Україна — унітарна держава, до складу якої входять 27 регіонів: 24 області, 1 автономна республіка (АР Крим) і 2 міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь. Суверенітет держави поширюється на всю її територію — стаття 2 Конституції України. На території України відсутні інші державні утворення, її територія, в межах існуючих кордонів — цілісна і недоторкана. Автономна Республіка Крим, на відміну від інших областей, володіє дещо більшими правами у питаннях самоврядування.
Структура державного устрою
Згідно зі статтею 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села. Ці територіальні одиниці розрізняються за трьома підставами:
1) за географічними ознаками вони поділяються на регіони (АР Крим, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);
2) за своїм статусом — на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці — територіальні громади (міські, селищні, сільські). Крім того, АР Крим має особливий статус територіальної автономії, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць;
3) за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України — на територіальні одиниці первинного рівня (міські, селищні і сільські територіальні громади), середнього рівня (райони) і вищого рівня (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
Згідно чинного Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР (1981) (всупереч Конституції) існує такий тип населеного пункту як селище міського типу (смт). Населення смт вважається міським. Також де-факто адміністративно-територіальними одиницями є території територіальних громад, хоча законодавчо вони ще не мають такого статусу.
Історія
Давні адміністративні одиниці
Період | Адміністративні одиниці |
---|---|
До XIV століття | Київська держава була поділена на удільні князівства, цей устрій зберігся також у великах князівствах, що розвинулися після занепаду Русі (таких як Галицько-Волинське). Закарпаття, що з середини XI століття належало до Угорського королівства, поділялося на комітати Унг, Берег, Угоча і Мараморош. На території Криму існувала візантійська провінція Херсонес. |
1434-1772 | Велике князівство Литовське зберегло давній устрій, а Польща запровадила поділ на воєводства, який пізніше перейняла також Литва і який утвердився у Речі Посполитій. Територія Криму і частина інших приморських земель до 1783 року входили до Кримського ханства, (поділеного) на 6 каймакамств. |
1568-1812 | Османська імперія використовувала поділ на (еялети) (на території України їх існувало три: Кафинський (1558-1774), Сілістрійський (1593-1812) та Подільський (1672-1699)). |
1625-1781 | Військо Запорозьке використовувало полковий устрій. |
1708-1923 | Російська імперія поступово перевела підконтрольні українські землі на губернський устрій. |
1772-1918 | В Австрії українські землі входили до коронних країв Королівства Галичини та Володимирії та Герцогства Буковини, поділені на повіти. Закарпаття, що належало до Угорського королівства, продовжувало ділитися на комітати. |
1918 | Українська Народна Республіка прийняла закон про новий територіальний устрій, за яким територія УНР мала бути поділеною на землі, проте встановлення Гетьманату зашкодило втіленню реформи. ЗУНР використовувала австрійський (поділ на повіти). |
1919-1939 | В Польщі західноукраїнські землі було поділено на (воєводства). Закарпаття у складі Чехословаччини становило суб'єкт федерації — автономний край Підкарпатську Русь Буковина у складі Румунії ділилася на [ru]. |
1923-1930 | У 1920-х роках в УСРР було запроваджено тимчасовий поділ на губернії (1923-1925) та округи (1923-1930). На території Криму існувала Кримська АРСР, яку 1944 року перетворили на область. |
1941-1944 | Під час німецької окупації у Другій світовій війні (дистрикт Галичини) та (райхскомісаріат України) було поділено на округи. |
з 1930 | 1932 року замість поділу на округи (скасовані 1930) в Радянській Україні запровадили поділ на області, що є в основі сучасного устрою (зокрема на територіях Західної України (з 1939), Буковини (з 1940) та Закарпаття (з 1946). Крім областей у складі України існувала Молдавська АСРР (1924-40), а в лютому 1991 року на території Кримської області було утворено Автономну Республіку Крим. |
Формування сучасного поділу
Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість чинної до того адміністративної системи з 40 окру́гів та 406 районів (і 29 938 населених пунктів).
У березні 2014 року українська влада внаслідок російської агресії втратила контроль над окупованими Російською Федерацією АР Крим та м. Севастополем, влітку — над частиною Донецької та Луганської областей.
Станом на 1 жовтня 2018 року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: АР Крим, 24 області, Київ та Севастополь, у складі яких нараховується 490 районів, 461 місто (з них 187 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 108 районів у містах, 883 селища міського типу, 28131 сільський населений пункт.
Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів, а на початок 2011 року — 490 районів, 459 міст (з них 180 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28457 сіл.
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову про скорочення кількості районів в Україні (Постанова набрала чинності 19 липня 2020 року). Замість 490 районів було створено 136. У середньому у складі кожної області стало по 4-5 районів. Території районів складаються з сільських, селищних та міських територіальних громад. Київ та Севастополь, а також більшість обласних центрів та деякі великі міста також поділяються на райони у містах. У складі територіальних громад можуть утворюватися старостинські округи, які об'єднують один або декілька населених пунктів (здебільшого сіл або селищ), які не є адміністративними центрами громад.
Нормативно-правове забезпечення
Станом на поч. 2021 року підготовлений законопроєкт «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», який має замінити «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року.
Він законодавчо має врегулювати питання щодо порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів та віднесення їх до певних категорій. Законопроєктом встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою України — регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний рівень (райони), базовий рівень — міста, селища, села та допоміжний рівень — райони в містах. Також передбачене запровадження державної реєстрації адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Смт у разі прийняття проєкту закону мають перейти до категорії селищ, а існуючі селища — до категорії сіл. Також запропоновано перевести населені пункти Верховина, Голованівськ, Кельменці та Новоайдар до категорії міст.
Відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Проте жодним чином не йдеться про можливість утворення і ліквідацію областей, встановлення і зміну їх меж, найменування і перейменування. В п. 13 ст. 92 Конституції України йдеться про те, що виключно законами України визначається територіальний устрій України. Однак Закон України «Про територіальний устрій України» так до цього часу і не був прийнятий. Тому на сьогодні це питання залишається відкритим.
В історичній ретроспективі.
В 1991 р. Президія Верховної Ради Української РСР зробила спробу прийняти новий нормативно-правовий акт замість Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 р. У зв'язку з цим Президія Верховної Ради Української РСР постановила передати проект «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» на попередній розгляд Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Однак новий нормативно-правовий акт так і не був прийнятий.
Після прийняття Конституції України у 1996 р. народні депутати України Р. Безсмертний, І. Юхновський, В. Стретович запропонували проєкт Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України”, який 15 липня 1997 р. був прийнятий за основу (картка/картка/вето).
У травні 1997 був прийнятий Закон «Про місцеве самоврядування»
1998 року Указ Президента започаткував реформу.
Інші законопроєкти: 2005 (22 квітня 2005 р. проєкт закону Р. Безсмертного «Про територіальний устрій України» (у перших варіантах закон мав назву «Про адміністративно-територіальний устрій») опублікував на своїх шпальтах «Урядовий кур'єр»), 2009, 2010/2010, 2010/2010 (довідник), 2012/2012, 2013/2014, 2016 (2016), 2016 (щодо районів), 2017, 2017 (райони), 2017 (райони), 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 (дерадянізація)
Територіальні одиниці найвищого рівня
*Зараз в окупованій АР Крим 14 районів, вони будуть ліквідовані після деокупації, а замість них буде створено 10 нових районів. Всього нових районів в Україні 136, з урахуванням існуючих районів АР Крим, що не ліквідовані, — 140.
**Населення Севастопольської міської ради та АР Крим вказане станом на 1 січня 2014 року.
Детальний адміністративний устрій (на 01.01.2022)
Всього населених пунктів | 29711 | Представницький орган Автономної Республіки Крим — Верховна Рада Автономної Республіки Крим | 1 |
---|---|---|---|
Міських поселень | 1342 | Всього місцевих рад: | 1902 |
Сільських поселень | 28369 | у тому числі: обласних рад | 22 |
міські міст зі спеціальним статусом | 2 |
№ п.п. | Автономна Республіка Крим, область, місто зі спеціальним статусом | Райони | Райони у містах | Тер. | Населені пункти | Ради | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Всього нас. пунктів | Міські населені пункти | Сільські населені пункти | |||||||||||||||||
Всього | міста | у т.ч. з рай. поділом | СМТ | Всього | с-ща | села | Всього | Районні | Районні у містах | Територіальних громад | |||||||||
всього | міські | селищні | сільські | ||||||||||||||||
1 | АР Крим * | 10 | 3 | — | 1019 | 72 | 16 | 1 | 56 | 947 | 30 | 917 | 314 | 10 | 3 | 297 | 16 | 38 | 243 |
2 | Вінницька | 6 | 63 | 1503 | 47 | 18 | 29 | 1456 | 127 | 1329 | 69 | 6 | 63 | 18 | 22 | 23 | |||
3 | Волинська | 4 | 54 | 1087 | 33 | 11 | 22 | 1054 | 1054 | 58 | 4 | 54 | 11 | 18 | 25 | ||||
4 | Дніпропетровська | 7 | 18 | 86 | 1500 | 65 | 20 | 3 | 45 | 1435 | 60 | 1375 | 100 | 7 | 7 | 86 | 20 | 25 | 41 |
5 | Донецька * | 8 | 21 | 66 | 1298 | 183 | 52 | 4 | 131 | 1115 | 196 | 919 | 41 | 5 | 36 | 19 | 8 | 9 | |
6 | Житомирська | 4 | 2 | 66 | 1668 | 55 | 12 | 1 | 43 | 1613 | 20 | 1593 | 70 | 4 | 66 | 12 | 22 | 32 | |
7 | Закарпатська | 6 | 64 | 608 | 30 | 11 | 19 | 578 | 578 | 70 | 6 | 64 | 11 | 18 | 35 | ||||
8 | Запорізька | 5 | 7 | 67 | 950 | 36 | 14 | 1 | 22 | 914 | 44 | 870 | 72 | 5 | 67 | 14 | 17 | 36 | |
9 | Івано-Франківська | 6 | 62 | 805 | 39 | 15 | 24 | 766 | 20 | 746 | 68 | 6 | 62 | 15 | 23 | 24 | |||
10 | Київська | 7 | 69 | 1182 | 56 | 26 | 30 | 1126 | 5 | 1121 | 76 | 7 | 69 | 24 | 23 | 22 | |||
11 | Кіровоградська | 4 | 2 | 49 | 1029 | 39 | 12 | 1 | 27 | 990 | 16 | 974 | 55 | 4 | 2 | 49 | 12 | 16 | 21 |
12 | Луганська * | 8 | 4 | 37 | 926 | 146 | 37 | 1 | 109 | 780 | 102 | 678 | 22 | 4 | 18 | 4 | 11 | 3 | |
13 | Львівська | 7 | 6 | 73 | 1928 | 78 | 44 | 1 | 34 | 1850 | 1 | 1849 | 80 | 7 | 73 | 39 | 16 | 18 | |
14 | Миколаївська | 4 | 4 | 52 | 911 | 26 | 9 | 1 | 17 | 885 | 71 | 814 | 56 | 4 | 52 | 9 | 14 | 29 | |
15 | Одеська | 7 | 4 | 91 | 1174 | 52 | 19 | 1 | 33 | 1122 | 22 | 1100 | 98 | 7 | 91 | 19 | 25 | 47 | |
16 | Полтавська | 4 | 5 | 60 | 1839 | 36 | 16 | 2 | 20 | 1803 | 15 | 1788 | 67 | 4 | 3 | 60 | 16 | 20 | 24 |
17 | Рівненська | 4 | 64 | 1026 | 27 | 11 | 16 | 999 | 3 | 996 | 68 | 4 | 64 | 11 | 13 | 40 | |||
18 | Сумська | 5 | 2 | 51 | 1489 | 35 | 15 | 1 | 20 | 1454 | 52 | 1402 | 56 | 5 | 51 | 15 | 15 | 21 | |
19 | Тернопільська | 3 | 55 | 1058 | 35 | 18 | 17 | 1023 | 1 | 1022 | 58 | 3 | 55 | 18 | 16 | 21 | |||
20 | Харківська | 7 | 9 | 56 | 1751 | 77 | 17 | 1 | 60 | 1674 | 138 | 1536 | 63 | 7 | 56 | 17 | 26 | 13 | |
21 | Херсонська | 5 | 3 | 49 | 696 | 40 | 9 | 1 | 31 | 656 | 79 | 577 | 57 | 5 | 3 | 49 | 9 | 17 | 23 |
22 | Хмельницька | 3 | 60 | 1451 | 37 | 13 | 24 | 1414 | 5 | 1409 | 63 | 3 | 60 | 13 | 22 | 25 | |||
23 | Черкаська | 4 | 2 | 66 | 854 | 30 | 16 | 1 | 14 | 824 | 101 | 723 | 70 | 4 | 66 | 16 | 10 | 40 | |
24 | Чернівецька | 3 | 52 | 417 | 19 | 11 | 8 | 398 | 398 | 55 | 3 | 52 | 11 | 7 | 34 | ||||
25 | Чернігівська | 5 | 2 | 57 | 1509 | 45 | 16 | 1 | 29 | 1464 | 57 | 1407 | 62 | 5 | 57 | 16 | 24 | 17 | |
26 | м. Київ | 10 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||
27 | м. Севастополь* | 4 | 32 | 3 | 2 | 1 | 1 | 29 | 1 | 28 | 11 | 4 | 2 | 1 | 1 | 4 | |||
Всього | 140 | 108 | 1469 | 29711 | 1342 | 460 | 24 | 881 | 28369 | 1166 | 27203 | 1880 | 133 | 22 | 1720 | 386 | 467 | 870 |
За даними офіційного порталу Верховної Ради України.
Міста не враховані у таблиці у графі «міста», бо в них міські ради не утворені і вони не входять до складу територіальних громад: Прип'ять та Чорнобиль. Всього міст в Україні — 461.
Назва області | Назва міста | Районів у місті | Районних рад у місті |
---|---|---|---|
Дніпропетровська | Дніпро | 8 | 0 |
Дніпропетровська | Кам'янське | 3 | 0 |
Донецька | Горлівка | 3 | 0 |
Донецька | Донецьк | 9 | 0 |
Донецька | Макіївка | 5 | 0 |
Донецька | Маріуполь | 4 | 0 |
Житомирська | Житомир | 2 | 0 |
Запорізька | Запоріжжя | 7 | 0 |
Луганська | Луганськ | 4 | 0 |
Львівська | Львів | 6 | 0 |
Миколаївська | Миколаїв | 4 | 0 |
— | Київ | 10 | 0 |
Одеська | Одеса | 4 | 0 |
Полтавська | Кременчук | 2 | 0 |
Сумська | Суми | 2 | 0 |
Харківська | Харків | 9 | 0 |
Черкаська | Черкаси | 2 | 0 |
Чернігівська | Чернігів | 2 | 0 |
Зміни у 1991-2020 роках
Роки | Райони | Території | Міста | Райони в містах | Селища | Сільські | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
всього | у тому числі спец. статусу, республ. та обласного значення | ||||||
1924 | 706 | ||||||
1926 | 636 | 78 | — | — | — | 9307* | |
1931 | 374 | 81 | 21 | — | 94 | 54999 | |
1932 | 358 | 88 | 29 | — | 94 | 54999 | |
1934 | 362 | 89 | 31 | — | 93 | 11028* | |
1938 | 502 | 95 | 39 | 14 | 87 | 11050* | |
1941 | 746 | 255 | 79 | 69 | 459 | 16289* | |
1965 | 394 | 365 | 113 | 83 | 846 | 8539* | |
1980 | 479 | 412 | 138 | 120 | 899 | 8522* | |
1987 | 480 | 429 | 141 | 121 | 916 | 8675* | |
1989 | 479 | 434 | 144 | 120 | 927 | 28 768 | |
1990 | 479 | 436 | 145 | 120 | 927 | 28 804 | |
1991 | 481 | 436 | 149 | 120 | 925 | 28 845 | |
1992 | 485 | 437 | 153 | 120 | 923 | 28 828 | |
1993 | 486 | 441 | 158 | 120 | 915 | 28 858 | |
1994 | 489 | 445 | 164 | 120 | 911 | 28 863 | |
1995 | 489 | 445 | 165 | 120 | 909 | 28 864 | |
1996 | 490 | 446 | 167 | 121 | 907 | 28 838 | |
1997 | 490 | 447 | 167 | 121 | 904 | 28 834 | |
1998 | 490 | 448 | 168 | 121 | 896 | 28 794 | |
1999 | 490 | 448 | 169 | 121 | 897 | 28 775 | |
2000 | 490 | 448 | 170 | 121 | 894 | 28 739 | |
2001 | 490 | 451 | 173 | 122 | 893 | 28 651 | |
2002 | 490 | 454 | 174 | 118 | 889 | 28 619 | |
2003 | 490 | 453 | 176 | 118 | 887 | 28 612 | |
2004 | 490 | 455 | 178 | 118 | 886 | 28 597 | |
2005 | 490 | 456 | 178 | 118 | 886 | 28 585 | |
2006 | 490 | 457 | 178 | 118 | 885 | 28 562 | |
2007 | 490 | 458 | 179 | 118 | 886 | 28 540 | |
2008 | 490 | 458 | 179 | 118 | 886 | 28 504 | |
2009 | 490 | 459 | 179 | 118 | 886 | 28 490 | |
2010 | 490 | 459 | 179 | 118 | 885 | 28 471 | |
2011 | 490 | 459 | 180 | 118 | 885 | 28 457 | |
2012 | 490 | 459 | 180 | 114 | 885 | 28 450 | |
2013 | 490 | 460 | 180 | 111 | 885 | 28 441 | |
2014 | 490 | 460 | 182 | 111 | 885 | 28 397 | |
2015 | 490 | 460 | 184 | 111 | 885 | 28 388 | |
2016 | 490 | 93 | 460 | 187 | 111 | 885 | 28 385 |
2017 | 490 | 216 | 460 | 189 | 111 | 885 | 28 377 |
2018 | 490 | 458 | 461 | 189 | 108 | 883 | 28 378 |
2019 | 490 | 686 | 461 | 189 | 108 | 883 | 28 376 |
2020 | 490 | 841 | 461 | 189 | 108 | 882 | 28 376 |
2021 | 136 (140) | 1469 | 461 | 189 | 108 | 882 | 28 372 |
*зірочкою зазначена кількість сільрад.
Див. також
Примітки
- (укр.). Верховна рада України. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 15 квітня 2015.
7) регіон — територія Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя
- Основна частина півострова Крим анексована Росією. Згідно з федеративним устроєм Росії на території Криму розташовуються суб'єкти Російської Федерації Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь. Згідно з адміністративним поділом України на території Криму розташовуються регіони України Автономна Республіка Крим і місто зі спеціальним статусом Севастополь.
- Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Державний устрій [ 26 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- . Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 27 листопада 2021.
- 1. Поняття територіального устрою України. Система адміністративно-територіального устрою України[недоступне посилання з червня 2019]
- Kiaupa, Zigmantas; Jūratė Kiaupienė; Albinas Kunevičius (2000) [1995]. The History of Lithuania Before 1795 (English ed.). Vilnius: Lithuanian Institute of History. pp. 163–164. .
- Corona Regni Poloniae. Mapa w skali 1:250 000 (mapa kartograficzna I Rzeczypospolitej z II połowy XVI wieku), autorzy, Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk i Pracownia Geoinformacji Historycznej Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, Lublin: Atlas Fontium
- Плохій, Сергій (2006). Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. Видання друге — К.: Критика, 495 с. . — с. 46-47
- Россия. Географическое описание Российское Империи по губерниям и областям с географическими картами. [ 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] / А.Е. Рябченко. — СПб.: Тип. "Бережливость", 1913. — 286 с.
- Galician Administrative Districts [ 18 грудня 2005 у Wayback Machine.] from The Polish Genealogical Society of Americ
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
- Ю. М. Бисага. Комітат [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 479. — .
- О. М. Мироненко. Адміністративно-територіальний поділ УНР [ 25 липня 2015 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Литвин М. Р., Науменко К. Є. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, ВКФ «Олір», 1995. — 368 с., іл. — — с. 75
- Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008.
- Підкарпатська Русь [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Потавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня 1923 р.
- . static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 24 листопада 2011.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ВРУ // Прийнято Постанову "Про утворення та ліквідацію районів" [ 11 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» від 12 березня 1981 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981. — № 12. — Стаття 179
- Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»
- Указ Президента України від 20 листопада 1998 року № 1284/98 «Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи»
- Губань Р. В. Розвиток законотворчого процесу правового регулювання адміністративно-територіального устрою України. // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. — 2014. — № 1. — С. 10-14.
- Реформування територіального устрою та місцевого самоврядування в Україні: проекти нормативно-правових актів / Упоряд. О. С. Врублевський. — К.: Інститут громадян. Суп-ва, 2009, 80 с.
- Стойко О. М. Законодавчі ініціативи щодо вдосконалення адміністративно-територіального устрою України / О. М. Стойко // Правова держава. Випуск 24. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2013. — С. 406-412.
- Адміністративно-територіальний устрій України (електронний довідник) [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради
- . database.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- (PDF). Демографічний щорічник "Населення України за 2017 рік" Державна служба статистики України. Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2020.
- Административное деление СССР (по данным к 1 мая 1924 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин]. — М. : Изд. НКВД, 1924. — 72 с.(рос.)
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
- Административно-территориальное деление Союза ССР [изменения 15.11.1930 – 01.10.1931] : Районы и города СССР. — Москва : Изд-во «Власть советов» при Президиуме ВЦИК, 1931. — XXX, 311 с.(рос.)
- Административно-территориальное деление Союза ССР. — Доп. (к справ. вып. 1931 г.: Изменения 01.11.1931 – 01.07.1932) / [Предисл.: С. И. Сулькевич]. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1932. — 127 с.(рос.)
- Административно-территориальное деление Союза ССР (на 15 июля 1934 года) / [Предисл.: С. И. Сулькевич]. — М. : Изд-во «Власть Советов» при Президиуме ВЦИК, 1934. — XXXII, 350 с.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 октября 1938 года) / П. В. Туманов (ред.). — [1-е изд.] — М. : «Власть Советов», 1938. — XXIV, 328 с.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — 436 с.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (январь 1965 г.) / Президиум Верховного Совета СССР. — М. : Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1965. — С. 8.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1980 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1980. — С. 701.(рос.)
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1987 года) / Сост.: В. А. Дударев, Н. А. Евсеева. — М. : Известия Советов народных депутатов СССР, 1987. — С. 14.(рос.)
Література
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — 800 с.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Адміністративно-територіальний устрій України / За заг. ред. О.В. Турчинова. — К. : Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2009. — 616 с. — .
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784 с. — 2000 прим. — .
- Адміністративно-територіальний процес в України: окремі питання теорії та практики [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] // Часопис Київського університету права. — 2012. — № 3 [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Матвієнко А. С. Політико-правові засади територіальної організації держави: світовий досвід і Україна: монографія. — К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2015. — 376 с. — .
- Адміністративно-територіальний устрій України: методологічні основи та практика реформування: монографія / ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України»; наук. ред. В.С. Кравців. — Львів, 2016. — 264 с. — (Проблеми регіонального розвитку) з джерела 8 лютого 2020
Посилання
- Адміністративно-територіальний устрій України [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- M. І. Корнієнко. Адміністративно-територіальний устрій України [ 26 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Адміністративно-територіальний устрій України (електроний довідник) [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради (2013-й р. [ 12 червня 2021 у Wayback Machine.])
- Кількість адміністративно-територіальних одиниць в Україні на 1 січня 2011 року — Держкомстат України [ 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (Кількість АТО (2002-2016) // http://ukrstat.org [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.])
- Держстат України [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vol obl Rivn obl Zhit obl Kiyiv obl Hmel obl Tern obl Ivano Fr obl Zak obl Chern obl Vin obl Cherk obl Kirov obl Mik obl Polt obl Chern obl Sum obl Hark obl Dnipr obl Odes obl Zap obl Don obl Lug obl Lv obl Hers obl AR Krim Azovske more Chorne more Rosiya Bilorus Polsha Rumuniya Moldova Kiyiv Sevastopol Ukrayina unitarna derzhava do skladu yakoyi vhodyat 27 regioniv 24 oblasti 1 avtonomna respublika AR Krim i 2 mista zi specialnim statusom Kiyiv i Sevastopol Suverenitet derzhavi poshiryuyetsya na vsyu yiyi teritoriyu stattya 2 Konstituciyi Ukrayini Na teritoriyi Ukrayini vidsutni inshi derzhavni utvorennya yiyi teritoriya v mezhah isnuyuchih kordoniv cilisna i nedotorkana Avtonomna Respublika Krim na vidminu vid inshih oblastej volodiye desho bilshimi pravami u pitannyah samovryaduvannya Struktura derzhavnogo ustroyuZgidno zi statteyu 133 Konstituciyi Ukrayini sistemu administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini stanovlyat Avtonomna Respublika Krim oblasti rajoni mista rajoni u mistah selisha i sela Ci teritorialni odinici rozriznyayutsya za troma pidstavami 1 za geografichnimi oznakami voni podilyayutsya na regioni AR Krim oblasti rajoni mista regioni Kiyiv i Sevastopol ta naseleni punkti mista selisha sela 2 za svoyim statusom na administrativno teritorialni odinici oblasti rajoni samovryadni teritorialni odinici teritorialni gromadi miski selishni silski Krim togo AR Krim maye osoblivij status teritorialnoyi avtonomiyi a rajoni v mistah harakterizuyutsya oznakami yak administrativno teritorialnih tak i samovryadnih odinic 3 za miscem u sistemi administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini na teritorialni odinici pervinnogo rivnya miski selishni i silski teritorialni gromadi serednogo rivnya rajoni i vishogo rivnya Avtonomna Respublika Krim oblasti mista Kiyiv i Sevastopol Zgidno chinnogo Polozhennya pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayinskoyi RSR 1981 vsuperech Konstituciyi isnuye takij tip naselenogo punktu yak selishe miskogo tipu smt Naselennya smt vvazhayetsya miskim Takozh de fakto administrativno teritorialnimi odinicyami ye teritoriyi teritorialnih gromad hocha zakonodavcho voni she ne mayut takogo statusu IstoriyaDokladnishe Polkovij ustrij Getmanshini Administrativnij podil UNR ta Administrativnij podil OUN Davni administrativni odinici Period Administrativni odinici Do XIV stolittya Kiyivska derzhava bula podilena na udilni knyazivstva cej ustrij zberigsya takozh u velikah knyazivstvah sho rozvinulisya pislya zanepadu Rusi takih yak Galicko Volinske Zakarpattya sho z seredini XI stolittya nalezhalo do Ugorskogo korolivstva podilyalosya na komitati Ung Bereg Ugocha i Maramorosh Na teritoriyi Krimu isnuvala vizantijska provinciya Hersones 1434 1772 Velike knyazivstvo Litovske zbereglo davnij ustrij a Polsha zaprovadila podil na voyevodstva yakij piznishe perejnyala takozh Litva i yakij utverdivsya u Rechi Pospolitij Teritoriya Krimu i chastina inshih primorskih zemel do 1783 roku vhodili do Krimskogo hanstva podilenogo na 6 kajmakamstv 1568 1812 Osmanska imperiya vikoristovuvala podil na eyaleti na teritoriyi Ukrayini yih isnuvalo tri Kafinskij 1558 1774 Silistrijskij 1593 1812 ta Podilskij 1672 1699 1625 1781 Vijsko Zaporozke vikoristovuvalo polkovij ustrij 1708 1923 Rosijska imperiya postupovo perevela pidkontrolni ukrayinski zemli na gubernskij ustrij 1772 1918 V Avstriyi ukrayinski zemli vhodili do koronnih krayiv Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi ta Gercogstva Bukovini podileni na poviti Zakarpattya sho nalezhalo do Ugorskogo korolivstva prodovzhuvalo dilitisya na komitati 1918 Ukrayinska Narodna Respublika prijnyala zakon pro novij teritorialnij ustrij za yakim teritoriya UNR mala buti podilenoyu na zemli prote vstanovlennya Getmanatu zashkodilo vtilennyu reformi ZUNR vikoristovuvala avstrijskij podil na poviti 1919 1939 V Polshi zahidnoukrayinski zemli bulo podileno na voyevodstva Zakarpattya u skladi Chehoslovachchini stanovilo sub yekt federaciyi avtonomnij kraj Pidkarpatsku Rus Bukovina u skladi Rumuniyi dililasya na ru 1923 1930 U 1920 h rokah v USRR bulo zaprovadzheno timchasovij podil na guberniyi 1923 1925 ta okrugi 1923 1930 Na teritoriyi Krimu isnuvala Krimska ARSR yaku 1944 roku peretvorili na oblast 1941 1944 Pid chas nimeckoyi okupaciyi u Drugij svitovij vijni distrikt Galichini ta rajhskomisariat Ukrayini bulo podileno na okrugi z 1930 1932 roku zamist podilu na okrugi skasovani 1930 v Radyanskij Ukrayini zaprovadili podil na oblasti sho ye v osnovi suchasnogo ustroyu zokrema na teritoriyah Zahidnoyi Ukrayini z 1939 Bukovini z 1940 ta Zakarpattya z 1946 Krim oblastej u skladi Ukrayini isnuvala Moldavska ASRR 1924 40 a v lyutomu 1991 roku na teritoriyi Krimskoyi oblasti bulo utvoreno Avtonomnu Respubliku Krim Formuvannya suchasnogo podilu Istoriya administrativnih zmin suchasnoyi teritoriyi Ukrayini Suchasna sistema oblastej ta rajoniv Ukrayini sformovana z 1932 roku koli buli utvoreni pershi 7 oblastej zamist chinnoyi do togo administrativnoyi sistemi z 40 okru giv ta 406 rajoniv i 29 938 naselenih punktiv U berezni 2014 roku ukrayinska vlada vnaslidok rosijskoyi agresiyi vtratila kontrol nad okupovanimi Rosijskoyu Federaciyeyu AR Krim ta m Sevastopolem vlitku nad chastinoyu Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Stanom na 1 zhovtnya 2018 roku v Ukrayini buli taki administrativno teritorialni odinici AR Krim 24 oblasti Kiyiv ta Sevastopol u skladi yakih narahovuyetsya 490 rajoniv 461 misto z nih 187 mista spec statusu respublikanskogo oblasnogo znachennya 108 rajoniv u mistah 883 selisha miskogo tipu 28131 silskij naselenij punkt Dlya porivnyannya stanom na gruden 1965 roku v Ukrayini bulo 394 rajoni 370 mist 828 selish miskogo tipu ta 32 742 silskih naselenih punktiv a na pochatok 2011 roku 490 rajoniv 459 mist z nih 180 mista spec statusu respublikanskogo oblasnogo znachennya 118 rajoniv u mistah 885 selish miskogo tipu 10278 silskih rad 28457 sil 17 lipnya 2020 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala postanovu pro skorochennya kilkosti rajoniv v Ukrayini Postanova nabrala chinnosti 19 lipnya 2020 roku Zamist 490 rajoniv bulo stvoreno 136 U serednomu u skladi kozhnoyi oblasti stalo po 4 5 rajoniv Teritoriyi rajoniv skladayutsya z silskih selishnih ta miskih teritorialnih gromad Kiyiv ta Sevastopol a takozh bilshist oblasnih centriv ta deyaki veliki mista takozh podilyayutsya na rajoni u mistah U skladi teritorialnih gromad mozhut utvoryuvatisya starostinski okrugi yaki ob yednuyut odin abo dekilka naselenih punktiv zdebilshogo sil abo selish yaki ne ye administrativnimi centrami gromad Normativno pravove zabezpechennya Stanom na poch 2021 roku pidgotovlenij zakonoproyekt Pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini yakij maye zaminiti Polozhennya pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayinskoyi RSR zatverdzhenogo Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 12 bereznya 1981 roku Vin zakonodavcho maye vregulyuvati pitannya shodo poryadku utvorennya likvidaciyi vstanovlennya ta zmini mezh administrativno teritorialnih odinic nazv naselenih punktiv ta vidnesennya yih do pevnih kategorij Zakonoproyektom vstanovlyuyetsya tririvneva sistema administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini regionalnij riven AR Krim i oblasti subregionalnij riven rajoni bazovij riven mista selisha sela ta dopomizhnij riven rajoni v mistah Takozh peredbachene zaprovadzhennya derzhavnoyi reyestraciyi administrativno teritorialnih odinic ta teritorij teritorialnih gromad Smt u razi prijnyattya proyektu zakonu mayut perejti do kategoriyi selish a isnuyuchi selisha do kategoriyi sil Takozh zaproponovano perevesti naseleni punkti Verhovina Golovanivsk Kelmenci ta Novoajdar do kategoriyi mist Vidpovidno do p 29 st 85 Konstituciyi Ukrayini do povnovazhen Verhovnoyi Radi Ukrayini nalezhit utvorennya i likvidaciya rajoniv vstanovlennya i zmina mezh rajoniv i mist vidnesennya naselenih punktiv do kategoriyi mist najmenuvannya i perejmenuvannya naselenih punktiv i rajoniv Prote zhodnim chinom ne jdetsya pro mozhlivist utvorennya i likvidaciyu oblastej vstanovlennya i zminu yih mezh najmenuvannya i perejmenuvannya V p 13 st 92 Konstituciyi Ukrayini jdetsya pro te sho viklyuchno zakonami Ukrayini viznachayetsya teritorialnij ustrij Ukrayini Odnak Zakon Ukrayini Pro teritorialnij ustrij Ukrayini tak do cogo chasu i ne buv prijnyatij Tomu na sogodni ce pitannya zalishayetsya vidkritim V istorichnij retrospektivi V 1991 r Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR zrobila sprobu prijnyati novij normativno pravovij akt zamist Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 12 bereznya 1981 r U zv yazku z cim Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR postanovila peredati proekt Polozhennya pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayinskoyi RSR na poperednij rozglyad Komisiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR z pitan diyalnosti Rad narodnih deputativ rozvitku miscevogo samovryaduvannya Odnak novij normativno pravovij akt tak i ne buv prijnyatij Pislya prijnyattya Konstituciyi Ukrayini u 1996 r narodni deputati Ukrayini R Bezsmertnij I Yuhnovskij V Stretovich zaproponuvali proyekt Zakonu Ukrayini Pro administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini yakij 15 lipnya 1997 r buv prijnyatij za osnovu kartka kartka veto U travni 1997 buv prijnyatij Zakon Pro misceve samovryaduvannya 1998 roku Ukaz Prezidenta zapochatkuvav reformu Inshi zakonoproyekti 2005 22 kvitnya 2005 r proyekt zakonu R Bezsmertnogo Pro teritorialnij ustrij Ukrayini u pershih variantah zakon mav nazvu Pro administrativno teritorialnij ustrij opublikuvav na svoyih shpaltah Uryadovij kur yer 2009 2010 2010 2010 2010 dovidnik 2012 2012 2013 2014 2016 2016 2016 shodo rajoniv 2017 2017 rajoni 2017 rajoni 2018 2019 2020 2021 ta 2022 deradyanizaciya Teritorialni odinici najvishogo rivnyaPrapor Gerb Region Plosha km Naselennya 01 01 2021 Gustota naselennya osib km Adm centr Rajoniv Gromad Admin podil 1 Avtonomna Respublika Krim 26 081 1 967 259 75 43 Simferopol 10 14 dokladnishe 2 Vinnicka oblast 26 513 1 529 123 57 67 Vinnicya 6 63 dokladnishe 3 Volinska oblast 20 144 1 027 397 51 0 Luck 4 54 dokladnishe 4 Dnipropetrovska oblast 31 974 3 142 035 98 27 Dnipro 7 86 dokladnishe 5 Donecka oblast 26 517 4 100 280 154 63 Doneck 8 66 dokladnishe 6 Zhitomirska oblast 29 832 1 195 495 40 07 Zhitomir 4 65 dokladnishe 7 Zakarpatska oblast 12 777 1 250 129 97 84 Uzhgorod 6 64 dokladnishe 8 Zaporizka oblast 27 180 1 666 515 61 31 Zaporizhzhya 5 67 dokladnishe 9 Ivano Frankivska oblast 13 928 1 361 109 97 72 Ivano Frankivsk 6 62 dokladnishe 10 Kiyivska oblast 28 131 1 788 530 63 58 Kiyiv 7 69 dokladnishe 11 Kirovogradska oblast 24 588 920 128 37 42 Kropivnickij 4 49 dokladnishe 12 Luganska oblast 26 684 2 121 322 79 5 Lugansk 8 37 dokladnishe 13 Lvivska oblast 21 833 2 497 750 114 4 Lviv 7 73 dokladnishe 14 Mikolayivska oblast 24 598 1 108 394 45 06 Mikolayiv 4 52 dokladnishe 15 Odeska oblast 33 310 2 368 107 71 09 Odesa 7 91 dokladnishe 16 Poltavska oblast 28 748 1 371 529 47 71 Poltava 4 61 dokladnishe 17 Rivnenska oblast 20 047 1 148 456 57 29 Rivne 4 64 dokladnishe 18 Sumska oblast 23 834 1 053 452 44 2 Sumi 5 51 dokladnishe 19 Ternopilska oblast 13 823 1 030 562 74 55 Ternopil 3 55 dokladnishe 20 Harkivska oblast 31 415 2 633 834 83 84 Harkiv 7 56 dokladnishe 21 Hersonska oblast 28 461 1 016 707 35 72 Herson 5 49 dokladnishe 22 Hmelnicka oblast 20 645 1 243 787 60 25 Hmelnickij 3 60 dokladnishe 23 Cherkaska oblast 20 900 1 178 266 56 38 Cherkasi 4 66 dokladnishe 24 Chernivecka oblast 8097 896 566 110 73 Chernivci 3 52 dokladnishe 25 Chernigivska oblast 31 865 976 701 30 65 Chernigiv 5 57 dokladnishe 26 Kiyiv 839 2 962 180 3530 61 Kiyiv 10 dokladnishe 27 Sevastopol 864 385 870 446 61 Sevastopol 4 dokladnishe UA Ukrayina 603 628 43 941 483 72 8 Kiyiv 136 140 1469 Zaraz v okupovanij AR Krim 14 rajoniv voni budut likvidovani pislya deokupaciyi a zamist nih bude stvoreno 10 novih rajoniv Vsogo novih rajoniv v Ukrayini 136 z urahuvannyam isnuyuchih rajoniv AR Krim sho ne likvidovani 140 Naselennya Sevastopolskoyi miskoyi radi ta AR Krim vkazane stanom na 1 sichnya 2014 roku Detalnij administrativnij ustrij na 01 01 2022 Vsogo naselenih punktiv 29711 Predstavnickij organ Avtonomnoyi Respubliki Krim Verhovna Rada Avtonomnoyi Respubliki Krim 1 Miskih poselen 1342 Vsogo miscevih rad 1902 Silskih poselen 28369 u tomu chisli oblasnih rad 22 miski mist zi specialnim statusom 2 p p Avtonomna Respublika Krim oblast misto zi specialnim statusom Rajoni Rajoni u mistah Ter gromadi Naseleni punkti Radi Vsogo nas punktiv Miski naseleni punkti Silski naseleni punkti Vsogo mista u t ch z raj podilom SMT Vsogo s sha sela Vsogo Rajonni Rajonni u mistah Teritorialnih gromad vsogo miski selishni silski 1 AR Krim 10 3 1019 72 16 1 56 947 30 917 314 10 3 297 16 38 243 2 Vinnicka 6 63 1503 47 18 29 1456 127 1329 69 6 63 18 22 23 3 Volinska 4 54 1087 33 11 22 1054 1054 58 4 54 11 18 25 4 Dnipropetrovska 7 18 86 1500 65 20 3 45 1435 60 1375 100 7 7 86 20 25 41 5 Donecka 8 21 66 1298 183 52 4 131 1115 196 919 41 5 36 19 8 9 6 Zhitomirska 4 2 66 1668 55 12 1 43 1613 20 1593 70 4 66 12 22 32 7 Zakarpatska 6 64 608 30 11 19 578 578 70 6 64 11 18 35 8 Zaporizka 5 7 67 950 36 14 1 22 914 44 870 72 5 67 14 17 36 9 Ivano Frankivska 6 62 805 39 15 24 766 20 746 68 6 62 15 23 24 10 Kiyivska 7 69 1182 56 26 30 1126 5 1121 76 7 69 24 23 22 11 Kirovogradska 4 2 49 1029 39 12 1 27 990 16 974 55 4 2 49 12 16 21 12 Luganska 8 4 37 926 146 37 1 109 780 102 678 22 4 18 4 11 3 13 Lvivska 7 6 73 1928 78 44 1 34 1850 1 1849 80 7 73 39 16 18 14 Mikolayivska 4 4 52 911 26 9 1 17 885 71 814 56 4 52 9 14 29 15 Odeska 7 4 91 1174 52 19 1 33 1122 22 1100 98 7 91 19 25 47 16 Poltavska 4 5 60 1839 36 16 2 20 1803 15 1788 67 4 3 60 16 20 24 17 Rivnenska 4 64 1026 27 11 16 999 3 996 68 4 64 11 13 40 18 Sumska 5 2 51 1489 35 15 1 20 1454 52 1402 56 5 51 15 15 21 19 Ternopilska 3 55 1058 35 18 17 1023 1 1022 58 3 55 18 16 21 20 Harkivska 7 9 56 1751 77 17 1 60 1674 138 1536 63 7 56 17 26 13 21 Hersonska 5 3 49 696 40 9 1 31 656 79 577 57 5 3 49 9 17 23 22 Hmelnicka 3 60 1451 37 13 24 1414 5 1409 63 3 60 13 22 25 23 Cherkaska 4 2 66 854 30 16 1 14 824 101 723 70 4 66 16 10 40 24 Chernivecka 3 52 417 19 11 8 398 398 55 3 52 11 7 34 25 Chernigivska 5 2 57 1509 45 16 1 29 1464 57 1407 62 5 57 16 24 17 26 Kiyiv m Kiyiv 10 1 1 1 1 1 27 Sevastopol m Sevastopol 4 32 3 2 1 1 29 1 28 11 4 2 1 1 4 Vsogo 140 108 1469 29711 1342 460 24 881 28369 1166 27203 1880 133 22 1720 386 467 870 Za danimi oficijnogo portalu Verhovnoyi Radi Ukrayini Mista ne vrahovani u tablici u grafi mista bo v nih miski radi ne utvoreni i voni ne vhodyat do skladu teritorialnih gromad Prip yat ta Chornobil Vsogo mist v Ukrayini 461 Mista z rajonnim podilom v yakih rajonni radi u misti ne utvoreni Nazva oblasti Nazva mista Rajoniv u misti Rajonnih rad u misti Dnipropetrovska Dnipro 8 0 Dnipropetrovska Kam yanske 3 0 Donecka Gorlivka 3 0 Donecka Doneck 9 0 Donecka Makiyivka 5 0 Donecka Mariupol 4 0 Zhitomirska Zhitomir 2 0 Zaporizka Zaporizhzhya 7 0 Luganska Lugansk 4 0 Lvivska Lviv 6 0 Mikolayivska Mikolayiv 4 0 Kiyiv 10 0 Odeska Odesa 4 0 Poltavska Kremenchuk 2 0 Sumska Sumi 2 0 Harkivska Harkiv 9 0 Cherkaska Cherkasi 2 0 Chernigivska Chernigiv 2 0Zmini u 1991 2020 rokahKilkist administrativno teritorialnih odinic u 1924 2020 rokah na 1 sichnya Roki Rajoni Teritoriyi ter gromad Mista Rajoni v mistah Selisha miskogo tipu Silski naseleni punkti vsogo u tomu chisli spec statusu respubl ta oblasnogo znachennya 1924 706 1926 636 78 9307 1931 374 81 21 94 54999 1932 358 88 29 94 54999 1934 362 89 31 93 11028 1938 502 95 39 14 87 11050 1941 746 255 79 69 459 16289 1965 394 365 113 83 846 8539 1980 479 412 138 120 899 8522 1987 480 429 141 121 916 8675 1989 479 434 144 120 927 28 768 1990 479 436 145 120 927 28 804 1991 481 436 149 120 925 28 845 1992 485 437 153 120 923 28 828 1993 486 441 158 120 915 28 858 1994 489 445 164 120 911 28 863 1995 489 445 165 120 909 28 864 1996 490 446 167 121 907 28 838 1997 490 447 167 121 904 28 834 1998 490 448 168 121 896 28 794 1999 490 448 169 121 897 28 775 2000 490 448 170 121 894 28 739 2001 490 451 173 122 893 28 651 2002 490 454 174 118 889 28 619 2003 490 453 176 118 887 28 612 2004 490 455 178 118 886 28 597 2005 490 456 178 118 886 28 585 2006 490 457 178 118 885 28 562 2007 490 458 179 118 886 28 540 2008 490 458 179 118 886 28 504 2009 490 459 179 118 886 28 490 2010 490 459 179 118 885 28 471 2011 490 459 180 118 885 28 457 2012 490 459 180 114 885 28 450 2013 490 460 180 111 885 28 441 2014 490 460 182 111 885 28 397 2015 490 460 184 111 885 28 388 2016 490 93 460 187 111 885 28 385 2017 490 216 460 189 111 885 28 377 2018 490 458 461 189 108 883 28 378 2019 490 686 461 189 108 883 28 376 2020 490 841 461 189 108 882 28 376 2021 136 140 1469 461 189 108 882 28 372 zirochkoyu zaznachena kilkist silrad Div takozhTeritoriya Ukrayini Administrativno teritorialna reforma v Ukrayini Administrativno teritorialna odinicya v Ukrayini Prapori ta gerbi administrativnih odinic Ukrayini KATOTTG KOATUU Istorichni zemli Ukrayini Ukrayinski guberniyi v Rosijskij imperiyi Administrativnij podil UNR Administrativnij podil Ukrayinskoyi RSR Okrugi USRR 1923 1930 Administrativno teritorialna reforma v URSR 1957 1960 Administrativno teritorialna reforma v URSR 1962 1963 Administrativno teritorialna reforma v URSR 1965 1966 Oblast Ukrayini Spisok rajoniv Ukrayini 1966 2020 Spisok rajoniv Ukrayini Spisok miskih rajoniv Ukrayini Teritorialna gromada Ukrayini Spisok teritorialnih gromad UkrayiniPrimitki ukr Verhovna rada Ukrayini Arhiv originalu za 04 03 2016 Procitovano 15 kvitnya 2015 7 region teritoriya Avtonomnoyi Respubliki Krim oblasti mist Kiyeva ta Sevastopolya Osnovna chastina pivostrova Krim aneksovana Rosiyeyu Zgidno z federativnim ustroyem Rosiyi na teritoriyi Krimu roztashovuyutsya sub yekti Rosijskoyi Federaciyi Respublika Krim i misto federalnogo znachennya Sevastopol Zgidno z administrativnim podilom Ukrayini na teritoriyi Krimu roztashovuyutsya regioni Ukrayini Avtonomna Respublika Krim i misto zi specialnim statusom Sevastopol Pogorilko V F Bobrovnik S V Derzhavnij ustrij 26 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 27 listopada 2021 1 Ponyattya teritorialnogo ustroyu Ukrayini Sistema administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kiaupa Zigmantas Jurate Kiaupiene Albinas Kunevicius 2000 1995 The History of Lithuania Before 1795 English ed Vilnius Lithuanian Institute of History pp 163 164 ISBN 9986 810 13 2 Corona Regni Poloniae Mapa w skali 1 250 000 mapa kartograficzna I Rzeczypospolitej z II polowy XVI wieku autorzy Instytut Historii im Tadeusza Manteuffla Polskiej Akademii Nauk i Pracownia Geoinformacji Historycznej Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego Lublin Atlas Fontium Plohij Sergij 2006 Nalivajkova vira Kozactvo ta religiya v rannomodernij Ukrayini Vidannya druge K Kritika 495 s ISBN 966 7679 86 1 s 46 47 Rossiya Geograficheskoe opisanie Rossijskoe Imperii po guberniyam i oblastyam s geograficheskimi kartami 5 listopada 2021 u Wayback Machine A E Ryabchenko SPb Tip Berezhlivost 1913 286 s Galician Administrative Districts 18 grudnya 2005 u Wayback Machine from The Polish Genealogical Society of Americ Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 5 listopada 2021 Arhiv originalu za 27 listopada 2021 Procitovano 5 listopada 2021 Yu M Bisaga Komitat 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 479 ISBN 978 966 00 0692 8 O M Mironenko Administrativno teritorialnij podil UNR 25 lipnya 2015 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Litvin M R Naumenko K Ye Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NAN Ukrayini VKF Olir 1995 368 s il ISBN 5 7707 7867 9 s 75 Adam J Mielcarek Podzialy terytorialno administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej Warszawa 2008 Pidkarpatska Rus 16 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Postanovi VUCVK pro administrativno teritoriyalnij podil Volini Donechchini Katerinoslavshini Kiyivshini Odeshini Podillya Potavshini Harkivshini Chernigivshini vid 7 bereznya 1923 r static rada gov ua Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2015 Procitovano 24 listopada 2011 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv VRU Prijnyato Postanovu Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv 11 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro poryadok virishennya pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayinskoyi RSR vid 12 bereznya 1981 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1981 12 Stattya 179 Zakon Ukrayini vid 21 travnya 1997 roku 280 97 VR Pro misceve samovryaduvannya v Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 20 listopada 1998 roku 1284 98 Pro pershochergovi zahodi z provedennya v Ukrayini administrativnoyi reformi Guban R V Rozvitok zakonotvorchogo procesu pravovogo regulyuvannya administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Naukovi zapiski Institutu zakonodavstva Verhovnoyi Radi Ukrayini 2014 1 S 10 14 Reformuvannya teritorialnogo ustroyu ta miscevogo samovryaduvannya v Ukrayini proekti normativno pravovih aktiv Uporyad O S Vrublevskij K Institut gromadyan Sup va 2009 80 s Stojko O M Zakonodavchi iniciativi shodo vdoskonalennya administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini O M Stojko Pravova derzhava Vipusk 24 K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2013 S 406 412 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini elektronnij dovidnik 5 chervnya 2021 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi database ukrcensus gov ua Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 3 serpnya 2020 PDF Demografichnij shorichnik Naselennya Ukrayini za 2017 rik Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu PDF za 13 grudnya 2020 Administrativnoe delenie SSSR po dannym k 1 maya 1924 goda Predisl N A Kokovin M Izd NKVD 1924 72 s ros Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 yanvarya 1926 goda Predisl N A Kokovin S M Gurvich Moskva GUKH NKVD tip MKH im F Ya Lavrova 1926 284 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR izmeneniya 15 11 1930 01 10 1931 Rajony i goroda SSSR Moskva Izd vo Vlast sovetov pri Prezidiume VCIK 1931 XXX 311 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR Dop k sprav vyp 1931 g Izmeneniya 01 11 1931 01 07 1932 Predisl S I Sulkevich M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1932 127 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR na 15 iyulya 1934 goda Predisl S I Sulkevich M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1934 XXXII 350 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 oktyabrya 1938 goda P V Tumanov red 1 e izd M Vlast Sovetov 1938 XXIV 328 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 436 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik yanvar 1965 g Prezidium Verhovnogo Soveta SSSR M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1965 S 8 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1980 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1980 S 701 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1987 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1987 S 14 ros LiteraturaAdministrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 800 s Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Za zag red O V Turchinova K Sekretariat Kabinetu Ministriv Ukrayini 2009 616 s ISBN 978 966 7863 80 7 Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 784 s 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 Administrativno teritorialnij proces v Ukrayini okremi pitannya teoriyi ta praktiki 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2012 3 9 lipnya 2021 u Wayback Machine Matviyenko A S Politiko pravovi zasadi teritorialnoyi organizaciyi derzhavi svitovij dosvid i Ukrayina monografiya K In t derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2015 376 s ISBN 978 966 02 7660 4 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini metodologichni osnovi ta praktika reformuvannya monografiya DU Institut regionalnih doslidzhen imeni M I Dolishnogo NAN Ukrayini nauk red V S Kravciv Lviv 2016 264 s Problemi regionalnogo rozvitku z dzherela 8 lyutogo 2020PosilannyaAdministrativno teritorialnij ustrij Ukrayini 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Portal Ukrayina M I Korniyenko Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini 26 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini elektronij dovidnik 5 chervnya 2021 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi 2013 j r 12 chervnya 2021 u Wayback Machine Kilkist administrativno teritorialnih odinic v Ukrayini na 1 sichnya 2011 roku Derzhkomstat Ukrayini 7 lyutogo 2015 u Wayback Machine Kilkist ATO 2002 2016 http ukrstat org 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Derzhstat Ukrayini 23 sichnya 2013 u Wayback Machine