Мойше Ойшер (Мойсей Зейликович Ойшер, Морріс Ойшер; їд. משה אױשער 8 березня 1907, Липкани, Хотинський повіт, Бессарабська губернія — 28 листопада 1958, Скарсдейл або Нью-Рошелл, штат Нью-Йорк) — єврейський театральний і кіноактор, кантор, зірка американського кіно на їдиші 1930-1940-х років.
Мойше Ойшер | |
---|---|
Народився | 8 березня 1907[1] або 8 березня 1906 Липкани, Бессарабська губернія, Російська імперія |
Помер | 27 листопада 1958[1][2] Нью-Рошелл, Нью-Йорк, США |
Країна | США |
Діяльність | актор, Хазан, співак |
Знання мов | їдиш[1] і англійська |
Родичі | d |
Брати, сестри | Фрайделе Ойшер |
IMDb | ID 0654665 |
|
Життєпис
Ранні роки
Мойше Ойшер народився в родині кантора Зейлика Ойшера в бессарабському містечку Липкани (тепер Бричанського району Молдови) у 1907 році. Незабаром після народження молодшої доньки в 1913 році батько поїхав до Монреаля і Мойше зі своєю сестрою Фрейдл (майбутньою актрисою Фрайделе Ойшер) виховувався в будинку свого діда по материнській лінії столяра Мехла (сам батько походив із повітового містечка Хотин). Навчався у відомого липканського педагога Лейзера Школяра, був співаком у синагогальному хорі кантора Йосл Штернберга, брав участь у дитячих театральних постановках байкара Еліезера Штейнбарга.
Наприкінці літа 1921 року Мойше з матір'ю та сестрою перебралися до батька в Монреаль, а через два роки вся родина переїхала до Нью-Йорка, потім до Філадельфії, де батько отримав позицію кантора в одній із філадельфійських синагог. Через кілька років Мойше вже самостійно повернувся до Нью-Йорка і перетягнув туди сестру. Перша робота майбутнього актора в Америці — помічником продавця у продовольчій крамниці (delicatessen store). У 1920-ті роки почав брати участь у театральних постановках на їдиші разом зі своєю сестрою, яка швидко набула популярності виконанням дитячих ролей у театрах на Другій авеню нижнього Істсайду на Мангеттені (тепер район Іст-Віллідж). У 1931 році був актором у трупі Аншеля Шорра. На початку 1930-х років Ойшер організував власну антрепризу, на яку писав сценки під псевдонімом «бен Зейлик» (син Зейлика), і з 1932 по 1934 рік їздив із гастролями Південною Америкою, переважно Аргентині.
Румунська синагога
Після повернення до Нью-Йорка, в 1935 році Мойше Ойшер пройшов за конкурсом на позицію кантора в знаменитій «Румунській синагозі» (їдиш : Ді румейніше шул), що було дуже серйозним успіхом для початківця кантора. «Румунська синагога», або First Roumanian-American Congregation, за адресою 89 Рівінгтон стріт (Rivington Street) між вулицями Орчард (Orchard) та Ладлоу (Ludlow), була однією з найзнаменніших і найстаріших синагог міста і насамперед славилася своєю акустикою в залі на дві тисячі місць та канторським мистецтвом. Внаслідок останнього вона й здобула серед глядачів популярність «Карнегі-Голла для канторів» (Cantors' Carnegie Hall) — у різний час тут постійно працювали чи вели святкові служби найзнаменитіші кантори та оперні виконавці країни, зокрема Йоселе Розенблатт (1882—1933)., Мойше Кусевицький (1899—1966), Річард Такер (1913—1975), Джен Пірс (1904—1984) та Роберт Меррілл (1917—2004); у хорі синагоги починали комічні артисти Едді Кантор (1892—1964), Джордж Бернс (1896—1996) та Ред Баттонс (1919—2006).
Сама будівля Румунської синагоги була збудована в 1857 році під німецьку євангелічну церкву, в 1864 році перекуплена німецько-єврейською конгрегацією (громадою) «Шаарей Шомаїм» (небесна брама), в 1890 році знову перетворилася на церкву (у 1902 році перетворена на Румунську синагогу з перебудованим у романському стилі фасадом (внаслідок пожежі в січні 2006 року в будівлі обвалився дах і через два місяці будинок було знесено). Мойше Ойшер тут працював до кінця 1940-х років, після чого виступав у літніх пансіонатах у Катскільських горах, де йому акомпанувала на фортепіано його друга дружина.
Кінокар'єра
Тоді ж, у середині 1930-х років Мойше Ойшер дебютував на нью-йоркському радіо, з яким був пов'язаний до кінця життя, і одружився з актрисою Флоренс Вайс (Florence Weiss) — їхній шлюб розпався на початку 1940-х років і в 1945 році Ойшер одружився вдруге, але до того і в театрі, і в кіно він, зазвичай, знімався разом із дружиною. Разом із Флоренс Вайс Ойшер протягом кількох років вів радіопередачу Stanton Street Clothiers на каналі WBBC. Крім нью-йоркських театрів, він у ці роки працював також у Third Ward Yiddish Theater у Ньюарку (штат Нью-Джерсі).
Свою дебютну роль сільського коваля Янкла, яка принесла йому широку популярність, Ойшер зіграв у кінокартині «Янкл-коваль» (Енкл дер шмід, в англійському прокаті The Singing Blacksmith) за однойменною п'єсою Довіда Пінського (1872—1959). Прем'єра п'єси відбулася 25 листопада 1909 року в нью-йоркському театрі Thalia у постановці Дувіда Кесслера; прем'єра кінокартини режисера Едгара Г. Алмера в адаптації Осипа Димова (1878—1959) відбулася 1 листопада 1938 року в нью-йоркському Continental Theatre. Фільм був оперетою на музичній основі популярного тоді свінгу. Наступного, 1939 року вийшла інша музична стрічка Ойшера «Віленський міський кантор» (Дер віллнер штот-хазн, або в англійському прокаті Overture To Glory) за п'єсою Бернарда Горіна (1868—1925) він зіграв головну роль знаменитого віленського кантора Страшунського (1816—1850). У 1940 році на екрани вийшов автобіографічний фільм Ойшера «Канторський синок» (Дем Хазнс Зіндл, в англійському прокаті The Cantor's Son). До цього часу Мойше Ойшер був уже одним із найзнаменитіших єврейських акторів країни і досяг піку своєї популярності.
Музична кар'єра
У 1943 році Ойшер підписав контракт з Чиказьким оперним театром (Chicago Opera) на виконання провідних ролей у постановках «Єврейки» (La Juive, 1835) Жака Фроменталя Галеві (1799—1862) та « Паяців» (Pagliacci, 1892). Незабаром він переніс свій другий серцевий напад (перший інфаркт міокарда він переніс ще у 34-річному віці і завжди страждав на вади серця), тому виступи були перервані. Тоді ж, у розпал другої світової війни він знявся вже англійською мовою в кінокартині «Пісні про Росію» (Songs of Russia) компанії Metro-Goldwyn-Mayer Studios, про американського диригента Джона Мередіта (John Meredith), що потрапив на самому початку війни в Радянський Союз.
Подальшій кінокар'єрі перешкодило погіошення здоров'я. Наприкінці 1940-х років Ойшер навіть звільнився з Румунської синагоги і виступав лише з періодичними концертними програмами, до яких він написав низку пісень на слова сучасних йому єврейських поетів, наприклад популярну пісеньку «Стоїть у містечку будиночок». (Ба дэм штэтл штэйт а штыбл) на слова кишинівського поета Золмена Розенталя, «Мій дорогий» (Майн лібер, 1943) на слова радянського єврейського поета Ісаака Фефера, на слова Іцика Мангера та інших авторів. Наприкінці 1940-х і на початку 1950-х років він записав кілька довгограючих платівок — народних пісень, театральних шлягерів (у тому числі з дуетом Сестри Беррі — The Barry Sisters), ансамблем Kadimah Singers і з клезмерським кларнетистом-віртуозом Деййом 1989) — головним чином для лейблу Banner Records. У 1956—1958 роках вийшли три антології літургійної (давньоєврейською мовою) та народної (на їдиші) музики до єврейських свят з наративним текстовим супроводом англійською мовою (до Хануки — з наррацією його одинадцятирічної дочки, пасхальному седеру та Йом-Кіпуру, що стали його останньою музичною роботою.
Більшість із цих записів було перевидано в останні два десятиліття, у тому числі в цифровому ремастерингу вихідних магнітних стрічок. Серед інших, Ойшеру належать перші записи популярних шлягерів «Дона-Дону» (композитора Шолома Секунди, 1894—1974) і «Майн штейтеле Белц» (Моє містечко Бєльці) — останньої в кінострічці «Канторський синок» (1940). У 1956 році він знявся у своїй останній ролі в кіно — в кінокартині «Спів уночі» (Singing In The Dark) режисера Макса Ноззека, де він зіграв головну роль Лео, який пережив нацистські концтабори і страждає на амнезію. Мойше Ойшер помер на 52-у році життя в ніч з 27 на 28 листопада 1958 року від третього серцевого нападу.
Фільмографія
- 1938 — «Енкл дер шмід» (Янкл-коваль, або The Singing Blacksmith — коваль, що співає), чорно-білий. За однойменною п'єсою Довида Пінського. Режисер Едгар Г. Алмер (Ульмер, Edgar G. Ulmer), продюсер Роман Ребуш. Сценарій Осипа Димова (Перельман). Музика: Янкев Вайнберг (Jacob Weinberg). У ролях: Мойше Ойшер (Янкл-коваль); Флоренс Вайс (Рівке), Гершл Бернарді ([en]). VHS (відеокасета) — Ergo Media, 1992; DVD — Yiddish Film Collection (PAL), 2001 та National Center for Jewish Film (105 хвилин), відновлений і оцифрований з вихідної кіноплівки, з додатковими епізодами, 2005 (обидва видання — з англійськими субтитрами).
- 1939 — «Дер вілнер штот-хазн» (Віленський міський кантор, або — в англійському прокаті — Overture To Glory, увертюра до слави). Сценарій Осипа Димова (1878—1959), діалог поета Янкева Глатштейна (1896—1971), музика Олександра Ольшанецького (1892—1944). У ролях: Мойше Ойшер (кантор Йоел-Дувід Страшунський), Флоренс Вайс (Хане, його дружина); у другорядних ролях — драматург Осип Димов та кантор-композитор Манфред Левандовський (1895—1970). VHS (відеокасета) — Ergo Media, 1988; DVD — Yiddish Film Collection (PAL), 2001 та National Center for Jewish Film (105 хвилин), відновлений і оцифрований з вихідної кіноплівки, з додатковими епізодами, 2005 (обидва видання — з англійськими субтитрами).
- 1940 — «Дем хазнс зіндл» (Канторський синок, або The Cantor's Son). Режисер: розпочав картину Сідні Голдін, але після його раптової смерті під час зйомок фільму закінчив роботу Ілля Мотильов. Сценарій: Марк Швейд за книгою Луїса Фраймана. Музика Олександра Ольшанецького. У ролях Мойше Ойшер (Шлоймеле Райхман, син кантора), Флоренс Вайс. У фільмі вперше прозвучав у записі знаменитий шлягер А. Ольшанецького та Дж. Джейкобса «Майн штейтеле Белц» (Моє містечко Бельці) — під назвою «Бєльц» (тобто просто Бєльці), написаний за кілька років до того для Ізабелли Кремер. VHS (відеокасета) — Ergo Media, 1989; DVD — Yiddish Film Collection (PAL), 2001 та National Center for Jewish Film (105 хвилин), відновлений і оцифрований з вихідної кіноплівки, з додатковими епізодами, 2005 (обидва видання — з англійськими субтитрами).
- 1943 — «Пісні про Росію» (Songs of Russia), режисер Грегорі Ратофф (Gregory Ratoff), продюсер Джо Пастернак (Joe Pasternak). У ролях: Роберт Тейлор (1911—1969; в ролі диригента Джона Мередіта), Мойше Ойшер (у ролі співака Волтера Лоренса — Walter Lawrence); Михайло Чехов (1891—1955), Федір Шаляпін молодший (1905—1992), Зоя Карабанова, Володимир Соколов, Костянтин та Тамара Шайн, Лео та Барбара Булгаков та ін. MGM Studios .
- 1956 — «Спів у ночі» (Singing In The Dark). Режисер Макс Ноззек (Max Nosseck). Сценарій, вірші до пісень (на музику А. Ельштейна, 1907—1963) та головна роль Лео — Мойше Ойшер.
- Cantors From The Golden Age: DVD (Кантори золотого віку), Israel Music, 2005.
Дискографія
Канторські композиції у виконанні Мойше Ойшера входять до більшості історичних збірок канторського мистецтва.
- Moishe Oysher «The Master Singer of his People». Musique Internationale.
- «Дус кешеневер штикеле/Гріне блетер» (Кишинівська композиція/Зелене листя). Десятидюймова грамофонна платівка на 78 оборотах.
- «The Moishe Oysher's Chanukah Party» (Святкування Хануки Мойше Ойшера, довгограюча грамплатівка). Banner Records. Перейдано на компакт-диску на лейблі Israel Music, 2005.
- «Moishe Oysher At His Best» (М. М. Ойшер у піку кар'єри, довгограюча грамплатівка). Диригент: кантор Мойше Кусевицький. Greater Records, 1969. Перевидана 1973 року .
- Moishe Oysher Sings (Мойше Ойшер співає, літургійні, канторські композиції давньоєврейською мовою та театральні пісні на ідиші). Banner Records.
- «The Vilner Balebesl Original soundtrack» (саундтрек до кінофільму «Віленський міський кантор»). Miriam Daniele Productions.
- «The Oysher Heritage: Moishe Oysher, Fraydele Oysher & Marilyn Michaels» (Спадщина сім'ї Ойшер). Mew Productions, 2005 та SISU Home Entertainment, 2005.
- «Yiddish Golden Hits» (Золоті хіти на ідиші). Israel Music, 2005.
- «Грине блетер» (Зелене листя). Israel Music, 2005.
- «The Moishe Oysher Seder» (Великодній седер М.). Ойшера). Довгограюча грамплатівка — Rozanna Records, 1956. Касета під назвою «Passover» (Єврейський Великдень), 1973. Компакт-диск — Israel Music, 2005 (Два компакт-диски, що включають вихідні грамплатівки: «Kol-Nidrei Night» і «Chanukah Party»).
- «Kol-Nidrei Night With Moishe Oysher» (Ніч кол-нідре з Мойше Ойшером), два компакт-диски. Israel Music, 2005 (довгограюча грамплатівка — Rozanna Records, 1957).
- «The Moishe Oysher Chanukah Party». Довгограюча грамплатівка — Rozanna Records, 1958. Перевидано на компакт-диску The Moishe Oysher Seder, Israel Music, 2005.
- «Seder, Kol-Nidre and Chanukah». Leisure Time Music (США), 1994 (Всі три довгограючі грамплатівки до єврейських свят на подвійному компакт-диску в спільній упаковці).
- «The Fabulous Voice of Moishe Oysher» (Чудовий голос М. М. Ойшера). Aderet Music, 1999.
- The Barry Sisters. 20 Yiddish Swinging Hits" ( Сестри Беррі: 20 свінгових хітів на їдиші; «hалевай» та «Хора стакато» разом з Мойше Ойшером). Israel Music, 2005.
- «Yiddish American Klezmer Music: 1925—1956» (з кларнетистом Дейвом Таррас — Dave Tarras). Yazoo Records.
- «Simon Spiro: Traditional Cantorial and Concert Favorites» (Традиційні канторські та концертні шлягери, трек № 2). Naxos.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internet Broadway Database — 2000.
- Morris Rimer or Oisher. Migration • New York, Southern District, U.S District Court Naturalization Records, 1824-1946. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
Посилання
- Мойше Ойшер на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mojshe Ojsher Mojsej Zejlikovich Ojsher Morris Ojsher yid משה אױשער 8 bereznya 1907 Lipkani Hotinskij povit Bessarabska guberniya 28 listopada 1958 Skarsdejl abo Nyu Roshell shtat Nyu Jork yevrejskij teatralnij i kinoaktor kantor zirka amerikanskogo kino na yidishi 1930 1940 h rokiv Mojshe OjsherNarodivsya8 bereznya 1907 1907 03 08 1 abo 8 bereznya 1906 1906 03 08 Lipkani Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer27 listopada 1958 1958 11 27 1 2 Nyu Roshell Nyu Jork SShAKrayina SShADiyalnistaktor Hazan spivakZnannya movyidish 1 i anglijskaRodichidBrati sestriFrajdele OjsherIMDbID 0654665 Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ojsher ZhittyepisRanni roki Kantor Mojshe Ojsher Mojshe Ojsher narodivsya v rodini kantora Zejlika Ojshera v bessarabskomu mistechku Lipkani teper Brichanskogo rajonu Moldovi u 1907 roci Nezabarom pislya narodzhennya molodshoyi donki v 1913 roci batko poyihav do Monrealya i Mojshe zi svoyeyu sestroyu Frejdl majbutnoyu aktrisoyu Frajdele Ojsher vihovuvavsya v budinku svogo dida po materinskij liniyi stolyara Mehla sam batko pohodiv iz povitovogo mistechka Hotin Navchavsya u vidomogo lipkanskogo pedagoga Lejzera Shkolyara buv spivakom u sinagogalnomu hori kantora Josl Shternberga brav uchast u dityachih teatralnih postanovkah bajkara Eliezera Shtejnbarga Naprikinci lita 1921 roku Mojshe z matir yu ta sestroyu perebralisya do batka v Monreal a cherez dva roki vsya rodina pereyihala do Nyu Jorka potim do Filadelfiyi de batko otrimav poziciyu kantora v odnij iz filadelfijskih sinagog Cherez kilka rokiv Mojshe vzhe samostijno povernuvsya do Nyu Jorka i peretyagnuv tudi sestru Persha robota majbutnogo aktora v Americi pomichnikom prodavcya u prodovolchij kramnici delicatessen store U 1920 ti roki pochav brati uchast u teatralnih postanovkah na yidishi razom zi svoyeyu sestroyu yaka shvidko nabula populyarnosti vikonannyam dityachih rolej u teatrah na Drugij avenyu nizhnogo Istsajdu na Mangetteni teper rajon Ist Villidzh U 1931 roci buv aktorom u trupi Anshelya Shorra Na pochatku 1930 h rokiv Ojsher organizuvav vlasnu antreprizu na yaku pisav scenki pid psevdonimom ben Zejlik sin Zejlika i z 1932 po 1934 rik yizdiv iz gastrolyami Pivdennoyu Amerikoyu perevazhno Argentini Rumunska sinagoga Fasad Rumunskoyi sinagogi na Rivington vulici Pislya povernennya do Nyu Jorka v 1935 roci Mojshe Ojsher projshov za konkursom na poziciyu kantora v znamenitij Rumunskij sinagozi yidish Di rumejnishe shul sho bulo duzhe serjoznim uspihom dlya pochatkivcya kantora Rumunska sinagoga abo First Roumanian American Congregation za adresoyu 89 Rivington strit Rivington Street mizh vulicyami Orchard Orchard ta Ladlou Ludlow bula odniyeyu z najznamennishih i najstarishih sinagog mista i nasampered slavilasya svoyeyu akustikoyu v zali na dvi tisyachi misc ta kantorskim mistectvom Vnaslidok ostannogo vona j zdobula sered glyadachiv populyarnist Karnegi Golla dlya kantoriv Cantors Carnegie Hall u riznij chas tut postijno pracyuvali chi veli svyatkovi sluzhbi najznamenitishi kantori ta operni vikonavci krayini zokrema Josele Rozenblatt 1882 1933 Mojshe Kusevickij 1899 1966 Richard Taker 1913 1975 Dzhen Pirs 1904 1984 ta Robert Merrill 1917 2004 u hori sinagogi pochinali komichni artisti Eddi Kantor 1892 1964 Dzhordzh Berns 1896 1996 ta Red Battons 1919 2006 Detal frontonu Rumunskoyi sinagogi Sama budivlya Rumunskoyi sinagogi bula zbudovana v 1857 roci pid nimecku yevangelichnu cerkvu v 1864 roci perekuplena nimecko yevrejskoyu kongregaciyeyu gromadoyu Shaarej Shomayim nebesna brama v 1890 roci znovu peretvorilasya na cerkvu u 1902 roci peretvorena na Rumunsku sinagogu z perebudovanim u romanskomu stili fasadom vnaslidok pozhezhi v sichni 2006 roku v budivli obvalivsya dah i cherez dva misyaci budinok bulo zneseno Mojshe Ojsher tut pracyuvav do kincya 1940 h rokiv pislya chogo vistupav u litnih pansionatah u Katskilskih gorah de jomu akompanuvala na fortepiano jogo druga druzhina Kinokar yera Todi zh u seredini 1930 h rokiv Mojshe Ojsher debyutuvav na nyu jorkskomu radio z yakim buv pov yazanij do kincya zhittya i odruzhivsya z aktrisoyu Florens Vajs Florence Weiss yihnij shlyub rozpavsya na pochatku 1940 h rokiv i v 1945 roci Ojsher odruzhivsya vdruge ale do togo i v teatri i v kino vin zazvichaj znimavsya razom iz druzhinoyu Razom iz Florens Vajs Ojsher protyagom kilkoh rokiv viv radioperedachu Stanton Street Clothiers na kanali WBBC Krim nyu jorkskih teatriv vin u ci roki pracyuvav takozh u Third Ward Yiddish Theater u Nyuarku shtat Nyu Dzhersi Afisha antreprizi M Ojshera ta F Vajs Nich u Parizhi Naht in Pariz na gastrolyah u Buenos Ajresi 1934 Svoyu debyutnu rol silskogo kovalya Yankla yaka prinesla jomu shiroku populyarnist Ojsher zigrav u kinokartini Yankl koval Enkl der shmid v anglijskomu prokati The Singing Blacksmith za odnojmennoyu p yesoyu Dovida Pinskogo 1872 1959 Prem yera p yesi vidbulasya 25 listopada 1909 roku v nyu jorkskomu teatri Thalia u postanovci Duvida Kesslera prem yera kinokartini rezhisera Edgara G Almera v adaptaciyi Osipa Dimova 1878 1959 vidbulasya 1 listopada 1938 roku v nyu jorkskomu Continental Theatre Film buv operetoyu na muzichnij osnovi populyarnogo todi svingu Nastupnogo 1939 roku vijshla insha muzichna strichka Ojshera Vilenskij miskij kantor Der villner shtot hazn abo v anglijskomu prokati Overture To Glory za p yesoyu Bernarda Gorina 1868 1925 vin zigrav golovnu rol znamenitogo vilenskogo kantora Strashunskogo 1816 1850 U 1940 roci na ekrani vijshov avtobiografichnij film Ojshera Kantorskij sinok Dem Hazns Zindl v anglijskomu prokati The Cantor s Son Do cogo chasu Mojshe Ojsher buv uzhe odnim iz najznamenitishih yevrejskih aktoriv krayini i dosyag piku svoyeyi populyarnosti Muzichna kar yera U 1943 roci Ojsher pidpisav kontrakt z Chikazkim opernim teatrom Chicago Opera na vikonannya providnih rolej u postanovkah Yevrejki La Juive 1835 Zhaka Fromentalya Galevi 1799 1862 ta Payaciv Pagliacci 1892 Nezabarom vin perenis svij drugij sercevij napad pershij infarkt miokarda vin perenis she u 34 richnomu vici i zavzhdi strazhdav na vadi sercya tomu vistupi buli perervani Todi zh u rozpal drugoyi svitovoyi vijni vin znyavsya vzhe anglijskoyu movoyu v kinokartini Pisni pro Rosiyu Songs of Russia kompaniyi Metro Goldwyn Mayer Studios pro amerikanskogo dirigenta Dzhona Meredita John Meredith sho potrapiv na samomu pochatku vijni v Radyanskij Soyuz Podalshij kinokar yeri pereshkodilo pogioshennya zdorov ya Naprikinci 1940 h rokiv Ojsher navit zvilnivsya z Rumunskoyi sinagogi i vistupav lishe z periodichnimi koncertnimi programami do yakih vin napisav nizku pisen na slova suchasnih jomu yevrejskih poetiv napriklad populyarnu pisenku Stoyit u mistechku budinochok Ba dem shtetl shtejt a shtybl na slova kishinivskogo poeta Zolmena Rozentalya Mij dorogij Majn liber 1943 na slova radyanskogo yevrejskogo poeta Isaaka Fefera na slova Icika Mangera ta inshih avtoriv Naprikinci 1940 h i na pochatku 1950 h rokiv vin zapisav kilka dovgograyuchih plativok narodnih pisen teatralnih shlyageriv u tomu chisli z duetom Sestri Berri The Barry Sisters ansamblem Kadimah Singers i z klezmerskim klarnetistom virtuozom Dejjom 1989 golovnim chinom dlya lejblu Banner Records U 1956 1958 rokah vijshli tri antologiyi liturgijnoyi davnoyevrejskoyu movoyu ta narodnoyi na yidishi muziki do yevrejskih svyat z narativnim tekstovim suprovodom anglijskoyu movoyu do Hanuki z narraciyeyu jogo odinadcyatirichnoyi dochki pashalnomu sederu ta Jom Kipuru sho stali jogo ostannoyu muzichnoyu robotoyu Bilshist iz cih zapisiv bulo perevidano v ostanni dva desyatilittya u tomu chisli v cifrovomu remasteringu vihidnih magnitnih strichok Sered inshih Ojsheru nalezhat pershi zapisi populyarnih shlyageriv Dona Donu kompozitora Sholoma Sekundi 1894 1974 i Majn shtejtele Belc Moye mistechko Byelci ostannoyi v kinostrichci Kantorskij sinok 1940 U 1956 roci vin znyavsya u svoyij ostannij roli v kino v kinokartini Spiv unochi Singing In The Dark rezhisera Maksa Nozzeka de vin zigrav golovnu rol Leo yakij perezhiv nacistski konctabori i strazhdaye na amneziyu Mojshe Ojsher pomer na 52 u roci zhittya v nich z 27 na 28 listopada 1958 roku vid tretogo sercevogo napadu Filmografiya1938 Enkl der shmid Yankl koval abo The Singing Blacksmith koval sho spivaye chorno bilij Za odnojmennoyu p yesoyu Dovida Pinskogo Rezhiser Edgar G Almer Ulmer Edgar G Ulmer prodyuser Roman Rebush Scenarij Osipa Dimova Perelman Muzika Yankev Vajnberg Jacob Weinberg U rolyah Mojshe Ojsher Yankl koval Florens Vajs Rivke Gershl Bernardi en VHS videokaseta Ergo Media 1992 DVD Yiddish Film Collection PAL 2001 ta National Center for Jewish Film 105 hvilin vidnovlenij i ocifrovanij z vihidnoyi kinoplivki z dodatkovimi epizodami 2005 obidva vidannya z anglijskimi subtitrami 1939 Der vilner shtot hazn Vilenskij miskij kantor abo v anglijskomu prokati Overture To Glory uvertyura do slavi Scenarij Osipa Dimova 1878 1959 dialog poeta Yankeva Glatshtejna 1896 1971 muzika Oleksandra Olshaneckogo 1892 1944 U rolyah Mojshe Ojsher kantor Joel Duvid Strashunskij Florens Vajs Hane jogo druzhina u drugoryadnih rolyah dramaturg Osip Dimov ta kantor kompozitor Manfred Levandovskij 1895 1970 VHS videokaseta Ergo Media 1988 DVD Yiddish Film Collection PAL 2001 ta National Center for Jewish Film 105 hvilin vidnovlenij i ocifrovanij z vihidnoyi kinoplivki z dodatkovimi epizodami 2005 obidva vidannya z anglijskimi subtitrami 1940 Dem hazns zindl Kantorskij sinok abo The Cantor s Son Rezhiser rozpochav kartinu Sidni Goldin ale pislya jogo raptovoyi smerti pid chas zjomok filmu zakinchiv robotu Illya Motilov Scenarij Mark Shvejd za knigoyu Luyisa Frajmana Muzika Oleksandra Olshaneckogo U rolyah Mojshe Ojsher Shlojmele Rajhman sin kantora Florens Vajs U filmi vpershe prozvuchav u zapisi znamenitij shlyager A Olshaneckogo ta Dzh Dzhejkobsa Majn shtejtele Belc Moye mistechko Belci pid nazvoyu Byelc tobto prosto Byelci napisanij za kilka rokiv do togo dlya Izabelli Kremer VHS videokaseta Ergo Media 1989 DVD Yiddish Film Collection PAL 2001 ta National Center for Jewish Film 105 hvilin vidnovlenij i ocifrovanij z vihidnoyi kinoplivki z dodatkovimi epizodami 2005 obidva vidannya z anglijskimi subtitrami 1943 Pisni pro Rosiyu Songs of Russia rezhiser Gregori Ratoff Gregory Ratoff prodyuser Dzho Pasternak Joe Pasternak U rolyah Robert Tejlor 1911 1969 v roli dirigenta Dzhona Meredita Mojshe Ojsher u roli spivaka Voltera Lorensa Walter Lawrence Mihajlo Chehov 1891 1955 Fedir Shalyapin molodshij 1905 1992 Zoya Karabanova Volodimir Sokolov Kostyantin ta Tamara Shajn Leo ta Barbara Bulgakov ta in MGM Studios 1956 Spiv u nochi Singing In The Dark Rezhiser Maks Nozzek Max Nosseck Scenarij virshi do pisen na muziku A Elshtejna 1907 1963 ta golovna rol Leo Mojshe Ojsher Cantors From The Golden Age DVD Kantori zolotogo viku Israel Music 2005 DiskografiyaKantorski kompoziciyi u vikonanni Mojshe Ojshera vhodyat do bilshosti istorichnih zbirok kantorskogo mistectva Moishe Oysher The Master Singer of his People Musique Internationale Dus keshenever shtikele Grine bleter Kishinivska kompoziciya Zelene listya Desyatidyujmova gramofonna plativka na 78 oborotah The Moishe Oysher s Chanukah Party Svyatkuvannya Hanuki Mojshe Ojshera dovgograyucha gramplativka Banner Records Perejdano na kompakt disku na lejbli Israel Music 2005 Moishe Oysher At His Best M M Ojsher u piku kar yeri dovgograyucha gramplativka Dirigent kantor Mojshe Kusevickij Greater Records 1969 Perevidana 1973 roku Moishe Oysher Sings Mojshe Ojsher spivaye liturgijni kantorski kompoziciyi davnoyevrejskoyu movoyu ta teatralni pisni na idishi Banner Records The Vilner Balebesl Original soundtrack saundtrek do kinofilmu Vilenskij miskij kantor Miriam Daniele Productions The Oysher Heritage Moishe Oysher Fraydele Oysher amp Marilyn Michaels Spadshina sim yi Ojsher Mew Productions 2005 ta SISU Home Entertainment 2005 Yiddish Golden Hits Zoloti hiti na idishi Israel Music 2005 Grine bleter Zelene listya Israel Music 2005 The Moishe Oysher Seder Velikodnij seder M Ojshera Dovgograyucha gramplativka Rozanna Records 1956 Kaseta pid nazvoyu Passover Yevrejskij Velikden 1973 Kompakt disk Israel Music 2005 Dva kompakt diski sho vklyuchayut vihidni gramplativki Kol Nidrei Night i Chanukah Party Kol Nidrei Night With Moishe Oysher Nich kol nidre z Mojshe Ojsherom dva kompakt diski Israel Music 2005 dovgograyucha gramplativka Rozanna Records 1957 The Moishe Oysher Chanukah Party Dovgograyucha gramplativka Rozanna Records 1958 Perevidano na kompakt disku The Moishe Oysher Seder Israel Music 2005 Seder Kol Nidre and Chanukah Leisure Time Music SShA 1994 Vsi tri dovgograyuchi gramplativki do yevrejskih svyat na podvijnomu kompakt disku v spilnij upakovci The Fabulous Voice of Moishe Oysher Chudovij golos M M Ojshera Aderet Music 1999 The Barry Sisters 20 Yiddish Swinging Hits Sestri Berri 20 svingovih hitiv na yidishi halevaj ta Hora stakato razom z Mojshe Ojsherom Israel Music 2005 Yiddish American Klezmer Music 1925 1956 z klarnetistom Dejvom Tarras Dave Tarras Yazoo Records Simon Spiro Traditional Cantorial and Concert Favorites Tradicijni kantorski ta koncertni shlyageri trek 2 Naxos PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Morris Rimer or Oisher Migration New York Southern District U S District Court Naturalization Records 1824 1946 FamilySearch Procitovano 5 veresnya 2021 PosilannyaMojshe Ojsher na sajti IMDb angl