Trichi vidvidav Palestinu i v 1938 roci opublikuvav knigu dorozhnih narisiv Undzer Land Nasha Zemlya Kishiniv Pisav dityachi istoriyi ta publicistichni reportazhi dlya riznih periodichnih vidan ta na ivriti dvi zbirki opovidan dlya ditej vijshli v Kishinevi v 1939 roci perekladav z rumunskoyi movi na yidish okremoyu knigoyu v 1930 mu roci vijshov roman Eudzhena Geravanu Der Ejbiker Vichna zhertva razom z K A Bertini Golergantom ta D Vinnickim redaguvav ivritski navchalno pedagogichni vidannya Min һaCad Z boku 1938 i Pinkasi Zoshit 1939 spilno z Yakovom Kucherom Peredot Muli 1935 Tarbut u Bessarabiyi 1938 1939 Folkloristika Pochinayuchi z 1910 h rokiv Rozental doslidzhuvav bessarabskij yevrejskij folklor zibrav ponad 300 narodnih pisen tretina yakih uvijshla do vidanogo Hayimom Byalikom I H Ravnickim i A Druyanovim u Tel Avivi zbirka Reshumot 1919 ta inshi Reshumot 2 Tel Aviv 1927 Sam napisav bezlich virshiv u narodnomu stili deyaki z yakih stali narodnimi pisnyami napriklad Ba Dem Tajhl U richki S iz Cebrohn Undzer Dehl Rozbitij nash dah S iz A Frost S iz A Mehajye Na dvori morozec krasa i Ba Dem Shtetl Shtejt A Shtibl Stoyit u mistechku budinochok 1925 z melodiyeyu kantora Mojshe Ojshera Ostannya pisnya shiroko populyarna v klezmerskomu seredovishi dosi ye ne menshe dvoh desyatkiv zapisiv riznimi vikonavcyami ta kolektivami pershe vikonannya Mojshe ta Frejdele brata ta sestri Ojsheriv Znachna chastina vidanih folkloristom Alterom Druyanovim u 3 h tomah narodnih zhartiv ta anekdotiv 1935 38 bula zapisana Rozentalem Ostanni roki Pislya priyednannya Bessarabiyi do SRSR 12 lipnya 1940 roku Zolmena Rozentalya bulo zaareshtovano 18 sichnya 1941 roku zasudzheno na 8 rokiv vipravno trudovih taboriv yak aktivnogo uchasnika burzhuazno nacionalistichnoyi techiyi sionizmu potim she na 6 rokiv primusovih robit v Ozernomu tabori MVS v Arhangelskij oblasti Druzhinu ta dvoh dochok pismennika vislali z mista na poselennya Povernuvsya do Kishineva vazhko hvorim pislya zvilnennya v 1954 roci pracyuvav u shvejnij artili v odnomu z peredmist mista i cherez 5 rokiv pomer za deyakimi danimi v Teleneshtah Pohovanij na Kishinivskomu yevrejskomu cvintari Reabilitovanij posmertno rishennyam prokurora Moldavskoyi RSR vid 5 chervnya 1989 roku She za zhittya avtora v Yerusalimi vijshla zbirka dityachih kazok 1940 a takozh narisiv ta opovidan Tel Aviv 1949 Rozentalya u perekladah na ivrit Za nimi buli perekladi na ivrit Chudesnoyi kizochki Tel Aviv 1960 i dvomovni zbori obranih tvoriv Tel Aviv 1997 idish ta ivrit pid redakciyeyu Borisa Sandlera Rodina Druzhina operna spivachka Berta Rozental do shlyubu Fuks pom 1957 Donka pianistka koncertmejsterka ta muzichnij pedagog docent Kishinivskogo institutu mistectv imeni G Muzichesku Cita Zalmanivna Rozental u shlyubi Goldgaler nar 1933 Onuk hudozhnik Zalman Gilichinskij organizator Informacijnogo centru dopomogi zhertvam antisemitizmu v Izrayili pershoyi organizaciyi yaka postavila za metu zvernuti gromadsku uvagu na problemu antisemitskih incidentiv u cij krayini BibliografiyaOkremi knigi na yidishi לידעלעך lideleh pisenki dlya ditej Dos Najye Lebm Odesa 1918 דא ס װו נדער ציגל dos vunder cigl chudova kizochka Odesa 1919 אונטער אליהוס בױם unter Eloһus bojm pid drevom Illi Odesa 1919 דא ס נײ ע לעבן dos najye lebm nove zhittya opovidannya Odesa 1919 דער שװא רצבא רד פ רא צעס פ א ריז 1926 א קטא בער 1927 der Shvarcburd process process Shvarcbarda Parizh 1926 okt 1927 2 e izdanie Undzer Cajt Kishinyov 1927 פ ון מײ ן הײם fun majn ejm z mogo budinku opovidannya S Rozenshtrojh Kishiniv 1936 אונדזער לא נד רעפ א רטא זשן undzer land nasha zemlya reportazhi Frajnt Fun Idishn Buh drukarnya S Rozenshtrojha 9 Kishinyov געקליבענע װערק geklibene verk mivr ktavim obrani tvori idish i ivrit pid redakciyeyu B Sandlera M Kotika i Ya Mazora Igud Olami Iyehudeyi9 Besa Folkloristika Shirej Am Narodni pisni Reshumot Tel Aviv 1919 Shirej Am Narodni pisni Reshumot II Tel Aviv 1927 Na ivriti הרשלי וחלומו prigodi Gershele z Ostropolya Tarbut u Bessarabiyi drukarnya Tehnik M Dektor Kishinev 1939 חליפה למתנה halifa lematanu kostyum u podarunok dityachi istoriyi Tarbut Kishiniv 1939 Nahum Boreah Nahum tikaye Yerusalim 1940 Anashim u Rgavim Lyudi ta rilli narisi ta opovidannya Tel Aviv 1949 גדי הפלאות Gdi һaPlaot Chudovij kozlik vibrani opovidannya ta kazki u perekladi Ichaka Spivaka Yavna Tel Aviv 1960 זלמן רוזנטל גדי הפלאות ספורים ואגדות תרגם יצחק ספיבק תל אביב יבנה תשכ א Primitki בא ריס סא נדלער צוויי וועלטן פ ון זלמן רא זענטא ל originalu za 28 chervnya 2018 Procitovano 21 grudnya 2016 Vospominaniya docheri pisatelyaPosilannyaTetyana Solovjova Memoria Bile na chornomu Boris Sandler NKVS proti pismennika iz Telenesht Teleneshtska vulicya N6 kviten 2005