Іспанська конфедерація незалежних правих (ісп. La Confederación Española de Derechas Autónomas – CEDA) — об'єднання політичних партій Іспанії, засноване 4 березня 1933. Найбільша політична партія іспанської ІІ республіки — налічувала в своїх рядах близько 1 млн членів. Офіційне видання — газета «El Debate», близька до ордену єзуїтів
Ідеологія
В основному складалася з правих католицьких партій, які дотримувалися монархічних поглядів і виступали проти антиклерикальної політики лівоцентристських республіканців, проголошення християнського солідаризму та корпоративізму, у захисті релігії, батьківщини, сім'ї та порядку. Таким чином, CEDA була коаліцією консервативних релігійних ідеології у формуванні корпоративної держави. Моделлю для партії виступала британська Консервативна партія, хоча в іспанському парламенті партія підтримувала фашистський режим Італії та нацистський в Німеччині. СЕДА прийняла республіканські інститути, незважаючи на монархічний походження багатьох її членів, для захисту, в рамках республіки своїх соціальних та економічних інтересів.
Історія
Партія заснована 4 березня 1933. Його головним натхненником був засновник і редактор газети «El Debate», який належав ордену єзуїтів. Лідер партії — політик авторитарного типу Хосе Марія Хіль-Роблес, якого соратники називали «хефе» («вождь»). Близька до CEDA молодіжна організація ХАП (ісп. Juventud de Accion Popular — Молодь Народного дії) дотримувалася вкрай правих поглядів. CEDA успішно виступила на парламентських виборах 1933 р., отримавши найбільшу кількість депутатських місць (115), однак президент Іспанії відмовився доручити її лідеру формування нового кабінету міністрів, побоюючись дестабілізації політичної ситуації в разі призначення главою уряду представника правих сил. У 1933—1934 рр. підтримувала центристське уряд меншості, очолюване лідером радикальної партії Алехандро Леррусом. Входила до складу правоцентристського уряду в 1934—1935 рр. (Хіль-Роблес займав у ньому ключовий пост міністра оборони). Представники CEDA активно виступали проти регіональної автономії Країни басків і Каталонії, рішуче підтримали збройне придушення антиурядового виступу в Астурії в 1934 р., були прихильниками жорсткої соціальної політики. У грудні 1935 р. представники CEDA вийшли зі складу уряду. Після перемоги Народного фронту (основного суперника CEDA) на парламентських виборах 1936 р. Хіль-Роблес безуспішно виступав за скасування їх результатів і введення в країні воєнного стану. Під час Громадянської війни в Іспанії CEDA підтримувала генерала Франсиско Франко. В 1937 р., після об'єднання всіх прихильників Франко в рамках Іспанської фаланги, припинила своє існування. При цьому багато колишніх активістів CEDA увійшли до складу фаланги, а Хіль-Роблес, хоча й підтримав уніфікацію франкістських партій, виявився фактично відсторонений від політичної діяльності і після громадянської війни став одним з лідерів монархічної опозиції режиму Франко.
Участь у виборах
- 1933 р. — 115 місць у парламенті
- 1936 р. — 88 місць у парламенті
Бібліографія
- Іваницька О. П. Франко-каудильйо Іспанії. — Чернівці: Книги ХХІ, 2006.
- Томас Х. Гражданская война в Испании. 1931—1939 гг. — М.: Центрполиграф, 2003.
- CONFEDERACIÓN ESPAÑOLA DE DERECHAS AUTÓNOMAS -CEDA [ 8 липня 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska konfederaciya nezalezhnih pravih isp La Confederacion Espanola de Derechas Autonomas CEDA ob yednannya politichnih partij Ispaniyi zasnovane 4 bereznya 1933 Najbilsha politichna partiya ispanskoyi II respubliki nalichuvala v svoyih ryadah blizko 1 mln chleniv Oficijne vidannya gazeta El Debate blizka do ordenu yezuyitiv Emblema partiyiIdeologiyaV osnovnomu skladalasya z pravih katolickih partij yaki dotrimuvalisya monarhichnih poglyadiv i vistupali proti antiklerikalnoyi politiki livocentristskih respublikanciv progoloshennya hristiyanskogo solidarizmu ta korporativizmu u zahisti religiyi batkivshini sim yi ta poryadku Takim chinom CEDA bula koaliciyeyu konservativnih religijnih ideologiyi u formuvanni korporativnoyi derzhavi Modellyu dlya partiyi vistupala britanska Konservativna partiya hocha v ispanskomu parlamenti partiya pidtrimuvala fashistskij rezhim Italiyi ta nacistskij v Nimechchini SEDA prijnyala respublikanski instituti nezvazhayuchi na monarhichnij pohodzhennya bagatoh yiyi chleniv dlya zahistu v ramkah respubliki svoyih socialnih ta ekonomichnih interesiv IstoriyaPartiya zasnovana 4 bereznya 1933 Jogo golovnim nathnennikom buv zasnovnik i redaktor gazeti El Debate yakij nalezhav ordenu yezuyitiv Lider partiyi politik avtoritarnogo tipu Hose Mariya Hil Robles yakogo soratniki nazivali hefe vozhd Blizka do CEDA molodizhna organizaciya HAP isp Juventud de Accion Popular Molod Narodnogo diyi dotrimuvalasya vkraj pravih poglyadiv CEDA uspishno vistupila na parlamentskih viborah 1933 r otrimavshi najbilshu kilkist deputatskih misc 115 odnak prezident Ispaniyi vidmovivsya doruchiti yiyi lideru formuvannya novogo kabinetu ministriv poboyuyuchis destabilizaciyi politichnoyi situaciyi v razi priznachennya glavoyu uryadu predstavnika pravih sil U 1933 1934 rr pidtrimuvala centristske uryad menshosti ocholyuvane liderom radikalnoyi partiyi Alehandro Lerrusom Vhodila do skladu pravocentristskogo uryadu v 1934 1935 rr Hil Robles zajmav u nomu klyuchovij post ministra oboroni Predstavniki CEDA aktivno vistupali proti regionalnoyi avtonomiyi Krayini baskiv i Kataloniyi rishuche pidtrimali zbrojne pridushennya antiuryadovogo vistupu v Asturiyi v 1934 r buli prihilnikami zhorstkoyi socialnoyi politiki U grudni 1935 r predstavniki CEDA vijshli zi skladu uryadu Pislya peremogi Narodnogo frontu osnovnogo supernika CEDA na parlamentskih viborah 1936 r Hil Robles bezuspishno vistupav za skasuvannya yih rezultativ i vvedennya v krayini voyennogo stanu Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi CEDA pidtrimuvala generala Fransisko Franko V 1937 r pislya ob yednannya vsih prihilnikiv Franko v ramkah Ispanskoyi falangi pripinila svoye isnuvannya Pri comu bagato kolishnih aktivistiv CEDA uvijshli do skladu falangi a Hil Robles hocha j pidtrimav unifikaciyu frankistskih partij viyavivsya faktichno vidstoronenij vid politichnoyi diyalnosti i pislya gromadyanskoyi vijni stav odnim z lideriv monarhichnoyi opoziciyi rezhimu Franko Uchast u viborah1933 r 115 misc u parlamenti 1936 r 88 misc u parlamentiBibliografiyaIvanicka O P Franko kaudiljo Ispaniyi Chernivci Knigi HHI 2006 Tomas H Grazhdanskaya vojna v Ispanii 1931 1939 gg M Centrpoligraf 2003 CONFEDERACIoN ESPANOLA DE DERECHAS AUToNOMAS CEDA 8 lipnya 2012 u Wayback Machine isp