Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рамон Серрано Суньєр (ісп. Ramón Serrano Suñer; 12 вересня 1901, Картахена, Королівство Іспанія — 1 вересня 2003, Мадрид, Іспанія) — іспанський політичний та державний діяч, один із лідерів фалангістів, близький соратник диктатора Франсіско Франко, воєнний злочинець, організатор політичних репресій та масових порушень прав людини в Іспанії у часи Громадянської війни та протягом перших повоєнних років. Обіймав посади міністра внутрішніх справ та міністра закордонних справ Іспанії. У роки Другої світової війни займав чітку пронімецьку позицію, сприяв відправці Блакитної дивізії на Східний фронт.
| Рамон Серрано Суньєр ісп. Ramón Serrano Suñer | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| 16 жовтня 1940 — 3 вересня 1942 | ||||
| Попередник: | ||||
| Наступник: | Франсіско Гомес-Хордана | |||
| ||||
| 30 січня 1938 — 16 жовтня 1940 | ||||
| Попередник: | ||||
| Наступник: | ||||
| ||||
| 16 березня 1943 — 15 листопада 1967 | ||||
| ||||
| 29 листопада 1933 — липень 1936 | ||||
| Ім'я при народженні: | Рамон Серрано Суньєр | |||
| Народження: | 12 вересня 1901 Картахена, Мурсія, Королівство Іспанія | |||
| Смерть: | 1 вересня 2003 (101 рік) Мадрид, Іспанія | |||
| Національність: | іспанець | |||
| Країна: | Королівство Іспанія Друга Іспанська республіка Франкістська Іспанія Іспанія | |||
| Релігія: | католицизм | |||
| Освіта: | Мадридський університет | |||
| Партія: | Іспанська фаланга | |||
| Шлюб: | d[1] | |||
| Діти: | d, d, d, d, d, d і d | |||
| Автограф: |  | |||
| Нагороди: |  | |||
| | ||||
Ранні роки
Суньєр народився 12 вересня 1901 року у Картахені та був п'ятою дитиною в сім'ї. Він відмінно навчався в школі та мріяв стати адвокатом. Однак, його батьки не підтримували захоплень сина. Попри це, Рамон успішно склав іспити та вступив до Мадридського університету, де навчався разом із Хосе Антоніо Прімо де Ріверою, від якого і успадкував прихильність до ідеології .
У 1924 році Суньєр вступив до Корпусу державних адвокатів. Займався адвокатською практикою в Кастельйон-де-ла-Плата, потім працював державним адвокатом у Сарагосі.
У 1929 році Суньєр познайомився з начальником військової академії в Сарагосі Франсіско Франко. Вони стали хорошими друзями та навіть родичами, адже 1931 року Рамон одружився із сестрою дружини самого генерала Франко, який спільно з Хосе Антоніо Прімо де Ріверою був свідком на його весіллі. З часом вплив Суньєра на Франко став настільки великим, що подеколи він ставив думку Рамона вище думки своїх радників.
Політика
Початок та громадянська війна
1933 року Суньєр став депутатом кортесів Другої Іспанської республіки від Іспанської конфедерації незалежних правих, проте з часом у нього виник конфлікт із лідером партії Хосе Хіль-Роблесом, що сприяло тому, що Суньєр почав зближуватися з представниками Іспанської Фаланги, ідеям якої він більше симпатизував. У 1936 році його переобрали депутатом. Він активно брав участь в організації змови проти уряду. Так у березні 1936 року він організував зустріч звільненого з посади начальника Генерального штабу Франко та свого хорошого друга Прімо де Рівери. Проте Рамон не знав про дату початку путчу.
У липні 1936 року Суньєр був заарештований та ув'язнений до республіканської в'язниці. Двох братів Рамона також заарештували, проте пізніше розстріляли. За сприяння депутата-соціаліста Теодоміро Менендеса Суньєра помістили до приватної лікарні, де він лікувався від виразки шлунку. 20 січня 1937 року він, одягнувши жіночий одяг, утік із лікарні та сховався в голландській місії, звідки з фальшивими документами військового-республіканця він дістався до Аліканте. Звідти він відплив до Марселя, а далі відправився назад до Іспанії та 20 лютого Суньєр приїхав до Саламанки, яка була тимчасовою столицею повсталих націоналістів.
1938 року він був присутній на мітингу нацистської партії в Нюрнберзі, на якому святкували возз'єднання Німеччини та Австрії.
Міністр внутрішніх справ
30 січня 1938 року з ініціативи Суньєра Франко сформував повноцінний уряд націоналістів. Раніше вони такого уряду не мали. Того ж дня Суньєр був призначений на посаду міністра внутрішніх справ, яка була чи не найбільш важливою на той час. Вплив Суньєра у цей період був настільки великим, що він зміг переконати самого Франсіско Франко не призначати його ж рідного брата Ніколаса міністром промисловості, а відправити останнього послом до Португалії. Саме за таку роль він отримав прізвисько "Куньядісимус", що означало "верховний свояк" (з пародійним значенням для самого Франко, який був свояком Суньєра та мав звання генералісимуса).
Перебуваючи на посаді очільника Міністерства внутрішніх справ, Суньєр став організатором масових репресій проти представників Республіки та соціалістів. Завдяки цьому тінь не падала на самого Франко. Суньєр грав роль сірого кардинала Іспанії та відповідав за придушення опозиції та боротьби з соціалістами та ворогами свого свояка. Після перемоги у війні він очолив Іспанську Фалангу.
У червні 1939 року Суньєр відвідав Італію, де зустрівся з Беніто Муссоліні та налагодив із ним дружні стосунки.
На початку Другої світової війни Суньєр підтримував дії Третього Рейху та у вересні 1940 року відвідав Берлін, де зустрівся з Ріббентропом та обговорив із ним питання можливості вступу Іспанії у війну на стороні країн Осі. Тоді ж він озвучив територіальні претензії Іспанії, які включали Гібралтар, Французьке Марокко та Алжир. Ріббентроп же наполягав на передачі Іспанією Німеччині одного з Канарських островів, Іспанської Гвінеї та островів поблизу Центральної Африки. Крім того, міністр закордонних справ Рейху вимагав підписання економічного договору, який поставив би Мадрид у економічну залежність від Берліна. Тоді ж у Суньєра виник конфлікт із Ріббентропом, тому Рамон змінив свою думку щодо необхідності вступу Іспанії у війну. Проте Франко горів бажанням взяти участь у війні на стороні країн Осі ще до того як Британія офіційно капітулює. Він захоплювався Гітлером як політиком та стратегом.
Проте Франко горів бажанням взяти участь у війні на стороні країн Осі ще до того як Британія офіційно капітулює. Він захоплювався Гітлером як політиком та стратегом.
Міністр закордонних справ
23 жовтня 1940 року, за тиждень після призначення на посаду міністра закордонних справ, Суньєр взяв участь у зустрічі Франко та Гітлера на залізничній станції Андай. Тут знову обговорювалася можливість вступу Іспанії у війну. Проте Гітлер, скептично оцінюючи бойову міць іспанців, відмовився передати Франко Французьке Марокко, побоюючись конфлікту з урядом маршала Петена. Після цього було досягнуто компромісу, що Іспанія вступить у війну, проте після завершення військових приготувань. Саме це формулювання дозволило уряду Франко оминути війну.
Суньєр ініціював відправлення Блакитної дивізії на Східний фронт, проте більшої активності щодо забезпечення вступу Іспанії у війну не проявив. На зустрічі з Вільямом Донованом він повідомив, що й надалі підтримує Рейх та вірить у його перемогу, проте зауважив, що Іспанія вступить у війну лише у випадку, якщо під загрозу потраплять її персональні інтереси. Німецькі дипломати вважали саме Суньєра головною причиною того, що іспанський уряд таки не вступив у війну. Вважалося, що він особисто переконав самого Франко у хибності такого кроку та тим самим забезпечив нейтралітет своєї країни.
Пронімецька позиція Суньєра, однак, спричинила неприємності всередині самої Іспанії. Генерали-монархісти з оточення Франко, які відкрито симпатизували Британії, розпочали відкриту конфронтацію з Рамоном. Конфлікт досягнув свого піка в серпні 1942 року, коли представники фалангістів кинули гранату в монархістів, які були присутні на релігійній церемонії в районі Бегонья, що в місті Більбао. Після цього лідер монархістів генерал Хосе Варела подав у відставку. Франко, бажаючи зберегти стабільність у державі, відправив Суньєра у відставку 3 вересня 1942 року. Крім того, Рамон фактично залишив і посаду очільника Іспанської Фаланги. На цьому його надзвичайно активна роль у державному житті скінчилася.
Подальше життя
Після відставки Суньєр знову зайнявся адвокатською діяльністю. Одночасно з цим, до 1967 року залишався депутатом кортесів. У 1945 році він написав листа до Франко, закликаючи останнього створити перехідний уряд та почати впроваджувати ліберальні свободи в країні, проте генералісимус глузливо сприйняв це послання.
У 1949 році Суньєр спонсорував візит до Іспанії лідера британських фашистів Освальда Мослі, відвівши його до могили Хосе Антоніо Прімо де Рівери.
У 1961 році, під час путчу в Алжирі проти президента Франції Шарля де Голля, Суньєр надавав підтримку під час перебування останнього в Іспанії та забезпечив переведення Салана до Алжиру, щоб він міг здійснити спробу генералів проведення перевороту у квітні. Крім того, на той час Рамон фактично був сполучною ланкою ланка між Саланом і португальським диктатором Антоніу де Салазаром.
Рамон Серрано Суньєр помер 1 вересня 2003 року в Мадриді, за одинадцять днів до свого 102-го дня народження.
Література
- Gil Pecharromán, Julio (2013). El Movimiento Nacional (1937-1977). Barcelona: Grupo Planeta. .
- Gil Pecharromán, Julio (2019). La estirpe del camaleón. Taurus. .
- Lowe, Sid (2010). Catholicism, War and the Foundation of Francoism: The Juventud de Acción Popular in Spain, 1931-1939. Sussex Academic Press. .
- Redondo, Gonzalo (1993). Historia de la Iglesia en España, 1931-1939: La Guerra Civil, 1936-1939. Ediciones Rialp. .
- https://www.alianzaeditorial.es/minisites/manual_web/3491307/Cuarta_Parte/Biografias/3RamonSerranoSuner.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ramon Serrano Sunyer isp Ramon Serrano Suner 12 veresnya 1901 Kartahena Korolivstvo Ispaniya 1 veresnya 2003 Madrid Ispaniya ispanskij politichnij ta derzhavnij diyach odin iz lideriv falangistiv blizkij soratnik diktatora Fransisko Franko voyennij zlochinec organizator politichnih represij ta masovih porushen prav lyudini v Ispaniyi u chasi Gromadyanskoyi vijni ta protyagom pershih povoyennih rokiv Obijmav posadi ministra vnutrishnih sprav ta ministra zakordonnih sprav Ispaniyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni zajmav chitku pronimecku poziciyu spriyav vidpravci Blakitnoyi diviziyi na Shidnij front Ramon Serrano Sunyer isp Ramon Serrano Suner Prapor Ministr zakordonnih sprav Ispaniyi Prapor 16 zhovtnya 1940 3 veresnya 1942 Poperednik Nastupnik Fransisko Gomes Hordana Prapor Ministr vnutrishnih sprav Ispaniyi Prapor 30 sichnya 1938 16 zhovtnya 1940 Poperednik Nastupnik Prapor Deputat Frankistskih kortesiv Prapor 16 bereznya 1943 15 listopada 1967 Prapor Deputat kortesiv Drugoyi Ispanskoyi respubliki Prapor 29 listopada 1933 lipen 1936 Im ya pri narodzhenni Ramon Serrano SunyerNarodzhennya 12 veresnya 1901 1901 09 12 Kartahena Mursiya Korolivstvo IspaniyaSmert 1 veresnya 2003 2003 09 01 101 rik Madrid IspaniyaNacionalnist ispanecKrayina Korolivstvo Ispaniya Druga Ispanska respublika Frankistska Ispaniya IspaniyaReligiya katolicizmOsvita Madridskij universitetPartiya Ispanska falangaShlyub d 1 Diti d d d d d d i d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiSunyer narodivsya 12 veresnya 1901 roku u Kartaheni ta buv p yatoyu ditinoyu v sim yi Vin vidminno navchavsya v shkoli ta mriyav stati advokatom Odnak jogo batki ne pidtrimuvali zahoplen sina Popri ce Ramon uspishno sklav ispiti ta vstupiv do Madridskogo universitetu de navchavsya razom iz Hose Antonio Primo de Riveroyu vid yakogo i uspadkuvav prihilnist do ideologiyi U 1924 roci Sunyer vstupiv do Korpusu derzhavnih advokativ Zajmavsya advokatskoyu praktikoyu v Kasteljon de la Plata potim pracyuvav derzhavnim advokatom u Saragosi U 1929 roci Sunyer poznajomivsya z nachalnikom vijskovoyi akademiyi v Saragosi Fransisko Franko Voni stali horoshimi druzyami ta navit rodichami adzhe 1931 roku Ramon odruzhivsya iz sestroyu druzhini samogo generala Franko yakij spilno z Hose Antonio Primo de Riveroyu buv svidkom na jogo vesilli Z chasom vpliv Sunyera na Franko stav nastilki velikim sho podekoli vin staviv dumku Ramona vishe dumki svoyih radnikiv PolitikaPochatok ta gromadyanska vijna 1933 roku Sunyer stav deputatom kortesiv Drugoyi Ispanskoyi respubliki vid Ispanskoyi konfederaciyi nezalezhnih pravih prote z chasom u nogo vinik konflikt iz liderom partiyi Hose Hil Roblesom sho spriyalo tomu sho Sunyer pochav zblizhuvatisya z predstavnikami Ispanskoyi Falangi ideyam yakoyi vin bilshe simpatizuvav U 1936 roci jogo pereobrali deputatom Vin aktivno brav uchast v organizaciyi zmovi proti uryadu Tak u berezni 1936 roku vin organizuvav zustrich zvilnenogo z posadi nachalnika Generalnogo shtabu Franko ta svogo horoshogo druga Primo de Riveri Prote Ramon ne znav pro datu pochatku putchu U lipni 1936 roku Sunyer buv zaareshtovanij ta uv yaznenij do respublikanskoyi v yaznici Dvoh brativ Ramona takozh zaareshtuvali prote piznishe rozstrilyali Za spriyannya deputata socialista Teodomiro Menendesa Sunyera pomistili do privatnoyi likarni de vin likuvavsya vid virazki shlunku 20 sichnya 1937 roku vin odyagnuvshi zhinochij odyag utik iz likarni ta shovavsya v gollandskij misiyi zvidki z falshivimi dokumentami vijskovogo respublikancya vin distavsya do Alikante Zvidti vin vidpliv do Marselya a dali vidpravivsya nazad do Ispaniyi ta 20 lyutogo Sunyer priyihav do Salamanki yaka bula timchasovoyu stoliceyu povstalih nacionalistiv 1938 roku vin buv prisutnij na mitingu nacistskoyi partiyi v Nyurnberzi na yakomu svyatkuvali vozz yednannya Nimechchini ta Avstriyi Ministr vnutrishnih sprav Fransisko Franko ta Ramon Serrano Sunyer 1938 30 sichnya 1938 roku z iniciativi Sunyera Franko sformuvav povnocinnij uryad nacionalistiv Ranishe voni takogo uryadu ne mali Togo zh dnya Sunyer buv priznachenij na posadu ministra vnutrishnih sprav yaka bula chi ne najbilsh vazhlivoyu na toj chas Vpliv Sunyera u cej period buv nastilki velikim sho vin zmig perekonati samogo Fransisko Franko ne priznachati jogo zh ridnogo brata Nikolasa ministrom promislovosti a vidpraviti ostannogo poslom do Portugaliyi Same za taku rol vin otrimav prizvisko Kunyadisimus sho oznachalo verhovnij svoyak z parodijnim znachennyam dlya samogo Franko yakij buv svoyakom Sunyera ta mav zvannya generalisimusa Perebuvayuchi na posadi ochilnika Ministerstva vnutrishnih sprav Sunyer stav organizatorom masovih represij proti predstavnikiv Respubliki ta socialistiv Zavdyaki comu tin ne padala na samogo Franko Sunyer grav rol sirogo kardinala Ispaniyi ta vidpovidav za pridushennya opoziciyi ta borotbi z socialistami ta vorogami svogo svoyaka Pislya peremogi u vijni vin ocholiv Ispansku Falangu U chervni 1939 roku Sunyer vidvidav Italiyu de zustrivsya z Benito Mussolini ta nalagodiv iz nim druzhni stosunki Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Sunyer pidtrimuvav diyi Tretogo Rejhu ta u veresni 1940 roku vidvidav Berlin de zustrivsya z Ribbentropom ta obgovoriv iz nim pitannya mozhlivosti vstupu Ispaniyi u vijnu na storoni krayin Osi Todi zh vin ozvuchiv teritorialni pretenziyi Ispaniyi yaki vklyuchali Gibraltar Francuzke Marokko ta Alzhir Ribbentrop zhe napolyagav na peredachi Ispaniyeyu Nimechchini odnogo z Kanarskih ostroviv Ispanskoyi Gvineyi ta ostroviv poblizu Centralnoyi Afriki Krim togo ministr zakordonnih sprav Rejhu vimagav pidpisannya ekonomichnogo dogovoru yakij postaviv bi Madrid u ekonomichnu zalezhnist vid Berlina Todi zh u Sunyera vinik konflikt iz Ribbentropom tomu Ramon zminiv svoyu dumku shodo neobhidnosti vstupu Ispaniyi u vijnu Prote Franko goriv bazhannyam vzyati uchast u vijni na storoni krayin Osi she do togo yak Britaniya oficijno kapitulyuye Vin zahoplyuvavsya Gitlerom yak politikom ta strategom Prote Franko goriv bazhannyam vzyati uchast u vijni na storoni krayin Osi she do togo yak Britaniya oficijno kapitulyuye Vin zahoplyuvavsya Gitlerom yak politikom ta strategom Ministr zakordonnih sprav Ramon Serrano Sunyer livoruch ta Joahim fon Ribbentrop pravoruch na zustrichi u Berlini 1940 23 zhovtnya 1940 roku za tizhden pislya priznachennya na posadu ministra zakordonnih sprav Sunyer vzyav uchast u zustrichi Franko ta Gitlera na zaliznichnij stanciyi Andaj Tut znovu obgovoryuvalasya mozhlivist vstupu Ispaniyi u vijnu Prote Gitler skeptichno ocinyuyuchi bojovu mic ispanciv vidmovivsya peredati Franko Francuzke Marokko poboyuyuchis konfliktu z uryadom marshala Petena Pislya cogo bulo dosyagnuto kompromisu sho Ispaniya vstupit u vijnu prote pislya zavershennya vijskovih prigotuvan Same ce formulyuvannya dozvolilo uryadu Franko ominuti vijnu Ramon Serrano Sunyer krajnij pravoruch na nimecko ispanskih peregovorah zhovten 1940 Sunyer iniciyuvav vidpravlennya Blakitnoyi diviziyi na Shidnij front prote bilshoyi aktivnosti shodo zabezpechennya vstupu Ispaniyi u vijnu ne proyaviv Na zustrichi z Vilyamom Donovanom vin povidomiv sho j nadali pidtrimuye Rejh ta virit u jogo peremogu prote zauvazhiv sho Ispaniya vstupit u vijnu lishe u vipadku yaksho pid zagrozu potraplyat yiyi personalni interesi Nimecki diplomati vvazhali same Sunyera golovnoyu prichinoyu togo sho ispanskij uryad taki ne vstupiv u vijnu Vvazhalosya sho vin osobisto perekonav samogo Franko u hibnosti takogo kroku ta tim samim zabezpechiv nejtralitet svoyeyi krayini Pronimecka poziciya Sunyera odnak sprichinila nepriyemnosti vseredini samoyi Ispaniyi Generali monarhisti z otochennya Franko yaki vidkrito simpatizuvali Britaniyi rozpochali vidkritu konfrontaciyu z Ramonom Konflikt dosyagnuv svogo pika v serpni 1942 roku koli predstavniki falangistiv kinuli granatu v monarhistiv yaki buli prisutni na religijnij ceremoniyi v rajoni Begonya sho v misti Bilbao Pislya cogo lider monarhistiv general Hose Varela podav u vidstavku Franko bazhayuchi zberegti stabilnist u derzhavi vidpraviv Sunyera u vidstavku 3 veresnya 1942 roku Krim togo Ramon faktichno zalishiv i posadu ochilnika Ispanskoyi Falangi Na comu jogo nadzvichajno aktivna rol u derzhavnomu zhitti skinchilasya Podalshe zhittyaPislya vidstavki Sunyer znovu zajnyavsya advokatskoyu diyalnistyu Odnochasno z cim do 1967 roku zalishavsya deputatom kortesiv U 1945 roci vin napisav lista do Franko zaklikayuchi ostannogo stvoriti perehidnij uryad ta pochati vprovadzhuvati liberalni svobodi v krayini prote generalisimus gluzlivo sprijnyav ce poslannya U 1949 roci Sunyer sponsoruvav vizit do Ispaniyi lidera britanskih fashistiv Osvalda Mosli vidvivshi jogo do mogili Hose Antonio Primo de Riveri U 1961 roci pid chas putchu v Alzhiri proti prezidenta Franciyi Sharlya de Gollya Sunyer nadavav pidtrimku pid chas perebuvannya ostannogo v Ispaniyi ta zabezpechiv perevedennya Salana do Alzhiru shob vin mig zdijsniti sprobu generaliv provedennya perevorotu u kvitni Krim togo na toj chas Ramon faktichno buv spoluchnoyu lankoyu lanka mizh Salanom i portugalskim diktatorom Antoniu de Salazarom Ramon Serrano Sunyer pomer 1 veresnya 2003 roku v Madridi za odinadcyat dniv do svogo 102 go dnya narodzhennya LiteraturaGil Pecharroman Julio 2013 El Movimiento Nacional 1937 1977 Barcelona Grupo Planeta ISBN 978 84 08 12138 1 Gil Pecharroman Julio 2019 La estirpe del camaleon Taurus ISBN 978 84 306 2301 3 Lowe Sid 2010 Catholicism War and the Foundation of Francoism The Juventud de Accion Popular in Spain 1931 1939 Sussex Academic Press ISBN 978 1 84519 373 7 Redondo Gonzalo 1993 Historia de la Iglesia en Espana 1931 1939 La Guerra Civil 1936 1939 Ediciones Rialp ISBN 84 321 3016 8 https www alianzaeditorial es minisites manual web 3491307 Cuarta Parte Biografias 3RamonSerranoSuner pdf