Румейська мова, також тавро-румейська мова, кримсько-грецька мова — мова (іноді класифікується як діалект) приазовських греків (румеїв), що були переселені до Північного Приазов’я з Криму в 1778 році.
Румейська мова | |
---|---|
Румейку глосса | |
Поширена в | Приазов’я, Україна |
Регіон | Європа |
Писемність | грецька абетка, латинське письмо і кирилиця |
Класифікація | Індоєвропейська Грецькі мови Румейська мова |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Мова належить до індоєвропейської сім’ї, близько споріднена з грецькою; флективна, аналітична із залишками синтетичності (наприклад, давальний відмінок майже відмер, його замінив родовий); типології (як і всі індоєвропейські).
У 2006 році побачили світ:
- «Румейсько-російський і російсько-румейський словник п’яти діалектів греків Приазов’я», його укладачі — А. А. Діамандопуло-Ріоніс, , А. М. Давидова-Діамантопуло, А. М. Шапурма, Р. С. Харабадот, Д. К. Патрича.
- Румейсько-російсько-новогрецького словник (укладачка - Рімма Харабадот) (близько 6360 слів)
Гімн греків України написаний Донатом Патричою саме румейською, а не урумською.
У англомовному мовознавстві румейська мова іменується англ. Rumaiica, або англ. Crimean Greek, або англ. Mariupol Greek.
Перебуває під загрозою зникнення.
Теорії походження та особливості
Румейська мова нині — мова етнічна, тобто така, що не є мовою однієї національної єдності, але мовою, яку використовує певна мала група людей. Вона включає п’ять говірок і використовується здебільшого в побутовому спілкуванні. Фактично всі дослідники відзначали, що румейський діалект характеризується наявністю значної кількості тюркізмів, що є результатом етнічної двомовності, яка існувала в румеїв ще в Криму.
Досі невизначеним є питання походження румейської мови. Через брак письмових джерел неможливо встановити, чи пов’язана мова греків Криму безпосередньо з мовою їхніх далеких попередників — мешканців давньогрецьких колоній Північного Причорномор’я, але аналіз діалектів дає можливість зробити деякі висновки відносно зв’язків румейської з грецькими діалектами пізнішої доби. Існує дві найпопулярніші теорії — понтійська та північно-грецька.
Понтійська версія
Ця теорія походження запропонована Паулем Кречмером на підставі подібності палаталізації в румейській і понтійській мовах, а саме:
- [h] перед [e] та [i] переходить в [š]: schon = χιόνι, schnar = χηνάρι, sintischenu = συγτυγχάνω, mascher = µαχαίρι, tsch en = [ου]χ ε νι.
- [k] перед [e] та [i] переходить в [č]: schtschili = σκυλί.
Подібність між румейською та понтійською мовами не обмежується палаталізацєю, існує низка подібних синтаксичних особливостей. Перш за все, це використання частки pa, єдиної сентенціальної енклітики, що збереглася в румейській. Вона звичайно маркує логічно виділену частину дискурсу і йде за рядом займенників та прислівників, таких, як усі, усякий, завжди, ніколи і ніде. У понтійські мові ця частка має більш архаїчну форму — pal.
В обох мовах займенникова клітика йде за управляючим дієсловом, наприклад:
- понтійська мова: ει πεν 'α τόν — сказав йому.
- румейська мова: fénit mi — мені здається.
- понтійська мова: 'ατά ε'ιχα να 'έλεγα τον — я повинен був йому сказати.
- румейська мова: na sas l’éγu — я вам скажу.
Це дуже важливо, оскільки в понтійській, на відміну від румейської, немає тенденції зберігати або формувати ланцюжки клітик.
Проте при детальнішому аналізі виявляються серйозніші розбіжності: у румейській зберігся тільки один артикль, в той час як у понтійській існує протиставлення визначеного та невизначеного артикля в однині, артикля і нульового артикля у множині. У фонетиці найбільш вражаючим є збереження в понтійській давньогрецької вимови ети (η) як [e:]; в румейській (як і в грецькій) збіглася з вимовою йоти (ι). Наявні розбіжності у відмінюваності. Так, у румейській мові родовий відмінок зберігається переважно в присвійних займенниках та атрибутивних конструкціях: átherpu lahardí — людська мова (átherpus — людина), kl’éft'a spit — будинок грабіжника (kl’éft'as — грабіжник). На відміну від понтійської, у румейській мові немає семантичного протиставлення сильних і слабких займенникових форм, а також не збереглися давньогрецькі присвійні займенники.
Понтійську гіпотезу аргументовано спростував ще 1934 року М. В. Сергієвський.
Північногрецька версія
Теорія близькості румейської мови до північногрецьких діалектів також належить Паулю Кречмеру. Ця теорія нині популярніша серед дослідників новогрецької мови. Серед основних аргументів відзначаються:
Зникнення ненаголошеного [i], наприклад, у слові джерело:
- північно-грецькі діалекти: πιγάδ
- румейська мова: piγáδ'
- новогрецька мова: πηγάδι.
Ненаглошений [e] звужується і переходить в [i], наприклад, у слові дитина:
- північно-грецькі діалекти: πιδί
- румейська мова: piδíts
- новогрецька мова: παιδί
Аналогічне й звуження ненаголошеного [о] в [u], наприклад, у слові дівчина:
- північно-грецькі діалекти: κουρίτσ’
- румейська мова: kurtsíts
- новогрецька мова: κορίτσι
Родовий відмінок не використовується як відмінок непрямого додатку. Втім слід визнати малопереконливість цих доказів, оскільки зникнення кінцевого ненаголошеного [i] і звуження голосних [е] і [o] взагалі характерне для низки грецьких діалектів. Невживання родового відмінку як відмінку непрямого доповнення викликане в румейській мові і в північногрецьких діалектах принципово різними причинами: в румейській його фактично немає взагалі, а у північногрецьких діалектах він виконує інші функції.
Історія
Власне в Криму грецька мова з’явилася ще за часів давньогрецької колонізації, продовжуючи підтримувати свої позиції і за часів панування Візантії, коли центром грецького Криму стає Херсонес. Після послаблення Візантії в результаті Четвертого хрестового походу 1204 року, християни Криму (Константинопольського патріархату) продовжують існувати в межах князівства Феодоро.
Проте масова міграція греків в Північне Приазов’я відбулась наприкінці XVIII століття. В Криму в умовах політичного (і частково економічного) татарського домінування частина греків перейшла на своєрідну тюркську мову, близьку до кримсько-татарської — так звану урумську, при цьому грекомовні румеї, як правило, володіли одночасно обома мовами, уруми ж, навпаки, частіше не знали румейської. Тим не менше вплив урумської мови відчувається тільки в лексиці румейської. Терміни «румейський» та «урумський» є самоназвами й у науковий вжиток увійшли відносно пізно; раніше використовувалися невдалі чи громіздки описові звороти «маріупольські грецькі діалекти» (неправильно через те, що саме місто Маріуполь було якраз переважно татаромовним), «приазовські грецькі діалекти», «мова приазовських греків» (в Приазов’ї існували й носії понтійського діалекту) тощо. Самі греки Приазов’я розрізняли себе за мовною ознакою термінами «базарьоти» (татарофони; мешканці «базару», тобто Маріуполя) і «тати» (елінофони; слово темного походження; принаймні з кавказькими татами нічого спільного не має).
В добу радянської політики коренізації румейська мова виявилась істотним етноутворюючим чинником і була популярнішою, ніж урумська. Про це свідчать такі факти: викладання в школах 30-х років вводилося румейською мовою і ніколи не вводилося урумською; румейською видавалися газети, друкувалися книги (у бібліографії С. О. Калоєрова містяться відомості про 23 грецьких письменників України, з них тільки двоє пишуть урумською). Існував Маріупольський грецький драматичний театр, де п’єси йшли румейською, а не урумською мовою. Таким чином, саме румейська на противагу урумській виявляється мовою, з якою пов’язане в приазовських греків поняття своєї етнічності.
Мовознавець Олена Всеволодівна Перехвальська відзначає, що для румеїв на сучасному етапі домінуючою мовою — письмовою та мовою спілкування на виробництві, у школі та в громадських місцях є російська мова, і, спілкуючись своєю етнічною мовою, носій румейської не може вийти за вузькі рамки повсякденних тем. Загалом румейська мова функціонує і, відповідно, передається виключно як мова діалогічного мовлення. Дослідниця припускає, що румейська мова передається і запам'ятовується як набір формул «питання — відповідь», які спочатку запам'ятовуються як цілісні кліше. Саме з цим пов'язаний той факт, що більшості інформантів під час польових досліджень було важко перекладати окремі лексеми — їм доводилось відтворювати цілі фрази, які мають у своєму складі цю лексему, і тільки після цього вони називали необхідне слово.
Діалекти
Класифікація Спиридонова
Одні з перших дослідників 1930-х років І. І. Соколов, Д. Спиридонов і М. В. Сергієвський запропонували виділити п’ять говірок в діалекті приазовських греків за фонетичними ознаками та ступенем близькості до сучасної грецької літературної мови. Зокрема, Д. Спиридонов поділив говірки румейського діалекту на такі п’ять груп, притаманних наступним населеним пунктам Приазов’я:
Діалект | Румейські поселення |
---|---|
1 | Ялта, Урзуф (Приморське) |
2 | Стила, Велика Новосілка, Константинополь (Фуна), Анадоль |
3 | Велика Каракуба (Роздольне), Нова Каракуба (Червона поляна), Бугас |
4 | Сартана (Приморськ), Чермалик (Заможне) |
5 | Чердакли (Кременівка), Мала Янісоль (Куйбишеве), Нова Янісоль |
Мовознавці А. Білецький та Т. Чернишева погодилися з класифікацією за групами, лише висновувавши, що румейська не діалект, а самостійна мова.
Класифікація Гаркавця
Сучасний дослідник мов греків України Олександр Гаркавець наводить детальнішу класифікацію румейських діалектів, відштовхуючись від їх розселення в Криму та пізнішого в Приазов’ї:
Діалект | Румейські поселення | |
---|---|---|
Поселення Приазов’я | Поселення Криму | |
Урзуф-ялтинський | Урзуф (Гурзуф, Маджар) | Гурзуф Кизил-Таш |
Ялта | Біюк-Ламбат Кучук-Ламбат Магарач Марсанда (Масандра) Нижня Аутка Верхня Аутка Никита Ялта | |
Великоянисольський | Велика Новосілка (Великий Янисоль, Велика Єні-Сала) | Салгирбаши Єні-Сала |
Стила | Стиля | |
Константинополь (Демерджі, Фуна) | Алушта Демерджі (Фуна) Куру-Узень Кучук-Узень Улу-Узень | |
Каракубський | Роздольне (Велика Каракуба, Каракуба) i висілок | |
Красна Поляна (Нова Каракуба) | Аргин-Каракоба Каракоба | |
Сартанський | Сартана | Сартана |
Заможне (Чермалик) i висілок | ||
Македонівка | Айланма (Аслама?) Капсіхор Чермалик Шелен | |
Малоянисольський | Кременівка (Чердакли) | Байсу Чердакли |
Куйбишеве (Малоянисоль, Мала Єнісала) i висілок | ||
Новий Янисоль | Джемрек Єні-Кой (Малий Яникуль, Бурульча, Єні-Кой) Єні-Сала (Янкуль, Карасубаши, Єні-Сала, Мала Єні-Сала) Уйшунь (Усунь) |
Різниця між окремими діалектами буває значною, аж до випадків повного нерозуміння. Так, питання «де ти був?» у Каракубі вимовляється [пу́ і́сун?], в Сартані — [пу́ і́сни?], в Стилі — [пу́ і́нуниш?], в Урзуфі — [пу́ і́сунсь?]. Інший приклад: слово «голова» (грец. κεφάλι) вимовляється як [тіфаль] (Маджарь=Гурзуф), [тюфаль] (Стила), [тьфаль] (Чурмалих=Чермалик), [фтял] (Сартана), [фчал] (Харахла=Мало-Янісоль) і навіть [чвал] (Чардахлу=Чердакли).
З огляду на велике розмаїття діалектів і несформованість літературної мови викладання в школах (в тридцяті роки) велося димотикою, а в літературі допускалися тексти різними діалектами (зі значною перевагою сартанського та малоянісольського). При цьому, якщо пізніші дослідники характеризували мову віршів Георгія Костоправа як сартанську говірку зі значними лексичними та фразеологічнимии запозиченнями з новогрецької, то сучасники Костоправа з того ж самого приводу іноді дорікали йому за «засмічення» літературної мови провінціалізмами (характерно, що серед них був носій власне новогрецької мови Амфіктіон Димітріу), а іноді, навпаки, хвалили його за майстерне використання евфонічних можливостей діалекту.
Писемність
До двадцятих років XX століття румейська мова не мала писемності. Освічені приазовські греки користувалися на письмі новогрецькою мовою, малозрозумілою для загалу; в школах викладалася грецька у формі кафаревуси, вже зовсім незрозумілої, як і мова богослужінь у церквах. Щоправда, існував фольклор і (що важливо) народна авторська поезія, а вона іноді записувалася авторами або шанувальниками. Але усталеної норми не існувало.
Ситуація змінилася під час кампанії так званої коренізації. 1927 року було створено абетку на основі сучасної грецької, але значно спрощеної: в основу було покладено фонетичний принцип, і для звука [e] використовувалася лише літера ε (незалежно, чи походив цей звук від історичного ε чи αι), для звука [i] — ι (історично це могли бути ι, η, υ, ει, οι, υι) тощо. Літера η взагалі не вживалася, υ використовувалася для позначення звука [u] (замість сполучення ου, яке використовується у «власне» грецькій), грецькі діграфи αυ та ευ замінялися на αβ (αφ) та εβ (εφ), літера σ вживалася лише у формі ς (в грецькій мові ця форма використовується тільки наприкінці слова). Повністю вилучалися з румейської абетки літери ξ, ψ, ω (замінялися відповідно на κς, πς, ο). Характерно, що ці спрощення запроваджувалися також і для інших варіантів грецької мови в Радянському Союзі: понтійського діалекту, на якому видавалася періодика й книжки, наприклад, у Ростові-на-Дону, і димотики (преса на Чорноморському узбережжі Грузії). Значне спрощення орфографії (а тому й можливості оволодіння письмом) супроводжувалося втратою етимологічної перспективи, «історичної пам’яті» мови. При цьому не було як слід розв’язано питання додаткових звуків, які з’явилися після періоду античності як в новогрецькій (наприклад, [ц]), так і, особливо, в румейській мові. Для таких звуків було запропоновано диграфи, які, однак, вживалися непослідовно. Крім того, деякі сполучення літер все одно читалися неоднозначно: так, μπ могло мати звукове значення [б], а могло й [мб], νκ — [ґ] і [нґ], ντ — [д] і [нд] тощо.
Таким чином, абетка, що використовувалася в 1927–1937 роках, мала такий вигляд:
Літера | Відповідає українському звукові | Літера | Відповідає українському звукові | |
Αα | а | Μμ | м | |
Ββ | в | Νν | н | |
Γγ | г | Οο | о | |
Δδ | — (як англійське th у слові that) | Ππ | п | |
Εε | е | Ρρ | р | |
Ζζ | з | Σς | с | |
Θθ | — (як англійське th у слові thin) | Ττ | т | |
Ιι | і або и | Υυ | у | |
Κκ | к | Φφ | ф | |
Λλ | л | Χχ | х |
Диграфи (сполучення літер):
Диграф | Фонетичне значення |
μπ | б або мб |
νκ | ґ або нґ |
ντ | д або нд |
γι+голосна | й |
ςς | ш |
ζζ | ж |
τς | ц |
τςς | ч |
τζ | дз |
τζζ | дж |
Після розгрому румейської культури наприкінці тридцятих років друк припинився; ті румеї, що встигли одержати освіту в радянських школах, у побуті використовували грецьке письмо, решта пристосовувала до румейської мови кирилицю в українському або російському варіанті. Лінгвісти користувалися також кирилицею, долучаючи до неї або додаткові грецькі літери, або диграфи на позначення міжзубних δ та θ та для розрізнення проривного ґ від фрикативного г (від 1952 року відновилися польові дослідження румейської мови). Нечисленні румейські літератори, що вижили після репресій, також звернулися до кирилиці. Кирилицею розповсюджувався своєрідний румейський «легальний самвидав» (зокрема, рукописний переклад «Кобзаря», зроблений Леонтієм Кир’яковим і Антоном Шапурмою та оформлений Лесем Кузьмінковим,— на нього навіть було кілька друкованих рецензій!), кирилицею ж було видано першу після тридцятих років поетичну збірку «Ленін живе» (1973, цитувалася вище); для цього видання український еллініст А. Білецький розробив орфографію. В його системі після непалаталізованих голосних вживалася російська літера ы замість и, аналогічно розрізнялися э та е; проривний ґ позначався як кг, міжзубні δ — як дъ і θ — як тъ. Ця система використовується й дотепер з незначними відмінностями. Український варіант абетки, запропонований тим же Білецьким раніше (в його статті 1970 року), не зажив популярності.
Морфологія
Артикль
Лексика
Крім загальногрецького лексичного тезаурусу, в румейській мові наявні цікаві архаїзми, успадковані від візантійського періоду (такі, що не збереглися в сучасній літературній грецькій), іноді навіть запозичені з латини. Так, румейське віглі́зу (дивлюся) походить від грецького (візантійської доби) βιγλίζω, яке в свою чергу пішло від лат. vigilo.
Природно, що за час довгого співіснування з кримськими татарами в румейській мові з’явилося багато тюркізмів, а за останні двісті років — також запозичень із української та російської. Приклади тюркізмів: хутхарае́ву, хутхараі́зу < хуртармах < тур. kurtarmak; биритет < тур. bereket; дуґу́ш (війна) < тур. dögüş (бійка).
Серед українізмів; кува́лс < коваль, рушни́к < рушник, мо́рква < морква. Росіянізми переважають над українізмами і в останні десятиріччя витісняють їх. Так, замість виде́лка стали казати ви́лка, замість узва́р — кампо́т тощо. Серед носіїв мови розповсюджена думка, що давні українізми — це нібито питомі грецькі слова.
Особливо великих масштабів приплив російських запозичень набув у період коренізації. В монографії, присвяченій проблемі літературної мови греків Радянського Союзу, наведено цікавий аналіз фрази з газети «Колехтивістис» (число 30 від 23 травня 1933): «Στό ποςιόλοκ Κιρίλοβκα το παρτινι γιατζέικα πρέπι ακόμα τι άλο πολά να ςικόςι το τακςικό-τυ ςατχτλίχ». Тут слово ποςιόλοκ запозичено з рос. посёлок, γιατζέικα — рос. ячейка, πολά — грецьке (димотичне) «багато», ςικόςι (σηκώσι) — «піднято», τακςικό (ταξικό) — «класове», а ςατχτλίχ — це татарське «пильність». Інші приклади тогочасних запозичень з димотики та російської наведено в статті «Колехтивістис», розділ «Особливості змісту».
Див. також
Примітки
- І відповідно діалекти тоді класифікуються як говірки.
- Румейско-русский и русско-румейский словарь пяти диалектов греков Приазовья / Составители: А. А. Диамантопуло-Рионис, Д. Л. Демерджи, А. М. Давыдова-Диамантопуло, А. М. Шапурма, Р. С. Харабадот, Д. К. Патрича. Мариуполь, 2006, 468 с.
- Валерій Бушаков // Науковий вісник Чернівецького університету. Збірник наукових праць, випуск 354–355: Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 2007, с. 16–22. Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 9 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2013. Процитовано 9 лютого 2010.
- М. Л. Кисилиер. О происхождении румейского языка
- P. Kretschmer. Der heitige lesbische Dialekt. Wien, 1905, S. 18.
- У прикладах збережено транскрипцію Кречмера.
- Κοντοσοπουλος 2001: 143, ср.: Οικονομιδης 1958: 232—234
- Κοντοσοπουλος 2001: 94
- О переселении греков в Приазовье и основании греческих населенніх пунктов[недоступне посилання з липня 2019]
- С. А. Калоеров. Греки Приазовья. Аннотированный билиографический указатель. Мариуполь: Юго-Восток, 1997, с. 136–148.
- Языки греков Приазовья
- . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 2 березня 2010.
- Ганна Павлова. Мова та релігія як важливі чинники у формуванні етнокультурної ідентичності греків Приазовя в умовах глобалізації
- . Архів оригіналу за 20 березня 2009. Процитовано 20 березня 2009.
- А. О. Білецький. Передмова // Ο Λενιν ζει. Ποιματα. Τα πρωτοτυπα εργα των ελληνων ποιητων της Ουκρανιας στο γλοσσικο τους ιδιομ=Ленін живе. Поезії. Оригінальні твори грецьких поетів України та їх переклади на українську мову. Київ: Видавництво Київського університету, 1973, с. 8.
- Творческий отчет Г. Костоправа // Литературный Донбасс, 1936, № 5, с. 124–125.
- Ал. Фарбер. Греческие писатели Донбасса // Социалистический Донбасс, 6 апреля 1937, № 79, с. 4.
- С. А. Врубель. Проблема литературного языка греков СССР. Ростов-на-Дону: Комунистис, 1936, с. 35–36; слід відзначити, що вибір базового діалекту вважався тоді важливим заради об’єднання в одну спільноту всіх радянських греків в умовах, коли панував певний мовний різнобій: згадана газета «Κολεχτιβιςτις» виходила в Маріуполі румейською мовою зі значною домішкою димотики, газета «Κομυνιςτις» у Ростові-на-Дону — понтійським діалектом, а «Κόκινος καπνας» («Червоний тютюнник») у Сухумі — димотикою.
Посилання
- Народні румейські пісні
- Румейські прислів'я
- Антона Шапурми
Джерела
- Д. Спірідонов. Історичний інтерес вивчення говірок маріюпільських греків // Східний світ, 1930, № 17 (3), с. 171–181.
- Т. Н. Чернышева. Новогреческий говор сел Приморского (Урзуфа) и Ялты, Первомайского района, Сталинской области. Киев: издательство Киевского университета, 1958.
- Т. Н. Чернышева. Развитие румейского языка на Украине // Материалы конференции «Актуальные вопросы современного языкознания и лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова». Тезисы докладов и сообщений межвузовской лингвистической конференции 9–15 сентября 1964 г. Самарканд: б. и., 1964, т. 1, с. 122–125.
- А. И. Белецкий. Греческие диалекты юго-востока Украины и проблемы их языка и письменности // Ученые записки Ленинградского университета, 1970, № 343, серия филологических наук, вып. 73, с. 5–15.
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumejska mova takozh tavro rumejska mova krimsko grecka mova mova inodi klasifikuyetsya yak dialekt priazovskih grekiv rumeyiv sho buli pereseleni do Pivnichnogo Priazov ya z Krimu v 1778 roci Rumejska movaRumejku glossaPoshirena vPriazov ya UkrayinaRegionYevropaPisemnistgrecka abetka latinske pismo i kirilicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska Grecki movi Rumejska movaOficijnij statusKodi movi Mova nalezhit do indoyevropejskoyi sim yi blizko sporidnena z greckoyu flektivna analitichna iz zalishkami sintetichnosti napriklad davalnij vidminok majzhe vidmer jogo zaminiv rodovij tipologiyi yak i vsi indoyevropejski U 2006 roci pobachili svit Rumejsko rosijskij i rosijsko rumejskij slovnik p yati dialektiv grekiv Priazov ya jogo ukladachi A A Diamandopulo Rionis A M Davidova Diamantopulo A M Shapurma R S Harabadot D K Patricha Rumejsko rosijsko novogreckogo slovnik ukladachka Rimma Harabadot blizko 6360 sliv Gimn grekiv Ukrayini napisanij Donatom Patrichoyu same rumejskoyu a ne urumskoyu U anglomovnomu movoznavstvi rumejska mova imenuyetsya angl Rumaiica abo angl Crimean Greek abo angl Mariupol Greek Perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Teoriyi pohodzhennya ta osoblivostiRumejska mova nini mova etnichna tobto taka sho ne ye movoyu odniyeyi nacionalnoyi yednosti ale movoyu yaku vikoristovuye pevna mala grupa lyudej Vona vklyuchaye p yat govirok i vikoristovuyetsya zdebilshogo v pobutovomu spilkuvanni Faktichno vsi doslidniki vidznachali sho rumejskij dialekt harakterizuyetsya nayavnistyu znachnoyi kilkosti tyurkizmiv sho ye rezultatom etnichnoyi dvomovnosti yaka isnuvala v rumeyiv she v Krimu Dosi neviznachenim ye pitannya pohodzhennya rumejskoyi movi Cherez brak pismovih dzherel nemozhlivo vstanoviti chi pov yazana mova grekiv Krimu bezposeredno z movoyu yihnih dalekih poperednikiv meshkanciv davnogreckih kolonij Pivnichnogo Prichornomor ya ale analiz dialektiv daye mozhlivist zrobiti deyaki visnovki vidnosno zv yazkiv rumejskoyi z greckimi dialektami piznishoyi dobi Isnuye dvi najpopulyarnishi teoriyi pontijska ta pivnichno grecka Pontijska versiya Cya teoriya pohodzhennya zaproponovana Paulem Krechmerom na pidstavi podibnosti palatalizaciyi v rumejskij i pontijskij movah a same h pered e ta i perehodit v s schon xioni schnar xhnari sintischenu sygtygxanw mascher µaxairi tsch en oy x e ni k pered e ta i perehodit v c schtschili skyli dd Podibnist mizh rumejskoyu ta pontijskoyu movami ne obmezhuyetsya palatalizacyeyu isnuye nizka podibnih sintaksichnih osoblivostej Persh za vse ce vikoristannya chastki pa yedinoyi sentencialnoyi enklitiki sho zbereglasya v rumejskij Vona zvichajno markuye logichno vidilenu chastinu diskursu i jde za ryadom zajmennikiv ta prislivnikiv takih yak usi usyakij zavzhdi nikoli i nide U pontijski movi cya chastka maye bilsh arhayichnu formu pal V oboh movah zajmennikova klitika jde za upravlyayuchim diyeslovom napriklad pontijska mova ei pen a ton skazav jomu rumejska mova fenit mi meni zdayetsya dd pontijska mova ata e ixa na elega ton ya povinen buv jomu skazati rumejska mova na sas l egu ya vam skazhu dd Ce duzhe vazhlivo oskilki v pontijskij na vidminu vid rumejskoyi nemaye tendenciyi zberigati abo formuvati lancyuzhki klitik Prote pri detalnishomu analizi viyavlyayutsya serjoznishi rozbizhnosti u rumejskij zberigsya tilki odin artikl v toj chas yak u pontijskij isnuye protistavlennya viznachenogo ta neviznachenogo artiklya v odnini artiklya i nulovogo artiklya u mnozhini U fonetici najbilsh vrazhayuchim ye zberezhennya v pontijskij davnogreckoyi vimovi eti h yak e v rumejskij yak i v greckij zbiglasya z vimovoyu joti i Nayavni rozbizhnosti u vidminyuvanosti Tak u rumejskij movi rodovij vidminok zberigayetsya perevazhno v prisvijnih zajmennikah ta atributivnih konstrukciyah atherpu lahardi lyudska mova atherpus lyudina kl eft a spit budinok grabizhnika kl eft as grabizhnik Na vidminu vid pontijskoyi u rumejskij movi nemaye semantichnogo protistavlennya silnih i slabkih zajmennikovih form a takozh ne zbereglisya davnogrecki prisvijni zajmenniki Pontijsku gipotezu argumentovano sprostuvav she 1934 roku M V Sergiyevskij Pivnichnogrecka versiya Teoriya blizkosti rumejskoyi movi do pivnichnogreckih dialektiv takozh nalezhit Paulyu Krechmeru Cya teoriya nini populyarnisha sered doslidnikiv novogreckoyi movi Sered osnovnih argumentiv vidznachayutsya Zniknennya nenagoloshenogo i napriklad u slovi dzherelo pivnichno grecki dialekti pigad rumejska mova pigad novogrecka mova phgadi dd Nenagloshenij e zvuzhuyetsya i perehodit v i napriklad u slovi ditina pivnichno grecki dialekti pidi rumejska mova pidits novogrecka mova paidi dd Analogichne j zvuzhennya nenagoloshenogo o v u napriklad u slovi divchina pivnichno grecki dialekti koyrits rumejska mova kurtsits novogrecka mova koritsi dd Rodovij vidminok ne vikoristovuyetsya yak vidminok nepryamogo dodatku Vtim slid viznati maloperekonlivist cih dokaziv oskilki zniknennya kincevogo nenagoloshenogo i i zvuzhennya golosnih e i o vzagali harakterne dlya nizki greckih dialektiv Nevzhivannya rodovogo vidminku yak vidminku nepryamogo dopovnennya viklikane v rumejskij movi i v pivnichnogreckih dialektah principovo riznimi prichinami v rumejskij jogo faktichno nemaye vzagali a u pivnichnogreckih dialektah vin vikonuye inshi funkciyi IstoriyaVlasne v Krimu grecka mova z yavilasya she za chasiv davnogreckoyi kolonizaciyi prodovzhuyuchi pidtrimuvati svoyi poziciyi i za chasiv panuvannya Vizantiyi koli centrom greckogo Krimu staye Hersones Pislya poslablennya Vizantiyi v rezultati Chetvertogo hrestovogo pohodu 1204 roku hristiyani Krimu Konstantinopolskogo patriarhatu prodovzhuyut isnuvati v mezhah knyazivstva Feodoro Prote masova migraciya grekiv v Pivnichne Priazov ya vidbulas naprikinci XVIII stolittya V Krimu v umovah politichnogo i chastkovo ekonomichnogo tatarskogo dominuvannya chastina grekiv perejshla na svoyeridnu tyurksku movu blizku do krimsko tatarskoyi tak zvanu urumsku pri comu grekomovni rumeyi yak pravilo volodili odnochasno oboma movami urumi zh navpaki chastishe ne znali rumejskoyi Tim ne menshe vpliv urumskoyi movi vidchuvayetsya tilki v leksici rumejskoyi Termini rumejskij ta urumskij ye samonazvami j u naukovij vzhitok uvijshli vidnosno pizno ranishe vikoristovuvalisya nevdali chi gromizdki opisovi zvoroti mariupolski grecki dialekti nepravilno cherez te sho same misto Mariupol bulo yakraz perevazhno tataromovnim priazovski grecki dialekti mova priazovskih grekiv v Priazov yi isnuvali j nosiyi pontijskogo dialektu tosho Sami greki Priazov ya rozriznyali sebe za movnoyu oznakoyu terminami bazaroti tatarofoni meshkanci bazaru tobto Mariupolya i tati elinofoni slovo temnogo pohodzhennya prinajmni z kavkazkimi tatami nichogo spilnogo ne maye V dobu radyanskoyi politiki korenizaciyi rumejska mova viyavilas istotnim etnoutvoryuyuchim chinnikom i bula populyarnishoyu nizh urumska Pro ce svidchat taki fakti vikladannya v shkolah 30 h rokiv vvodilosya rumejskoyu movoyu i nikoli ne vvodilosya urumskoyu rumejskoyu vidavalisya gazeti drukuvalisya knigi u bibliografiyi S O Kaloyerova mistyatsya vidomosti pro 23 greckih pismennikiv Ukrayini z nih tilki dvoye pishut urumskoyu Isnuvav Mariupolskij greckij dramatichnij teatr de p yesi jshli rumejskoyu a ne urumskoyu movoyu Takim chinom same rumejska na protivagu urumskij viyavlyayetsya movoyu z yakoyu pov yazane v priazovskih grekiv ponyattya svoyeyi etnichnosti Movoznavec Olena Vsevolodivna Perehvalska vidznachaye sho dlya rumeyiv na suchasnomu etapi dominuyuchoyu movoyu pismovoyu ta movoyu spilkuvannya na virobnictvi u shkoli ta v gromadskih miscyah ye rosijska mova i spilkuyuchis svoyeyu etnichnoyu movoyu nosij rumejskoyi ne mozhe vijti za vuzki ramki povsyakdennih tem Zagalom rumejska mova funkcionuye i vidpovidno peredayetsya viklyuchno yak mova dialogichnogo movlennya Doslidnicya pripuskaye sho rumejska mova peredayetsya i zapam yatovuyetsya yak nabir formul pitannya vidpovid yaki spochatku zapam yatovuyutsya yak cilisni klishe Same z cim pov yazanij toj fakt sho bilshosti informantiv pid chas polovih doslidzhen bulo vazhko perekladati okremi leksemi yim dovodilos vidtvoryuvati cili frazi yaki mayut u svoyemu skladi cyu leksemu i tilki pislya cogo voni nazivali neobhidne slovo DialektiKlasifikaciya Spiridonova Odni z pershih doslidnikiv 1930 h rokiv I I Sokolov D Spiridonov i M V Sergiyevskij zaproponuvali vidiliti p yat govirok v dialekti priazovskih grekiv za fonetichnimi oznakami ta stupenem blizkosti do suchasnoyi greckoyi literaturnoyi movi Zokrema D Spiridonov podiliv govirki rumejskogo dialektu na taki p yat grup pritamannih nastupnim naselenim punktam Priazov ya Dialekt Rumejski poselennya 1 Yalta Urzuf Primorske 2 Stila Velika Novosilka Konstantinopol Funa Anadol 3 Velika Karakuba Rozdolne Nova Karakuba Chervona polyana Bugas 4 Sartana Primorsk Chermalik Zamozhne 5 Cherdakli Kremenivka Mala Yanisol Kujbisheve Nova Yanisol Movoznavci A Bileckij ta T Chernisheva pogodilisya z klasifikaciyeyu za grupami lishe visnovuvavshi sho rumejska ne dialekt a samostijna mova Klasifikaciya Garkavcya Suchasnij doslidnik mov grekiv Ukrayini Oleksandr Garkavec navodit detalnishu klasifikaciyu rumejskih dialektiv vidshtovhuyuchis vid yih rozselennya v Krimu ta piznishogo v Priazov yi Dialekt Rumejski poselennya Poselennya Priazov ya Poselennya Krimu Urzuf yaltinskij Urzuf Gurzuf Madzhar Gurzuf Kizil Tash Yalta Biyuk Lambat Kuchuk Lambat Magarach Marsanda Masandra Nizhnya Autka Verhnya Autka Nikita Yalta Velikoyanisolskij Velika Novosilka Velikij Yanisol Velika Yeni Sala Salgirbashi Yeni Sala Stila Stilya Konstantinopol Demerdzhi Funa Alushta Demerdzhi Funa Kuru Uzen Kuchuk Uzen Ulu Uzen Karakubskij Rozdolne Velika Karakuba Karakuba i visilok Krasna Polyana Nova Karakuba Argin Karakoba Karakoba Sartanskij Sartana Sartana Zamozhne Chermalik i visilok Makedonivka Ajlanma Aslama Kapsihor Chermalik Shelen Maloyanisolskij Kremenivka Cherdakli Bajsu Cherdakli Kujbisheve Maloyanisol Mala Yenisala i visilok Novij Yanisol Dzhemrek Yeni Koj Malij Yanikul Burulcha Yeni Koj Yeni Sala Yankul Karasubashi Yeni Sala Mala Yeni Sala Ujshun Usun Riznicya mizh okremimi dialektami buvaye znachnoyu azh do vipadkiv povnogo nerozuminnya Tak pitannya de ti buv u Karakubi vimovlyayetsya pu i sun v Sartani pu i sni v Stili pu i nunish v Urzufi pu i suns Inshij priklad slovo golova grec kefali vimovlyayetsya yak tifal Madzhar Gurzuf tyufal Stila tfal Churmalih Chermalik ftyal Sartana fchal Harahla Malo Yanisol i navit chval Chardahlu Cherdakli Z oglyadu na velike rozmayittya dialektiv i nesformovanist literaturnoyi movi vikladannya v shkolah v tridcyati roki velosya dimotikoyu a v literaturi dopuskalisya teksti riznimi dialektami zi znachnoyu perevagoyu sartanskogo ta maloyanisolskogo Pri comu yaksho piznishi doslidniki harakterizuvali movu virshiv Georgiya Kostoprava yak sartansku govirku zi znachnimi leksichnimi ta frazeologichnimii zapozichennyami z novogreckoyi to suchasniki Kostoprava z togo zh samogo privodu inodi dorikali jomu za zasmichennya literaturnoyi movi provincializmami harakterno sho sered nih buv nosij vlasne novogreckoyi movi Amfiktion Dimitriu a inodi navpaki hvalili jogo za majsterne vikoristannya evfonichnih mozhlivostej dialektu PisemnistDo dvadcyatih rokiv XX stolittya rumejska mova ne mala pisemnosti Osvicheni priazovski greki koristuvalisya na pismi novogreckoyu movoyu malozrozumiloyu dlya zagalu v shkolah vikladalasya grecka u formi kafarevusi vzhe zovsim nezrozumiloyi yak i mova bogosluzhin u cerkvah Shopravda isnuvav folklor i sho vazhlivo narodna avtorska poeziya a vona inodi zapisuvalasya avtorami abo shanuvalnikami Ale ustalenoyi normi ne isnuvalo Situaciya zminilasya pid chas kampaniyi tak zvanoyi korenizaciyi 1927 roku bulo stvoreno abetku na osnovi suchasnoyi greckoyi ale znachno sproshenoyi v osnovu bulo pokladeno fonetichnij princip i dlya zvuka e vikoristovuvalasya lishe litera e nezalezhno chi pohodiv cej zvuk vid istorichnogo e chi ai dlya zvuka i i istorichno ce mogli buti i h y ei oi yi tosho Litera h vzagali ne vzhivalasya y vikoristovuvalasya dlya poznachennya zvuka u zamist spoluchennya oy yake vikoristovuyetsya u vlasne greckij grecki digrafi ay ta ey zaminyalisya na ab af ta eb ef litera s vzhivalasya lishe u formi s v greckij movi cya forma vikoristovuyetsya tilki naprikinci slova Povnistyu viluchalisya z rumejskoyi abetki literi 3 ps w zaminyalisya vidpovidno na ks ps o Harakterno sho ci sproshennya zaprovadzhuvalisya takozh i dlya inshih variantiv greckoyi movi v Radyanskomu Soyuzi pontijskogo dialektu na yakomu vidavalasya periodika j knizhki napriklad u Rostovi na Donu i dimotiki presa na Chornomorskomu uzberezhzhi Gruziyi Znachne sproshennya orfografiyi a tomu j mozhlivosti ovolodinnya pismom suprovodzhuvalosya vtratoyu etimologichnoyi perspektivi istorichnoyi pam yati movi Pri comu ne bulo yak slid rozv yazano pitannya dodatkovih zvukiv yaki z yavilisya pislya periodu antichnosti yak v novogreckij napriklad c tak i osoblivo v rumejskij movi Dlya takih zvukiv bulo zaproponovano digrafi yaki odnak vzhivalisya neposlidovno Krim togo deyaki spoluchennya liter vse odno chitalisya neodnoznachno tak mp moglo mati zvukove znachennya b a moglo j mb nk g i ng nt d i nd tosho Takim chinom abetka sho vikoristovuvalasya v 1927 1937 rokah mala takij viglyad Litera Vidpovidaye ukrayinskomu zvukovi Litera Vidpovidaye ukrayinskomu zvukovi Aa a Mm m Bb v Nn n Gg g Oo o Dd yak anglijske th u slovi that Pp p Ee e Rr r Zz z Ss s 88 yak anglijske th u slovi thin Tt t Ii i abo i Yy u Kk k Ff f Ll l Xx h Digrafi spoluchennya liter Digraf Fonetichne znachennya mp b abo mb nk g abo ng nt d abo nd gi golosna j ss sh zz zh ts c tss ch tz dz tzz dzh Pislya rozgromu rumejskoyi kulturi naprikinci tridcyatih rokiv druk pripinivsya ti rumeyi sho vstigli oderzhati osvitu v radyanskih shkolah u pobuti vikoristovuvali grecke pismo reshta pristosovuvala do rumejskoyi movi kirilicyu v ukrayinskomu abo rosijskomu varianti Lingvisti koristuvalisya takozh kiriliceyu doluchayuchi do neyi abo dodatkovi grecki literi abo digrafi na poznachennya mizhzubnih d ta 8 ta dlya rozriznennya prorivnogo g vid frikativnogo g vid 1952 roku vidnovilisya polovi doslidzhennya rumejskoyi movi Nechislenni rumejski literatori sho vizhili pislya represij takozh zvernulisya do kirilici Kiriliceyu rozpovsyudzhuvavsya svoyeridnij rumejskij legalnij samvidav zokrema rukopisnij pereklad Kobzarya zroblenij Leontiyem Kir yakovim i Antonom Shapurmoyu ta oformlenij Lesem Kuzminkovim na nogo navit bulo kilka drukovanih recenzij kiriliceyu zh bulo vidano pershu pislya tridcyatih rokiv poetichnu zbirku Lenin zhive 1973 cituvalasya vishe dlya cogo vidannya ukrayinskij ellinist A Bileckij rozrobiv orfografiyu V jogo sistemi pislya nepalatalizovanih golosnih vzhivalasya rosijska litera y zamist i analogichno rozriznyalisya e ta e prorivnij g poznachavsya yak kg mizhzubni d yak d i 8 yak t Cya sistema vikoristovuyetsya j doteper z neznachnimi vidminnostyami Ukrayinskij variant abetki zaproponovanij tim zhe Bileckim ranishe v jogo statti 1970 roku ne zazhiv populyarnosti MorfologiyaArtiklLeksikaKrim zagalnogreckogo leksichnogo tezaurusu v rumejskij movi nayavni cikavi arhayizmi uspadkovani vid vizantijskogo periodu taki sho ne zbereglisya v suchasnij literaturnij greckij inodi navit zapozicheni z latini Tak rumejske vigli zu divlyusya pohodit vid greckogo vizantijskoyi dobi biglizw yake v svoyu chergu pishlo vid lat vigilo Prirodno sho za chas dovgogo spivisnuvannya z krimskimi tatarami v rumejskij movi z yavilosya bagato tyurkizmiv a za ostanni dvisti rokiv takozh zapozichen iz ukrayinskoyi ta rosijskoyi Prikladi tyurkizmiv hutharae vu hutharai zu lt hurtarmah lt tur kurtarmak biritet lt tur bereket dugu sh vijna lt tur dogus bijka Sered ukrayinizmiv kuva ls lt koval rushni k lt rushnik mo rkva lt morkva Rosiyanizmi perevazhayut nad ukrayinizmami i v ostanni desyatirichchya vitisnyayut yih Tak zamist vide lka stali kazati vi lka zamist uzva r kampo t tosho Sered nosiyiv movi rozpovsyudzhena dumka sho davni ukrayinizmi ce nibito pitomi grecki slova Osoblivo velikih masshtabiv pripliv rosijskih zapozichen nabuv u period korenizaciyi V monografiyi prisvyachenij problemi literaturnoyi movi grekiv Radyanskogo Soyuzu navedeno cikavij analiz frazi z gazeti Kolehtivistis chislo 30 vid 23 travnya 1933 Sto posiolok Kirilobka to partini giatzeika prepi akoma ti alo pola na sikosi to taksiko ty satxtlix Tut slovo posiolok zapozicheno z ros posyolok giatzeika ros yachejka pola grecke dimotichne bagato sikosi shkwsi pidnyato taksiko ta3iko klasove a satxtlix ce tatarske pilnist Inshi prikladi togochasnih zapozichen z dimotiki ta rosijskoyi navedeno v statti Kolehtivistis rozdil Osoblivosti zmistu Div takozhGreki v Ukrayini Greki Priazov ya Rumeyi Urumi Urumska mova Grecka mova Rumejska literaturaPrimitkiI vidpovidno dialekti todi klasifikuyutsya yak govirki Rumejsko russkij i russko rumejskij slovar pyati dialektov grekov Priazovya Sostaviteli A A Diamantopulo Rionis D L Demerdzhi A M Davydova Diamantopulo A M Shapurma R S Harabadot D K Patricha Mariupol 2006 468 s Valerij Bushakov Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu Zbirnik naukovih prac vipusk 354 355 Slov yanska filologiya Chernivci Ruta 2007 s 16 22 Arhiv originalu za 9 grudnya 2012 Procitovano 9 grudnya 2012 Arhiv originalu za 14 travnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2010 M L Kisilier O proishozhdenii rumejskogo yazyka P Kretschmer Der heitige lesbische Dialekt Wien 1905 S 18 U prikladah zberezheno transkripciyu Krechmera Kontosopoylos 2001 143 sr Oikonomidhs 1958 232 234 Kontosopoylos 2001 94 O pereselenii grekov v Priazove i osnovanii grecheskih naselennih punktov nedostupne posilannya z lipnya 2019 S A Kaloerov Greki Priazovya Annotirovannyj biliograficheskij ukazatel Mariupol Yugo Vostok 1997 s 136 148 Yazyki grekov Priazovya Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 2 bereznya 2010 Ganna Pavlova Mova ta religiya yak vazhlivi chinniki u formuvanni etnokulturnoyi identichnosti grekiv Priazovya v umovah globalizaciyi Arhiv originalu za 20 bereznya 2009 Procitovano 20 bereznya 2009 A O Bileckij Peredmova O Lenin zei Poimata Ta prwtotypa erga twn ellhnwn poihtwn ths Oykranias sto glossiko toys idiom Lenin zhive Poeziyi Originalni tvori greckih poetiv Ukrayini ta yih perekladi na ukrayinsku movu Kiyiv Vidavnictvo Kiyivskogo universitetu 1973 s 8 Tvorcheskij otchet G Kostoprava Literaturnyj Donbass 1936 5 s 124 125 Al Farber Grecheskie pisateli Donbassa Socialisticheskij Donbass 6 aprelya 1937 79 s 4 S A Vrubel Problema literaturnogo yazyka grekov SSSR Rostov na Donu Komunistis 1936 s 35 36 slid vidznachiti sho vibir bazovogo dialektu vvazhavsya todi vazhlivim zaradi ob yednannya v odnu spilnotu vsih radyanskih grekiv v umovah koli panuvav pevnij movnij riznobij zgadana gazeta Kolextibistis vihodila v Mariupoli rumejskoyu movoyu zi znachnoyu domishkoyu dimotiki gazeta Komynistis u Rostovi na Donu pontijskim dialektom a Kokinos kapnas Chervonij tyutyunnik u Suhumi dimotikoyu PosilannyaNarodni rumejski pisni Rumejski prisliv ya Antona ShapurmiDzherelaD Spiridonov Istorichnij interes vivchennya govirok mariyupilskih grekiv Shidnij svit 1930 17 3 s 171 181 T N Chernysheva Novogrecheskij govor sel Primorskogo Urzufa i Yalty Pervomajskogo rajona Stalinskoj oblasti Kiev izdatelstvo Kievskogo universiteta 1958 T N Chernysheva Razvitie rumejskogo yazyka na Ukraine Materialy konferencii Aktualnye voprosy sovremennogo yazykoznaniya i lingvisticheskoe nasledie E D Polivanova Tezisy dokladov i soobshenij mezhvuzovskoj lingvisticheskoj konferencii 9 15 sentyabrya 1964 g Samarkand b i 1964 t 1 s 122 125 A I Beleckij Grecheskie dialekty yugo vostoka Ukrainy i problemy ih yazyka i pismennosti Uchenye zapiski Leningradskogo universiteta 1970 343 seriya filologicheskih nauk vyp 73 s 5 15 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi