Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рудий Олексій Миколайович 19 серпня 1952 Томськ СРСР радянський і російський геоморфолог гляціолог географ Доктор геогра

Рудий Олексій Миколайович

Рудий Олексій Миколайович

Рудий Олексій Миколайович (19 серпня 1952, Томськ, СРСР) — радянський і російський геоморфолог, гляціолог, географ. Доктор географічних наук (з 1995), професор (з 1998), дійсний член Російського географічного товариства, член гляціологічних і селевих товариств, Комісії з континентальної палеогідрології Міжнародного союзу з вивчення четвертинного періоду, почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації. Фундатор наукових досліджень , автор теорії делювіального .

Рудий Олексій Миколайович
Рудой Алексей Николаевич
image
Народився19 серпня 1952(1952-08-19) (71 рік)
Томськ, image СРСР
Помер22 листопада 2018(2018-11-22) (66 років)
Томськ, Росія
Країнаimage СРСР→image Росія
Діяльністьгеограф
Alma materТомський університет
Галузьгеоморфологія, палеогеографія четвертинного періоду, гляціологія, географія
ЗакладТомський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор географічних наук
Науковий керівник,
Відомий завдяки:теорії дилювіального морфолітогенеза
Нагороди
Особ. сторінкаice.tsu.ru
image Рудий Олексій Миколайович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рудий.

Біографія

Олексій Миколайович Рудий народився 19 серпня 1952 року в Томську, Росія в родині радянських КДБ-істів. Його батько, Микола Олексійович (1919—2002), з родини робітника, закінчив Дніпропетровський вищий інститут освіти. Під час німецько-радянської війни командував артилерійським батальоном, з 1944 року служив у СМЕРШі на Західній Україні. Після війни закінчив академію МВС. Вийшов у запас у званні полковника, ветеран МВС СРСР. Мати, Тамара Миколаївна Руда (в дівоцтві Курушина) (1924—2003), з сім'ї службовців. 1941 року з 10-го класу за комсомольським набором була направлена радисткою до партизанського загону під Волоколамськом. Після війни служила в органах держбезпеки, була чемпіонкою Томської області зі стрільби із гвинтівки, ветеран КДБ.

Олексій Миколайович після закінчення школи № 6 з поглибленим навчанням німецької мови вступив на геолого-географічний факультет Томського державного університету, де під науковим керівництвом професора захистив дипломну роботу на тему «Геоморфологія середньої частини басейну річки Ванкарем (Східна Чукотка) у зв'язку з розсипною золотоносністю».

Пропрацювавши майже рік інженером-геологом (на вишукуванні під будівництво майданчиків Сибірського хімічного комбінату, різних авіаоб'єктів та ін.), він був запрошений до проблемної науково-дослідної лабораторії гляціокліматології Томського університету, створену сибірським гляціологом, лауреатом сталінської премії, професором .

Закінчивши аспірантуру у відділі гляціології під керівництвом за спеціальністю «гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія (гляціологія)», почав серйозно займатися різними питаннями гляціальної геоморфології і загальної гляціології.

Родина

Діти:

  • Донька, Руда Наталія Олексіївна (1976), закінчила Томську гімназію № 6 і Томський державний університет, кафедра ботаніки, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник у місті Новосибірськ.
  • Син, Рудий Олексій Олексійович (1993—2005), школярем розбився на скелях острова Ольхон на озері Байкал.

Сестра:

  • Барковська Наталія Миколаївна (1949—1975), закінчила томську школу № 6, факультет іноземних мов , була вчителькою німецької мови, загинула в автокатастрофі.

Основні напрями наукової та педагогічної діяльності

Головні наукові інтереси

Льодовикова геоморфологія і геологія гірських країн, четвертинна палеогеографія, палеогляциология і палеогідрологія, загальні питання гляціології та фізичної географії, методика викладання природознавства у вищих навчальних закладах.

Працював експертом (1998-2002) в програмі Міжнародного екологічного фонду за проектом ЮНЕСКО «Об'єкти Всесвітньої природної спадщини»«Алтай — Золоті гори» (зокрема, по території плоскогір'я Укок).

Є членом науково-експертної ради Комітету з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій Адміністрації Томської області (з 2010 р.). Науковий керівник і відповідальний виконавець (з 1991 р.) проектів за грантами НАСА, РФФД, ДААД, Deutsche Forschungsgemeinschaft, [en], WWF, Британського Королівського товариства та ін.

Викладацька робота

З 1975 року Рудою розробив і веде лекції з картографії, загальної і динамічній геології, загальної геоморфології, загальною гляціології і мерзлотоведению, практичні заняття з методів географічних досліджень та з картографічного креслення і малювання, спецкурси з палеогеографії четвертинного періоду, теорії катастроф, флювиальной геоморфології, гляциальной геоморфології, геології розсипів та ін. для студентів і магістрантів різних університетів Росії та світу. Здійснює керівництво курсовими та дипломними роботами студентів-географів, аспірантами і докторантами, а також навчальними і виробничими польовими практиками з фізичної географії. Куратор і автор навчальних планів магістратури за геоморфології в Томському державному університеті. Читав і читає лекційні спецкурси та семінари з сучасних проблем фізичної географії в Томському обласному інституті вчителя, в Ховдском філії Монгольського держуніверситету, в Томському державному університеті та в Алтайському державному університеті, за флювиальной геоморфології і палеогляциологии в університетах Аугсбурга (ФРН) і Цюріха (Швейцарія).

Розробив навчальні плани за двома географічними спеціальностями Томського державного педагогічного університету: географія-біологія та географія-історія, за якими в даний час навчаються студенти-географи педагогічного університету. Він є організатором географічної освіти в ТГПУ, першим завідувачем створеної ним кафедри загальної географії і раціонального природокористування і першим деканом організованого ним географічного факультету (з 1990 року).

Експедиції

  • 1971 — Гірський Алтай, студент, маршрутний та гірничий робітник;
  • 1972 — Евенкія, Тунгуське трапповое плато, басейни північних приток Підкам'яної Тунгуски, студент, технік-геолог, геоморфологічна зйомка 200-тисячного масштабу;
  • 1973 — Східна Чукотка, студент, технік-геолог, геолого-розвідувальні роботи на россыпное золото, геоморфологічна зйомка;
  • 1974-1975 — Західна Сибір, інженер-геолог, інженерно-геологічні вишукування на території Західного Сибіру;
  • 1976 — Експедиційна екскурсія в льодовикових районах Тянь-Шаню, де вивчалися геологічні сліди проривів сучасних прильодовикових озер;
  • 1975-2009 — Гірський Алтай, начальник геоморфологічного і гляциологического загонів, начальник експедицій;
  • 1977-1978 — Східна Антарктида, науковий похід на [en], міжнародна експедиція АН СРСР, молодший науковий співробітник-гляціолог;
  • 1981-1982 — Східна Антарктида, науковий похід на Купол «В», гляціологічні дослідження на станціях Молодіжна, Мирний, Схід. Експедиція АН СРСР, науковий співробітник-гляціолог;
  • 1983 — Памір, Гірський Бадахшан, Памирская експедиція АН СРСР, гляціолог, роботи в області абляції, льодовик Ведмежий (долина Ванч).

У цій памірський експедиції Рудою виконав геолого-геоморфологічні маршрути по долині Ванч до льодовика Абдукагор, піднявся по льодовику Російського Географічного товариства, досліджував долину р. Дустироз, а також зробив кілька спроб проникнути в гроти під пульсуючий льодовик Ведмежий з метою вивчення та діагностики геологічних слідів систематичного виникнення сучасних льодовиково-подпрудних озер вище льодовика Російського Географічного товариства, а також слідів їх проривів. Удвох з гидрологом В. Пиловим з МДУ він досліджував фирновую зону верхів'їв Абдукагора, а також, у складі гляциологического загону ІГ РАН, спостерігав гляциотектонические зміни поверхні готується до чергового серджу льодовика Ведмежий.

  • 1986 — Експедиційна екскурсія в Забайкаллі. Разом з колегами, геологами та археологами, обговорювалася проблема походження потужних ритмичнослоистых товщ забайкальських пісків;
  • 1994 (травень) — Географічні екскурсії спільно з відомим сибірським ботаніком, професором А. С. Ревушкиным в Західній Угорщині і в передгір'ях Альп;
  • 1994 — Міжнародна експедиція в Швабському Альбі, Баварія, в Австрійських Альпах і льодовикових районах Північного Тіролю. Спільні роботи ТГПІ і Аугсбургського університету (ФРН), керівник російської групи;
  • 1995 — Палеогляциологические і седиментологические дослідження в середній течії долини р. Рейн, Швейцарія, запрошений професор.

Експедиції в районах сучасного і давнього зледеніння у Східній та Центральній Антарктиді, на Памірі, в Австрійських і Бернських Альпах, а також в басейні середньої течії р. Рейн, у Швабському Альбі і в пониззі долини р. Іпн справили великий вплив на науковий світогляд Рудого. Виключно важливими в його наукової біографії виявилися дослідження розрізів і рельєфу північних передгір'їв Альп, зокрема, й тому, що саме в них розроблялися класичні альпійські схеми підрозділу плейстоцену Центральної Європи.

  • 1997 (травень) — Оглядова експедиційна екскурсія в Західній Монголії спільно з професорами А. С. Ревушкиным (Томський університет) і Нямдаваа (Ховдский університет);
  • 2004 — Геоморфологічна експедиція в басейні р. Іркут і на Іркут-Окинском межиріччі спільно з Е. Осиповим (Лимнологический інститут РАН, Іркутськ);
  • 2001 — міжнародна Геологічна експедиція по Хакасії і Туві.
  • 2012 (березень) — експедиція на території Намібії.

Наукові концепції

Теорія дилювиального морфолитогенеза

Відкриття Рудим в долинах річок Чуї і Катуні на Алтаї геолого-геоморфологічних слідів систематичних катастрофічних гляціальним суперпаводков — дилювиальных потоків-мегафладов (в їх числі — гігантських знаків брижі течії, дилювиальных валів і терас, «сухих водоспадів», спиллвеев та інших форм), витрати яких перевищували 18 млн м3/с, а швидкість досягали майже 50 м/с, і які формували центрально-азійський скебленд (за піонерної термінології автора), зруйнував більш ніж 60-літній уявлення про унікальність грандіозних проривів описаного у всіх сучасних підручниках північноамериканського плейстоценового озера Міссула. Досліджені і часто вперше термінологічно визначені Рудим дилювиальные процеси (як і нове значення самого терміна «дилювий») з розряду феноменальних встали в ряд нормальних екзогенних процесів рельефообразования, що виробляють в певних ороклиматических умовах колосальну геологічну роботу в дуже короткі проміжки часу — хвилини, години, дні.

Наслідки цієї роботи порівнянні з результатами таких природних катастроф, як землетруси, цунамі і вулканізм. До цих поглядів з часом принципово приєдналися й інші відомі фахівці: М. Р. Гросвальд, В. А. Вовків, В. о. Бутвиловский, Р. Р. Русанов, В. Зольников, А. А. Мистрюков, В. Р. Бейкер, П. А. Карлінг, Матіас Кулле, Р. Комацу, Юрген Хергет, Е. Браун, К. Ройтер, Л. В. Шеньк, П. Хуггенбергер, К. Зігенталєр та інші, число яких з кожним роком збільшується, збільшується і кількість публікацій на цю тему, в тому числі і посилань в міжнародних університетських підручниках і фундаментальних наукових монографіях. Однак у цієї теорії є і послідовні опоненти, головним чином — у Росії. Новітня критика цих поглядів в Росії представлена Р. Р. Русановим і Ю. Хергетом в міжнародної наукової преси.

Нові дані, отримані Рудим з колегами, показали, що реконструйовані дилювиальные потоки з Чуйско-Курайского льодовиково-подпрудного озера були найбільш потужними з відомих потоків прісної води на Землі. Стаття в журналі Science і подальші публікації на заході А. Н. Рудого, П. Е. Карлінга та інших вчених викликали великий інтерес у фахівців усього світу, оскільки наукова спільнота дізналася, що Американський континент більше не є єдиним у світі «володарем» унікальних льодовиково-подпрудних озер, скиди яких створювали скэбленды Британської Колумбії. На ці роботи майже негайно відреагували і іноземні мас-медіа.

У 2001 році з Красноярська в Туву і далі вгору по Єнісею відправився міжнародний польовий симпозіум ГЛОКОП () для знайомства з дилювиальным рельєфом Туви, в якій брали участь геоморфологи і гідрологи з усіх континентів (окрім Антарктиди). Концепція дилювиального морфолитогенеза, захищена її автором першої в СРСР такого роду кандидатської дисертації (1987), вже оформленої у вигляді теорії через 8 років була захищена в Інституті географії РАН в якості докторської на тему « гір Центральної Азії». Саме в цій дисертації було обґрунтовано і захищено положення про необхідність розробки нового міждисциплінарного наукового напряму, в рамках якого і розроблялася авторська теорія. Міжнародне наукове співтовариство обговорював цю теорію на Конгресі Міжнародного союзу з вивчення четвертинного періоду (ИНКВА) у Берліні в серпні 1995 року, коли Рудою вперше особисто представив її на найвищому науковому форумі палеогеографов, палеогляциологов і геологів-четвертичников світу.

Теорія дилювиального морфолитогенеза Рудого, в основі якої лежить положення про зв'язок гляціального і дилювиального процесів, дозволяє виявляти останні в схожих з вивченими в будь-яких регіонах Землі та інших планет (зокрема, на планеті Марс) і реконструювати та прогнозувати на будь-які хронологічні зрізи.

Концепція про наледных ледоемах. «Спіймані» озера

Розвинувши висловлену в 1930 р. на Геологічному з'їзді в Ташкенті ідею радянського геолога (1893-1977), Рудою висунув концепцію про ледоемах наледного типу. Відповідно до цієї концепції, ледоемы являють собою не тільки резервуари, в яких накопичуються глетчерные льоди з гірського обрамлення улоговин (так звані класичні ледоемы Нехорошева, як позначив їх Рудою), але і принципово нові морфогенетичні типи зледеніння. Коли снігова лінія опускається нижче дзеркала прильодовикових озер, останні потрапляють в зону живлення льодовиків і самі стають гігантськими центрами зледеніння (позитивна інверсійна льодовикова морфоскульптура). Озера стають спійманими». Наледные ледоемы і «спіймані» озера в даний час встановлені для льодовикового плейстоцену Алтаю, Канади, Тань-Шань та ін Рудою створив перші роботи про всіх раніше відомих і відкритих їм вперше четвертинних ледоемах гірських країн і склав їх першу класифікацію.

Автор понад 200 наукових і науково-популярних праць і підручників, у тому числі — десятка книг. Обрані роботи:

  • Рудой А. Н. К диагностике годичных лент в озерно-ледниковых отложениях Горного Алтая // Известия Всесоюзного географического общества, 1981. — Т. 113. — Вып. 4. — С. 334—339.
  • Рудой А. Н. О возрасте тебелеров и времени окончательного исчезновения ледниково-подпрудных озёр на Алтае // Известия Всесоюзного географического общества, 1988. — Т. 120. — Вып. 4. — С. 344—348.
  • Рудой А. Н. Режим ледниково-подпрудных озёр межгорных котловин Южной Сибири // Материалы гляциологических исследований, 1988. — Вып. 61. — С. 36-34.
  • Рудой А. Н., Галахов В. П., Данилин А. Л. Реконструкция ледникового стока верхней Чуи и питание ледниково-подпрудных озёр в позднем плейстоцене // Известия Всесоюзного географического общества, 1989. — Т. 121. — Вып. 2. — С. 236—244.
  • Baker V.R., Benito G., Rudoy A.N. Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding, Altay Mountains, Siberia // Science, 1993. — Vol. 259. — Р. 348—352.
  • Rudoy A.N., Baker V.R. Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding, Altai Mountains, Siberia // Sedimentary Geology, 1993. — Vol. 85. — No. 1—4. — Р. 53-62.
  • Рудой А. Н. Скейбленд Центральной Азии // Природа, 1994. — Вып. 8. — С. 3-20.
  • Рудой А. Н., Кирьянова М. Р. Озерно-ледниковая подпрудная формация и четвертичная палеогеография Алтая // Известия Русского географического общества, 1994. — Т. 126. — Вып. 6. — С. 62—71.
  • Рудой А. Н. Геоморфологический эффект и гидравлика позднеплейстоценовых йокульлаупов ледниково-подпрудных озёр Южной Сибири // Геоморфология, 1995. — Вып. 4. — С. 61—76.
  • Рудой А. Н.. Кирьянова М. Р. Эрозионные террасы и экзогенная геоморфология Северо-Восточного Сайлюгема, бассейн Чуйской котловины, Алтай // Геоморфология, 1996. — Вып. 1. — С. 87—96.
  • Рудой А. Н., Бейкер В. Р. Палеогидрология скейбленда Центральной Азии // Материалы гляциологических исследований, 1996. — Вып. 80. — С. 103—115.
  • Grosswald M.G., Rudoy A.N. Quaternary Glacier-Dammed Lakes in the Mountains of Siberia // Polar Geography, 1996. — Vol.20. — Iss.3. — P.180—198.
  • Гросвальд М. Г., Рудой А. Н. Четвертичные ледниково-подпрудные озера в горах Сибири // Известия РАН. Серия географическая, 1996. — Вып. 4. — С. 112—126.
  • Рудой А. Н. Основы теории дилювиального морфолитогенеза // Известия Русского географического общества, 1997. — Т. 129. — Вып. 1. — С. 12—22.
  • Rudoy A.N. Mountain Ice-Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene. Chapter 16. (P. 215—234.) — Palaeohydrology and Environmental Change / Eds: G. Benito, V.R. Baker, K.J. Gregory. — Chichester: John Wiley & Sons Ltd, 1998. 353 p.
  • Рудой А. Н. Феномен Антарктиды. — Томск: STT, 1999. — 128 с. — ISBN 5-7237-009 (ошибоч.)
  • Рудой А. Н. . — № 9.
  • Рудой А. Н., Лысенкова З. В., Рудский В. В., Шишин М. Ю. Укок (прошлое, настоящее, будущее) / Ред. В. В. Рудский и А. Н. Рудой. — Барнаул: Алтайский университет, 2000. — 174 с.
  • Рудой А. Н. Четвертичные ледоемы гор Южной Сибири // Материалы гляциологических исследований, 2001. Вып. 90. С. 40—49.
  • Рудой А. Н. Геологическая работа четвертичных гляциальных суперпаводков. Формы дилювиальной эрозии и эворзии // Известия Русского географического общества, 2001. — Т. 133. — Вып. 4. — С. 31—40.
  • Рудой А. Н. Гидравлические характеристики и возможная геохронология четвертичных гляциальных суперпаводков на Алтае // Известия Русского географического общества, 2001. — Т. 133. — Вып. 5. — С. 30—41.
  • Рудой А. Н. Обратная сторона Луны? // Алтайский вестник, 2002. — № 2. — С. 52 — 64.
  • Rudoy A.N. Glacier-Dammed Lakes and geological work of glacial superfloods in the Late Pleistocene, Southern Siberia, Altai Mountains // Quaternary International, 2002. — Vol. 87/1. — P. 119—140.
  • Рудой А. Н. . — Т. 4(36).
  • Рудой А. Н. . — Т. 6(43).
  • Рудой А. Н. Гигантская рябь течения (история исследований, диагностика и палеогеографическое значение) — Томск: ТГПУ, 2005. — 228 с.
  • Основы почвоведения (учебник для ВУЗов) / Ред. С. П. Кулижский и А. Н. Рудой. — Томск: ТГПУ, 2005. — 408 с.
  • Рудой А. Н. Гигантская рябь течения (история исследований, диагностика и палеогеографическое значение) // Материалы гляциологических исследований, 2006. — Вып. 101. — С. 24—48.
  • Рудой А. Н., Русанов Г. Г. Последнее оледенение Северо-Западного Алтая. Бассейн реки Коксы. — Томск: Изд-во НТЛ, 2010. — 240 с.: илл.

Нагороди і відзнаки

  • 1983 — .
  • 2002 — почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації.
  • 2002 — медаль «За заслуги в галузі освіти» Томського державного педагогічного університету.
  • 2003 — медаль «За заслуги перед Томський державним університетом».
  • 2004 — медаль «За заслуги перед містом. На честь 400-річчя міста Томська».
  • 2010 — почесна грамота адміністрації Томської області.

Див. також

    Примітки

    1. Фоминых С. Ф., 2003.
    2. Галкина Т. В., 2005.
    3. Наталья Жилякова. Ученый, путешественник, романтик : [арх. 6 лютого 2018 року] / Наталья Жилякова // Alma Mater : Газета Томского государственного университета № 2526. — . — Дата звернення: 6 лютого 2018 року.
    4. Климат, лёд, вода, ландшафты.
    5. . Архів оригіналу за 13 січня 2011. Процитовано 6 лютого 2018.
    6. Рудой А. Н., Лысенкова З. В., Рудский В. В., Шишин М. Ю. Укок (прошлое, настоящее, будущее). — Барнаул: Алтайский государственный университет, 2000. — 172 с.
    7. . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 6 лютого 2018.
    8. Ледоход («Вести-Томск» :: ВЕСТИ-ТОМСК :: Происшествия[недоступне посилання з червня 2019])
    9. А. Н. Рудой на сайте Томского государственного университета. Архів оригіналу за 31 липня 2012. Процитовано 14 січня 2018.
    10. Пичурин Л. Ф. Томский государственный педагогический университет. — Томск: «ИНТЭК», 1995. — 236 с.
    11. Алексей Рудой. Прошлогодний снег. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 2 червня 2010.
    12. Rudoy A.N., Baker V.R. . — Т. 85, № 1-4.
    13. Гросвальд М. Г. Евразийские гидросферные катастрофы и оледенение Арктики. — М.: Научный мир, 1999. 120 с
    14. Victor R. Baker. The Channeled Scabland: A Retrospective // Annu. Rev. Earth Planet. Sci., 2009. Vol. 37. P. 6.1—6.19
    15. Laszlo P. Keszthelyi, Victor R. Baker, Windy L. Jaeger, a.o. Floods of water and lava in the Columbia River Basin: Analogs for Mars // The Geological Society of America. Field Guide 15, 2009. PP. 1—30
    16. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 6 лютого 2018.
    17. Ананьев Г. С. Катастрофические процессы рельефообразования. — М.: Московский университет, 1998. 102 с
    18. PAUL A. CARLING, I . PETER MARTINI, JUERGEN HERGET a.o. Megaflood sedimentary valley fill: Altai Mountains, Siberia. — Megaflooding on Earth and Mars / Ed. Devon M. Burr, Paul A. Carling and Victor R. Baker. Published by Cambridge University Press, 2009. P. 247—268
    19. Борисов Б. А., Минина Е. А. Ребристые морены Алтае-Саянского региона. — География и геоэкология на современном этапе взаимодействия природы и общества: материалы Всерос.научн. конф. «СЕЛИВЕРСТОВСКИЕ ЧТЕНИЯ» (СПб, 19-20 ноября 2009 г.). — СПбГУ, 2009. — С. 392—399
    20. Поздняков А. В., Окишев П. А. Механизм формирования донных гряд и возможный генезис «гигантской ряби» Курайской впадины Алтая // Геоморфология, 2002. № 1. С. 82-90
    21. Поздняков А. В., Хон А. В. К проблеме генезиса алтайского феномена «гигантской ряби». — «Геоморфология Центральной Азии» / Мат. 16-го Пленума геоморфологической комиссии РАН. Барнаул, 2001. № 2. С. 181—185
    22. Русанов Г. Г. Грядовый рельеф Курайской котловины Горного Алтая и новые гипотезы его происхождения // Материалы гляциологических исследований, 2009. Вып. 107. С. 25-30
    23. Herget J. Reconstruction of Pleistocene ice-dammed Lake Outbursts in the Altai Mountains, Siberia // The Geological Society of America. Boulder, Colorado, USA, 2005. Special Pap. 386. 118 p.
    24. Rudoy A.N., Baker V.R. Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding, Altai Mountains, Siberia // Sedimentary Geology, 1993. Vol. 85. N 1-4. Р. 53-62.
    25. Baker V.R., Benito G., Rudoy A.N. Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding, Altay Mountains, Siberia // Science, 1993. Vol. 259. Р. 348—352.
    26. Rudoy A.N. Mountain Ice-Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene. Chapter 16. (P. 215—234.) — Palaeohydrology and Environmental Change / Eds: G. Benito, V.R. Baker, K.J. Gregory. — Chichester: John Wiley & Sons Ltd. 1998. 353 p.
    27. Carling P.A. Morphology, Sedimentology and Palaeohydraulic signifcance of large gravel dunes, Altai Mountains, Siberia // Sedimentology, 1996. Vol. 4. P. 647—664.
    28. Goro Komatsu,, Sergei G. Arzhannikov, Alan R. Gillespie, Raymond M. Burke, Hideaki Miyamoto, Victor R. Baker. Quaternary paleolake formation and cataclysmic flooding along the upper Yenisei River // Geomorphology, 104. (2009). P. 143—164.
    29. . — № 92.
    30. . Архів оригіналу за 22 березня 2012. Процитовано 6 лютого 2018.
    31. NOVA ERA
    32. Рудой А. Н. Четвертичная гляциогидрология гор Центральной Азии. — Автореферат…доктора географических наук. — М., 1995. 35 с.
    33. В. П. Нехорошев. Современное и древнее оледенение Алтая // Труды III съезда геологов. — Ташкент: 1930. — Вывп 2. — С. 143—156.
    34. Рудой А. Н. Четвертичные ледоемы гор Южной Сибири // Материалы гляциологических исследований, 2001. — Вып. 90. — С. 40-49.
    35. Рудой А. Н. . — № 9.
    36. Наука приходит на помощь : ( )[рос.] : [арх. 6 лютого 2018 року] / Наталья Александрова // Alma Mater : Газета Томского государственного университета №2485. — . — Дата звернення: 6 лютого 2018 року.

    Література

    • (рос.) Рудский В. В. 13 лет из жизни географа. — Смоленск : Универсум, 2005. — 376 с. — ISBN 5-88984-97-X.
    • (рос.) Рудой Алексей Михайлович // Профессора Томского университета. Биографические словарь / Ред. С. Ф. Фоминых. — Т. : Томский государственный университет, 2003. — Т. 4. часть 2. — С. 189—193. — .
    • (рос.) Рудой Алексей Михайлович // Профессора Томского государственного педагогического университета. Биографические словарь / Ред. Т. В. Галкина. — Т. : Томский государственный педагогический университет, 2005. — С. 272—278. — .
    • Пичурин Л. Ф. Томский государственный педагогический университет. — Томск: «ИНТЭК», 1995. — 236 с.
    • Рудой А. Н. Феномен Антарктиды. — Томск: STT, 1999. — 128 с. — ISBN 5-7237-009 (ошибоч.)
    • Rudoy A.N., Baker V.R. Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding, Altai Mountains, Siberia // Sedimentary Geology, 1993. — Vol. 85. — N 1-4. — Р. 53-62.
    • Гросвальд М. Г. Евразийские гидросферные катастрофы и оледенение Арктики. — М.: Научный мир, 1999. — 120 с.
    • Victor R. Baker. The Channeled Scabland: A Retrospective // Annu. Rev. Earth Planet. Sci., 2009. — Vol. 37. — P. 6.1-6.19.
    • Laszlo P. Keszthelyi, Victor R. Baker, Windy L. Jaeger, a.o. Floods of water and lava in the Columbia River Basin: Analogs for Mars // The Geological Society of America. Field Guide 15, 2009. — PP. 1–30.
    • Richard John Huggett. FUNDAMENTALS OF GEOMORPHOLOGY. Second Edition. Routledge Fundamentals of Physical Geography. 2007. — 483 p.
    • Ананьев Г. С. Катастрофические процессы рельефообразования. — М.: Московский университет, 1998. — 102 с.
    • Борисов Б. А., Минина Е. А. Ребристые морены Алтае-Саянского региона. — География и геоэкология на современном этапе взаимодействия природы и общества: материалы Всерос.научн. конф. «СЕЛИВЕРСТОВСКИЕ ЧТЕНИЯ» (СПб, 19-20 ноября 2009 г.). — СПбГУ, 2009. — С. 392—399.
    • Поздняков А. В., Окишев П. А. Механизм формирования донных гряд и возможный генезис «гигантской ряби» Курайской впадины Алтая // Геоморфология, 2002. — № 1. — С. 82-90.
    • Поздняков А. В., Хон А. В. К проблеме генезиса алтайского феномена «гигантской ряби». — «Геоморфология Центральной Азии» / Мат. 16-го Пленума геоморфологической комиссии РАН. Барнаул, 2001. — № 2. — С. 181—185.
    • Русанов Г. Г. Грядовый рельеф Курайской котловины Горного Алтая и новые гипотезы его происхождения // Материалы гляциологических исследований, 2009. — Вып. 107. — С. 25-30.
    • Herget J. Reconstruction of Pleistocene ice-dammed Lake Outbursts in the Altai Mountains, Siberia // The Geological Society of America. Boulder, Colorado, USA, 2005. — Special Pap. 386. — 118 p.
    • Baker V.R., Benito G., Rudoy A.N. Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding, Altay Mountains, Siberia // Science, 1993. — Vol. 259. — Р. 348—352.
    • Rudoy A.N. Mountain Ice-Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene. Chapter 16. (P. 215—234.) — Palaeohydrology and Environmental Change / Eds: G. Benito, V.R. Baker, K.J. Gregory. — Chichester: John Wiley & Sons Ltd. 1998. — 353 p.
    • Carling P.A. Morphology, Sedimentology and Palaeohydraulic signifcance of large gravel dunes, Altai Mountains, Siberia // Sedimentology, 1996. — Vol. 4. — P. 647—664.
    • Goro Komatsu,, Sergei G. Arzhannikov, Alan R. Gillespie, Raymond M. Burke, Hideaki Miyamoto, Victor R. Baker. Quaternary paleolake formation and cataclysmic flooding along the upper Yenisei River // Geomorphology, 2009. — Vol. 104. — P. 143—164.
    • Рудой А. Н. Четвертичная гляциогидрология гор Центральной Азии. — Автореферат…доктора географических наук. — М., 1995. — 35 с.
    • Рудой А. Н. Четвертичные ледоемы гор Южной Сибири // Материалы гляциологических исследований, 2001. — Вып. 90. — С. 40-49.
    • Jerome-Etienne Lesemann, Tracy A. Brennand. Regional reconstruction of subglacial hydrology and glaciodynamic behaviour along the southern margin of the Cordilleran Ice Sheet in British Columbia, Canada and northern Washington State, USA // Quaternary Science Reviews, 2009. — Vol. 28. — P. 2420—2444.
    • Севастьянов Д. А. Разноразмерные ритмы и тренды в динамике увлажненности Центральной Азии // Известия Русского географического общества, 1993. — Т. 125. — Вып. 5. — С. 38-46.
    • Marquis: Who's Who in the World. 1999, 2000….Ed. 16, 17….
    • Макс Батурин. Алтайская советско-американская геоэкологическая экспедиция // «Советский учитель», 1991, 7 октября. — № 17 (1061).
    • В. Нилов. Импровизация на тему // «Томский вестник», 1993. — 30 сентября.
    • Игорь Тюрин. Енисей впадал в Средиземное море // «Буфф-сад», еженедельное приложение к газ. «Томский вестник», 1994. — 14 июля.
    • Paul A. Carling, I. Peter Martini, Jurgen Herget a.o. Megaflood sedimentary valley fill: Altai Mountains, Siberia. — Megaflooding on Earth and Mars / Ed. Devon M. Burr, Paul A. Carling and Victor R. Baker. Published by Cambridge University Press, 2009. — P. 247—268.
    • Ревушкин А.C., Сагалаев А. М., Рудой А. Н., Парначёв В. П., Фоминых С. Ф., Ревякин Ю. Т. Дорожные впечатления русского обывателя // Буфф-сад: «Томский вестник». 2000. № 9 (2084). 20 января. С. 6 .
    • Ковальчук Дарья. Антарктида. Взгляд гляциолога // Персона. — Томск, 01.2013

    Посилання

    Рудий Олексій Миколайович
    у сестринських Вікіпроєктах
    image Цитати у Вікіцитатах?
    image Теми у Вікіджерелах?
    image Файли у Вікісховищі?
    • Климат, лёд, вода, ландшафты : ( )[рос.] // Климат, лёд, вода, ландшафты : персональный сайт Рудого А. М. — Дата звернення: 6 лютого 2018 року.
    • Праці О. М. Рудого
    • (рос.) Рудий Олексій Миколайович — на сайті енциклопедії «Вчені Росії» .
    • (рос.)  — на сайті Томського державного університету.
    • (рос.) на сайті Російського географічного товариства.
    • (англ.) The Altai Flood.
    • (англ.) Keenan Lee. The Missoula Flood.
    • (рос.) Рудой А. Н. Следы ледниковых наводнений — «Природа», 2000, № 9.
    • (рос.) Рудой А. Н.  — Алтай Разноцветный, серпень 2013 року.
    • (англ.) Tim Folger. Back to Siberia: the biggest flood? — Science Frontiers No. 92: Mar-Apr 1994.
    • (рос.)  — відеоінтерв'ю новинам «Вести-Томск», 31 березня 2010 року.
    • (рос.) Відео за участі Рудого О. М. на концерті в актовому залі ТДУ.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Rudij Oleksij Mikolajovich 19 serpnya 1952 Tomsk SRSR radyanskij i rosijskij geomorfolog glyaciolog geograf Doktor geografichnih nauk z 1995 profesor z 1998 dijsnij chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva chlen glyaciologichnih i selevih tovaristv Komisiyi z kontinentalnoyi paleogidrologiyi Mizhnarodnogo soyuzu z vivchennya chetvertinnogo periodu pochesnij pracivnik vishoyi profesijnoyi osviti Rosijskoyi Federaciyi Fundator naukovih doslidzhen avtor teoriyi delyuvialnogo Rudij Oleksij MikolajovichRudoj Aleksej NikolaevichNarodivsya19 serpnya 1952 1952 08 19 71 rik Tomsk SRSRPomer22 listopada 2018 2018 11 22 66 rokiv Tomsk RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnistgeografAlma materTomskij universitetGaluzgeomorfologiya paleogeografiya chetvertinnogo periodu glyaciologiya geografiyaZakladTomskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor geografichnih naukNaukovij kerivnik Vidomij zavdyaki teoriyi dilyuvialnogo morfolitogenezaNagorodiQ4192655 Ministerstvo osviti i nauki Rosijskoyi FederaciyiOsob storinkaice tsu ru Rudij Oleksij Mikolajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rudij BiografiyaOleksij Mikolajovich Rudij narodivsya 19 serpnya 1952 roku v Tomsku Rosiya v rodini radyanskih KDB istiv Jogo batko Mikola Oleksijovich 1919 2002 z rodini robitnika zakinchiv Dnipropetrovskij vishij institut osviti Pid chas nimecko radyanskoyi vijni komanduvav artilerijskim batalonom z 1944 roku sluzhiv u SMERShi na Zahidnij Ukrayini Pislya vijni zakinchiv akademiyu MVS Vijshov u zapas u zvanni polkovnika veteran MVS SRSR Mati Tamara Mikolayivna Ruda v divoctvi Kurushina 1924 2003 z sim yi sluzhbovciv 1941 roku z 10 go klasu za komsomolskim naborom bula napravlena radistkoyu do partizanskogo zagonu pid Volokolamskom Pislya vijni sluzhila v organah derzhbezpeki bula chempionkoyu Tomskoyi oblasti zi strilbi iz gvintivki veteran KDB Oleksij Mikolajovich pislya zakinchennya shkoli 6 z pogliblenim navchannyam nimeckoyi movi vstupiv na geologo geografichnij fakultet Tomskogo derzhavnogo universitetu de pid naukovim kerivnictvom profesora zahistiv diplomnu robotu na temu Geomorfologiya serednoyi chastini basejnu richki Vankarem Shidna Chukotka u zv yazku z rozsipnoyu zolotonosnistyu Propracyuvavshi majzhe rik inzhenerom geologom na vishukuvanni pid budivnictvo majdanchikiv Sibirskogo himichnogo kombinatu riznih aviaob yektiv ta in vin buv zaproshenij do problemnoyi naukovo doslidnoyi laboratoriyi glyacioklimatologiyi Tomskogo universitetu stvorenu sibirskim glyaciologom laureatom stalinskoyi premiyi profesorom Zakinchivshi aspiranturu u viddili glyaciologiyi pid kerivnictvom za specialnistyu gidrologiya sushi vodni resursi gidrohimiya glyaciologiya pochav serjozno zajmatisya riznimi pitannyami glyacialnoyi geomorfologiyi i zagalnoyi glyaciologiyi Rodina Diti Donka Ruda Nataliya Oleksiyivna 1976 zakinchila Tomsku gimnaziyu 6 i Tomskij derzhavnij universitet kafedra botaniki kandidat biologichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik u misti Novosibirsk Sin Rudij Oleksij Oleksijovich 1993 2005 shkolyarem rozbivsya na skelyah ostrova Olhon na ozeri Bajkal Sestra Barkovska Nataliya Mikolayivna 1949 1975 zakinchila tomsku shkolu 6 fakultet inozemnih mov bula vchitelkoyu nimeckoyi movi zaginula v avtokatastrofi Osnovni napryami naukovoyi ta pedagogichnoyi diyalnostiGolovni naukovi interesi Lodovikova geomorfologiya i geologiya girskih krayin chetvertinna paleogeografiya paleoglyaciologiya i paleogidrologiya zagalni pitannya glyaciologiyi ta fizichnoyi geografiyi metodika vikladannya prirodoznavstva u vishih navchalnih zakladah Pracyuvav ekspertom 1998 2002 v programi Mizhnarodnogo ekologichnogo fondu za proektom YuNESKO Ob yekti Vsesvitnoyi prirodnoyi spadshini Altaj Zoloti gori zokrema po teritoriyi ploskogir ya Ukok Ye chlenom naukovo ekspertnoyi radi Komitetu z civilnoyi oboroni i nadzvichajnih situacij Administraciyi Tomskoyi oblasti z 2010 r Naukovij kerivnik i vidpovidalnij vikonavec z 1991 r proektiv za grantami NASA RFFD DAAD Deutsche Forschungsgemeinschaft en WWF Britanskogo Korolivskogo tovaristva ta in Vikladacka robota Z 1975 roku Rudoyu rozrobiv i vede lekciyi z kartografiyi zagalnoyi i dinamichnij geologiyi zagalnoyi geomorfologiyi zagalnoyu glyaciologiyi i merzlotovedeniyu praktichni zanyattya z metodiv geografichnih doslidzhen ta z kartografichnogo kreslennya i malyuvannya speckursi z paleogeografiyi chetvertinnogo periodu teoriyi katastrof flyuvialnoj geomorfologiyi glyacialnoj geomorfologiyi geologiyi rozsipiv ta in dlya studentiv i magistrantiv riznih universitetiv Rosiyi ta svitu Zdijsnyuye kerivnictvo kursovimi ta diplomnimi robotami studentiv geografiv aspirantami i doktorantami a takozh navchalnimi i virobnichimi polovimi praktikami z fizichnoyi geografiyi Kurator i avtor navchalnih planiv magistraturi za geomorfologiyi v Tomskomu derzhavnomu universiteti Chitav i chitaye lekcijni speckursi ta seminari z suchasnih problem fizichnoyi geografiyi v Tomskomu oblasnomu instituti vchitelya v Hovdskom filiyi Mongolskogo derzhuniversitetu v Tomskomu derzhavnomu universiteti ta v Altajskomu derzhavnomu universiteti za flyuvialnoj geomorfologiyi i paleoglyaciologii v universitetah Augsburga FRN i Cyuriha Shvejcariya Rozrobiv navchalni plani za dvoma geografichnimi specialnostyami Tomskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu geografiya biologiya ta geografiya istoriya za yakimi v danij chas navchayutsya studenti geografi pedagogichnogo universitetu Vin ye organizatorom geografichnoyi osviti v TGPU pershim zaviduvachem stvorenoyi nim kafedri zagalnoyi geografiyi i racionalnogo prirodokoristuvannya i pershim dekanom organizovanogo nim geografichnogo fakultetu z 1990 roku Ekspediciyi1971 Girskij Altaj student marshrutnij ta girnichij robitnik 1972 Evenkiya Tunguske trappovoe plato basejni pivnichnih pritok Pidkam yanoyi Tunguski student tehnik geolog geomorfologichna zjomka 200 tisyachnogo masshtabu 1973 Shidna Chukotka student tehnik geolog geologo rozviduvalni roboti na rossypnoe zoloto geomorfologichna zjomka 1974 1975 Zahidna Sibir inzhener geolog inzhenerno geologichni vishukuvannya na teritoriyi Zahidnogo Sibiru 1976 Ekspedicijna ekskursiya v lodovikovih rajonah Tyan Shanyu de vivchalisya geologichni slidi proriviv suchasnih prilodovikovih ozer 1975 2009 Girskij Altaj nachalnik geomorfologichnogo i glyaciologicheskogo zagoniv nachalnik ekspedicij 1977 1978 Shidna Antarktida naukovij pohid na en mizhnarodna ekspediciya AN SRSR molodshij naukovij spivrobitnik glyaciolog 1981 1982 Shidna Antarktida naukovij pohid na Kupol V glyaciologichni doslidzhennya na stanciyah Molodizhna Mirnij Shid Ekspediciya AN SRSR naukovij spivrobitnik glyaciolog 1983 Pamir Girskij Badahshan Pamirskaya ekspediciya AN SRSR glyaciolog roboti v oblasti ablyaciyi lodovik Vedmezhij dolina Vanch U cij pamirskij ekspediciyi Rudoyu vikonav geologo geomorfologichni marshruti po dolini Vanch do lodovika Abdukagor pidnyavsya po lodoviku Rosijskogo Geografichnogo tovaristva doslidzhuvav dolinu r Dustiroz a takozh zrobiv kilka sprob proniknuti v groti pid pulsuyuchij lodovik Vedmezhij z metoyu vivchennya ta diagnostiki geologichnih slidiv sistematichnogo viniknennya suchasnih lodovikovo podprudnih ozer vishe lodovika Rosijskogo Geografichnogo tovaristva a takozh slidiv yih proriviv Udvoh z gidrologom V Pilovim z MDU vin doslidzhuvav firnovuyu zonu verhiv yiv Abdukagora a takozh u skladi glyaciologicheskogo zagonu IG RAN sposterigav glyaciotektonicheskie zmini poverhni gotuyetsya do chergovogo serdzhu lodovika Vedmezhij 1986 Ekspedicijna ekskursiya v Zabajkalli Razom z kolegami geologami ta arheologami obgovoryuvalasya problema pohodzhennya potuzhnih ritmichnosloistyh tovsh zabajkalskih piskiv 1994 traven Geografichni ekskursiyi spilno z vidomim sibirskim botanikom profesorom A S Revushkinym v Zahidnij Ugorshini i v peredgir yah Alp 1994 Mizhnarodna ekspediciya v Shvabskomu Albi Bavariya v Avstrijskih Alpah i lodovikovih rajonah Pivnichnogo Tirolyu Spilni roboti TGPI i Augsburgskogo universitetu FRN kerivnik rosijskoyi grupi 1995 Paleoglyaciologicheskie i sedimentologicheskie doslidzhennya v serednij techiyi dolini r Rejn Shvejcariya zaproshenij profesor Ekspediciyi v rajonah suchasnogo i davnogo zledeninnya u Shidnij ta Centralnij Antarktidi na Pamiri v Avstrijskih i Bernskih Alpah a takozh v basejni serednoyi techiyi r Rejn u Shvabskomu Albi i v ponizzi dolini r Ipn spravili velikij vpliv na naukovij svitoglyad Rudogo Viklyuchno vazhlivimi v jogo naukovoyi biografiyi viyavilisya doslidzhennya rozriziv i relyefu pivnichnih peredgir yiv Alp zokrema j tomu sho same v nih rozroblyalisya klasichni alpijski shemi pidrozdilu plejstocenu Centralnoyi Yevropi 1997 traven Oglyadova ekspedicijna ekskursiya v Zahidnij Mongoliyi spilno z profesorami A S Revushkinym Tomskij universitet i Nyamdavaa Hovdskij universitet 2004 Geomorfologichna ekspediciya v basejni r Irkut i na Irkut Okinskom mezhirichchi spilno z E Osipovim Limnologicheskij institut RAN Irkutsk 2001 mizhnarodna Geologichna ekspediciya po Hakasiyi i Tuvi 2012 berezen ekspediciya na teritoriyi Namibiyi Naukovi koncepciyiTeoriya dilyuvialnogo morfolitogeneza Vidkrittya Rudim v dolinah richok Chuyi i Katuni na Altayi geologo geomorfologichnih slidiv sistematichnih katastrofichnih glyacialnim superpavodkov dilyuvialnyh potokiv megafladov v yih chisli gigantskih znakiv brizhi techiyi dilyuvialnyh valiv i teras suhih vodospadiv spillveev ta inshih form vitrati yakih perevishuvali 18 mln m3 s a shvidkist dosyagali majzhe 50 m s i yaki formuvali centralno azijskij skeblend za pionernoyi terminologiyi avtora zrujnuvav bilsh nizh 60 litnij uyavlennya pro unikalnist grandioznih proriviv opisanogo u vsih suchasnih pidruchnikah pivnichnoamerikanskogo plejstocenovogo ozera Missula Doslidzheni i chasto vpershe terminologichno viznacheni Rudim dilyuvialnye procesi yak i nove znachennya samogo termina dilyuvij z rozryadu fenomenalnih vstali v ryad normalnih ekzogennih procesiv relefoobrazovaniya sho viroblyayut v pevnih oroklimaticheskih umovah kolosalnu geologichnu robotu v duzhe korotki promizhki chasu hvilini godini dni Naslidki ciyeyi roboti porivnyanni z rezultatami takih prirodnih katastrof yak zemletrusi cunami i vulkanizm Do cih poglyadiv z chasom principovo priyednalisya j inshi vidomi fahivci M R Grosvald V A Vovkiv V o Butvilovskij R R Rusanov V Zolnikov A A Mistryukov V R Bejker P A Karling Matias Kulle R Komacu Yurgen Herget E Braun K Rojter L V Shenk P Huggenberger K Zigentalyer ta inshi chislo yakih z kozhnim rokom zbilshuyetsya zbilshuyetsya i kilkist publikacij na cyu temu v tomu chisli i posilan v mizhnarodnih universitetskih pidruchnikah i fundamentalnih naukovih monografiyah Odnak u ciyeyi teoriyi ye i poslidovni oponenti golovnim chinom u Rosiyi Novitnya kritika cih poglyadiv v Rosiyi predstavlena R R Rusanovim i Yu Hergetom v mizhnarodnoyi naukovoyi presi Novi dani otrimani Rudim z kolegami pokazali sho rekonstrujovani dilyuvialnye potoki z Chujsko Kurajskogo lodovikovo podprudnogo ozera buli najbilsh potuzhnimi z vidomih potokiv prisnoyi vodi na Zemli Stattya v zhurnali Science i podalshi publikaciyi na zahodi A N Rudogo P E Karlinga ta inshih vchenih viklikali velikij interes u fahivciv usogo svitu oskilki naukova spilnota diznalasya sho Amerikanskij kontinent bilshe ne ye yedinim u sviti volodarem unikalnih lodovikovo podprudnih ozer skidi yakih stvoryuvali skeblendy Britanskoyi Kolumbiyi Na ci roboti majzhe negajno vidreaguvali i inozemni mas media U 2001 roci z Krasnoyarska v Tuvu i dali vgoru po Yeniseyu vidpravivsya mizhnarodnij polovij simpozium GLOKOP dlya znajomstva z dilyuvialnym relyefom Tuvi v yakij brali uchast geomorfologi i gidrologi z usih kontinentiv okrim Antarktidi Koncepciya dilyuvialnogo morfolitogeneza zahishena yiyi avtorom pershoyi v SRSR takogo rodu kandidatskoyi disertaciyi 1987 vzhe oformlenoyi u viglyadi teoriyi cherez 8 rokiv bula zahishena v Instituti geografiyi RAN v yakosti doktorskoyi na temu gir Centralnoyi Aziyi Same v cij disertaciyi bulo obgruntovano i zahisheno polozhennya pro neobhidnist rozrobki novogo mizhdisciplinarnogo naukovogo napryamu v ramkah yakogo i rozroblyalasya avtorska teoriya Mizhnarodne naukove spivtovaristvo obgovoryuvav cyu teoriyu na Kongresi Mizhnarodnogo soyuzu z vivchennya chetvertinnogo periodu INKVA u Berlini v serpni 1995 roku koli Rudoyu vpershe osobisto predstaviv yiyi na najvishomu naukovomu forumi paleogeografov paleoglyaciologov i geologiv chetvertichnikov svitu Teoriya dilyuvialnogo morfolitogeneza Rudogo v osnovi yakoyi lezhit polozhennya pro zv yazok glyacialnogo i dilyuvialnogo procesiv dozvolyaye viyavlyati ostanni v shozhih z vivchenimi v bud yakih regionah Zemli ta inshih planet zokrema na planeti Mars i rekonstruyuvati ta prognozuvati na bud yaki hronologichni zrizi Koncepciya pro nalednyh ledoemah Spijmani ozera Rozvinuvshi vislovlenu v 1930 r na Geologichnomu z yizdi v Tashkenti ideyu radyanskogo geologa 1893 1977 Rudoyu visunuv koncepciyu pro ledoemah nalednogo tipu Vidpovidno do ciyeyi koncepciyi ledoemy yavlyayut soboyu ne tilki rezervuari v yakih nakopichuyutsya gletchernye lodi z girskogo obramlennya ulogovin tak zvani klasichni ledoemy Nehorosheva yak poznachiv yih Rudoyu ale i principovo novi morfogenetichni tipi zledeninnya Koli snigova liniya opuskayetsya nizhche dzerkala prilodovikovih ozer ostanni potraplyayut v zonu zhivlennya lodovikiv i sami stayut gigantskimi centrami zledeninnya pozitivna inversijna lodovikova morfoskulptura Ozera stayut spijmanimi Nalednye ledoemy i spijmani ozera v danij chas vstanovleni dlya lodovikovogo plejstocenu Altayu Kanadi Tan Shan ta in Rudoyu stvoriv pershi roboti pro vsih ranishe vidomih i vidkritih yim vpershe chetvertinnih ledoemah girskih krayin i sklav yih pershu klasifikaciyu Avtor ponad 200 naukovih i naukovo populyarnih prac i pidruchnikiv u tomu chisli desyatka knig Obrani roboti Rudoj A N K diagnostike godichnyh lent v ozerno lednikovyh otlozheniyah Gornogo Altaya Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1981 T 113 Vyp 4 S 334 339 Rudoj A N O vozraste tebelerov i vremeni okonchatelnogo ischeznoveniya lednikovo podprudnyh ozyor na Altae Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1988 T 120 Vyp 4 S 344 348 Rudoj A N Rezhim lednikovo podprudnyh ozyor mezhgornyh kotlovin Yuzhnoj Sibiri Materialy glyaciologicheskih issledovanij 1988 Vyp 61 S 36 34 Rudoj A N Galahov V P Danilin A L Rekonstrukciya lednikovogo stoka verhnej Chui i pitanie lednikovo podprudnyh ozyor v pozdnem plejstocene Izvestiya Vsesoyuznogo geograficheskogo obshestva 1989 T 121 Vyp 2 S 236 244 Baker V R Benito G Rudoy A N Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding Altay Mountains Siberia Science 1993 Vol 259 R 348 352 Rudoy A N Baker V R Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding Altai Mountains Siberia Sedimentary Geology 1993 Vol 85 No 1 4 R 53 62 Rudoj A N Skejblend Centralnoj Azii Priroda 1994 Vyp 8 S 3 20 Rudoj A N Kiryanova M R Ozerno lednikovaya podprudnaya formaciya i chetvertichnaya paleogeografiya Altaya Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 1994 T 126 Vyp 6 S 62 71 Rudoj A N Geomorfologicheskij effekt i gidravlika pozdneplejstocenovyh jokullaupov lednikovo podprudnyh ozyor Yuzhnoj Sibiri Geomorfologiya 1995 Vyp 4 S 61 76 Rudoj A N Kiryanova M R Erozionnye terrasy i ekzogennaya geomorfologiya Severo Vostochnogo Sajlyugema bassejn Chujskoj kotloviny Altaj Geomorfologiya 1996 Vyp 1 S 87 96 Rudoj A N Bejker V R Paleogidrologiya skejblenda Centralnoj Azii Materialy glyaciologicheskih issledovanij 1996 Vyp 80 S 103 115 Grosswald M G Rudoy A N Quaternary Glacier Dammed Lakes in the Mountains of Siberia Polar Geography 1996 Vol 20 Iss 3 P 180 198 Grosvald M G Rudoj A N Chetvertichnye lednikovo podprudnye ozera v gorah Sibiri Izvestiya RAN Seriya geograficheskaya 1996 Vyp 4 S 112 126 Rudoj A N Osnovy teorii dilyuvialnogo morfolitogeneza Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 1997 T 129 Vyp 1 S 12 22 Rudoy A N Mountain Ice Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene Chapter 16 P 215 234 Palaeohydrology and Environmental Change Eds G Benito V R Baker K J Gregory Chichester John Wiley amp Sons Ltd 1998 353 p ISBN 0 471 98465 5 Rudoj A N Fenomen Antarktidy Tomsk STT 1999 128 s ISBN 5 7237 009 oshiboch Rudoj A N 9 Rudoj A N Lysenkova Z V Rudskij V V Shishin M Yu Ukok proshloe nastoyashee budushee Red V V Rudskij i A N Rudoj Barnaul Altajskij universitet 2000 174 s ISBN 5 7904 0147 3 Rudoj A N Chetvertichnye ledoemy gor Yuzhnoj Sibiri Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2001 Vyp 90 S 40 49 Rudoj A N Geologicheskaya rabota chetvertichnyh glyacialnyh superpavodkov Formy dilyuvialnoj erozii i evorzii Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 2001 T 133 Vyp 4 S 31 40 Rudoj A N Gidravlicheskie harakteristiki i vozmozhnaya geohronologiya chetvertichnyh glyacialnyh superpavodkov na Altae Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 2001 T 133 Vyp 5 S 30 41 Rudoj A N Obratnaya storona Luny Altajskij vestnik 2002 2 S 52 64 Rudoy A N Glacier Dammed Lakes and geological work of glacial superfloods in the Late Pleistocene Southern Siberia Altai Mountains Quaternary International 2002 Vol 87 1 P 119 140 Rudoj A N T 4 36 Rudoj A N T 6 43 Rudoj A N Gigantskaya ryab techeniya istoriya issledovanij diagnostika i paleogeograficheskoe znachenie Tomsk TGPU 2005 228 s Osnovy pochvovedeniya uchebnik dlya VUZov Red S P Kulizhskij i A N Rudoj Tomsk TGPU 2005 408 s ISBN 5 89428 158 X Rudoj A N Gigantskaya ryab techeniya istoriya issledovanij diagnostika i paleogeograficheskoe znachenie Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2006 Vyp 101 S 24 48 ISBN 978 5 85127 594 4 Rudoj A N Rusanov G G Poslednee oledenenie Severo Zapadnogo Altaya Bassejn reki Koksy Tomsk Izd vo NTL 2010 240 s ill ISBN 978 5 89503 474 3Nagorodi i vidznaki1983 2002 pochesnij pracivnik vishoyi profesijnoyi osviti Rosijskoyi Federaciyi 2002 medal Za zaslugi v galuzi osviti Tomskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu 2003 medal Za zaslugi pered Tomskij derzhavnim universitetom 2004 medal Za zaslugi pered mistom Na chest 400 richchya mista Tomska 2010 pochesna gramota administraciyi Tomskoyi oblasti Div takozhPrimitkiFominyh S F 2003 Galkina T V 2005 Natalya Zhilyakova Uchenyj puteshestvennik romantik arh 6 lyutogo 2018 roku Natalya Zhilyakova Alma Mater Gazeta Tomskogo gosudarstvennogo universiteta 2526 Data zvernennya 6 lyutogo 2018 roku Klimat lyod voda landshafty Arhiv originalu za 13 sichnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2018 Rudoj A N Lysenkova Z V Rudskij V V Shishin M Yu Ukok proshloe nastoyashee budushee Barnaul Altajskij gosudarstvennyj universitet 2000 172 s Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2018 Ledohod Vesti Tomsk VESTI TOMSK Proisshestviya nedostupne posilannya z chervnya 2019 A N Rudoj na sajte Tomskogo gosudarstvennogo universiteta Arhiv originalu za 31 lipnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2018 Pichurin L F Tomskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet Tomsk INTEK 1995 236 s ISBN 5 85109 008 1 Aleksej Rudoj Proshlogodnij sneg Arhiv originalu za 23 kvitnya 2012 Procitovano 2 chervnya 2010 Rudoy A N Baker V R T 85 1 4 Grosvald M G Evrazijskie gidrosfernye katastrofy i oledenenie Arktiki M Nauchnyj mir 1999 120 s Victor R Baker The Channeled Scabland A Retrospective Annu Rev Earth Planet Sci 2009 Vol 37 P 6 1 6 19 Laszlo P Keszthelyi Victor R Baker Windy L Jaeger a o Floods of water and lava in the Columbia River Basin Analogs for Mars The Geological Society of America Field Guide 15 2009 PP 1 30 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 6 lyutogo 2018 Ananev G S Katastroficheskie processy relefoobrazovaniya M Moskovskij universitet 1998 102 s PAUL A CARLING I PETER MARTINI JUERGEN HERGET a o Megaflood sedimentary valley fill Altai Mountains Siberia Megaflooding on Earth and Mars Ed Devon M Burr Paul A Carling and Victor R Baker Published by Cambridge University Press 2009 P 247 268 Borisov B A Minina E A Rebristye moreny Altae Sayanskogo regiona Geografiya i geoekologiya na sovremennom etape vzaimodejstviya prirody i obshestva materialy Vseros nauchn konf SELIVERSTOVSKIE ChTENIYa SPb 19 20 noyabrya 2009 g SPbGU 2009 S 392 399 Pozdnyakov A V Okishev P A Mehanizm formirovaniya donnyh gryad i vozmozhnyj genezis gigantskoj ryabi Kurajskoj vpadiny Altaya Geomorfologiya 2002 1 S 82 90 Pozdnyakov A V Hon A V K probleme genezisa altajskogo fenomena gigantskoj ryabi Geomorfologiya Centralnoj Azii Mat 16 go Plenuma geomorfologicheskoj komissii RAN Barnaul 2001 2 S 181 185 Rusanov G G Gryadovyj relef Kurajskoj kotloviny Gornogo Altaya i novye gipotezy ego proishozhdeniya Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2009 Vyp 107 S 25 30 Herget J Reconstruction of Pleistocene ice dammed Lake Outbursts in the Altai Mountains Siberia The Geological Society of America Boulder Colorado USA 2005 Special Pap 386 118 p Rudoy A N Baker V R Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding Altai Mountains Siberia Sedimentary Geology 1993 Vol 85 N 1 4 R 53 62 Baker V R Benito G Rudoy A N Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding Altay Mountains Siberia Science 1993 Vol 259 R 348 352 Rudoy A N Mountain Ice Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene Chapter 16 P 215 234 Palaeohydrology and Environmental Change Eds G Benito V R Baker K J Gregory Chichester John Wiley amp Sons Ltd 1998 353 p Carling P A Morphology Sedimentology and Palaeohydraulic signifcance of large gravel dunes Altai Mountains Siberia Sedimentology 1996 Vol 4 P 647 664 Goro Komatsu Sergei G Arzhannikov Alan R Gillespie Raymond M Burke Hideaki Miyamoto Victor R Baker Quaternary paleolake formation and cataclysmic flooding along the upper Yenisei River Geomorphology 104 2009 P 143 164 92 Arhiv originalu za 22 bereznya 2012 Procitovano 6 lyutogo 2018 NOVA ERA Rudoj A N Chetvertichnaya glyaciogidrologiya gor Centralnoj Azii Avtoreferat doktora geograficheskih nauk M 1995 35 s V P Nehoroshev Sovremennoe i drevnee oledenenie Altaya Trudy III sezda geologov Tashkent 1930 Vyvp 2 S 143 156 Rudoj A N Chetvertichnye ledoemy gor Yuzhnoj Sibiri Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2001 Vyp 90 S 40 49 Rudoj A N 9 Nauka prihodit na pomosh ros arh 6 lyutogo 2018 roku Natalya Aleksandrova Alma Mater Gazeta Tomskogo gosudarstvennogo universiteta 2485 Data zvernennya 6 lyutogo 2018 roku Literatura ros Rudskij V V 13 let iz zhizni geografa Smolensk Universum 2005 376 s ISBN 5 88984 97 X ros Rudoj Aleksej Mihajlovich Professora Tomskogo universiteta Biograficheskie slovar Red S F Fominyh T Tomskij gosudarstvennyj universitet 2003 T 4 chast 2 S 189 193 ISBN 5 7511 1664 X ros Rudoj Aleksej Mihajlovich Professora Tomskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta Biograficheskie slovar Red T V Galkina T Tomskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet 2005 S 272 278 ISBN 5 89428 175 X Pichurin L F Tomskij gosudarstvennyj pedagogicheskij universitet Tomsk INTEK 1995 236 s ISBN 5 85109 008 1 Rudoj A N Fenomen Antarktidy Tomsk STT 1999 128 s ISBN 5 7237 009 oshiboch Rudoy A N Baker V R Sedimentary Effects of cataclysmic late Pleistocene glacial Flooding Altai Mountains Siberia Sedimentary Geology 1993 Vol 85 N 1 4 R 53 62 Grosvald M G Evrazijskie gidrosfernye katastrofy i oledenenie Arktiki M Nauchnyj mir 1999 120 s Victor R Baker The Channeled Scabland A Retrospective Annu Rev Earth Planet Sci 2009 Vol 37 P 6 1 6 19 Laszlo P Keszthelyi Victor R Baker Windy L Jaeger a o Floods of water and lava in the Columbia River Basin Analogs for Mars The Geological Society of America Field Guide 15 2009 PP 1 30 Richard John Huggett FUNDAMENTALS OF GEOMORPHOLOGY Second Edition Routledge Fundamentals of Physical Geography 2007 483 p Ananev G S Katastroficheskie processy relefoobrazovaniya M Moskovskij universitet 1998 102 s Borisov B A Minina E A Rebristye moreny Altae Sayanskogo regiona Geografiya i geoekologiya na sovremennom etape vzaimodejstviya prirody i obshestva materialy Vseros nauchn konf SELIVERSTOVSKIE ChTENIYa SPb 19 20 noyabrya 2009 g SPbGU 2009 S 392 399 Pozdnyakov A V Okishev P A Mehanizm formirovaniya donnyh gryad i vozmozhnyj genezis gigantskoj ryabi Kurajskoj vpadiny Altaya Geomorfologiya 2002 1 S 82 90 Pozdnyakov A V Hon A V K probleme genezisa altajskogo fenomena gigantskoj ryabi Geomorfologiya Centralnoj Azii Mat 16 go Plenuma geomorfologicheskoj komissii RAN Barnaul 2001 2 S 181 185 Rusanov G G Gryadovyj relef Kurajskoj kotloviny Gornogo Altaya i novye gipotezy ego proishozhdeniya Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2009 Vyp 107 S 25 30 Herget J Reconstruction of Pleistocene ice dammed Lake Outbursts in the Altai Mountains Siberia The Geological Society of America Boulder Colorado USA 2005 Special Pap 386 118 p Baker V R Benito G Rudoy A N Paleohydrology of late Pleistocene Superflooding Altay Mountains Siberia Science 1993 Vol 259 R 348 352 Rudoy A N Mountain Ice Dammed Lakes of Southern Siberia and their Influence on the Development and Regime of the Runoff Systems of North Asia in the Late Pleistocene Chapter 16 P 215 234 Palaeohydrology and Environmental Change Eds G Benito V R Baker K J Gregory Chichester John Wiley amp Sons Ltd 1998 353 p Carling P A Morphology Sedimentology and Palaeohydraulic signifcance of large gravel dunes Altai Mountains Siberia Sedimentology 1996 Vol 4 P 647 664 Goro Komatsu Sergei G Arzhannikov Alan R Gillespie Raymond M Burke Hideaki Miyamoto Victor R Baker Quaternary paleolake formation and cataclysmic flooding along the upper Yenisei River Geomorphology 2009 Vol 104 P 143 164 Rudoj A N Chetvertichnaya glyaciogidrologiya gor Centralnoj Azii Avtoreferat doktora geograficheskih nauk M 1995 35 s Rudoj A N Chetvertichnye ledoemy gor Yuzhnoj Sibiri Materialy glyaciologicheskih issledovanij 2001 Vyp 90 S 40 49 Jerome Etienne Lesemann Tracy A Brennand Regional reconstruction of subglacial hydrology and glaciodynamic behaviour along the southern margin of the Cordilleran Ice Sheet in British Columbia Canada and northern Washington State USA Quaternary Science Reviews 2009 Vol 28 P 2420 2444 Sevastyanov D A Raznorazmernye ritmy i trendy v dinamike uvlazhnennosti Centralnoj Azii Izvestiya Russkogo geograficheskogo obshestva 1993 T 125 Vyp 5 S 38 46 Marquis Who s Who in the World 1999 2000 Ed 16 17 Maks Baturin Altajskaya sovetsko amerikanskaya geoekologicheskaya ekspediciya Sovetskij uchitel 1991 7 oktyabrya 17 1061 V Nilov Improvizaciya na temu Tomskij vestnik 1993 30 sentyabrya Igor Tyurin Enisej vpadal v Sredizemnoe more Buff sad ezhenedelnoe prilozhenie k gaz Tomskij vestnik 1994 14 iyulya Paul A Carling I Peter Martini Jurgen Herget a o Megaflood sedimentary valley fill Altai Mountains Siberia Megaflooding on Earth and Mars Ed Devon M Burr Paul A Carling and Victor R Baker Published by Cambridge University Press 2009 P 247 268 Revushkin A C Sagalaev A M Rudoj A N Parnachyov V P Fominyh S F Revyakin Yu T Dorozhnye vpechatleniya russkogo obyvatelya Buff sad Tomskij vestnik 2000 9 2084 20 yanvarya S 6 Kovalchuk Darya Antarktida Vzglyad glyaciologa Persona Tomsk 01 2013PosilannyaRudij Oleksij Mikolajovich u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Fajli u Vikishovishi Klimat lyod voda landshafty ros Klimat lyod voda landshafty personalnyj sajt Rudogo A M Data zvernennya 6 lyutogo 2018 roku Praci O M Rudogo ros Rudij Oleksij Mikolajovich na sajti enciklopediyi Vcheni Rosiyi ros na sajti Tomskogo derzhavnogo universitetu ros na sajti Rosijskogo geografichnogo tovaristva angl The Altai Flood angl Keenan Lee The Missoula Flood ros Rudoj A N Sledy lednikovyh navodnenij Priroda 2000 9 ros Rudoj A N Altaj Raznocvetnyj serpen 2013 roku angl Tim Folger Back to Siberia the biggest flood Science Frontiers No 92 Mar Apr 1994 ros videointerv yu novinam Vesti Tomsk 31 bereznya 2010 roku ros Video za uchasti Rudogo O M na koncerti v aktovomu zali TDU

    Дата публікації:
    Топ